Про затвердження Інструкції "Про порядок нарахування й сплати до бюджету податку на доходи підприємств і організацій"

Пільги, передбачені цим пунктом, поширюються на підприємства з іноземними інвестиціями, якщо кваліфікаційна іноземна інвестиція не відчужується протягом терміну її амортизації, але не раніше закінчення пільгового податкового періоду.

У разі відчуження кваліфікаційної іноземної інвестиції спільного підприємства раніше зазначеного терміну, таке підприємство сплачує податок на доход у повному обсязі за весь пільговий період, протягом якого воно його не сплачувало.

45. Для підприємств з іноземними інвестиціями, діючих у пріоритетних напрямах розвитку, визначених у розділі 2 Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні, з 1 квітня 1994 року встановлені додаткові пільги щодо оподаткування шляхом збільшення п'ятирічного періоду звільнення від податку на доходи в залежності від обсягу іноземної інвестиції:

а) на один рік - для інвестицій до 500 тисяч доларів США включно;

б) на два роки - для інвестицій понад 500 тисяч до 5 мільйонів доларів США включно;

в) на три роки - для інвестицій понад 5 мільйонів доларів до 50 мільйонів доларів США включно;

г) на п'ять років - для інвестицій понад 50 мільйонів доларів США.

Додаткові пільги, передбачені цим пунктом Інструкції, надаються підприємствам з іноземними інвестиціями при умові, коли інвестиційні проекти із залученням іноземних інвесторів відповідають критеріям, передбаченим розділом 3 Державної програми з заохочення іноземних інвестицій в Україні.

46. Для сприяння малому бізнесу доходи підприємств, якщо іноземна інвестиція менша суми, еквівалентної 50 тисячам доларів США, але більша 10 тисяч доларів США, не оподатковуються протягом одного року з дня внесення вищевказаної суми іноземної інвестиції та застосовуються умови оподаткування, передбачені пунктом 44 цієї Інструкції.

47. Незареєстровані за установленим порядком іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг щодо оподаткування доходів підприємств з іноземними інвестиціями, передбачених пунктами 44 і 45 цієї Інструкції.

48. Підприємство з іноземними інвестиціями суму податку на доходи визначає самостійно, виходячи з величини оподатковуваного доходу, наданих пільг і ставок податку.

Підприємства з іноземними інвестиціями протягом року проводять квартальні авансові внески податку на доходи до бюджету в розмірі 1/4 річної суми платежів не пізніше 15 числа останнього місяця кожного кварталу. Авансова сума податку на доходи на поточний рік визначається підприємством з урахуванням річного фінансового плану.

Після закінчення календарного року підприємства з іноземними інвестиціями обчислюють суму податку, виходячи з фактично одержаних ними доходів, що підлягають оподаткуванню.

Підприємства з іноземними інвестиціями до 15 березня наступного за звітним року разом з бухгалтерською звітністю подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням Декларацію про доходи підприємства та Розрахунок податку на доходи за встановленими формами (Додатки NN 6, 7, 8).

Підприємства з іноземними інвестиціями суму податку на доходи, нараховану за річною декларацією, сплачують у 10-денний строк з дати, встановленої для подання річної бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік і звітність підприємствами з іноземними інвестиціями на території України ведеться та складається за правилами, встановленими чинним законодавством України, а також може запроваджуватися додатково бухгалтерський облік та звітність, що діє у країні іноземного інвестора.

49. Доходи банків і страхових організацій, створених за законами України, що протягом календарного року мали у статутних фондах кваліфікаційні іноземні інвестиції, оподатковуються за порядком, визначеним пунктами 51-60 цієї Інструкції з урахуванням пільг, передбачених пунктом 44 Інструкції.

50. Доходи від господарської діяльності, одержані при здійсненні іноземної інвестиції на основі договорів (контрактів) на виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, без створення юридичної особи, що такі договори (контракти) передбачають здійснення іноземних інвестицій на території України у видах, визначених статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим іноземного інвестування", оподатковуються за порядком, передбаченим пунктами 44-45 цієї Інструкції, якщо обсяг іноземної інвестиції зазначеної діяльності становить не менше 100 тисяч доларів США і яка при цьому здійснена у видах, передбачених статтею 37 Інструкції.

При цьому сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік та звітність щодо операцій, пов'язаних з цими договорами (контрактами), та мають право на відкриття спільних рахунів в установах банків України для проведення розрахунків, пов'язаних з виконанням таких договорів (контрактів).

51. Платниками податку на доходи є:

а) госпрозрахункові підрозділи Національного банку України, комерційні банки різних видів, інші кредитні комерційні установи, включаючи фінансово-розрахункові центри; філіали банків, які розташовані в Україні та створені за її межами.

Національний банк України відповідно до Указу Президента України від 26 липня 1993 року N 278/93 "Про заходи щодо зменшення дефіциту Державного бюджету України" щомісячно сплачує до державного бюджету України суми перевищення поточних доходів над видатками з кінцевим уточненням суми платежів за підсумками року.

б) страхові організації незалежно від форми власності, що створені відповідно до діючого законодавства для здійснення страхової діяльності в Україні.

52. Об'єктом оподаткування банківських організацій є валовий доход, одержаний від кредитної діяльності та розрахункових операцій, операцій з цінними паперами, використання брокерських місць, платежів за послуги, надані клієнтам і населенню, інкасації, іншої діяльності, зменшених на суму витрат від цих операцій.

До складу доходів банку з метою оподаткування включаються такі доходи: проценти, отримані за кредити, надані суб'єктам господарської діяльності, населенню, Національному банку України, Міністерству фінансів України за міжбанківські депозити і кредити; доходи і комісійна винагорода за послуги, надані клієнтам і банкам (отримана плата за розрахунково-касове обслуговування, за послуги по факторингових операціях, одержана комісійна винагорода за послуги і кореспондентські відносини, за перевідні, акредитивні та інші іноземні операції, за фінансування капітальних вкладень та інші інвестиційні послуги, доходи, отримані від кредитів на умовах участі у розподілі прибутку, інші доходи); доходи від операцій з цінними паперами (різниця між продажною і купівельною ціною державних цінних паперів, інших імітентів, дивіденди по державних цінних паперах, дивіденди по цінних паперах інших імітентів, доходи від випуску власних цінних паперів, доходи від паїв і акцій на умовах взаємної участі у форму формуванні статутних фондів, дивідендів від пайової участі банку в господарсько-фінансовій діяльності суб'єктів господарювання, які не оформлені акціями); доходи по відшкодуванню клієнтами поштових, телеграфних та інших витрат; доходи за інкасацію грошової виручки і перевезення цінностей; доходи від діяльності самостійних підрозділів банку, непереведених на госпрозрахунок (доходи від діяльності комп'ютерних розрахунково-касових центрів та інших підрозділів); доходи від операцій із золотом і дорогоцінни и металами (різниця між продажною і купівельною ціною); доходи від операцій по касовому обслуговуванню державного бюджету і державного боргу; інші доходи (надходження за раніше списані на збитки борги: проценти і комісія, одержані за минулі роки, повернуті проценти і комісія, зайво сплачені банком за минулі роки, повернутий надлишок каси, одержані суми орендної плати та інші доходи).

53. Об'єктом оподаткування страхових організацій є доход, одержуваний у вигляді страхових платежів за угодами страхування і перестрахування (крім платежів за обов'язкові види страхування), повернутих сум страхових резервів попередніх періодів та інших надходжень.

До складу доходу страхових організацій з метою оподаткування включаються такі доходи: страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за угодами страхування та перестраховування; комісійні винагороди за перестраховування; частка від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачена перестраховувальниками; повернуті суми спеціальних страхових резервів попередніх періодів; інші доходи.

54. Оподатковувані доходи банківських організацій обчислюються шляхом зменшення валового доходу на суму витрат, визначених відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України (крім витрат на оплату праці), а також на : суму нарахованих і сплачених процентів по пасивних операціях, та суму сплачених процентів за кредити банків; суму сплачених комісійних зборів за послуги та кореспондентські відносини і суму платежів за послуги інших банків.

55. Оподатковувані доходи страхових організацій обчислюються шляхом зменшення валового доходу на суму витрат, визначених відповідно до Основних положень про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України (крім витрат на оплату праці), та на суми витрат по:

виплаті страхових сум і страхового відшкодування; комісійних винагород, сплачених страховим посередникам (страховим агентам і страховим брокерам, які є юридичними особами) по операціях страхування і перестрахування; страхових платежів (премій) переданих в перестрахування; поверненню перестрахувальникам їх долі спеціальних страхових резервів попереднього року; відрахуваннях від страхових платежів (премій) у страхові резерви і на запобіжні заходи.

Відрахування в страхові резерви та на запобіжні заходи від страхових платежів здійснюються на підставі нормативів передбачених в структурі тарифної ставки, розрахованої страховиком виходячи з умов страхування та затвердженої ним для розподілу с страхових платежів на: кошти для виплат страхувальникам, фінансування запобіжних заходів та на утримання страхової організації.

Відрахування в страхові резерви для майбутніх виплат від страхових платежів кожного виду страхування здійснюються у випадку, коли фактична сума виплат страхового відшкодування та страхових сум за звітний період буде меншою від суми платежів, визначених як добуток цих страхових платежів на норматив, передбачений структурою тарифної ставки на виплати страхувальникам.

Сума відрахувань на запобіжні заходи визначається за таким же порядком.

У випадку перевищення у звітному періоді фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування над сумою, визначеною як добуток надходжень страхових платежів на норматив, передбачений структурою тарифної ставки на виплати страхувальникам, ця сума перевищення підлягає поверненню із страхового резерву попереднього періоду та включенню до складу оподатковуваного доходу за цей період.

Обчислена за вказаним порядком сума відрахувань у страхові резерви та на запобіжні заходи від страхових платежів по видах страхування та від доходів, що одержані від розміщення тимчасово вільних коштів, за звітний період не може перевищувати норми, встановленої діючим законодавством.

56. Оподатковуваний доход банківських та страхових організацій зменшується на суму доходу від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходу від пайової участі у спільних підприємствах.

57. Доходи від банківської і страхової діяльності оподатковуються за ставкою 55 процентів.

Доходи, одержані банківськими та страховими організаціями від належних їм акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також доходи від пайової участі у спільних підприємствах оподатковуються за ставкою 15 процентів.

Податок за ставкою 15 процентів із вищезазначених доходів справляється у джерела доходу при його нарахуванні. Відповідальність за утримання і перерахування податків до бюджету несе підприємство, що виплачує доход.

Реінвестування частини доходу та використання його на придбання нових акцій або інших цінних паперів, розподіленого між засновниками, акціонерами, учасниками та пайовиками, здійснюється після сплати податку.

58. Оподатковуваний доход банків, страхових організацій, їх філіалів, відділень, інших підрозділів зменшується на суму фактичних витрат, спрямованих на створення матеріально-технічної бази по впровадженню електронних платежів, здійснених за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні, але не більше 10 процентів оподатковуваного доходу.

При централізації банками коштів для фінансування робіт по впровадженню електронних платежів, вони подають державним податковим інспекціям за місцезнаходженням затверджену за установленим порядком проектно-кошторисну документацію, а також щоквартально відомості про суму фактичних витрат, спрямованих на створення матеріально-технічної бази у розрізі їх філіалів, відділень та інших підрозділів.

Державні податкові інспекції направляють вказані відомості державним податковим інспекціям за місцезнаходженням філіалів, відділень та інших підрозділів банків, що є підставою для надання пільг платникам податку на доходи.

59. Платники податку на доходи, визначені пунктом 51 цієї Інструкції, подають державним інспекціям за місцезнаходженням бухгалтерські звіти та баланси за порядком і в строки, встановлені законодавством, а також Декларацію-Розрахунок доходів та податку за формою, що додається (Додаток N 8).

60. Банківські та страхові організації нараховують і сплачують до бюджету податок на доходи за порядком і в строки, передбачені розділом VI цієї Інструкції.

61. Платниками податку на доход є підприємства, що створені за іншим законодавством, ніж законодавство України, і знаходяться за межами України (надалі іменуються іноземними юридичними особами), які здійснюють господарську діяльність в Україні, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні через постійне представництво.

Іноземні юридичні особи, що одержують доходи, не пов'язані з діяльністю в Україні через постійне представництво, є платниками податку тільки з доходів, одержуваних з джерел в Україні.

Доходи приватних компаній з метою оподаткування відносяться до доходів власників цих компаній і підлягають оподаткуванню відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 12-92 "Про прибутковий податок з громадян".

При цьому до власників приватної компанії не відносяться іноземні громадяни, у власності яких знаходиться будь-яке підприємство (юридична особа), доходи якого в місці знаходження (реєстрації) за межами України підлягають оподаткуванню податком а прибуток корпорації або іншим аналогічним видом податку.

Іноземна юридична особа, яка здійснює господарську діяльність в Україні через постійне представництво, відповідно до статті 5 Закону України від 16 квітня 1991 року "Про зовнішньоекономічну діяльність" з наступними змінами та доповненнями повинна пройти державну реєстрацію і одержати свідоцтво в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків України.

Відсутність реєстрації іноземної юридичної особи, яка здійснює діяльність в Україні через постійне представництво, розглядається як приховування доходу, що підлягає оподаткуванню.

Реєстрація початку або закінчення діяльності в Україні іноземної юридичної особи повинна бути здійснена протягом місяця після початку або за місяць до припинення діяльності.

62. Під постійним представництвом іноземної юридичної особи в Україні для цілей оподаткування розуміються бюро, контора, агентство, будь-яке інше місце діяльності, пов'язане з розробкою природних ресурсів, здійсненням передбачених контрактами робіт по будівництву, установці, монтажу, складанню, налагодженню, обслуговуванню устаткування та іншими аналогічними роботами, а також організації та громадяни, які представляють на території України іноземну юридичну особу.

Діяльність на укладання договорів доручень, як вони визначені в пункті 6 цієї Інструкції, приводить до створення постійного представництва іноземної юридичної особи. За договором доручення повірений повинен повідомляти про хід виконання доручення, а також подавати звіт про виконання доручення, без зволікань передавати іноземній юридичній особі (довірителю) все одержане у зв'язку з виконанням доручення. Іноземна юридична особа зобов'язана у безспірному порядку прийняти все виконане повіреним відповідно договору, для виконання доручення забезпечити його коштами, відшкодувати фактичні витрати повіреного, які були необхідні для належного виконання доручення, а також сплатити належну винагороду за виконання доручення. Діяльність повіреного відповідно до угод, які регулюють його стосунки з іноземною юридичною особою та містять вищеперелічені умови, приводить до створення в Україні постійного представництва іноземної юридичної особи.

До такої діяльності належать підготовка умов контрактів, які будуть носити обов'язковий характер для іноземної юридичної особи, та діяльність щодо створення умов для належного виконання угод, укладених іноземною особою з третіми особами, за повноту та якість виконання яких безпосередньо відповідає іноземна юридична особа. Зокрема, передпродажна підготовка товарів, включаючи їх митне оформлення при перетині кордону, зберігання запасів товарів з метою забезпечення своєчасної поставки третім ім особам за договорами, укладеними іноземною юридичною особою, а також сервісне обслуговування та гарантійний ремонт, здійснюваний відповідно до таких угод, утворюють постійне представництво.

Наприклад, підприємство України закуповує в іноземної юридичної особи за кордоном комп'ютерну техніку і після створення необхідної програмної конфігурації реалізує цю техніку від свого імені на території України. Крім того, підприємство має від іноземної юридичної особи повноваження на ведення переговорів щодо умов контрактів, які іноземна юридична особа укладає з іншими підприємствами України. Підготовлені таким чином контракти з боку іноземної особи підписуються безпосередньо її співробітниками в країні, де ця особа зареєстрована. Підприємство також уклало угоду з іноземною юридичною особою на створення програмної конфігурації комп'ютерів, які поставляються іноземною юридичною особою за контрактами, укладеними особисто іноземною юридичною особою з третіми особами. Такі контракти передбачають подальше сервісне обслуговування комп'ютерів, яке здійснює в Україні згадане підприємство. Відповідальність за поставку комп'ютерів з необхідною програмною конфігурацією та сервісне обслуговування несе відповідно до контрактів виключно іноземна юридична особа. У цьому випадку діяльність підприємства щодо закупівлі комп'ютерів та подальшого їх продажу після створення програмної конфігурації є звичайною господарською діяльністю підприємства в здійсненні якої воно не залежить від іноземної юридичної особи, самостійно здійснює продаж комп'ютерів виключно від свого імені, не впливає на будь-які обов'язки іноземної юридичної особи щодо третіх осіб, і, відповідно, сама по собі не створює по постійного представництва іноземної юридичної особи в Україні. Ведення переговорів щодо змісту контрактів іноземної юридичної особи з третіми особами безпосередньо впливає на обов'язки іноземної юридичної особи перед третіми особами так само, як і створення належної програмної конфігурації та сервісне обслуговування комп'ютерів, що поставляються іноземною юридичною особою третім особам. Ці види діяльності також належать до сфери економічної діяльності іноземної юридичної особи. Тому здійснення підприємством такої діяльності приводить до створення постійного представництва іноземної юридичної діяльності в Україні. Підприємство повинно бути зареєстроване за встановленим порядком як постійне представництво, а доходи, одержані іноземною юридичною особою бою від контрактів, у виконанні яких брало участь підприємство, оподатковуються як доходи, одержані від діяльності в Україні через постійне представництво.

Здійснюваний повіреним продаж належних іноземній юридичній особі товарів і виробів зі складів, які іноземна юридична особа має або орендує в Україні, також створює постійне представництво іноземної юридичної особи в Україні.

Іноземна юридична особа не розглядається як така, що має постійне представництво в Україні, якщо брокер, комісіонер або інший посередник здійснюють діяльність в інтересах іноземної юридичної особи від свого імені, хоча і за рахунок коштів іноземної юридичної особи, ця діяльність є звичайною діяльністю цього посередника і створює, припиняє юридичні та інші обов'язки як іноземної юридичної особи, так і самого повіреного щодо третіх осіб внаслідок виконання цієї діяльності. У проведенні своєї діяльності посередник, в залежності від обставин щодо повного задоволення інтересів іноземної юридичної особи, може діяти на свій власний розсуд за рахунок власних коштів і є незалежним від іноземної особи.

Звичайною діяльністю посередника є його підприємницька діяльність, що має державну реєстрацію за встановленим законодавством порядком, в тій якості, в якій він надає послуги іноземній юридичній особі. Звичайною діяльністю вважається така підприємницька діяльність, в якій послуги, подібні до тих, що надаються іноземній особі, складають переважну частину загальної діяльності посередника. У випадках, передбачених чинним законодавством України, окремі види діяльності, що здійснюються на користь іноземної особи, є виключними видами діяльності. Таким видом діяльності є, наприклад, діяльність щодо випуску та обігу цінних паперів. Здійснення цієї діяльності допускається на основі дозволу, виданого Міністерством фінансів України, за умови виконання вимог Закону України "Про цінні папери та фондову біржу". Інші види діяльності повинні відповідати вимогам, які містяться у чинному законодавстві України щодо цих видів діяльності. Наприклад, відповідно до Закону України "Про товарну біржу" брокером є фізична особа, зареєстрована на біржі відповідно до її статуту, обов'язок якої полягає у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, на здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі.

Діяльність на користь іноземної юридичної особи щодо укладання договорів комісії, як вони визначені в пункті 6 цієї Інструкції, якщо така діяльність є звичайною діяльністю комісіонера, не створює постійного представництва іноземної юридичної особи в Україні. За договором комісії комісіонер стає зобов'язаним та набуває права за угодами, укладеними ним з третіми особами, хоча б іноземна юридична особа була названа в угоді або вступила з третьою особою в безпосередні відносини на виконання цієї угоди.

Якщо іноземна юридична особа, яка є учасником підприємства з іноземними інвестиціями, крім виконання зафіксованих у документах заснування підприємства з іноземними інвестиціями обов'язків, здійснюваних іноземною особою від імені підприємства з іноземними інвестиціями, виконує також іншу діяльність в Україні від свого імені (на користь підприємства з іноземними інвестиціями чи на свою користь), через постійне місце діяльності, вона також є платником податку на доходи.

Наприклад, як така, що здійснюється через постійне представництво, може бути визнана діяльність іноземної юридичної особи (яка є одночасно учасником підприємства з іноземними інвестиціями) в частині, що стосується представництва її працівниками на території України інтересів третіх юридичних осіб. У цьому випадку іноземна юридична особа повинна зареєструвати своє представництво за встановленим порядком.

63. Об'єктом оподаткування є доход, одержаний іноземною юридичною особою, яка здійснює діяльність на території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.

Порядок обчислення оподатковуваного доходу викладено у розділах II і III цієї Інструкції.

При визначенні оподатковуваного доходу іноземних юридичних осіб враховуються особливості його формування згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 1992 року N 625 "Про особливості фомування оподатковуваного доходу іноземних юридичних осіб".

а) у разі, коли іноземна юридична особа здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не веде окремого обліку доходу, який дозволяє визначити суму доходу від діяльності, здійснюваної нею через постійне представництво в Україні, сума доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, може бути визначена на основі розрахунку погодженого платником податку з державною податковою інспекцією, що контролює його платежі до бюджету;

При застосуванні вказаного методу не вираховуються з оподатковуваного доходу суми, що сплачуються постійним представництвом підприємству або його іншому підрозділу як роялті, гонорар або інші подібні платежі за користування патентами або іншими правами, або як комісійні за надані послуги щодо управління постійним представництвом, чи як проценти за позичку, надану підприємством постійному представництву. З оподатковуваного доходу можуть бути вирахувані лише суми, які сплачені стороннім організаціям за надання подібних послуг, і лише в тій частині, в якій звичайно відносяться до постійного представництва загальноадміністративні витрати.

У кожному конкретному випадку з метою оподаткування приймається один із таких показників:

питома вага видатків представництва іноземної юридичної особи по здійсненню діяльності, доходи від якої підлягають оподаткуванню в Україні, в складі загальних видатків іноземної юридичної особи, пов'язаних з діяльністю в Україні через постійне представництво;

питома вага валової виручки від здійснення діяльності, доходи від якої підлягають оподаткуванню в Україні, в складі загальних доходів, отриманих у зв'язку з діяльністю іноземної юридичної особи в Україні через постійне представництво;

питома вага чисельності працюючих, зайнятих здійсненням діяльності в Україні, у загальній чисельності працюючих іноземної юридичної особи, а також інші аналогічні критерії.

Про застосовуваний метод обчислення оподатковуваного доходу державні податкові інспекції України повинні офіційно повідомити представництво іноземної юридичної особи в Україні. Зміни прийнятого методу обчислення оподатковуваного прибутку можливі при наявності достатніх і вагомих підстав;

б) якщо немає можливості прямим підрахуванням визначити доходи, одержані іноземною юридичною особою від діяльності в Україні, вони можуть бути визначені державними податковими інспекціями на підставі валового доходу або проведених затрат виходячи и з норми рентабельності 30 процентів прибутку.

При застосуванні вказаного методу необхідно до витрат представництва іноземної юридичної особи включати всі витрати, пов'язані з діяльністю в Україні, незалежно від того, де вони понесені, тобто не тільки витрати бюро (контори) іноземної юридичної особи в Україні, але й витрати цієї особи у місці її резиденції, пов'язані з її діяльністю в Україні.

При визначенні доходу умовним методом на основі здійснених витрат, затрати, безпосередньо пов'язані з діяльністю в Україні, що підлягає оподаткуванню, перемножуються на 30 процентів. До одержаної суми додаються затрати на оплату праці і з отриманого результату, що є розрахунковим оподатковуваним доходом, визначається податок шляхом множення на ставку 19 процентів (або 55 процентів для іноземних банків).

При визначенні доходу умовним методом на основі одержаного валового доходу, доходи, безпосередньо пов'язані з діяльністю в Україні, що підлягає оподаткуванню, перемножуються на 30 процентів. До одержаної суми додаються затрати на оплату праці і отриманий результат перемножується на ставку податку 19 процентів (або 55 процентів для іноземних банків) та ділиться на 130 процентів. Одержана сума в результаті розрахунку є податком на доходи.

Іноземні юридичні особи, які одержують як компенсацію за здійснювану в Україні через постійне представництво діяльність оплату у вигляді продукції чи майна, сплачують податок на доход, для визначення розміру якого використовують договірні (контрактні) ціни, ціни основних організацій-експортерів або ціни, обчислені на базі світових цін на таку або аналогічну продукцію чи майно. У разі, коли державна податкова інспекція не має даних про розмір таких цін, вона може звернутися за такими даними до Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України через Головну державну податкову інспекцію України.

64. Сума податку іноземних юридичних осіб визначається виходячи з величини оподатковуваного доходу і ставки податку у розмірі 19 процентів.

Доходи іноземних банків від банківської діяльності оподатковуються за ставкою 55 процентів.

Оподатковуваний доход іноземних банків визначається за порядком, передбаченим розділом VIII цієї Інструкції з урахуванням особливостей його визначення, викладених у цьому розділі.

65. Податок на доходи іноземних юридичних осіб обчислюється щорічно державними податковими інспекціями за місцезнаходженням постійного представництва.

Іноземна юридична особа, яка здійснює діяльність в Україні через постійне представництво, не пізніше 15 квітня наступного за звітним року, подає державній податковій інспекції за місцезнаходженням постійного представництва звіт про діяльність в Україні, а також декларацію про доходи за формою, що додається (Додаток N 9).

У разі припинення діяльності до закінчення календарного року зазначені документи повинні бути подані протягом місяця з дня її припинення.

При цьому виручка в іноземній валюті перераховується в національну грошову одиницю України за курсом Національного банку України, що діяв на дату її одержання, а видатки - на дату оплати матеріальних затрат (послуг).

На суму обчисленого податку платнику видається платіжне повідомлення за формою, що додається (Додаток N 10).

Податок сплачується в строки, вказані у платіжному повідомленні, у безготівковим порядком у грошовій одиниці, що діє в Україні.

Відрізна частина платіжного повідомлення є підставою для ведення особових рахунків.

Строк сплати податку в платіжному повідомленні встановлюється 30 днів з дати його виписки.

Зайві суми податку, внесені до бюджету, повертаються платнику в 5-денний строк з дня одержання письмової заяви, але не більше як за один рік до виявлення неправильної сплати.

66. Іноземні юридичні особи, які одержують доходи, не пов'язані з діяльністю в Україні, сплачують податки з доходів від дивідендів (процентів), авторських прав, ліцензій, фрахту, орендних платежів та з інших доходів, джерело яких знаходиться в країні і які не пов'язані із здійсненням діяльності в Україні через постійне представництво, за ставкою 15 процентів (крім доходу від фрахту), якщо інше не встановлено міжнародною угодою України з податкових питань.

Суми доходів від фрахту, виплачуваного іноземним юридичним особам у зв'язку із здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6 процентів.

Податок із зазначених у цьому пункті доходів іноземних юридичних осіб із джерел в Україні утримується підприємством, організацією, що виплачує доход іноземній юридичній особі, у валюті переказу з повної суми доходу при кожному переказі платежу.

Іноземна юридична особа, яка має відповідно до міжнародної угоди України право на повне або часткове звільнення від податку з доходів із джерел в Україні, не пов'язаних із діяльністю в Україні, реалізує це право шляхом подання державній податковій інспекції за місцезнаходженням заяви про зниження або скасування податку за формами, які додаються (Додатки N 11, N 12).

У разі подання заяви після переказу доходу за кордон, вона повинна бути подана протягом року від дня переказу. Заяви, подані після закінчення року, до розгляду не приймаються.

67. Якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в цій Інструкції, то застосовуються правила міжнародної угоди.

Відповідно до Закону України від 12 вересня 1991 року N 1543-12 "Про правонаступництво України" Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції та інтересам України.

Із змістом міжнародних податкових угод можна ознайомитися у виданих колишнім Міністерством фінансів СРСР збірниках "Діючі міжурядові угоди СРСР з іншими державами з питань оподаткування".

Ставки податку на окремі види доходів згідно з чинним законодавством та міжнародними угодами станом на 1 січня 1994 року додаються (Додаток N 13).

Для одержання податкових пільг іноземна юридична особа повинна подати державній податковій інспекції за її місцезнаходженням офіційне підтвердження факту постійного місцезнаходження даної особи у державі, з якою є міжурядова (міждержавна) угода

податкових питань. Зазначене офіційне підтвердження може бути представлено як до сплати, так і протягом року з дня переказування доходу за кордон.

При укладанні комерційних угод з іноземними фірмами не дозволяється включати до контракту податкові застереження, відповідно до яких підприємство, установа або організація, що виплачують доход, беруть на себе зобов'язання нести витрати щодо сплати податку на доходи іноземних юридичних осіб.

У випадку порушення цього положення контракт вважається недійсним у частині, що стосується надання податкових пільг, і іноземна юридична особа повинна сплатити податок за встановленим порядком.

68. Декларація про доходи іноземної юридичної особи, яка здійснює свою діяльність в Україні, підлягає щорічній перевірці аудиторською організацією, що одержала за установленим порядком ліцензію на право заняття аудиторською діяльністю, для підтвердження достовірності звіту.

69. Сума доходу, одержана резидентом України за кордоном, включається до загальної суми доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні, і враховується при визначенні розміру податку.

Суми податків на прибуток або доходи, одержані за межами території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, сплачені підприємствами, об'єднаннями та організаціями за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав, зараховуються при сплаті ними податків з доходів в Україні за умови письмового підтвердження податковим органом відповідної іноземної держави факту сплати податку та наявності міжнародного договору про усунення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку. При цьому розмір зараховуваних сум не може перевищувати суми податку на доходи, що підлягає сплаті в Україні стосовно доходу, одержаного за кордоном.

Приклади заліку сплачених за кордоном податків з метою усунення подвійного оподаткування наведено в додатку N 14 цієї Інструкції.

70. Зарахування сум податку на доходи проводиться, за порядком, передбаченим державним бюджетом України на поточний рік, відповідно до класифікації доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 липня 1992 N 35 з послідуючими змінами від 20 травня 1993 року N 28 та від 17 лютого 1994 року N 13.

71. Платники податку зобов'язані:

а) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання до термінів, встановлених чинним законодавством;

б) подавати до державних податкових інспекцій декларації, розрахунки з податку, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податку;

в) сплачувати належні суми податку в установлені терміни;

г) допускати службових осіб державних податкових інспекцій до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податку.

72. Керівники і відповідні службові особи підприємств, установ, організацій зобов'язані підписати акт перевірки, проведеної державними податковими інспекціями та давати письмові пояснення за цими актами з питань, що виникають під час перевірки, виконувати вимоги державних податкових інспекцій щодо усунення виявлених порушень законодавства про оподаткування доходів.

73. Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку і додержання законодавства про оподаткування покладається на платників податку, та їх службових осіб.

74. Платники податку, які не мають до встановленого терміну сплати податку бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків з податку за відповідний період, сплачують 110 процентів суми податку, обчисленого за попередній звітний період. Після подання зазначених документів проводиться перерахунок податку з фактично одержаного доходу.

75. Платники податку за неподання або несвоєчасне подання державним податковим інспекціям податкових декларацій, розрахунків та інших документів, необхідних для обчислення податку, а також за неподання або несвоєчасне подання установам банків платіжних доручень на сплату податку додатково сплачують до бюджету 10 процентів належних до сплати сум податку.

76. У разі приховування (заниження) суми податку платниками сплачується сума донарахованого податку і штраф у двократному розмірі тієї ж суми, а в разі повторного порушення протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - штраф у п'ятикратному розмірі.

77. Суми донарахованого податку і фінансових санкцій, передбачених у пунктах 75 і 76 Інструкції, сплачуются до бюджетів підприємствами, установами і організаціями у 10-денний термін з дня складання акта перевірки.

78. Службові особи, винні у порушенні законодавства про оподаткування доходів, за установленим законом порядком притягуються до адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.

79. Сума податку, не внесена в установлені строки та сума податку, вирахуваного з прихованого (заниженого) доходу, а також застосовувані фінансові санкції стягуються з підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та наслідків фінансово-господарської діяльності у безспірному порядку.

80. Після закінчення встановлених строків сплати податку на доходи або сплати авансових внесків, не внесена сума вважається недоїмкою і сплачується з нарахуванням пені.

Своєчасно не сплачена сума податку стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 процента суми недоїмки за кожний день прострочення (включаючи день сплати).

81. Відстрочка і розстрочка сплати до бюджету податків на доходи відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" надаються платникам на мовах податкового кредиту.

За користування податковим кредитом платники сплачують до відповідного бюджету плату в розмірі 0,5 облікової ставки Національного банку України, яка застосовується на день одержання платником сум кредиту.

Проценти за користування податковим кредитом сплачуються платниками за рахунок прибутку, що залишається в їх розпорядженні.

82. Повернення та перегляд неправильно сплаченого податку на доходи здійснюється державними податковими інспекціями за порядком, визначеним Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів".

Повернення неправильно сплачених платежів здійснюється не більше як за один рік до виявлення неправильної сплати.

83. Сума податку з доходів, зазначених у пунктах 42 та 66 цієї Інструкції, не перерахована до бюджету підприємствами, що виплачують доходи, стягується з коштів, що залишаються у розпорядженні цих підприємств після розрахунків з бюджетом у безспірному порядку незалежно від того, за який період виплачено доход іноземним одержувачам.

84. Контроль за правильністю застосування законодавства про оподаткування доходів підприємств і організацій здійснюється державними податковими інспекціями відповідно до законодавства України.

Примітка:

1. Розрахунок податку на доходи складається платником і подається державній податковій інспекції окремо з кожного концертно-видовищного заходу.

2. Після закінчення I кварталу, півріччя, 9 місяців і року платник обчислює наростаючим підсумком з початку року суму податку з фактично одержаного ним доходу, що підлягає оподаткуванню з урахуванням раніше нарахованих платежів, та подає державній податковій інспекції Декларацію за встановленим порядком.

Примітка:

Довідка подається державній податковій інспекції окремо за кожний квартал.

1. Зернові і зернобобові,

в тому числі:

- пшениця

- жито

- просо

- гречка

- рис

- кукурудза

- ячмінь

- горох

- овес

- інші зернові

2. Соняшник

3. Льон - насіння

4. Рицина

5. Соя

6. Рапс

7. Картопля

8. Цукровий буряк

9. Бавовник - сирець

10. Льоносоломка

11. Льонотреста

12. Тютюн

13. Овочі відкритого грунту

14. Овочі закритого грунту

15. Баштанні (кавун, диня)

16. Плоди зерняткові, кісточкові

17. Горіхоплідні, субтропічні, цитрусові і ягоди

18. Виноград

19. Чайний лист

20. Інша продукція рослинництва

1. Худоба і птиця в живій масі,

в тому числі:

- велика рогата худоба

- свині

- вівці і кози

- птиця всяка

- коні

- інші види тварин

2. Молоко цільне

3. Вовна всяка

4. Каракулеві шкурки і смушки

5. Яйця

6. Мед

7. Риба ставкова

8. Інша продукція тваринництва

Примітка:

Не включаються до продукції сільського господарства вирощування лісових насаджень; сирі продукти, добуті в результаті рибальства і полювання, а також збирання дикоростучих плодів, ягід та інші готові продукти природи; продукція забою худоби (м'ясо, шкури) та птиці; продукти переробки сирих сільсько-господарських продуктів (борошно, олія, масло тваринне, сир і інші продукти первинної переробки сільськогосподарської сировини).

1. Протези верхніх і нижніх кінцівок, апарати і тутори, корсети

2. Взуття шкіряне ортопедичне на протези

3. Дрібні протезно - ортопедичні вироби:

- обтуратори

- підколінники

- реклинатори

- наколінники

- протез молочної залози

- рукавиці шкіряні

- устілки ортопедичні, вкладні пристрої

- ліф для кріплення протезу молочної залози

- суспензорій

- бандажі грижові індивідуальні односторонні і двосторонні

- бандажі лікувальні

- башмачки вкладні у взуття

- пристосування тягові

- шини-розпірки

4. Засоби малої механізації для будинків інвалідів та людей похилого віку

5. Засоби пересування (коляски кімнатні та дорожні, дитячі

та дорослі, малогабаритні) та запасні частини для них.

6. Індивідуальні пристосування та засоби реабілітації.

7. Калоприймачі, апарати для витягування зубних гільз.

8. Напівфабрикати та комплектуючі вироби до протезно-ортопедичних виробів:

- трубка еластична бавовняна

- плита пресована із пробкової композиції

- подушки опорні

- оболонка-панчоха, оболонка-конус для протезів нижніх і верхніх кінцівок

- чохли вовняні, бавовняні, еластичні на кукси верхніх і нижніх кінцівок, чохли пакувальні