Про затвердження інструкцій по виявленню, локалізації та ліквідації карантинних обєктів

На виконання Постанови Верховної Ради України від 30.06.93 N 3349-12 "Про порядок введення в дію Закону України "Про карантин рослин"

1. Затвердити:

- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ американського білого метелика;

- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ східної плодожерки;

- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ каліфорнійської щитівки;

- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ картопляної молі;

- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ картопляної нематоди;

- Інструкцію по виявленню, локалізації та ліквідації вогнищ раку картоплі (додаються).

2. Заступникам Головного державного інспектора України, головним державним інспекторам Автономної Республіки Крим, областей, м.Києва прийняти інструкції до керівництва та виконання.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника головного державного інспектора з карантину рослин Устінова І.Д.

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу карантинних заходів із виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ небезпечного карантинного шкідника - американського білого метелика.

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Американський білий метелик (далі - АБМ) - небезпечний карантинний шкідник плодових, лісодекоративних, кущових багаторічних насаджень.

1.2. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню АБМ з вогнища.

1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного шкідника - АБМ - у вогнищах зараження, з використанням радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.

1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій присутній карантинний об'єкт.

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про карантин рослин", поширюється на всі установи, організації, підприємства, колективні, фермерські господарства незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею, переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню і ліквідацію вогнищ АБМ.

2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, громадянами.

3.1. З метою виявлення карантинного шкідника - АБМ - та вжиття своєчасних заходів з локалізації і ліквідації його вогнищ здійснюються обстеження багаторічних насаджень візуально та за допомогою феромонних пасток.

3.2. Обстеженню підлягають плодові, лісодекоративні та інші багаторічні насадження, що пошкоджуються АБМ, в населених пунктах, фермерських господарствах, на присадибних ділянках, у парках, поле- і садозахисних лісосмугах, лісосмугах захисту залізниць і шосейних доріг, ботанічних, маточних садах, інтродукційно-карантинних розсадниках, науково-дослідних інститутах. Також обстежуються території пунктів ввезення імпортної підкарантинної продукції та вітчизняної, яка надходить із зон особливого карантинного режиму.

3.3. Обстеження проводять в період масової появи павутинних гнізд із гусеницями третього віку першого покоління (червень), що є характерною ознакою пошкодження АБМ, а також при появі гнізд другого покоління (серпень - вересень). Проводять обстеження з інтервалом в 10 днів.

3.4. Обстеження багаторічних насаджень проводять візуально по периметру та 2-сходинкових діагоналях саду або кварталу.

3.5. Денна норма на одного обстежувача: при візуальному обстежуванні розсадників - 2 га, промислових насаджень - 5 га, лісосмуг - 5 км, в населених пунктах - 40 дворів, в присадибних і колективних садах оглядають усі дерева.

3.6. Обстежувач загальним оглядом дерев відмічає наявність або відсутність на них павутинних гнізд. У випадку виявлення гнізда гілку з ним зрізують і збирають в поліхлорвінілові пакети або безпосередньо у пляшки з насиченим розчином солі, гасом, 70-процентним спиртом чи іншою консервуючою рідиною.

3.7. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення видової належності шкідника.

3.8. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач складає акт, в якому зазначається площа насадження, назва господарства або населеного пункту, обстежена площа та інше. Акт підписують: керівник господарства або представник органу місцевого самоврядування, інспектор з карантину рослин, обстежувач (додаток N 2).

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону України "Про карантин рослин".

4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від правильності визначення карантинного об'єкта, що виявлений при обстеженні або під час огляду підкарантинної рослинної продукції.

4.3. Після виявлення карантинною експертизою наявності карантинного об'єкта - американського білого метелика - державний інспектор з карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого самоврядування, місцеву державну адміністрацію.

4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з карантину рослин разом із спеціалістом господарства виконує необхідні заходи щодо проведення додаткових обстежень з метою уточнення площі, заселеної АБМ.

4.5. Обстеження усіх деревних і кущових рослин, що пошкоджуються АБМ, проводять в радіусі до 50 км від виявленого вогнища і до 150 км вздовж доріг, які проходять через вогнище.

4.6. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин розробляє та подає до відповідного органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів України подання про запровадження особливого карантинного режиму.

4.7. У поданні про запровадження особливого карантинного режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо локалізації і ліквідації АБМ.

5.1. На території з особливим карантинним режимом здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ АБМ та запобігання подальшому розповсюдженню шкідника.

5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин" підприємства, господарства, установи та громадяни, на території яких виявлені вогнища АБМ, зобов'язані здійснювати карантинні заходи з локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за власний рахунок.

5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозять із зон особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, що видається державним органом з карантину рослин.

5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з районів поширення АБМ свіжі плоди і посадковий матеріал тільки за наявності у відправника карантинних сертифікатів.

5.5. В районах поширення АБМ керівники транспортних, торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані:

5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях підлеглих їм організацій при транспортуванні, зберіганні, переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку розповсюджуються карантинні обмеження стосовно АБМ.

5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів інспекцій з карантину рослин знезараження продукції рослинного походження, тари, транспортних засобів, складів та інших приміщень, де вона зберігається.

5.6. Вивезення свіжих плодів кісточкових, зерняткових, ягідних культур та винограду, посадкового матеріалу категорично забороняється:

5.6.1. Із районів розповсюдження АБМ у вільні від нього райони без огляду.

5.6.2. За межі заселених шкідником господарств, в яких не здійснені своєчасні ефективні заходи з локалізації вогнища.

5.6.3. Приватним особам із заселених АБМ районів у вільну від нього зону всіма видами транспорту, у вантажі, поштових відправленнях.

5.7. Дозволяється вивезення:

5.7.1. Із господарств, які здійснили відповідні заходи боротьби з АБМ в період вегетації та після огляду - ранньостиглі сорти кісточкових (вишні, черешні, аличі, ранніх сортів персика, абрикосу), в новій або знезараженій тарі в зону часткового розповсюдження шкідника і промислові центри вільної від нього зони.

5.7.2. Середньо-, пізньостиглі сорти - до 1 жовтня після фумігації без обмежень.

5.7.3. Із зони часткового розповсюдження, із вільних від АБМ господарств в новій або знезараженій тарі без обмежень, залежно від строків дозрівання - на критих автомашинах або під брезентом.

5.7.4. Із усіх зон розповсюдження АБМ - з 1 жовтня по 1 квітня без обмежень.

5.8. Для ліквідації вогнища обов'язкове здійснення агротехнічних заходів, тобто очищення дерев від нашарувань кори, знищення рослинних решток, перекопування пристовбурних кругів в плодових садах господарств та на присадибних ділянках. Виявлені гнізда АБМ зрізують і знищують.

5.9. На території вогнища всі насадження обробляють дворазово з інтервалом в 10 днів препаратами згідно з Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, затвердженим Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.10. Відповідальність за виконання заходів боротьби з АБМ покладається на:

5.10.1. У сільськогосподарських колективах, державних, фермерських, орендних та інших господарствах - на керівників господарств, власників земельних ділянок.

5.10.2. У містах - на керівників комунальних господарств.

5.10.3. У смузі відчуження землі, прилеглої до залізниць, шосейних доріг, - на керівників відповідних ділянок залізниць, шосейних доріг.

5.10.4. У колективних садах - на правління садівничних колективів.

5.11. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс встановлених карантинних заходів щодо боротьби з АБМ, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних заходів і повної ліквідації вогнищ АБМ державний інспектор з карантину рослин разом із спеціалістом господарства продовжує спостерігати за вогнищем наступні два роки.

6.2. При виявленні рецидивів розвитку АБМ державний інспектор з карантину рослин із спеціалістом господарства повторно організовує здійснення усього комплексу карантинних заходів до повного знищення вогнища.

6.3. Після повної ліквідації вогнища АБМ та за умови відсутності рецидивів його розвитку протягом наступних двох років державний інспектор з карантину рослин вносить до органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання про скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму обов'язково зазначається:

6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4.2. Площа або територія, де скасовується особливий карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державна служба з карантину рослин повідомляє усі підприємства, організації, розташовані на цій території, та громадян, які там проживають.

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу карантинних заходів із виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ небезпечного карантинного шкідника - східної плодожерки.

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Східна плодожерка - небезпечний карантинний шкідник плодових, зерняткових багаторічних культур.

1.2. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню східної плодожерки із вогнища.

1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного шкідника - східної плодожерки - у вогнищах зараження з використанням радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.

1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій присутній карантинний об'єкт.

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про карантин рослин" і поширюється на всі установи, організації, підприємства, колективні та фермерські господарства незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею, переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок здійснення карантинних заходів, що спрямовані на запобігання розповсюдженню і ліквідацію вогнищ східної плодожерки.

2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль під час проведення заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, громадянами.

3.1. З метою виявлення вогнищ східної плодожерки, контролю за карантинним станом господарств, локалізації і ліквідації вогнищ здійснюються обстеження насаджень плодових багаторічних культур візуально або з використанням феромонних пасток.

3.2. Обстеженню підлягають усі рослини в колективних та фермерських господарствах, на присадибних ділянках, насадженнях промислових садів, інтродукційно-карантинних розсадників, маточних садів, ботанічних садах, науково-дослідних інститутах, станціях садівництва, на прилеглих територіях до ринків та овочевих баз. Також обстежуються території пунктів ввезення імпортної та вітчизняної підкарантинної продукції, яка надходить із зон особливого карантинного режиму.

3.3. Візуальні обстеження проводять в насадженнях, де виявлені метелики східної плодожерки у феромонних пастках, або при відсутності феромонних обстежень для встановлення пошкодженості пагонів та видового складу шкідника.

3.4. При першому обстеженні в промислових садах за двома діагоналями і протилежними краями кварталу оглядають на деревах молоді пагони. Визначають пошкоджені пагони по 2-3 зів'ялим і пониклим верхівковим листкам. Пошкоджені пагони поступово засихають, у молодих дерев неправильно формується крона.

3.5. Проникаючи у плоди кісточкових порід, гусениці прокладають ходи до насінної камери, а у плодах зерняткових - вигризають звивисті ходи під шкіркою. В місцях проникнення гусені у плоди виділяється камедь. Пошкоджені гусінню плоди загнивають і опадають.

3.6. Усі виявлені прив'ялі пагони або пагони з 1-3 засохлими верхівковими листками зрізують, підраховують і збирають в поліхлорвініловий пакет. В присадибних і колективних садах оглядають усі дерева.

3.7. В лабораторних умовах зрізані пагони розтинають, виявлених гусениць, личинок або інших шкідників вибирають в мішечок із тканини і занурюють в киплячу воду на 1-2 хв. Після цього перекладають у пробірку, склянку і заливають спиртом, щільно закупорюють.

3.8. Для обстеження феромонні пастки вивішують навесні при досягненні середньодобової температури повітря +13 градусів.

3.9. Коли проводять обстеження плодових культур для виявлення та встановлення меж вогнища, виставляють 1 пастку на 5 га. Для масової ловлі самців при локалізації первинних вогнищ виставляють 5-50 пасток на 1 га.

3.10. Норма розвішування на одного обстежувача - від 15 до 20 феромонів в день.

3.11. Зібрані зразки наділяють етикеткою (додаток N 1) і відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення видової належності шкідника. Шкідників, виявлених в феромонних пастках, відправляють до лабораторії для визначення.

3.12. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач складає акт, в якому вказується площа саду, назва господарства або населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт підписують: керівник господарства або представник органу місцевого самоврядування, інспектор з карантину рослин, обстежувач (додаток N 2).

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону України "Про карантин рослин".

4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлений при обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.

4.3. При встановленні карантинною експертизою наявності карантинного об'єкта - східної плодожерки - державний інспектор з карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого самоврядування або місцеву державну адміністрацію.

4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з карантину рослин разом із спеціалістом господарства здійснює необхідні заходи щодо проведення додаткових обстежень з метою уточнення заселеної східною плодожеркою території, а також проводить додаткове обстеження насаджень в радіусі 30 км від виявленого вогнища.

4.5. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин розробляє та подає до відповідного органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів України подання про запровадження особливого карантинного режиму.

4.6. У поданні про запровадження особливого карантинного режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо локалізації і ліквідації східної плодожерки.

5.1. На території з особливим карантинним режимом здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ східної плодожерки та запобігання подальшого розповсюдження шкідника.

5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин" підприємства, господарства, установи та громадяни, на території яких виявлені вогнища східної плодожерки, зобов'язані здійснювати карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за власний рахунок.

5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з карантину рослин.

5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з районів поширення східної плодожерки плоди зерняткових, кісточкових тільки за наявності у відправника карантинних сертифікатів.

5.5. В районах поширення східної плодожерки керівники транспортних, торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані:

5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях підлеглих їм організацій при транспортуванні, зберіганні, переробці та реалізації продукції рослинного походження, на яку розповсюджуються карантинні обмеження щодо східної плодожерки.

5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів місцевих інспекцій з карантину рослин знезараження продукції рослинного походження, складів та інших приміщень, де зберігається підкарантинна продукція.

5.6. Категорично забороняється:

5.6.1. Вивезення і реалізація свіжих плодів і посадкового матеріалу, які заражені східною плодожеркою, у вільні від цього шкідника райони країни.

5.6.2. Заготівля та використання для щеплення живців із заражених господарств для вирощування у вільних районах заражених областей.

5.7. Дозволяється вивезення плодів і посадкового матеріалу із зон розповсюдження східної плодожерки в межах України після огляду і відсутності шкідника:

5.7.1. З вільних районів, які знаходяться в заражених областях, без карантинних обмежень.

5.7.2. З обстежених за допомогою феромонних пасток і вільних господарств, які знаходяться в заражених районах, після огляду та перебирання у міста заражених областей України.

5.7.3. Вивезення плодів кісточкових порід (черешні, вишні, абрикоси, аличі, персика, сливи) без знезараження в новій або знезараженій тарі.

5.7.4. Плодів середніх та пізніх сортів кісточкових (абрикоси, персика, сливи), а також літніх сортів яблуні, груші після знезараження.

5.7.5. Плоди осінніх та зимових сортів яблуні і груші в період з 1 жовтня по 1 квітня без знезараження.

5.7.6. Посадковий матеріал з розсадників, де виявлена східна плодожерка, після знезаражування можна використовувати для висаджування лише в зоні широкого поширення шкідника.

5.7.7. Плоди із уражених насаджень використовують на технічну переробку на місці, а непошкоджені плоди можна реалізовувати в межах зони зараження без фумігації.

5.8. На території усіх господарств карантинної зони рекомендується щоденно проводити збір падалиці.

5.9. На території вогнища для боротьби із східною плодожеркою використовується асортимент інсектицидів відповідно до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.10. Для ліквідації вогнища обов'язкове здійснення агротехнічних заходів: знищення рослинних решток, перекопування пристовбурних кругів в плодових садах господарств і на присадибних ділянках. Заселені гусінню пагони вирізують і знищують, а плодові насадження території вогнища обробляють проти кожної генерації двічі з інтервалом 15-18 днів.

5.11. Відповідальність за виконання заходів щодо боротьби із східною плодожеркою покладається на:

5.11.1. В сільськогосподарських колективах, державних, фермерських, орендних та інших господарських колективах - на керівників, спеціалістів господарств.

5.11.2. В колективних товариствах - на керівників правління товариств і на власників земельних ділянок.

5.11.3. В містах і населених пунктах - на органи місцевого самоврядування та місцеву державну адміністрацію.

5.12. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс встановлених карантинних заходів щодо боротьби із східною плодожеркою, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних заходів і повної ліквідації вогнищ східної плодожерки державний інспектор з карантину рослин разом із спеціалістом господарства продовжує проводити спостереження за вогнищем наступні три роки.

6.2. При виявленні рецидивів розвитку східної плодожерки державний інспектор з карантину рослин знову організовує здійснення усього комплексу карантинних заходів до повного знищення вогнища.

6.3. При повній ліквідації вогнищ східної плодожерки, за умови відсутності рецидивів розвитку даного шкідника протягом наступних трьох років, державний інспектор з карантину рослин надсилає до органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання про скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму обов'язково зазначається:

6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4.2. Площа або територія, де скасовується особливий карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державний інспектор повідомляє усі підприємства і організації, розташовані на цій території, та громадян, які там проживають.

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу карантинних заходів із виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ небезпечного карантинного шкідника - каліфорнійської щитівки.

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Каліфорнійська щитівка (далі - КЩ) - небезпечний карантинний шкідник багатьох плодових, ягідних, декоративних і лісових листяних порід.

1.2. Локалізаційні заходи - це здійснення комплексу карантинних заходів, які запобігають подальшому розповсюдженню КЩ з вогнища.

1.3. Ліквідаційні заходи - це знищення карантинного шкідника - КЩ - у вогнищах зараження з використанням радикальних, механічних, біологічних та інших заходів.

1.4. Карантинне вогнище - це ізольована територія, на якій присутній карантинний об'єкт.

2.1. Дана Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про карантин рослин" і поширюється на всі установи, організації, підприємства, колективні, фермерські господарства незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності та на окремих громадян, які займаються вирощуванням, заготівлею, переробкою, перевезенням, зберіганням та реалізацією підкарантинної рослинної продукції, та встановлює порядок здійснення карантинних заходів, спрямованих на запобігання розповсюдженню і ліквідацію вогнищ каліфорнійської щитівки.

2.2. Ця Інструкція обов'язкова для виконання головними державними інспекторами з карантину рослин, їх заступниками і державними інспекторами з карантину рослин (далі - державний інспектор з карантину рослин), які здійснюють державний контроль під час вжиття заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинної продукції підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, громадянами.

3.1. З метою виявлення карантинного шкідника - каліфорнійської щитівки - та вжиття своєчасних заходів по локалізації і ліквідації її вогнищ здійснюється обстеження багаторічних насаджень візульно та за допомогою феромонних пасток.

3.2. Обстеженню підлягають плодові, лісодекоративні та інші багаторічні насадження порід, які пошкоджуються КЩ, в господарствах, населених пунктах, фермерських господарствах, присадибних ділянках, парках, поле- і садозахисних лісосмугах, лісосмугах захисту залізниць і шосейних доріг. Також обстежуються території пунктів ввезення імпортної підкарантинної продукції та території пунктів ввезення вітчизняної продукції, яка надходить із зон особливого карантинного режиму. Обстеженню підлягають всі розсадники і маточні сади державних, кооперативних, фермерських господарств і приватних осіб незалежно від районів їх розміщення, які вирощують посадковий матеріал плодових, лісових і декоративних культур.

3.3. Обстеження проводять інспектори державної служби з карантину рослин та спеціалісти господарств, починаючи з початку дозрівання яблук ранніх сортів, під час збирання падалиці і до початку збирання врожаю пізніх сортів. Лісосмуги і розсадники краще обстежувати в період, коли дерева знаходяться в безлистому стані.

3.4. Обстеження розсадника починають з огляду маточних та інших насаджень, які розміщені навколо розсадника в радіусі 200-300 м. Кожна культура в розсаднику обстежується окремо, також окремо обстежуються ділянки однієї і тієї ж культури, різні за походженням. При цьому оглядають кожну 50-у рослину в ряду. Денна норма на одного обстежувача: для саджанців - 400-500 рослин, для сіянців - 1500-2000 рослин.

3.5. При обстеженні великих садів однорідних культур оглядають не менше 15 відсотків дерев (кожне 5-е дерево), на ділянках менше 3 га - від 25 до 50 відсотків, а на присадибних - від 50 до 100 відсотків дерев, на ділянках, де менше 20-ти дерев, оглядають всі дерева. Залежно від віку та величини крони рослини один обстежувач повинен за день оглянути до 120 дерев. При кількості дерев на ділянці від 20 до 70 перегляду підлягають від 10 - 30 дерев, від 71 до 150 - 31-40 дерев, від 150 до 500 - 41-50 дерев і від 50 і більше - 15 відсотків дерев.

3.6. Зразки з виявленими при обстеженні щитівками збирають і відсилають до зональних карантинних лабораторій для уточнення видової належності шкідника. При цьому їх обов'язково наділяють етикеткою (додаток N 1).

3.7. Після обстеження в кожному господарстві обстежувач складає акт, в якому вказується площа насадження, назва господарства або населеного пункту, обстежувана площа та інше. Акт підписують: керівник господарства або представник органу місцевого самоврядування, інспектор з карантину рослин і обстежувач (додаток N 2).

4.1. Запровадження особливого карантинного режиму здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 8 Закону України "Про карантин рослин".

4.2. Розробка відповідних карантинних заходів залежить від правильного визначення карантинного об'єкта, який виявлено при обстеженні і огляді підкарантинної рослинної продукції.

4.3. Після встановлення карантинною експертизою наявності карантинного об'єкта - КЩ - державний інспектор з карантину рослин негайно повідомляє головну і обласну державні інспекції з карантину рослин та відповідний орган місцевого самоврядування або місцеву державну адміністрацію.

4.4. При виявленні ізольованого вогнища державний інспектор з карантину рослин вживає необхідних заходів для проведення додаткових обстежень з метою уточнення заселеної КЩ території.

4.5. Обстеження усіх багаторічних насаджень (крім хвойних порід) проводять в радіусі 3 км від заражених рослин.

4.6. Державний інспектор з карантину рослин протягом 24 годин розробляє та подає до відповідного органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів України подання про запровадження особливого карантинного режиму.

4.7. У поданні про запровадження особливого карантинного режиму обов'язково повинно зазначатись: обставини, що спричинили запровадження особливого карантинного режиму; межі території, на якій запроваджується особливий карантинний режим; час, з якого запроваджується особливий карантинний режим, а також перелік карантинних обмежень та комплекс карантинних заходів щодо локалізації і ліквідації КЩ.

5.1. На території з особливим карантинним режимом здійснюється комплекс карантинних заходів, спрямованих на знищення вогнищ з КЩ та запобігання подальшому розповсюдженню шкідника.

5.2. Згідно із Законом України "Про карантин рослин" підприємства, господарства, установи та громадяни, на території яких виявлені вогнища КЩ, зобов'язані здійснювати карантинні заходи щодо локалізації і ліквідації вогнищ шкідника за власний рахунок.

5.3. Підкарантинні матеріали, які вивозяться із зон особливого карантинного режиму, повинні супроводжуватись фітосанітарним сертифікатом, який видається державним органом з карантину рослин.

5.4. Адміністрація залізниць, аеропортів, річкових та морських портів, автогосподарств може приймати і перевозити з районів поширення КЩ посадковий матеріал лише за наявності у відправника карантинних сертифікатів.

5.5. В районах поширення КЩ керівники транспортних, торговельних, заготівельних організацій і промислових підприємств, які переробляють рослинну продукцію, зобов'язані:

5.5.1. Суворо дотримуватись карантинних вимог на територіях підлеглих їм організацій під час транспортування, зберігання, переробки та реалізації продукції рослинного походження, на яку розповсюджуються карантинні обмеження щодо КЩ.

5.5.2. Проводити силами фумігаційних загонів місцевих інспекцій з карантину рослин знезараження продукції рослинного походження, тари, транспортних засобів, складів та інших приміщень, де вона зберігається.

5.6. Вивезення сіянців, саджанців, живців плодових, ягідних і лісодекоративних культур категорично забороняється:

5.6.1. З районів розповсюдження КЩ у вільні від неї райони без огляду.

5.6.2. За межі заселених шкідником господарств, в яких не здійснені своєчасні ефективні заходи з локалізації його вогнищ.

5.6.3. Приватним особам із заселених КЩ районів у вільну від неї зону всіма видами транспорту, у вантажі, поштових відправленнях.

5.7. Дозволяється вивезення:

5.7.1. Із господарств, насадження яких вільні від КЩ, після огляду у новій або знезараженій тарі в зону часткового розповсюдження шкідника і промислові центри вільної від нього зони.

5.7.2. Із розсадників, які вільні від КЩ і віддалені від вогнищ зараження не менше ніж на 1 км, в межах області і району.

5.7.3. Із зони часткового розповсюдження, вільних від КЩ господарств в новій або знезараженій тарі без обмежень, залежно від строків дозрівання.

5.7.4. З господарств, які заражені КЩ, хвойних порід, цитрусових, полуниці, суниці, пальм, драцени, юкки, маслини, магнолій, камелій, азалій, гранату, кактусів в усі країни після огляду.

5.8. Для ліквідації вогнища обов'язкове здійснення агротехнічних заходів, тобто очищення дерев від відмерлої кори, прорідження крони дерев, видалення сухих гілок, знищення прикореневої і чагарникової порослі навколо стовбурів, в міжряддях і на узбіччях доріг, знищення рослинних решток.

5.9. На територіях вогнищ всі насадження обробляють в такому порядку:

5.9.1. Обприскування до розпускання бруньок при температурі повітря не вище +20 град.C.

5.9.2. При сильному зараженні літнє обприскування проводять в період вегетації, на початку масового відродження бродяжок кожного покоління, при дуже сильному - двічі з інтервалом 10 днів. При обробці використовують препарати згідно з Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, затвердженим Укрдержхімкомісією Кабінету Міністрів України.

5.10. Відповідальність за здійснення заходів з боротьби з КЩ покладається на:

5.10.1. В сільськогосподарських колективах, державних, фермерських, орендних та інших господарствах - на керівників господарств, власників земельних ділянок.

5.10.2. В містах - на органи місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації.

5.10.3. В смузі відчуження землі, прилеглої до залізниць, шосейних доріг - на керівників ділянок залізниці і шосейних доріг.

5.10.4. В колективних садах - на правління садівничих колективів.

5.11. Службові особи та громадяни, які порушують комплекс встановлених карантинних заходів щодо боротьби з каліфорнійською щитівкою, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

6.1. Після здійснення комплексу встановлених карантинних заходів і повної ліквідації вогнищ КЩ державний інспектор з карантину рослин продовжує спостереження за вогнищем наступні два роки.

6.2. При виявленні рецидивів розвитку КЩ державний інспектор з карантину рослин знову організовує здійснення усього комплексу карантинних заходів, доки вогнище не буде знищене.

6.3. При повній ліквідації вогнищ КЩ і за умови відсутності рецидивів розвитку КЩ протягом наступних двох років державний інспектор з карантину рослин подає до органу місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації або Кабінету Міністрів подання про скасування особливого карантинного режиму.

6.4. У поданні про скасування особливого карантинного режиму обов'язково зазначається:

6.4.1. Підстава-обгрунтування щодо скасування особливого карантинного режиму.

6.4.2. Площа або територія, з якої скасовується особливий карантинний режим.

6.5. Про зняття особливого карантинного режиму державний інспектор повідомляє усі підприємства, організації, розташовані на цій території, та громадян, які там проживають.

Ця Інструкція визначає порядок здійснення комплексу карантинних заходів з виявлення, локалізації і ліквідації вогнищ небезпечного карантинного захворювання - раку картоплі.

Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Рак картоплі - небезпечне карантинне захворювання картоплі, томату та інших рослин родини пасльонових.