Про затвердження Порядку і умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом

Відповідно до пункту 4 загальних положень Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176,

1. Затвердити Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом, що додається.

2. Державному департаменту автомобільного транспорту України (Докіль Л.П.):

2.1. Довести до відома міністерств, відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, об'єднань, підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов'язана з наданням транспортних послуг, Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом.

2.2. Разом з Головним управлінням правового забезпечення діяльності транспорту (Логінова Л.М.) в установленому порядку подати на реєстрацію Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом в Міністерство юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Костюченка Л.М.

1.1. Ці Порядок і умови організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом (далі - Порядок і умови), розроблені згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176, визначають основні принципи, методи і технологію організації перевезень пасажирів і є обов'язковими для виконання перевізниками, автостанціями, автовокзалами (далі - автостанції) всіх форм власності, замовниками і водіями.

1.2. Дотримання цих Порядку і умов має забезпечувати:

своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення в перевезеннях автомобільним транспортом;

захист прав громадян під час їх транспортного обслуговування;

безпечне функціонування автомобільного транспорту;

створення рівних умов для господарської діяльності підприємств автомобільного транспорту незалежно від форм власності;

обмеження монополізму та розвиток конкуренції;

координацію роботи різних видів транспорту;

охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу автомобільного транспорту.

1.3. Цими Порядком і умовами передбачаються вимоги до:

організації маршрутів;

організації автобусних і маршрутних таксомоторних перевезень;

укладення договорів про організацію перевезень;

організації обслуговування населення та пасажирів на автостанціях;

організації диспетчерського управління та контролю за перевезеннями.

1.4. Розміщення реклами на транспортних засобах та в їхніх салонах, на зупинках, автостанціях повинно здійснюватись з дотриманням законодавства про рекламу.

вивчення пасажиропотоків на існуючій транспортній мережі (далі - попит населення на перевезення);

обстеження доріг та дорожніх об'єктів;

відкриття, закриття, зміну маршрутів;

побудову розкладів руху;

оформлення паспортів маршрутів.

2.2.1. Для вивчення попиту населення на перевезення використовуються табличний, матричний та обліковий методи обстеження пасажиропотоків і кореспонденцій.

2.2.2. Табличний метод застосовується для обстеження пасажиропотоків на напружених маршрутах потужністю понад 200 пас./год., де обліковцем визначається кількість пасажирів, які на зупинках ввійшли до автобуса та вийшли з нього. Обстеження проводиться вибірково з моделюванням пасажиропотоків і трансформацією їх у маршрутні та міжрайонні кореспонденції.

Цей метод застосовується на міських та приміських маршрутах.

2.2.3. Матричний метод застосовується для обстеження маршрутних кореспонденцій на маршрутах потужністю пасажиропотоків до 200 пас./год., де обліковцем визначається кількість пасажирів, що ввійшли на зупинках, і заповнюються матриці помаршрутних кореспонденцій пасажирів за зупинками їх виходу. Під час обробки одержаної інформації здійснюється моделювання кореспонденцій у пасажиропотоки.

Цей метод застосовується на приміських та міжміських маршрутах.

2.2.4. Обліковий метод визначення помаршрутних кореспонденцій пасажирів застосовується для оброблення відомостей про продані на кожний рейс квитки або формулярів (дорожніх листів), з систематизацією цієї інформації в помаршрутні кореспонденції та з подальшим моделюванням пасажиропотоків.

Цей метод застосовується на міжміських та міжнародних маршрутах.

2.2.5. Вивчення попиту населення на перевезення здійснюється на основі єдиного методичного та програмного забезпечення для засобів обчислювальної техніки, викладеного в Методиці вивчення попиту населення на пасажирські перевезення, згідно з додатком 1 до цих Порядку і умов.

2.2.6. Вивчення попиту населення на перевезення здійснюється:

комплексно - на всій міській, приміській та міжміській транспортній мережі - не менш як один раз на три роки;

вибірково - на міських, приміських, міжміських та міжнародних маршрутах, якщо пасажиропотоки зазнають значних змін;

коригувально - на будь-якому маршруті через три-чотири місяці після його відкриття.

2.3.1. Обстеження доріг та дорожніх об'єктів проводиться з метою визначення відповідності стану, типу покриття і ширини проїзної частини дороги та узбіч, горизонтальних і вертикальних радіусів кривих, поздовжніх ухилів, видимості та облаштування доріг, а також залізничних переїздів до вимог ДСТУ 3687-97 "Безпека дорожнього руху: автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" та Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правилам користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198.

2.4.1. Відкриття, закриття та зміна маршрутів проводяться перевізником після вивчення пасажиропотоків і моделювання маршрутних та міжрайонних кореспонденцій, обстеження доріг та дорожніх об'єктів на маршрутах за погодженням з власниками цих дорожніх об'єктів або їх уповноваженими особами.

2.4.2. Для вирішення питання про доцільність відкриття маршруту попередньо необхідно:

визначити попит у перевезеннях пасажирів;

обрати трасу руху і провести обстеження дорожніх умов;

скласти техніко-економічне обгрунтування доцільності відкриття маршруту.

2.4.3. Нові маршрути відкриваються за наявності стійких транспортних кореспонденцій населення і забезпечення умов безпеки перевезень.

2.4.4. Для відкриття маршрутів необхідно забезпечити:

розташування початкових і кінцевих зупинок маршрутів у пасажиротвірних і пасажиропоглинальних місцях;

транспортний зв'язок для найбільшої кількості пасажирів за найкоротшими шляхами прямування;

надання автобусів таких типів, які відповідають виду перевезень;

використання засобів контролю за регулярністю руху;

скоординований рух автобусів на маршруті, що збігається з іншими маршрутами, а також з графіком роботи інших видів пасажирського транспорту;

використання на маршрутах ефективних форм організації праці водіїв та систем організації руху.

2.4.5. Регулярні та нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів на території України здійснюються за наявності дозволу на виконання міжнародних регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів, згідно з додатками 2 та 3 до цих Порядку і умов.

2.4.6. Для відкриття міжнародних маршрутів регулярних перевезень пасажирів перевізники повинні:

узгодити з іноземними перевізниками відкриття маршрутів;

надіслати до Мінтрансу заявки і договори про спільну діяльність з іноземними перевізниками та копії виданих їм спеціальних дозволів (ліцензій).

Мінтранс у свою чергу зобов'язаний:

2.4.6.1. Розглянути зазначені договори про спільну діяльність.

2.4.6.2. Узгодити розклади руху транспортних засобів на міжнародних маршрутах.

2.4.6.3. Надіслати компетентним органам іноземних держав, відповідно до вимог міжнародних договорів України про автомобільні перевезення, заявки на відкриття міжнародних маршрутів з проханням про одержання від них відповідних дозволів.

2.4.6.4. Передати компетентним органам іноземних держав дозволи на виконання міжнародних перевезень пасажирів іноземними перевізниками на території України і видати дозволи, одержані від компетентних органів іноземних держав, українським перевізникам на виконання міжнародних перевезень пасажирів та багажу на території іноземних держав.

2.4.6.5. Узгодити з Держкомкордоном, Держмитслужбою та МВС час перетинання автобусами міжнародних маршрутів регулярних перевезень державного кордону України і видати перевізникам перепустки єдиного для всіх пунктів пропуску зразка на позачергове перетинання автобусом державного кордону України (зразок яких затверджений наказом Мінтрансу, Держкомкордону, Держмитслужби та МВС від 10.12.97 р. N 434/14/14/922).

2.4.7. Залежно від величини пасажиропотоку та дорожніх умов на маршруті, вимогами до обладнання дорожніх об'єктів передбачається наявність:

майданчиків для розвороту і відстою автобусів у початкових і прикінцевих пунктах міських маршрутів;

посадкових майданчиків, павільйонів, а залежно від розміру пасажирообороту - автостанцій на зупинках приміських і міжміських маршрутів.

2.4.8. У разі потреби в дообладнанні дорожніх споруд на маршруті одночасно з паспортом маршруту розробляється план заходів щодо їх облаштування з обумовленням терміну виконання відповідних робіт, який затверджується одночасно з паспортом маршруту.

2.4.9. Рух автобусів на маршруті, залежно від величини пасажиропотоків та характеристики маршрутних кореспонденцій, організовується за звичайним або експресним режимом.

2.4.10. Кожному маршруту Мінтрансом або відповідною місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування, у межах їх повноважень, присвоюється порядковий номер. Нумерація міських і приміських маршрутів ведеться у кожному місті. Маршрути мають єдину нумерацію по області: міські автобусні - від 1 до 99; приміські - від 100 до 499. На міжміських та міжнародних маршрутах нумерація рейсів проводиться за напрямками: на північ і захід - присвоюються парні номери рейсів, на схід і південь - непарні.

2.4.11. Перед відкриттям автобусного маршруту перевізник за погодженням з відповідною державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування або Мінтрансу створює комісію за участю власників дорожніх об'єктів або їхніх уповноважених осіб. Комісія здійснює обстеження доріг та дорожніх об'єктів, на підставі якого складає акт про готовність маршруту до відкриття із зазначенням дати його відкриття.

За наявності недоліків комісія зазначає в акті терміни і відповідальних за їх усунення осіб. У цьому разі маршрут відкривається з урахуванням часу на усунення недоліків, зазначених в акті.

2.4.12. Про відкриття, закриття маршруту та зміни розкладу руху на міських маршрутах повідомляється через засоби масової інформації (місцеву пресу, радіо) і спеціальні оголошення в автобусах, на зупинках та в автостанціях не пізніше ніж за три дні, приміських і міжміських - не пізніше ніж за п'ять днів, а міжнародних - за п'ятнадцять днів.

2.4.13. Після відкриття маршруту перевізник забезпечує: регулярність перевезень та належну якість обслуговування пасажирів, дотримання розкладу руху, перевезення в автобусі максимально дозволеної кількості пасажирів, а також належну ефективність використання транспортних засобів.

2.4.14. Зміна маршруту проводиться відповідно до пунктів 2.4.1 - 2.4.8 цих Порядку і умов.

2.4.15. У разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії чи іншої надзвичайної ситуації перевізник може закрити маршрут або обмежити на ньому рух, якнайшвидше повідомивши про це місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

2.5.1. Ці вимоги встановлюють порядок розміщення, обладнання та утримання зупинок пасажирського автомобільного транспорту у містах і селищах міського типу України, на приміських маршрутах, і є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій, які займаються проектуванням, будівництвом та експлуатацією зупинок.

2.5.2. Вимоги розроблено відповідно до положень БДН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", ДСТУ 2586-94 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування", ДСТУ 2587-94 "Розмітка дорожня. Загальні технічні умови. Правила застосування", ГОСТ 25859-90 "Отличительные знаки и информационное обеспечение состава пассажирского наземного транспорта, остановочных пунктов и пассажирских станций. Общие технические требования".

2.5.3. Зупинки на міських автобусних маршрутах повинні розташовуватись поблизу пасажиротвірних і пасажиропоглинальних пунктів: житлових масивів, підприємств, культурно-побутових закладів, торговельних центрів, місць масового відпочинку населення, залізничних станцій, річкових і морських портів, аеропортів, станцій метрополітену тощо.

2.5.4. Вибір місця розташування зупинок покладається на перевізників, які здійснюють перевезення пасажирів у населеному пункті та на приміських маршрутах.

2.5.5. Подвійні зупинки розміщують тільки тоді, коли вони передбачені для обслуговування декількох маршрутів одного виду транспортних засобів із сумарною частотою руху більш як 30 одиниць за годину.

2.5.6. Розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі повинно відповідати таким основним вимогам:

якнайзручнішого і безпечного підходу до основних об'єктів, масово відвідуваних громадянами;

якнайменшого зниження пропускної здатності міської вулиці (дороги);

якнайменших взаємних перешкод між різними видами міського транспорту;

зручності пересадки з одного виду міського транспорту або маршруту на інший;

безпеки дорожнього руху.

2.5.7. У місцях перетину, відгалуження або збіжності автобусних маршрутів розміщення зупинок повинно забезпечувати не лише зручність пересадок, а й зручність користування маршрутами одного напрямку.

2.5.8. У місцях перетину маршрутів зупинки слід розміщувати так, щоб пасажири не перетинали проїзної частини вулиці (дороги).

2.5.9. Автобусні зупинки слід розміщувати, як правило, за перехрестям вулиць та доріг.

2.5.10. Розміщення автобусних зупинок до перехрестя вулиць і доріг припустиме у виняткових випадках, зокрема у разі, якщо:

до перехрестя знаходиться великий масово відвідуваний громадянами об'єкт або вхід до підземного пішохідного переходу;

резерв пропускної здатності проїзної частини вулиці (дороги) до перехрестя більший, ніж за ним;

час, який пасажири витрачають на пересадку, значно скорочується;

поряд з перехрестям розпочинається під'їзд до мосту, естакади, тунелю, шляхопроводу тощо або знаходиться залізничний переїзд.

2.5.11. На посадкових майданчиках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та навісів або павільйонів для пасажирів), які б створювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки.

Винятком є посадкові майданчики, які розміщуються на тротуарах або розподільчих смугах між ними та проїзною частиною, де ростуть дерева.

2.5.12. Розміщення споруд побутово-торговельного призначення і рекламоносіїв поблизу зупинок слід здійснювати відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198.

2.5.13. Зупинки автобусів на міських, експресних, приміських, маршрутних таксомоторних, вантажопасажирських маршрутах обладнуються автопавільйонами, трафаретами з найменуванням зупинки і номером маршруту, відомостями про режим роботи автобусів (найменування початкового і кінцевого пунктів, час початку та закінчення руху на маршруті, інтервал руху або час відправлення автобусів) (додатки 4-7 до цих Порядку і умов) та інформацією з безпеки дорожнього руху.

Інформація про режим роботи автобусів у вихідні і святкові дні подається у вигляді приміток до основної інформації.

Усі інші відомості повинні наноситись на інформаційну табличку, яка має таку саму ширину і колір, як і дорожній знак, і яка встановлюється як безпосередньо під знаком, так і безпосередньо поблизу нього, в місці, зручному для огляду.

2.5.14. Якщо інтервал руху на маршруті не перевищує 20 хвилин, то на трафаретах зазначається інтервал руху протягом доби, а якщо перевищує - час відправлення автобусів із зупинки.

2.5.15. На зупинках автобусів, що виконують експресні, маршрутні таксомоторні та вантажопасажирські перевезення, над найменуванням зупинки на трафареті червоною фарбою наноситься напис "Експрес", чорною, відповідно - "Таксі маршрутне" та "Вантажопасажирські перевезення".

Зупинки на вимогу обладнуються трафаретом з написом чорною фарбою "На вимогу" (додаток 8 до цих Порядку і умов).

Розміри написів на трафаретах та інформаційних табличках повинні бути такими, щоб їх можна було прочитати з відстані не менш як 3 м.

2.5.16. Допускається у верхній частині знака, над зображенням виду рухомого складу, наносити найменування організації, відповідальної за санітарний стан зупинки.

2.5.17. Інформація про зміну руху транспортних засобів у вихідні і святкові дні подається у вигляді приміток до основної інформації.

2.5.18. Покриття і всі складові обладнання зупинок повинні постійно бути в належному експлуатаційному стані і відповідати вимогам безпеки дорожнього руху.

2.5.19. Покриття зупинки слід регулярно прибирати від сміття, якнайшвидше очищувати від снігу та льоду.

2.5.20. З настанням ожеледиці посадковий майданчик слід посипати піском, а місце зупинки маршрутних транспортних засобів - піщано-сольовою сумішшю, з розрахунку 300-400 г суміші на 1 кв.м.

2.5.21. Після очищення проїзної частини від снігу, необхідно негайно розчищати сніговий замет, що утворюється в лотку по всій довжині посадкового майданчика і на 5-10 м в обидва боки.

2.5.22. Урни слід очищати у міру наповнення їх сміттям.

2.5.23. Фарбувати кіоски продажу проїзних квитків, лави, навіси, павільйони, урни, кронштейни, стояки та інші елементи обладнання зупинок слід у міру потреби, але не рідше ніж через кожні 2 роки.

2.6.1. Розклад руху є основою організації руху на маршрутах і обов'язковий для виконання працівниками пасажирського автомобільного транспорту.

2.6.2. Розклад руху повинен розроблятися з дотриманням таких вимог:

вчасного задоволення попиту населення на перевезення;

використання місткості автобусів згідно з паспортом заводу-виготовлювача;

мінімальних витрат часу пасажирів на поїздки;

регулярності руху автобусів на маршруті;

комфортності умов поїздки пасажирів;

дотримання режимів та умов праці водіїв і кондукторів згідно із законодавством;

ефективного використання автобусів на маршрутах.

2.6.3. Перевізники складають такі види розкладу руху:

зведений - для міських, приміських, міжміських, міжнародних, туристичних, експресних і таксомоторних маршрутів - у формі таблиць. У ньому зазначається час відправлення автобусів з початкового пункту та прибуття до кінцевого пункту;

автостанційний - на приміських, міжміських та міжнародних - для кінцевих і проміжних пунктів маршрутів. У ньому зазначається час прибуття та відправлення з початкового і проміжних пунктів, прибуття до кінцевого пункту, тривалість зупинок та всього рейсу;

робочий - розклад руху, який водій одержує перед виїздом на маршрут - для міських, приміських, міжміських, міжнародних, туристичних, експресних і таксомоторних маршрутів. У ньому зазначається час відправлення з початкової зупинки і контрольних пунктів та прибуття до кінцевого пункту.

Відповідні зразки розкладу руху подано в таблицях 1-3 додатка 9 до цих Порядку і умов.

2.6.4. Розклад руху на міських і приміських маршрутах затверджується, а на внутрішньообласних - погоджується відповідними місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Розклад руху на міжобласних маршрутах затверджується, а на міжнародних - узгоджується з Державним департаментом автомобільного транспорту.

2.6.5. Автостанції на основі приміських, міжміських, міжнародних розкладів руху, складених перевізниками, розробляють автостанційні розклади руху, які розміщуються в приміщенні автостанції для інформування пасажирів, а також публікуються в інформаційних листках, брошурах тощо для поширення серед населення.

2.6.6. Розклад руху на міських, приміських, міжміських та міжнародних маршрутах складається на весняно-літній та осінньо-зимовий періоди року, а на міських, приміських та міжміських - ще й окремо на робочі і вихідні дні.

Термін переходу на відповідний розклад руху на міських, приміських та внутрішньообласних маршрутах щорічно визначається відповідними місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а на міжміських та міжнародних - Державним департаментом автомобільного транспорту.

Зміни в розкладі руху на приміських, міжміських та міжнародних маршрутах узгоджуються перевізником з відповідними автостанціями.

2.7.1. На маршрут оформляється паспорт за вміщеною в додатку 10 до цих Порядку і умов формою, який містить відомості про дату відкриття, схему, характеристику маршруту, розклад руху, акт вимірювання довжини маршруту та пробного рейсу, таблицю вартості проїзду, матеріали вивчення попиту населення на перевезення, таблицю змін на маршруті.

2.7.2. Паспорт маршруту складає перевізник відповідно до Інструкції з оформлення паспорта маршруту, згідно з додатком 11 до цих Порядку і умов.

2.7.3. Паспорт автобусного маршруту повинен, як правило, оформлятися з використанням програмного забезпечення для засобів обчислювальної техніки, розробленого ДержавтотрансНДІпроектом.

3.1. Технічний стан автобусів та вантажопасажирських автомобілів, які працюють на маршрутах, повинен відповідати вимогам Правил дорожнього руху та інструкціям заводів-виготовлювачів.

3.2. На маршрутах у гірській місцевості не допускається використання автобусів та вантажопасажирських автомобілів з пробігом понад 200 тис. км з початку їх експлуатації, при цьому автошини повинні мати ступінь зносу не більш як 50 відсотків від нормативного.

3.3. Неприпустимим є випуск на лінію автобусів та вантажопасажирських автомобілів:

з несправним спідометром та пошкодженням обладнання аварійного відкриття люків, дверей, вікон у салоні автобусів;

не забезпечених необхідним протипожежним обладнанням, медичними аптечками, знаками аварійної зупинки, противідкотними упорами;

без зазначеної в додатку 12 цих Порядку і умов відповідної візуальної інформації.

3.4. В автобусах та вантажопасажирських автомобілях, які виконують перевезення пасажирів, не повинно бути конструктивних елементів, не передбачених заводом-виготовлювачем, у тому числі заблокованих дверей і аварійних виходів; пошкоджень оббивки сидінь і внутрішніх стінок салонів та пофарбування; плям і подряпин, а також не повинні використовуватися непрозорі матеріали для заміни скла.

3.5. Автобуси та вантажопасажирські автомобілі на маршрутах у гірській місцевості повинні бути обладнані протитуманними фарами і фарами заднього ходу.

3.6. Перевізник повинен здійснювати контроль за дотриманням водіями розкладу руху та норм місткості автобусів і вантажопасажирських автомобілів на предмет відповідності до паспорта заводу-виготовлювача.

На міських та приміських маршрутах кількість пасажирів в автобусі не повинна перевищувати загальної місткості, передбаченої інструкцією заводу-виготовлювача.

На міжміських, міжнародних та таксомоторних маршрутах кількість пасажирів не повинна перевищувати кількості місць для сидіння.

3.7. До роботи на автобусі допускається водій тільки тієї категорії, яка дозволяє працювати на пасажирському автомобільному транспорті.

3.8. Посадка (висадка) пасажирів у маршрутні таксомотори та вантажопасажирські автомобілі проводиться на зупинках та на шляху прямування транспорту на вимогу пасажирів. Посадка на вимогу на шляху прямування проводиться тільки за наявності вільних місць, із дотриманням Правил дорожнього руху.

3.9. Маршрутні таксомоторні перевезення та вантажопасажирські перевезення здійснюються відповідно сертифікованими автобусами (мікроавтобусами) та вантажопасажирськими автомобілями.

3.10. Вимоги до розміщення візуальної інформації на автобусах, мікроавтобусах та вантажопасажирських автомобілях подано в додатку 12 до цих Порядку і умов. Візуальна інформація може розміщуватися із застосуванням електронних табло.

3.11. На таксомоторі слід встановити таксометр, сигнальний ліхтар із зеленим та червоним світлом угорі праворуч на лобовому склі, розпізнавальний ліхтар оранжевого кольору на даху таксі з композицією з чорних квадратів, розташованих у шаховому порядку (рис.4, 8 додатка 12 до цих Порядку і умов).

4.1. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється на підставі одного з таких документів:

квитка, який посвідчує право громадянина на користування автомобільним транспортом та перевезення за плату багажу на міських (у тому числі маршрутних таксомоторних), приміських і міжміських маршрутах. Форма квитка та багажної квитанції на міжнародні перевезення пасажирів, Інструкція з оформлення квитка та багажної квитанції на проїзд в автобусах міжнародних маршрутів встановлюються згідно з додатком 13 до цих Порядку і умов;

довгострокового договору перевезення організованих груп дітей, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 10.12.97 р. N 431/7, договору разового перевезення організованих груп дітей у формі замовлення, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 09.01.98 р. N 4/8, а також дозволу на перевезення організованих груп дітей, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Міносвіти від 09.01.98 р. N 5/9;

зовнішньоекономічного договору про сумісну діяльність, пов'язану з міжнародним регулярним перевезенням пасажирів, за зразком, уміщеним в додатку 14 до цих Порядку і умов, та договору про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів, за зразком, наведеним в додатку 15 до цих Порядку і умов;

довгострокового договору на перевезення туристів, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Держкомтуризму від 10.12.97 р. N 433/5 та договору разового перевезення туристів, зразок якого затверджений наказом Мінтрансу та Держкомтуризму від 09.01.98 р. N 6/4;

договору про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом за зразком, уміщеним в додатку 16 до цих Порядку і умов;

договору оренди приміщення підприємствами, що надають послуги населенню та пасажирам, за зразком, уміщеним в додатку 17 до цих Порядку і умов.

5.1. Працівники автостанції, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і пасажирів, повинні мати службові знаки розпізнавання (індивідуальні інформаційні картки), за формою вміщеною в додатку 18 до цих Порядку і умов.

5.2. Забуті, знайдені і нерозпізнані речі видаються з оформленням відповідного акта про їх виявлення, форма якого затверджується Мінтрансом (додаток 19 до цих Порядку і умов), після детального опитування заявника і подання ним документів, що посвідчують особу.

5.3. Типовий технологічний процес роботи автостанції

5.3.1. Обслуговування населення, пасажирів та водіїв, приймання і відправлення автобусів на автостанціях, автовокзалах (далі автостанції) організовується згідно з вимогами технологічного процесу роботи автостанції та паспортом автостанції.

5.3.2. Типовий технологічний процес роботи автостанції - це акт, що регламентує обслуговування населення, пасажирів і водіїв, забезпечення цілеспрямованих і послідовних дій щодо організації приймання, відправлення пасажирів та їх інформаційного забезпечення; раціональної організації роботи квиткових кас, камери зберігання багажу; організації диспетчерського управління; побутового та іншого обслуговування населення та пасажирів на автостанції.

5.3.3. Розроблення технологічного процесу роботи автостанції передбачає:

виробничу та технічну характеристику автостанції;

організацію роботи служб автостанції;

встановлення порядку утримання приміщень автостанції та її території;

організацію побутового та іншого обслуговування пасажирів.

5.3.4. Під час розроблення технологічного процесу роботи автостанції необхідно враховувати:

види та обсяг транспортних послуг, що їх надають населенню та пасажирам;

стан обладнання автостанції технічними засобами;

впровадження прогресивних методів організації роботи служб автостанцій.

5.3.5. Виробнича і технічна характеристики автостанції

5.3.5.1. Виробнича характеристика автостанції визначається:

максимальною кількістю пасажирів, які обслуговуються, та нерівномірністю розподілу їх у часі за місяцями, днями тижня, тижнями, періодами доби;

максимальною кількістю відправлень автобусів за годинами доби;

максимальною кількістю місць багажу, що приймається для зберігання протягом доби.

5.3.5.2. Виробнича характеристика автостанції включає:

дані про добове прибуття і відправлення автобусів і пасажирів;

дані про обсяг багажу і ручної поклажі;

дані про пропускну спроможність основних та допоміжних приміщень;

схему повідомлення водіїв на автостанції про надзвичайні ситуації, дорожні та погодні умови, уміщену на рис.1 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.5.3. Технічна характеристика включає:

генеральний план автостанції;

план розміщення приміщень будівлі автостанції;

дані про телефонний та інші види зв'язку;

дані про квиткові каси та їх обладнання, про багажні приміщення;

відомості про засоби прибирання приміщень автостанції та її території;

схему організації внутрішнього та зовнішнього диспетчерського зв'язку;

інші відомості про обладнання, що використовується на автостанції.

5.3.5.4. Виробнича та технічна характеристики автостанції відображаються в паспорті автостанції.

5.3.6. Організація приймання та відправлення пасажирів

5.3.6.1. Перони за конфігурацією поділяються на:

прямолінійні;

уступоподібні;

гребінчасті.

Прямолінійні перони використовуються за наявності на них не більш як трьох платформ.

Гребінчасті перони використовуються у виняткових випадках.

Для визначення геометричних параметрів перонів необхідно користуватися даними рис.2, 3 і 4 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.6.2. Кількість платформ посадки і висадки пасажирів, а також кількість місць на майданчику відстою автобусів слід визначати, виходячи з розрахунків добових відправлень пасажирів окремо за видами перевезень згідно з таблицею 1 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.6.3. Обов'язково визначаються пости технічного огляду автобусів.

5.3.6.4. Геометричні параметри майданчика міжрейсового відстою автобусів і проїздів визначаються технічною характеристикою автобусів.

5.3.6.5. Площа земельної ділянки автостанції визначається за кількістю платформ посадки і висадки пасажирів згідно з таблицею 2 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.6.6. Склад і площа приміщень будівель автостанцій визначаються згідно з таблицею 3 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.6.7. Склад і площа приміщень будівель автовокзалу визначаються згідно з таблицею 4 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.6.8. Касові кабіни повинні бути розміром не менше ніж 1,8х1,8 м, ізольованими одна від одної.

5.3.6.9. Диспетчерську кімнату слід розташувати так, щоб забезпечувався огляд перонів прибуття та відправлення автобусів.

5.3.6.10. Підлога робочого місця диспетчера відправлення повинна бути підвищена над рівнем проїзної частини не менше ніж на 90 см.

5.3.6.11. Службові кімнати на автостанції розташовуються таким чином:

чергового автостанції - поряд з пасажирським залом;

дикторів оповіщення, вузла зв'язку і інформатора - поряд з диспетчерською;

водіїв - поряд з диспетчерською (ця кімната повинна бути з'єднана з нею вікнами для передачі та оформлення документів);

передрейсового медичного огляду і короткочасного відпочинку водіїв - поблизу кімнати водіїв;

перонних контролерів - поблизу диспетчерської і неподалік перонів відправлення автобусів;

операторів розподілу місць по касах - із забезпеченням для передачі документів засобами зв'язку з диспетчерами;

двірницькі і охорони - з облаштуванням входу з вулиці;

розкасування автоматичних кас, проведення підрахунку і здачі виторгу водіями (кондукторами) - в складі касового блоку;

інкасаторів - у касовому блоці (з урахуванням належного проведення інкасації та із забезпеченням окремим виходом).

5.3.6.12. Автостанції слід обладнувати засобами зв'язку і сигналізації згідно з таблицею 5 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.6.13. Автостанція повинна мати такі штампи: назва автостанції, табельний номер кожного працівника, "Ожеледиця", "Туман", "Снігопад", "Об'їзд на маршруті", "Касі N ____ виплатити _____ % вартості квитка. Підпис _______", "Касі N _____ переоформити квиток. Підпис ______", "Касі N _____ виплатити вартість проїзду від _______ до _______. Підпис ______", "Інструктаж з безпеки руху проведено _____________".

5.3.6.14. Автостанції мають функціональні підрозділи, що забезпечуються технологічним та оформленним обладнанням згідно з таблицями 6, 7 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.6.15. Рух пасажирів міжміських і приміських маршрутів по території автостанції повинен бути розділений.

5.3.6.16. Рух пасажирів міжміських маршрутів по території автостанції організовується за схемами:

у разі відправлення з автостанції (рис.5 додатка 20 до цих Порядку і умов);

після прибуття автобусів (рис.6 додатка 20 до цих Порядку і умов).

5.3.6.17. Рух пасажирів приміських маршрутів організовується за схемами:

у разі відправлення з автостанції (рис.7 додатка 20 до цих Порядку і умов);

після прибуття автобусів (рис.8 додатка 20 до цих Порядку і умов).

5.3.6.18. Напрямки руху пасажирів повинні бути безпечні для переходу від будівлі автостанції до платформ.

5.3.7. Інформаційне забезпечення

5.3.7.1. Населенню та пасажирам на автостанції надається інформація про її роботу на маршрутах, які нею обслуговуються, їх відкриття і закриття, та вартість квитків.

5.3.7.2. Інформаційне забезпечення автостанції поділяється на візуальне і звукове.

5.3.7.3. Візуальна інформація на автостанції повинна містити:

а) зовні та біля будівлі:

найменування-вивіску "Автовокзал" (світлореклама) або "Автостанція" з інформацією біля входу про власника та режим роботи (рис. 9 додатка 20 до цих Порядку і умов);

трафаретні написи на платформах перону із зазначенням їх номерів, часу та напрямків відправлення автобусів (рис.10) та висадки пасажирів (рис. 11 додатка 20 до цих Порядку і умов);

б) всередині будівлі:

план розташування приміщень автостанції (рис.12 додатка 20 до цих Порядку і умов);

розклад відправлення і прибуття автобусів із зазначенням номера рейсу, назви кінцевої зупинки прибуття (відправлення), часу відправлення і прибуття, номера платформи (рис. 13, 14 додатка 20 до цих Порядку і умов);

схему автобусних маршрутів (рис.15 додатка 20 до цих Порядку і умов);

таблицю вартості проїзду та перевезення багажу (рис.16 додатка 20 до цих Порядку і умов);

витяг з Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (рис.17 додатка 20 до цих Порядку і умов);

інформацію про державні органи, які здійснюють захист прав споживачів (рис.18 додатка 20 до цих Порядку і умов);

перелік категорій населення, які мають право на позачергове придбання квитків (рис. 19 додатка 20 до цих Порядку і умов);

перелік усіх категорій населення та пасажирів, які мають пільги на проїзд (рис.20 додатка 20 до цих Порядку і умов);

схему розташування і нумерації місць в автобусах різних моделей (рис.21 додатка 20 до цих Порядку і умов);

план евакуації пасажирів, працівників та майна автостанції на випадок надзвичайних ситуацій (рис.22 додатка 20 до цих Порядку і умов);

відомості з безпеки дорожнього руху;

перелік послуг, які надаються автостанцією (рис.23 додатка 20 до цих Порядку і умов);

номери телефонів, за якими здійснюється бронювання місць та замовлення квитків;

відомості про зміни на транспортній мережі;

відомості про розташування приміщень автостанції і режим їх роботи;

графічні умовні знаки - символи (піктограми), що стосуються обслуговування населення та пасажирів.

5.3.7.4. Розміри інформаційних написів повинні забезпечувати можливість їх читання з відстані не менше як 3 метри.

5.3.7.5. Розміри трафаретних написів на платформах відправлення і прибуття автобусів (рис.10, 11) вказано на рис.24, 25 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.7.6. Розміри щитів для схем (рис.12, 15, 17 - 23, дод.20), планів та інформації, призначених для населення та пасажирів наведено на рис.26 (дод.20), а щитів для розкладу відправлення і прибуття автобусів (рис.13, 14, дод.20) - на рис.27 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.7.7. Тло покажчика маршруту, схем маршруту, інформаційних табличок повинно бути білого кольору, інформаційні написи - чорного кольору. Піктограми - чорно-білі або кольорові, а інформаційні написи на табличках, які позначають аварійні виходи - червоного кольору.

5.3.7.8. Населення та пасажири на автостанції мають право одержувати від диспетчера, чергового автостанції, касира чітку, лаконічну та вичерпну інформацію в усній формі через систему гучномовного зв'язку державною, а за потреби - також і іншою мовою (з дотриманням законодавства про мови), а також мовою держави, до якої здійснюються міжнародні перевезення, про:

прибуття, відправлення автобусів;

наявність квитків;

права і обов'язки пасажирів;

безпеку перевезень;

тощо.

Звукове інформаційне забезпечення перевезень на автостанції здійснюється згідно з таблицею 8 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.7.9. Написи на інформаційних табличках - "Вхід", "Вихід", "Довідкове бюро", "Кафе", "Буфет", "Начальник автостанції", "Диспетчерська", "Черговий автостанції", "Кімната матері і дитини", "Камера схову", "Касовий зал", "Зал чекання", "Каса N ____", "Кімната водіїв", "Кімната міліції", "Операторська", "Вузол зв'язку", "Пошта", "Майстерня", "Медпункт", "Перукарня", "Бухгалтерія", "Відділ кадрів", "Кімната касирів", "Склад квиткового господарства", "Технічна служба" виконуються згідно з ДСТУ-2586-94.

5.3.8. Організація роботи квиткових кас

5.3.8.1. Квиткові каси автостанції провадять попередній та поточний продаж квитків.

5.3.8.2. У квиткових касах можуть продаватися квитки за окремими або всіма напрямками. Якщо в касах продаються квитки за окремими напрямками, то над кожною касою вивішується покажчик з переліком населених пунктів, до яких продаються квитки (рис.28, розміри покажчика наведено на рис.26, дод.20), а у разі продажу квитків за всіма напрямками - покажчик "Продаж квитків за всіма напрямками" (рис.29 додатка 20 до цих Порядку і умов).

5.3.8.3. Усі квиткові каси (коли їх більше однієї) повинні бути пронумеровані і мати інформацію про режим роботи (початок та кінець роботи, перерву на обід), а також інформаційну картку касира (рис.30, 31 додатка 20 до цих Порядку і умов).

5.3.8.4. Каси попереднього продажу квитків припиняють їх продаж, починаючи з 17 год. дня, що передує даті відправлення автобуса в рейс. Відповідна інформація розміщується біля кас (рис.32 додатка 20 до цих Порядку і умов).

5.3.8.5. Бронювання місць здійснюється оператором (касиром) за телефоном або за особистим зверненням замовника не пізніше ніж за 1 год. до відправлення автобуса в рейс на міжміських та міжнародних маршрутах з реєстрацією в журналі, що ведеться згідно з таблицею 9 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.8.6. Замовлення квитка за телефоном передбачає його доставку за названою замовником адресою або придбання квитка у касах, в межах узгодженого часу, з реєстрацією оператором (касиром) в журналі, що ведеться згідно з таблицею 10 додатка 20 до цих Порядку і умов.

5.3.8.7. Квитки, замовлені за телефоном, доставляються в конверті, на якому зазначаються прізвище та адреса замовника, маршрут та номер рейсу, вартість замовлення (з урахуванням вартості за доставку).

5.3.8.8. У разі відсутності замовника за вказаними ним адресою та час у його поштовій скриньці залишається листівка із зазначенням місця та часу, де і коли можна отримати замовлені квитки.

5.3.8.9. Наприкінці зміни оператор (касир) виконує підсумковий запис в журналі реєстрації бронювання місць на автобус та в журналі реєстрації замовлень квитків за телефоном, складає добовий звіт про продаж квитків і одержаний виторг здає в касу.

5.3.8.10. Установлюється такий порядок оформлення і видачі квитків із залученням оператора:

на вимогу пасажира касир викликає за допомогою засобів внутрішнього зв'язку оператора, зазначаючи при цьому пункт призначення, час рейсу, кількість квитків і пільги, якщо пасажир має на них право;

оператор повідомляє касиру місце в автобусі;

касир зазначає вказане оператором місце, проставляє його на квитку, називає оператору номер квитка, його вартість та заповнює всі реквізити на бланку квитка;

оператор заносить реквізити проданого квитка (квитків) у відомість продажу квитків, де зазначає номер проданого квитка, автостанцію призначення, вартість квитка і місце в автобусі, номер і вартість проданого багажного квитка;

касир повідомляє пасажиру, а пасажир сплачує вартість квитка (квитків) і одержує його від касира;

пасажир одержує інформацію згідно з пунктом 5.3.7.8 цих Порядку і умов.

5.3.8.11. Установлюється такий порядок оформлення і видачі квитків без залучення оператора:

у відомості продажу квитків проставляє номер проданого квитка, автостанцію призначення, вартість квитка і місце в автобусі, номер і вартість проданого багажного квитка, та повідомляє пасажиру вартість квитка (квитків);

пасажир сплачує вартість квитка (квитків) і одержує його від касира.

5.3.8.12. Оформлення і видача квитків із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів та автоматизованої системи бронювання місць, продажу квитків проводиться у порядку, установленому в пункті 5.3.8.10 цих Порядку і умов.

5.3.8.13. Напередодні до 17 години та до відправлення автобуса в рейс касир (оператор) підраховує кількість попередньо проданих квитків та суму отриманого виторгу, підписує касову відомість і передає її старшому касиру (старшому оператору).

5.3.8.14. Старший касир (старший оператор) звіряє кількість проданих квитків та суму їх вартості зі звітами касирів і передає відомості продажу квитків до кас поточного продажу квитків оператору, якщо продаж квитків провадиться за всіма напрямками, або касиру, якщо продаж квитків проводиться за окремими напрямками.

5.3.8.15. Старший касир (старший оператор) після отримання від диспетчера автостанції інформації про наявність вільних місць в автобусі організовує продаж квитків на даний автобус.

5.3.8.16. Після передачі диспетчером автостанції квитково-облікового листа і відомості продажу квитків на попередніх автостанціях, старший касир (старший оператор) звіряє дані про наявність вільних місць в автобусі з інформацією, що була ним отримана попередньо від диспетчера.

5.3.8.17. За 5 хв. до відправлення автобуса з початкового пункту маршруту та за 2 хв. - з проміжних пунктів касир (оператор) закриває відомість продажу квитків, тобто: підраховує кількість проданих квитків та суму виторгу; записує код та найменування перевізника, прізвище водія, марку та державний реєстраційний номер автобуса, час відправлення автобуса. Перший примірник відомості продажу квитків касир передає, а квитково-обліковий лист та відомість продажу квитків, що видані на попередніх автостанціях - повертає диспетчеру. Другий примірник відомості продажу квитків залишається на автостанції і є підставою для проведення взаєморозрахунків між автостанцією та перевізником.

5.3.8.18. У разі повернення квитка до каси автостанції пасажиру видається квитанція, в якій зазначаються номер прийнятого квитка; сума, що повернена пасажиру; стягнена сума; час та причина повернення квитка; табельний номер касира.

5.3.8.19. Наприкінці зміни касир підраховує виторг, отриманий від продажу квитків, реєструє показання контрольно-касового апарату у книзі обліку, складає добовий звіт про продаж квитків.

5.3.8.20. Старший оператор складає реєстр касових відомостей, який разом з касовими відомостями та добовими звітами про продаж квитків передає старшому касиру.

5.3.9. Організація диспетчерського управління

5.3.9.1. Організація диспетчерського управління передбачає:

контроль прибуття і відправлення автобусів, пасажирів та багажу;

інформування водіїв про дорожні умови руху на маршрутах;

контроль та регулювання руху автобусів на маршрутах;

інформування населення та пасажирів про прибуття автобусів на автостанцію, час початку посадки в автобуси та їх відправлення;

оформлення дорожньої документації і ведення журналу реєстрації прибуття і відправлення автобусів (таблиця 11 додатка 20 до цих Порядку і умов);

інформування найближчих автостанцій про наявність вільних місць в автобусах;

закриття руху автобусів на маршрутах у разі стихійного лиха, епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;

інформування про перешкоди в русі та дорожньо-транспортні події.

5.3.9.2. Черговий автостанції зобов'язаний: оглянути автобус, що прибув на автостанцію, перевірити його на наявність візуальної інформації і дати дозвіл на подачу автобуса для посадки пасажирів.

5.3.9.3. Результати контролю прибуття і відправлення автобусів з автостанції на відповідність розкладу руху відображаються в журналі реєстрації прибуття і відправлення автобусів.