Про затвердження інструкцій по виявленню, локалізації та ліквідації карантинних обєктів

1.2. Локалізаційні заходи - це проведення комплексу карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню раку картоплі з вогнища.

1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного захворювання - раку картоплі - у вогнищах зараження з використанням радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.

1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій присутній карантинний об'єкт.

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про карантин рослин" і поширюється на всі установи, організації, підприємства, колективні, фермерські господарства незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею, переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок здійснення карантинних заходів, які спрямовані на запобігання розповсюдженню і ліквідацію вогнищ раку картоплі.

2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання Головними державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами та громадянами.

3.1. З метою виявлення карантинного захворювання - раку картоплі - та вжиття своєчасних заходів по локалізації і ліквідації його вогнищ, здійснюються обстеження вегетуючих рослин шляхом візуального огляду бадилля та бульб, а також відбір зразків грунту.

3.2. Обстеженню підлягають господарства, що вирощують елітний сортовий насіннєвий матеріал, господарства товарного виробництва та присадибні ділянки, що розташовані на території цих господарств.

3.3. Обстеження проводяться державними інспекторами та спеціалістами господарств з різною періодичністю: щорічно - в господарствах, які вирощують елітний сортовий насіннєвий матеріал; через два роки - в господарствах, товарного виробництва; через чотири роки - в господарствах, вільних від хвороби, а також на присадибних ділянках, що розташовані на території цих господарств. Обстежуються також території пунктів ввезення імпортної та вітчизняної підкарантинної продукції, яка надходить із зон особливого карантинного режиму.

3.4. Контрольне вибіркове обстеження проводять в терміни: перше - в період масового цвітіння рослин, друге - під час збирання врожаю шляхом відбору зразків.

3.5. Характер пошкодження - на уражених бульбах утворюються нарости, які зовнішнім виглядом нагадують суцвіття цвітної капусти, іноді вони перевищують розміри самих бульб. Гриб уражує бульби, столони, кореневу шийку, рідше стебла рослин, листки та квіти. На відміну від інших рослин родини пасльонових, в яких ракові нарости утворюються і на корінні, корені рослин картоплі не ушкоджуються.

3.6. Під час цвітіння рослин картоплі обстеження проводять за діагоналлю посадки (100 рослин при розмірі ділянки до 0,1 га), при обстеженні бульб (на ділянках до 0,1 га викопують і оглядають по 50 кущів).

3.7. Денна норма на одного обстежувача - 7-10 присадибних ділянок, в господарствах - 10-15 га.

3.8. З кожної ділянки по рівномірній сітці відбирають 50 виїмок об'ємом біля 5 куб.см кожна і об'єднують в один вихідний зразок об'ємом 250 куб.см. Норма відбору грунтових зразків з кожного гектара в насіннєвих господарствах - 4 зразки, в фермерських та інших господарствах - 2 зразки, на присадибних ділянках - 1 зразок.

3.9. Обстежувач загальним оглядом бадилля та бульб відмічає наявність або відсутність захворювання, схожого на рак, відбирає зразок і загортає його в папір.

3.10. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення правильності визначення хвороби.

3.11. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач складає акт, в якому вказується площа посівів, назва господарства або населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт підписують: керівник господарства або представник органу місцевого самоврядування, інспектор з карантину рослин і обстежувач (додаток N 2).

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону України "Про карантин рослин".

4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлений при обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.

4.3. При встановленні карантинною експертизою наявності карантинного об'єкта - раку картоплі - державний інспектор з карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого самоврядування або місцеву державну адміністрацію.

4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з карантину рослин вживає необхідних заходів до проведення додаткових обстежень з метою уточнення зараженості межуючих з вогнищем раку картоплі площ.

4.5. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин розробляє та подає до відповідного органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів України подання про запровадження особливого карантинного режиму.

4.6. У поданні про запровадження особливого карантинного режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо локалізації і ліквідації раку картоплі.

5.1. На території з особливим карантинним режимом здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ раку картоплі та запобігання подальшому розповсюдженню хвороби.

5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин" підприємства, господарства, установи та громадяни, на території яких виявлені вогнища раку картоплі, зобов'язані здійснювати карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ хвороби за власний рахунок.

5.3. Вогнищем раку картоплі вважається заклад, присадибна ділянка, господарство, на земельних угіддях якого виявлено хворобу, незалежно від розмірів зараженої площі. Залежно від ступеня зараження розрізняють райони (адміністративні центри): вільні від вогнищ раку картоплі; часткового (обмеженого) розповсюдження хвороби, в яких заражено менше 50 відсотків населених пунктів; широкого розповсюдження, коли зараження виявлено більше ніж в 50 відсотків населених пунктів, та райони з новим патотипом збудника.

5.4. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з карантину рослин.

5.5. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з районів поширення раку картоплі картоплю, пасльонові культури та посадковий матеріал тільки за наявності у відправника карантинних сертифікатів.

5.6. В районах поширення раку картоплі керівники транспортних, торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані: суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях підлеглих їм організацій при транспортуванні, зберіганні, переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку розповсюджуються карантинні обмеження щодо раку картоплі.

5.7. Категорично забороняється:

5.7.1. Вивезення і реалізація картоплі з населених пунктів, що мають вогнища раку картоплі, у вільні від цього захворювання райони країни.

5.7.2. Заготівля та використання насіннєвої картоплі із заражених господарств для вирощування у вільних районах заражених областей (надлишки можуть бути вивезені тільки для переробки на підприємствах, розташованих в межах заражених районів).

5.7.3. Використання гною із господарств, на території яких виявлено вогнище раку картоплі, можливе тільки на заражених територіях.

5.8. Дозволяється вивезення картоплі:

5.8.1. З вільних районів, які знаходяться в заражених областях, без карантинних обмежень.

5.8.2. Вивезення суперелітної, елітної і сортової насіннєвої картоплі районованих та перспективних сортів, які вирощені в елітарно-насінницьких господарствах, науково-дослідних інститутах, дослідних станціях, учбово-дослідних господарствах, дозволяється після їх обстеження.

5.9. Агротехнічні заходи є основними в боротьбі проти раку картоплі і включають в себе: використання для посадки бульб гарної якості, ракостійких, чистосортних сортів картоплі; промивання бульб перед висаджуванням слаболужним розчином; дотримування сівозміни; внесення органічних добрив; не допускання залуження та вирощування багаторічних трав, що консервують вогнища хвороби; сортозаміна ракостійких сортів не рідше 1 разу в 5 років.

5.10. На території вогнища для боротьби з раком картоплі використовується асортимент фунгіцидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, затвердженого Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.11. Відповідальність за виконання заходів щодо боротьби з раком картоплі покладається:

5.11.1. В сільськогосподарських колективах, державних, фермерських, орендних та інших господарських колективах - на керівників та спеціалістів господарств.

5.11.2. В колективних товариствах - на керівників правління товариств і власників земельних ділянок.

5.11.3. В містах і населених пунктах - на органи місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації.

5.12. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс встановлених карантинних заходів щодо боротьби з раком картоплі, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних заходів і повної ліквідації вогнищ раку картоплі державний інспектор з карантину рослин та спеціалісти господарств продовжують проводити спостереження за вогнищем наступні три роки.

6.2. При виявленні рецидивів раку картоплі державний інспектор з карантину рослин організовує повторне проведення усього комплексу карантинних заходів до повного знищення вогнища.

6.3. При повній ліквідації вогнищ раку картоплі, за умови відсутності його рецидивів протягом наступних трьох років, державний інспектор з карантину рослин надсилає до органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму обов'язково зазначається:

6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4.2. Площа або територія, стосовно якої скасовується особливий карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державний інспектор повідомляє усі підприємства і організації, розташовані на цій території, та громадян, які там проживають.

Додатки: 1. Схема зараженої площі.

2. Обов'язки власника ділянки.

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу заходів по виявленню, локалізації і ліквідації вогнищ небезпечного карантинного шкідника - золотистої картопляної нематоди.

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Карантинний об'єкт - шкідник, збудник хвороби рослин чи бур'ян, який відсутній або обмежено поширений на території України, але який може завдати значної шкоди рослинам або рослинній продукції.

1.2. Золотиста картопляна нематода - небезпечний карантинний шкідник картоплі, який також уражує корені помідорів та бур'янів родини пасльонових.

1.3. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню золотистої картопляної нематоди.

1.4. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного шкідника - золотистої картопляної нематоди - у вогнищах зараження з використанням радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.

1.5. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій присутній карантинний об'єкт.

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про карантин рослин", поширюється на всі установи, організації, підприємства, колективні, фермерські господарства незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею, переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок проведення карантинних заходів, які спрямовані на запобігання розповсюдженню і ліквідацію вогнищ золотистої картопляної нематоди.

2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, громадянами.

3.1. Вогнище золотистої картопляної нематоди - це площа:

1) на присадибних ділянках та ділянках індивідуального використання - вся ділянка, на якій виявлена нематода;

2) на землях КСП - безпосередньо заражена площа разом з прилеглою п'ятиметровою захисною смугою.

3.2. Обстеженню підлягають:

3.2.1. Посадки картоплі на присадибних ділянках, на землях КСП на інших державних господарств, в науково-дослідних установах, дослідно-селекційних станціях, насінницьких господарствах, які займаються вирощуванням насіннєвої картоплі.

3.2.2. Розсадницькі господарства, ботанічні сади та інші господарства, з яких вивозиться посадковий матеріал (саджанці, сіянці, цибулини).

3.2.3. Місця зберігання і переробки продукції, пункти ввезення імпортної та вітчизняної підкрантинної продукції з зон особливого карантинного режиму.

3.3. Обстеження на виявлення вогнищ золотистої картопляної нематоди проводять наступними методами:

1) методом відбору та аналізу грунтових зразків;

2) методом наземного візуального обстеження посадок картоплі і томатів в період вегетації;

3) методом аеровізуального спостереження за посадками картоплі і томатів та їх аерофотозйомки.

3.4. Обстеження на виявлення вогнищ золотистої картопляної нематоди проводять:

1) візуально, в період цвітіння картоплі і пізніше (з 1 липня по 20 серпня);

2) методом відбору грунтових зразків в будь-яку пору року, за винятком періоду замерзання грунту.

3.5. Денна норма на одного обстежувача - 7-10 присадибних ділянок, в господарствах - 10-15 га.

3.6. З кожної ділянки по рівномірній сітці відбирають 50 виїмок об'ємом 5 куб.см кожна і об'єднують в один вихідний зразок об'ємом 250 куб.см. Норма відбору грунтових зразків в насінницьких господарствах - 4 зразки, в фермерських та інших господарствах - 2 зразки, на присадибних ділянках - 1 зразок.

3.7. Обстеження площ та відбір грунтових зразків на великому земельному масиві (1 га і більше) проводять в радіусі 5 м, де відбирають зразки по загущеній сітці, тобто через кожний 1 м.

3.8. Обстеження проводяться державними інспекторами та спеціалістами господарств.

3.9. Обстеження проводять під керівництвом агрономів господарств, спеціалістів з карантину рослин.

3.10. Обстеження площ в розсадниках, ботанічних садах, науково-дослідних установах, селекційних станціях, в насінницьких господарствах, з яких вивозиться посадковий матеріал, проводять щорічно методом відбору грунтових зразків силами та засобами цих господарств.

3.11. Обстеження площ на полях КСП та інших державних господарств, на присадибних ділянках проводять один раз в три роки силами та засобами цих господарств.

3.12. Відібрані зразки грунту в повітряно-сухому стані або зафіксоване уражене коріння з цистами нематод з етикеткою (додаток N 1) відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення видової належності шкідника.

3.13. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач складає акт, в якому вказується площа насадження, назва господарства чи населеного пункту, обстежена площа та інше. Акт підписують: представник господарства або представник органу місцевого самоврядування, інспектор з карантину рослин, обстежувач (додаток N 2).

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону України "Про карантин рослин".

4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від правильності визначення карантинного об'єкта, що виявлений при обстеженні або під час огляду підкарантинної рослинної продукції.

4.3. При встановленні карантинною експертизою наявності карантинного об'єкта - золотистої картопляної нематоди державний інспектор з карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого чи регіонального самоврядування, місцеву державну адміністрацію.

4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з карантину рослин:

4.4.1. Вживає необхідних заходів до проведення додаткових обстежень з метою уточнення території, на якій розповсюджена золотиста картопляна нематода.

4.4.2. Протягом 24 годин розробляє та подає до місцевого органу державної виконавчої влади проект рішення про запровадження особливого карантинного режиму.

4.5. У поданні про запровадження особливого карантинного режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо локалізації і ліквідації золотистої картопляної нематоди.

5.1. На території з особливим карантинним режимом здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ золотистої картопляної нематоди та запобігання подальшому розповсюдженню шкідника.

5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин" підприємства, господарства, фермерські організації, комерційні структцри та приватні особи, на території яких виявлені вогнища золотистої картопляної нематоди, зобов'язані здійснювати карантинні заходи по локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за власний рахунок.

5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозять із зон особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з карантину рослин.

5.4. В районах поширення золотистої картопляної нематоди керівники транспортних, торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані:

5.4.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях підлеглих їм організацій під час транспортування, зберігання, переробки та реалізації продукції рослинного походження, на яку розповсюджуються карантинні обмеження щодо золотистої картопляної нематоди.

5.5. Вивезення картоплі, коренеплодів, саджанців та цибулин забороняється:

5.5.1. З районів розповсюдження золотистої картопляної нематоди у вільні від неї райони без огляду.

5.5.2. З районів, де виявлено агресивні патотипи золотистої картопляної нематоди, за межі цих районів.

5.5.3. За межі заселених шкідником господарств, в яких не здійснені своєчасні ефективні заходи по локалізації його вогнищ.

5.5.4. Приватним особам із заселених золотистою картопляною нематодою районів у вільну від неї зону всіма видами транспорту, у вантажі, поштових відправленнях.

5.6. Дозволяється вивезення картоплі, коренеплодів, саджанців, цибулин.

5.6.1. Із районів, вільних від золотистої картопляної нематоди.

5.6.2. З господарств, які вжили ефективних заходів по боротьбі з золотистою картопляною нематодою в новій або знезараженій тарі в зону часткового поширення шкідника і промислові центри вільної від неї зони.

5.6.3. З насінницьких господарств, науково-дослідних установ, дослідних станцій суперелітну, елітну, сортонасіннєву картоплю ретельно перевірену на відсутність цист золотистої картопляної нематоди.

5.6.4. З полів сівозмін, де вирощується картопля, якщо поля знаходяться не ближче 2-х км від населеного пункту.

5.7. Для ліквідації вогнищ золотистої картопляної нематоди обов'язкове здійснення агротехнічних заходів, тобто сівозміни, заміни вразливих сортів картоплі стійкими (нематодостійкі сорти), застосування добрив, знищення бур'янів родини пасльонових.

5.8. Територію, на якій виявлено вогнище золотистої картопляної нематоди обробляють нематоцидами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженим Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.9. Відповідальність за виконання заходів по боротьбі з золотистою картопляною нематодою покладається на:

5.9.1. У сільськогосподарських колективах, державних, фермерських, орендних та інших господарствах - на керівників господарств, власників земельних ділянок.

5.9.2. У містах - на керівників комунальних господарств.

5.9.3. У смузі відчуження землі, прилеглої до залізниць і шосейних доріг, - на керівників ділянок залізниць, шосейних доріг.

5.9.4. У колективних садах - на правління садівничих колективів.

5.10. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс встановлених карантинних заходів стосовно золотистої картопляної нематоди, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних заходів і повної ліквідації вогнищ золотистої картопляної нематоди державний інспектор з карантину рослин продовжує проводити спостереження за вогнищем наступні два роки.

6.2. При виявленні рецидивів розвитку золотистої картопляної нематоди державний інспектор з карантину рослин із спеціалістом господарства повторно організовує здійснення усього комплексу карантинних заходів до повного знищення вогнища.

6.3. Після повної ліквідації вогнищ золотистої картопляної нематоди та за умови відсутності життєздатних личинок в цистах із зразків грунту, що відібрані на вогнищах і в місцях зберігання картоплі, протягом наступних двох років державний інспектор з карантину рослин вносить до органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання про скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму обов'язково зазначається:

6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4.2. Площа або територія, з якої скасовується особливий карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державна служба з карантину рослин повідомляє усі підприємства, організації, що розташовані на цій території, та громадян, які там проживають.

Додаток: 1. Схема розташування вогнища на ділянці.

2. Свідоцтво карантинної експертизи N ________

3. Зобов'язання власника ділянки.

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу карантинних заходів з виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ небезпечного карантинного шкідника - картопляної молі.

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Картопляна міль - небезпечний карантинний шкідник пасльонових культур.

1.2. Локалізаційні заходи - це проведення комплексу карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню картопляної молі з вогнища.

1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного шкідника - картопляної молі - у вогнищах зараження з використанням радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.

1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій присутній карантинний об'єкт.

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про карантин рослин" і поширюється на всі установи, організації, підприємства, колективні та фермерські господарства незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею, переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією підкарантинної рослинної продукції, і встановлює порядок вжиття карантинних заходів, що спрямовані на запобігання розповсюдженню і ліквідацію вогнищ картопляної молі.

2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, громадянами.

3.1. З метою виявлення карантинного шкідника - картопляної молі та вжиття своєчасних заходів по локалізації і ліквідації їх вогнищ здійснюються обстеження пасльонових культур візуально та за допомогою феромонних пасток.

3.2. Обстеженню підлягають усі рослини, як культурні, так і дикорослі, бульби картоплі і плоди овочевих пасльонових культур, сховища, бази, склади та ін. Також обстежуються території пунктів ввезення імпортної та вітчизняної підкарантинної продукції, яка надходить із зон особливого карантинного режиму.

3.3. Обстеження проводяться державним інспектором та спеціалістами господарств в період масової появи шкідника (серпень) шляхом відлову метеликів феромонними пастками. Після виявлення метеликів на даному полі проводять візуальні обстеження.

3.4. За допомогою феромонних пасток проводяться обстеження пасльонових культур з розрахунку одна пастка на 5 га. В населених пунктах одна пастка вивішується на 10 присадибних ділянках. Візуальні обстеження проводять за характерними ознаками пошкодження рослин. Огляд 5-10 рослин в двох суміжних рядках в 10 рівновіддалених місцях в шаховому порядку або за діагоналлю поля.

3.5. Денна норма на одного обстежувача:

- обстежуються поля посівів картоплі - 5 га, тютюну - 3 га. Оглядають, залежно від рельєфу, розміру території, 250-500 кущів вздовж рядків.

3.6. Обстежувач загальним оглядом рослин відмічає наявність чи відсутність пошкоджень рослин гусеницями картопляної молі, на листах пасльонових виявляють округлі міни, частіше прозорі, розміщені ближче до центральної і бічних жилок листка. Через стінки міни видно гусениць шкідника старшого віку. Спостерігається сплетіння листків павутиною, пошкодження стебла і пагонів. Такі пошкодження виявляють по загнутій верхівці пагона із зів'ялим листям. На плодах, пошкоджених гусеницями картопляної молі, помітні місця їх проникнення. В них часто помітні екскременти гусені. При розрізі плодів виявляють гусінь різних поколінь, їх ходи, які заповнені екскрементами. Пошкодження збирають в поліхлорвінілові пакети або безпосередньо в пляшки з насиченим розчином солі, гасом, 70-відсотковим розчином спирту. Зібрані плоди і бульби підраховують, оглядають, розрізують і підраховують кількість пошкоджених.

3.7. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення видової належності шкідника. Шкідників, які виявлені в феромонних пастках, відправляють до лабораторії для визначення.

3.8. Після обстеження в кожному господарстві, обстежувач складає акт, в якому вказується площа посівів, назва господарства або населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт підписують: керівник господарства або представник органу місцевого самоврядування, інспектор з карантину рослин і обстежувач (додаток N 2).

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму здійснюється відповідно до порядку, визначеного у статті 8 Закону України "Про карантин рослин".

4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлений при обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.

4.3. При встановленні карантинною експертизою наявності карантинного об'єкта - картопляної молі - державний інспектор з карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого самоврядування або місцеву державну адміністрацію.

4.4. Після виявлення ізольованого вогнища державний інспектор з карантину рослин вживає необхідних заходів з проведення додаткових обстежень з метою уточнення заселеної картопляною міллю території.

4.5. Усі пошкоджені пасльонові культури із заражених зон використовують для громадського харчування, а також для переробки за умови знищення або термальної обробки відходів. Заражені бульби картоплі фумігуються, плоди томатів, баклажан, перцю використовуються для технічної переробки та громадського харчування в зоні вогнища.

4.6. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин розробляє та подає до відповідного органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання про запровадження особливого карантинного режиму.

4.7. У поданні про запровадження особливого карантинного режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо локалізації і ліквідації картопляної молі.

5.1. На території з особливим карантинним режимом здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ картопляної молі та запобігання подальшому розповсюдженню шкідника.

5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин" підприємства, господарства, установи та громадяни, на території яких виявлені вогнища картопляної молі, зобов'язані здійснювати карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за власний рахунок.

5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з карантину рослин.

5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з районів поширення картопляної молі пасльонові культури тільки за наявності у відправника карантинних сертифікатів.

5.5. В районах поширення картопляної молі керівники транспортних, торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані:

5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях, підлеглих їм організацій, при транспортуванні, зберіганні, переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку розповсюджуються карантинні обмеження.

5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів місцевих інспекцій з карантину рослин знезараження продукції рослинного походження, транспортних засобів, складів та інших приміщень, де вона зберігається.

5.6. Категорично забороняється:

5.6.1. Вивезення і реалізація пасльонових, які заражені картопляною міллю, у вільні від цього шкідника райони країни.

5.6.2. Заготівля та використання насіннєвої картоплі із заражених господарств для вирощування у вільних районах заражених областей.

5.7. Дозволяється вивезення плодів пасльонових культур та картоплі:

5.7.1. З вільних районів, які знаходяться в заражених областях, без карантинних обмежень.

5.7.2. Із обстежених за допомогою феромонних пасток і вільних господарств, які знаходяться в заражених районах, після огляду та перебирання у міста заражених областей України.

5.7.3. Вивезення суперелітної, елітної і сортової насіннєвої картоплі районованих та перспективних сортів, які вирощені в елітарно-насінницьких господарствах, науково-дослідних інститутах, дослідних станціях, учбово-дослідних господарствах дозволяється після обстеження їх з використанням феромонних пасток.

5.8. На території вогнища для боротьби з картопляною міллю використовується асортимент інсектицидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, затвердженого Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України. Обробку проводять одразу після виявлення метеликів шкідника. Повторні обробки здійснюють з інтервалом 10-15 днів.

5.9. Відповідальність за виконання заходів щодо боротьби з картопляною міллю покладається:

5.9.1. В сільськогосподарських колективах, державних, фермерських, орендних та інших господарських колективах - на керівників, спеціалістів господарств.

5.9.2. В колективних товариствах - на керівників правління товариств і власників земельних ділянок.

5.9.3. В містах і населених пунктах - на органи місцевого самоврядування та місцеву державну адміністрацію.

5.10. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс встановлених карантинних заходів щодо боротьби з картопляною міллю, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних заходів і повної ліквідації вогнищ картопляної молі державний інспектор з карантину рослин і спеціалісти господарств продовжують проводити спостереження за вогнищем наступні два роки.

6.2. При виявленні рецидивів розвитку картопляної молі державний інспектор з карантину рослин організовує повторне здійснення усього комплексу карантинних заходів до повного знищення вогнища.

6.3. При повній ліквідації картопляної молі, за умови відсутності рецидивів розвитку шкідника протягом наступних двох років, державний інспектор з карантину рослин надсилає до органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму обов'язково зазначається:

6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4.2. Площа або територія, де скасовується особливий карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державний інспектор повідомляє усі підприємства, організації, розташовані на цій території, та громадян, які там проживають.