МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
| 18.09.2008 N 865 |
Про затвердження Програм зовнішнього незалежного оцінювання
На виконання Указів Президента України від 4 липня 2005 року N 1013 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", від 20 березня 2008 року N 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 N 1095 "Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти" (із змінами) та від 31 грудня 2005 року N 1312 "Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти" (із змінами) та з метою поліпшення якості завдань зовнішнього незалежного оцінювання
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, історії України, математики, біології, фізики, хімії, географії, іноземних мов.
2. Українському центру оцінювання якості освіти (Лікарчук І.Л.):
2.1. Забезпечити дотримання Програм при розробленні тестових завдань;
2.2. Забезпечити інформування учасників зовнішнього незалежного оцінювання 2009 року та громадськість із змістом Програм.
3. Програми зовнішнього незалежного оцінювання розмістити на сайтах Міністерства освіти і науки України та Українського центру оцінювання якості освіти.
4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
| Міністр | І.О.Вакарчук |
Додаток
УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА
програма зовнішнього незалежного оцінювання 2009 року
Пояснювальна записка
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури 2009 року (далі - програма ЗНО) розроблено з урахуванням чинних програм з української мови для 5-11 класів (лист Міністерства освіти і науки України N 1/11-3580 від 22.08.2001 р.) і чинних програм з української літератури для 5-11 класів: за загальною редакцією Р. Мовчан (лист N 1/11-2444 від 23.07.2002 р.) і О. Бандури, Н. Волошиної (лист N 1/11-3580 від 22.08.2001 р.).
Зважаючи на варіативність програм з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, до програми ЗНО внесено персоналії письменників і художні твори, вивчення яких передбачено всіма чинними програмами і відображено в усіх підручниках, рекомендованих Міністерством освіти і науки України.
Матеріал програми ЗНО розподілено за такими розділами: "Українська мова" ("Фонетика. Графіка", "Лексикологія. Фразеологія", "Будова слова. Словотвір", "Морфологія", "Синтаксис" "Стилістика", "Орфоепія", "Орфографія", "Розвиток мовлення") та "Українська література" ("Усна народна творчість", "Давня українська література", "Література кінця XVIII - початку XX ст.", "Література XX ст.", "Творчість українських письменників-емігрантів", "Сучасний літературний процес").
Українська мова
-------------------------------------------------------------------
| Назва розділу, | Знання змісту мовних |Предметні уміння та|
| теми | понять, термінів, мовних |способи навчальної |
| | явищ і закономірностей | діяльності |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|1. Фонетика. |Фонетика як розділ |Визначати в словах |
|Графіка |мовознавчої науки про |голосні, тверді і |
| |звуковий склад мови. |м'які, дзвінкі й |
| |Голосні й приголосні |глухі приголосні, |
| |звуки. Приголосні тверді і|ненаголошені й |
| |м'які, дзвінкі й глухі. |наголошені голосні;|
| |Позначення звуків мовлення|ділити слово на |
| |на письмі. Алфавіт. |склади; визначати |
| |Співвідношення звуків і |звукове значення |
| |букв. Звукове значення |букв у слові. |
| |букв я, ю, є, ї, щ. Склад.|Визначати місце |
| |Складоподіл. Наголос, |букв в алфавіті, |
| |наголошені й ненаголошені |розташовувати |
| |склади. Уподібнення |слова за алфавітом;|
| |приголосних звуків. |розпізнавати явища |
| |Спрощення в групах |уподібнення |
| |приголосних. Найпоширеніші|приголосних звуків,|
| |випадки чергування |спрощення в групах |
| |голосних і приголосних |приголосних, |
| |звуків. Основні випадки |основні випадки |
| |чергування у-в, і-й |чергування голосних|
| | |і приголосних |
| | |звуків, чергування |
| | |у-в, і-й |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|2. Лексикологія. |Лексикологія як учення про|Пояснювати лексичні|
|Фразеологія |слово. Ознаки слова як |значення слів; |
| |мовної одиниці. Лексичне |добирати до слів |
| |значення слова. |синоніми й антоніми|
| |Багатозначні й однозначні |та використовувати |
| |слова. Пряме та переносне |їх у мовленні; |
| |значення слова. Омоніми. |вживати слова в |
| |Синоніми. Антоніми. |переносному |
| |Лексика української мови |значенні. Знаходити|
| |за походженням. Власне |в тексті й доречно |
| |українська лексика. |використовувати в |
| |Лексичні запозичення з |мовленні вивчені |
| |інших мов. Загальновживані|групи слів; |
| |слова. Професійна, |пояснювати значення|
| |діалектна, розмовна |фразеологізмів, |
| |лексика. Терміни. Лексика |приказок, |
| |української мови з погляду|прислів'їв, |
| |активного й пасивного |крилатих висловів, |
| |вживання. Застарілі й нові|правильно й |
| |слова (неологізми). |комунікативно |
| |Нейтральна й емоційно |доцільно |
| |забарвлена лексика. |використовувати їх |
| |Поняття про стійкі сполуки|у мовленні |
| |слів і вирази. | |
| |Фразеологізми. Приказки, | |
| |прислів'я, афоризми. | |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|3. Будова слова. |Будова слова. Основа слова|Відділяти |
|Словотвір |й закінчення. Значущі |закінчення слів від|
| |частини слова: корінь, |основи, членувати |
| |префікс, суфікс, |основу на значущі |
| |закінчення. Словотвір. |частини, добирати |
| |Твірні основи при |спільнокореневі |
| |словотворенні. Основа |слова, слова з |
| |похідна й непохідна. |однаковими |
| |Основні способи |префіксами й |
| |словотворення в |суфіксами; |
| |українській мові: |розрізняти форми |
| |префіксальний, |слова й |
| |префіксально-суфіксальний |спільнокореневі |
| |суфіксальний, |слова, правильно |
| |безсуфіксальний, |вживати їх у |
| |складання слів або основ, |мовленні; визначати|
| |перехід з однієї частини |спосіб творення |
| |мови в іншу. Складні |слів |
| |слова. Способи їх | |
| |творення. Сполучні голосні| |
| |[о], [е] у складних словах| |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4. Морфологія. |Морфологія як розділ |Розпізнавати |
|4.1. Іменник |мовознавчої науки про |іменники, визначати|
| |частини мови. Іменник як |їх загальне |
| |частина мови: значення, |значення, |
| |морфологічні ознаки, |морфологічні |
| |синтаксична роль. |ознаки, синтаксичну|
| |Іменники власні та |роль, належність |
| |загальні, істоти й |іменників до певної|
| |неістоти. Рід іменників: |групи за їх |
| |чоловічий, жіночий, |лексичним значенням|
| |середній. Іменники |уживаністю в |
| |спільного роду. Число |мовленні; визначати|
| |іменників. Іменники, що |основні способи |
| |вживаються в обох числових|творення іменників;|
| |формах. Іменники, що мають|правильно |
| |лише форму однини або лише|відмінювати |
| |форму множини. Відмінки |іменники, |
| |іменників. Відміни |відрізняти |
| |іменників: перша, друга, |правильні форми |
| |третя, четверта. Поділ |іменників від |
| |іменників першої та другої|помилкових; |
| |відмін на групи. |використовувати |
| |Особливості вживання та |іменники в мовленні|
| |написання відмінкових |послуговуючись їх |
| |форм. Букви -а(-я), -у(-ю)|виражальними |
| |в закінченнях іменників |можливостями |
| |другої відміни. | |
| |Відмінювання іменників, що| |
| |мають лише форму множини. | |
| |Невідмінювані іменники в | |
| |українській мові. | |
| |Написання і відмінювання | |
| |чоловічих і жіночих імен | |
| |по батькові | |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4.2. Прикметник |Прикметник як частина |Розпізнавати |
| |мови: значення, |прикметники, |
| |морфологічні ознаки, |визначати їх |
| |синтаксична роль. Розряди |загальне значення, |
| |прикметників за значенням:|морфологічні |
| |якісні, відносні та |ознаки, синтаксичну|
| |присвійні. Якісні |роль; розряди |
| |прикметники. Ступені |прикметників за |
| |порівняння якісних |значенням; ступені |
| |прикметників: вищий і |порівняння якісних |
| |найвищий, способи їх |прикметників; |
| |творення (проста й |основні способи |
| |складена форми). Зміни |творення відносних |
| |приголосних при творенні |і присвійних |
| |ступенів порівняння |прикметників; |
| |прикметників. Особливості |відмінювання |
| |відмінювання прикметників |прикметників; |
| |(тверда й м'яка групи) |відрізняти |
| | |правильні форми |
| | |прикметників від |
| | |помилкових |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4.3. Числівник |Числівник як частина мови:|Розпізнавати |
| |значення, морфологічні |числівники, |
| |ознаки, синтаксична роль. |визначати їхнє |
| |Розряди числівників за |загальне значення, |
| |значенням: кількісні (на |морфологічні |
| |позна-чення цілих чисел, |ознаки, синтаксичну|
| |дробові, збірні) й |роль, розряди |
| |порядкові. Групи |числівників за |
| |числівників за будовою: |значенням, основні |
| |прості, складні й |способи їх творення|
| |складені. Типи |відмінювання; |
| |відмінювання кількісних |відрізняти |
| |числівників: |правильні форми |
| |1) один, одна; |числівників від |
| |2) два, три, чотири; |помилкових; |
| |3) від п'яти до двадцяти, |добирати потрібні |
| |тридцять, п'ятдесят... |форми числівників і|
| |вісімдесят; |використовувати їх |
| |4) сорок, дев'яносто, сто;|у мовленні; |
| |5) двісті - дев'ятсот; |визначати |
| |6) нуль, тисяча, мільйон, |сполучуваність |
| |мільярд; |числівників з |
| |7) збірні; |іменниками |
| |8) дробові. | |
| |Порядкові числівники, | |
| |особливості їх | |
| |відмінювання | |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4.4. Займенник |Займенник як частина мови:|Розпізнавати |
| |значення, морфологічні |займенники, |
| |ознаки, синтаксична роль. |визначати їх |
| |Співвіднесеність |загальне значення, |
| |займенників з іменниками, |морфологічні |
| |прикметниками й |ознаки, синтаксичну|
| |числівниками. Розряди |роль, розряди |
| |займенників за значенням: |займенників за |
| |особові, зворотний, |значенням, основні |
| |присвійні, вказівні, |способи їх творення|
| |означальні, питальні, |відмінювання; |
| |відносні, неозначені, |відрізняти |
| |заперечні. Особливості їх |правильні форми |
| |відмінювання. Творення й |займенників від |
| |правопис неозначених і |помилкових, |
| |заперечних займенників |правильно добирати |
| | |потрібні форми |
| | |займенників і |
| | |використовувати їх |
| | |у мовленні. |
| | |Особливості |
| | |вживання |
| | |займенників у |
| | |мовленні |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4.5. Дієслово |Дієслово як частина мови: |Розпізнавати |
| |значення, морфологічні |дієслова, особливі |
| |ознаки, синтаксична роль. |форми дієслова, |
| |Форми дієслова: |безособові |
| |дієвідмінювані, |дієслова; визначати|
| |відмінювані |загальне значення |
| |(дієприкметник) і незмінні|дієслова, |
| |(інфінітив, дієприслівник,|морфологічні |
| |форми на -но, -то). |ознаки, синтаксичну|
| |Безособові дієслова. Види |роль, часи й |
| |дієслів: доконаний і |способи дієслів, |
| |недоконаний. Творення |дієвідміни, |
| |видових форм. Часи |особливості |
| |дієслова: минулий, |словозміни кожної |
| |теперішній, майбутній. |дієвідміни; |
| |Способи дієслова: дійсний,|використовувати |
| |умовний, наказовий. |один час і спосіб у|
| |Творення форм умовного та |значенні іншого; |
| |наказового способів |основні способи |
| |дієслів. Словозміна |творення дієслів, |
| |дієслів I та II |зокрема видових |
| |дієвідміни. Особові та |форм, форм |
| |числові форми дієслів |майбутнього часу |
| |(теперішнього та |недоконаного виду, |
| |майбутнього часу й |форм умовного та |
| |наказового способу). |наказового способу |
| |Родові та числові форми |дієслів; відрізняти|
| |дієслів (минулого часу й |правильні форми |
| |умовного способу). |дієслів від |
| |Чергування приголосних в |помилкових. |
| |особових формах дієслів | |
| |теперішнього та | |
| |майбутнього часу. | |
| |--------------------------+-------------------|
| |Дієприкметник як особлива |Розпізнавати |
| |форма дієслова: значення, |дієприкметники |
| |морфологічні ознаки, |(зокрема відрізняти|
| |синтаксична роль. Активні |їх від |
| |та пасивні дієприкметники.|дієприслівників), |
| |Творення активних і |визначати їх |
| |пасивних дієприкметників |загальне значення, |
| |теперішнього й минулого |морфологічні |
| |часу. Відмінювання |ознаки, синтаксичну|
| |дієприкметників. |роль, особливості |
| |Дієприкметниковий зворот. |творення, |
| |Безособові форми на -но, |відмінювання; |
| |-то. |відрізняти |
| | |правильні форми |
| | |дієприкметників від|
| | |помилкових; |
| | |добирати й |
| | |комунікативно |
| | |доцільно |
| | |використовувати |
| | |дієприкметники та |
| | |дієприкметникові |
| | |звороти в мовленні.|
| | |Особливості |
| | |вживання активних |
| | |дієприкметників у |
| | |мовленні. |
| |--------------------------+-------------------|
| |Дієприслівник як особлива |Розпізнавати |
| |форма дієслова: значення, |дієприслівники, |
| |морфологічні ознаки, |визначати їх |
| |синтаксична роль. |загальне значення, |
| |Дієприслівники доконаного |морфологічні |
| |й недоконаного виду, їх |ознаки, синтаксичну|
| |творення. |роль, основні |
| |Дієприслівниковий зворот |способи їх |
| | |творення; |
| | |відрізняти |
| | |правильні форми |
| | |дієприслівників від|
| | |помилкових; |
| | |правильно будувати |
| | |речення з |
| | |дієприслівниковими |
| | |зворотами |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4.6. Прислівник |Прислівник як частина |Розпізнавати |
| |мови: значення, |прислівники, |
| |морфологічні ознаки, |визначати їх |
| |синтаксична роль. Розряди |загальне значення, |
| |прислівників за значенням.|морфологічні |
| |Ступені порівняння |ознаки, синтаксичну|
| |прислівників: вищий і |роль, розряди |
| |найвищий. Зміни |прислівників за |
| |приголосних при творенні |значенням, ступені |
| |прислівників вищого та |порівняння |
| |найвищого ступенів. |прислівників, |
| |Правопис прислівників на |основні способи |
| |-о, -е, утворених від |творення |
| |прикметників і |прислівників; |
| |дієприкметників. Написання|відрізняти |
| |прислівників разом і через|правильні форми |
| |дефіс. |прислівників від |
| | |помилкових; |
| | |добирати й |
| | |комунікативно |
| | |доцільно |
| | |використовувати |
| | |прислівники в |
| | |мовленні |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4.7. Службові |Прийменник як службова |Розпізнавати |
|частини мови |частина мови. Групи |прийменники, |
| |прийменників за |визначати їх |
| |походженням: непохідні |морфологічні ознаки|
| |(первинні) й похідні |групи прийменників |
| |(вторинні, утворені від |за походженням і за|
| |інших слів). Групи |будовою; правильно |
| |прийменників за будовою: |й комунікативно |
| |прості, складні й |доцільно |
| |складені. Зв'язок |використовувати |
| |прийменника з непрямими |форми прийменників |
| |відмінками іменника. |у мовленні |
| |--------------------------+-------------------|
| |Сполучник як службова |Розпізнавати |
| |частина мови. Групи |сполучники, |
| |сполучників за значенням і|визначати групи |
| |синтаксичною роллю: |сполучників за |
| |сурядні (єднальні, |значенням і |
| |протиставні, розділові) й |синтаксичною роллю,|
| |підрядні (часові, |за вживанням і |
| |причинові, умовні, |будовою; правильно |
| |способу дії, мети, |й комунікативно |
| |допустові, порівняльні, |доцільно |
| |з'ясувальні, наслідкові). |використовувати |
| |Групи сполучників за |сполучники в |
| |вживанням (одиничні, парні|мовленні |
| |повторювані) та за | |
| |будовою (прості, складні, | |
| |складені) | |
| |--------------------------+-------------------|
| |Частка як службова частина|Розпізнавати частки|
| |мови. Групи часток за |визначати групи |
| |значенням і вживанням: |часток за значенням|
| |формотворчі, словотворчі, |і вживанням; |
| |модальні |правильно й |
| | |комунікативно |
| | |доцільно |
| | |використовувати |
| | |частки в мовленні |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|4.8. Вигук |Вигук як частина мови. |Розпізнавати вигуки|
| |Групи вигуків за |визначати групи |
| |походженням: непохідні й |вигуків за |
| |похідні. Значення вигуків.|походженням; |
| |Звуконаслідувальні слова |правильно й |
| | |комунікативно |
| | |доцільно |
| | |використовувати |
| | |вигуки в мовленні |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5. Синтаксис |Завдання синтаксису. |Розрізняти |
|5.1. |Словосполучення й речення |словосполучення й |
|Словосполучення. |як основні одиниці |речення, сурядний і|
| |синтаксису. Підрядний і |підрядний зв'язок |
| |сурядний зв'язок між |між словами й |
| |словами й частинами |реченнями; |
| |складного речення. Головне|визначати головне й|
| |й залежне слово в |залежне слово в |
| |словосполученні. Типи |підрядному |
| |словосполучень за |словосполученні; |
| |морфологічним вираженням |визначати поширені |
| |головного слова. |й непоширені |
| |Словосполучення непоширені|словосполучення, |
| |й поширені |типи |
| | |словосполучень за |
| | |способами вираження|
| | |головного слова |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2. Речення |Речення як основна |Розрізняти речення |
| |синтаксична одиниця. |різних видів: за |
| |Граматична основа речення.|метою висловлювання|
| |Порядок слів у реченні. |за емоційним |
| |Види речень у сучасній |забарвленням, за |
| |українській мові: за метою|складом граматичної|
| |висловлювання (розповідні,|основи, за |
| |питальні й спонукальні); |наявністю чи |
| |за емоційним забарвленням |відсутністю |
| |(окличні й неокличні); за |другорядних членів,|
| |будовою (прості й |за наявністю |
| |складні); за складом |необхідних членів |
| |граматичної основи |речення, за будовою|
| |(двоскладні й |за наявністю чи |
| |односкладні); за наявністю|відсутністю |
| |чи відсутністю другорядних|однорідних членів |
| |членів (непоширені й |речення, вставних |
| |поширені); за наявністю |слів, |
| |необхідних членів речення |словосполучень, |
| |(повні й неповні); за |речень, |
| |наявністю чи відсутністю |відокремлених |
| |ускладнювальних засобів |членів речення, |
| |(однорідних членів речення|звертання |
| |вставних слів, | |
| |словосполучень, речень, | |
| |відокремлених членів | |
| |речення, звертання) | |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2.1. Просте |Підмет і присудок як |Визначати структуру|
|двоскладне речення|головні члени двоскладного|простого |
| |речення. Особливості |двоскладного |
| |узгодження присудка з |речення, способи |
| |підметом. Способи |вираження підмета й|
| |вираження підмета. Типи |присудка (простого |
| |присудків: простий і |й складеного), |
| |складений (іменний і |особливості |
| |дієслівний). Способи їх |узгодження присудка|
| |вираження. |з підметом. Уміти |
| | |правильно й |
| | |комунікативно |
| | |доцільно |
| | |використовувати |
| | |прості речення |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2.2. Другорядні |Означення узгоджене й |Розпізнавати види |
|члени речення у |неузгоджене. Прикладка як |другорядних членів |
|двоскладному й |різновид означення. |та їх типи й |
|односкладному |Додаток. Типи обставин за |різновиди, |
|реченні |значенням. Способи |визначати способи |
| |вираження означень, |вираження означень,|
| |додатків, обставин. |додатків, обставин |
| |Порівняльний зворот. |роль порівняльного |
| |Функції порівняльного |звороту; правильно |
| |звороту в реченні |й комунікативно |
| |(обставина способу дії, |доцільно |
| |присудок) |використовувати |
| | |виражальні |
| | |можливості |
| | |другорядних членів |
| | |речення в мовленні |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2.3. Односкладні|Граматична основа |Розпізнавати типи |
|речення |односкладного речення. |односкладних речень|
| |Типи односкладних речень |визначати |
| |за способом вираження та |особливості кожного|
| |значенням головного члена:|з типів; правильно |
| |односкладні речення з |й комунікативно |
| |головним членом у формі |доцільно |
| |присудка (означено-особові|використовувати |
| |неозначено-особові, |виражальні |
| |узагальнено-особові, |можливості |
| |безособові) та |односкладних речень|
| |односкладні речення з |у власному мовленні|
| |головним членом у формі | |
| |підмета (називні). Способи| |
| |вираження головних членів | |
| |односкладних речень. | |
| |Розділові знаки в | |
| |односкладному реченні | |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2.4. Речення з |Узагальнювальні слова в |Розпізнавати просте|
|однорідними |реченнях з однорідними |речення з |
|членами. |членами. Речення зі |однорідними членами|
| |звертанням. Звертання |звертаннями, |
| |непоширені й поширені. |вставними словами, |
| |Речення зі вставними |словосполученнями, |
| |словами, словосполученнями|реченнями, |
| |реченнями, їх значення. |відокремленими |
| |Речення з відокремленими |членами |
| |членами. Відокремлені |(означеннями, |
| |означення, прикладки - |прикладками, |
| |непоширені й поширені. |додатками, |
| |Відокремлені додатки, |обставинами), |
| |обставини. Відокремлені |зокрема |
| |уточнювальні члени |уточнювальними, та |
| |речення. Розділові знаки в|правильно й |
| |реченні з однорідними |комунікативно |
| |членами |доцільно |
| | |використовувати |
| | |виражальні |
| | |можливості таких |
| | |речень у мовленні |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2.5.Складне |Ознаки складного речення. |Розпізнавати |
|речення |Засоби зв'язку простих |складні речення |
| |речень у складному: |різних типів, |
| |1) інтонація й сполучники |визначати їх |
| |або сполучні слова; |структуру, види й |
| |2) інтонація. |засоби зв'язку між |
| |Типи складних речень за |простими реченнями.|
| |способом зв'язку їх |Добирати й |
| |частин: сполучникові й |конструювати |
| |безсполучникові. Сурядний |складні речення, що|
| |і підрядний зв'язок між |оптимально |
| |частинами складного |відповідають |
| |речення |конкретній |
| | |комунікативній меті|
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2.5.1. |Єднальні, протиставні та |Розпізнавати |
|Складносурядне |розділові сполучники в |складносурядні |
|речення |складносурядному реченні. |речення, визначати |
| |Смислові зв'язки між |смислові зв'язки |
| |частинами складносурядного|між частинами |
| |речення. Розділові знаки в|складносурядного |
| |складносурядному реченні |речення; |
| | |комунікативно |
| | |доцільно |
| | |використовувати |
| | |його виражальні |
| | |можливості в |
| | |мовленні |
|------------------+--------------------------+-------------------|
|5.2.5.2. |Складнопідрядне речення, |Розпізнавати |
|Складнопідрядне |його будова. Головне й |складнопідрядні |
|речення |підрядне речення. Підрядні|речення, визначати |
| |сполучники й сполучні |їх будову, зокрема |
| |слова як засоби зв'язку у |складнопідрядних |
| |складнопідрядному реченні.|речень з кількома |
| |Основні види підрядних |підрядними, уміти |
| |речень: означальні, |відображати її в |
| |з'ясувальні, обставинні |схемі |
