Про затвердження нормативно-правових актів з питань безпеки руху на метрополітенах України

Видимість сигналів світлофорів і стійке сприйняття сигнальних команд пристроїв АЛС-АРШ в електродепо, на з'єднувальних вітках, а також на інших станційних коліях перевіряється відповідно до порядку, встановленого Управлінням метрополітену.

Перевірка залежностей стрілок, сигналів і подання на рейкові кола сигнальних команд АЛС-АРШ виконується відповідно до інструкції з технічного обслуговування пристроїв СЦБ, затвердженої начальником метрополітену.

Працівники дистанцій зв'язку й електродепо зобов'язані забезпечувати постійну стійку нормальну роботу пристроїв поїзного й маневрового радіозв'язку, а також радіозв'язку з господарськими поїздами.

Стійка нормальна робота поїзного і маневрового радіозв'язку має перевірятися з головної кабіни управління електропоїзда:

- старшим електромеханіком зв'язку разом із майстром електродепо - не рідше одного разу на квартал;

- начальником дистанції зв'язку чи його заступником разом із заступником начальника електродепо з експлуатації - не рідше одного разу на 6 місяців.

Порядок перевірки радіозв'язку з господарськими поїздами визначається Управлінням метрополітену.

Справність дії пристроїв АЛС-АРШ і поїзного радіозв'язку має періодично перевірятися вагоном-лабораторією з реєстрацією результатів не рідше одного разу на квартал за графіком, затвердженим Управлінням метрополітену.

Результати перевірок розглядаються спільно службами автоматики, телемеханіки і зв'язку та рухомого складу (електродепо).

6.61. Пристрої колії, СЦБ, електропостачання і рухомий склад повинні забезпечувати постійну надійну роботу електричних рейкових кіл.

За утримання окремих нижчеперелічених елементів пристроїв, що забезпечують безперебійну роботу рейкових кіл і відсмоктувальної тягової мережі, відповідають:

- дистанція автоматики за:

прилади рейкових кіл (колійні реле, трансформатори, фільтри, генератори та ін.);

дроселі, дросель-трансформатори та середні шини між ними, колійні ящики, усі перемички між вищезазначеними пристроями та ходовими рейками;

електротягові з'єднувачі, стрілочні з'єднувачі між рейками з'єднувальних колій, транспозицій; ізоляцію фундаментних косинців, деталі стрілочної гарнітури; заземлення пристроїв СЦБ; забезпечення шунтової чутливості рейкових кіл;

- дистанція колії за:

ізолювальні стики, стикові з'єднувачі, стрілочні з'єднувачі в корені гостряків і вусовиків хрестовини; шпали і баластовий шар відповідно до норм опору витоку струму; арматуру електрообігрівання і механізованого обдування стрілок; елементи стрілочного переводу та їх ізоляцію; утримання в чистоті головок ходових рейок;

- дистанція кабельних мереж і освітлення за:

кабелі основних і додаткових відсмоктувачів від підстанцій до середніх шин дросель-трансформаторів чи тягових ниток рейок; подовжні та поперечні міждросельні перемички; кабелі й роз'єднувачі, що з'єднують рейкові кола станційних колій і з'єднувальних віток із рейковими колами головних колій;

контактори, кабелі та джемперні перемички, що забезпечують від'єднання ходових рейок оглядових канав на пунктах технічного огляду від ходових рейок лінії; занулення кабелів 825 В, кабелі міжколійних з'єднувачів на паркових коліях;

- електродепо за:

роз'єднувачі та кабелі, шунтувальні ізолювальні стики між коліями парку і деповськими коліями, мінусові шини і кабельні спуски від них до ходових рейок колій парку;

- електродепо і дистанція моторейкового транспорту за:

утримання колісних пар рухомого складу в стані, що забезпечує надійне шунтування рейкових кіл.

6.62. Працівники, що користуються пристроями автоматики, телемеханіки, зв'язку і пасажирської автоматики, повинні бути навчені користуванню ними, і знання їх мають бути перевірені.

Начальники дистанцій автоматики, телекерування та зв'язку забезпечують навчання працівників інших служб, що користуються цими пристроями, систематичну перевірку їх знань і вміння користуватися цими пристроями.

За навчання і періодичну перевірку знань відповідає кожен начальник щодо своїх підлеглих.

7.1. Пристрої електропостачання мають забезпечувати надійне електропостачання:

- електрорухомого складу для безперебійного руху поїздів із встановленими швидкостями та інтервалами між ними при необхідних максимальних розмірах руху;

- пристроїв СЦБ, зв'язку, телемеханіки, ескалаторів, вентиляційних і водовідливних установок як споживачів першої категорії, що визначається згідно з ДБН В.2.3-7-2003 "Метрополітени";

- усіх інших споживачів електроенергії метрополітену і мати необхідний резерв, який визначається категорією споживача електроенергії.

Для забезпечення надійного електропостачання належить проводити періодичний контроль стану споруд та пристроїв електропостачання, вимір їх параметрів і здійснювати планові профілактичні ремонтні роботи.

7.2. Напруга постійного струму тягової мережі на шинах підстанцій має бути не більше 975 В, а на струмоприймачах електрорухомого складу - не менше 550 В.

Електроживлення кожної фідерної зони контактної мережі 825 В має здійснюватися від двох суміжних тягових або сполучених тяговознижувальних підстанцій і, крім цього, мати резервну лінію.

До реконструкції пристроїв електропостачання допускається електроживлення фідерних зон від однієї тяговознижувальної підстанції по одному живильному фідеру.

7.3. Пристрої електропостачання (підстанцій, контактної і кабельної мережі) мають бути надійно захищені від струмів короткого замикання, перенапруги і перевантажень понад установлені норми.

Металоконструкції споруд і пристроїв метрополітену мають бути захищені від електричної корозії блукаючими струмами.

Тягові, сполучені тяговознижувальні підстанції та електрорухомий склад повинні мати захист від проникнення в контактну мережу струмів, що порушують нормальну роботу пристроїв СЦБ і зв'язку.

7.4. Для забезпечення безперебійної роботи пристроїв СЦБ мають бути три незалежних джерела електроживлення змінного струму від двох підстанцій або два незалежних джерела електроживлення змінного струму від однієї підстанції і джерела безперебійного живлення, встановленого в пристроях, із ресурсом автономної роботи в аварійному режимі не менше однієї години.

До модернізації системи електропостачання допускається експлуатація пристроїв СЦБ за діючими схемами електроживлення від двох незалежних джерел однієї підстанції.

Пристрої телемеханіки, зв'язку, електрогодинників і дзвінкової сигналізації мають одержувати електроживлення від підстанцій по двох лініях змінного струму з різних секцій розподільних пристроїв і одній лінії з щита постійного струму.

Пристрої поїзного радіозв'язку та гучномовного сповіщення мають передбачати резервне електроживлення від джерел безперебійного живлення.

У разі припинення електроживлення пристроїв СЦБ і зв'язку від одного джерела має забезпечуватися автоматичне переключення на інше джерело живлення в цих електроустановках. У разі припинення живлення пристроїв СЦБ з однієї підстанції має забезпечуватися автоматичне переключення на живлення від іншої підстанції (при трьох незалежних джерелах живлення змінним струмом) або від автономного джерела безперебійного живлення (при двох незалежних джерелах живлення змінного струму від однієї підстанції).

Номінальна напруга змінного струму в пристроях СЦБ має бути 220 В чи 380 В з допустимим відхиленням від зазначених величин убік зменшення не більше 10%, а в бік збільшення - не більше 5%.

Електроживлення електроприводів ескалаторів, електродвигунів водовідливних установок і вентиляційних шахт, систем місцевої вентиляції, трансформаторів тягових і сполучених тяговознижувальних підстанцій, автоматичних контрольних пунктів, автоматичних пристроїв для придбання пасажирами засобів оплати проїзду (жетонів, проїзних квитків та ін.), охоронної сигналізації має здійснюватися від двох незалежних джерел змінного струму.

7.5. На знову споруджуваних дільницях метрополітену на кожній станції та в електродепо повинна бути тягова або сполучена тяговознижувальна підстанція.

Кожна тягова і сполучена тяговознижувальна підстанція на лінії повинна мати живлення електроенергією від трьох незалежних джерел енергосистеми.

До модернізації системи електропостачання допускається експлуатація тягових і сполучених тяговознижувальних підстанцій, що мають живлення електроенергією від двох різних джерел енергосистеми.

7.6. Знижувальні підстанції і підстанції електродепо повинні мати живлення електроенергією по двох лініях від різних підстанцій або зовнішніх джерел енергопостачання.

До модернізації допускається живлення підстанцій електродепо по двох лініях від однієї підстанції метрополітену.

7.7. Тягові та сполучені тяговознижувальні підстанції мають обладнуватися пристроями автоматики, телекерування, телесигналізації і телевимірювання, а також телекерованими заземлювальними роз'єднувачами шин 825 В. Пристрої телемеханіки повинні мати три незалежних джерела живлення та допускати можливість переходу на місцеве управління на самій підстанції.

Автоматичні пристрої підстанцій повинні забезпечувати підтримання заданого режиму роботи, а також швидке та надійне включення резервного обладнання.

7.8. Прокладення нових кабелів усіх типів, у тому числі й інших відомств, у тунелях, притунельних спорудах і на наземних дільницях діючих і споруджуваних ліній метрополітену здійснюється з дозволу начальника метрополітену.

Взаєморезервовані кабелі електропостачання повинні прокладатися в різних перегінних тунелях, а на станціях - у різних кабельних колекторах. Уводи зазначених кабелів на підстанції мають виконуватись різними трасами.

7.9. Живлення освітлення станцій і тунелів має здійснюватися від двох незалежних джерел змінного струму.

У разі припинення живлення змінним струмом частина освітлення станцій, службових приміщень, тунелів, закритих наземних дільниць і приміщень, основних інженерно-технічних установок має автоматично переключатися на живлення від акумуляторних батарей.

Ємність акумуляторних батарей має забезпечувати живлення мережі аварійного освітлення зазначених об'єктів протягом однієї години. До модернізації системи електропостачання допускається експлуатація акумуляторних батарей з ємністю, що забезпечує живлення мережі аварійного освітлення не менше 30 хвилин.

7.10. Схеми живлення та секціонування контактної мережі 825 В повинні передбачати максимально можливе використання ділянок лінії метрополітену для організації руху поїздів у разі зняття напруги з контактної рейки на окремих ділянках колії.

Схеми живлення і секціонування контактної мережі затверджуються начальником метрополітену. Викопіювання зі схеми додаються до технічно-розпорядчого акта станції.

7.11. Приводи роз'єднувачів із ручним управлінням мають бути закриті на замок.

Порядок переключення роз'єднувачів контактної мережі з ручним і дистанційним керуванням на коліях для обороту та відстою електрорухомого складу, на перегонах, службових з'єднувальних вітках і в електродепо, збереження ключів від замкнених приводів роз'єднувачів із ручним управлінням, а також включення та відключення короткозамикачів, що забезпечують безперебійність електропостачання і безпеку проведення робіт, визначається Управлінням метрополітену.

7.12. Дистанції електропостачання, кабельної мережі та освітлення, електродиспетчерська дільниця повинні мати схеми електропостачання споживачів електроенергії метрополітену. До цих документів необхідно вчасно вносити всі зміни і доповнення згідно з виконаним монтажем.

Усі зміни в електричних схемах живлення споживачів електроенергії із підключенням додаткових навантажень повинні узгоджуватися в порядку, встановленому Управлінням метрополітену.

7.13. Працівники, що користуються пристроями електропостачання, повинні бути навчені користуванню ними, і знання їх мають бути перевірені.

Начальники дистанцій електропостачання, кабельної мережі та освітлення призначають відповідальних осіб, які повинні навчати працівників інших служб, призначуваних для переключення ручних і дистанційно керованих роз'єднувачів, включення та відключення освітлення, й систематично перевіряти їх знання та вміння виконувати переключення.

За навчання й періодичну перевірку знань відповідає кожен начальник щодо своїх підлеглих.

7.14. Зняття напруги з контактної рейки після закінчення руху електропоїздів і розміщення составів на нічний відстій виконує енергодиспетчер за наказом поїзного диспетчера.

Після одержання повідомлення від енергодиспетчера про зняття напруги поїзний диспетчер передає про це наказ на всі станції лінії й околодки колії, пости централізації електродепо та в пункти технічного огляду.

7.15. Подання напруги на контактну рейку перед початком руху електропоїздів здійснюється енергодиспетчером за наказом поїзного диспетчера після передачі повідомлення колійними майстрами або іншими працівниками, які мають на те право, про готовність лінії до подання напруги і пропускання електропоїздів.

Зазначені повідомлення передаються поїзним диспетчерським чи тунельним зв'язком одночасно поїзному диспетчеру та енергодиспетчеру.

Список працівників, що мають право повідомляти про готовність лінії до подання напруги і пропускання електропоїздів, затверджує начальник служби колії і тунельних споруд.

7.16. Екстрене зняття напруги з контактної рейки здійснює енергодиспетчер за наказом поїзного диспетчера на підставі вимоги машиніста, помічника машиніста чи чергового по станції (чергового поста централізації), а при нещасних випадках із людьми або випадках, які загрожують безпеці руху, - за вимогою будь-якого працівника метрополітену, отриманою поїзним диспетчером за допомогою поїзного диспетчерського, тунельного зв'язку чи поїзного радіозв'язку.

На станціях, обладнаних системою екстреного зняття напруги при нещасних випадках із людьми або випадках, які загрожують безпеці руху, зняття напруги з контактної рейки може робити черговий по станції чи черговий поста централізації з негайним повідомленням про це поїзного диспетчера та енергодиспетчера.

7.17. Подання напруги на контактну рейку після екстреного зняття виконує енергодиспетчер за наказом поїзного диспетчера на підставі вимоги посадових осіб, визначених Управлінням метрополітену, отриманої поїзним диспетчером за допомогою поїзного диспетчерського, тунельного зв'язку чи поїзного радіозв'язку.

7.18. Порядок зняття й подання напруги на контактну рейку визначається інструкцією, затвердженою начальником метрополітену.

8.1. Ескалатори повинні забезпечувати:

- безпечне перевезення пасажирів;

- пропускну спроможність, що відповідає найбільшим 15-хвилинним розрахунковим пасажиропотокам на перспективний розвиток, із урахуванням наявності резерву при їх відключенні на періодичний ремонт.

8.2. Ескалатори повинні утримуватися в справному стані, який забезпечує їх надійну безперебійну і безпечну роботу.

Запобігання появі будь-яких несправностей і забезпечення встановлених термінів роботи ескалаторів мають бути головним у роботі осіб, відповідальних за їх технічне утримання і ремонт.

8.3. Основні характеристики, параметри і розміри ескалаторів мають відповідати "Правилам устройства и безопасной эксплуатации эскалаторов", затвердженим Держкомітетом з нагляду за безпечним веденням робіт при Раді Міністрів СРСР 27.12.77, і технічним умовам.

Електричне обладнання й заземлення ескалаторів повинні відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

8.4. Вносити зміни в конструкцію і вузли ескалаторів, які перебувають в експлуатації (заміна приводів, робочих і аварійних гальм, тягових ланцюгів, східців, приладів і пристроїв безпеки, електричної схеми управління і т.п.), що змінюють їх паспортні характеристики, допускається з дозволу начальника метрополітену при наявності висновку організації з проектування ескалаторів, що має на це право, чи заводу-виробника.

8.5. Кожний ескалатор повинен мати паспорт (формуляр), який видається заводом-постачальником.

8.6. Ескалатор повинен мати головний привід, що забезпечує пуск ескалатора на підйом при максимальному навантаженні, і допоміжний привід для переміщення сходової полотнини зі швидкістю не більше 0,04 м/с для виконання ремонтно-ревізійних робіт і технологічних операцій.

8.7. Ескалатор має обладнуватися автоматично діючим робочим гальмом замкнутого типу на вхідному валу редуктора. Це гальмо має діяти при кожному відключенні електродвигуна головного чи допоміжного приводу із зусиллям, що забезпечує не менше ніж дворазовий запас при утриманні експлуатаційного навантаження та зупинці ескалатора в межах установлених гальмівних шляхів. При застосуванні двох і більше гальм кожне з них повинне мати запас гальмівного моменту не менше 1,1.

Ескалатор, крім того, повинен обладнуватися автоматично діючим аварійним гальмом, яке установлене на головному валу й гальмує сходове полотно при неспрацьовуванні (відмові) робочого гальма, при збільшенні швидкості ескалатора, що працює на спуск, більше ніж на 30 % чи мимовільній зміні напряму руху ескалатора, що працює на підйом.

8.8. Ескалатор має забезпечуватися блокувальними пристроями, що відключають електродвигун ескалатора у випадках:

- обриву чи надмірної витяжки поручня;

- зупинки поручня;

- переміщення однієї чи двох зірочок каретки натяжної станції вбік приводу чи у зворотному напрямку більше норм, зазначених заводом-виробником;

- мимовільного відгвинчування гайки аварійного гальма;

- спрацьовування робочого чи аварійного гальма;

- при підйомі чи опусканні східця перед вхідними площадками;

- попадання сторонніх предметів під вхідну площадку;

- дії на пристрій "стоп-трос" у будь-якому місці проходу між ескалаторами;

- відключення працюючого ескалатора рубильником уводу.

На ескалаторі можуть установлюватися також інші блокування, що підвищують безпеку перевезення пасажирів.

Зазначені блокувальні пристрої мають бути виконані так, щоб при спрацьовуванні кожного з них, крім робочого гальма і вхідної площадки, пуск ескалаторів у роботу був можливий тільки після примусового приведення їх у початкове положення.

Для нормальної й екстреної зупинки ескалатора на верхньому і нижньому оголовниках балюстради, у кабінах біля нижньої та верхньої гребінки (на контрольному пропускному пункті), а також на пульті телекерування роботою станції повинні бути встановлені несамозворотні вимикачі з написом "Стоп". На балюстрадах і на пульті телекерування роботою станції допускається встановлення додаткових самозворотних вимикачів (кнопок) "Стоп" зі схемним блокуванням.

8.9. Ескалатори мають обладнуватися пристроями дистанційного керування, телекерування та телесигналізацією (телемеханікою) в комплексі з пристроями спостереження за переміщенням пасажирів на ескалаторах або з ескалаторним диспетчерським і місцевим ескалаторним зв'язком, які забезпечують ведення переговорів із працівниками, що перебувають біля ескалаторів.

Пристрої телемеханіки повинні мати два незалежних джерела електроживлення змінного струму й резервного живлення з щита постійного струму та допускати можливість переходу на місцеве управління на самій станції.

8.10. Ескалатор має обладнуватись захисними огородженнями і площадками, що забезпечують безпечну роботу обслуговуючого персоналу.

На вхідних площадках ескалаторів повинні бути передескалаторні бар'єри, що забезпечують захист від затягування поручнем одягу пасажирів і сторонніх предметів в устя поручня.

8.11. Приміщення машинного залу і демонтажна шахта, що примикає до нього, мають бути обладнані вантажопідйомними засобами для монтажу, демонтажу і транспортування елементів приводу ескалатора.

Приміщення машинного залу мають бути обладнані охоронною сигналізацією.

8.12. Дистанція ескалаторів і ремонтні дільниці повинні мати необхідні креслення, кінематичні й електричні схеми та описи ескалаторів, що обслуговуються й ремонтуються ними, відповідні норми і стандарти. До зазначених документів повинні вчасно вноситися всі зміни у встановленому порядку.

Схеми електроприводів і основні регулювальні параметри мають знаходитися на видному місці в машинних залах.

8.13. При місцевому управлінні пуск ескалаторів для перевезення пасажирів здійснюється з верхнього чи нижнього пультів управління, які повинні бути доступні тільки обслуговуючому персоналу.

8.14. Пуск ескалатора від головного приводу при ремонтно-ревізійних роботах дозволяється виконувати з машинного приміщення; при цьому працівник, що здійснює пуск ескалатора, повинен переконатися у відсутності людей і сторонніх предметів на сходовому полотні й усередині ескалатора, а також у закритті входів на ескалатор.

Пуск ескалаторів у період нічної перерви визначається відповідно до порядку, установленого Управлінням метрополітену.

8.15. При виконанні на ескалаторі робіт із розімкнутим кінематичним зв'язком у приводі, а також при недіючому робочому гальмі сходове полотно ескалатора має бути застопорене.

8.16. Роботи з поточного обслуговування і ремонту ескалаторів мають виконуватись тільки з дозволу диспетчера ескалаторів.

Порядок постановки ескалаторів на поточне обслуговування і ремонт, а також введення їх в експлуатацію після закінчення ремонтних робіт визначається Управлінням метрополітену.

8.17. Після нічної перерви пуск ескалатора для перевезення пасажирів дозволяється після перевірки обслуговуючим персоналом із правом керування ескалатором:

- зазору між якорем і корпусом електромагніта робочого гальма на відповідність встановленим нормам;

- неперевищення встановленої довжини гальмівного шляху;

- готовності до дії аварійного гальма;

- дії всіх вимикачів "Стоп";

- справності роботи ескалатора вхолосту протягом не менше двох обертів сходового полотна.

На телекерованих ескалаторних станціях перевірка зазначених технологічних операцій виконується відповідно до порядку, затвердженого Управлінням метрополітену.

8.18. У разі виникнення під час роботи ескалатора несправностей, що впливають на безпеку перевезень, ескалатор повинен бути зупинений, а пасажири з нього видалені.

8.19. У разі раптової зупинки ескалатора пуск його дозволяється тільки після з'ясування та усунення причин зупинки.

8.20. Пуск ескалаторів у зворотному напрямку має здійснюватись за умови відсутності пасажирів на сходовому полотні.

Як виняток, коли вихід пасажирів зі сходового полотна утруднений чи коли защемлення одягу загрожує життю пасажира і його необхідно терміново звільнити, пуск ескалатора з пасажирами у зворотному напрямку допускається на відстань не більше половини східця, при цьому пасажири через пристрої гучномовного сповіщення мають бути сповіщені про наступний пуск.

8.21. Дверцята пультів управління ескалаторами мають бути замкнені, а ключі знаходитися в обслуговуючого персоналу й передаватися наступній зміні відповідно до порядку, встановленого начальником ескалаторної (електромеханічної) служби.

8.22. Вимоги до технічного стану ескалаторів, порядок їх утримання, види технічного обслуговування й ремонту визначаються нормативно-технічними актами, що затверджуються Управлінням метрополітену.

8.23. Норми міжремонтного пробігу ескалаторів і наробітку до усіх видів ремонту їх основних вузлів визначаються Управлінням метрополітену відповідно до технічних умов на ескалатори та їх основні вузли залежно від конструкції ескалатора, швидкості руху сходового полотна, а також від режиму роботи ескалатора й кількості пасажирів, які перевозяться. Зазначені норми повинні бути погоджені з проектно-конструкторською організацією.

8.24. Після реконструкції та капітального ремонту, а також при введенні в експлуатацію ескалатор має бути прийнятий комісією, до складу якої входять начальник дистанції ескалаторів і працівник, що відповідає за безпечну його експлуатацію, а також оглянутий і дозволений до експлуатації згідно з інструкцією, затвердженою Управлінням метрополітену.

8.25. Порядок взаємодії працівників відповідних служб метрополітену з обслуговування ескалаторів (включення, відключення, перевірка, ведення службових переговорів і т.п.) визначається інструкцією, затвердженою Управлінням метрополітену.

8.26. За якість виконаних робіт із технічного обслуговування і ремонту, безперебійність і безпеку роботи ескалаторів відповідають працівники, що безпосередньо здійснюють технічне обслуговування, ремонт і нагляд, майстри та керівники відповідних підрозділів (дистанцій, майстерень, служби).

8.27. Порядок перевезення вантажів на ескалаторах визначається інструкцією, затвердженою начальником метрополітену.

8.28. Працівники інших служб, що здійснюють спостереження за роботою ескалаторів і переміщенням на них пасажирів, повинні бути інструктовані про роботу ескалаторів, правила переміщення пасажирів на ескалаторах.

Начальник дистанції ескалаторів призначає відповідальних осіб, які повинні інструктувати працівників інших служб, що обслуговують ескалатори, і систематично перевіряти їх знання та уміння обслуговувати ескалатори.

9.1. Інженерно-технічне обладнання та пристрої мають забезпечувати:

- вентиляцію тунелів і притунельних виробок, станцій, касових залів, службово-технічних приміщень і коридорів між станціями, підтримуючи при цьому необхідні параметри повітря відповідно до встановлених норм;

- реверсування установок тунельної вентиляції для зміни напрямку потоків повітря;

- відкачування ґрунтових, атмосферних і виробничих стічних вод від штучних споруд у міську водостічну мережу;

- безперебійне забезпечення станцій і тунелів водою;

- вилучення фекальної рідини із санвузлів у міську каналізаційну мережу;

- гаряче водопостачання станцій і опалення вестибюлів та службових приміщень.

Пристрої водопостачання мають задовольняти протипожежні й господарські потреби, а також потреби в питній воді.

На вводах міських мереж опалення, холодного й гарячого водопостачання, випусках мереж зливової та фекальної каналізації повинні встановлюватися прилади обліку. До модернізації існуючих мереж допускається їх експлуатація без приладів обліку.

9.2. Для забезпечення безперебійної роботи систем вентиляції тунелів і притунельних споруд їх електроживлення повинне здійснюватися від двох незалежних джерел змінного струму. У разі припинення електроживлення системи вентиляції тунелів і притунельних споруд від одного джерела має забезпечуватися автоматичне переключення на інше джерело в установках цих пристроїв (системи вентиляції).

До модернізації систем енергопостачання допускається експлуатація систем вентиляції тунелів і притунельних виробок за діючими схемами електроживлення.

9.3. Системи тунельної вентиляції, водовідливні насосні та станційні каналізаційні насосні установки, водозабірні свердловини, магістральні мережі водопроводу, електрозасувки у водомірних вузлах, повітряно-теплові завіси, системи обігріву пішохідних сходів мають обладнуватися пристроями автоматики, дистанційним керуванням та сигналізацією із приміщення чергового по станції і телекеруванням з диспетчерського поста з телесигналізацією від об'єктів.

9.4. Порядок роботи тунельної вентиляції затверджується наказом начальника метрополітену.

9.5. Кожна основна водовідливна насосна установка повинна мати не менше трьох насосів, транзитна й місцева - не менше двох насосів.

Водовідливні насосні установки підвуличних переходів або коридорів, що є входами на станції, обладнуються одним насосом.

Каналізаційні насосні установки повинні мати два горизонтальних насоси (робочий та резервний) і приймальний резервуар з люком.

Кожний насос розраховують на повний дебіт води.

Включення та відключення насосів має бути автоматичне залежно від рівня води у водозбірнику чи рідини в резервуарах.

9.6. Усі водовідливні та каналізаційні насосні установки повинні бути обладнані сповіщальною сигналізацією аварійного рівня води у водозбірнику чи рідини в приймальному резервуарі.

Верхній рівень води у водозбірнику має бути на 100 мм нижче зливної труби чи лотка, а нижній - на 200 мм вище фланця всмоктувальної сітки.

9.7. Водопровідні мережі повинні мати необхідну кількість пожежних і водорозбірних кранів.

9.8. Електродвигуни всіх водовідливних, насосних установок повинні мати електроживлення від двох незалежних джерел.

9.9. Приміщення електромеханічного обладнання та пристроїв, що розташовані в притунельних виробках на відстані більше 60 м від торця пасажирської платформи станції, повинні мати біля входу службові містки й засоби зв'язку.

9.10. Приміщення, в яких розміщене обладнання та пристрої електромеханічного господарства, а також кіоски вентиляційних шахт мають бути замкнені.

Кіоски вентиляційних шахт у разі потреби повинні мати біля входу поріжки висотою 200 мм, повинні обладнуватися охоронною сигналізацією дверей і внутрішнього периметра, а також надійним сітчастим огородженням місць повітрозабору. Замки від дверей венткіосків можуть обладнуватися дистанційним керуванням. Забороняється розміщувати в цих приміщеннях обладнання, електричні мережі, комунікації, що не належать до виробничої технології метрополітену.

9.11. Порядок користування та керування металоконструкціями на станціях і перегонах визначається інструкціями, затвердженими начальником метрополітену.

9.12. Інструкції, технологічні процеси з технічного обслуговування і ремонту інженерно-технічного обладнання та пристроїв, у т.ч. металоконструкцій, затверджуються Управлінням метрополітену.

9.13. Дистанції електромеханічної служби повинні мати схеми, креслення, паспорти, описи експлуатованого обладнання та пристроїв, діючі норми і стандарти. До зазначених документів мають вчасно у встановленому порядку вноситися всі зміни.

9.14. Інструкції з порядку користування інженерно-технічними пристроями та обладнанням електромеханічної служби працівниками суміжних служб затверджуються Управлінням метрополітену.

9.15. Періодичність проведення капітальних і планово-попереджувальних ремонтів інженерно-технічного обладнання та пристроїв визначається Управлінням метрополітену.

9.16. Роботи з технічного обслуговування і ремонту інженерно-технічного обладнання та пристроїв, станційних і перегінних металоконструкцій мають виконуватися тільки з дозволу диспетчера електромеханічної служби.

9.17. Всі засувки і вентилі мають бути пофарбовані у відповідні кольори:

- водопровідних мереж, водовідливних і каналізаційних установок на станціях - у червоний колір;

- водопровідних мереж і каналізації в тунелях - у чорний колір;

- опалювальних мереж - у зелений колір.

Усі засувки на магістральних мережах водопостачання мають бути пронумеровані.

9.18. Забороняється спускання у водовідливну і каналізаційну мережі сміття, кислот і пально-мастильних матеріалів.

9.19. Дистанція, диспетчерський пункт і аварійно-відновлювальні формування електромеханічної служби повинні мати схеми зовнішніх і внутрішніх комунікацій інженерно-технічних споруд та пристроїв, у які повинні вчасно вноситися всі зміни.

У приміщенні чергового поста централізації (чергового по станції) має бути схема станційного водопроводу й теплових мереж із позначенням розміщення засувок на магістралях.

9.20. Працівники інших служб, які користуються інженерно-технічними спорудами та пристроями електромеханічної служби, повинні бути інструктовані щодо правил користування цими пристроями, і знання їх мають бути перевірені. Начальник дистанції електромеханічної служби призначає відповідальних осіб, які інструктують працівників інших служб, що обслуговують інженерно-технічні пристрої, і систематично перевіряють їх знання та вміння обслуговувати ці пристрої.

10.1. Споруди, пристрої та службово-технічні будівлі мають систематично оглядатися в порядку й у терміни, визначені відповідними положеннями й інструкціями, затвердженими Управлінням метрополітену.

Огляд споруд, пристроїв і службово-технічних будівель покладається на працівників, що безпосередньо їх обслуговують, і на начальників станцій, дільниць, дистанцій, електродепо, майстерень, служб, у віданні яких вони перебувають.

10.2. Стрілочні переводи мають щомісяця оглядатися комісіями:

- двічі на квартал - під головуванням начальника станції в складі колійного майстра, старшого електромеханіка СЦБ і старшого електромеханіка кабельної мережі та освітлення;

- один раз на квартал - під головуванням начальника служби руху чи його заступників (начальника дистанції руху або його заступника) в складі начальників дистанцій колії, автоматики (СЦБ), кабельної мережі та освітлення чи їх заступників і начальника станції.

У необхідних випадках при огляді стрілочних переводів на паркових та інших коліях у роботі комісії повинні брати участь начальники підрозділів, у підпорядкування яких передана територія, що прилягає до паркових та інших колій.

10.3. Споруди та пристрої станції мають оглядатися не рідше одного разу на місяць, підвісні пристрої - не рідше одного разу на квартал комісіями під головуванням начальника станції. Склад комісії затверджується наказом начальника метрополітену.

10.4. Результати огляду і заходи щодо них заносяться у відповідні журнали, в яких зазначаються терміни усунення зауважень і відповідальні виконавці.

10.5. Начальник метрополітену та його заступники, начальники структурних підрозділів повинні систематично перевіряти в підвідомчих підрозділах стан господарства, дотримання трудової і технологічної дисципліни працівниками, вживати необхідних заходів, що гарантують утримання всіх споруд та пристроїв у справному стані, виконання технології робіт, забезпечення безпеки руху поїздів і перевезення пасажирів, а також вимог охорони праці.

Порядок і періодичність проведення таких перевірок із оглядом споруд, пристроїв службово-технічних будівель визначається начальником метрополітену.

10.6. Огляд споруд, пристроїв і службово-технічних будівель, перевірку дотримання технологічної дисципліни й вимог безпеки руху поїздів у підрозділах метрополітену повинні здійснювати:

- начальник метрополітену за участю заступника начальника метрополітену - головного ревізора з безпеки руху, начальників структурних підрозділів - двічі на рік (другий і четвертий квартали);

- заступники начальника метрополітену за участю ревізорів із безпеки руху, керівників служб і підвідомчих підрозділів - двічі на рік (перший і третій квартали).

10.7. Ремонт споруд та пристроїв має проводитись за умови забезпечення безпеки руху поїздів, безпечного пропускання пасажирів, дотримання вимог охорони праці та, як правило, без порушення графіка руху поїздів.

Ремонт штучних споруд, колії, контактної рейки, пристроїв СЦБ та зв'язку, електропостачання, електромеханічного господарства та інших пристроїв на перегонах, з'єднувальних вітках і станціях має виконуватися, як правило, у нічний час після закінчення руху електропоїздів і зняття напруги з контактної рейки; зазначені роботи, що не допускають пропускання поїздів, мають виконуватися після закриття для руху колії перегону, з'єднувальної вітки, колії станції.

Перелік основних планових робіт, виконуваних після закінчення руху електропоїздів і зняття напруги з контактної рейки, на коліях перегонів, станцій, що вимагають закриття цих колій для руху поїздів, затверджує Управління метрополітену.

Для виконання в електродепо робіт із поточного утримання й ремонту паркових колій, контактної рейки, а в необхідних випадках - пристроїв електропостачання, СЦБ та інших, графіком руху і планом маневрових робіт повинні передбачатися технологічні "вікна" тривалістю не менше однієї години в денний час.

Поточний ремонт ескалаторів має виконуватися, як правило, у нічний час.

Зупинка і ремонт ескалаторів під час перевезення пасажирів допускається тільки за погодженням із начальником служби руху не більше ніж на одну добу, а на більший термін - із дозволу начальника метрополітену чи його заступників.

Капітальний ремонт ескалаторів із їх закриттям для перевезення пасажирів виконується за наказами начальника метрополітену з повідомленням про це міської державної адміністрації.

10.8. Роботи на кабелях чи в безпосередній близькості від них, а також поблизу хвилеводу поїзного радіозв'язку, при яких можливе їх пошкодження, мають виконуватися під технічним наглядом працівників, що обслуговують дані пристрої.

10.9. Порядок проведення робіт сторонніми організаціями в експлуатованих спорудах метрополітену визначається інструкцією, затвердженою Управлінням метрополітену.

10.10. Терміни початку й закінчення ремонтних робіт визначаються:

- для робіт із великим обсягом або в складних умовах їх виконання - наказом начальника метрополітену;

- для робіт, що вимагають закриття колії перегону, з'єднувальної вітки, станції під час нічної перерви в русі електропоїздів - керівником робіт після узгодження із поїзним диспетчером;

- для робіт, що допускають безпечне пропускання господарських поїздів, - керівником робіт.

Під час проведення робіт, що вимагають закриття колії перегону, станції, а також виконання робіт з усунення раптово виниклої несправності, керівник робіт зобов'язаний підтримувати постійний зв'язок із поїзним диспетчером (поїзним диспетчерським, тунельним зв'язком, радіозв'язком, або через чергового поста централізації, чергового по станції).

10.11. Будь-яка перешкода для руху поїздів на перегоні й станції, а також місце виконання робіт, небезпечне для руху, що вимагає зупинки чи зменшення швидкості, мають бути огороджені сигналами по обидва боки незалежно від того, очікується поїзд (состав) чи ні.

Не допускається:

- розпочинати роботи до огородження сигналами перешкоди чи місця виконання робіт, небезпечного для руху;

- знімати сигнали, що огороджують перешкоду чи місце виконання робіт, до усунення перешкоди, повного закінчення робіт, перевірки стану колії, контактної рейки та дотримання габариту.

10.12. Порядок огородження перешкод і місць проведення робіт визначається нормативно-технічним актом, який регулює питання з сигналізації метрополітенів.

10.13. Виходи на закриту для руху головну колію огороджуються з усіх напрямків переносними сигналами зупинки, що встановлюються на межах закритої колії, зазначених у наказі поїзного диспетчера.

Якщо межа колії, що закривається, міститься в торці пасажирської платформи, ці сигнали встановлює черговий по станції чи інший працівник служби руху, що має право проходу на колії, а в усіх інших місцях - керівник робіт.

10.14. За правильність установлення та показань переносних сигналів, їх справність і подальше зняття відповідають керівник робіт і працівник, що їх установив.

10.15. На станційних коліях забороняється виконувати роботи, що вимагають огородження сигналами зупинки чи зменшення швидкості, без згоди поїзного диспетчера, чергового поста централізації, а на станціях без колійного розвитку - чергового по станції і без попереднього запису керівника робіт у журналі огляду.

При виконанні робіт з усунення раптово виниклих несправностей запис про початок і закінчення робіт може замінятися телефонограмою, що реєструється у поїзного диспетчера в журналі диспетчерських наказів, а на станції - у журналі огляду. Зазначена телефонограма передається керівником робіт поїзним диспетчерським чи тунельним зв'язком поїзному диспетчеру і черговому поста централізації (для станції без колійного розвитку - черговому по станції) з подальшим особистим підписом керівника робіт у журналі огляду на станції.

Дозвіл на введення пристроїв у дію після закінчення робіт дається черговим станційного поста централізації, а на станції без колійного розвитку - черговим по станції на підставі запису керівника робіт у журналі огляду чи телефонограми, що реєструється в цьому журналі, з подальшим особистим підписом керівника робіт.

10.16. Закриття під час руху електропоїздів перегонів (колій перегонів), станційних колій, колій спеціального призначення, крім паркових та інших колій, для виконання передбачених (планових) робіт здійснюється за наказом начальника метрополітену.

Про повне чи часткове припинення руху електропоїздів на лінії у зв'язку з виконанням планових робіт повідомляють міській державній адміністрації.

Для усунення виниклої в період руху електропоїздів несправності колії, споруд і пристроїв, що загрожує безпеці руху, поїзний диспетчер зобов'язаний негайно закрити колію перегону, станції, з'єднувальної вітки, на якій виникла несправність, і доповісти про це черговому по метрополітену і начальнику метрополітену. Підставою для закриття колії перегону, станції, колії з'єднувальної вітки в цьому випадку є вимога машиніста, колійного майстра чи інших працівників метрополітену. Зазначена вимога записується поїзним диспетчером у журналі диспетчерських наказів.

10.17. Закриття та відкриття колій перегонів (дільниць) виконується згідно з наказами поїзного диспетчера.

Закриття та відкриття станційних колій під час руху електропоїздів здійснюється згідно з наказом поїзного диспетчера, а після закінчення руху електропоїздів - за усними розпорядженнями поїзного диспетчера.

Підставою для закриття чи відкриття перегонів (колій перегонів), станційних колій, колій спеціального призначення, паркових та інших колій є заявка перед початком робіт чи повідомлення після закінчення робіт, записані працівником служби колії і тунельних споруд за посадою не нижче помічника колійного (тунельного) майстра в журналі огляду на станції, колія якої закривається, або на одній зі станцій, що обмежує колію перегону чи колію спеціального призначення, яка закривається, а для паркових та інших колій - на посту централізації електродепо.

Запис заявки чи повідомлення може замінюватися телефонограмою, що реєструється, переданою працівником служби колії і тунельних споруд за посадою не нижче помічника колійного (тунельного) майстра тунельним чи поїзним диспетчерським зв'язком, а на посту централізації електродепо - стрілочним зв'язком, і записаною поїзним диспетчером у журналі диспетчерських наказів, а на відповідних станціях і посту централізації електродепо - у журналі огляду.

У повідомленні, записаному в журналі огляду, чи телефонограмі на відкриття перегону (колії перегону) станційних колій, колій спеціального призначення, паркових та інших колій має зазначатися про закінчення робіт і відсутність перешкод для безперебійного та безпечного руху поїздів незалежно від того, яка служба чи організація виконувала роботи.

Працівник служби колії, що дав телефонограму, повинен підтвердити її після закінчення робіт особистим підписом у журналі огляду на одній зі станцій чи на посту централізації електродепо, де була прийнята телефонограма.

10.18. Межі колії та тунельних споруд, що закриваються, чи частини колії перегону, станційної колії, колій спеціального призначення, паркових та інших колій визначаються працівником служби колії та тунельних споруд за посадою не нижче помічника колійного, тунельного майстра за погодженням із поїзним диспетчером і зазначаються в заявці (телефонограмі) на закриття колії перегону, станції, колій спеціального призначення, паркових та інших колій.

10.19. Забороняється розпочинати роботи до одержання керівником робіт наказу (усного розпорядження) поїзного диспетчера про закриття колії перегону (дільниці), станційної колії, колій спеціального призначення, паркових та інших колій і до огородження місця робіт переносними сигналами зупинки.

Наказ про закриття перегону (колії перегону), станційної колії, колій спеціального призначення, паркових та інших колій передається керівнику робіт письмово, а в разі потреби - поїзним диспетчерським чи тунельним зв'язком.

На закритому перегоні (колії перегону), станційній колії, колії спеціального призначення, користування світлофорами автоматичної та напівавтоматичної дії, сигнальними показаннями АЛС-АРШ припиняється, а на закритих паркових та інших коліях припиняється користування відповідними напівавтоматичними світлофорами. У всіх випадках про це має бути зазначено в наказі чи усному розпорядженні поїзного диспетчера.

10.20. Переведення стрілок на закритій колії дозволяється тільки за розпорядженням поїзного диспетчера.

10.21. Після закінчення всіх робіт місця їх виконання мають бути перевірені керівниками робіт, приведені в стан, що забезпечує подання напруги на контактну рейку, безперебійний та безпечний рух поїздів і перевезення пасажирів.

10.22. Порядок технічного обслуговування, ремонту й використання металоконструкцій визначається інструкціями, затвердженими начальником метрополітену.

10.23. Перед початком руху електропоїздів на лінії повинні бути закінчені роботи:

- пов'язані із закриттям колії перегону, станції, колій спеціального призначення - не пізніше терміну, погодженого з поїзним диспетчером;

- не пов'язані із закриттям колії перегону, станції, колій спеціального призначення - не пізніше першого попереджувального сигналу про подання напруги на контактну рейку.

Роботи на паркових та інших коліях, пов'язані із закриттям цих колій, мають бути закінчені не пізніше терміну, погодженого з поїзним диспетчером.

10.24. Усі працівники, що виконували в нічний час роботи в тунелях і на наземних дільницях, повинні вийти на станції до другого попереджувального сигналу про подання напруги на контактну рейку.

За своєчасний вихід людей із тунелів і наземних дільниць на станції відповідають керівники робіт.

11.1. Рухомий склад, що перебуває в експлуатації, має утримуватися в справному стані, що забезпечує його безперебійну роботу, безпеку руху та охорону праці, із своєчасним виконанням усіх видів планово-попереджувального ремонту і технічного обслуговування.

Запобігання появі будь-яких несправностей і забезпечення встановлених термінів роботи рухомого складу мають бути головним у роботі осіб, відповідальних за його технічне обслуговування і ремонт.

11.2. Для технічного обслуговування й ремонту рухомого складу призначені електродепо, пункти технічного обслуговування, відповідні ремонтні бази, мотовозне депо з необхідними спорудами та технічним оснащенням.

При довжині лінії метрополітену понад 20 км крім основного електродепо має бути оборотне депо.

Розміщення і технічне оснащення електродепо, пунктів технічного обслуговування електрорухомого складу, ремонтних баз, мотовозних депо та інших споруд і пристроїв господарства рухомого складу мають забезпечувати встановлені розміри руху поїздів, ефективне використання рухомого складу, високу якість його технічного обслуговування та ремонту, раціональне використання матеріальних ресурсів і безпечні умови праці.

Для забезпечення графіка руху поїздів, найкращого використання електрорухомого складу, забезпечення режимів праці та відпочинку локомотивних бригад в електродепо, на станціях лінії чи поблизу станцій мають бути пункти нічного відпочинку зазначених бригад.

11.3. Технічне завдання і технічні умови на новий рухомий склад, а також креслення та переліки основних вузлів та деталей погоджуються з постачальником.

11.4. Технічні умови на виготовлення і модернізацію рухомого складу господарського призначення (електровозів, мотовозів, вантажних вагонів, дрезин, платформ, автомотрис, агрегатів та машин спеціального призначення), а також знімних рухомих одиниць затверджує Управління метрополітену.

11.5. Усі елементи вагонів за міцністю, стійкістю і технічним станом повинні забезпечувати безпечний і плавний рух поїздів із найбільшими швидкостями, визначеними технічними умовами на вагон метрополітену.

11.6. Вносити зміни в конструкцію основних вузлів і деталей прийнятого до експлуатації рухомого складу допускається з дозволу начальника метрополітену за узгодженням з розробником рухомого складу, а інших вузлів і деталей - з дозволу начальника метрополітену.

11.7. Рухомий склад має задовольняти вимоги габариту рухомого складу.

Найменшу відстань від нижньої частини рухомого складу, що перебуває в експлуатації, до верхнього рівня головок ходових рейок з урахуванням діючих норм допусків і зносів обладнання й вузлів вагонів рухомого складу, а також порядок перевірки цієї відстані визначає Управління метрополітену.

11.8. Заново побудований рухомий склад до здачі його в експлуатацію на метрополітен має бути випробуваний і прийнятий від заводу-виготовлювача згідно з порядком, визначеним Управлінням метрополітену.

11.9. Рухомий склад, що перебуває в експлуатації, має відповідати нормам допусків і спрацювань обладнання й вузлів вагонів метрополітену, визначеним головним заводом-виготовлювачем і Управлінням метрополітену.

11.10. Кожна одиниця рухомого складу повинна мати такі розпізнавальні знаки і написи: номер, табличку заводу-виготовлювача із зазначенням дати, місця будівництва і серії, дати і місця проходження визначених видів ремонту, вагу тари, конструкційну швидкість, таблички і написи про освідування резервуарів і контрольних приладів.

Інші знаки і написи на рухомому складі наносяться згідно з порядком, визначеним Управлінням метрополітену.

11.11. На кожну одиницю рухомого складу має вестися технічний паспорт, що містить необхідні технічні та експлуатаційні характеристики.

11.12. Електропоїзди мають обладнуватися швидкостемірами, пристроями АЛС-АРШ, резервним пуском, поїзним радіозв'язком, технічними засобами інформування пасажирів, екстреним зв'язком "пасажир-машиніст", а також іншими засобами безпеки руху (діагностики і реєстрації працездатності рухомого складу) згідно з переліком, затвердженим Управлінням метрополітену.