10.21. Сейсмоакустика у свердловинах.
10.22. Методи та алгоритми розв'язання прямих і обернених задач геофізики.
10.23. Геофізичний моніторинг небезпечних геологічних і техногенних процесів, територій і екологічно небезпечних об'єктів.
11. Наукові проблеми дослідження гідрогеології та інженерної геології, що включають вивчення структури, закономірностей формування, зміни полів і процесів гідрогеологічних систем у природних і техногенних умовах, їх взаємодію з суміжними системами розроблення способів оптимізації гідрогеологічних умов і процесів для розв'язання екологічних і господарських завдань, розроблення методів і виконання наукових досліджень при проведенні науково-розвідувальних та експлуатаційних робіт на родовищах, а також дослідження структури формування та зміни інженерно-геологічних умов територій, геологічних умов будівництва й експлуатації споруд, раціональне використання геологічного середовища та його охорони в зв'язку з розвитком геологічних явищ у природних і техногенно порушених умовах.
11.1. Динаміка і режим підземних вод, закони і закономірності динаміки та режиму підземних вод (порових розчинів) у зоні аерації водоносних горизонтах, слабо проникних відкладах.
11.2. Масоперенесення в гідрогеологічних системах, гідрогеохімія; закономірності формування гідрогеохімічних полів у гідрогеологічних системах.
11.3. Дослідження структури гідрогеологічних систем і їх частин, гідродинамічних, гідрохімічних та інших процесів, які протікають у них під впливом природних і техногенних факторів, загальна й спеціальні схематизації і районування гідрогеологічних систем та їх частин, розподіл, картування й зміна різних гідрогеологічних параметрів.
11.4. Дослідження зміни закономірностей формування умов, структури і процесів у гідрогеологічних системах під дією техногенного впливу, розроблення способів оптимізації гідрогеологічних умов для раціонального розв'язання народногосподарських завдань.
11.5. Розроблення методів і систем оптимізації гідрогеологічних умов у природних і техногенно порушених умовах для стабілізації і поліпшення екологічного стану навколишнього середовища, зокрема підземних вод.
11.6. Закономірності формування й розподілу природних і експлуатаційних ресурсів підземних вод.
11.7. Оптимізаційне прогнозування кількісного та якісного складу підземних вод, що експлуатуються залежно від природних і антропогенних факторів.
11.8. Регіональна інженерна геологія.
11.9. Інженерно-геологічні процеси, типи, фактори й механізм їх розвитку.
11.10. Інженерна геологія процесів, викликаних будівництвом та іншими техногенними факторами (спеціальна інженерна геологія).
11.11. Теорія, методологія, методи і методики інженерно-геологічних досліджень.
11.12. Математичні методи в задачах інженерної геології.
11.13. Проблеми раціонального використання геологічного середовища.
11.14. Захист територій від несприятливих інженерно-геологічних процесів.
12. Наукові проблеми дослідження загальної та регіональної геології, вдосконалення стратиграфічних і геохронологічних шкал, дослідження еволюції органічного світу і речовини Землі, розроблення методології геологічних досліджень.
12.1. Створення, вдосконалення і подальше розроблення загальної теорії Землі, фундаментальних гіпотез, пов'язаних з історією виникнення основних структурних елементів планети; вдосконалення стратиграфічних і геохронологічних шкал, дослідження еволюції органічного світу і речовини Землі.
12.2. З'ясування геологічної будови, послідовності нашарування гірських порід, їх віку, складу і фаціальної мінливості, характеру та складу інтрузивних і ефузивних утворень, характеру й складу метаморфічних порід, характеру плікативних і диз'юнктивних дислокацій, геофізичної характеристики земної кори даного регіону та його геологічної історії, створення геологічних та інших спеціальних карт, їх математичне і комп'ютерне опрацювання.
12.3. Вивчення сучасних геологічних процесів та процесів, які відбувалися в минулому, і динамічних обставин, що склалися під час цих процесів. Аналіз процесів ерозії, денудації, абразії та нагромадження осадків, вулканічні, льодовикові та еолові процеси, результати дії даних процесів, сучасні горизонтальні та вертикальні рухи, їх якісна й кількісна оцінка.
12.4. Вивчення докембрійських метаморфічних і плутонічних формацій, встановлення геотектонічних режимів і палеогеографічних обставин, створення схем періодизації докембрійської історії Землі вдосконалення стратиграфічних і геохронологічних шкал докембрію, вивчення еволюції геологічних процесів, розроблення моделей еволюції земної кори та концепцій формування земної кори в докембрії.
13. Наукові проблеми дослідження будови, руху, деформації та розвитку земної кори (літосфери), геотектонічні гіпотези, дослідження закономірностей просторових і вікових взаємовідношень геологічних тіл як носіїв єдності їх речовинного складу та структури всіх рангів - від глобальних до мікроформ.
13.1. Загальна (генетична) геотектоніка, походження основних типів великих структурних форм континентів і океанів, а також фактори, які визначають рух, деформації та загальний розвиток структури земної кори.
13.2. Створення, вдосконалення і подальший розвиток загальної теорії Землі й фундаментальних гіпотез і вчень (тектоорогенії, розломно-блокової тектоніки, тектоно-магматичних структур, структурно-стратиграфічних комплексів, формацій і тектонофацій; вчення про геосинкліналі, платформи та орогени; теорія тектоніки плит тощо).
13.3. Вивчення еволюції структури і речовинного складу Землі, геотектонічні дослідження проблем геодинаміки системи Землі: динаміки ядра, мантії та літосфери.
14. Наукові проблеми дослідження хімічного і мінерального складу, структурно-текстурних та геологічних особливостей магматичних, метаморфічних, метасоматичних, осадових гірських порід і руд, а також власне петрологія (петрогенезис), яка досліджує умови утворення та генетичні особливості, еволюцію й механізми петрогенетичних процесів формування гірських порід і руд а також складених ними масивів, товщ, формацій, комплексів, зон, полів, поясів, областей, геосфер.
14.1. Вивчення петрології та етрографії конкретних регіонів, структурних зон, комплексів, формацій тощо (регіональна петрологія).
14.2. Дослідження породоутворюючих мінералів і мінеральних парагенезисів як індикаторів умов утворення та генезису гірських порід і руд.
14.3. Розроблення теорії магматизму, метаморфізму, метасоматозу, епігенезу та рудоутворення на підставі експериментальних і термодинамічних даних (фізико-хімічна петрологія).
14.4. Фізико-хімічні умови, еволюція та геодинаміка магнетизму метаморфізму, метасоматозу і рудоутворення в історії Землі.
14.5. Розчленування й кореляція кристалічних комплексів докембрію та фанерозою.
14.6. Номенклатура та класифікація магматичних, метаморфічних, метасоматичних й епігенетичних гірських порід і руд.
14.7. Інженерно-петрографічне вивчення кристалічних масивів для захоронення токсичних і радіоактивних відходів і для розв'язання інших технологічних завдань.
14.8. Структурно-петрографічне картування та оцінка якості мінеральної й декоративно-облицювальної сировини.
15. Наукові проблеми дослідження теоретичних і методичних питань палеонтології та стратиграфії, дослідження еволюції органічного світу, етапність у розвитку тваринного й рослинного світу минулого, палеофауністична і палеофлористична складові частини геологічної історії Землі, розроблення та вдосконалення стратиграфічних і геохронометричних шкал, палеоекологічні та палеогеографічні реконструкції, розроблення технічних засобів і математичного забезпечення накопичення й оброблення інформації у галузі палеонтологічних і стратиграфічних досліджень.
15.1. Розроблення теоретичних і методичних питань палеонтології, монографічне вивчення систематичного складу, морфології, мікроструктури, філогенії різних груп органічного світу пізнього докембрію та фанерозою, розроблення й удосконалення систематики викопних організмів, з'ясування еволюційних процесів, відтворення міграційних шляхів, дослідження у галузі біостратиграфії, тафономії, палеоіхтіології, палеоіхнології, палеобіохімії, палеоекології, палеобіогеографії, палеокліматології, еволюції процесів біомінералізації.
15.2. Розроблення теоретичних і методичних питань стратиграфії розроблення та вдосконалення загальних і регіональних стратиграфічних та геохронометричних шкал, стратиграфічних схем різного рангу на підставі біостратиграфічних, літостратиграфічних, екостратиграфічних, циклостратиграфічних, сейсмостратиграфічних, радіоізотопних, палеомагнітних, палеоседиментологічних досліджень.
15.3. Відтворення на підставі біостратиграфічних і палеоседиментологічних досліджень фізико-географічних умов на поверхні Землі на різних етапах її історико-геологічного розвитку, зміни цих умов у геологічному часі, зв'язок і залежність еволюції палеобіосфери від сукупного впливу ендогенних та екзогенних факторів, геологічних подій глобального і регіонального характеру.
16. Наукові проблеми дослідження форм скупчення вуглеводнів у літосфері Землі, умов їх виникнення, перетворення і руйнування, закономірностей їх розміщення; виявлення зон нафтогазонагромадження та локальних скупчень нафти й газу в земній корі; вдосконалення теорії та практики прогнозування нафтогазоносності надр; розроблення, вдосконалення і подальший розвиток методів пошуків і розвідки окремих типів нафтогазових скупчень (покладів, родовищ, зон нафтогазонагромадження тощо); розроблення і вдосконалення методів та способів кількісної оцінки прогнозних ресурсів і підрахунку розвіданих запасів нафти, природного газу й газового конденсату.
16.1. Теоретичні основи походження нафти й газу та формування їх покладів.
16.2. Геологія нафтогазоносних провінцій та областей, комплексне вивчення осадової оболонки Землі з метою виділення територій, відмінних між собою за нафтогазогеологічною характеристикою геологічної будови і геоструктурних особливостей нафтогазоносних територій; вивчення глибинної і територіальної зональності поширення скупчень нафти та газу.
16.3. Геологія нафтових і газових родовищ, вивчення типів родовищ і покладів нафти й газу; принципів класифікації та відмінних рис пасток, покладів і родовищ нафти й газу; генезису пасток нафти й газу та генезису структурних форм, із якими пов'язані їх родовища.
16.4. Геохімія нафти і газу, вивчення історії виникнення хімічних елементів нафти й газу, їх розвиток і зміна в різних термобаричних і фізико-хімічних умовах, а також для прогнозу нафтових і газових родовищ.
16.5. Гідрогеологія нафтових і газових родовищ, вивчення характеристики типів підземних вод, їх геохімічного складу й генезису з метою визначення ролі підземних вод у міграції та акумуляції нафти й газу.
16.6. Літологія нафтогазоносних комплексів, вивчення закономірних зв'язків нафтогазоутворення в літосфері з певними умовами утворення та перетворення осадових порід, літофаціальних умов утворення нафтогазоносних комплексів, формування і розміщення порід-покришок і колекторів.
16.7. Нафтогазопромислова геологія, створення, вдосконалення і подальше розроблення методів і способів вивчення нафтових, газових і газоконденсатних родовищ за даними буріння свердловин і результатами геофізичних досліджень.
16.8. Наукові основи проведення геологорозвідувальних робіт на нафту й газ, створення, вдосконалення і подальше розроблення методів пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ; регіонального, зонального й локального прогнозу нафтогазоносності та інших критеріїв нафтогазоносності, котрі застосовуються при пошуках та розвідці нафти і газу.
17. Наукові проблеми окремих видів, комплексів і загалом металічної та неметалічної мінеральної сировини, її родовищ і районів, геолого-економічна оцінка, методичне інформаційне та правове забезпечення геологічного вивчення, геологорозвідувальних робіт, комплексного використання й охорони надр, а також геоекології, пов'язаної з діяльністю мінерально-сировинного комплексу.
17.1. Мінерально-сировинна база (МСБ) і родовища корисних копалин, стан, динаміка, тенденції та прогноз МСБ України, СНД і світу.
17.2. Геолого-економічне районування та картування України, СНД і світу, геолого-економічна оцінка конкретних видів.
17.3. Мінерально-сировинні політика й планування в Україні.
17.4. Економічно та соціально оптимальні напрями і методи геологічних досліджень, геологорозвідувальних робіт для розвитку та розширення МСБ України.
17.5. Експортний потенціал України, шляхи його підвищення та реалізації.
17.6. Класифікації промислових типів родовищ мінеральної сировини, геолого-економічний аналіз конкретних родовищ корисних копалин і груп родовищ.
17.7. Дослідження, використання та регенерація шахтних і рудникових вод, дослідження, використання, зберігання вторинних (техногенних) мінеральних ресурсів та їх об'єктів, геолого-економічне моделювання освоєння родовищ і використання мінеральної сировини.
17.8. Геологорозвідувальні роботи, геолого-економічний аналіз, розроблення вимог і методів здійснення геологічного знімання, пошуків, ревізійних робіт і розвідки родовищ корисних копалин.
17.9. Категорії, методи підрахунку й оцінки, а також класифікацій запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин.
17.10. Небезпечні геологічні природні й техногенні явища, їх прогноз, шляхи їх запобігання, ліквідація наслідків, моніторинг геологічного середовища, методи та напрямки дослідження, геолого-технічні заходи й економіка використання мінеральної сировини для охорони та реабілітації навколишнього середовища, кадастри проявів і родовищ корисних копалин, баланси запасів і прогнозних ресурсів корисних копалин.
17.11. Вимоги та категорії обліку, методи обробки, використання й зберігання геологічної, геологорозвідувальної і мінерально-сировинної інформації, маркетинг геологічної, геологорозвідувальної та мінерально-сировинної інформації, ліцензування геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт, стандартизація і метрологія в мінерально-сировинному комплексі.
17.12. Економіка, планування й управління геологорозвідувальною галуззю та мінерально-сировинним потенціалом.
18. Науково-технічні проблеми створення, випробування та впровадження нових енергоресурсозберігаючих, екологічнобезпечних технологій збільшення ступеня вилучення вуглеводнів з родовищ нафти і газу.
18.1. Фізичне і математичне моделювання процесів фільтрації в неоднорідному пористому середовищі багатофазних, багатокомпонентних систем з фазовими переходами для створення фізичних основ методів збільшення нафтогазоконденсатовилучення з родовищ.
18.2. Створення геолого-технологічних моделей родовищ нафти і газу для прогнозування, аналізу і регулювання процесів видобування рідинних і газоподібних вуглеводнів.
18.3. Розвиток гідрогазодинамічних методів проектування розробки родовищ нафти і газу.
18.4. Дослідження, розроблення та впровадження фізико-гідродинамічних і фізико-хімічних методів підвищення ефективності заводнення нафтових родовищ.
18.5. Дослідження, розроблення та впровадження газових методів збільшення нафтовилучення.
18.6. Дослідження, розроблення та впровадження методів видобування високов'язких нафт шляхом теплового і фізико-хімічного діяння на нафтові родовища і застосування вуглеводневих розчинників.
18.7. Методи вилучення залишкової нафти із заводнених нафтових родовищ.
18.8. Дослідження, розроблення та впровадження методів підтримування пластового тиску в газоконденсатних і нафтогазоконденсатних родовищах на різних стадіях розробки різними витіснювальними агентами.
18.9. Дослідження, розроблення та впровадження методів вилучення сконденсованих вуглеводнів з газоконденсатних родовищ, які розроблялися в режимі виснаження пластової енергії.
18.10. Методи видобування вуглеводнів з родовищ нафти і газу з малопроникними пластами-колекторами.
18.11. Дослідження, розроблення та впровадження систем розробки родовищ нафти і газу з використанням горизонтальних і багатовибійних свердловин.
18.12. Дослідження, розроблення та впровадження систем розробки родовищ нафти і газу, приурочених до орогідрографічно складних районів та охоронних зон.
18.13. Дослідження, розроблення та впровадження методів видобування газу з газогідратних покладів на дні Чорного та Азовського морів.
18.14. Дослідження, розроблення та впровадження методів видобування метану з вугільних пластів.
18.15. Дослідження, розроблення та впровадження методів збільшення вуглеводневилучення з нафтогазових пластів.
19. Науково-технічні проблеми створення, випробування та впровадження нових енергоресурсозберігаючих, екологічнобезпечних технологій збільшення поточних відборів нафти, газу і конденсату з родовищ.
19.1. Фізичне і математичне моделювання процесів фільтрації рідин і газів у привибійній зоні свердловин, забруднення та очищення пористого середовища та впливу стану привибійної зони на дебіт свердловин.
19.2. Фізичне і математичне моделювання процесів руху газу, рідини і газорідинних сумішей з фазовими переходами і включенням твердої фази у вертикальних і похилих трубах.
19.3. Дослідження, розроблення та впровадження методів якісного первинного розкриття нафтогазоносних пластів під час буріння свердловин з метою попередження їх забруднення.
19.4. Дослідження, розроблення та впровадження методів очищення привибійної зони свердловин від забруднень з метою відновлення природної проникності нафтогазоносних пластів.
19.5. Розвиток методів дослідження нафтових, газових і газоконденсатних свердловин та оброблення результатів дослідження.
19.6. Дослідження, розроблення та впровадження методів збільшення продуктивності свердловин.
19.7. Дослідження, розроблення та впровадження методів обмеження припливу пластової води у свердловини і ліквідації заколонних перетікань по сторонніх вод.
19.8. Розвиток технології і техніки для підземного і капітального ремонту свердловин.
19.9. Розроблення та вдосконалення методів вибору і проектування способів експлуатації нафтових, газових і газоконденсатних свердловин.
19.10. Дослідження, розроблення та впровадження обладнання для експлуатації нафтових, газових і газоконденсатних свердловин.
19.11. Дослідження, розроблення та впровадження методів боротьби з ускладненнями в процесі експлуатації свердловин
19.12. Дослідження, удосконалення та впровадження конструкцій та обладнання свердловин для видобування нафти і газу з морських родовищ.
19.13. Дослідження, удосконалення та впровадження методів захисту навколишнього середовища під час видобування нафти і газу з морських родовищ.
20. Науково-технічні проблеми, дослідження процесів промислової підготовки продукції, видобутої з родовищ нафти і газу для транспортування споживачам.
20.1. Фізичне і математичне моделювання процесів руху газорідинних сумішей з фазовими переходами у горизонтальних трубах.
20.2. Фізичне і математичне моделювання фазових перетворень газонафтових і газоконденсатних сумішей під час їх промислового підготовляння.
20.3. Фізичне і математичне моделювання процесів сепарації газонафтових і газоконденсатних сумішей.
20.4. Фізичне і математичне моделювання процесів осушування і відбензинювання природного газу з використанням рідинних і твердих сорбентів та сорбції в потоці газу.
20.5. Фізичне моделювання процесів руйнування водонафтових емульсій.
20.6. Фізичне і математичне моделювання процесів стабілізації нафти і газу.
20.7. Дослідження, розроблення та впровадження методів боротьби з ускладненнями в системі промислового збирання продукції свердловин.
20.8. Розвиток методів проектування промислових нафто- і газопроводів.
20.9. Розвиток методів проектування установок промислового підготовляння нафти і газу.
20.10. Дослідження, удосконалення та впровадження методів промислового підготовляння супутніх пластових вод для їх утилізації.
20.11. Дослідження, удосконалення та впровадження обладнання для промислового підготовляння продукції, видобутої з родовищ нафти і газу.
20.12. Дослідження, розроблення та впровадження методів зменшення технологічних втрат нафти, газу і конденсату під час їх збирання і промислового підготовляння.
21. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування новітніх технологій і технічних засобів буріння нафтових і газових свердловин (в тому числі конструкцій свердловин, режимно-технологічних параметрів буріння, видів і технологічних параметрів бурових промивальних рідин, технології кріплення свердловин і тампонажних матеріалів, способів розкриття продуктивних пластів та їх випробування, заходів з попередження та ліквідації ускладнень при будівництві свердловин).
21.1. Теорія руйнування гірської породи під час буріння нафтових і газових свердловин.
21.2. Оптимізація режимних параметрів буріння залежно від механічних та абразивних властивостей гірських порід.
21.3. Фундаментальні дослідження фізико-хімічної взаємодії бурових промивальних рідин з гірськими породами, що складають стінку свердловини.
21.4. Статистичні дослідження ефективності роботи породоруйнівного інструменту.
21.5. Фундаментальні дослідження механізму формування цементного каменя, що розширюється при твердінні, для кріплення високотемпературних свердловин (120 град. С - 160 град. С).
21.6. Фундаментальні дослідження причин ускладнень при бурінні свердловин (обвалювання стінок свердловини, поглинання промивальної рідини, прихоплення бурильного інструменту).
21.7. Розроблення нових технологій розкриття і випробування продуктивних пластів під час буріння та їх освоєння.
22. Науково-технічні проблеми будівництва похило-скерованих, горизонтальних та багатовибійних свердловин на суші і на морі.
22.1. Вивчення закономірностей взаємодії елементів бурильної колони із стінкою свердловини.
22.2. Моделювання і фундаментальні дослідження закономірностей течії потоку промивальної рідини в похило-скерованій свердловині (ПСС) та горизонтальній свердловині (ГС) при різних способах буріння.
22.3. Оптимізація профілю ПСС та ГС при будівництві свердловин у складних гірничо-геологічних умовах.
22.4. Моделювання і фундаментальні дослідження динаміки роботи бурильної колони при бурінні ПСС та ГС роторним способом.
22.5. Розроблення програм спуску і цементування обсадних колон в ПСС і ГС.
22.6. Фундаментальні дослідження напружено-деформованого стану обсадних колон для кріплення ПСС і ГС.
23. Методи і засоби технічної діагностики бурового та нафтогазопромислового обладнання й інструменту.
23.1. Дослідження нових інформативних параметрів, що характеризують технічний стан (міцність і довговічність) бурового та нафтогазового обладнання та можливості їх вимірювання методами неруйнівного контролю.
23.2. Встановлення характеру зв'язків між інформативними параметрами засобів неруйнівного контролю та міцнісними характеристиками обладнання та інструменту.
23.3. Розроблення та удосконалення методів прогнозування залишкового ресурсу обладнання й інструменту довготривалої експлуатації з урахуванням результатів їх неруйнівного контролю та технічної діагностики.
23.4. Удосконалення існуючих і створення нових методів і засобів неруйнівного контролю та технічної діагностики бурового й нафтогазового обладнання.
23.5. Розроблення системи постійного моніторингу технічного стану бурового й нафтогазового обладнання.
24. Науково-технічні проблеми забезпечення надійності та безвідмовної експлуатації обладнання й інструменту в процесі розробки родовищ нафти і газу.
24.1. Фізичне й математичне моделювання обладнання та конструкцій, що використовуються у процесі розробки родовищ нафти і газу з метою підвищення їх енергоефективності.
24.2. Методи і засоби визначення статичних, динамічних, теплових, вібраційних та комбінованих навантажень на бурове й нафтогазове обладнання.
24.3. Методи розрахунку на міцність, надійність та живучість, а також ресурсу нафтогазового обладнання.
25. Науково-технічні проблеми виробництва залізорудної окускованої сировини, виробництва залізорудних обкотишів (обпалених і безбпальних), агломерату та брикетів, у тому числі з відходів металургійних виробництв.
25.1. Вдосконалення існуючих технологій виробництва залізорудної окускованої сировини та створення нових для покращання техніко-економічних показників процесу та якості продукту.
25.2. Методи та системи керування процесами окускування залізорудної сировини.
25.3. Розробка і вдосконалення технологій отримання безобпальних обкотишів і брикетів на цементній зв'язці та використанням інших зв'язуючих, у тому числі з утилізацією відходів металургійних виробництв.
25.4. Дослідження процесу виробництва залізорудних обпалених обкотишів для покращання техніко-економічних показників та якості продукту.
25.5. Розробка теоретичних основ і нових технологій використання феритних сумішей при виробництві агломерату та обкотишів.
25.6. Покращання властивостей залізорудної сировини для доменної плавки, отримання нових видів залізорудної сировини.
25.7. Створення нових технологій виробництва і використання комплексної залізорудної сировини, що містить вуглець.
25.8. Розробка наукових основ та технології виробництва губчастого заліза сумісним процесом металізації і спікання.
26. Науково-технічні проблеми дослідження, проектування, технологічної розробки та випробувань сучасних технологій виробництва чавуну.
26.1. Розробка на основі математичного моделювання доменного процесу методів і алгоритмів оперативного управління технологічним режимом доменної плавки.
26.2. Розробка нових способів реалізації енергозберігаючих технологій виплавки чавуну в доменних печах.
26.3. Вдосконалення технології доменної плавки з метою зменшення питомої витрати коксу та поліпшення якості чавуну.
26.4. Дослідження фізико-хімічних закономірностей процесів виплавки чавуну в доменних печах та агрегатах рідкофазного відновлення заліза.
26.5. Вибір на основі математичного моделювання оптимальної для конкретних умов технології виплавки чавуну.
26.6. Розробка нових енергоефективних способів отримання заліза високої якості на основі фізико-хімічних досліджень процесів в гетерогенних системах.
27. Науково-технічні проблеми створення новітніх та удосконалення існуючих технологій і устаткування для виплавки, позапічної обробки та розливання сталі.
27.1. Дослідження фізико-хімічних та термодинамічних закономірностей взаємодії газової, шлакової та металевої фаз.
27.2. Дослідження впливу високотемпературних металургійних розплавів на характер фізико-хімічних процесів, які виникають у вогнетривкій футерівці сталеплавильних агрегатів, а також виявлення закономірностей при взаємодії металу і шлаку з елементами вогнетривів.
27.3. Створення ресурсозберігаючих технологій виплавки, позапічної обробки та розливання сталі на базі наскрізних моделей процесів й розробки нових реагентів та технологій їх застосування для рафінування, легування та модифікування залізовуглецевих розплавів.
27.4. Створення фундаментальної гідродинамічної теорії сталеплавильних процесів на основі положень хвильової гідродинаміки.
27.5. Дослідження та моделювання процесу зневуглецювання металевих розплавів при продуванні киснем та вакуумуванні, в тому числі методами нерівноважної термодинаміки.
27.6. Розробка наукових положень оптимізації технології конвертерної плавки в умовах перемінної якості і витрат шихтових матеріалів.
27.7. Методи управління технологічними процесами виплавки сталі в сталеплавильних агрегатах, підвищення ефективності їх експлуатації.
27.8. Встановлення теоретичних та практичних закономірностей існування електричної дуги в об'ємі рідкого металу і створення на цій базі принципово нових технологій позапічної обробки залізовуглецевих розплавів.
27.9. Розробка технологій м'якого обжиму безперервнолитої заготовки для кардинального підвищення якості.
27.10. Удосконалення технології безперервного лиття трубних сталей та сталей для сортового прокату.
28. Науково-технічні проблеми виробництва сталі, феросплавів, спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів та сплавів, абразивних, вуглецьграфітових та інших неорганічних матеріалів, які виплавляються електротермічним способом.
28.1. Розробка і дослідження ефективних науково-технічних рішень підвищення якості електросталі широкого сортаменту.
28.2. Вдосконалення та впровадження у виробництво технологічних схем виплавки феросплавів з їх комплексної автоматизацією, підвищенням якості сплавів, техніко-економічних показників виробництва, енерго- і матеріалозбереженням, вирішенням питань охорони навколишнього середовища.
28.3. Фізико-хімічні дослідження фазового складу техногенних відходів, теоретичні обґрунтування та дослідження використання багатокомпонентної сировини для виробництва кольорових металів із забезпеченням мало- та безвідходних процесів, вдосконалення технологічних схем раціонального використання ресурсів брухту та відходів кольорових металів.
28.4. Теоретичні основи та технологічні схеми рафінування кольорових металів та сплавів від шкідливих домішок, дослідження механізму легування та модифікування металів і сплавів від шкідливих домішок.
28.5. Комплексні дослідження, вдосконалення і впровадження у промислове виробництво технології високотемпературної (1250 - 2000 град. С) обробки вуглецевих матеріалів, які використовуються для виготовлення графітових, вуглеграфітових виробів та електродних мас електродів рудовідновних печей.
28.6. Розробка і дослідження технології виробництва алюмінійкремнійових комплексних сплавів з використанням вітчизняної глиноземвміщуючої сировини та техногенних відходів.
28.7. Фізико-хімічні та мінералогічні дослідження марганецьвміщуючої сировини нових родовищ та розробка технологічних схем їх раціонального використання сумісно з рудою діючих гірничозбагачувальних підприємств.
28.8. Проектування обладнання, розробка параметрів рудовідновних печей для виплавки технічного кремнію високої чистоти, нетрадиційні засоби його рафінування з метою виробництва сонячного кремнію.
29. Науково-технічні проблеми обробки металів давленням, фізичні теорії пластичного плину металів, математичні методи моделювання процесів, нові концепції в теорії обробки металів давленням.
29.1. Теорія експерименту в обробці металів давленням, теорія подібності металів та процесів.
29.2. Лабораторні фізичні моделі нових процесів ОМД, лабораторне наукове обладнання, апаратура та вимірювальні прилади для дослідження процесів ОМД, методи автоматизації експерименту, методи комп'ютерної обробки експериментальної інформації.
29.3. Інженерні механічні методи пластичної обробки металів та обробки фізичними полями, аналітичні методи розрахунків процесів ОМД, розрахунки оснащення та обладнання, технології листового штампування, об'ємного видавлювання, процеси та машини обробки давленням порошкових та подрібнених металевих матеріалів, методи фізичного моделювання високопродуктивних комплексних ливарно-прокатувальних технологічних процесів.
29.4. Дефекти металевих виробів, закономірності їх утворення та методи запобігання.
| Голова секції "Технології видобутку та переробки корисних копалин" | Ю.С.Пройдак |
Додаток N 9
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 9 "Охорона навколишнього середовища" наукової ради МОН
Для участі в конкурсному відборі до секції 9 "Охорона навколишнього середовища" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей розвитку екосистем та впливу на них антропогенних факторів і є вихідними положеннями для розвитку нових концепцій, принципів і методів охорони природи та раціонального природокористування.
До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, технологій і призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше. Прикладні розробки базуються, як правило, на результатах попередніх прикладних досліджень і результатом їх є проект конкретного нового елементу нової техніки, технології або дослідний зразок.
Секція 9 "Охорона навколишнього середовища" включає наступні напрями наукових досліджень:
1. Антропогенні зміні в навколишньому середовищі, умови і механізми їх виникнення та визначення.
1.1. Антропогенне забруднення біосфери, включаючи хімічне, фізичне, бактеріологічне та інше.
1.2. Нормування і методи визначення властивостей забруднення.
1.3. Екологічний моніторинг і якість природного середовища.
1.4. Деструктивні зміни природного ландшафту, повітряного та водного середовища.
1.5. Вивчення природних ланцюгів.
1.6. Вивчення змін внутрішніх і зовнішніх умов проживання людини.
2. Вплив антропогенних та природних факторів на життєдіяльність людини, стан і функціонування екосистем взагалі і регіональних зокрема.
2.1. Вплив на людство антропогенних порушень біосфери, включаючи специфіку впливу токсичних агентів на організм і популяцію людини та метаболізм токсичних агентів в організмі.
2.2. Екотрофології.
2.3. Екологічно безпечних продуктів харчування.
2.4. Раціонального харчування.
2.5. Генетично модифікованих організмів.
2.6. Методів виведення шкідливих речовин з організму людини.
2.7. Екологічної токсикології.
2.8. Вплив біологічних, хімічних, фізичних і теплових забруднень на окремі елементи і функціональні зв'язки в екосистемах.
2.9. Розробка теоретичних основ, методів та засобів захисту людини та навколишнього середовища від наслідків антропогенної дії.
3. Екологічна безпека та функціонування атмосфери, гідросфери та літосфери.
3.1. Розробка системи екологічної безпеки атмосфери, комплексного екологічного моніторингу й проблем охорони атмосфери гідросфери та літосфери.
3.2. Нормування якості повітря, розробка методів і засобів контролю концентрацій забруднювачів в атмосфері.
3.3. Удосконалення існуючих і створення нових методів і засобів очищення повітря.
3.4. Вивчення джерел забруднень атмосфери, гідросфери та літосфери та їх вплив на життєдіяльність і здоров'я людини.
3.5. Розробка нормативних вимог до якості води в залежності від характеру водовикористання.
3.6. Проблеми охорони атмосфери, гідросфери та літосфери, законодавча база України.
3.7. Вивчення процесів біохімічної трансформації речовин у ґрунтах.
3.8. Біологічний контроль і управління якістю ґрунтів.
4. Біоекологічні аспекти функціонування лісогосподарського комплексу з урахуванням природних та антропогенних факторів.
4.1. Екологічний моніторинг стану, продуктивності та вивчення трансформації біорізноманіття лісів, зелених насаджень в умовах антропогенної дії.
4.2. Розроблення методів та засобів захисту лісів та зелених насаджень від фітохвороб та ентомошкідників.
4.3. Розробка екологічно безпечних, природоощадних технологій, машин та механізмів для лісового господарства і лісозаготівлі.
5. Навколишнє середовище, збалансоване природокористування як основа життєдіяльності людини і розвитку суспільства.
5.1. Прогнозування екологічної ситуації на рівні регіону, держави з обґрунтуванням наслідків для здоров'я населення.
5.2. Проблеми екологічної безпеки за критеріями впливу на здоров'я населення.
5.3. Оцінка якості навколишнього середовища і визначення рівня самоочищення, екологічної місткості та меж розвитку різних регіонів за гігієнічними показниками і критеріями.
5.4. Розробка медичних основ вивчення циркуляції шкідливих речовин у довкіллі та методології санітарної хімії (хіміко-аналітичних досліджень), визначення ризику для людини й екологічних систем.
5.5. Медико-екологічні дослідження наслідків аварій та катастроф.
5.6. Визначення процесів трансформації хімічних речовин у навколишньому середовищі.
5.7. Методологія та методики хіміко-аналітичних досліджень антропогенних полютантів, санітарна хімія.
5.8. Кількісне та якісне вивчення екзогенного й ендогенного синтезу токсичних речовин з їхніх попередників.
6. Обґрунтування теоретичних основ оцінок техногенного ризику, розробка та пошук з їх допомогою оптимальних форм управління екологічною безпекою.
6.1. Розробка теоретичних основ оцінки техногенного ризику, створюваних екологічно небезпечними технологічними процесами та устаткуванням.
6.2. Розробка оптимальних форм управління екологічно небезпечними технологічними процесами та устаткуванням.
7. Розробка наукових методів дослідження комплексної оцінки та прогнозування впливу техногенного забруднення на навколишнє середовище й людину.
7.1. Розробка наукових методів моніторингу екологічної ситуації.
7.2. Розробка наукових методів прогнозування ступеня впливу техногенного забруднення на навколишнє середовище.
7.3. Розробка наукових методів визначення ступеня впливу техногенного забруднення на навколишнє середовище.
7.4. Розробка наукових методів визначення гранично допустимих норм техногенного забруднення.
8. Удосконалення наявних, створення нових, екологічно безпечних технологічних процесів та устаткування, що забезпечують раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на довкілля.
8.1. Розробка нових технологічних процесів, раціональне використання ресурсів, безвідходні та маловідходні технології, рекуперація й утилізація відходів та комплексна переробка сировини.
8.2. Екологічні відновлюючи джерела енергії.
8.3. Екологічний аудит і експертиза.
8.4. Екологічний менеджмент.
8.5. Екологічний маркетинг.
8.6. Екологічна паспортизація підприємств.
9. Вивчення екологічної обстановки навколо атомних, теплових електростанцій, гірничовидобувних підприємств, інших небезпечних об'єктів; обґрунтування й здійснення заходів для поліпшення цієї обстановки.
9.1. Навколишнє середовище в межах санітарно-захисної зони та зони спостереження атомних, теплових електростанцій, гірничовидобувних підприємств, інших небезпечних об'єктів, в тому числі атмосферне повітря, поверхневі і підземні води, ґрунти.
9.2. Джерела надходження забруднюючих речовин в результаті основної діяльності атомних, теплових електростанцій, гірничовидобувних підприємств, інших небезпечних об'єктів.
9.3. Розміщення радіоактивних та інших відходів.
9.4. Інші види діяльності на атомних, теплових електростанціях гірничовидобувних підприємствах, інших небезпечних об'єктах, які здатні мати прямий або непрямий вплив на навколишнє середовище.
10. Розробка систем екологічного моніторингу й техногенно-екологічної безпеки регіонів, окремих екосистем. Заходи стабілізації та поліпшення стану довкілля.
10.1. Накопичення, систематизація та аналіз інформації про стан навколишнього середовища. Аналіз причин змін стану довкілля.
10.2. Аналіз допустимих змін та навантажень на навколишнє середовище.
10.3. Вивчення метрологічних аспектів моніторингу довкілля.
10.4. Вивчення специфіки екологічного моніторингу компонентів довкілля і галузей людської діяльності.
10.5. Вивчення соціально-економічного моніторингу та моніторингу екологічної політики.
10.6. Аналіз наявних резервів біосфери.
11. Обґрунтування наукових засад безпечного видобування, зберігання, технологій переробки, транспортування, захоронення, знешкодження радіоактивних та інших шкідливих речовин. Розробка, вдосконалення методів контролю та заходів захисту від радіоактивних та інших шкідливих речовин.
11.1. Вивчення радіоекологічних проблем біосфери, агросфери, літосфери і гідросфери.
11.2. Розробка методів контролю екологічної ситуації на території атомних станцій.
11.3. Розробка нових методів вилучення та знешкодження радіоактивних металів з водних середовищ, ґрунтів та повітря.
11.4. Розробка нових методів моніторингу екологічної ситуації на території шкідливих виробництв, зокрема хімічної, металургійної та фармацевтичної промисловості.
11.5. Утилізація і переробка промислових відходів.
11.6. Екологічна конверсія антропогенної діяльності.
11.7. Екологізація виробництва і "зелені" технології.
12. Дослідження впливу техногенно небезпечних об'єктів на навколишнє середовище, обґрунтування теоретичних і практичних засад виведення їх із експлуатації.
12.1. Розробка методів дослідження впливу техногенно небезпечних об'єктів (атомних, теплових електростанцій, гірничо-видобувних підприємств та інших) на довкілля.
12.2. Обґрунтування теоретичних засад виведення техногенно небезпечних об'єктів із експлуатації.
12.3. Розробка практичних засад виведення техногенно небезпечних об'єктів із експлуатації.
13. Розрахунки та наукове обґрунтування допустимих рівнів впливу техногенної діяльності на споруди різного призначення, створення умов надійної безпеки життєдіяльності людини, враховуючи критичні ситуації, що можуть виникати під час техногенних аварій чи природних катастроф.
13.1. Наукове обґрунтування та розробка оптимальної структури розміщення техногенно небезпечних та ліквідації техногенно небезпечних об'єктів на території України.
13.2. Розробка теоретичних моделей поведінки людей під час техногенних аварій чи природних катастроф.
13.3. Розробка нових систем паспортизації шкідливих підприємств.
13.4. Екологічні аспекти військово-промислового комплексу.
14. Суміші та питна вода як основа життєдіяльності людини, обґрунтування функціональних технологій, етапи та процеси вирішення цих питань.
| Голова секції "Охорона навколишнього середовища", академік НАН України | В.Г.Бар'яхтар |
Додаток N 10
до наказу МОН
29.03.2010 N 264
ПАСПОРТ
секції за фаховим напрямом 10 "Механіка" наукової ради МОН
Для участі в конкурсному відборі до секції 10 "Механіка" приймаються наукові проекти фундаментального і прикладного спрямування.
До фундаментальних проектів секції належать теоретичні і експериментальні дослідження, результати яких формують відкриття нових або уточнення відомих закономірностей перебігу механічних процесів, що відбуваються в природі, виробничих і технологічних процесах, на транспорті, в інших галузях техніки і є підґрунтям для розвитку нових концепцій, принципів і методів синтезу наукових знань.
До прикладних проектів секції належать оригінальні дослідження і розробки, які здійснюються для отримання нових знань, створення елементів нової техніки, методик і технологій та призначені, головним чином, для досягнення конкретної практичної мети чи завдання.
Основним змістом науково-дослідних робіт, що виконуються за фаховим напрямом 10 "Механіка", є розробка фундаментальних підходів, математичних моделей, чисельних та аналітичних методів розв'язування задач, пов'язаних з визначенням закономірностей руху дослідженням міцності, жорсткості, стійкості, формозміни та визначенням динамічних характеристик коливальних процесів тіл різної форми і вимірності, які є моделями реальних об'єктів або їх фрагментів - несучих та функціональних частин машин, обладнання та устаткування, що працюють в різних галузях техніки і перебувають під дією статичних та динамічних силових, температурних, електромагнітних впливів та інших навантажень; дослідження закономірностей процесів у стисливих і нестисливих однорідних і неоднорідних рідин, газів і плазми та їхня взаємодія між собою і твердими і деформівними тілами, практична реалізація створених підходів і методів у вигляді обчислювальних програмних засобів.
Секція 10 "Механіка" включає наступні напрями наукових досліджень:
1. Математичні проблеми механіки.
1.1. Розвиток математично обґрунтованих варіаційних підходів для створення скінченовимірних нелінійних математичних моделей, що описують фізичні процеси в складних динамічних системах типу газота нафтових танкерів, літальних апаратів, водо- та газосховищ тощо.
1.2. Розробка математичних моделей та аналітико-числових методів дослідження і оптимізації механічної поведінки тіл з урахуванням впливу полів різної фізичної природи та дефектів.
1.3. Дослідження в галузі динамік та міцності робототехнічних систем.
2. Проблеми механіки і засоби їх вирішення із використанням комп'ютерних технологій.
2.1. Розробка та вивчення комп'ютерних аспектів обчислювальних алгоритмів і процедур для чисельного розв'язання практичних задач механіки деформівного твердого тіла, механіки руйнування, будівельної механіки, динаміки і міцності машин, механіки рідини, газу та плазми.
2.2. Розробка методів та інформаційних технологій розв'язання задач механіки.
2.3. Розробка комп'ютерних засобів та систем для моніторингу і аналізу механічних процесів, визначення параметрів та діагностики механічного стану технічних систем та об'єктів.
2.4. Розробка і реалізація навчальних програм та організація навчального процесу із застосуванням сучасних інформаційних технологій (дистанційне навчання, комп'ютерне тестування та ін.) для вивчення навчальних дисциплін, пов'язаних із розв'язанням задач механіки (теоретична і будівельна механіка, опір матеріалів та ін.).
3. Загальні проблеми механіки: створення нових та уточнення існуючих теорій і закономірностей для опису перебігу механічних процесів та розробка методик розв'язання задач наступних розділів механіки:
3.1. Механіка деформівного твердого тіла:
- фундаментальні проблеми теорії пружності, електропружності, теорії пластичності і повзучості, в тому числі при геометрично-нелінійному деформуванні;
- методи розрахунку та дослідження напружено-деформованого стану, у тому числі при наявності дефектів різного походження;
- методи оцінки технічного стану та залишкового ресурсу матеріалів і конструкцій при тривалій експлуатації;
- методи оцінки технічного стану та несучої здатності матеріалів і конструкцій в екстремальних умовах навантажень;
- механіка руйнування та критерії граничного стану;
- механіка композитних матеріалів, включаючи нанокомпозити;
- механіка взаємодії полів різного походження в матеріалах і елементах конструкцій;
- теорія і методи дослідження задач контактної взаємодії, процесів тертя і зношування;
- некласичні проблеми механіки тонкостінних систем (пластини та оболонки);
- коливання механічних систем, хвильові та вібраційні процеси.
3.2. Механіка рідини, газу та плазми:
- закономірності взаємодії тіл з рідиною при надзвукових швидкостях руху та методи управління такими рухами;
- механіка взаємодії деформівних твердих тіл, рідини та газу;
- механіка взаємодії твердого тіла з іонізованим середовищем та електромагнітним полем;
- виявлення закономірностей турбулентних течій стисливої і нестисливої рідини при наявності гідродинамічної кавітації та відриву потоку.
3.3. Загальна механіка:
- динаміка, стійкість і оптимізація взаємодіючих дискретно-континуальних механічних систем;
- динаміка руху космічних механічних систем.
3.4. Механіка грунтів і гірських порід:
- формування і еволюція напружено-деформованого стану масивів гірських порід при відпрацюванні родовищ корисних копалин;
- методи дослідження і прогнозування напружено-деформованого стану масивів гірських порід.