Щодо затвердження паспортів секцій за фаховими напрямами наукової ради МОН

3.5. Механіка ракетно-космічної та авіаційної техніки і наземних транспортних систем:

- динаміка ракет-носіїв космічних апаратів;

- динаміка віброзахисних систем об'єктів ракетно-космічної техніки і наземних транспортних засобів;

- механіка магнітолевітуючого та інших нових і нетрадиційних транспортних систем;

- проблеми опису динамічних процесів і визначення напружено-деформованого стану вітроенергетичних систем.

4. Динаміка та міцність матеріалів, з'єднань та конструкцій: створення нових та уточнення існуючих теорій і закономірностей для дослідження динамічних процесів в енергетичних, технологічних, транспортних та інших машинах, процесів та напружено-деформованого стану і приладах і апаратах, створення розрахункових та експериментальних методів оцінки їх конструкційної міцності, довговічності та надійності на стадіях проектування, виробництва й експлуатації:

4.1. Проблеми прикладної теорії коливань:

- проблеми прикладної теорії пружності;

- проблеми прикладної теорії пластичності і повзучості, в тому числі із урахуванням недосконалостей матеріалу;

- методи дослідження та розрахунку динамічних процесів у машинах, приладах і апаратах;

- теорія і методи захисту машин, приладів і апаратури, а також оператора від ударів і вібрацій;

- конструкційна міцність машин, приладів і апаратури при статичних, циклічних і динамічних навантаженнях;

- теорія механічної надійності та довговічності машин і приладів;

- експериментальні методи і засоби досліджень міцності машин, приладів і апаратури.

Для участі в конкурсному відборі до секції 11 "Машинобудування" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 11 "Машинобудування" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Машинознавство - науково-технічні проблеми проектування, моделювання, технічного регулювання, працездатності, міцності, жорсткості, надійності, енергетичної ефективності, довговічності, точності функціонування, стійкості та керованості руху, віброакустики, ергономічності й екологічності механізмів, машин та їх складових частин, систем приводів і вирішує відповідні наукові завдання з метою підвищення показників технічного рівня, якості й ефективності роботи незалежно від галузі техніки та призначення машин.

1.1. Фундаментальні проблеми машинознавства. Наукове прогнозування напрямів технічної еволюції, обґрунтування принципів наукових основ для створення й ефективного застосування механізмів, машин, машинних агрегатів, вібраційних систем, машин-автоматів і автоматичних ліній. Розроблення теоретичних і експериментальних методів дослідження структури, кінематики та динаміки відповідних технічних систем, теорії оптимального синтезу систем та їх елементів за критеріями якості, що відповідають вимогам споживача та виробника. Розроблення методів порівняльного аналізу технічного рівня, якості та конкурентоспроможності складних технічних систем на етапі проектування.

1.2. Прикладні проблеми машинознавства. Накопичення й узагальнення інженерного досвіду проектування, виготовлення, експлуатації, ремонту та утилізації механізмів, машин, машинних агрегатів, машин-автоматів і автоматичних ліній. Створення наукових основ дослідження працездатності, міцності, жорсткості надійності та довговічності, енергетичної ефективності, точності, стійкості та керованості руху, віброакустики, ергономічності й екологічності відповідних технічних систем, їх деталей і складових одиниць. Дослідження й оптимізація робочих процесів, керованості відповідних технічних систем і управління процесами. Розроблення й удосконалення методів автоматизації системного проектування, імітаційного моделювання, методів і засобів експериментальних випробувань, вимірювань і діагностики технічного стану у процесі експлуатації відповідних технічних систем, їх деталей та складових одиниць.

1.3. Наукові завдання розрахунків, проектування та випробувань деталей машин, механізмів, машинних агрегатів, машин-автоматів і автоматичних ліній. Дослідження впливу матеріалів, конструктивних чинників, технології виготовлення, умов експлуатації тощо, на показники технічного рівня, якості та конкурентоспроможності складних технічних систем, їх деталей та складових одиниць, технічне регулювання, стандартизація, опрацювання відповідних норм, методик розрахунків і випробувань.

1.4. Розробка методів та засобів розрахунку і проектування системи приводів.

2. Тертя та зношування машин - науково-технічні проблеми тертя мащення, зношування та взаємодії контактуючих поверхонь машин, механізмів та їх вузлів за умов їх відносного переміщення.

2.1. Розроблення та застосування моделей і методів механіки контактної взаємодії поверхонь елементів машин з урахуванням тертя зношування, мащення, деформування, температури, шорсткості, швидкості проковзування.

2.2. Прогнозування результатів контактної взаємодії твердих тіл у заданих умовах.

2.3. Розроблення методів проведення випробувань на тертя та зношування устаткування, випробувальних стендів і трибометричних комплексів.

2.4. Дослідження процесів, які розвиваються на поверхнях тертя контактуючих тіл, зв'язок цих процесів із тріадою тертя та керування цими процесами. Розв'язок конкретних задач для вузлів тертя.

2.5. Розрахунок і прогнозування параметрів тертя та зношування елементів машин з урахуванням зміни властивостей матеріалів, поверхонь тертя, мастильних матеріалів і зовнішніх чинників. Дослідження впливу процесів тертя та зношування на статичну та циклічну міцність матеріалів.

2.6. Дослідження триботехнічних аспектів формоутворення деталей, обробка матеріалів руйнівними та деформуючими засобами.

2.7. Розробка методів досягнення потрібних триботехнічних властивостей поверхонь тертя завдяки зміцнюючому впливу та нанесенню покриттів та дослідженням їх трибологічних характеристик.

2.8. Конструювання вузлів тертя, систем змащення та їх оптимізація, методи розрахунку вузлів тертя, їх надійність.

2.9. Дослідження процесів, які відбуваються в мастильному шарі з урахуванням властивостей мастила та контактуючих твердих тіл. Побудова моделей цих процесів і керування ними.

2.10. Дослідження механізму мастильного впливу рідких, напіврідких, пластичних, твердих і газоподібних мастильних матеріалів.

2.11. Дослідження процесів, які самоорганізуються при фрикційній взаємодії в трибологічній системі.

2.12. Розроблення методів і засобів безперервного контролю та керування станом фрикційних параметрів трибовузлів. Застосування трибодіагностики на модельних і реальних конструкціях з метою контролю експлуатаційних характеристик вузлів тертя та прогнозування їх ресурсу.

2.13. Дослідження трибологічних аспектів тривалої міцності матеріалів при дії змінних та забезпечення постійних навантажень.

3. Технологія машинобудування та приладобудування - науково-технічні проблеми дослідження та вдосконалення технологічних процесів виготовлення деталей машин і приладів, технологічного обладнання, оснащення машино- та приладобудівних цехів, складання виробів.

3.1. Основи проектування прогресивних технологічних процесів виготовлення деталей і складання машин та приладів.

3.2. Технологічні основи формування точності й якості поверхонь деталей машин та приладів на макро-, мікро- та нанорівні.

3.3. Технологічне забезпечення експлуатаційних властивостей деталей машин.

3.4. Інтегровані та комп'ютерні технології в машинобудуванні та приладобудуванні.

3.5. Методи управління точністю й якістю обробки та складання виробів.

3.6. Методи механічної обробки, їх стабільність і надійність.

3.7. Моделювання, проектування й оптимізація технологічних процесів у машинобудуванні та приладобудуванні.

3.8. Контроль, управління та діагностика технологічних систем.

3.9. Механізація, автоматизація та роботизація процесів виробництва.

3.10. Технологічні проблеми гнучкого й автоматизованого виробництва.

3.11. Проблеми створення систем підтримки життєвого циклу виробу.

3.12. Технології мікрообробки та мікроскладання, нанотехнології в машинобудуванні та приладобудуванні.

3.13. Прилади й обладнання систем тестової та функціональної діагностики технологічних процесів і систем.

4. Процеси механічної обробки, верстати та інструменти - науково-технічні проблеми розроблення теоретичних основ механічної обробки матеріалів, створення та впровадження у виробництво процесів механічної обробки, верстатів, обладнання та інструмента для обробки матеріалів, особливості технології виготовлення інструмента, проектування, виготовлення й експлуатація верстатів та інструменту.

4.1. Теорія різання матеріалів.

4.2. Механічна обробка матеріалів.

4.3. Фізичні методи досліджень формоутворення поверхонь, процесів механічної та комбінованої обробки.

4.4. Математичне моделювання процесів механічної та комбінованої обробки.

4.5. Теорія проектування верстатів для матеріалообробки.

4.6. Теорія проектування різальних інструментів.

4.7. Знос і стійкість інструментів.

4.8. Працездатність, різальна здатність, продуктивність, якість обробленої поверхні, економічні показники інструментів із нових матеріалів.

4.9. Системи автоматизованого проектування верстатів, верстатних систем та різальних інструментів.

4.10. Діагностування процесів механічної обробки, роботи верстатів та інструментів.

4.11. Надійність процесів механічної обробки, верстатів та інструментів.

4.12. Обладнання інструментального та гнучкого автоматизованого виробництва.

4.13. Моделювання та оптимізація робочих процесів високих технологій.

5. Процеси та машини обробки тиском - науково-технічні проблеми розроблення, дослідження, оптимізації та проектування технологічних процесів, машин та оснащення для обробки матеріалів тиском у широкому діапазоні температур, зусиль і швидкісних факторів навантаження.

5.1. Теорія обробки металів тиском.

5.2. Моделювання та проектування процесів обробки тиском.

5.3. Технологія листового штампування, оснащення та обладнання.

5.4 Технологія об'ємного штампування та видавлювання, оснащення та обладнання.

5.5. Розроблення кувально-штампувального обладнання, зокрема машини та установок для обробки металів імпульсним тиском.

5.6. Технологія обробки металів імпульсними високоенергетичними та високошвидкісними методами (вибухом, високовольтним імпульсним розрядом, магнітним полем, з використанням ударів та вібрацій і т.ін.), оснащення та обладнання.

5.7. Технологія обробки тиском порошкових, композиційних, полімерних і мілкоподрібнених матеріалів, оснащення та обладнання для їх реалізації.

5.8. Спеціальні методи обробки металів тиском різними видами інструмента, зокрема тим, що обертається, оснащення та обладнання.

5.9. Методи дослідження процесів, оснащення та обладнання обробки матеріалів тиском.

5.10. Методи розрахунку процесів, оснащення та обладнання обробки матеріалів тиском.

5.11. Методи дослідження, розрахунку та оптимізації засобів механізації та автоматизації для обробки металів тиском.

5.12. Дослідження та розробка процесів, обладнання та оснащення для модифікування структури матеріалів пластичним деформуванням.

6. Зварювання та споріднені процеси і технології - науково-технічні проблеми дослідження природи зв'язків і закономірностей фізичних і хімічних явищ при утворенні нероз'ємних з'єднань металевих, металокерамічних і органічних матеріалів в атмосферних умовах, у вакуумі та під водою із застосуванням джерел нагрівання на основі перетворення електричної, хімічної, механічної та інших видів енергії на теплову; розробляє перспективні способи, технології й обладнання для зварювання, наплавлення, паяння, нанесення покриттів, а також термічного різання та інших споріднених процесів; створює наукові засади та засоби керування якістю нероз'ємних з'єднань; розробляє методи проектування, виготовлення, оцінки міцності, надійності та довговічності зварних конструкцій і виробів з функціональними покриттями.

6.1. Теоретичні основи процесів зварювання й інших споріднених процесів і технологій. Моделювання фізичних і хімічних явищ при утворенні нероз'ємних з'єднань і нанесенні покриття.

6.2. Фізико-металургійні процеси при зварюванні, наплавленні, паянні й інших споріднених процесах. Зварюваність матеріалів, здатність їх до паяння. Проблеми нанесення покриттів.

6.3. Вплив термодеформаційного циклу в процесі формування нероз'ємних з'єднань на якість і технологічну міцність.

6.4. Металургійні та технологічні проблеми створення та виробництва електродів присадкових матеріалів, припоїв, порошків, флюсів та інших.

6.5. Принципи створення сучасного багатофункціонального обладнання для реалізації технологій з'єднання матеріалів плавленням, тиском, паянням тощо, для нанесення покриттів термічного різання та інших споріднених процесів.

6.6. Автоматизація та роботизація зварювання та споріднених процесів і технологій.

6.7. Напружено-деформований стан зварних виробів і конструкцій методи його експериментальної та розрахункової оцінки та засоби керування.

7. Процеси фізико-технічної обробки - науково-технічні проблеми розробки основ теорії обробки матеріалів висококонцентрованими джерелами енергії (лазерним, електронним, іонним променем, електричним розрядом, ультразвуком, магнітним полем, потужними потоками рідини та інших частинок та ін.), створення та впровадження у виробництво процесів лазерної та фізико-технічної обробки, обладнання для їх реалізації, технологічного оснащення, систем керування та діагностики, а також завдання аналізу проектування та експлуатації обладнання.

7.1. Теорія взаємодії висококонцентрованих джерел енергії з речовиною неорганічного та органічного походження, механізмами змінення їх стану.

7.2. Теплофізичні основи обробки матеріалів концентрованими джерелами енергії.

7.3. Математичне моделювання процесів фізико-технічної обробки матеріалів.

7.4. Теорія фізико-технічної обробки матеріалів з метою формоутворення або зміцнення їх властивостей.

7.5. Теорія лазерного наплавлення, легування та зварювання матеріалів.

7.6. Структурно-фазові перетворення у матеріалах в умовах дії концентрованих джерел енергії.

7.7. Фізико-механічні властивості матеріалів після фізико-технічної обробки.

7.8. Фізичні методи досліджень процесів фізико-технічної обробки.

7.9. Теорія та системи автоматизованого проектування технологічних процесів фізико-технічної обробки та обладнання.

7.10. Діагностування процесів фізико-технічної обробки, параметрів відповідних джерел енергії.

7.11. Теорія розроблення та проектування спеціалізованого лазерного обладнання.

8. Стандартизація, сертифікація та метрологічне забезпечення - науково-технічні проблеми створення, оптимізації й вдосконалення нормативної бази та механізмів її застосування, методи й засоби до всіх галузей науки, техніки, народного господарства, а також ефективного метрологічного забезпечення єдності вимірювань і випробувань.

8.1. Створення нормативної документації зі стандартизації, сертифікації та метрологічного забезпечення, розвиток і вдосконалення науково-технічної термінології.

8.2. Науково-технічні засади створення нормативних документів з питань безпеки продукції (процесів, робіт, послуг) для життя, здоров'я, майна громадян, охорони довкілля та безпеки народногосподарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф.

8.3. Розроблення науково-технічної бази поліпшення техніко-економічних показників виробництва, систем збирання, опрацювання й ефективного використання техніко-економічної інформації, створення нормативної бази ресурсозберігальних технологій.

8.4. Створення нових і вдосконалення наявних засобів і методів оцінювання точності вимірювань і якості продукції та послуг для забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку.

8.5. Розроблення систем уніфікації вимог до науково-технічної продукції, дослідження сумісності та взаємозамінності продукції.

8.6. Дослідження фізичних явищ для побудови еталонів і засобів вимірювань.

8.7. Дослідження складу та властивостей матеріалів і речовин для створення стандартних зразків.

8.8. Розроблення нових і вдосконалення наявних методів і засобів вимірювань і їх метрологічного забезпечення.

8.9. Оптимізація схем передавання розміру одиниць фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювань з метою спрощення їх структури, скорочення кількості ланок і ступенів.

8.10. Створення науково-технічних засад захисту інтересів споживачів, участі суб'єктів підприємницької діяльності України в міжнародному, науково-технічному співробітництві та торгівлі.

9. Галузеве машинобудування - науково-технічні проблеми дослідження, конструювання та вдосконалення обладнання і машин для реалізації технологічних процесів у різних галузях.

9.1. Створення нових та вдосконалення існуючих конструкцій технологічного обладнання і машин для різних галузей.

9.2. Підвищення технічного рівня і якості технологічного обладнання, поліпшення його експлуатаційних характеристик (продуктивності, енергоємності, матеріалоємності, віброакустичних, радіозавад тощо).

9.3. Розкриття та обґрунтування параметрів взаємодії робочих органів технологічного устаткування і машин з робочим середовищем.

9.4. Моніторинг технологічного устаткування і машин.

9.5. Розрахунки параметрів та систем технологічного устаткування з адаптацією його до сучасних програмних комплексів.

Для участі в конкурсному відборі до секції 12 "Приладобудування" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують собою винайдення нових або уточнення відомих закономірностей які є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, методів, що забезпечують створення принципово нових приладів.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, необхідних для створення нової техніки та технологій у приладобудуванні. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень, результатом їх є проект конкретного нового приладу, технології або дослідний зразок.

Секція 12 "Приладобудування" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту приладів для вимірювання механічних величин.

1.1. Розробка, дослідження та оптимізація нових принципів та методів вимірювання механічних величин.

1.2. Дослідження та вдосконалення існуючих методів вимірювання механічних величин.

1.3. Розробка, дослідження та оптимізація нових приладів вимірювання та перетворювачів механічних величин.

1.4. Дослідження та вдосконалення існуючих приладів вимірювання та перетворювачів механічних величин.

1.5. Розробка та дослідження математичних моделей та систем імітаційного моделювання методів та приладів вимірювання механічних величин.

1.6. Створення та дослідження нових, вдосконалення існуючих приладів і методів випробувань та повірки засобів вимірювання механічних величин.

1.7. Дослідження та прогнозування напрямків та тенденцій розвитку приладів і методів вимірювання механічних величин.

2. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів гіроскопів та навігаційних систем.

2.1. Розробка, дослідження та оптимізація нових принципів та методів автономного визначення параметрів руху і орієнтації тіл та алгоритмів навігації.

2.2. Дослідження та вдосконалення існуючих методів, приладів та систем автономного вимірювання параметрів руху, орієнтації і навігації, комплексних навігаційних систем та гіроскопів.

2.3. Розробка, дослідження та оптимізація нових гіроскопів, навігаційних приладів та систем.

2.4. Розробка та дослідження математичних моделей та систем моделювання, навігаційних приладів, систем та їх чутливих елементів.

2.5. Створення та дослідження нових, вдосконалення існуючих методів і засобів випробувань та повірки навігаційних приладів, систем та їх чутливих елементів.

3. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів приладів та методи вимірювання теплових величин.

3.1. Фізичні основи і теорія вимірювань температури, теплопотоку та кількості тепла.

3.2. Методи та засоби термометрії, теплометрії, калориметрії.

3.3. Методи та засоби радіаційної пірометрії.

3.4. Методи та засоби визначення коефіцієнтів теплопереносу в твердих тілах, рідинах, газах та радіаційного переносу.

3.5. Метрологічне забезпечення засобів температурних, теплопотокових та калориметричних вимірювань. Забезпечення єдності вимірювань температури.

4. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів приладів та методи вимірювання електричних та магнітних величин.

4.1. Розробка, дослідження та оптимізація нових принципів та методів вимірювання електричних та магнітних величин.

4.2. Дослідження та вдосконалення існуючих методів вимірювання електричних та магнітних величин.

4.3. Розробка, дослідження та оптимізація нових приладів вимірювання та вимірювальних перетворювачів, вимірювальних систем та мереж.

4.4. Дослідження та вдосконалення існуючих приладів вимірювання, вимірювальних перетворювачів, систем та мереж.

4.5. Розробка та дослідження математичних моделей та систем імітаційного моделювання методів та приладів вимірювання електричних та магнітних величин.

4.6. Створення та дослідження нових, вдосконалення існуючих приладів і методів випробувань та повірки засобів вимірювання електричних і магнітних величин.

4.7. Створення та оптимізація засобів обробки вихідних сигналів.

4.8. Дослідження та прогнозування напрямків та тенденцій розвитку приладів і методів вимірювання електричних і магнітних величин.

5. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів оптичних приладів і систем.

5.1. Дослідження проблем створення та функціонування оптичних та оптично-електронних приладів і систем та їх складових частин.

5.2. Системні дослідження технологій в оптичному приладобудуванні.

5.3. Дослідження нових методів та розробка приладів для прийому, обробки та реєстрації оптичної інформації, вивчення спектральних закономірностей випромінювання космічних об'єктів, їх точного положення.

5.4. Дослідження, розробка та оптимізація схем побудови оптичних та оптично-електронних приладів та їх систем.

5.5. Розробка методів та засобів моделювання оптичних та оптично-електронних приладів і систем.

5.6. Дослідження методів проектування, функціонування та метрологічного забезпечення оптичних, оптично-електронних приладів і систем.

5.7. Розробка методів розрахунку оптичних систем.

5.8. Дослідження оптичних методів обробки зображення.

5.9. Розробка засобів та приладів для дослідження космічних об'єктів.

6. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту приладів контролю та визначення складу речовин.

6.1. Підвищення точності, вірогідності, чутливості, швидкодії, надійності приладів контролю та визначення складу речовин.

6.2. Технічні засоби для систем контролю та захисту технічного стану об'єктів.

6.3. Прилади і обладнання для систем тестової діагностики об'єктів.

6.4. Прилади для систем функціональної діагностики об'єктів.

6.5. Прилади випробувальної техніки.

6.7. Прилади неруйнівного контролю матеріалів і виробів.

6.8. Технічні засоби для дослідження впливу кліматичних факторів.

6.9. Прилади контролю надійності промислового обладнання і передаварійних ситуацій.

6.10. Прилади і засоби контролю та захисту навколишнього природного середовища.

6.11. Дослідження методів збудження аналітичних сигналів шляхом зондування електронами, іонами, іонізуючим випромінюванням, лазерним та електромагнітним випромінюванням.

6.12. Дослідження методів визначення складу газового середовища, зокрема парціальних тисків складових газів, малих домішок корисних та шкідливих речовин. Дослідження загальних властивостей, техніко-економічних закономірностей та речовин, в тому числі із застосуванням поверхнево-чутливих матеріалів, хроматографів, спектрофотометрів та їх комбінацій.

6.13. Дослідження методів визначення складу рідин, малих домішок корисних та шкідливих речовин, в тому числі із застосуванням поверхнево-чутливих матеріалів, спектрофотометрів, хроматографів та мас-спектрометрів.

6.14. Дослідження методів визначення загального, локального та пошарового складу твердих тіл, малих домішок із застосуванням методів збудження електронами, іонами, іонізуючим випромінюванням, фотонами, лазерним та електромагнітним випромінюванням.

7. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів технологічних процесів і обладнання виробництва приладів.

7.1. Теоретичні основи проектування прогресивних технологічних процесів виготовлення деталей і вузлів та складання приладів.

7.2. Технологічні основи формування високих якісних показників продукції приладобудування.

7.3. Методи управління точністю та якістю обробки деталей і складання виробів приладобудування.

7.4. Аналіз і синтез технологічних систем виготовлення приладів.

7.5. Контроль, управління та діагностування технологічних систем приладобудування.

7.6. Проблеми типізації виробів і розробки групових технологічних процесів приладобудування.

7.7. Механізація та автоматизація основних і допоміжних процесів приладобудування.

7.8. Технологічні проблеми гнучкого та автоматизованого приладобудівного виробництва.

8. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів біологічних та медичних приладів і систем.

8.1. Дослідження фізичних основ побудови медико-діагностичних, лікувальних та хірургічних приладів, систем та їх складових частин.

8.2. Дослідження та розробка нових методів та засобів діагностування і вимірювання медико-біологічних параметрів.

8.3. Дослідження, розробка та оптимізація радіоелектронних, оптичних та оптоелектронних перетворювачів і схем побудови біологічних та медичних приладів і систем.

8.4. Розробка методів та засобів діагностування і моделювання біомедичних приладів та систем.

8.5. Розробка методів та засобів підвищення точності та вірогідності діагностування і вимірювання медико-біологічних параметрів.

8.6. Розробка, дослідження та оптимізація біомедичних систем життєдіяльності в умовах космічного польоту, а також в інших екстремальних умовах.

8.7. Розробка цифрових методів обробки та реєстрації медико-діагностичної інформації.

8.8. Розробка та оптимізація схем побудови та функціонування телемедичних приладів та систем.

8.9. Дослідження та розробка нових методів розрахунку, проектування та марематичного моделювання біологічних та медичних приладів і систем.

8.10. Розробка методів та засобів метрологічного забезпечення медикодіагностичних приладів та систем.

8.11. Дослідження цифрових та голографічних методів реєстрації біомедичної інформації.

8.12. Розробка пристроїв та систем лазерної хірургії та терапії.

8.13. Дослідження та розробка методів, засобів та технології, технічного обслуговування, ремонту і експлуатації біомедичних систем.

8.14. Системні дослідження технології в біологічному та медичному приладобудуванні.

9. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту акустичних приладів.

9.1. Дослідження загальних властивостей акустичних генераторів та випромінювачів.

9.2. Дослідження властивостей поширення акустичних хвиль у матеріалах і середовищах.

9.3. Дослідження загальних властивостей акустичних датчиків.

9.4. Дослідження явищ та ефектів, пов'язаних із поширенням акустичних хвиль (кавітація, дифузія тощо).

9.5. Дослідження, розроблення, оптимізація приладів, пов'язаних із використанням ефектів акустики (локація, дефектоскопія, молекулярна акустика, п'єзоелектричне двигунобудування тощо).

10. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробовування та експлуатації термоелектричних приладів.

10.1. Дослідження явищ і ефектів для створення термоелектричних приладів

10.2. Розвиток інформаційно-енергетичної теорії термоелектричних приладів.

10.3. Дослідження та розробка комп'ютерних засобів проектування термоелектричних приладів.

10.4. Дослідження та розробка термоелектричних сенсорів.

10.5. Дослідження, розробка, оптимізація термоелектричних приладів та систем (приладів для вимірювань енергії електромагнітного поля, інфрачервоного та лазерного випромінювання джерел електричної енергії, мікрокріогенних та оптоелектронних приладів, актинометрів, піргеліометрів та інше).

11. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту приладів для вимірювання іонізуючих випромінювань. Зокрема:

11.1. Методи, прилади, пристрої та системи для вимірювання іонізуючих випромінювань, що мають підвищену точність, надійність, швидкодію, поліпшені експлуатаційні характеристики.

11.2. Методи, прилади, пристрої та системи для вимірювання іонізуючих випромінювань, які використовують нові фізичні принципи мікропроцесорну і цифрову техніку.

11.3. Елементна база для створення нових приладів, пристроїв та систем, призначених для вимірювання іонізуючих випромінювань.

11.4. Прилади, пристрої та системи контролю радіаційної обстановки й радіаційної безпеки АЕС.

11.5. Методи, прилади, пристрої, системи радіоекологічного моніторингу та індивідуального дозиметричного контролю, контролю вмісту радіонуклідів у натуральних і штучних об'єктах.

11.6. Методи, прилади, пристрої та системи контролю технологічних процесів із використанням іонізуючих випромінювань.

11.7. Засоби вимірювання іонізуючих випромінювань у медицині.

11.8. Засоби вимірювання вищої точності (еталони, зразкові джерела іонізуючих випромінювань тощо) для метрологічного забезпечення приладів, пристроїв і систем вимірювання іонізуючих випромінювань.

11.9. Методи, прилади та пристрої для дослідження матеріалів із використанням іонізуючих випромінювань.

12. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх засобів метрології та метрологічного забезпечення.

12.1. Дослідження можливості використання стабільних фізичних явищ, що реалізуються в атомних та макроскопічних системах для побудови еталонів і засобів вимірювань найвищої точності.

12.2. Створення нових та вдосконалення наявних засобів і методів вимірювань.

12.3. Експериментальні дослідження систематичних та випадкових похибок вимірювальних засобів, що розробляються.

12.4. Експериментальні дослідження стабільності й інших технологічних властивостей матеріалів, які застосовуються для побудови еталонів та засобів вимірювань найвищої точності.

12.5. Дослідження експлуатаційних властивостей засобів вимірювання, що розробляються.

12.6. Аналіз стану вимірювань у галузях народного господарства з метою розроблення заходів для удосконалення метрологічного забезпечення і нових вимірювальних засобів.

12.7. Оптимізація перевірювальних схем передачі розміру одиниць фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювань з метою спрощення їх структури, скорочення кількості ланок і ступенів.

13. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування інформаційно-вимірювальних систем.

13.1. Загальнотеоретичні проблеми побудови, проектування, створення та застосування ІВС. Питання інтелектуалізації ІВС.

13.2. Проблеми побудови ІВС різноманітної структури та алгоритмів їх роботи (синтез, аналіз, оптимізація тощо).

13.3. Розроблення нових та вдосконалення наявних методів і засобів технічного забезпечення ІВС, зокрема пристроїв отримання, перетворення, кодування, передачі, відображення та збереження інформації структурних ланок ІВС, які виконують обчислювально-управляючі функції, перспективних інтерфейсних систем.

13.4. Дослідження та розроблення нових засобів методичного забезпечення ІВС, зокрема нових методів і алгоритмів отримання та обробки вимірювальної інформації.

13.5. Розроблення нових перспективних засобів програмного та інформаційного забезпечення ІВС, зокрема проблемно-орієнтованих баз вимірювальної інформації.

13.6. Дослідження проблем і розроблення методів підвищення техніко-експлуатаційних характеристик ІВС, зокрема швидкості, точності, вірогідності контролю, забезпечення завадостійкості та метрологічної надійності ІВС.

13.7. Розроблення, дослідження, оптимізація та застосування перспективних проблемно-орієнтованих ІВС у різних предметних галузях, систем контролю параметрів процесів і середовищ, систем для вимірювання параметрів випадкових процесів та полів, систем розпізнавання різноманітних сигналів, систем автоматичного контролю технологічних процесів тощо.

Для участі в конкурсному відборі до секції 13 "Авіаційно-космічна техніка і транспорт" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.

До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки.

До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження які здійснюються для отримання нових знань і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.

Секція 13 "Авіаційно-космічна техніка і транспорт" включає наступні напрями наукових досліджень:

1. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту двигунів та енергоустановок для авіаційно-космічної техніки і транспортних засобів (в тому числі газотурбінних, рідинно-реактивних, твердопаливних, електрореактивних, дизельних, бензинових та ін. і енергетичних установок на основі перетворювачів енергії різних типів: турбомашинних, фотоелектричних, електрохімічних та ін.), узгодження та оптимізацію процесів взаємодії компонентів у двигунах і енергетичних установках.

1.1. Теорія двигунів та енергоустановок, експериментальні дослідження процесів в них.

1.2. Фізичне та математичне моделювання, системний аналіз і синтез процесів в двигунах та енергоустановках.

1.3. Сумішоутворення та згоряння палива.

1.4. Розробка систем автоматичного керування двигунів та енергоустановок.

1.5. Експлуатація та ремонт двигунів і енергоустановок.

1.6. Розробка моделей і методів для ідентифікації та діагностичного контролю технічного стану двигунів та енергоустановок.

1.7. Дослідження систем забезпечення теплового режиму двигунів і енергетичних установок.

1.8. Конверсійне використання двигунів та енергоустановок, їх компонентів, дослідження процесів, що відбуваються під час конверсійного використання двигунів, енергоустановок та їх компонентів.

2. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту машини для земляних та дорожніх робіт, закономірності робочих процесів взаємодії робочих органів цих машин із середовищем.

2.1. Виявлення закономірностей взаємодії робочих органів і ходових пристроїв машин із робочим середовищем.

2.2. Методи розрахунку енергетичних, кінематичних, динамічних і силових параметрів.

2.3. Синтез оптимальної структури машин.

2.4. Дослідження використання машин у наземних і підземних умовах.

3. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, виробництва, випробування, експлуатації та ремонту підіймально-транспортних машин (ПТМ), аналіз і синтез робочих процесів, принципів дії, структури і режимів роботи та руху пристроїв, механізмів, машин, агрегатів, комплексів і систем машин для виконання вантажопіднімальних і транспортних операцій у різних середовищах.

3.1. Закономірності взаємодії гнучких тягових і робочих органів ПТМ в різноманітних середовищах.

3.2. Методи дослідження та розрахунку кінематичних, динамічних та енергетичних характеристик ПТМ і режимів їх роботи та руху.

3.3. Методи розрахунку механічної надійності ПТМ.

3.4. Розроблення методів і систем керування рухом і робочими процесами ПТМ і перевантажувальних комплексів.

4. Науково-технічні проблеми дослідження аеродинаміки і газодинаміки літальних апаратів (ЛА), закономірності руху газу, а також механічної і теплової взаємодії газу з твердими тілами при їх відносному русі.

4.1. Фізичне та математичне моделювання течії газу, взаємодії з обтічними поверхнями.

4.2. Математичні методи дослідження процесів і полів на аеродинамічних і газодинамічних розрахунках.

4.3. Методи дослідження обтікання ЛА, їх окремих елементів потоками суцільного і розрідженого газу.

4.4. Розрахункові й експериментальні дослідження аеродинамічних характеристик ЛА та їх елементів, розроблення методів розрахунку цих характеристик у широкому діапазоні режимів польоту.

4.5. Аеродинамічне проектування ЛА та їх елементів, оптимізація зовнішніх форм, засоби й методи керування аеродинамічними характеристиками.

4.6. Дослідження і розрахунки засобів теплового захисту ЛА, розрахунки теплових режимів ЛА.

4.7. Методи експериментальної аеродинаміки, теплових досліджень.

4.8. Дослідження впливу ЛА на навколишнє середовище.

4.9. Аеродинаміка силової установки та її елементів, взаємодія з поверхнею ЛА.

4.10. Аеродинамічні аспекти транспортних засобів різного призначення, зокрема механізму польоту живих істот, застосування цього механізму в техніці.

4.11. Розроблення чисельних методів у галузі аеродинаміки, теплообміну ЛА.

5. Фундаментальні, прикладні та експериментальні дослідження для розв'язання комплексної проблеми проектування, виробництва та випробування всіх класів літальних апаратів (ЛА) і їх систем.

5.1. Загальне проектування авіаційної та космічної техніки, прогнозування техніко-економічних і тактико-технічних характеристик ЛА всіх класів.

5.2. Методи проектування, розрахунку на міцність, виробництва та випробування ЛА різних класів.

5.3. Синтез ефективних конструктивно-технологічних рішень агрегатів і вузлів ЛА та їх стиків та з'єднань, в т.ч. в комп'ютерно-інтегрованих середовищах.

5.4. Методи інформаційних та комп'ютерно-інтегрованих технологій проектування та розрахунку на міцність ЛА.

5.5. Фізичне моделювання ЛА і їх систем, теоретичне та апаратурне забезпечення моделювання.

5.6. Методи і засоби визначення статичних, динамічних, вібраційних, акустичних, теплових і комбінованих навантажень на ЛА, теоретичне та експериментальне обґрунтування критеріїв міцності та коефіцієнтів безпеки.

5.7. Математичні методи дослідження процесів і полів при розрахунках на міцність конструкцій ЛА.

5.8. Методи розрахунку на міцність, сталість, жорсткість, надійність, живучість, а також ресурсу агрегатів ЛА із металевих сплавів та композиційних матеріалів.

5.9. Методи прогнозування несучої здатності деталей та агрегатів ЛА.

5.10. Теоретичні основи технологічної підготовки авіаційно-космічного виробництва та оптимізація технологічних процесів в умовах використання інформаційних технологій.

5.11. Розробка, створення та впровадження систем технологічних процесів та оснащення для виробництва деталей складної форми із високоміцних та спеціальних матеріалів та для складання агрегатів ЛА.

5.12. Теоретичні основи точності, якості, продуктивності і надійності технологічних систем виробництва ЛА.

5.13. Застосування сучасних авіаційно-космічних наукоємких технологій у конверсії, методи й засоби утилізації відходів та виробів.

5.14. Методи льотних і наземних випробувань літальних апаратів та їх систем, діагностики їх характеристик, оптимального спостереження (оцінювання) стохастичних параметрів їх стану.

5.15. Дослідження в галузі теоретичного й технічного забезпечення і автоматизації міцнісних випробувань ЛА на статичне навантаження та ресурс.

5.16. Методи і засоби неруйнівного контролю, аналізу зруйнованих деталей, оптимальне управління випробуваннями і критерії прогнозування зміни характеристик ЛА.

5.17. Методи і засоби контролю технічного стану авіаційної та ракетно-космічної техніки.

6. Науково-технічні проблеми створення, випробування і експлуатації технічних засобів для підготовки запуску, початкового супроводження в польоті ракетно-космічних комплексів і систем; для забезпечення їх полігонних наземних випробувань, діагностики й передстартових перевірок; забезпечення функціонування усіх пристроїв і систем, необхідних для роботи із запуску РКТ.

6.1. Удосконалення існуючих і створення нових наземних комплексів і стартового обладнання ракетно-космічних літальних апаратів, їхніх агрегатів і систем; теоретичні основи їхнього проектування, дослідження й розрахунки нових схем або типів, експериментальні дослідження процесів, що відбуваються в них.

6.2. Методи дослідження та розрахунку кінематичних, динамічних та енергетичних характеристик автономних систем енергопостачання, технологічних систем, засобів механізації й автоматизації стартового обладнання РКТ.

6.3. Фізичне та математичне моделювання наземних комплексів ракетно-космічної техніки, їх систем і агрегатів, системний аналіз і синтез нових структур і конструктивних рішень стартового обладнання РКТ.

6.4. Створення, дослідження та використання наземних імітаторів вузлів, агрегатів і систем ракетно-космічної техніки.

6.5. Розрахункові і експериментальні методи визначення конструкційної міцності та надійності наземних комплексів, стартового обладнання РКТ та їхніх складових частин; прогнозування та підвищення їх ресурсу й надійності експлуатації.

6.6. Моделі і методи ідентифікації та технічної діагностики характеристик агрегатів і систем наземних комплексів і стартового обладнання РКТ, алгоритмічне й інформаційне забезпечення автоматичних або автоматизованих систем передстартових перевірок, контролю технічного стану й діагностування ракетно-космічних комплексів та їхніх складових частин.

6.7. Моделі, методи і засоби випробувань наземних комплексів і стартового обладнання РКТ, їхніх складових частин і систем.

6.8. Системи і засоби енергопостачання для функціонування наземних комплексів і стартового обладнання РКТ, автоматичного керування експлуатацією стартових комплексів, забезпечення екологічної безпеки (зокрема, пожежовибухобезпеки, безпеки під час заправлення, підготовці та нейтралізації пролиття компонентів ракетного палива та ін.) під час експлуатації наземного обладнання РКТ.

6.9. Дослідження динамічних процесів у стартовому обладнанні під час транспортування, установлення на старті та запуску ракетно-космічних комплексів.

7. Науково-технічні проблеми дистанційних досліджень Землі, її атмосфери, космічного простору, поверхонь, підповерхових середовищ атмосфер інших планет, космічних тіл, створення аерокосмічних систем, комплексів і пристроїв для дистанційних досліджень.

7.1. Методи створення інформаційно-вимірювальних систем та комплексів дистанційних досліджень, включаючи оптико-електронні засоби реєстрації та обробки інфрачервоного і іонізуючого випромінювання, радіоелектронні, акустичні, гідроакустичні, сейсмічні активні, пасивні й комбіновані засоби, а також засоби їх спостереження, керування та навігації.

7.2. Методи фотографічних, сканерних, радіолокаційних, теплових, лазерних, акустичних, і гідроакустичних, сейсмічних та інших видів знімання Землі, планет, космічних тіл, а також їх атмосфер в оптичному, інфрачервоному, радіохвильовому, акустичному й інших діапазонах випромінювання.

7.3. Фізичні основи дистанційних досліджень, математичних, електродинамічних, емпіричних, регресивних, імітаційних та інших моделей взаємодії випромінювання і розсіяних полів у різноманітних природних середовищах Землі й космічного простору.

7.4. Методи обробки сигналів, процесів і зображень в аерокосмічних системах дистанційного зондування.

7.5. Методи та засоби спостереження, навігації й керування на відстані системами дистанційних досліджень.

7.6. Методи та засоби дистанційних вимірювань електрофізичних параметрів і характеристик природних середовищ з аерокосмічних носіїв.