МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
| 04.11.2003 N 854 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 травня 2004 р.
за N 590/9189
Про затвердження нормативно-правових актів з питань безпеки руху на Харківському та Дніпропетровському метрополітенах
( Додатково див. наказ N 578 від 12.11.2014 )
Відповідно до Закону України "Про транспорт", з метою злагодженості і взаємодії всіх ланок на Харківському та Дніпропетровському метрополітенах, чіткої та безперебійної їх роботи щодо забезпечення безпеки руху
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
Правила технічної експлуатації Харківського та Дніпропетровського метрополітенів (додаються);Інструкцію з руху поїздів і маневрової роботи на Харківському та Дніпропетровському метрополітенах (додається);
2. Управлінню безпеки на транспорті (Гержод Ю.В.) і Департаменту нормативно-правового забезпечення (Пасечнік Р.В.) подати Правила технічної експлуатації Харківського та Дніпропетровського метрополітенів, Інструкцію з руху поїздів і маневрової роботи на Харківському та Дніпропетровському метрополітенах на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Начальникам Державного підприємства Харківський метрополітен (Пилипчук М.Д.) та Державного підприємства Дніпропетровський метрополітен (Котляров О.М.) забезпечити друкування необхідної кількості примірників зазначених Правил і Інструкції, організувати вивчення і виконання їх вимог.
4. Після набрання чинності зазначеними Правилами та Інструкцією вважати такими, що не застосовуються на Державних підприємствах Харківський і Дніпропетровський метрополітени, "Правила технической эксплуатации метрополитенов Союза ССР" (ЦМетро 4232), "Инструкция по движению поездов и маневровой работе на метрополитенах Союза ССР" (ЦМетро 4271) та "Инструкция по сигнализации на метрополитенах Союза ССР" (ЦМетро 4261), затверджені Міністром шляхів сполучення СРСР 14.09.84, 20.02.85 та 30.10.84 відповідно.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Кроля С.С.
| Міністр | Г.Кірпа |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту України
04.11.2003 N 854
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 травня 2004 р.
за N 590/9189
ПРАВИЛА
технічної експлуатації Харківського та Дніпропетровського метрополітенів
Вступ
1. Правила технічної експлуатації Харківського та Дніпропетровського метрополітенів (далі - Правила) встановлюють:
- основні положення і порядок роботи метрополітенів та їх працівників;
- основні розміри, норми утримання найважливіших споруд, пристроїв, рухомого складу і вимоги до них;
- систему організації руху поїздів і принципи сигналізації.
2. Ці Правила обов'язкові для виконання працівниками всіх підрозділів метрополітену.
Виконання цих Правил забезпечує злагодженість усіх ланок метрополітену, чітку та безперебійну їх роботу і безпеку руху.
3. Питання технічної експлуатації Харківського та Дніпропетровського метрополітенів регулюються нормативно-правовим актом з питань руху поїздів і маневрової роботи та нормативно-технічним актом з питань сигналізації метрополітенів.
4. Документи, нормативно-технічні акти щодо проектування, будівництва та експлуатації технічних засобів, споруд, пристроїв і рухомого складу метрополітену мають відповідати вимогам цих Правил.
5. Нормативні посилання
ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень";
ДБН В.2.3-7-2003 "Метрополітени";
Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів залізничного транспорту і метрополітенів затверджене наказом Міністерства транспорту України від 21.10.99 N 507 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.03.2000 за N 160/4381;
Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345;
Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46 і зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385;
Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533;
Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 N 127/151 і зареєстроване у Міністерстві юстиції України 06.04.2001 за N 315/5506;
Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти України від 31.12.98 N 201/469 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.03.99 за N 124/3417.
6. Терміни та визначення понять
Автоматизована система диспетчерського управління (АСДУ) - система пристроїв, що забезпечує керування рухом поїздів, ескалаторами, енергопостачанням та іншими інженерно-технічними пристроями, а також контроль їх стану з одного автоматизованого робочого місця (АРМ).
Автоматична локомотивна сигналізація з автоматичним регулюванням швидкості (АЛС-АРШ) - система пристроїв для інтервального регулювання руху поїздів, що забезпечує безперервну передачу сигнальних показань у кабіну управління електропоїзда про дозволену швидкість руху, контроль вільності колії та швидкості руху поїзда, автоматичне зниження швидкості чи зупинку поїзда при її перевищенні, контроль пильності машиніста.
Блок-ділянка автоблокування - ділянка колії між двома попутними світлофорами.
Блок-ділянка АЛС-АРШ - ділянка колії за рейковим колом довжиною не менше розрахункового гальмівного шляху при гальмуванні від пристроїв АЛС-АРШ зі швидкістю, що допускається ними на даному рейковому колі. Межами блок-ділянки АЛС-АРШ є ізолювальні стики (початок-кінець) відповідних рейкових кіл, а при безстикових рейкових колах - точки підключення передавального і приймального кінців відповідних рейкових кіл.
Бокова колія (відхилена) - колія, рухаючись на яку рухомий склад відхиляється стрілочним переводом.
Ведення поїзда з особливою пильністю - постійна, підвищена увага машиніста (локомотивної бригади) до умов прямування поїзда, можливої подальшої зміни обстановки, готовність у будь-який момент виявити загрозу безпечному прямуванню і вжити заходів для зупинки поїзда.
Ворожі маршрути - маршрути, до складу яких залучені ті самі стрілочні переводи або ділянки колії.
Габарит наближення будівель - граничний поперечний (перпендикулярний осі колії) контур, усередину якого, крім рухомого складу й обладнання, не повинні заходити жодні частини станційних споруд і будівельних конструкцій, крім упорів тунельних металоконструкцій, з урахуванням нормованих допусків на їх виготовлення і монтаж.
Габарит наближення обладнання - граничний поперечний (перпендикулярний осі колії) контур, усередину якого не повинні заходити жодні частини всіх видів обладнання і пристроїв, за винятком частин пристроїв, призначених для безпосередньої взаємодії їх із відповідними частинами рухомого складу (нерухома постійна скоба, контактна рейка й ін.).
Габарит навантаження - граничний поперечний (перпендикулярний осі колії) контур, в якому, не виходячи назовні, має розміщатися вантаж (із урахуванням упаковування та кріплення) на відкритому рухомому складі за умови перебування його на прямій горизонтальній колії.
Габарит рухомого складу - граничний поперечний (перпендикулярний осі колії) контур, в якому, не виходячи назовні, має розміщатися як навантажений, так і порожній рухомий склад (з урахуванням максимально нормованих допусків і зносів, а також бічного нахилення на ресорах), установлений на прямій горизонтальній колії й у кривій розрахункового радіуса.
Гальмування екстрене - гальмування, що застосовується у випадках, які вимагають негайної зупинки поїзда, досягається шляхом екстреної розрядки гальмівної магістралі та забезпечує мінімальний гальмівний шлях.
Гальмування службове - пневматичне гальмування ступенями будь-якої визначеної величини для плавного зниження швидкості чи зупинки поїзда в заздалегідь передбаченому місці.
Гальмівний шлях - відстань, яку проходить поїзд за час від моменту переведення ручки крана машиніста або крана екстреного гальмування в гальмівне положення до повної зупинки.
Гальмівні шляхи розрізняються залежно від виду гальмування (службове, повне службове й екстрене).
Головна колія - колія перегону, а також колія станції, що є безпосереднім продовженням колії прилеглого перегону.
Деповські колії - колії в будівлі електродепо та їх продовження до світлофорів, що огороджують вихід на паркові колії.
Диспетчерська централізація - система пристроїв, що забезпечують керування стрілками і сигналами ліній з одного робочого місця (диспетчерського пункту).
Електрична централізація - система пристроїв, що забезпечує керування на станціях з колійним розвитком (електродепо) стрілками і світлофорами, їх взаємозалежність, контроль їх положення і стан станційних колійних ділянок.
Електричний стик - місце підключення до рейок колійної апаратури безстикового рейкового кола.
Електрорухомий склад - вагони, з яких формуються електропоїзди.
Запобіжна станційна колія - станційна колія, призначена для запобігання виходу рухомого складу на маршрути проходження поїздів.
Земляне полотно - основа залізничної колії (у тунелі основа, виконана з бетону).
Знімні рухомі одиниці - рухомі одиниці (колієвимірювальні, дефектоскопічні, інструментальні й ін.), що можуть бути зняті з колії працівниками вручну.
Інші колії - станційні колії, використання яких визначається операціями, що виконуються на них під час маневрів, чи господарським призначенням. Інші колії розміщені, як правило, в основному на прилеглій до електродепо території.
Керівник маневрів - працівник, який керує діями всіх осіб, що беруть участь у маневрах, без розпорядження якого локомотивна бригада состава (локомотива) не має права приводити рухомий склад у рух.
Керівник робіт - відповідальна посадова особа, яка керує роботами на експлуатованих коліях, спорудах та пристроях.
Кінцеве відведення контактної рейки - частина контактної рейки в місцях її розривів і секціонування, що має схил і забезпечує плавний вхід і вихід струмоприймачів електрорухомого складу.
Колії спеціального призначення - запобіжні станційні колії та з'єднувальні вітки.
Колійна ділянка - частина колії, що складається з одного чи декількох рейкових кіл, контроль стану яких здійснюється пристроями сигналізації, централізації та блокування (СЦБ).
Колійна скоба - пристрій для екстреної зупинки поїзда.
Колійне автоматичне блокування (автоблокування) - система пристроїв сигналізації для руху поїздів, за якої рух і огородження поїздів на перегонах і станціях здійснюються за допомогою сигнальних показань світлофорів.
Колійні знаки - постійні знаки, що показують план, профіль, довжину і межі ділянок колії.
Колія - інженерна споруда, призначена для руху по ній рухомого складу.
Контактна мережа - контактні рейки, кабелі й обладнання, що забезпечують передачу електричної енергії від тягових і сполучених тяговознижувальних підстанцій (СТП) до струмоприймачів електрорухомого складу.
Курбельна рукоятка (курбель) - рукоятка для ручного переведення централізованих стрілок.
Літерне показання "ВЧ" (відсутність частоти) - сигнальне показання покажчика автоматичної локомотивної сигналізації в кабіні управління електропоїзда, що забороняє рух у межах дії пристроїв АЛС-АРШ і потребує зупинки.
Локомотиви - електровози, тепловози, мотовози, дрезини, автомотриси.
Локомотивна бригада - машиніст і помічник машиніста електропоїзда, водій і помічник водія господарського поїзда.
Маневровий состав - вагон, локомотив або состав, що виконує маневри.
Маневрові переміщення (маневри) - переміщення рухомого складу, виконувані на паркових, деповських, станційних й інших коліях.
Маршрут - передбачуваний чи встановлений шлях прямування рухомого складу колійними ділянками і стрілками.
Негабаритний ізолювальний стик - ізолювальний стик між рейковими колами, розміщений на відстані менше 3,5 м за граничною рейкою (стовпчиком).
Околодок колії - підрозділ дистанції колії, що обслуговує визначену ділянку колії з контактною рейкою і стрілочними переводами.
Осаджування - зміна напряму руху поїзда (состава) без зміни кабіни управління.
Охоронна стрілка - стрілка, яка не входить у маршрут прямування, що готується, і встановлюється під час приготування маршруту в положення, що унеможливлює вихід рухомого складу на приготовлений маршрут.
Паркові колії - колії, що примикають до деповських колій.
Перегін - частина лінії метрополітену між суміжними станціями.
Перегонка - поїзд, призначений для передачі з одного роздільного пункту в інший, інше депо чи на іншу лінію.
Під'їзна колія - колія для подавання вантажів і рухомого складу зі станції залізниці.
Пікети - стометрові відрізки колії, позначені колійними (пікетними) знаками. Для корегування довжини лінії при будівництві й в інших випадках (криві ділянки колії й ін.) деякі пікети можуть бути менше чи більше 100 м. Пікети нумеруються від початку лінії до кінця.
Подовжній профіль - зображення положення колії у вертикальній площині. У профілі горизонтальні ділянки колії називаються площадками, а похилі - схилами.
Поїзд - состав чи локомотив, що має встановлені сигнали і номер та обслуговується машиністом (локомотивною бригадою).
Поїзні сигнали - сигнали, що застосовуються для означення поїздів та іншого рухомого складу.
Пост централізації - приміщення, в якому зосереджене управління централізованими стрілками та сигналами станції чи електродепо.
Пристрій обмеження швидкості (ПОШ) - пристрій, що входить до комплекту поїзної апаратури АЛС-АРШ і допускає рух поїзда (состава) при несправності електропневматичного клапана (вентиля) чи сигналізаторів відпускання гальм зі швидкістю 20 чи 40 км/год за умови натискання педалі безпеки чи кнопки пильності.
Пристрої сигналізації, централізації, блокування (пристрої СЦБ) - система пристроїв, що забезпечує безпеку й інтервальне регулювання руху поїздів і включає в себе пристрої маршрутно-релейної централізації (МРЦ), АЛС-АРШ і автоблокування.
Резервний пристрій АЛС-АРШ на рухомому складі - пристрій, що включається замість основного пристрою АЛС-АРШ і виконує аналогічні функції.
Рейкова пліть - зварені між собою рейки довжиною більше 25 м.
Розріз стрілки - примусове переведення гостряків стрілки колісною парою рухомого складу під час проходження у напрямку "за шерстю" (від кореня пера до гостряка) за неприготованим маршрутом.
Рухомий склад - локомотиви, вагони і спеціальні рухомі одиниці.
Сигнал - умовний видимий чи звуковий знак, за допомогою якого передається певний наказ.
Сигнальний знак - умовний видимий знак, за допомогою якого передається наказ певній категорії працівників.
Состав - група вагонів, локомотиви і спеціальні рухомі одиниці, зчеплені між собою.
Спеціальний рухомий склад - незнімні рухомі одиниці на залізничному ходу - платформи, зумпфові чи промивні агрегати, снігоочисники, вантажопідйомні крани тощо.
Станційні колії - колії в межах станції - головні, приймально-відправні для обороту і відстою або тільки для відстою електрорухомого складу, паркові та інші колії.
Станція - роздільний пункт, що складає комплекс споруд та пристроїв з колійним чи без колійного розвитку та дозволяє проводити операції з приймання, відправлення поїздів і обслуговування пасажирів, а при колійному розвитку - маневрову роботу і технічні операції з рухомим складом (оборот, відстій, технічний огляд, подавання в електродепо і з електродепо й ін.).
Станція тимчасового обороту - станція з колійним розвитком проміжного типу, що може бути використана для обороту рухомого складу за надзвичайних обставин і нестандартної ситуації на лінії метрополітену.
Стрілка - частина стрілочного переводу, що складається з рамних рейок, гостряків та перевідного механізму.
Стрілка нецентралізована - стрілка, не включена в електричну централізацію, гостряки якої переводяться вручну за допомогою перевідного механізму.
Стрілка централізована - стрілка, включена в електричну централізацію, гостряки якої переводяться стрілочним електроприводом, що керується з поста централізації.
Стрілочний перевід - пристрій для переведення рухомого складу з однієї колії на іншу. Стрілочний перевід складається зі стрілки, хрестовини і сполучних колій між ними.
Схил - елемент подовжнього профілю колії, що має нахил до горизонтальної лінії. Схил (для поїзда, що рухається) від нижчої точки до вищої називається підйомом, а зворотно - спуском.
Цифрове показання "0" (нуль) - сигнальне показання покажчика АЛС у кабіні управління електропоїзда, що забороняє рух і вимагає зупинки (цілісність рейкової нитки забезпечується).
Черговий по станції (ДСП) - змінний помічник начальника станції без колійного розвитку, що одноособово керує прийманням, відправленням і пропусканням поїздів, маневровими переміщеннями рухомого складу на станції і забезпечує безпечне переміщення пасажирів станцією.
Черговий станційного поста централізації (черговий поста централізації, ДСЦП) - змінний помічник начальника станції з колійним розвитком, обладнаної пристроями електричної централізації, що одноособово керує прийманням, відправленням і пропусканням поїздів, маневровими переміщеннями рухомого складу на станції і забезпечує безпечне переміщення пасажирів станцією.
7. Скорочення
У цих Правилах використовуються такі скорочення:
АЛС - автоматична локомотивна сигналізація;
АЛС-АРШ - автоматична локомотивна сигналізація з автоматичним регулюванням швидкості;
АРШ - автоматичне регулювання швидкості;
ВЧ - відсутність частоти;
СЦБ - сигналізація, централізація, блокування.
Розділ 1. Обов'язки працівників метрополітенів
1.1. Основними обов'язками працівників метрополітенів є:
- своєчасне та якісне задоволення потреби населення в перевезеннях при забезпеченні безпеки руху поїздів і безпечного перевезення пасажирів;
- ефективне використання технічних засобів;
- дотримання вимог охорони праці й охорони довкілля.
1.2. Працівники, пов'язані з рухом поїздів і безпечним перевезенням пасажирів, особисто відповідають за виконання цих Правил, безпеку руху, безпечне перевезення пасажирів і виконання вимог охорони праці.
За виконання цих Правил працівниками метрополітену відповідають керівники відповідних підрозділів метрополітену.
1.3. Працівники метрополітену зобов'язані подавати сигнал зупинки поїзду чи составу, що маневрує, і вживати інших заходів для їх зупинки, а також вживати заходів для зупинки ескалаторів у всіх випадках, що загрожують життю та здоров'ю людей.
При виявленні несправності споруд та пристроїв, які створюють загрозу безпеці руху чи безпечному перевезенню пасажирів, працівник метрополітену повинен негайно вжити заходів для огородження небезпечного місця й усунення несправності.
1.4. Працівники метрополітенів повинні забезпечувати безпеку пасажирів, створювати їм необхідні зручності, культурно обслуговувати, бути з ними ввічливими, люб'язними в поводженні й одночасно вимагати від пасажирів виконання правил користування метрополітеном.
1.5. Працівники метрополітену повинні утримувати в чистоті та належному стані робоче місце і довірені їм технічні засоби.
Працівники метрополітену, для яких установлена форма одягу з відзнаками чи спеціальний виробничий одяг, під час виконання службових обов'язків повинні бути одягнені у формений одяг.
1.6. Працівники метрополітену повинні дотримуватись вимог стандартів, метрологічних норм і правил, нормативно-правових актів з охорони праці, санітарних правил та норм, вимог охорони довкілля згідно з виконуваною ними роботою.
1.7. Не допускаються в кабіни управління електропоїздів, локомотивів і спеціальних рухомих одиниць, до сигналів, стрілок, апаратів, механізмів, ескалаторів та інших пристроїв, які забезпечують безпеку руху поїздів чи безпечне перевезення пасажирів, а також у приміщення, звідки здійснюється керування пристроями, особи, які не мають права доступу до них.
Керувати електропоїздами, локомотивами й іншими рухомими одиницями, сигналами, апаратами, механізмами, ескалаторами й іншими пристроями, пов'язаними із забезпеченням безпеки руху поїздів чи безпечним перевезенням пасажирів, а також переводити стрілки мають право тільки уповноважені на це працівники під час виконання ними службових обов'язків.
Працівники метрополітену, що проходять у встановленому порядку стажування, можуть допускатися до керування електропоїздами і спеціальними рухомими одиницями, ескалаторами, сигналами, стрілками, апаратами, механізмами й іншими пристроями, пов'язаними із забезпеченням безпеки руху поїздів чи безпечним перевезенням пасажирів, тільки під наглядом і під особисту відповідальність працівників, які безпосередньо обслуговують ці пристрої.
1.8. Особи, які влаштовуються в метрополітен на роботу, пов'язану з рухом поїздів, керуванням і обслуговуванням ескалаторів, безпечним перевезенням пасажирів, проходять професійне навчання згідно з Положенням про професійне навчання кадрів на виробництві та Положенням про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту.
Локомотивні бригади, диспетчери й інші працівники, пов'язані з рухом поїздів відповідно до переліку, затвердженого начальником метрополітену, додатково проходять професійний добір.
Усі інші працівники повинні знати передбачені цими Правилами обов'язки працівників метрополітену.
Працівники метрополітену, що виконують обов'язки, пов'язані з рухом поїздів чи обслуговуванням пасажирів, допускаються до цієї роботи тільки після перевірки знань відповідних нормативно-правових і нормативно-технічних актів з подальшою періодичною перевіркою знань у порядку, встановленому наказом начальника метрополітену.
Перелік посад (професій), для зайняття яких працівники підлягають перевіркам, обсяг знань для кожної посади (професії), порядок проведення перевірок під час прийняття на роботу та порядок подальших періодичних перевірок знань установлюються Управлінням метрополітену за узгодженням з відповідною профспілкою.
1.9. Начальники підрозділів метрополітену зобов'язані забезпечити теоретичне та практичне навчання на робочих місцях, а також перевірку отриманих практичних навиків працівників, пов'язаних з рухом поїздів, роботою ескалаторів і перевезенням пасажирів. За отримання практичних навиків відповідає кожний начальник стосовно своїх підлеглих.
1.10. Особи, які влаштовуються в метрополітен на роботу, проходять попередній медичний огляд для визначення їх придатності до виконання відповідної роботи згідно з порядком і в строки, які встановлені Положенням про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій.
Особи, молодші 18 років, не допускаються до заняття посад, безпосередньо пов'язаних із рухом поїздів, роботою ескалаторів і перевезенням пасажирів. Перелік таких посад визначається наказом начальника метрополітену згідно з Переліком важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
Порядок подальших періодичних медичних оглядів працівників визначається Положенням про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій.
1.11. Не допускається виконання обов'язків працівниками метрополітену, які перебувають у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння. Особи, виявлені в такому стані, негайно усуваються від роботи.
1.12. Працівники метрополітену, які порушили ці Правила і не виконують свої посадові обов'язки, відповідають згідно з чинним законодавством.
Споруди та пристрої
Розділ 2. Загальні положення
2.1. Споруди та пристрої метрополітену повинні утримуватись у справному стані.
Запобігання появі несправностей і забезпечення довгострокової служби споруд та пристроїв мають бути головними в роботі осіб, які відповідають за їх утримання.
За стан споруд та пристроїв відповідають працівники, які безпосередньо їх обслуговують, і керівники, у розпорядженні яких перебувають ці споруди та пристрої.
Відповідно до посадових обов'язків кожен з цих працівників на своїй ділянці роботи повинен знати правила експлуатації і стан споруд та пристроїв, систематично перевіряти їх і забезпечувати високу якість утримання, технічного обслуговування й ремонту.
2.2. Споруди, пристрої, механізми й обладнання мають відповідати затвердженій проектній документації і технічним умовам. На споруди, пристрої, механізми й обладнання мають бути технічні паспорти, які містять основні технічні й експлуатаційні характеристики.
Споруди та пристрої метрополітену мають відповідати вимогам, які забезпечують безпечне пропускання поїздів з найбільшими встановленими швидкостями і безпечне переміщення пасажирів.
Посадові особи метрополітену, які затверджують проектну документацію на споруди та пристрої, у разі необхідності можуть дозволити внести зміни у конструкції споруд та пристроїв, які приводять до зміни їх паспортних (проектних) характеристик.
У разі прийняття рішення Управлінням метрополітену щодо внесення змін в архітектурне оформлення метрополітену необхідне узгодження з проектною організацією.
Терміни періодичних ремонтів, правила утримання основних споруд та пристроїв установлює Управління метрополітену.
Інструкції й технологічні процеси з технічного обслуговування, ремонту та утримання пристроїв і споруд затверджує Управління метрополітену.
2.3. Межі обслуговування і відповідальних за утримання пристроїв та споруд між підрозділами метрополітену визначають наказом начальника метрополітену.
2.4. Заново побудовані та реконструйовані лінії, споруди, пристрої та будівлі приймаються в постійну експлуатацію приймальними комісіями, склад яких призначається відповідно до Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів залізничного транспорту і метрополітенів, та згідно з ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення".
Заново побудовані та реконструйовані лінії, споруди, пристрої та будівлі вводяться в дію після затвердження технічної документації, яка встановлює порядок їх експлуатації, і після перевірки знання зазначеної документації працівниками, які обслуговують ці споруди та пристрої.
Капітально відремонтовані споруди та пристрої вводяться в дію в порядку, визначеному Управлінням метрополітену.
Будівництво споруд, розміщення реклами й інших об'єктів поблизу діючих ліній метрополітену проводиться за узгодженням з Управлінням метрополітену.
Габарит
2.5. Споруди та пристрої ліній метрополітену, електродепо і під'їзних колій до них, рухомий склад мають задовольняти вимоги габаритів наближення споруд і обладнання.
Габарити мають витримуватися при проектуванні, будівництві, реконструкції ліній метрополітену й електродепо, а також при експлуатації споруд і пристроїв.
2.6. Порядок перевірки габаритів споруд і пристроїв, усунення негабаритних місць установлюється наказом начальника метрополітену.
За дотримання габаритів відповідають працівники, які безпосередньо обслуговують споруди та пристрої, рухомий склад, а також начальники відповідних підрозділів метрополітену.
2.7. Відстань між осями суміжних колій на прямих ділянках колії, а також на кривих радіуса 500 м і більше має бути не менше:
Горизонтальні відстані на кривих ділянках колії між осями суміжних колій, між віссю колії і габаритами наближення споруд та обладнання на перегонах і станціях установлюються відповідно до застосування габаритів наближення споруд та обладнання.
Зміну проектної позначки рівня головок рейок і положення колій у плані при ремонтних роботах дозволяє начальник метрополітену.
2.8. Повантажений на відкритому рухомому складі вантаж (з урахуванням упакування і кріплення) має розміщатися в межах установленого габариту навантаження.
Вантажі (матеріали, інструмент, обладнання), що не можуть бути розміщені на відкритому рухомому складі в межах габаритів навантаження, перевозяться відповідно до порядку, установленого начальником метрополітену.
Вивантажені чи підготовлені до навантаження вантажі мають бути покладені та закріплені біля колії так, щоб габарит наближення обладнання не порушувався.
Розділ 3. Споруди та пристрої колійного господарства
Тунелі
3.1. Усі елементи колії метрополітену (бетонна основа чи земляне полотно, верхня будова) і штучні споруди за міцністю, стійкістю і технічним станом мають забезпечувати безпечний та плавний рух поїздів з найбільшими швидкостями, встановленими на даній ділянці колії.
3.2. Розміщення технічного оснащення дистанцій колії, тунельних споруд та інших підрозділів служби колії і тунельних споруд має передбачати виконання необхідних робіт щодо якісного утримання й ремонту колії, тунелів, штучних споруд і технічних засобів для забезпечення заданих розмірів руху поїздів із установленими швидкостями, а також безпечні умови праці.
План та профіль колії. Тунельна оправа
3.3. Радіуси кривих, сполучення прямих і кривих, крутості схилів колії метрополітену мають відповідати затвердженому плану та профілю колії.
3.4. Станції тунельних і закритих наземних дільниць споруджуваних ліній мають розміщуватися на односхилому подовжньому схилі не менше 0,003. В окремих обґрунтованих випадках допускається схил до 0,005 або розміщення станцій на площадці за умови забезпечення відводу води.
Колії для обороту та відстою рухомого складу мають розміщуватися на схилі 0,003 з підйомом у бік пасажирської платформи. На окремих станціях, побудованих до 1980 р., колії для обороту та відстою рухомого складу можуть експлуатуватися з підйомом у бік тупикових упорів.
Паркові колії мають розміщуватися на площадці чи на схилі не більше 0,0015.
3.5. План і профіль колії, тунельна оправа підлягають періодичній інструментальній перевірці.
Організація робіт з інструментальної перевірки плану та профілю колій і стану тунельної оправи, ведення відповідної технічної документації, а також складання схематичних планів ліній метрополітену (станцій, перегонів, з'єднувальних віток) покладається на служби колії і тунельних споруд із залученням, у разі потреби, для цих робіт проектних інститутів, проектно-дослідницьких чи проектно-кошторисних груп, які мають право виконання цих робіт.
Стан колій, тунелів і контактної рейки має перевірятися:
- колієвимірювальним вагоном або колієвимірювальним візком - не рідше одного разу на місяць;
- габаритним вагоном або габаритною рамою для перевірки габаритів наближення обладнання - не рідше двох разів на рік;
- контактна рейка - вимірювальним візком із записом на стрічці - не рідше одного разу на квартал.
Ділянки колії, на яких виконується реконструкція чи інші роботи, які викликають зміни плану та профілю (капітальний, середній ремонт колії), перевіряються службою колії й тунельних споруд після закінчення зазначених робіт.
Стан тунельних оправ перевіряється суцільним нівелюванням при експлуатації тунелів терміном:
до 5 років - не рідше одного разу на рік;
від 5 до 10 років - не рідше одного разу на три роки;
більше 10 років - не рідше одного разу на п'ять років.
Порядок проведення перевірок плану та профілю колій і стану тунельних оправ і розгляду їх результатів установлює начальник метрополітену.
3.6. Дистанції колії повинні мати:
- креслення й описи всіх наявних у службі пристроїв колійного господарства, споруд, а також діючі стандарти та норми;
- схематичні плани станцій, поздовжні профілі та плани головних і станційних колій.
До цих документів мають вчасно вноситися всі зміни.
Дистанції тунельних споруд повинні мати:
- попікетні схеми ліній із планами та профілями тунелів, станцій, службових блоків, притунельних споруд і похилих ходів ескалаторів і видами їх оправ;
- будівельні креслення наземних та підземних вестибюлів;
- розміщення всіх службово-технічних і виробничих приміщень на станціях.
До цих документів мають вчасно вноситися зміни.
Земляне полотно, верхня будова колії та штучні споруди
3.7. Ширина земляного полотна зверху на прямих ділянках колії має відповідати верхній будові колії згідно з проектною документацією. На діючих лініях до їх реконструкції ширина земляного полотна має бути не менше:
- на одноколійних лініях - 6,7 м;
- на двоколійних лініях - 10,7 м.
На кривих ділянках колії радіусом менше 2000 м земляне полотно розширюється за встановленими нормами.
Ділянки земляного полотна, що не задовольняють перелічені в цьому пункті вимоги, приводяться у відповідність до них під час виконання капітального ремонту.
Для наземних дільниць ліній метрополітену, що заново будуються чи реконструюються, ширина земляного полотна зверху має відповідати вимогам ДБН В.2.3-7-2003 "Метрополітени".
3.8. У тунелях на всьому протязі має забезпечуватися надійне водовідведення від елементів верхньої будови колії, тунельних конструкцій, пристроїв та обладнання.
Земляне полотно на наземних дільницях повинне мати водовідливні, протидеформаційні й укріплювальні пристрої, що забезпечують утримання земляного полотна в стійкому стані.
3.9. Межі обслуговування водовідливних пристроїв між підрозділами метрополітену встановлює начальник метрополітену.
3.10. Номінальна ширина колії між внутрішніми гранями головок рейок на прямих ділянках колії і на кривих радіусом 600 м і більше має бути 1520 мм.
Ширина колії на кривих меншого радіуса має бути (при радіусі):
- від 599 до 400 м - 1530 мм;
- від 399 до 125 м - 1535 мм;
- від 124 до 100 м - 1540 мм;
- менше 100 м - 1544 мм.
На існуючих лініях до реконструкції чи переобладнання в прямих і кривих ділянках колії допускається ширина колії за встановленими раніше нормативами; норми утримання таких ділянок колії встановлює начальник метрополітену.
3.11. Величини відхилень від номінальної ширини колії, що не потребують усунень, на прямих та кривих ділянках колії не повинні перевищувати по звуженню -4 мм, а по розширенню - +8 мм; на кривих радіусом 100 м і менше відхилення по розширенню не повинне перевищувати +2 мм; на паркових, деповських та інших коліях - по звуженню - -4 мм, по розширенню - +10 мм.
Ширина колії менше 1512 мм і більше 1548 мм не допускається.
В обґрунтованих випадках на існуючих лініях допускається ширина колії 1524 мм на прямих ділянках колії й у кривих радіусом 200 м і більше. Відхилення від ширини колії не повинні перевищувати по розширенню +6 мм і по звуженню - -4 мм.
Якщо рейки мають боковий знос, то величину допустимих відхилень від зазначених норм установлює начальник метрополітену.
3.12. Верх головок рейок обох ниток колії на прямих ділянках колії має бути на одному рівні.
Дозволяється на прямих ділянках колії на всьому протязі кожної з них утримувати одну рейкову нитку не більше 6 мм вище другої.
Підвищення зовнішньої нитки на кривих ділянках колії залежно від радіуса кривої і швидкості руху на ній визначається наказом начальника метрополітену відповідно до вимог ДБН В.2.3-7-2003 "Метрополітени".
Підвищення зовнішньої рейкової нитки не повинне перевищувати 120 мм. На кривих ділянках головних колій у разі потреби підвищення зовнішньої рейкової нитки понад 120 мм дозволяє Управління метрополітену.
Відхилення від зазначених норм у рівні розміщення рейкових ниток на кривих ділянках колії допускаються не більше 4 мм.
3.13. Перелік штучних споруд, які потребують особливого контролю (споруди, що мають пошкодження, дефекти чи деформації, що при своєму подальшому розвитку можуть знизити ступінь безпеки руху поїздів), порядок нагляду за ними, а також порядок нагляду за тунелями, які деформуються і перебувають у складних інженерно-геологічних умовах, і ділянками земляного полотна визначаються начальником метрополітену.
3.14. Для контролю стану колії та споруд, габаритів на метрополітені мають застосовуватись колієвимірювальні вагони й візки, дефектоскопічні вагони чи візки, габаритні вагони чи габаритні рами, а в разі потреби можуть створюватися лабораторії (станції) з дефектоскопії, тунельні, мостові та колійні обстежувальні випробувальні станції.
Рейки та стрілочні переводи
3.15. Рейки та стрілочні переводи на головних та станційних коліях за потужністю й станом мають відповідати умовам експлуатації (швидкостям руху поїздів, вантажонапруженості та осьовим навантаженням).
Норми зносу рейок, стрілочних переводів та елементів верхньої будови визначаються інструкцією, затвердженою Управлінням метрополітену.
3.16. Рейки та стрілочні переводи на головних і станційних коліях, коліях з'єднувальних віток підлягають періодичній перевірці дефектоскопічним вагоном і дефектоскопічними візками за графіком, затвердженим начальником служби колії та тунельних споруд.
Порядок пропускання поїздів рейками та елементами стрілочних переводів, які мають небезпечні дефекти (гостродефектні), до їх заміни визначається начальником служби колії та тунельних споруд.
3.17. Рейки в тунелях і на наземних дільницях не повинні мати з'єднання з металевими конструкціями, обладнанням, трубопроводами й оболонками кабелів, колійним бетоном і щебеневим баластом. Зазор між ними має бути не менше 30 мм.
Рейки, покладені на деповських коліях, мають бути електрично ізольовані від заземлених пристроїв та конструкцій споруд.
3.18. У конструкціях колії та колійних стін, у підплатформних просторах, венткамерах та інших спорудах на споруджуваних лініях мають передбачатися елементи поглинання шуму та віброзахисту.
3.19. На лініях, де основним засобом сигналізації під час руху поїздів є АЛС-АРШ, температурні стики на графітовому мастилі повинні доповнюватися типовими електроз'єднувачами.
3.20. Стрілочні переводи і глухі схрещення мають відповідати затвердженим кресленням і типу рейок, покладених у колію.
Стрілочні переводи повинні мати хрестовини таких марок:
- на всіх коліях, крім паркових та інших, - не крутіше 1/9;
- на паркових та інших коліях - не крутіше 1/5.
Глухі схрещення перехресних з'їздів повинні мати хрестовини марки не крутіше 2/9.
3.21. Не допускається експлуатувати стрілочні переводи і глухі схрещення, в яких допущена хоча б одна з таких несправностей:
- роз'єднання стрілочних гостряків;
- відставання гостряка від рамної рейки на 4 мм і більше, вимірюване біля гостряка напроти першої робочої тяги;
- викришування гостряка, при якому створюється небезпека набігання гребеня колеса, і в усіх випадках викришування довжиною:
- на головних коліях - 200 мм і більше;
- на коліях для обороту та відстою рухомого складу - 300 мм і більше;
- на інших станційних коліях - 400 мм і більше;
- зниження гостряка проти рамної рейки на 2 мм і більше, вимірюване в перетині, де ширина головки гостряка зверху 50 мм і більше;
- відстань між робочою гранню сердечника хрестовини й робочою гранню головки контррейки менше 1472 мм;
- відстань між робочими гранями головки контррейки й головки вусовика більше 1435 мм;
- злам гостряка чи рамної рейки;
- злам хрестовини (сердечника, вусовика чи контррейки);
- розрив контррейкового болта в одноболтовому чи обох болтів у двоболтовому вкладиші.
Норми вертикального зносу рамних рейок, гостряків, сердечників хрестовин затверджує Управління метрополітену.
3.22. Укладання та зняття (перевлаштування) стрілочних переводів і перехресних з'їздів на станціях, стрілочних переводів на перегонах, з'єднувальних вітках і в електродепо та введення їх в експлуатацію проводиться за наказом начальника метрополітену.
Заново укладені й перевлаштовані стрілочні переводи приймаються в експлуатацію комісією, яка призначається начальником метрополітену, і, як правило, включаються в електричну централізацію.
3.23. Стрілочні переводи з'їздів, що укладаються на станціях між головними коліями двоколійних ліній, мають бути зашерстними для поїздів, що прямують правильною колією, і мати прямий напрямок на головній колії.
У виняткових випадках, з дозволу начальника метрополітену, може допускатися укладання протишерстних стрілочних переводів.
На кінцевих станціях лінії колії для обороту електрорухомого складу мають розміщуватися за пасажирською платформою.
3.24. Перед гостряками всіх стрілочних переводів на головних коліях для обороту та відстою електрорухомого складу мають бути укладені відбійні бруси.
3.25. Стрілки, укладені в тунелі, мають постійно освітлюватися додатково встановленими світильниками.
3.26. Усі стрілки на лініях метрополітену (на станціях, перегонах, з'єднувальних вітках) і в електродепо, за винятком неелектрифікованих паркових та інших станційних колій, мають бути включені в електричну централізацію.
На неелектрифікованих паркових та інших станційних коліях допускається укладання нецентралізованих стрілок, обладнаних стрілочними покажчиками - освітлюваними чи неосвітлюваними, про що зазначається в технічно-розпорядчому акті (ТРА) станції.
Стрілки на всіх коліях, у т.ч. централізовані, мають обладнуватися пристроями для можливості замикання їх висячими замками. Ці пристрої повинні забезпечувати щільне прилягання гостряка до рамної рейки.
3.27. Централізовані стрілки на наземних дільницях і в електродепо мають обладнуватися пристроями очищення від снігу.
3.28. Ремонт та поточне утримання стрілочних переводів, перехресних з'їздів, глухих схрещень та стрілочних покажчиків проводиться дистанцією колії, а ремонт та технічне обслуговування пристроїв СЦБ на них проводиться дистанцією автоматики.
Межі обслуговування вузлів стрілочних переводів і пристроїв СЦБ на них установлюються начальником метрополітену.
Контактна рейка
3.29. Контактна рейка має забезпечувати безперебійне струмознімання при встановлених швидкостях руху за будь-яких атмосферних умов.
3.30. Підвищення робочої поверхні контактної рейки над рівнем головок ходових рейок має бути 160 мм, відхилення допускаються не більше 6 мм у бік збільшення чи зменшення.
Відстань від осі контактної рейки до внутрішньої грані головки найближчої ходової рейки має бути 690 мм із відхиленнями не більше 8 мм у бік збільшення чи зменшення.
Стан контактної рейки має перевірятися вимірювальним візком із записом на стрічці не рідше одного разу на квартал.
3.31. Контактна рейка повинна бути електрично ізольована від ходових рейок та конструкцій тунелю, мати захисний короб із важкозаймистого матеріалу.
3.32. Контактна рейка повинна розділятися на окремі ізольовані секції (фідерні зони) повітряними проміжками, що не перекриваються, довжиною не менше 14 м між кінцями металевих частин відводів. Такі повітряні проміжки, які не перекриваються струмоприймачами одного вагона електрорухомого складу, мають розміщуватися в місцях проходження електропоїздів з відключеними тяговими двигунами, а на підходах до станцій головними коліями - на відстані не більше 50 м від початку пасажирської платформи.
У місцях розміщення стрілочних переводів, перехресних з'їздів та колійних металоконструкцій (МК) мають бути повітряні проміжки, що перекриваються, довжиною не більше 10 м.
На споруджуваних лініях контактна рейка головних колій повинна мати кінцеві відводи зі схилом 1/30 на кінці, що приймає, та 1/25 на кінці, що віддає. На діючих лініях надалі до перебудови допускається застосування відводів зі схилом 1/25.
На споруджуваних лініях метрополітенів секціонування контактної рейки паркових колій має передбачати можливість зняття напруги з контактної рейки з чотирьох-п'яти колій.
3.33. Схеми живлення та секціонування контактної мережі затверджуються начальником метрополітену.
Пересічення ліній метрополітену і примикання до них
3.34. Пересічення ліній метрополітену між собою та з лініями інших видів транспорту мають здійснюватися в різних рівнях.
3.35. Пересічення колій метрополітену лініями електропередач та зв'язку, нафтопроводами, газопроводами, водопроводами, іншими наземними і підземними комунікаціями та спорудами дозволяє начальник метрополітену згідно з ДБН 360-92 "Планування і забудова міських і сільських поселень" і ДБН В.2.3-7-2003 "Метрополітени".
На таких пересіченнях у разі потреби мають передбачатися спеціальні запобіжні пристрої чи здійснені заходи, що гарантують безпеку та безперебійність руху поїздів. Проекти таких пристроїв узгоджує Управління метрополітену.
3.36. Не допускається примикання колій залізниць і трамвайних ліній до головних та станційних колій метрополітену.
З дозволу начальника метрополітену може бути допущене примикання зазначених колій та ліній до неелектрифікованих паркових та інших станційних колій.
3.37. Експлуатовані тунелі метрополітену мають бути відділені від прилеглих тунелів чи наземної траси заново споруджуваних дільниць суцільними бетонними перемичками або, при особливому обґрунтуванні, суцільними металевими воротами, обладнаними запорами та пристроями управління, з боку експлуатованої дільниці. Технічні вимоги до металоконструкцій затверджує Управління метрополітену.
Сигнальні та колійні знаки
3.38. Сигнальні та колійні знаки встановлюються біля колій метрополітену з правого боку в напрямку руху, а на наземних дільницях можуть встановлюватися на осі міжколійя за умов дотримання габариту наближення обладнання.
Сигнальні та колійні знаки мають бути затвердженого типу.
3.39. Біля стрілочних переводів і в інших місцях з'єднання колій у тунелях установлюються граничні рейки, а на наземних дільницях - граничні стовпчики.