Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна

З метою подальшого розвитку Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна

1. Затвердити Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (додається).

2. Внести зміни до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністра юстиції від 18 червня 1994 року N 18/5, зареєстрованої в Мін'юсті 7 липня 1994 року за N 152/361:

- пункт 52 викласти в такій редакції:

"При посвідченні договору про відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

У разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується за наявністю згоди кредитора і набувача про переведення боргу на набувача. У випадку переведення боргу на набувача нотаріус вимагає подання відповідної довідки (заяви), виданої кредитором";

- пункт 136 викласти в такій редакції:

"Накладання заборони реєструється державними та приватними нотаріусами в реєстрі для реєстрації заборон. У цьому самому реєстрі реєструються повідомлення судових і слідчих органів про накладання арешту на нерухоме майно. Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна (додаток N 6).

Накладені заборони та арешти підлягають обов'язковій реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, визначеному Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна".

3. Внести такі зміни та доповнення до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року N 22/5 і зареєстрованої в Мін'юсті 26 жовтня 1994 року за N 256/466 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції від 27 травня 1997 року N 41/5) , виклавши абзаци другий і третій пункту 66 у такій редакції:

"Реєстрація заборон відчуження нерухомого майна, а також накладених на майно арештів здійснюється відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Про накладені заборони та арешти робиться запис в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна".

4. Установити тариф за виготовлення довідки про відсутність або наявність заборони відчуження об'єктів нерухомого майна в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з урахуванням ПДВ.

5. Установити, що кошти, які надходять від виготовлення довідок, розподіляються в такому співвідношенні:

- 75 відсотків з урахуванням ПДВ, з кожної довідки - на рахунок Адміністратора;

- 25 відсотків з урахуванням ПДВ, з кожної довідки - на рахунок Реєстратора (Користувача).

Зазначені кошти використовуються для підтримки та розвитку Єдиного реєстру.

6. Плата за виготовлення довідок, що стягується державними нотаріальними конторами, передбачається в Тарифах за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані з вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру. На одержані державними нотаріальними конторами кошти не розповсюджується дія наказу Міністерства юстиції України від 15 жовтня 1996 року N 280/6 "Про запровадження Єдиного кошторису позабюджетних коштів".

Державна нотаріальна контора видає (отримує) довідку з Єдиного реєстру при наявності квитанції про сплату на розрахунковий рахунок ДП "Інформаційний центр" суми коштів за виготовлення довідки відповідно до тарифу, затвердженого Міністерством юстиції України.

7. Визнати такими, що втратили чинність, наказ Міністерства юстиції України від 27 травня 1997 року N 41/5 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", зареєстрований в Мін'юсті 27 травня 1997 року за N 194/1998, та наказ Міністерства юстиції України від 31 липня 1997 року N 57/5 "Про оплату за користування Єдиним реєстром для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та виготовлення довідок про відсутність заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна", зареєстрований в Мін'юсті 31 липня 1997 року за N 282/2086.

8. Департаменту нотаріату та ліцензування юридичної практики (Круковес Н.В.), державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (Огнев'юк В.О.):

- подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 21 травня 1998 року N 493/98);

- довести наказ до відома начальників Головного управління юстиції, Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, регіональних філій державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та забезпечити його належне застосування в роботі.

9. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра юстиції Стичинського Б.С.

Положення встановлює порядок ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, внесення реєстраційних записів до нього, а також одержання та надання інформації щодо заборон та арештів, накладених на об'єкти нерухомого майна.

Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка містить відомості про:

- накладені заборони та арешти;

- зняття заборон та арештів;

- видані довідки про відсутність або наявність заборон та арештів.

Держатель Єдиного реєстру - Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Єдиного реєстру.

Адміністратор Єдиного реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний прямий доступ до комп'ютерної бази даних і відповідає за її створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі. Надання доступу Реєстраторам і Користувачам до Єдиного реєстру здійснюється Адміністратором на підставі відповідних договорів. Адміністратор Єдиного реєстру встановлює форми повідомлень та довідок.

Реєстратори Єдиного реєстру - державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, що уклали відповідні угоди з Адміністратором і мають повний прямий доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу. Реєстратори приймають повідомлення про накладені (зняті) заборони та арешти від інших державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є реєстраторами, посадових осіб виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, судових та слідчих органів, вносять записи до Єдиного реєстру про накладені (зняті) заборони або арешти та видають і перевіряють довідки про відсутність або наявність заборони або арешту.

Користувачі Єдиного реєстру - державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси, що уклали відповідні угоди з Адміністратором або Реєстратором, мають доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу, отримують та перевіряють довідки про відсутність або наявність заборон та арештів.

2.1. Підставами для внесення у Єдиний реєстр відомостей про накладені заборони відчуження та арешти об'єктів нерухомого майна є:

2.1.1. Накладення державним або приватним нотаріусом заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна, які є реєстраторами;

2.1.2. Повідомлення про накладення заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом, які не є реєстраторами;

2.1.3. Повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради про накладення заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна;

2.1.4. Повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.

2.2. Органи та особи, зазначені в підпунктах 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4 пункту 2.1 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення заборони або арешту повідомлення встановленого зразка про накладену заборону відчуження або арешт об'єктів нерухомого майна.

2.3. У повідомленні про накладену заборону відчуження або арешт об'єктів нерухомого майна зазначаються:

- відомості про нотаріуса, орган або посадову особу, який наклав заборону відчуження або арешт об'єкта нерухомого майна;

- дата та час накладання заборони відчуження або арешту;

- відомості про документ, на підставі якого накладена заборона відчуження або арешт (найменування документа, номер та дата документа, видавець документа);

- відомості про об'єкт, на який накладена заборона відчуження або арешт (назва об'єкта, адреса розташування об'єкта, розмір частки, площа тощо);

- відомості про власника майна, щодо якого накладена заборона відчуження або арешт:

- для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові; місце проживання; серія, номер та дата видачі паспорта;

- для юридичних осіб: найменування, юридична адреса.

2.4. Реєстратор відмовляє у внесенні в Єдиний реєстр відомостей про накладену заборону або арешт, якщо повідомлення не відповідає вимогам пункту 2.3 цього Положення.

Відмова у внесенні відомостей до Єдиного реєстру надається у письмовій формі із зазначенням причин відмови.

2.5. Відомості про накладені заборони або арешти відчуження нерухомого майна вносяться Реєстратором до Єдиного реєстру в день їх надходження.

3.1. Підставами для внесення до Єдиного реєстру відомостей про зняття заборони та арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна є:

3.1.1. Зняття державним або приватним нотаріусом заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна, які є реєстраторами;

3.1.2. Повідомлення про зняття заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом, які не є реєстраторами;

3.1.3. Повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради про зняття заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна;

3.1.4. Повідомлення судових і слідчих органів про зняття арешту на об'єкт нерухомого майна.

3.2. Органи та особи, зазначені в підпунктах 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 пункту 3.1 цього Положення, надсилають Реєстратору в день зняття заборони або арешту повідомлення встановленого зразка про зняття заборони відчуження або арешту об'єктів нерухомого майна.

3.3. У повідомленні про зняття заборони відчуження або арешту об'єктів нерухомого майна зазначаються:

- відомості про нотаріуса, орган або посадову особу, які зняли заборону відчуження або арешт об'єкта нерухомого майна;

- дата та час зняття заборони відчуження або арешту;

- відомості про документ, на підставі якого знята заборона відчуження або арешт (найменування документа, номер та дата документа, видавець документа);

- відомості про об'єкт, на який була накладена заборона відчуження або арешт (назва об'єкта, адреса розташування об'єкта, розмір частки, площа тощо);

- відомості про власника майна, щодо якого була накладена заборона відчуження або арешт:

- для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові; місце проживання; серія, номер та дата видачі паспорта;

- для юридичних осіб: найменування, юридична адреса.

3.4. Реєстратор відмовляє у внесенні в Єдиний реєстр відомостей про зняття заборони або арешту, якщо повідомлення не відповідає вимогам пункту 3.3 цього Положення.

Відмова у внесенні відомостей до Єдиного реєстру надається у письмовій формі із зазначенням причин відмови.

3.5. Відомості про накладені заборони або арешти відчуження нерухомого майна вносяться Реєстратором до Єдиного реєстру в день їх надходження.

4.1. Довідки з Єдиного реєстру про відсутність заборони відчуження та арешту на об'єкти нерухомого майна або про наявність заборони відчуження та арешту (надалі - довідки) видаються Реєстраторами.

4.2. Користувачі отримують довідки, а також перевіряють раніше видані довідки в зв'язку з укладенням угоди, що подається для посвідчення.

4.3. Довідки мають право одержати:

4.3.1. Державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси;

4.3.2. На письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства - у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що перебувають у їх провадженні.

4.4. За видачу довідки з осіб, указаних у підпункті 4.3.1 пункту 4.3 цього Положення, стягується плата в розмірі, встановленому Міністерством юстиції України.

4.5. Довідки виконуються за єдиним стандартом і завіряються Реєстратором.

4.6. Реєстратор або Користувач можуть перевірити справжність та дійсність раніше виданої довідки за даними Єдиного реєстру.

Перевірка довідки здійснюється за її номером та датою.

Перевірка довідки здійснюється безкоштовно.

4.7. У Єдиному реєстрі автоматично ведеться облік звернень до Єдиного реєстру, в якому зазначаються такі дані:

- відомості про Реєстратора або Користувача;

- номер довідки (унікальний ідентифікатор документа);

- дата запиту до реєстру щодо відсутності або наявності заборони та арешту;

- дата видачі довідки;

- посада та прізвище, ім'я та по батькові особи, яка завірила довідку;

- прізвище, ім'я та по батькові особи, яка отримала довідку, а також прізвище, ім'я та по батькові приватного нотаріуса або назва державної нотаріальної контори, за чиїм запитом була видана довідка;

- сума стягнутої плати за видану довідку;

- дата перевірки довідки;

- ідентифікатор запиту щодо перевірки довідки;

- ідентифікатор Реєстратора, який виконував перевірку довідки.

4.8. На запит Реєстратора Єдиний реєстр формує звіт, у якому в хронологічному порядку перелічені всі звернення Реєстратора до реєстру із зазначенням відомостей згідно з пунктом 4.7 цього Положення.

5.1. Визначення Реєстраторів у межах району, міста здійснюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції за погодженням з Адміністратором.

5.2. Матеріально-технічне забезпечення роботи Єдиного реєстру та комп'ютерної мережі доступу до нього здійснюється Адміністратором за рахунок плати за видачу довідок Реєстраторами.

5.3. Адміністратор здійснює комплекс програмних, технологічних та організаційних заходів щодо захисту відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі, від несанкціонованого доступу.

5.4. Відповідальність за вірогідність відомостей про накладення (зняття) заборон або арештів, що вносяться до Єдиного реєстру, несуть органи та особи, які надали цю інформацію.

5.5. Реєстратор у повному обсязі несе відповідальність за помилки, допущені ним при здійсненні реєстрації накладення або зняття заборон та арештів, наданні та перевірці довідок, а також за неправомірну відмову у внесенні записів до Єдиного реєстру та в наданні і перевірці довідок.

5.6. Адміністратор у повному обсязі несе відповідальність за втрату інформації або помилки в ній, допущені персоналом Адміністратора.

5.7. Шкода, завдана неправомірними діями Адміністратора та Реєстратора, відшкодовується ними в повному обсязі.