• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Технічного регламенту зернового складу

Міністерство аграрної політики України  | Наказ, Регламент від 15.06.2004 № 228 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Регламент
  • Дата: 15.06.2004
  • Номер: 228
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики України
  • Тип: Наказ, Регламент
  • Дата: 15.06.2004
  • Номер: 228
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
б) забезпечує своєчасний відбір проб та проведення аналізів якості зерна, установлених державними стандартами і контрактами (у разі експорту зерна);
в) формує середні, середньодобові, середньозважені зразки зерна;
г) оформляє результати аналізів якості в журналі за формою N 3ХС-49 щодо зернових культур та щодо кожної партії зерна;
ґ) записує показники якості зерна у товарно-транспортну накладну;
д) оформляє рекламаційний акт при виявленні розходжень між даними показників якості в посвідченні і фактичними за лабораторними аналізами;
е) направляє зерно у зерносховища відповідно до плану розміщення;
є) оформляє (разом з бухгалтерією та матеріально відповідальними особами) складські документи на зерно.
5.4.22.6. При очищенні зерна:
а) проводить відбір проб від партій зернових культур, що направляються на очищення, аналізує кількість та характер домішок (важковідокремлювані домішки, насіння культурних та інших рослин, пошкоджені зерна основної культури);
б) виписує картку аналізу зерна за формою N 47 та оформляє розпорядження за формою N 34 на партію зернової культури для її очищення;
в) визначає необхідний набір сит для сито-повітряних сепараторів, розмір чарунок для дисків (барабанів) трієрів;
г) бере участь у пробному очищені зерна на зерноочищувальних машинах;
ґ) контролює ефективність очищення зерна на технологічному обладнанні шляхом аналізу якості зерна до та після машини;
д) контролює відходи III категорії на наявність у них зерна та визначає їх вологість;
е) визначає показники якості очищеної партії зерна і відходів, складає акт за формою N 34, картки аналізу зерна за формою N 47 та передає їх матеріально відповідальним особам (завідувачу складу, завідувачу елеватора) і бухгалтерії;
є) контролює повноту подрібнення кормових відходів, що містять карантинні бур'яни;
ж) контролює вивезення з території зернового складу відходів третьої категорії та їх знищення.
5.4.22.7. При сушінні зерна:
а) визначає вологість зерна, бере участь у підготовці партій і складає розпорядження на сушіння зерна за формою N 34;
б) перевіряє якість просушених партій зерна;
в) періодично контролює температуру агента сушіння за зонами, допустиму температуру нагрівання зерна та температуру зерна після охолодження при подачі його у склад;
г) контролює просушене зерно на наявність потемнілих і підсмажених зерен, тріщинуватих зерен рису; на зараженість шкідниками зерна; обрушених зерен круп'яних культур;
ґ) проводить аналіз якості зерна після сушіння, складає акт за формою N 34 та передає його матеріально відповідальній особі і в бухгалтерію.
5.4.22.8. При активному вентилюванні та охолодженні зерна:
а) визначає вологість і температуру зерна на початку та після активного вентилювання;
б) визначає можливість і термін вентилювання зерна ("Инструкция по активному вентилированию зерна и масла семян", затверджена наказом Мінхлібопродуктів СРСР від 20.02.89 N 42);
в) установлює зараженість зернових культур шкідниками зерна до та після вентилювання;
г) перевіряє ведення журналу обліку роботи установок активного вентилювання для підсушування зерна або такого самого журналу для охолодження зерна.
5.4.22.9. При зберіганні зерна:
а) спостерігає за температурою та відносною вологістю навколишнього повітря;
б) перевіряє (контролює) стан і якість зернових культур, що зберігаються, у визначені терміни за ознаками:
температура зернової маси;
вологість зерна;
зараженість шкідниками зерна;
запах;
колір;
інші показники якості, що нормуються чинною документацією або умовами договору;
в) результати перевірки стану та якості зерна записуються у лабораторні журнали за формами N 56, 59, 66, 71 і в штабельні ярлики за формою N 78.
5.4.22.10. Температуру зернової маси визначають:
а) в елеваторах (інших зерносховищах силосного типу) - електротермометричними засобами дистанційного контролю температури типів ДКТЕ, МАРС М-5, УДКТ-1200 та іншими або термоштангами з термощупами на глибину 0,5 м, 1,5 м, 3,0 м. При переміщенні зерна у вільні силоси допускається використання лабораторних термометрів (зерно в дерев'яних ящиках), манометричних термометрів;
б) у складах підлогового зберігання зерна - термощупами з технічними термометрами і вторинними приладами типу "ИТЕ" (термоштанги встановлюють у трьох рівнях при висоті засипки зерна понад 1,5 м та на двох рівнях при висоті засипки зерна менше 1,5 м). Після вимірювання температури термоштанги в кожній секції складу переносять у шаховому порядку на 2,0 м від початкового виміру.
5.4.22.11. Рекомендовано виконувати контроль температури у такі строки:
а) для злакових культур (окрім зерна кукурудзи, проса, рису)
Таблиця 5.1
Стан
зерна
за
вологістю
Свіжозібране
зерно
(протягом
трьох місяців)
Температура зерна
вище 10
град. C
від 10 до
0 град. C
0 град. C і
нижче
Сухе1 раз у 5 днів1 раз у 15
днів
1 раз у 15
днів
1 раз у 15
днів
Вологещодня1 раз у 2
дні
1 раз у 5
днів
1 раз у 15
днів
Сирещодня---
б) для зерна кукурудзи, проса, рису
Таблиця 5.2
Стан зерна за
вологістю
Свіжозібране
зерно
(протягом трьох
місяців)
Температура зерна
вище 10 град. C10 град. C і нижче
Сухе1 раз у 3 дні1 раз у 10 днів1 раз у 15 днів
Середньої
сухості
1 раз у 2 дні1 раз у 5 днів1 раз у 10 днів
Вологещодня--
Сирещодня--
в) для насіння соняшнику, рапсу та інших дрібнонасіннєвих олійних культур:
Таблиця 5.3
Стан
зерна
за
вологістю
Свіжозібране
зерно
(протягом
трьох
місяців)
Температура зерна
від
20 град. C
до 25 град. C
від
10 град. C
до 20 град. C
від
20 град. C
до 25 град. C
Сухе1 раз у 3
дні
1 раз у 5
днів
1 раз у 10
днів
1 раз у 15
днів
Середньої
сухості
1 раз у 3
дні
1 раз у 5
днів
1 раз у 10
днів
1 раз у 15
днів
Вологещодня_--
Сирещодня_--
г) для кукурудзи у качанах (вологість, зараженість пліснявою і бактеріальними хворобами) - не рідше двох разів на місяць.
На елеваторі повинна бути силосна дошка, на якій нумеруються силоси (бункери) робочої будівлі. На кожний силос (бункер) заводиться штабельний ярлик, де вказуються найменування культури, її маса, дата завантаження, показники якості партії зерна, дати перевірки стану і якості зерна.
5.4.22.12. У процесі зберігання зернових культур ВТЛ:
а) перевіряє стан зерносховищ на зараженість шкідниками зерна та на наявність гризунів (при температурі зерна +5 град. C і нижче - один раз у місяць, при температурі зерна вище +5 град. C - два рази у місяць);
б) оформляє лабораторні журнали та штабельні ярлики;
в) доповідає керівництву підприємства про порушення правил зберігання, виявлення самозігрівання зернових культур і про інші негативні явища, що мають місце на зерновому складі при зберіганні зерна.
5.4.22.13. При захисті зернових культур від шкідників зерна:
а) бере участь у проведенні, разом з керівником зерносховища, дезінсекційних робіт;
б) проводить попереднє обстеження об'єктів на зараженість шкідниками зерна із складанням акта;
в) контролює якість дезінсекційних робіт;
г) контролює процес дегазації зерна, зерносховищ, технологічних будівель та споруд;
ґ) відбирає проби і направляє їх в експедицію із захисту хлібопродуктів для визначення повноти вивільнення зерна від залишків хімікатів.
5.4.22.14. Переміщення та відвантаження зерна
а) перевіряє санітарний стан (чистоту, наявність сторонніх запахів, зараженість шкідниками зерна тощо) автомобілів, вагонів та суден, які подають під навантаження;
б) відбирає проби в процесі навантаження транспортного засобу зерном;
в) проводить визначення показників якості зерна;
г) оформляє посвідчення про якість зерна за формою N 42 та товарно-транспортну накладну.
При закладанні зернових культур на зберігання, а також після технологічних операцій їх очищення, сушіння, активного вентилювання і перед відвантаженням проводять аналіз якості зерна; результати аналізу якості зерна реєструють у журналах лабораторних аналізів.
5.4.22.15. В архіві зернового складу документи про якість зернових культур повинні зберігатися протягом:
а) трьох років - картки аналізу зерна та посвідчення про якість зерна (копії);
б) трьох років - журнали лабораторних аналізів, акти про зачищення зерносховищ і виробничих будівель за формами N 30 і N 30-а, зведені лабораторні журнали за формами N ЗХС-49, 55, 56, 59, 66, 71, 81, 83.
5.4.23. Підвальні приміщення, тунелі, галереї та площадки
Загальні вимоги
Для підвальних приміщень, тунелів, галерей та площадок:
а) облаштування підвальних приміщень повинно виключати проникнення грунтових вод;
б) виробничі підвали й напівпідвали, транспортні тунелі необхідно вентилювати і забезпечити не менше двох входів-виходів, розташованих на початку та в кінці тунелю або приміщення, тунелі довжиною 15-20 м можуть мати один вхід-вихід, тунелі, конвеєри і нижні прохідні галереї зерносховищ - виходи не рідше ніж через 60 м;
в) ширина проходу в тунелях та галереях повинна бути не менше 0,7 м, а висота не менше 1,8 м;
г) окремі несуцільні перекриті площадки і верхні транспортерні галереї складів обладнуються перилами висотою не менше 1,0 м із суцільною зашивкою внизу на 0,2 м;
ґ) галереї та площадки довжиною понад 20 м та розташовані на висоті понад 2,0 м від рівня землі чи підлоги приміщення повинні мати не менше двох входів-виходів на початку та в кінці галереї або площадки.
5.5. Об'єкти допоміжного призначення
5.5.1. Перелік об'єктів допоміжного призначення
До об'єктів допоміжного призначення (при наявності), що можуть у разі необхідності виконувати функції обслуговування виробничих об'єктів зернового складу, належать:
а) адміністративний корпус (приміщення);
б) побутові приміщення;
в) контрольно-прохідні пункти;
г) склад паливно-мастильних матеріалів;
ґ) склад твердого палива;
д приміщення насосної станції;
е ремонтні майстерні;
є) електроцех;
ж) матеріальний склад;
з) пожежне депо;
и) резервуар для води;
і) депо для локомотива (при наявності);
ї) трансформаторна підстанція;
й) котельна.
5.5.2. Наявність проектної документації
Обов'язковою є наявність проектної документації для таких об'єктів допоміжного призначення:
а) ремонтних майстерень;
б) трансформаторної підстанції;
в) котельні;
г) депо для локомотива;
ґ) пожежного депо;
д) насосної станції;
е) резервуара для води;
є) складу рідкого палива;
ж) пристроїв газопостачання;
з) адміністративного корпусу (приміщення).
5.6. Освітлення в об'єктах основного та допоміжного призначення
Основні вимоги:
а) для виробничих і допоміжних приміщень зернового складу природне освітлення може бути верхнім, боковим або комбінованим. У допоміжних приміщеннях з постійними робочими місцями, місцях харчування, культурного обслуговування та в пунктах охорони здоров'я повинно бути тільки природне освітлення; в інших приміщеннях допускається штучне як друге (допоміжне) освітлення;
б) світлові отвори не повинні бути затемнені або заслонені;
в) скляна поверхня вікон має періодично очищатися у строки, установлені адміністрацією зернового складу, але не рідше двох разів у рік, а промивка склоблоків зовнішнього боку дозволяється водою із брандспойтів;
г) не дозволяється мати у вікнах розбите скло;
ґ) у багатоповерхових будівлях зернового складу стулки вікон повинні відчинятися в середину приміщень;
д) найбільші норми освітленості мають бути в лабораторії ("Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (в четырех частях)", затверджені наказом Мінхлібопродуктів СРСР від 18.04.88 N 99).
5.7. Оздоблення поверхонь виробничих приміщень і обладнання
Комплекс рекомендованих заходів з виробничої естетики, оформлення території, інтер'єрів та кольорового оздоблення обладнання включає:
а) фарбування поверхонь виробничих приміщень у світлі тони;
б) фарбування стін у жовто-зелені, жовті, зеленувато-голубі кольори, стелі - у білий з відбивальною здатністю (верхні частини стін повинні фарбуватися тими самими кольорами, що й стеля); фарбування підлоги - у світлі тони (для кращого відбивання світла);
в) фарбування обладнання у світло-сірий, світло-зелені кольори в поєднанні з кремовим (кольори обладнання та приміщення повинні бути у гармонії);
г) фарбування огороджень обладнання - у той самий колір, що й станина обладнання, але із сигнально-попереджувальними кольорами:
червоний - небезпечних щодо травматизму рухомих частин обладнання,
оранжево-жовтий - обрамлення його огородження,
ґ) для обладнання, комунікацій та елементів будівельних конструкцій у сигнально-попереджувальні кольори:
червоний - "стоп" (заборона, явна небезпека, пожежний інвентар),
жовтий або оранжевий - "увага" (можлива небезпека),
зелений - "пуск" (дозвіл, безпека),
синій - "інформація";
д) акцентування на кольорах:
жовтий - рухоме обладнання, небезпечні елементи будівельних конструкцій;
червоний або оранжевий - небезпечні рухомі елементи обладнання;
білий з червоною клітиною по діагоналі - місткості з отруйними, вибухонебезпечними і шкідливими рідинами;
е) кнопки та рукоятки управління: вмикання ("пуск") - зеленим, а вимикання ("стоп") - червоним;
є) запасні та аварійні виходи, обладнання щодо безпеки, пункти медичної допомоги, аптечки - зеленим кольором;
ж) попереджувальні знаки - жовтий колір, а зображення - чорний (форма трикутна);
з) заборонні знаки - білий, а зображення - чорний колір, перекреслений червоною смугою (форма кругла з червоною смугою по контуру);
и) знаки припису - те саме, без закреслення червоною смугою;
і) фарбування трубопроводів:
вода - зелений колір;
водяна пара - яскраво-зелений;
повітря (аспіраційні мережі) - світло-голубий;
повітря стиснене (пнемопровід) - жовто-голубий;
масло (олія) - коричневий;
зерно - сірий;
зернопродукти - сріблястий.
5.8. Технічна документація зернового складу
5.8.1. Призначення технічної документації
Технічна документація зернового складу необхідна для:
а) виконання його функцій щодо надання послуг із зберігання зерна;
б) оптимального використання будівель та споруд за призначенням;
в) розробки заходів щодо підтримки господарства в оптимальному стані, виконання планово-попереджувальних та капітальних ремонтів;
г) можливості регулярного спостереження за будівлями, спорудами, інженерними мережами і прийняття відповідних рішень для усунення недоліків.
5.8.2. Перелік обов'язкової технічної документації зернового складу
Кожний зерновий склад зобов'язаний мати:
а) генеральний план (1:500 або 1:1000) підприємства з нанесеними інженерними мережами - водопровід, каналізація, повітряні та кабельні електромережі, телефонна мережа, дороги, переїзди, залізничні колії, теплотраси, водойми;
б) затверджені в установленому порядку приймальні акти на об'єкти зернового складу і проектно-технічну документацію основних будівель, споруд, інженерних комунікацій;
в) затверджені в установленому порядку технічні проекти будівництва або реконструкції виробничих та допоміжних цехів;
г) паспорти на технологічне, транспортне і допоміжне обладнання;
ґ) паспорти аспіраційних мереж та графічні схеми систем аспірації;
д) електросилову схему;
е) схему пожежної сигналізації;
є) схему телефонізації;
ж) виробничо-технічний паспорт підприємства з присвоєнням нумерації будівлям та спорудам, зокрема паспорти на ємності зернового складу.
Технічна документація перевіряється, підписується головним інженером зернового складу і перебуває у нього на зберіганні.
5.8.3. Документи виробничих дільниць
На виробничих дільницях повинні бути затвердженні керівником зернового складу документи:
а) посадові інструкції обслуговувального персоналу;
б) інструкції з експлуатації та акти періодичної перевірки стану обладнання;
в) щодо послідовності операцій при запуску і зупинці обладнання;
г) заходи щодо попередження аварій та неполадок, порядок їх ліквідації;
д) вимоги щодо безпеки праці і пожежовибухобезпеки;
е) посадові інструкції завідувачів цехів та дільниць складу.
5.9. Безпека праці, пожежо-, вибухобезпека, виробнича санітарія
5.9.1. Загальні вимоги
При наданні послуг із зберігання зерна керівництво зернового складу зобов'язано забезпечити безпеку праці, пожежо-, вибухобезпеку, виробничу санітарію та охорону природного довкілля у відповідності до вимог таких документів:
а) Закону України "Про охорону праці";
б) Закону України "Про пожежну безпеку";
ґ) Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України від 22.06.95 N 400, зареєстровані Мін'юстом 14.07.95 за N 219/755 (зі змінами);
д) ДБН В.2.5-13-98. Пожежна автоматика будинків і споруд;
е) "Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (в четырех частях)", затверджені наказом Мінхлібопродуктів СРСР від 18.04.88 N 99;
є) ДБН В.2.2-8-98. Будинки та споруди. Підприємства, будівлі і споруди по зберіганню та переробці зерна;
ж) Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.93 N 123, зареєстрований в Мін'юсті 23.12.93 за N 196;
з) НАОП 8.1.00-2.01-84. ОСТ 8.12.01-84. Вимоги безпеки до виробничих процесів на елеваторах та хлібоприймальних підприємствах;
и) ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджені наказом Міністерства охорони праці України від 21.06.2001 N 272;
і) ДНАОП 0.00-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстровані в Мін'юсті 10.02.98 за N 93/2533;
ї) ДНАОП 0.00-1.20-90. Правила безпеки у газовому господарстві, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.12.90 N 3;
й) ДНАОП 0.00-1.08-9. Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 N 51;
к) ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.08.93 N 73, зареєстроване в Мін'юсті 30.09.93 за N 140 (зі змінами);
л) НАОП 8.1.00-8.02-74. Класифікація вибухонебезпечних і пожежо-, вибухонебезпечних зон, приміщень та зовнішніх установок підприємств по зберіганню та переробці зерна, затверджена Міністерством заготівель СРСР 04.07.74.;
м) НАОП 8.1.00-5.01-85. Інструкція щодо організації безпечного проведення вогневих робіт у будівлях, приміщеннях і спорудах з пожежо-, вибухонебезпечним виробництвом, затверджена наказом Міністерства заготівель СРСР 19.08.85.;
н) НАОП 8.1.00-6.01-86. Рекомендації щодо проектування і експлуатації системи локального вибуху в устаткуванні підприємств по зберіганню і переробці зерна, затверджені Міністерством заготівель СРСР 10.02.86.;
о) ДНАОП 0.03-3.15-86. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР 1986 р.
5.9.2. Обов'язки адміністрації зернового складу
Адміністрація зернового складу при наданні послуг із зберігання зерна:
а) забезпечує належне утримування будівель, споруд, виробничих приміщень, організацію праці на всіх дільницях зернового складу;
б) є відповідальною за забезпечення безпеки праці, пожежовибухобезпеку, виробничу санітарію та охорону природного довкілля;
в) уживає заходів щодо персональної відповідальності конкретних інженерно-технічних працівників і робітників зернового складу за дотримання правил безпеки праці, трудової дисципліни, підвищення технологічної культури виробництва, правил пожежовибухобезпеки, охорони довкілля;
г) аналізує порушення техніки безпеки, нещасні випадки та проводить роботу з недопущення їх у майбутньому;
ґ) розробляє та запроваджує заходи з безпеки праці, запобігання пожежам, локалізації вибухів, закупівлі засобів пожежної сигналізації і засобів тушіння пожеж;
д) контролює виконання норм викидів пилу з основних виробничих приміщень в атмосферу, діючих правил при газації та дегазації зерносховищ, зернових культур, виробничих приміщень ("Инструкция по борьбе с вредителями хлебных запасов N 9-1-80", затверджена наказом Міністерства заготівель СРСР від 13.02.80 N 41).
6. Послуги зернового складу
6.1. Загальні правила
6.1.1. Зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи (стаття 25 Закону).
6.1.2. Зберігання зерна - це комплекс заходів, що включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна (стаття 1 Закону).
6.1.3. Зерновий склад не має права відмовитися від укладення договору складського зберігання зерна за наявності в нього можливості зберігати зернову культуру(и) (стаття 940 Цивільного кодексу України).
6.1.4. Зерновий склад звільняється від обов'язку прийняти зерно на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити схоронності зерна (стаття 940 Цивільного кодексу України).
Такими обставинами можуть бути:
а) відсутність у зернового складу технічних можливостей зберігати зерно;
б) якість зерна, що завозиться, не відповідає вимогам нормативних документів та/або може становити загрозу якості інших культур, що зберігаються на складі.
6.1.5. Зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, указаного у виданому на це зерно складському документі (стаття 27 Закону).
6.1.6. Якщо строк зберігання зерна договором складського зберігання зерна не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно до подання поклажодавцем вимоги про його повернення (стаття 27 Закону).
6.1.7. Зерновий склад, що зобов'язався взяти зерно на зберігання у передбачений договором складського зберігання зерна строк, не має права вимагати передання йому цього зерна на зберігання (стаття 29 Закону).
6.1.8. Зерновий склад зобов'язаний вживати всіх заходів, установлених договором складського зберігання зерна, законом, іншими актами цивільного законодавства, цим Регламентом для забезпечення схоронності зерна, переданого складу на зберігання (стаття 24 Закону).
6.1.9. Зерновий склад зобов'язаний повернути власнику зерна або особі, зазначеній власником як одержувач, зерно в стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством України (стаття 32 Закону).
6.1.10. Зерновий склад зобов'язаний з дотриманням процедури, зазначеної у договорі складського зберігання зерна, на першу вимогу володільця складського документа повернути йому зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк зберігання зерна ще не закінчився (стаття 35 Закону).
6.1.11. Якщо власник зерна у визначений у договорі зберігання та у складському документі термін не забрав зерно або не продовжив договір зберігання (з випискою нового складського документа), зерновий склад має право продати його на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються власнику зерна за вирахуванням сум, належних зерновому складу, у тому числі його витрат щодо продажу зерна (стаття 31 Закону).
6.1.12. Зерновий склад не має права без згоди власника зерна користуватися зерном, переданим йому на зберігання, а також передавати зерно в користування іншій особі (стаття 26 Закону).
6.1.13. За не підтверджену актом-розрахунком нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством (стаття 33 Закону).
6.1.14. Збитки, завдані поклажодавцеві не підтвердженою актом-розрахунком нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом: за нестачу зерна - у розмірі вартості зерна, якого не вистачає; за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість (стаття 34 Закону).
6.1.15. У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна (стаття 34 Закону).
6.1.16. На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна (стаття 37 Закону).
6.2. Плата за зберігання зерна
6.2.1. Плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна (стаття 28 Закону).
6.2.2. Якщо зберігання зерна припинилося достроково не з вини зернового складу, то останній має право на відшкодування понесених витрат (статті 28 Закону).
6.2.3. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві (стаття 947 Цивільного кодексу України).
6.2.4. Якщо власник зерна після закінчення строку зберігання зерна не забрав зерно із зернового складу, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання (стаття 28 Закону).
6.2.5. Кабінет Міністрів України встановлює граничний рівень плати (тариф) за зберігання зерна, що придбане за кошти державного бюджету (стаття 28 Закону).
6.3. Оприлюднення інформації про зерновий склад та про послуги зі зберігання зерна
6.3.1. Зерновий склад (уповноважені особи) зобов'язаний оприлюднювати та надавати споживачам достовірну інформацію про послуги із зберігання зерна, які він надає (стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів").
6.3.2. Інформація повинна надаватися до замовлення послуг і містити таке:
а) найменування, належність та режим роботи зернового складу;
б) номер та серію сертифіката на відповідність послуг, виданого зерновому складу;
в) дані про складські потужності;
г) перелік зернових культур, що приймаються на зберігання;
ґ) перелік послуг зернового складу, умови і способи зберігання зерна;
д) чинні нормативні документи, вимогам яких повинні відповідати послуги із зберігання зерна;
е) дані про розцінки (тарифи) на послуги зернового складу;
є) порядок розрахунків за послуги;
ж) перелік страхових компаній, що надають послуги зі страхування зерна.
6.4. Договір складського зберігання зерна
6.4.1. Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно".
6.4.2. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому власником зерна, а також надати послуги з приймання зерна, визначення та поліпшення (при необхідності) його якості, зберігання і відвантаження зерна (стаття 26 Закону).
6.4.3. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа (стаття 26 Закону).
6.4.4. Якщо договір складського зберігання зерна передбачає, що зерновий склад має право розпоряджатися зерном (або його частиною), то відносини сторін базуються на правилах про позику. Порядок повернення зерна обумовлюється окремо в договорі його зберігання (стаття 26 Закону).
6.4.5. Договором складського зберігання зерна може бути передбачено безоплатне зберігання зерна (стаття 28 Закону).
6.5. Організація зберігання зерна
6.5.1. Для приймання зерна і надання послуг з його зберігання зерновий склад укладає з власником зерна договір складського зберігання зерна.
6.5.2. Зерновий склад забезпечує зберігання зерна в зерносховищах з використанням обладнання (додатки 2, 3, 4, 8, 9), що повинні відповідати встановленим технічним вимогам.
6.5.3. Операції із зерном з оформлення та кількісного обліку проводяться згідно з договором складського зберігання зерна за фізичною вагою, у кілограмах. Облік насіння кукурудзи в заводській упаковці ведеться, крім того, за кількістю місць.
6.5.4. Зважування зерна на зерновому складі виконується тільки на справних вагах. Уповноважені від зернового складу особи зобов'язані періодично перевіряти справність ваг і правильність зважування зерна продукції і проводити контрольні зважування з відповідними відмітками про це у вагових журналах.
Керівник зернового складу зобов'язаний забезпечити систематичну перевірку вагового господарства відповідними органами державного нагляду.
6.5.5. Приймання зерна, визначення його якісних і кількісних показників, розміщення, оформлення необхідної документації та видачу складських документів на зерно, контроль за станом і кількістю зерна під час його зберігання та відвантаження виконуються матеріально відповідальним персоналом зернового складу, який має необхідну кваліфікацію і повноваження, визначені посадовими інструкціями або наказами керівника зернового складу.
6.5.6. Матеріально відповідальні особи зернового складу здійснюють постійний контроль за станом та наявною кількістю зерна, прийнятого на зберігання, відображають результати контролю у відповідній документації зернового складу, що надалі використовується керівництвом складу для прийняття управлінських рішень і надання на вимогу власників зерна довідок про кількість та стан їх зерна, а також органами державного нагляду для оцінки діяльності зернового складу.
6.5.7. Відповідальними особами за кількісне і якісне збереження зерна є старші майстри (начальники виробничих ділянок), майстри виробничих ділянок, завідувачі складів, керівники елеваторів та інших механізованих зерносховищ, що безпосередньо відають цими зерносховищами.
Заступники і помічники вищеперерахованих посадових осіб призначаються на роботу, переміщаються і звільняються з роботи керівником зернового складу в установленому порядку.
На борошномельних, круп'яних, комбікормових і насіннєвоочищувальних станціях і заводах відповідальними за кількісне та якісне збереження готової продукції, до передачі її у склади, є керівники виробничих цехів цих підприємств.
6.5.8. Матеріально відповідальні особи є відповідальними за збереження прийнятих ними зерна та продукції за вагою, визначеною як самою матеріально відповідальною особою, так і вагарями на відповідних вагах. У зв'язку з цим для роботи на вагах призначаються працівники зернового складу тільки за письмовою згодою матеріально відповідальних осіб.
6.5.9. Керівник зернового складу укладає з кожною матеріально відповідальною особою окремо договір про майнову відповідальність за матеріальні цінності, передані їй при оформленні на роботу і прийняті нею на термін дії договору. Договори укладають одночасно з виданням наказу про призначення на роботу.
Крім того, керівник підприємства зобов'язаний ознайомити матеріально відповідальну особу з даним Регламентом.
Призначення, звільнення і переміщення матеріально відповідальних осіб узгоджують з головним (старшим) бухгалтером зернового складу.
При зміні матеріально відповідальної особи зерно і продукція, що перебувають на її відповідальному збереженні, передаються новій призначеній матеріально відповідальній особі строго за вагою або за перерахуванням місць продукції.
У своїй діяльності матеріально відповідальні особи зобов'язані дотримуватися законності і виробничої дисципліни, забезпечувати дбайливе ставлення до зернових продуктів, довіреного майна, здійснювати згідно з нормативами та правилами експлуатацію закріплених за їхньою виробничою ділянкою будинків, споруд, устаткування, засобів механізації й іншої техніки, а також забезпечувати сувору економію у витраті матеріальних та грошових ресурсів, досягаючи у виробничій діяльності кращих результатів при найменших трудових і матеріальних витратах.
6.5.10. Кожна партія зерна (крім продукції, упакованої у мішки стандартною вагою), що надійшла на зерновий склад, приймається матеріально відповідальною особою за кількістю, установленою на справних, з діючим клеймом вагах, у присутності осіб, що доставили чи вивантажили (з вагона, судна, автотранспорту) зерно чи продукти його переробки, та за якістю, обумовленою виробничою технологічною лабораторією підприємства.
6.6. Приймання зерна
6.6.1. Зернові культури, що надходять на зберігання, зерновий склад зобов'язаний приймати за їх кількістю та якістю.
6.6.2. Визначення якості зерна і продуктів його переробки виконується ВТЛ підприємства за методиками, установленими державними стандартами. Результати аналізу зразка записуються у накладній чи в реєстрі накладних, аналіз-ордері, картці аналізу і в журналі реєстрації лабораторних аналізів (форми N 3ХС-3, N 3ХС-4, N 3ХС-1, N 47, N 3ХС-49).
6.6.3. У разі незгоди представника організації, що доставила зерно, чи матеріально відповідальної особи зернового складу з даними аналізу, зробленого лабораторією, у їхній присутності повинен бути зроблений повторний аналіз, а при незгоді з повторним аналізом зразок направляється у добовий термін для аналізу в лабораторію Держконтрольсільгосппроду або передається для аналізу уповноваженому співробітнику Держконтрольсільгосппроду, якщо він є на підприємстві. Результат аналізу, виконаного Держконтрольсільгосппродом, є остаточним.
6.6.4. При надходженні зерна на зберігання уповноважена особа зернового складу перевіряє наявність договору складського зберігання зерна. При відсутності договору пропонує власнику зерна оформити такий договір і в разі його укладання одержує від власника зерна (або його представника) такі документи:
а) товарно-транспортну накладну за формою з відміткою власника зерна "на переробку", "на зберігання", "у рахунок заставної закупівлі зерна";
б) посвідчення про якість зерна на кожну партію (крім товаровиробників);
в) свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікотоксинів на кожну партію зерна (крім товаровиробників);
г) при необхідності карантинний сертифікат;
ґ) фітосанітарний сертифікат (при імпорті зерна).
6.6.5. Після повідомлення керівництва зернового складу про факт надходження зерна за договором складського зберігання зерна уповноважена особа виробничої технологічної лабораторії:
а) оглядає транспортний засіб щодо його відповідності вимогам перевезення зерна ("Инструкция о работе производственных (технологических) лабораторий предприятий Министерства заготовок СССР N 9-5-79", затверджена наказом Міністерства заготівель СРСР від 14.08.79 N 238);
б) відбирає проби зерна і проводить чинними методами експрес-аналіз визначення вологості, зернової та смітної домішок, зараженості шкідниками зерна;
в) звіряє фактичні показники якості зерна із зазначеними у документі, наданому власником зерна;
г) оформлює рекламаційний акт, якщо показники якості зерна не відповідають зазначеним у документі власника;
ґ) формує зразки зерна кожного власника - середньодобові для однорідного, середньозважені для неоднорідного та проби для одиночних партій;
д) записує у товарно-транспортну накладну результати аналізу зерна (вологість, зернову і смітну домішки, зараженість шкідниками зерна, інші показники якості, суттєві для його розміщення), направляє на доробку або вказує номер/код зерносховища, у яке потрібно розмістити зерно; проставляє дату (час) та завіряє підписом.
6.6.6. Якщо товарно-транспортна накладна, що супроводжує зерно, не має місця для показників, що вимагаються, уповноважена особа виробничої технологічної лабораторії ставить на звороті першого примірника накладної штамп і заповнює зазначені вище дані в тексті штампа такої форми:
________________ підприємство "___" _____________ 200_ р
Покласти в силос (склад) N ____
Вологість, % __________________ Журнал ф. N ЗХС-28
Зернова домішка, % ____________ N запису _______________________
Смітна домішка, % _____________ Автомобіль N ___________________
Зараженість, % ________________ Власник зерна___________________
Культура (код) _________________
Старший лаборант Маса брутто ________________ кг.
_______________________________ Вагар __________________________
(П.І.Б. та підпис) Маса тари __________________ кг.
Маса нетто _________________ кг.
Вагар __________________________
Матеріально відповідальна особа Зерно прийняте у зерносховище __
_______________________________ Прийняв ________________________
(П.І.Б. та підпис) (зав.елеватора /складу/)
6.6.7. У разі доставки зерна без супровідної накладної підприємство складає у присутності представника поклажодавця акт, у якому вказуються такі дані: найменування підприємства, номер автомашини, найменування власника зерна, культура зерна, відстань доставки, вага вантажу за шляховим листом і вид здачі. Акт складається у трьох або чотирьох примірниках відповідно до порядку, установленого для накладних.
6.6.8. Вагар автомобільних ваг, а на підприємствах, де за штатним розкладом відсутня посада вагаря, матеріально відповідальна особа отримує від поклажодавця або його представника всі три або чотири примірники накладної і після зважування автомобіля із зерном заносить у журнал зважування вантажів (форма N 28) такі дані: номер накладної, найменування господарства (поклажодавця), номер автомашини та причепа, найменування зернової культури та вага брутто. Одночасно з цим на першому примірнику накладної вказує номер запису в журналі (форма N 28) і вагу брутто, завіряючи ці дані своїм підписом.
6.6.9. Зважування автомашин, завантажених зерном, а так само після їхнього розвантаження, виконується без водія, що в момент зважування автомашини повинен вийти з кабіни.
6.6.10. Після зважування автомобіля із зерном у журналі зважування вантажів на автомобільних вагах (форма N 28) замість найменування поклажодавця допускається записувати найменування зернової культури, шифр здавача та шифр культури.
6.6.11. При наявності на підприємстві трьох і більш автомобільних ваг вагар указує на першому примірнику накладний номер запису в журналі за формою N 28 дробом: чисельником - номер автомобільних ваг та знаменником - порядковий номер запису в журналі.
6.6.12. У разі, якщо в накладній не вказані номер автомобіля і найменування власника автомобіля, що доставив зерно, вагар обов'язково вказує ці дані в тексті проставленого в накладній штампа на підставі шляхового листа.
6.6.13. Після визначення ваги брутто й оформлення першого примірника накладної автомобіль направляється для розвантаження у відповідне зерносховище і поклажодавцю або його представнику вручається перший примірник накладної, а інші примірники накладної залишаються у вагаря автомобільних ваг до розвантаження автомобіля. При наявності на підприємстві двох автомобільних ваг (в'їзних та виїзних) представнику поклажодавця вручаються всі примірники накладної і він після розвантаження автомобіля передає їх вагарю виїзних ваг.
6.6.14. На зернових складах, що мають одні автомобільні ваги, у журналі (форма N 28) записуються вага брутто та вага тари. На звороті першого примірника накладної вагар указує всі три вагові показники (брутто, тара і нетто).
6.6.15. На підприємствах, що мають двоє автомобільних ваг (спарені), які обслуговуються одним вагарем, ведеться одна книга журналу за формою N 28; журнали ведуться окремо за парними та непарними числами.
6.6.16. На підприємствах, що мають окремі в'їзні і виїзні автомобільні ваги, які обслуговуються різними вагарями, на в'їзних вагах визначається вага брутто, а на виїзних вагах - вага тари. У цьому разі для кожних автомобільних ваг заводиться окрема книга журналу (форма N 28). У журналі на виїзних вагах порядкові номери записів указуються заздалегідь для того, щоб при визначенні ваги тари розвантажених автомобілів записи в журналі виконувалися за тим самим порядковим номером, за яким і всі дані про автомобілі, унесені в журнал за формою N 28, на в'їзних автомобільних вагах.
6.6.17. Дозволяється у журналі на виїзних вагах записувати, крім ваги тари, також вагу брутто (із накладної) і вагу нетто.
6.6.18. У тих випадках, коли розвантаження автомобілів із зерном виконується за допомогою автомобільних підйомників, машиністи автомобільних підйомників на зворотному боці першого примірника товарно-транспортної накладної (що залишається на підприємстві) роблять відмітку "автомобіль розвантажений у зерносховище N__" і підтверджують цю відмітку своїм підписом.
6.6.19. Матеріально відповідальна особа зернового складу після розвантаження автомобіля указує на звороті першого примірника накладної номер зерносховища, куди прийняте зерно, розписується у прийманні зерна і направляє автомобіль на ваги для зважування тари.