Про затвердження Інструкції про порядок здійснення клеймування ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, про проведення випробування та експертиз дорогоцінних металів, виробів з них, вставок дорогоцінного каміння, музейних предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, відбитків державних пробірних клейм

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" і на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 1999 р. N 19 "Питання державного пробірного контролю"

1. Затвердити Інструкцію про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що додається.

2. Державній пробірній палаті України подати цю Інструкцію на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установлений чинним законодавством термін.

3. Державній пробірній палаті України (Назимок М.М.) забезпечити контроль за дотриманням вимог цієї Інструкції.

4. Вважати такою, що не застосовується, "Инструкцию по осуществлению пробирного надзора", затверджену Міністерством фінансів СРСР 17.04.73 за N 82.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" і постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної пробірної служби та казенних підприємств пробірного контролю" від 28 квітня 2000 року N 732.

1.2. Інструкція запроваджує основні вимоги та порядок здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів (далі - вироби з дорогоцінних металів), дорогоцінних металів, матеріалів, що містять дорогоцінні метали, відповідністю їх державним стандартам, а також відповідності вставок із дорогоцінного каміння (природного та штучного), дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (природного та штучного) (далі - вставки) найменуванню, ваговим та технічним характеристикам, зазначеним на етикетці (бирці) виробу.

1.3. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими:

для органів державного пробірного контролю, юридичних та фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності (далі - суб'єкти підприємницької діяльності) і мають ліцензії Міністерства фінансів України на здійснення операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, а також для фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності (далі - фізичні особи) і які подають вироби з дорогоцінних металів на клеймування до органів державного пробірного контролю;

для суб'єктів господарювання з правом клеймування державним пробірним клеймом виробів з дорогоцінних металів власного виробництва - у частині розділів 2 та 7 цієї Інструкції, за винятком вимог, що не належать до їх компетенції.

1.4. Державний експертно-пробірний контроль на території України здійснюється Міністерством фінансів України і підпорядкованими йому органами державного пробірного контролю: Державною пробірною службою та казенними підприємствами пробірного контролю.

1.5. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються у такому значенні:

арбітражний аналіз - аналіз із визначення вмісту дорогоцінних металів у виробах і матеріалах, хімічного складу сплавів та матеріалів, що містять дорогоцінні метали, характеристик вставок дорогоцінного каміння відповідно до вимог нормативних документів;

випробування - експертно-пробірна операція з визначення проби сплаву дорогоцінного металу (сплавів дорогоцінних металів) у виробах неруйнівним методом;

виріб з дорогоцінного металу - будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений із сплавів дорогоцінних металів - золота, срібла, платини, паладію, який використовується як прикраси або предмети побуту;

експертиза - дослідження з використанням відповідних методик, пов'язані з визначенням фактичного вмісту дорогоцінних металів у виробах і матеріалах, проби сплаву дорогоцінного металу, хімічного складу сплавів і матеріалів, що містять дорогоцінні метали, характеристик вставок дорогоцінного каміння, відбитків пробірних клейм;

експертно-пробірний контроль - комплекс заходів щодо здійснення державного контролю за якістю дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали, та за дотриманням вимог Закону України та нормативно-правових документів щодо операцій із зазначеними цінностями;

комбінований виріб з дорогоцінного металу - будь-який ювелірний чи побутовий виріб, що складається з частин, які виготовлено із сплаву дорогоцінного металу, та частин, виготовлених із недорогоцінного металу або іншого матеріалу;

контрольний аналіз - хімічний аналіз вмісту дорогоцінних металів у відібраній пробі від установленої кількості виробів з дорогоцінних металів, який проводиться незалежно від результатів випробувань виробів;

основна частина виробу - частина, яка містить найбільшу за вагою масу дорогоцінного металу та параметри якої дають змогу поставити на ній клеймо літери Б;

партія - це вироби з дорогоцінних металів однієї проби та хімічного складу;

пробірна голка - еталонний зразок сплаву дорогоцінного металу визначеного хімічного складу, що застосовується при випробуванні виробів із дорогоцінних металів;

пробірний камінь - за своїм мінералогічним складом належить до кременистих сланців, має характерний чорний колір, рівномірну дрібнозернисту структуру, стійкий до дії мінеральних кислот, застосовується при випробуванні виробів з дорогоцінних металів;

пробірна плата - оплата послуг експертно-пробірного контролю;

хімічний аналіз - визначення вмісту дорогоцінних металів у виробах і матеріалах із застосуванням стандартизованих методик хімічних аналізів;

цінності - вироби і матеріали, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння.

2.1. Усі вироби з дорогоцінних металів, виготовлені на території України суб'єктами підприємницької діяльності, повинні відповідати одній з установлених в Україні проб, бути обов'язково заклеймованими органами державного пробірного контролю або суб'єктами підприємницької діяльності, яким надано право клеймування виробів власного виробництва, та відповідати технічним вимогам чинних нормативних документів (державних, галузевих стандартів, технічних умов тощо).

2.2. Допустимі відхилення проби сплаву дорогоцінного металу (за абсолютною величиною) у виробах та хімічний склад золота і сплавів на основі золота, срібла, платини і паладію мають відповідати вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 30649-99 "Сплавы на основе благородных металлов ювелирные. Марки" та технічним умовам на ювелірні сплави, які розроблені у відповідності до ГСТУ 75.1-00013480-001-2003 "Система галузевої стандартизації України. Розробка, зміст, узгодження та реєстрація технічних умов, які регламентують вимоги до ювелірних сплавів".

2.3. Матеріали у виробах, що мають безпосередній контакт із шкірою людини та харчовими продуктами, не повинні містити шкідливих домішок і використання яких не заборонено нормативно-правовими документами. Відповідальність за виготовлення неякісних виробів несе виготовлювач.

2.4. Усі частини виробів повинні бути виготовлені з дорогоцінного металу, за винятком частин, коли дорогоцінний метал з причини своїх незадовільних механічних властивостей (міцність, зносостійкість) неможливо використати. Перелік деталей та частин ювелірних виробів, виготовлення яких дозволяється з недорогоцінного металу, наведено в додатку 21.

2.5. Вироби, у яких поєднані частини дорогоцінних металів з частинами із недорогоцінних металів, повинні мати відбиток "Метал" або "Мет", який ставиться на виріб виготовлювачем або, за його дорученням, в органах державного пробірного контролю. Відбиток проставляється на частини з недорогоцінного металу.

2.6. Дозволяється використовувати неметалеві частини у виробах з дорогоцінних металів (вставки, емалі тощо) за умови, що зазначені частини мають чітко виражені відмінності від дорогоцінного металу, з якого виготовлено виріб.

2.7. Частини з недорогоцінних металів та інших матеріалів не повинні мати покриття з дорогоцінного металу.

Вироби та деталі виробів з дорогоцінних металів не повинні мати покриття із недорогоцінного металу.

2.8. Дозволяється покривати виріб із дорогоцінного металу іншим дорогоцінним металом за умови клеймування такого виробу за сплавом основного дорогоцінного металу (наприклад, срібний виріб, покритий золотом, клеймується як срібний).

2.9. Допускається неметалеве захисне покриття на срібних виробах (спеціальні полімери, лаки тощо) за умови відповідності проби цих виробів (разом з покриттям) запровадженим стандартам.

2.10. Припої, що використовуються при пайці виробів із дорогоцінних металів, повинні бути виготовлені на основі того самого дорогоцінного металу, що й сплави, з яких виготовлюються вироби. Припої для виробів із золота та платини повинні мати ту пробу, що й основний сплав. Припій для виробів із срібла повинен мати пробу не нижче 650, при цьому загальна проба виробу повинна відповідати одній з установлених проб.

2.11. Дозволяється застосовувати спеціальний припій, що не містить дорогоцінного металу, для паяння ланцюгів (браслетів) із дорогоцінного металу, які виготовляються на верстатах-автоматах, за умови забезпечення відповідності проби цих виробів (разом з припоєм) діючим стандартам.

2.12. Кількість припою для з'єднання деталей виробу має бути технічно виправдана. Заборонено використовувати припій для штучного збільшення ваги виробу.

2.13. Вироби з дорогоцінних металів, що подаються до органів державного пробірного контролю на випробування та клеймування, повинні відповідати таким вимогам:

мати якісний рельєфний відбиток іменника виготовлювача виробів, нанесений відповідно до правил клеймування;

мати ретельно підготовлені поверхню та площинки (місця) для нанесення якісного відбитка державного пробірного клейма згідно з порядком клеймування виробів;

бути просушеними, очищеними від бруду, окислів, шкідливих речовин тощо;

не мати неякісно закріплених вставок;

мати бездоганний зовнішній вигляд: без тріщин, надломів, раковин, інших дефектів, які можуть призвести до руйнування або пошкодження виробів при проведенні експертно-пробірних робіт;

не мати вкраплень недорогоцінних металів та місць з надмірною кількістю припою;

мати відбиток знака "Р" на реставрованих виробах, а також виробах, придбаних суб'єктами підприємницької діяльності за їх власним бажанням як брухт дорогоцінних металів, тощо від інших суб'єктів підприємницької діяльності, нанесений поруч з іменником, як факт технологічного доопрацювання брухту до категорії готового виробу.

2.14. Вироби з дорогоцінних металів, що подаються на випробування та клеймування, повинні мати завершений зібраний вигляд, за винятком виробів, які за погодженням з органами, що здійснюють державний пробірний контроль, можуть подаватися на випробування до нанесення на них покриття або у розібраному вигляді (за наявності всіх деталей), якщо випробування та (або) клеймування неможливе у зібраному вигляді. При цьому відповідальність за пробу припою та неклеймованих деталей після складання виробу несе виготовлювач.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що подають вироби з дорогоцінних металів на випробування та клеймування до органів державного пробірного контролю, формують їх в партії. Кожна партія подається на випробування та клеймування розсортованою за видами виробів.

Фізичні особи подають вироби на випробування та клеймування розсортованими за їх видами.

2.15. При розробці нових зразків виробів з дорогоцінних металів суб'єкт підприємницької діяльності повинен зазначити в технічній документації та узгодити з органами державного пробірного контролю площинки (місця) для нанесення якісних відбитків державних пробірних клейм та забезпечити доступність для експертного випробування всіх деталей виробу.

3.1. Об'єкти експертизи, що надходять до органів, які здійснюють державний пробірний контроль, мають бути очищені від забруднень, насамперед шкідливих.

3.2. Подання об'єктів експертизи може здійснюватись у відкритому вигляді або у запечатаній посилці безпосередньо замовником або кур'єром спецзв'язку.

3.3. Вигляд об'єктів експертизи, що подаються суб'єктами підприємницької діяльності за результатами перевірок органами, які здійснюють державний пробірний контроль, має бути ідентичний тому, який вони мали при відборі.

4.1. Приймання цінностей здійснюється:

за заявою встановленої форми (додатки 1, 2, 3);

за ухвалами судів або листами чи постановами правоохоронних органів - для цінностей, що подаються на експертизу;

за актами відбору - для виробів і матеріалів, що відібрані для проведення експертизи.

Для ювелірних виробів у заяві зазначаються кількість та вид дефектів, кількість вставок (без їх класифікації), кількість обойм без вставок.

4.2. Для виробів з дорогоцінних металів, що надійшли від суб'єктів підприємницької діяльності до органів, які здійснюють державний пробірний контроль, на випробування та клеймування після проведення їх ремонту або після реставрації, у заяві зазначається, яка деталь виробу підлягала ремонту або реставрації.

4.3. Вироби іноземного походження приймаються за наявності відповідної митної декларації та документів про сплату платежів, згідно чинного законодавства.

4.4. До заяви суб'єкта підприємницької діяльності (залежно від видів діяльності) необхідно додати:

митну декларацію та документи про сплату платежів - згідно з чинним законодавством - для цінностей іноземного виробництва, увезених для торгівлі;

книги обліку цінностей, що прийняті на комісію, із зазначенням відомостей про їх надходження, у тому числі номери комітентських карток, відомості про здавальників, а також завірені митними органами копії митних декларацій та документів про сплату платежів - згідно з чинним законодавством - для цінностей іноземного виробництва;

пакувальний талон на кожну партію виробів, на вимогу органу, який здійснює державний пробірний контроль, із зазначенням:

- назви або прізвища суб'єкта підприємницької діяльності;

- найменування виробів;

- найменування, проби дорогоцінного металу;

- кількості виробів, у тому числі із вставками;

- маси виробів.

4.5. Цінності, що надійшли від суб'єкта підприємницької діяльності через послуги спецзв'язку, повинні супроводжуватись заявою встановленої форми та описом вкладення.

4.5.1. Розпаковування посилок з цінностями здійснюється комісією у складі трьох осіб, склад якої затверджується наказом органу, який здійснює державний пробірний контроль.

4.5.2. Комісія повинна розпакувати прийняті посилки не пізніше шести робочих днів від дня їх надходження і засвідчити це актом, складеним у двох примірниках.

4.5.3. Посилки з порушеннями цілісності упаковки або печатки розпаковуються негайно в присутності представника спецзв'язку. За результатами роботи комісії складається двосторонній акт (додаток 20) у трьох примірниках.

4.6. Органи, які здійснюють державний пробірний контроль приймають цінності за масою та кількістю незалежно від способу їх подання - замовником чи кур'єром спецзв'язку. Вимоги до зважування цінностей встановлено в розділі 5 цієї Інструкції. Вироби замовником розсортовуються на партії у точній відповідності до приймально-здавальних документів.

4.7. Цінності, маса та (або) кількість яких не відповідають зазначеним у заяві та (або) листі, приймаються за фактичною масою (кількістю), про що роблять відмітку в заяві (листі), яка засвідчується експертом, який приймає цінності, та замовником, або в акті приймання цінностей за спецзв'язком - комісією. Цінності не приймають у разі незгоди замовника із результатами зважування або оцінки їх кількості.

4.8. Приймання партій порожнистих виробів здійснюють після перевірки, за погодженням із замовником, відсутності в порожнинах виробу недорогоцінних металів шляхом розрізання 1-2 виробів.

4.9. У процесі приймання здійснюється вибірковий або повний вхідний контроль зовнішнього вигляду виробів, поданих відповідно до вимог, установлених у розділах 2, 3 цієї Інструкції. При цьому кількість виробів від партії, на яких здійснюється вхідний контроль, повинна становити:

для виготовлювачів виробів - не менше 20 %;

для інших суб'єктів господарювання - до 50 %;

для громадян - 100 %.

4.10. Оформлення заяв-квитанцій

4.10.1. На прийняті цінності експерт, який приймає цінності, оформляє квитанції у двох примірниках за запровадженими формами (додатки 4, 5, 6, 7). Перший примірник видають замовникові.

4.10.2. У квитанції з позначкою "Експертиза" зазначають номер, дату написання заяви (листа) або складання акта відбору та (скорочено) обумовлені види робіт.

4.11. Для виконання робіт установлюються такі строки:

до 15-ти календарних днів для випробування та клеймування цінностей;

до 30-ти календарних днів для проведення експертизи.

У разі, якщо на експертизу подано велику кількість об'єктів або експертні роботи мають високий ступінь складності, строки проведення експертизи, як виняток, можуть бути подовжені до 60-ти календарних днів письмовим розпорядженням керівника органу, який здійснює державний пробірний контроль.

У разі подання суб'єктом підприємницької діяльності або фізичною особою письмової заяви та за наявності виробничих можливостей органів, що здійснюють державний пробірний контроль, можуть бути здійснені термінові роботи з терміном виконання не більше 6 годин.

4.12. Зберігання цінностей

4.12.1. Цінності зберігаються в індивідуальних металевих гофтах, опечатаних особистими печатками виконавців експертно-пробірних робіт, у спеціально обладнаних сховищах.

4.12.2. Сховища (комори, вогнетривкі шафи, металеві ящики та сейфи) після закінчення робочого дня опечатуються особистими печатками осіб, призначених відповідальними за зберігання цінностей у сховищах наказом органу, який здійснює державний пробірний контроль.

4.12.3. Опечатані сховища та інші приміщення здаються під охорону.

4.12.4. Відмикати сховище в разі відсутності відповідальної за зберігання цінностей особи може тільки комісія у складі не менше трьох осіб і за обов'язкової присутності керівника органу, який здійснює державний пробірний контроль, або особи, що його замінює, у разі відсутності керівника.

4.13. Оплата послуг

4.13.1. Пробірна плата справляється за фактично виконані роботи (випробування, клеймування, експертиза, хімічні аналізи тощо) відповідно до чинного законодавтсва.

4.13.2. Пробірна плата не стягується за роботи з експертизи цінностей, відібраних під час проведення перевірок органами, які здійснюють державний пробірний контроль, а саме:

за контрольні аналізи проб і матеріалів;

якщо за результатами експертизи порушень не виявлено.

4.14. Цінності видають з письмового дозволу керівника відповідного органу, який здійснює державний пробірний контроль, після оформлення квитанції (додатки 4, 6, 7) або накладної на видачу виробів (додаток 8), оплати виконаних робіт та за наявності:

у представника юридичної особи - паспорта, довіреності та першого примірника квитанції;

у фізичних осіб - паспорта та першого примірника квитанції.

4.15. У разі втрати першого примірника квитанції вироби видають замовникові за його письмовою заявою та з дозволу керівника органу, який здійснює державний пробірний контроль, про що на другому примірнику квитанції роблять відмітку "Видано за заявою замовника від (дата)". Заява замовника зберігається разом з другим примірником квитанції.

4.16. Під час видачі цінності зважують і перераховують; на першому та другому примірниках квитанції, а також на всіх супровідних документах проставляють штамп "Цінності видано" та підпис замовника - лише на першому та другому примірниках квитанції (додатки 4, 6, 7) про одержання цінностей.

4.17. Цінності, що надійшли до органів, які здійснюють державний пробірний контроль спецзв'язком після експертно-пробірних операцій і отримання повідомлення про надходження пробірної плати, можуть повертатися замовнику також спецзв'язком. У посилку з цінностями вкладають опис вкладення (додаток 19) і перший примірник квитанції. Витрати за пересилання цінностей відшкодовує замовник на підставі рахунку-фактури.

4.18. Рішення про повернення виробів, що надійшли до органів, які здійснюють державний пробірний контроль на експертизу, приймається після проведення експертних робіт. Якщо вироби на протязі місяця не отримані замовником, то йому (з інтервалом у два місяці) направляються два рекомендовані листи-нагадування про необхідність забрати вироби й оплатити послуги за експертні роботи.

4.19. Вироби з дорогоцінних металів та інших матеріалів, що містять дорогоцінні метали, які надійшли до органів, які здійснюють державний пробірний контроль, для проведення експертного випробування, клеймування, аналізу, експертизи і не затребувані здавальниками на протязі 3 років, підлягають здаванню до Державного сховища дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння у порядку та на підставах, визначених чинним законодавством.

5.1. Допустимі похибки визначення маси виробів і матеріалів з дорогоцінних металів:

золота, срібла, платини і паладію у вигляді напівфабрикатів і виробів:

масою до 1 кг - плюс/мінус 0,01 г;

масою понад 1 кг - плюс/мінус 0,1 г;

золота у вигляді корольків та корточок - плюс/мінус 0,01 г;

золота, платини і паладію

у вигляді брухту - плюс/мінус 0,1 г;

срібла у вигляді брухту - плюс/мінус 1,0 г.

5.2. Допустимі похибки при зважуванні вставок:

для дорогоцінного каміння першого порядку - до 0,01 карата;

для дорогоцінного каміння другого,

третього та четвертого порядків - до 0,1 карата.

5.3. Допустима похибка при зважуванні вставок дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення (бурштину та перлів), напівдорогоцінного каміння, гагату, слонової та мамонтової кістки становить до 0,1 г.

5.4. Вироби з дорогоцінних металів і матеріали, що містять дорогоцінні метали, зважують на вагах не нижче 3-го класу за ГОСТ 24104-88 гирями 3-го класу за ГОСТ 7328-81.

5.5. Вставки дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення (бурштину та перлів), напівдорогоцінного каміння, гагату, слонової та мамонтової кістки зважують на спеціальних каратних та (або) аналітичних вагах.

5.6. Ваги підлягають повірці відповідно до чинного законодавства.

6.1. Визначення проби сплаву у виробах має бути таким:

6.1.1. Якщо вироби виготовлені зі сплавів на основі золота, срібла, платини і паладію, що відповідають вимогам чинних стандартів, й подаються до випробування однією партією, визначення проби сплаву здійснюється вибірково, методами випробування, зазначеними у підпунктах "а", "б" підпункту 6.1.2 цього пункту, та обов'язково методом контрольного хімічного аналізу з нормами відбору виробів на аналіз, зазначеними у підпункті 6.1.3 цього пункту.

Суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа може подати разом з партією виробів зразок (зливок) матеріалу або оригінал чи копію сертифіката, або інший документ щодо якості ювелірного сплаву, з якого виготовлені вироби, для подальшого їх використання при здійсненні випробування зазначених виробів.

6.1.2. Визначення однорідності (гомогенності) ювелірного сплаву у виробах, наданих на випробування однією партією, здійснюється на різних виробах двома такими методами:

а) на пробірному камені за допомогою пробірних голок та пробірних реактивів.

Експертне випробування виробів проводиться в місцях, де відсутній припій. На виробах випробуються всі частини, з яких вони складаються.

Визначення здійснюють відповідно до галузевого стандарту України ГСТУ 47-083-02.8-2002 "Сплави дорогоцінних металів ювелірні. Методи випробування на пробірному камені ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, виробів та матеріалів, що містять дорогоцінні метали".

Кількість виробів від партії, на якій здійснюється контроль за допомогою пробірного каменю, повинна становити на виробах із золота, платини та паладію не менше ніж 25%, на виробах із срібла - не менше ніж 20%.

У процесі випробування здійснюється вибірковий контроль у місцях пайки сплаву виробу. При цьому кількість виробів від партії на яких здійснюється контроль, повинна становити не менше ніж 5%.

Партія вважається однорідною за умови одержання однакового значення проби на всіх відібраних виробах, визначених за похибкою однієї пробірної голки.

Остаточне визначення однорідності партії за цим методом надається за результатами збігу визначеної проби на відібраних виробах, на яких здійснено вибіркове випробування, з визначеною пробою зразка (зливка) від партії виробів.

У разі відсутності необхідних марок пробірних голок допускається застосування зразків (зливків) матеріалів від наданих партій, проба та хімічний склад яких попередньо проаналізовані на спектральних аналізаторах і відповідають пробам, що заявлені суб'єктами підприємницької діяльності та фізичними особами;

б) із застосуванням методик рентгенофлуоресцентних аналізів.

Визначення здійснюють відповідно до галузевого стандарту України ГСТУ 47-083-02-2002 "Сплави дорогоцінних металів ювелірні. Методи аналізу".

Кількість виробів від партії, на якій здійснюється контроль для суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, повинна становити не менш 2%.

Партія вважається однорідною за умови одержання однакового хімічного складу сплаву на всіх відібраних виробах, визначених за цією методикою.

Остаточне визначення однорідності партії цим методом надається за результатами порівняння хімічного складу відібраних виробів, на яких здійснено вибірковий спектральний аналіз, з визначеним хімічним складом зразка (зливка) від партії виробів.

6.1.3. Визначення проби сплаву здійснюється методом контрольних хімічних аналізів, які проводять відповідно до нормативних-правових актів.

Норми відбору виробів із золота, срібла, платини та паладію на контрольний хімічний аналіз від кількості поданих виробів, що складають партію, становлять:

один виріб, якщо подано від 101 до 400 виробів;

не менше двох виробів, якщо подано від 401 до 1000 виробів;

один виріб з кожної тисячі, якщо подано понад 1000 виробів.

Допускається використовувати для проведення контрольних хімічних аналізів зразки (зливки) матеріалів, з яких здійснювалося литво виробів.

У разі подання на випробування та клеймування виробів з дорогоцінних металів, сплави яких не відповідають встановленим вимогам, норма відбору виробів збільшується в два рази.

У разі подання на випробування та клеймування виробів з дорогоцінних металів разом із сертифікатами якості на сплав, з якого виготовлено вироби, норми відбору зменшуються в два рази, крім випадків, передбачених абзацом третім цього підпункту.

Результат контрольного аналізу виробів, зразків із дорогоцінних металів забезпечується з точністю, визначеною у відповідності до законодавства.

Кількість відібраних з партії виробів, зразків та кількість відібраних від них проб для іспитів та аналізу повинні бути достатніми для того, щоб забезпечити відповідність партії й доказу того, що всі частини виробів цієї партії відповідають заявленому стандартові проби.

6.1.4. Якщо за результатами визначення проби сплаву у виробах або зразках, що складають партію, здійсненого за вимогами підпунктів 6.1.2, 6.1.3 цього пункту, одержано негативний результат, випробування здійснюється на усіх поданих виробах.

6.2. В інших випадках визначення проби сплаву здійснюється на усіх поданих виробах із застосуванням методик пробірного каменю, рентгенофлуоресцентних аналізів й контрольних хімічних аналізів, які, у свою чергу, проводять відповідно до чинних методик:

6.2.1. Визначення проби сплаву у виробах без порушення їх цілісності проводять на пробірному камені за допомогою пробірних голок та пробірних реактивів. Експертному випробуванню на пробірному камені підлягають усі вироби, подані до органів, які здійснюють державний пробірний контроль.

6.2.2. Кількість виробів, що підлягають контрольному хімічному аналізу, повинна відповідати нормам відбору, установленим підпунктом 6.1.3 пункту 6.1 цього розділу.

6.3. У разі відсутності письмової згоди суб'єкта підприємницької діяльності або фізичної особи на проведення хімічного аналізу на вміст основного дорогоцінного металу (проби) з причини неможливості руйнування виробу допускається надавати остаточний результат за результатами випробувань на пробірному камені та із застосуванням методик рентгенофлуоресцентних аналізів.

У разі неможливості проведення на виробі контрольного хімічного аналізу на вміст основного дорогоцінного металу (проби) з причини нездійсненності руйнування виробу допускається надавати остаточний результат за результатами випробувань на пробірному камені та із застосуванням методик рентгенофлуоресцентних аналізів.

6.4. Випробування виробів з дорогоцінних металів, які повністю покриті іншим дорогоцінним металом, проводиться методом контрольного хімічного аналізу.

6.5. Вироби з дорогоцінних металів, на яких за результатами експертизи виявлено відбитки державних пробірних клейм, випробуванню не підлягають.

7.1. Клеймування виробів з дорогоцінних металів здійснюється на підставі експертного випробування.

7.2. Клеймування виробів залежно від їх дизайну, художньої цінності, конструктивного виконання або за бажанням заявника здійснюється:

безпосередньо на виробі механічним, електроіскровим або лазерним способом;

на підвішеній до виробу пломбі з етикеткою запровадженого зразка із зазначенням на ній проби дорогоцінного металу, ваги виробу, дати його випробування, засвідчених спеціальною печаткою органу, який здійснив державний пробірний контроль.

7.3. Відбиток державного пробірного клейма на виробі повинен мати чітке зображення та наноситись у зручних (визначених) для клеймування місцях (для виготовлювачів - праворуч від іменника виготовлювача). Перелік ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів із зазначенням типових місць нанесення відбитка державного пробірного клейма наведено в додатку 9.

7.4. Відбиток державного пробірного клейма після його нанесення на ювелірний виріб органами, які здійснюють державний пробірний контроль, або суб'єктами підприємницької діяльності, яким надано право клеймування виробів власного виробництва, не підлягає будь-якому ушкодженню при здійсненні подальших технологічних операцій. У разі ушкодження (деформації) відбитка державного пробірного клейма вироби підлягають переклеймуванню на загальних підставах.

7.5. Вироби з дорогоцінних металів клеймують за фактично встановленою пробою.

7.6. Клеймом літери Б клеймують:

усі нові вироби, які виготовлені з одного виду дорогоцінного металу і відповідають одній з установлених чинних проб;

реставровані вироби, які мають відбитки іноземних, колишніх російських (до 1926 р.), радянських пробірних клейм, а також вироби з деформованими, нечіткими та зашліфованими відбитками державних пробірних клейм;

вироби, що складаються з двох тотожних частин (портсигари), - на обох частинах, парні вироби (запонки, сережки) - кожен окремо;

вироби з дорогоцінних металів з покриттям - за встановленою чинною пробою дорогоцінного металу.

7.7. Клеймами літери Б на основній частині та літери Д на додаткових (другорядних) частинах клеймують:

вироби з дорогоцінних металів, що мають рознімні додаткові частини і виготовлені з різних сплавів одного або кількох дорогоцінних металів;

комбіновані вироби, виготовлені з різних дорогоцінних металів або одного дорогоцінного металу різних проб з нерознімними другорядними (додатковими) частинами.

Допускається наносити клеймо літери Д на основну частину виробу поруч з клеймом літери Б, якщо на додаткових (другорядних) частинах його нанести неможливо. У разі невідповідності дорогоцінного металу заявленій пробі клеймування здійснюють згідно з п. 7.10 або п. 7.14.

7.8. Допускається не наносити клеймо літери Д у разі, якщо:

цифрове позначення проби на частинах виробу (наприклад 585) збігається з фактично встановленою пробою дорогоцінного металу цих частин;

вага виробів менша 1,0 г незалежно від наявності другорядних і додаткових частин;

розміри та (або) розташування додаткових (другорядних) частин, розміри (дизайн) основних частин виробу не дають змоги нанести клеймо.

7.9. Клеймом літери А на основній частині виробу клеймують:

реставровані вироби з дорогоцінних металів з чіткими відбитками державного пробірного клейма або вироби з чіткими відбитками справжніх пробірних клейм колишніх органів пробірного нагляду УРСР (пробірні клейма з емблемою зірки та шифрами К, Д, О, Х);

вироби з відбитками пробірних клейм колишніх органів пробірного нагляду УРСР (пробірні клейма з емблемою зірки та шифрами К, Д, О, Х) - для проб, виключених з переліку встановлених в Україні проб у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 05.06.2003 N 909-IV;

у поєднанні з клеймом літери Д відповідної проби - вироби з дорогоцінних металів, розміри яких не дають змоги нанести на основній частині відбиток клейма літери Б;

у поєднанні з клеймом літери Е (НП) - невідповідність проби.

7.10. Клеймом літери Е (НП) (невідповідність проби) клеймують вироби, за результатами випробувань яких установлено невідповідність проби.

7.11. Клеймом літери В на пломбі, що разом з етикеткою прикріплюється до виробу із зазначенням на етикетці відповідної встановленої проби дорогоцінного металу, клеймують ті вироби, на які неможливо нанести відбиток механічним, електроіскровим або лазерним способом, або за бажанням заявника.

7.12. Повертаються неклеймованими вироби:

комбіновані вироби без зазначення на них частин з недорогоцінних металів;

подані громадянами за умови відсутності згоди на клеймування нижчою пробою, найближчою до встановленої проби дорогоцінного металу;

виготовлені з недорогоцінних металів повністю, або їх частини (з'єднувальні кільця, замки, накладки, припій тощо) - якщо вони не мають відбиток "Метал" або "Мет";

на яких виявлено окисли, сліди забруднень.

7.13. Якщо за результатами експертного випробування проба виробу нижча від заявленої, то вироби або припій, що не відповідають пробі основного сплаву, за згодою замовника клеймуються (клеймом літери Б) найближчою до встановленої нижчою пробою дорогоцінного металу.

7.14. Клеймування виробів, не обумовлених цим розділом, здійснюється за рішенням керівника органу, який здійснює державний пробірний контроль.

8.1. Підставою для проведення експертизи є ухвали судів та листи або постанови правоохоронних органів, акти відбору проб (виробів) за результатами перевірок органів, що здійснюють державний пробірний контроль, а також заяви суб'єктів підприємницької діяльності та громадян.

8.2. Експертизою виробів та матеріалів, у тому числі музейних цінностей, що містять дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, визначаються: проба сплаву дорогоцінного металу, з якого виготовлено виріб; характеристики вставок; справжність відбитків державних пробірних клейм на виробах; відповідність характеристик об'єктів експертизи запровадженим вимогам; необхідність проведення інших досліджень у межах повноважень, визначених законодавством.

Установлення проби сплаву у виробах, у тому числі музейних цінностях, неруйнівним методом виконується випробуванням на пробірному камені з допомогою пробірних голок і реактивів.

8.3. Експертиза проводиться експертом (експертами) за розпорядженням керівника органу, який здійснює державний пробірний контроль. Перелік питань, які ставляться для експертних робіт, має бути чітко визначений замовником експертизи.

8.4. Експертизу проводять відповідно до затверджених інструкцій, атестованих методик, інших нормативних документів на методи визначення та проведення випробувань.

8.5. Порушення цілісності (зламу, сплавлення, спалення, розчинення тощо) виробу або матеріалу в процесі експертизи дозволяється за умови письмового дозволу замовника. При цьому порушення цілісності досліджуваного матеріалу (виробу) з метою збереження його початкового вигляду як речового доказу має бути мінімальне.

8.6. Результати експертизи (крім виробів, які надійшли на експертизу вставок дорогоцінного каміння) оформляють актами у двох примірниках за встановленими формами залежно від замовника (додатки 13, 16, 17), результати експертизи вставок дорогоцінного каміння оформлюються висновком установленої форми (додаток 18).

В акті зазначаються відповіді на всі поставлені питання, що належать до компетенції органів, які здійснюють державний пробірний контроль. Відомості конфіденційного характеру (протоколи вимірювань, технічні характеристики тощо) в акті не відображають.

Акти експертизи підписуються експертом (експертами), який (які) безпосередньо проводив експертизу, членами комісії, які узагальнюють результати експертизи, затверджуються керівником відповідного органу, який здійснює державний пробірний контроль, і засвідчуються печаткою.

8.7. Один примірник акта експертизи надається замовникові (власникові) виробів.

8.8. Контрольні та інші аналізи дорогоцінних металів, що надійшли за актами відбору проб (виробів) за результатами перевірок органів, які здійснюють державний пробірний контроль, оформляють згідно з вимогами цієї Інструкції (додаток 6).

8.9. Після проведення експертизи вироби і матеріали відправляють на відповідальне зберігання до прийняття відповідних рішень державними органами або в межах повноважень керівниками органів, які здійснюють державний пробірний контроль.

8.10. Знищення відбитків несправжніх пробірних клейм, клеймування встановленою пробою, зберігання тощо проводяться за розпорядженням керівника відповідного органу, який здійснює державний пробірний контроль.

8.11. Справжні відбитки державних пробірних клейм, які не відповідають вимогам нормативної документації (деформовані фінішною обробкою, ремонтними, реставраційними роботами, інше), знищуються, а вироби за згодою здавальника (власника) підлягають подальшому клеймуванню.

8.12. Експерти та спеціалісти, що залучаються до виконання експертних робіт і безпосередньо проводять експертизу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

9.1. Арбітражно-експертні роботи з визначення вмісту дорогоцінних металів у виробах, напівфабрикатах, сплавах, припоях, відходах, брухті, розчинах та покриттях проводяться органами, які здійснюють державний пробірний контроль, на запити підприємств, установ, організацій, правоохоронних органів, суб'єктів підприємницької діяльності та громадян за заявками або договорами (додаток 10).

9.2. Арбітражно-експертні роботи з аналізу матеріалів, що містять дорогоцінні метали, проводяться у присутності комісії, склад якої затверджується наказом органу, що здійснює державний пробірний контроль.

9.3. Результати досліджень оформляються протоколом (додаток 11) за підписом трьох осіб та затверджуються керівником органу, який здійснює державний пробірний контроль.

9.4. Арбітражні проби відбираються представниками конфліктних сторін згідно з нормами відповідних державних стандартів та інших нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ та ін.), запечатуються та, за необхідності, пломбуються і разом з відповідним актом направляються до органів, які здійснюють державний пробірний контроль.

9.5. Для проведення арбітражного дослідження беруть не більше половини арбітражної проби, а решта під належним контролем зберігається протягом 6 місяців і, в разі необхідності, використовується для повторних випробувань. Після закінчення цього терміну решту проби та відходи, що утворилися в результаті виконання робіт, повертають власникові. За згодою сторін відходи можна залишити в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.

9.6. Арбітражні аналізи матеріалів, що містять дорогоцінні метали і надійшли на визначення їх умісту в пробі, виконуються відповідно до вимог державних стандартів, інших нормативних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ та ін.) та атестованих методик.

9.7. Результати арбітражних досліджень оформляють актом (додаток 12), що містить відомості про:

найменування арбітражної проби або дослідженого виробу;

масу арбітражної проби;

уміст дорогоцінного металу (дорогоцінних металів).

9.8. Акт арбітражних досліджень затверджується керівником органу, який здійснює державний пробірний контроль.

9.9. Під час проведення арбітражних досліджень виконавець дотримується принципів конфіденційності інформації щодо факту виконання робіт і одержаних у процесі випробувань результатів.

9.10. За незгоди замовника робіт з результатами арбітражних досліджень кожна із сторін уживає заходів для з'ясування причин розбіжностей з результатами попередніх випробувань в інших підприємствах, установах, організаціях.

9.11. У разі неможливості усунення розбіжностей замовник має право протягом двох тижнів після отримання результатів досліджень подати письмову апеляцію до Державної пробірної служби (за результатами досліджень у казенних підприємствах пробірного контролю) або до іншої лабораторії з даних питань (за результатами досліджень у Державній пробірній службі). Після закінчення двотижневого терміну результати, одержані при виконанні арбітражних досліджень, вважаються остаточними, а витрати, пов'язані з розглядом апеляції, покладаються на ініціатора повторного розгляду.

10.1. Усі пробірні реактиви, що застосовуються для випробування дорогоцінних металів, виготовляють тільки в органах, що здійснюють державний пробірний контроль. Перелік пробірних реактивів наведено в додатку 14.

10.2. Для виготовлення пробірних реактивів використовують матеріали, що відповідають вимогам нормативних документів.

10.3. Виготовлення пробірних реактивів здійснюють за затвердженими методиками.

10.4. Термін придатності пробірних реактивів указується у супровідних документах та на етикетці, яка наклеюється на кожну ємкість з реактивом.

10.5. Виготовлення пробірних реактивів, що містять дорогоцінні метали, відбувається у присутності комісії під контролем головного експерта чи начальника дослідної лабораторії або особи, яка їх замінює, про що складають відповідний акт. Акт затверджується керівником органу, який здійснює державний пробірний контроль.

10.6. Пробірні реактиви, що містять дорогоцінні метали, для використання в органах, які здійснюють державний пробірний контроль, видають під підпис експерта в журналі обліку витрат пробірних реактивів із зазначенням концентрації і кількості (об'єму) виданого реактиву.

11.1. Облік виробів та матеріалів, що надійшли до органів, які здійснюють державний пробірний контроль, а також результатів робіт з випробування, клеймування, аналізів дорогоцінних металів, експертиз тощо ведеться відповідно до додатків 4, 5, 6, 7, 15.

11.2. Форми й складання звітності та терміни їх подання визначаються Державною пробірною службою:

для казенних підприємств пробірного контролю - про проведені експертно-пробірні роботи та інші дії, пов'язані з отриманням, зберіганням, використанням та списанням дорогоцінних металів та виробів з них, пробірних голок, державних пробірних клейм;

для суб'єктів підприємницької діяльності (користувачів державних пробірних клейм) - щодо отримання, зберігання та використання державних пробірних клейм.

11.3. У разі наявності в органах, що здійснюють державний пробірний контроль, комп'ютерного обліку, зазначені дані вносять до загальної бази даних згідно з єдиним програмним забезпеченням.

12.1. Державні пробірні клейма (механічні, клейма-електроди, маски) та пробірні голки поділяються на:

робочі, призначені для щоденного користування;

запасні (нові);

відпрацьовані та не придатні для використання.

Усі державні пробірні клейма та пробірні голки разом з їх переліком зберігаються у вогнетривких металевих сейфах чи металевих шафах у спеціальному сховищі. Умови зберігання державних пробірних клейм мають забезпечувати їх захист від корозії, деформування, несанкціонованого використання тощо.

Відповідальність за зберігання державних пробірних клейм та пробірних голок несе головний експерт або особа, призначена наказом органу, який здійснює державний пробірний контроль.

Робочі державні пробірні клейма та пробірні голки повинні міститися у спеціальних скриньках з обов'язковою наявністю їхнього переліку.

12.2. Порядок обліку, використання, списання, знищення відпрацьованих державних пробірних клейм та демонтажу відпрацьованих пробірних голок здійснюється відповідно до галузевого стандарту ГСТУ 75.1-00013480-002-2003 "Система забезпечення якості ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів. Клеймування ювелірних та побутових виробів державним пробірним клеймом. Організація робіт".

12.3. Передачу державних пробірних клейм та пробірних голок у разі відсутності або зміни матеріально відповідальних осіб здійснює комісія, призначена наказом органу, що проводить державний пробірний контроль, після їх інвентаризації, про що оформляють акт передачі та інвентаризаційний опис.

13.1. Збирання і здавання брухту і відходів дорогоцінних металів органами державного пробірного контролю здійснюється згідно з Положенням про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також про порядок розрахунків із здавальниками за прийняті від них дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у вигляді відходів та лому, затвердженим спільним наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з матеріальних ресурсів, Національного банку України, Державного комітету України по рідкісних, дорогоцінних металах та дорогоцінному камінню від 23.06.94 N 54/11/161/91/15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.07.94 за N 158/367.