Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища

На виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" від 1 березня 1999 року N 303

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

2. Скасувати дію Методики визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої Міністром охорони навколишнього природного середовища України 24 травня 1993 року.

1.1. Ця Інструкція розроблена на основі Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про підприємництво", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про систему оподаткування", "Про державну податкову службу в Україні", "Про відходи", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (із змінами і доповненнями).

1.2. Інструкція визначає єдиний на території України порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору.

1.3. Сплата збору не звільняє його платників від сплати інших обов'язкових платежів, якщо інше не встановлено законодавчими актами України та міжнародними угодами.

1.4. За цією Інструкцією обчислюються суми збору, який справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (далі - скиди)*;

- розміщення відходів.

2.1. Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

2.2. Якщо до складу підприємств (установ, організацій) - платників збору входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи (далі філії), які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, то збір за здійснені цими філіями викиди, скиди і розміщені відходи сплачується цими підприємствами (установами, організаціями).

2.3. Якщо платник перестає функціонувати як самостійна юридична особа, то платником збору стає його правонаступник.

2.4. Органи Мінекоресурсів разом з органами місцевого самоврядування або з місцевими державними адміністраціями до 1 грудня року, що передує звітному, направляють органам державної податкової служби перелік платників збору за забруднення навколишнього природного середовища, які здійснюють викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів (далі - перелік) за формою, наведеною у додатку 1 до Інструкції, а також направляють зміни до переліку до 1 числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли.

Платники збору, які здійснюють викиди виключно пересувними джерелами забруднення, без установлення їм лімітів викидів, у перелік не включаються.

Невключення платника збору в перелік не звільняє його від сплати збору.

3.1. Об'єктами обчислення збору є:

для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

4.1. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлюються як фіксовані суми в гривнях за одиницю основних забруднюючих речовин та розміщених відходів і наведені в таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (далі - додаток 1 до постанови).

4.2. Ураховуючи місцеві умови, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням органів Мінекоресурсів можуть збільшувати перелік видів забруднюючих речовин, на які встановлюється збір за викиди і скиди.

За викиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.1 додатка 1 до постанови, слід застосовувати нормативи збору залежно від установленого класу небезпечності даної забруднюючої речовини, згідно з таблицею 1.2 додатка 1 до постанови; за викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 1.2 додатка 1 до постанови), слід застосовувати нормативи збору залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу, згідно з таблицею 1.3 додатка 1 до постанови; за викиди, на які не встановлено класів небезпечності (таблиця 1.2 додатка 1 до постанови) та орієнтовно безпечних рівнів впливу (таблиця 1.3 додатка 1 до постанови), слід застосовувати нормативи збору як за викид забруднюючої речовини I класу небезпечності згідно з таблицею 1.2 додатка 1 до постанови.

За скиди забруднюючих речовин, які не ввійшли до таблиці 1.7 додатка 1 до постанови, слід застосовувати нормативи збору, які наведені в таблиці 1.8 додатка 1 до постанови; за скиди, на які не встановлено гранично допустимих концентрацій (таблиця 1.8) або орієнтовно безпечних рівнів впливу, за гранично допустимі концентрації береться найменша величина гранично допустимих концентрацій, наведена в таблиці 1.8.

У разі скидання забруднюючих речовин в озера, ставки та інші непроточні водні об'єкти норматив збору, який справляється за скид забруднюючих речовин у ці водні об'єкти, збільшується у 1,5 раза.

У разі захоронення забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, слід застосовувати норматив збору як за скид забруднюючих речовин відповідно до таблиці 1.7 чи 1.8 додатка 1 до постанови з коефіцієнтом 10.

4.3. За розміщення відходів, на які не встановлено класів небезпечності, застосовується норматив збору як за розміщення відходів першого класу небезпечності в розмірі 55 гривень за тонну.

4.4. Нормативи збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, встановлюються в залежності від виду пального та транспорту (автомобільного, залізничного, морського та річкового) відповідно до таблиць 1.4 - 1.6 додатка 1 до постанови.

5.1. Ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення визначаються для платників збору на підставі затверджених проектів нормативів гранично допустимих викидів.

Органи Мінекоресурсів встановлюють терміном на п'ять років щорічні ліміти викидів стаціонарними джерелами забруднення за затвердженою Мінекоресурсів формою і доводять їх платникам збору до 1 червня попереднього року.

5.2. Для пересувних джерел забруднення ліміти викидів забруднюючих речовин не встановлюються.

5.3. Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загальнодержавного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають органи Мінекоресурсів.

Щорічні ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти місцевого значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видаються місцевими державними адміністраціями, а в містах обласного значення - виконавчими органами рад за погодженням з органами Мінекоресурсів.

Обсяги скидів, пов'язаних з проведенням планового ремонту каналізаційних мереж і споруд, включаються до загального ліміту скидів. Обсяги та умови проведення таких скидів погоджуються з органами Мінекоресурсів. Збір, який справляється за ці скиди, нараховується як за скиди, що проводяться в межах установлених лімітів.

У разі перевищення погодженого обсягу скидів та порушення умов їх проведення, пов'язаних з плановим ремонтом каналізаційних мереж і споруд, плата обчислюється як за понадлімітні скиди, а збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, відшкодовуються в установленому законодавством порядку.

5.4. Установлення та стягнення плати, яка справляється за скиди промислових та інших стічних вод у системи каналізації, регулюється нормативно-правовими актами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики.

5.5. Ліміти на розміщення відходів установлюються терміном на один рік і після затвердження місцевою державною адміністрацією доводяться до власників відходів до першого жовтня поточного року. Ліміти на утворення та розміщення відходів розробляються, затверджуються і переглядаються в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1218.

5.6. За понадлімітні обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.

5.7. У разі відсутності в платника затверджених у встановленому порядку лімітів викидів від стаціонарних джерел забруднення, скидів і розміщення відходів збір обчислюється і сплачується в п'ятикратному розмірі.

6.1. Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" (далі - додаток 2 до постанови), і визначаються за формулою

де E - знак суми

де: Млі - обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах у межах ліміту (т);

Мпі - обсяг понадлімітного викиду (різниця між обсягом фактичного викиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в табл. 2.1 додатка 2 до постанови;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в табл. 2.2 додатка 2 до постанови;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5.

6.2. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.1, 2.2 додатка 2 до постанови, і визначаються за формулою

де E - знак суми

де: Мі - кількість використаного пального і-того виду, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-того виду пального, у гривнях (грн/т);

Кнас - коригувальний коефіцієнт, який враховує чисельність жителів населеного пункту, наведено в таблиці 2.1 додатка 2 до постанови;

Кф - коригувальний коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведено в таблиці 2.2 додатка 2 до постанови;

6.3. Суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, наведеного в таблиці 2.3 додатка 2 до постанови, і визначаються за формулою

де E - знак суми

де: Млі - обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту в тоннах (т);

Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного скиду і ліміту) і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн/т);

Крб - регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведено в таблиці 2.3 додатка 2 до постанови;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин - 5;

6.4. Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4, 2.5 додатка 2 до постанови, і визначаються за формулою

де E - знак суми

де: Млі - обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (т);

Мпі - обсяг понадлімітного розміщення відходів (різниця між обсягом фактичного розміщення відходів і лімітом) і-того виду, у тоннах (т);

Нбі - норматив збору за тонну відходів і-того виду в межах ліміту, у гривнях за тонну (грн/т);

Кт - коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів, наведено в таблиці 2.4 додатка 2 до постанови;

Ко - коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів, наведено в таблиці 2.5. додатка 2 до постанови;

Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітне розміщення відходів - 5.

7.1. Розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища складають платники збору, включаючи підприємства гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року відповідно до Закону України від 14 липня 1999 року "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України", і подають розрахунок до органу державної податкової служби за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

7.2. Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Якщо останній день строку подання розрахунку збору припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

У разі коли у майбутніх податкових періодах платник збору самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданому ним розрахунку збору, такий платник зобов'язаний подати новий (уточнений) розрахунок збору, що містить виправлені показники.

Платники, які здійснюють викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів, попередньо погоджують розрахунок збору за рік з територіальними органами Мінекоресурсів.

Підприємства (установи, організації), які сплачують збір за включені до їх складу філії, визначені в пункті 2.2 Інструкції, подають розрахунок збору за здійснені такими філіями викиди, скиди і розміщені відходи за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Форма розрахунку збору та порядок її заповнення наведені в додатку 2 до Інструкції.

7.3. Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

7.4. Підприємства (установи, організації), до складу яких уходять філії, визначені в пункті 2.2 Інструкції, сплачують збір за здійснені такими філіями викиди, скиди і розміщені відходи за своїм місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

7.5. Сплата збору здійснюється платниками двома платіжними дорученнями: 30 відсотків до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі державного бюджету і 70 відсотків до місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища з наступним їх розподілом у такому співвідношенні:

20 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

50 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки.

У містах Києві та Севастополі зазначені 70 відсотків загальної суми збору спрямовуються до фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджетів міст Києва і Севастополя, на окремі рахунки.

7.6. Підприємства гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року, сплачують збір двома платіжними дорученнями: 10 відсотків до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі державного бюджету і 20 відсотків до місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища з наступним їх розподілом у такому співвідношенні:

10 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

10 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки.

Решту 70 відсотків загальної суми збору зазначені підприємства вказують в окремому рядку розрахунку збору і використовують самостійно для виконання природоохоронних заходів.

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" за нецільове використання цих коштів до підприємств застосовуються штрафні санкції у розмірі 100 відсотків сум, використаних за нецільовим призначенням, з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

7.7. Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - не включається до складу валових витрат платників збору.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності включають збір до складу витрат виробництва (обігу).

Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення, відноситься на валові витрати виробництва та обігу відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Для платників - бюджетних організацій збір за забруднення відноситься на видатки і передбачається в кошторисі доходів і видатків.

8.1. Контроль за правильністю обчислення збору, дотриманням лімітів викидів, скидів та розміщення відходів здійснюється органами Мінекоресурсів.

8.2. Контроль за своєчасністю та повнотою сплати збору здійснюється органами державної податкової служби.

8.3. Документальні перевірки правильності обчислення та повноти сплати збору здійснюються органами державної податкової служби. До перевірок, при потребі, залучаються за попереднім узгодженням територіальні органи та інспекції Мінекоресурсів.

8.4. Повернення та зарахування неправильно сплачених сум збору проводиться із відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища згідно з законодавством України.

8.5. Органи державної податкової служби ведуть облік платників збору відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 N 552 і зареєстрованої в Мін'юсті України 14.12.98 за N 791/3231, та з урахуванням положень, визначених цією Інструкцією.

8.6. Органи державної податкової служби ведуть облік нарахованих і сплачених сум збору відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 03.09.2001 N 342 і зареєстрованої в Мін'юсті України 18.10.01 за N 887/6078.

9.1. Сплата збору не звільняє платників від відшкодування збитків, заподіяних через порушення природоохоронного законодавства.

9.2. Платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Мінекоресурсів згідно з законодавством.

Штрафні санкції та пеня застосовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

9.3. Платники мають право оскаржити дії посадових осіб органів державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством України.

1. У відповідні комірки колонки 1 (к.1) "Назви забруднюючих речовин, видів пального, виду та класу небезпеки відходів" рядків 1.1, 1.2, 1.3 і т. ін. заносяться назви забруднюючих речовин відповідно до переліку, наведеного в таблиці 1.1 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99 N 303, із змінами (далі - Постанова).