4. Наукове обґрунтування нових і удосконалення існуючих технологій та окремих процесів зберігання переробки зернових культур для розширення асортименту, підвищення якості та споживчої цінності харчових та кормових продуктів, зниження енерговитрат на виробництво.
4.1. Дослідження технологічних властивостей зернових культур як об'єктів переробки на борошно, круп'яні продукти та комбікорми, виявлення показників якості зерна, що надають найбільш вагомий вплив на споживчі властивості готової продукції, та удосконалення існуючої класифікації технологічних властивостей зерна для різного цільового призначення.
4.2. Наукове обґрунтування удосконалення схем технологічного процесу зерноочисного відділення борошномельного заводу за рахунок введення в структуру нових способів підготовки зерна до переробки шляхом фракціонування, попереднього здрібнення або лущення зерна перед помелом з метою зниження енерговитрат і підвищення якості готової продукції.
4.3. Наукове обґрунтування структури і регламенту технологічного процесу розмелу зерна для заводів різної продуктивності з помелом класичним способом і з послідовним здрібненням зерна.
4.4. Аналіз якості потоків борошна з різних систем технологічного процесу для обґрунтування розробки структури і режимів технології переробки зерна на борошно розширеного асортименту на підставі нових принципів формування сортів та складання мучних композиційних сумішей цільового призначення (на хлібопекарські, кондитерські, макаронні вироби).
4.5. Системний аналіз методів стабілізації і підвищення якості борошна, крупи та комбікормів, обґрунтування вибору поліпшувачів її споживчих властивостей та збагачувачів для підвищення її поживної цінності.
5. Наукове обґрунтування технологічних аспектів створення функціональних хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів на основі раціонального використання зернових ресурсів.
5.1. Дослідження технологічних властивостей нехлібопекарських видів борошна та побічних продуктів переробки круп'яних і зернових культур та композитних сумішей, вплив компонентів сумішей на процес структуроутворення тіста для різних видів борошняних виробів, виявлення можливості регулювання функціонально-технологічних властивостей компонентів борошняних сумішей попередньою обробкою та модифікацією зернобобової та круп'яної сировини, дисперсністю борошна з них.
5.2. Встановлення закономірностей утворення різних видів тістових мас - піноподібного, в'язкопластичного кондитерського тіста, пружньоеластичного кондитерського та хлібобулочного тіста; механізму біотехнологічного регулювання технологічних властивостей та перетворення вхідних компонентів багатокомпонентних дисперсних харчових систем в структуровану в ході технологічного процесу; розробка концепції формування борошняних композицій функціонального та спеціального призначення.
5.3. Наукове обґрунтування рецептурного складу, раціональних технологічних параметрів підготування зернової сировини та приготування хлібобулочних виробів функціонального призначення.
5.4. Оптимізація складу композитних сумішей для борошняних кондитерських виробів з різними структурно-реологічними характеристиками та технологічних параметрів їх виробництва.
5.5. Створення композицій з безглютенових та нехлібопекарських видів борошна та побічних продуктів переробки круп'яних і зернових культур та удосконалення технології борошняних виробів функціонального та спеціального призначення.
6. Науково-технічні проблеми дослідження, створення теоретичних основ, удосконалення і розробка нових технологій та їх ефективної, практичної, реалізація в напрямку підготовки, зберігання та переробки цукровмісної та крохмалевмісної сировини з метою отримання високоякісних цукристих речовин і цукрозамінників, продуктів бродіння, алкогольних та безалкогольних напоїв, екстрактів, концентратів і харчових та кормових добавок.
6.1. Створення нових інтенсивних технологій цукру та удосконалення існуючих технологій природних полісахаридів та продуктів бродіння: алкогольних і безалкогольних ферментованих і неферментованих напоїв і харчових добавок, екстрактів із високою біологічною цінністю, радіопротекторними, антипроменевими та антистресовими властивостями.
6.2. Аналіз фізико-хімічних процесів у виробництві цукристих речовин та продуктів бродіння.
6.3. Проведення хімічних та біохімічних перетворень основних компонентів у технологічних умовах виробництв цукристих речовин та продуктів бродіння, їх математичний опис.
6.4. Дослідження біохімічного складу та властивостей при тривалому зберіганні сировини, напівпродуктів і допоміжних матеріалів виробництв цукристих речовин та продуктів бродіння та розробка нових або удосконалення існуючих методів і способів їх зберігання.
6.5. Інтенсифікація та оптимізація основних технологічних процесів з метою підвищення виходу цільових продуктів, покращення якісних показників та зниження їх собівартості за рахунок ресурсоенергозбереження.
6.6. Розроблення нових методів дослідження продуктів бродіння, аналізу харчової сировини, напівпродуктів виробництв цукристих речовин, продуктів бродіння і допоміжних матеріалів.
6.7. Розроблення способів використання і переробки відходів виробництва з метою одержання нових харчових продуктів та сорбентів, добавок, біологічно активних речовин, біопалива, біогазу та високоефективних добрив для аграрного сектору.
6.8. Розроблення теоретичних основ і технологій виробництва цукру, цукрозозамінників, природних полісахаридів та продуктів бродіння із нетрадиційних видів сировини.
6.9. Покращення якісних показників і збільшення виходу продуктів, зменшення ресурсоенерговитрат та допоміжних матеріалів на одиницю продукції із використанням нових фізико-хімічних методів впливу на технологічні процеси цукрових та бродильних виробництв.
6.10. Удосконалення і оптимізація технологій цукристих речовин мікробіологічного синтезу біомаси та біологічно активних речовин, раціонального використання відходів та вторинної продукції цих виробництв, забезпечення мікробіологічної чистоти готової продукції.
6.11. Дослідження, виділення та впровадження нових хімічних речовин, а також видів і штамів мікроорганізмів із метою інтенсифікації технологічних процесів та оптимізації матеріало- й енергоощадних технологій для отримання нових або відомих продуктів поліпшеної якості профілактичного напрямку.
6.12. Створення асептичних умов на всіх стадіях цукрового виробництва та виробництва продуктів бродіння.
6.13. Створення технологій цукристих речовин та продуктів бродіння з повним замкнутим циклом використанням води, рідких і газоподібних продуктів.
6.14. Дослідження, удосконалення, розробка та впровадження високоефективних технологій цукру та продуктів бродіння з використанням нетрадиційних джерел енергії (сонця, вітру, малих річок, термопідземних вод, біопалива, біогазу та інших).
7. Науково-технічні проблеми розроблення технологій виробництва і зберігання харчових та консервованих продуктів, напівфабрикатів, кулінарної продукції, борошняних, кондитерських виробів, які виготовлені із м'ясної, молочної і рибної сировини, яйцепродуктів, продуктів із гідробіонтів, сировини рослинного походження, в т.ч. фрукто-овочевої і дієтичних добавок, управлінням якістю і безпечністю продукції харчової та консервної промисловості і ресторанного господарства.
7.1. Дослідження харчових продуктів, напівфабрикатів, кулінарної продукції, борошняних, кондитерських та консервованих виробів, м'ясної, молочної, рибної та рослинної сировини, яйцепродуктів, гідробіонтів, харчових, функціональних і дієтичних добавок як предметів технологічної переробки в продукти харчування.
7.2. Наукове обґрунтування, розроблення та удосконалення технологій та умов зберігання харчових продуктів, напівфабрикатів, кулінарної продукції, борошняних та кондитерських виробів із м'ясної, молочної і рибної сировини, яйцепродуктів, продуктів із гідробіонтів, консервованих продуктів, сировини рослинного та тваринного походження, гідробіонтів, дієтичних та функціональних добавок на основі сучасних наукових методів дослідження.
7.3. Наукове обґрунтування, розроблення та удосконалення технологій харчових продуктів дієтичного, лікувально-профілактичного, функціонального, оздоровчого та спеціального призначення.
7.4. Виділення, ідентифікація та відбір культур молочнокислих, пропіоновокислих, оцтовокислих бактерій, біфідобактерій, дріжджів та розроблення нових видів заквасок для виробництва харчових та консервованих продуктів, в т.ч. з заданими оздоровчими, функціональними, лікувально-профілактичними, дієтичними та спеціальними властивостями.
7.5. Використання біотехнологічних підходів при розробці та удосконаленні м'ясних, молочних, рибних та консервованих продуктів.
7.6. Отримання біологічно активних добавок із вторинних ресурсів м'ясної, молочної, рибної та консервної промисловості.
7.7. Розроблення та удосконалення методичних засад, наукових методів досліджень показників якості харчових продуктів, сировини, напівфабрикатів, кулінарної продукції, борошняних та кондитерських виробів.
7.8. Розроблення та удосконалення методологічних засад і методів оцінки якості та безпечності харчової сировини, напівфабрикатів та готової продукції.
8. Дослідження і розроблення теоретичних основ і раціональних апаратурних втілень технологічних процесів, спільних для харчової, переробної, мікробіологічної та фармацевтичної промисловості.
8.1. Теоретичні основи технологічних процесів харчової, переробної, мікробіологічної та фармацевтичної промисловості (статика, кінетика, динаміка). Розроблення нових, удосконалення наявних процесів та обладнання для їх реалізації.
8.2. Методи розрахунку процесів та обладнання, зокрема на базі системного та еволюційного підходів.
8.3. Методи і пристрої для дослідження фізико-технологічних властивостей продуктів.
8.4. Нові теоретичні й експериментальні методи дослідження процесів харчових, переробних, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв.
8.5. Фізичне й математичне моделювання процесів, обладнання харчових, переробних, мікробіологічних і фармацевтичних виробництв.
8.6. Оптимізація технологічних процесів харчових, переробних, мікробіологічних і фармацевтичних виробництв, а також режимних і конструктивних параметрів обладнання.
8.7. Розроблення актуальних наукових напрямків дослідження процесів харчових, переробних, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв (мембранні методи розділення, процеси екструзії, комбіновані або сполучені процеси, кріотехнологічні методи тощо).
8.8. Інтенсифікація, поліпшення якості і збільшення виходу продукту, зменшення енерговитрат із використанням нових фізичних методів впливу на процеси харчових, переробних, мікробіологічних і фармацевтичних виробництв.
8.9. Наукове обґрунтування й розроблення показників якості, реології і функціонування процесів харчових, переробних, мікробіологічних і фармацевтичних виробництв, специфічних засобів їх вимірювання та обчислення.
8.10. Дослідження процесів і обладнання харчових, переробних, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв як об'єктів автоматичного управління.
8.11. Дослідження і впровадження екологічно безпечних, ресурсо- й енергоощадних процесів; обладнання харчових, переробних, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв.
8.12. Поліпшення технологічних і конструктивних параметрів (продуктивності, енергоємності, металоємності, віброакустичних, радіозавад тощо) обладнання харчових, переробних, мікробіологічних та фармацевтичних виробництв.
8.13. Підвищення якості, сертифікаційних властивостей агрегатів, апаратів і обладнання харчової, мікробіологічної та фармацевтичної промисловості.
8.14. Дослідження, вдосконалення промислових і побутових апаратів для переробки та зберігання харчових продуктів.
8.15. Технологічні основи створення автоматичних поточних ліній харчової, переробної, мікробіологічної та фармацевтичної промисловості.
8.16. Розроблення пристроїв, обладнання для пакування виробів харчової, переробної, мікробіологічної та фармацевтичної промисловості.
| Голова секції "Біологія, біотехнології, харчування" | А.І.Українець |
Додаток N 16
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 16 "Хімія" наукової ради МОН
Для участі в конкурсному відборі до секції 16 "Хімія" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних проектів секції належать теоретичні та експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку природи й техніки і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки, що забезпечують рішення прикладних завдань технічного спрямування.
До прикладних проектів розробок секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань створення елементів нової техніки, технології і призначенні, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і їх результатом є проект конкретної нової речовини, нового методу чи технології або дослідний зразок.
Секція 16 "Хімія" включає такі напрями наукових досліджень:
1. Аналітична хімія.
1.1. Аналітична хімія елементів і сполук.
1.2. Пробопідготовка.
1.3. Наукові принципи створення нових аналітичних систем, зокрема сенсорів; спеціальні види аналізу (локальний, дистанційний, неруйнівний, безперервний у потоці, багатокомпонентний тощо).
1.4. Теоретичні основи методів хімічного аналізу.
1.5. Розроблення нових і удосконалення наявних методик аналізу.
1.6. Нові високоефективні методи та реагенти в хімічному аналізі.
1.7. Методи маскування, розділення і концентрування.
1.8. Аналіз металів і сплавів, неорганічних матеріалів, речовин високої чистоти, органічних речовин, гірських порід та мінеральної сировини, об'єктів природного середовища, біологічних об'єктів, лікарських препаратів, харчових продуктів тощо.
2. Органічна хімія.
2.1. Розроблення методів синтезу органічних сполук різних класів.
2.2. Розроблення теоретичних та експериментальних методів дослідження будови і властивостей органічних сполук.
2.3. Вивчення будови, фізичних та хімічних властивостей органічних сполук.
2.4. Вивчення нових типів і механізмів органічних реакцій.
2.5. Синтез органічних сполук із прогнозованими властивостями та галузі їх застосування.
2.6. Хімія аліфатичних, аліциклічних, ароматичних, гетероциклічних, азотовмісних, сірковмісних та інших органічних сполук.
2.7. Біологічно активні речовини і матеріали.
3. Хімія елементорганічних сполук.
3.1. Хімія фосфоровмісних органічних сполук.
3.2. Хімія фторовмісних органічних сполук.
3.3. Хімія силіцієвмісних органічних сполук.
3.4. Хімія боровмісних органічних сполук.
3.5. Хімія металовмісних органічних сполук.
3.6. Хімія інших елементоорганічних сполук.
4. Фізична хімія.
4.1. Розвиток хімічних знань про речовини та процеси.
4.2. Теорія хімічної будови. Вивчення будови хімічних речовин і проміжних частинок у хімічних процесах із використанням фізико-хімічних методів.
4.3. Теорія хімічних реакцій, кінетика й механізм реакцій у газах, рідинах, твердих тілах і молекулярно організованих системах.
4.4. Хімічна термодинаміка й фазові рівноваги в хімічних системах.
4.5. Поверхневі явища: адсорбція, адсорбенти, іонообмінники.
4.6. Фотохімічні явища та процеси.
4.7. Хімічний зв'язок, міжмолекулярна взаємодія, теорія розчинів.
4.8. Взаємозв'язок хімічної будови речовин з їх реакційною здатністю.
4.9. Елементарні акти механізмів динаміки хімічних процесів.
4.10. Вплив фізичних факторів - температури, тиску, ультрафіолетового, інфрачервоного, радіаційного та інших видів випромінювання, електричного та магнітного полів тощо на хімічні процеси.
4.11. Нові фізико-хімічні методи досліджень.
4.12. Хімія ізотопів та радіохімія.
4.13. Нанохімія.
5. Колоїдна хімія.
5.1. Поверхневі та капілярні явища, адсорбція на міжфазних межах. Будова та властивості подвійного електричного шару. Електроповерхневі, молекулярно-кінетичні, оптичні та акустичні властивості дисперсних систем.
5.2. Коагуляція і стійкість дисперсних систем; методи їх стабілізації та руйнування. Макрокінетика дисперсних систем: кінетика коагуляції, флокуляції, седиментації.
5.3. Адгезія, адсорбція, іонний обмін і контактні взаємодії між дисперсними частинками твердих тіл. Механохімія твердих поверхонь.
5.4. Будова, властивості та механізм дії поверхнево-активних речовин. Міцелоутворення у розчинах поверхнево-активних речовин.
5.5. Аеродисперсні системи, одержання, властивості та використання аерозолів.
5.6. Колоїдна хімія полімерів; колоїдно-хімічні основи одержання наповнених полімерних систем.
5.7. Структуроутворення в дисперсних системах. Колоїдно-хімічні принципи керування процесами структуроутворення і стабілізації дисперсних систем.
5.8. Теоретичні та експериментальні дослідження у галузі фізико-хімічної гідродинаміки дисперсних систем.
5.9. Дослідження властивостей організованих розчинів, нанорозмірних суспензій та супрамолекулярних систем.
5.10. Фізико-хімічні основи створення та застосування мембран для поділу колоїдних систем.
6. Технологія продуктів органічного синтезу.
6.1. Розроблення технологій нових продуктів органічного синтезу.
6.2. Дослідження і технологічне розроблення гетерогенних каталітичних процесів перетворення органічних речовин (гідрування, окиснення, конденсація, дегідратація, дегідрування тощо).
6.3. Дослідження і технологічне розроблення гомогенних каталітичних процесів перетворення органічних речовин.
6.4. Розроблення методів утилізації відходів виробництв органічного синтезу для одержання інгібіторів корозії, полімерних матеріалів, допоміжних речовин тощо.
6.5. Розроблення технологічних процесів виробництва органічних продуктів на базі сировинних ресурсів України, зокрема речовин, що залишились при конверсії оборонних галузей та некондиційних пестицидів.
6.7. Розроблення технологічних процесів виробництва органічних продуктів із використанням випромінювання різних енергій (ультразвук, ультрафіолетове випромінювання, гамма-промені).
6.8. Розроблення технологічних процесів електросинтезу органічних сполук.
6.9. Розроблення прогресивних технологічних схем і технологічних процесів малотонажних виробництв органічного синтезу.
6.10. Аналіз, синтез і оптимізація хіміко-технологічних схем у виробництві органічних продуктів.
7. Хімічна кінетика і каталіз.
7.1. Фізико-хімічні основи створення каталізаторів, встановлення залежності їх властивостей від хімічного складу, методів приготування та інших факторів. Визначення оптимального складу каталізаторів.
7.2. Будова, склад, реакційна здатність проміжних сполук гетерогенних та гомогенних каталітичних процесів.
7.3. Встановлення кількісних залежностей кінетичних характеристик реакцій від умов її здійснення. Визначення оптимального режиму здійснення реакцій.
7.4. Теоретичні основи кінетики елементарних та складних хімічних реакцій.
7.5. Нові каталізатори та каталітичні реакції.
7.6. Нові методи дослідження кінетики хімічних реакцій, властивостей каталізаторів, їх хімічного складу та будови.
8. Біоорганічна хімія.
8.1. Амінокислоти, пептиди та білки (методи виділення та синтезу, дослідження будови, властивостей; синтез пептидів, вивчення зв'язку їх будови з функцією).
8.2. Нуклеїнові кислоти (виділення, дослідження будови, синтез і вивчення хімічних властивостей природних і модифікованих генів, нуклеозидів, нуклеотидів, полінуклеотидів та їх аналогів).
8.3. Ліпіди (виділення, дослідження будови, синтез).
8.4. Вуглеводи та їх похідні. Змішані біополімери (виділення, дослідження будови, хімічних властивостей, синтез).
8.5. Стероїдні гормони (виділення, хімія стероїдів, їх хімічна трансформація, синтез, вивчення механізмів дії), вітаміни, коферменти.
8.6. Хімічні дослідження природної сировини (рослинної та мікробіологічної) для розроблення біологічно активних речовин.
8.7. Нові лікарські речовини (пошук, синтез і вивчення нових ефективних лікарських препаратів; розроблення методів виділення та хімічної трансформації).
8.8. Супрамолекулярна хімія і наноформування в розробленні ліків, спрямований супрамолекулярний синтез біологічно активних сполук і лікарських препаратів.
8.9. Хімічні препарати для хімізації сільського господарства (пестициди, інсектициди, гербіциди, акарициди, фунгіциди та інші препарати для боротьби зі шкідниками і хворобами рослин; регулятори життєдіяльності комах; природні феромони, атрактанти, репеленти та ін.; синтетичні регулятори росту рослин; дефоліанти, десиканти та ін. регулятори окремих функцій рослин; нові ефективні препарати для підвищення продуктивності тваринництва).
8.10. Природні та синтетичні низькомолекулярні біорегулятори та їх аналоги.
9. Нафтохімія і вуглехімія.
9.1. Хімічний склад нафт (дослідження вуглеводневого складу нафт, конденсатів, нафтобітумінозних порід, вторинних нафт та ін.; дослідження невуглеводневих (гетероатомних, металовмісних та ін.) компонентів нафт; розроблення і вдосконалення методів дослідження, аналізу і поділу нафт і нафтопродуктів).
9.2. Хімія взаємоперетворень вуглеводнів (термічні перетворення вуглеводнів (крегінг, піроліз); термокаталітичні перетворення вуглеводнів; первинні і вторинні процеси нафтопереробки; реакції перетворення вуглеводнів із використанням нових методів стимулювання реакцій (біохімія, плазмохімія, радіаційна хімія, фотохімія, лазери тощо).
9.3. Каталіз складних реакцій вуглеводнів (гетерогенний, металокомплексний каталізи перетворення вуглеводнів; каталітичний синтез на основі вуглеводнів з метою одержання мономерів, олігомерів, полімерів та ін.; розроблення каталізаторів і каталітичних систем).
9.4. Синтез функціональних похідних вуглеводнів та мономерів (розроблення методів синтезу кисень-, азотовмісних сполук, інших похідних вуглеводнів, що містять галогени, сірку, фосфор, кремній тощо; розроблення процесів отримання продуктів технічного призначення: присадки до палив і мастил, добавки до полімерів, поверхнево-активні речовини тощо).
9.5. Наукові основи технології нафтохімічних процесів (кінетика і макрокінетика процесів нафтопереробки і нафтохімії; моделювання й оптимізація технологічних процесів нафтопереробки і нафтохімії; розроблення наукових основ технологічних методів і процесів нафтопереробки і нафтохімії).
10. Неорганічна хімія.
10.1. Наукові основи синтезу неорганічних сполук, включаючи координаційні та інтерметалічні. Синтез у розчинах, розплавах, твердофазний високотемпературний.
10.2. Будова та властивості неорганічних сполук, кристалохімія. Дослідження природи хімічного зв'язку у простих і координаційних сполуках, включаючи кластерні, взаємозв'язків "склад - структура".
10.3. Закономірності термодинаміки, кінетики та механізмів неорганічних реакцій. Рівноваги у розчинах, розплавах та у твердому стані.
10.4. Розроблення наукових основ хімічних процесів одержання неорганічних сполук з комплексом різнофункціональних властивостей: оптичних матеріалів, кераміки, матеріалів для хімічних джерел струму, гідридних матеріалів, електролітів, люмінофорів, біологічно активних тощо.
10.5. Фізико-технічні та хімічні проблеми матеріалознавства.
11. Технологія неорганічних речовин.
11.1. Розроблення теоретичних основ хімічної технології неорганічних речовин.
11.2. Розширення сировинної бази виробництва мінеральних добрив, неорганічних солей, кислот, лугів, сорбентів та пігментів.
11.3. Хімічна технологія мінеральних і біомінеральних добрив, неорганічних хімічних засобів захисту рослин, харчових і кормових фосфатів.
11.4. Неорганічна технологія зв'язаного азоту, метанолу, вуглеводневих газів та продуктів їх переробки.
11.5. Технологія сірки, сульфатної та інших неорганічних кислот.
11.6. Технологія неорганічних солей, лугів, соди, глинозему, пігментів, наповнювачів, коагулянтів.
11.7. Неорганічна технологія промислових газів.
11.8. Хімічна технологія радіоактивних елементів та їх сполук.
11.9. Дослідження та розроблення технологій синтезу неорганічних матеріалів для технічної електро-, радіо-, п'єзо- і сегнетокераміки.
11.10. Хімічна технологія каталізаторів і сорбентів.
11.11. Технологічні основи промислових каталітичних процесів і технології неорганічних речовин у суміжних виробництвах.
11.12. Технологія та спеціальне обладнання електротермічних і плазмохімічних процесів неорганічних виробництв.
11.13. Хімічна технологія тонкого синтезу чистих і особливо чистих неорганічних речовин, реактивів, препаратів.
11.14. Аналіз, синтез та оптимізація хіміко-технологічних схем у виробництвах неорганічних речовин, створення нових систем контролю параметрів хімічних процесів і якості продукції у технології неорганічних речовин.
12. Електрохімія та технічна електрохімія.
12.1. Теорія електролітів (водних, неводних, твердих, розплавлених).
12.2. Міжфазна межа контакту іонних провідників з електронними напівпровідниками, з іншими іонними провідниками або діелектриками (включаючи вакуум і газ).
12.3. Електрохімічна термодинаміка.
12.4. Електрохімічна кінетика (мікро- та макро).
12.5. Електрокаталіз.
12.6. Наукові основи електрохімічних методів аналізу (електроаналітична хімія); процесів перетворення енергії та інформації; електросинтезу (органічного та неорганічного); біоелектрохімії; процесів електрохімічного осадження металів і сплавів, електрокристалізації тощо.
12.7. Катодне розчинення металів, процеси осадження та розчинення металів, сплавів і різних композицій та їх технологій з водних, неводних розчинів електролітів і розплавлених середовищ.
12.8. Процеси та технології гальванічних покриттів, плат друкованого монтажу і радіоелектронних матеріалів із заданими функціональними властивостями.
12.9. Обробка поверхні металів, сплавів і напівпровідників електрохімічними методами, електрополірування, формування анодно-оксидних покриттів, декоративних та захисних плівок.
12.10. Технологія хімічних продуктів електролізом, включаючи електрохімічний синтез органічних сполук та особливо чистих металів, металів і хімічних речовин.
12.11. Хімічні джерела струму й електрохімічні генератори.
12.12. Технологія електродних матеріалів.
12.13. Технологія електрохімічної розмірної обробки металів і сплавів.
12.14. Технологія електрохімічного очищення, регенерації та знешкодження природних і стічних вод, регенерації електролітів.
13. Технологія тугоплавких неметалічних матеріалів.
13.1. Розроблення теоретичних основ хімічної технології нових тугоплавких неметалічних та силікатних матеріалів, виробів з них, а також покриттів різного функціонального призначення.
13.2. Дослідження найбільш загальних закономірностей зміни властивостей тугоплавких неметалічних та силікатних матеріалів в залежності від їх хімічного та фазового складу, хімічної будови та основних технологічних параметрів виробництва.
13.3. Розроблення поліфункціональних покриттів на основі кремнійорганічних сполук.
13.4. Одержання захисних покриттів (плівок) на силікатних та тугоплавких неметалічних матеріалах та виробах.
13.5. Дослідження та комплексне використання природної мінеральної сировини, технічних і техногенних мінеральних й органічних речовин у виробництві силікатних та тугоплавких неметалічних матеріалів з метою розширення сировинної бази галузі.
13.6. Технології і застосування силікатів у кристалічному, аморфному та колоїдному станах.
13.7. Використання високодисперсних силікатів і тугоплавких неметалічних речовин як активних наповнювачів полімерних композицій, реологія та структуроутворення в композиціях; фізико-хімічні закономірності розвитку фазових рівноваг у гетерогенних силікатних та тугоплавких неметалевих системах.
13.8. Одержання висококонцентрованих, концентрованих і рідких дисперсних силікатних систем.
13.9. Технології подрібнення під час виробництва силікатних та тугоплавких неметалічних матеріалів.
13.10. Твердофазовий синтез у виробництві силікатних і несилікатних в'яжучих речовин (вапна, гіпсу, магнезіальних, портландцементу та інших видів цементів), кераміки (будівельної, тонкої, спеціальної, вогнетривів), скла, люмінофорів, твердих електролітів, абразивних матеріалів під час термічного перероблення природних сировинних матеріалів.
13.11. Процеси спікання в технології силікатних і тугоплавких неметалічних матеріалів; технологія в'яжучих речовин різних видів твердіння, грубої, тонкої, технічної кераміки, вогнетривів, скла, склокристалічних матеріалів тощо.
13.12. Створення безвідходних і екологічно чистих технологій силікатних та тугоплавких неметалічних матеріалів.
13.13. Наукові засади нових методів досліджень у хімічній технології силікатних і тугоплавких неметалічних матеріалів.
14. Хімія високомолекулярних сполук.
14.1. Синтез мономерів, нових ініціюючих та каталітичних систем, олігомерів для одержання на їх основі лінійних, розгалужених і сітчастих полімерів.
14.2. Вивчення реакцій полімеризації, поліконденсації, поліприєднання, полігетероциклізації механізму і кінетики цих реакцій, впливу будови вихідних реагентів та умов синтезу на закономірності реакцій і властивості полімерів.
14.3. Вивчення механізмів реакцій синтезу та хімічних перетворень у високомолекулярних сполуках під дією УФ, лазерного, радіаційного та іншого опромінювання, встановлення взаємозв'язків між механізмом реакцій і властивостями.
14.4. Дослідження хімічних перетворень у полімерах і полімерних системах, їх механізму та закономірностей.
14.5. Вивчення процесів термічної, термоокислювальної, світлової, механічної та біологічної деструкції і стабілізації полімерів; створення нових стабілізаторів, вивчення їх дії.
14.6. Вивчення закономірностей синтезу блоккополімерів, прищеплених і сітчастих полімерів, взаємопроникних полімерних сіток, механізму їх формування, встановлення взаємозв'язку їх властивостей із структурою.
14.7. Синтез та дослідження реакційно здатних олігомерів та полімерів спеціального призначення.
14.8. Вивчення методів одержання та властивостей нанорозмірних полімерних і полімер-мінеральних систем.
14.9. Встановлення взаємозв'язків між будовою, молекулярно-масовими характеристиками полімерів та їх фізіологічною активністю.
14.10. Вивчення структури і фізико-хімічних властивостей полімерів, їх розчинів та гетерогенних полімерних систем.
14.11. Дослідження поверхневих і міжфазних явищ у багатокомпонентних полімерних системах, їх структури та властивостей.
14.12. Вивчення фізичних процесів у полімерах і полімерних системах у зв'язку із їх складом та хімічною будовою полімерної матриці.
14.13. Хімічні та фізико-хімічні основи формування композиційних та мембранних полімерних матеріалів.
15. Технологія полімерних і композиційних матеріалів.
15.1. Технології та перероблення різних видів полімерних і композиційних матеріалів; дослідження фізико-хімічних, механічних і теплофізичних процесів під час перероблення полімерів у вироби, реологічних властивостей, тепло- і масообміну, процесів прямого одержання матеріалів з вихідної (первинної) сировини шляхом екструзії, пультрузії, реакційного інжекційного формування, спінювання тощо.
15.2. Дослідження фізико-хімічних, механічних і теплофізичних процесів, що відбуваються під час одержання та перероблення полімерів, для виробництва гумотехнічних виробів, адгезивів, пластмас, композиційних матеріалів і похідних на їх основі.
15.3. Органо-мінеральні нанокомпозити.
15.4. Розроблення технологій підсилення полімерів дисперсними та волокнистими наповнювачами, тканинами, матами, односпрямованими волокнами тощо. Одержання полімерних сумішей і столів, їх підсилення та встановлення їх технологічної компатибілізації шляхом введення спеціальних домішок або механічними методами.
15.5. Вивчення процесів адгезії полімерів до твердих поверхонь у гумотехнічних виробах, композиційних матеріалах і композиційних покриттях, розвиток принципів підготовки поверхонь наповнювачів і полімерів для поліпшення фізико-механічних властивостей матеріалів.
15.6. Проблеми використання вторинних полімерних і композиційних матеріалів і їх залучення в основне виробництво.
15.7. Розроблення нових енерго- та ресурсоощадних, екологічно безпечних нетрадиційних технологій і обладнання одержання полімерів і композиційних матеріалів; дослідження їх впливу на стан техніки та технології.
15.8. Розроблення полімерних і композиційних матеріалів для захисту навколишнього середовища.
16. Процеси і обладнання хімічної технології.
16.1. Нові високоефективні хімічні процеси і матеріали.
16.2. Теоретичні й експериментальні дослідження механічних процесів подрібнювання, класифікації, змішування твердих і сипких матеріалів і обладнання для їх реалізації, встановлення параметрів необхідних для створення нового обладнання (дробарок, млинів, змішувачів, класифікаторів тощо).
16.3. Теоретичні й експериментальні дослідження гідромеханічних процесів: розділення в полі гравітаційної, інерційної, відцентрової, електростатичної сил, у полі тиску тощо; перемішування рідких систем, псевдозрідження, коагуляції та гранулювання дисперсних систем; інших процесів гідромеханічної обробки газів і рідин (зокрема процесів очищення викидів і стоків) та обладнання для їх реалізації, встановлення параметрів, необхідних для створення нового обладнання (відстійників, циклонних апаратів, центрифуг, фільтрувального обладнання, електрофільтрів, механічних перемішуючих пристроїв, апаратів псевдозрідженого шару, грануляторів і коагуляторів, спеціальних роздільних апаратів, зокрема пінних тощо).
16.4. Теоретичні й експериментальні дослідження теплових і масообмінних процесів теплообміну в газових і рідких системах, нагрівання до помірних і високих і охолодження до помірних і низьких температур; теплообміну при фазових перетвореннях (зокрема під час барботування та псевдозріджування), за високих швидкостей, наявності внутрішніх джерел теплоти; теплового випромінювання; масообміну в газових і рідких системах, системах з твердою фазою; абсорбції та десорбції; перегонки, ректифікації та дистиляції; адсорбції; рідинного екстрагування й екстрагування з твердою фазою масообміну в системах з фіксованою межею поділу фаз, сушіння; кристалізації з розчинів і розплавів; загальні основи розрахунку тепло- і масобмінного обладнання. Встановлення основних параметрів необхідних для створення нового обладнання (теплообмінних апаратів, зокрема конденсаторів, випарників, холодильного обладнання, сушарок, колонних апаратів, установок, зокрема абсорбційних і ректифікаційних, кристалізаторів; екстракторів; апаратів з використанням дисперсних систем, розділових мембран тощо).
16.5. Теоретичні й експериментальні дослідження дифузійно-контрольованих хімічних процесів (зокрема плазмохімічних низько- та високотемпературних і таких, що відбуваються за високого тиску та/або температури). Встановлення основних параметрів, необхідних для вибору, конструювання або створення реакторів різних типів і призначень (зокрема реакторів з твердою фазою, нерухомим, рухомим або псевдозрідженим шаром).
16.6. Теоретичні й експериментальні дослідження процесів і технологій з рослинної сировини волокнистих напівфабрикатів (зокрема целюлози) для виробництва паперу, картону та целюлозних композиційних матеріалів. Удосконалення наявних і створення нових, екологічно чистих, маловідходних, ресурсоощадних технологій, процесів і обладнання, а також методів дослідження та контролю властивостей під час одержання волокнистих напівфабрикатів, паперу картону, целюлозних композиційних матеріалів, товарів народного споживання. Розроблення технологій виділення та комплексного використання відходів і побічних продуктів. Аналіз, синтез і моделювання процесів і обладнання хімічних технологій, підвищення їх надійності, довговічності та безпеки експлуатації.
17. Мембрани і мембранні технології.
17.1. Розроблення теоретичних основ мембранного масопереносу і нових мембранних процесів. Розроблення мембранних технологій концентрування та фракціонування розчинів і сумішей, очищення техногенних газових викидів. Розроблення мембранних технологій чистих та особливо чистих біологічно активних речовин і лікувальних препаратів зі збереженням їхніх властивостей. Створення гібридних мембранних технологій і з використанням мембран із додатковими функціями.
17.2. Розроблення нових методів і технологій формування мембран, нових типів мембран, зокрема синтетичних мембран, та розширення сировинної бази для формування мембран.
17.3. Молекулярна, надмолекулярна і макроскопічна структура мембран та її взаємозв'язок із розділюючими властивостями мембран. Дослідження взаємозв'язків між структурою розчинів і дисперсій та структурою мембран і їх розділюючими характеристиками.
17.4. Вивчення міжфазних взаємодій "мембрана - компоненти системи, що розділюється" та їх вплив на процес масопереносу. Фізико-хімічні і механічні властивості мембран і їх зміна у процесі експлуатації. Отруєння, забруднення мембран та розроблення засобів і методів їх регенерації.
18. Екологія.
18.1. Хімічна екологія.
18.2. Сучасні методи хімічного контролю об'єктів довкілля.
18.3. Розробка технології каталітичних нейтралізаторів токсичних викидів.
18.4. Дослідження методів знешкодження викидів існуючих виробництв.
18.5. Розробка енерго- та ресурсозберігаючих технологій.
18.6. Розробка технологій водоочищення та водопідготовки.
19. Комп'ютерне моделювання хімічних процесів.
19.1. Створення теоретичних моделей та комп'ютерних технологій дизайну й оптимізації використання упорядкованих на нано- та мікрорівнях матеріалів.
19.2. Теоретичне моделювання властивостей сполук.
| Голова секції "Хімія" | З.Г.Піх |
Додаток N 17
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 17 "Економіка" наукової ради МОН
Для участі в конкурсному відборі до секції 17 "Економіка" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних проектів секції належать експериментальні та теоретичні дослідження, що спрямовані на одержання нових знань про закономірності функціонування ринку товарів та послуг, міжнародних економічних стосунків, економічної, інвестиційної, інноваційної, виробничої, логістичної, маркетингової діяльності підприємств, організаційно-правові форми підприємницької діяльності, фактори, ресурси, види, стадії і результати економічної діяльності підприємств, процеси та форми управління економікою на галузевому, міжгалузевому та регіональному рівнях; теоретико-методологічні та науково-практичні дослідження сучасного стану світового господарства, тенденції та перспективи його розвитку, форм та особливостей міжнародних економічних відносин та їх регулювання, механізмів функціонування світового ринку товарів, послуг, капіталів, праці, інновацій і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань в конкретних галузях науки, що забезпечують рішення прикладних завдань економічного спрямування.
Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше.
Напрями наукових досліджень і розробок:
1. Економічна теорія та історія.
1.1. Теоретико-методологічні аспекти аналізу суспільного виробництва. Інноваційні чинники економічного зростання.
1.2. Людина в суспільному виробництві. Проблеми гуманізації та соціалізації виробництва.
1.3. Системи економічних потреб та інтересів. Суспільний вибір.
1.4. Економічні категорії, закони і закономірності.
1.4. Економічні відносини власності. Форми власності та господарювання, їх ефективність.
1.5. Розподіл і формування доходів.
1.6. Економічні системи; розвиток суспільних форм виробництва.
1.7. Соціально-економічні та кібернетичні моделі суспільства.
1.8. Теоретико-методологічні проблеми товарного виробництва і ринку.
1.9. Концепції формування змішаної економіки.
1.10. Капітал (фонди), його природа і форми. Доходи на капітал.
1.11. Відносини між працею і капіталом, їх еволюція.
1.12. Система аграрних відносин. Рента.
1.13. Відтворення сукупного суспільного продукту. Відтворення виробничих відносин.
1.14. Екологічні проблеми індивідуального та суспільного відтворення.
1.15. Методологія дослідження суспільного характеру і змісту праці. Форми праці.
1.16. Закономірності виникнення, функціонування та розвитку соціально-економічних систем.
1.17. Взаємозв'язок і ефективність форм власності в тій чи іншій суспільно-економічній системі.
1.18. Розвиток суспільних форм виробництва в конкретній економічній системі.
1.19. Теорії підприємництва, його види та функції.
1.20. Теорія попиту і корисності.
1.21. Теорія пропозиції та теорія фірми. Теорія промислової організації.
1.22. Теорія ціноутворення в макроекономічному середовищі.
1.23. Теорія ринкових структур. Монополізм і конкуренція.
1.24. Ринок факторів виробництва і розподілу доходів.
1.25. Взаємозв'язок і взаємодія ринків, їх збалансованість.
1.26. Теорії визначення суспільного продукту, його форми і методологія розрахунків.
1.27. Макроекономічні пропорції. Відтворювальна структура суспільного продукту.
1.28. Концепція відтворення суспільного продукту. Теорії кругообігу.
1.29. Виробництво, розподіл та споживання валового національного продукту.
1.30. Сукупний попит та пропонування. Макроекономічна рівновага.
1.31. Макроекономічна нестабільність: кризи, інфляція та безробіття.
1.32. Заощадження, споживання та інвестиції.
1.33. Економічна політика, проблеми внутрішньої та зовнішньої рівноваги.
1.34. Макроекономічні показники соціально-економічної ефективності суспільного відтворення.
1.35. Концепції та теорії ринкової системи.
1.36. Історико-економічні передумови зародження і розвитку економічних відносин та економічних укладів.
1.37. Періодизація економічного розвитку та її критерії.
1.38. Економічна політика держави на різних етапах історичного розвитку. Історія розвитку державного регулювання національної економіки.
1.39. Економічні передумови і наслідки соціально-економічних реформ.
1.40. Історико-економічний аналіз розвитку економіки країни, окремих регіонів і галузей економіки.
1.41. Взаємозв'язок економічної теорії та історії економічної думки.
1.42. Методологія і методика історико-економічних досліджень.
1.43. Історичні типи та форми організації господарства та їх еволюція.
1.44. Історія розвитку провідних економічних теорія.
1.45. Економічна думка в контексті генезису світових теоретичних концепцій.
1.46. Порівняльний аналіз розвитку економіки України та зарубіжних країн.
2. Кількісні методи в економіці.
2.1. Теоретико-методологічні проблеми математичного моделювання соціально-економічних систем.
2.2. Моделі та методи дослідження проблем економічної теорії.
2.3. Моделювання процесів управління соціально-економічними системами.
2.4. Моделювання процесів суспільного відтворення.
2.5. Моделювання процесів економічного зростання.
2.6. Прогнозування тенденцій і показників розвитку економічних систем і процесів.
2.7. Математичні моделі економічної динаміки.
2.8. Моделювання балансових пропорцій і показників економіки.
2.9. Математичні моделі та методи формування балансів для різних рівнів управління економікою.
2.10. Системний аналіз економічних процесів.
2.11. Моделювання реструктуризаційних процесів в економіці.
2.12. Моделі і методи формування раціональних організаційно-економічних структур і систем управління в економіці.
2.13. Моделювання процесів ефективного використання виробничого потенціалу.
2.14. Моделювання в окремих сферах суспільної діяльності.
2.15. Аналіз, оцінка, моделювання та оптимізація ризику в економіці.
2.16. Методи та моделі управління проектами.
2.17. Методи системного аналізу, оптимізації, управління в економіці.
3. Фінанси, грошовий обіг і кредит.
3.1. Попит та пропозиція грошей, механізми грошово-кредитного регулювання.
3.2. Фіскальна і монетарна політика, їх координація; інфляція і стабілізація грошей.
3.3. Фінансова система, основні напрями її реструктуризації.
3.4. Фінансова політика держави та інструменти її реалізації.
3.5. Фінансове прогнозування, планування і регулювання.
3.6. Фінансове забезпечення галузей соціальної сфери.
3.7. Державне фінансове господарство. Державний бюджет, бюджетний устрій і бюджетна система, бюджетний процес. Бюджетна політика держави, бюджетний менеджмент.
3.8. Система доходів і видатків бюджету, їх оптимізація. Доходи і видатки бюджету як засіб реалізації соціально-економічної політики держави.
3.9. Бюджетний дефіцит і система дефіцитного фінансування.
3.10. Місцеві фінанси і місцеве оподаткування. Фіскальний (бюджетний) федералізм. Міжбюджетні відносини. Система бюджетного і фінансового вирівнювання.
3.11. Державні та недержавні фонди цільового призначення.
3.12. Державний фінансовий контроль і аудит, фінансовий моніторинг.
3.13. Фінансова безпека держави, суб'єктів підприємництва та фінансових інститутів.
3.14. Теорія і практика оподаткування, форми та методи оподаткування, податкова система і податкова політика держави. Податковий менеджмент.
3.15. Податкове рахівництво, адміністрування податків і податковий контроль.
3.16. Державний кредит і державний борг, система управління внутрішнім і зовнішнім державним боргом. Валовий державний борг та його оптимізація.
3.17. Фінансовий ринок та його сегментація, інструменти та інфраструктура ринку цінних паперів. Портфельне інвестування. Держава на фінансовому ринку.
3.18. Фондовий ринок, фондова біржа і біржові операції.
3.19. Хеджування фінансових ризиків. Ринок похідних фінансових інструментів.