Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

дату і номер;

назву, код платника та номер його рахунку;

код банку платника;

назву, код одержувача та номер його рахунку;

код банку одержувача;

суму цифрами;

призначення платежу;

електронний/і цифровий/і підпис/и;

інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

Не дозволяється формування клієнтами електронних розрахункових документів на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстр розрахункових чеків, реєстр документів за акредитивом тощо), а також формування стягувачем електронних розрахункових документів на підставі платіжних вимог на примусове списання, стягнення коштів, отримувачем - у разі договірного списання коштів, якщо отримувач коштів - клієнт іншого банку. Ці платіжні вимоги стягувач/отримувач надсилає до банку на паперових носіях згідно з главою 2 цієї Інструкції.

11.7. Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" банк щоденно архівує електронні розрахункові документи, які відправлені клієнтом, та зберігає їх протягом установленого строку.

Під час використання систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки виконання клієнтом вимог щодо захисту інформації та зберігання засобів захисту і припиняти обслуговування клієнта за допомогою системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

11.9. Для здійснення операцій за рахунком клієнта (оплата комунальних послуг, телефонних переговорів тощо) за допомогою системи "телефонний банкінг" (дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою телефонних каналів зв'язку) клієнт у договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг зазначає інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку клієнта. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

11.10. Ідентифікація клієнта для доступу до системи "телефонний банкінг" здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені в договорі між банком та клієнтом.

Засоби ідентифікації (номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо) банк надає клієнту після укладення договору.

11.11. Передавання дистанційного розпорядження за допомогою системи "телефонний банкінг" та реєстрація його банком здійснюються за погодженим каналом доступу в автоматичному режимі.

Дистанційне розпорядження вважається таким, що передане клієнтом та прийняте банком до виконання, якщо клієнт:

для доступу до системи ввів правильне значення засобу ідентифікації;

увів код операції та всі параметри, які запитуються системою;

підтвердив це розпорядження.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі дистанційного розпорядження платника списання коштів з його рахунку, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Якщо клієнт не підтвердив розпорядження на здійснення операції, то банк операцію не виконує, про що інформує клієнта.

11.12. Банк має право залишити без виконання електронний розрахунковий документ/дистанційне розпорядження, що передано телефоном, у випадках, установлених статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" . Банк повідомляє клієнта засобами системи про причину невиконання електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження (з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт).

11.13. Банк зобов'язаний/має право відмовитися від виконання електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження, переданого телефоном за фінансовою операцією у випадках, установлених статтею 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" . Банк повідомляє клієнта засобами системи про причину відмови у виконанні електронного розрахункового документа/дистанційного розпорядження [з обов'язковим посиланням на статтю 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" і на пункт 11.3 глави 11 цієї Інструкції].

11.14. Банк має забезпечити зберігання інформації про електронні розрахункові документи/дистанційні розпорядження, що не виконані внаслідок причин, що зазначені в пунктах 11.12 і 11.13 цієї глави, та включити цю інформацію до архіву системи для зберігання протягом установленого строку.

11.15. Також банк повертає електронний розрахунковий документ без виконання згідно з главою 2 цієї Інструкції, про причину повернення якого повідомляє клієнта засобами системи (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої електронний розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено).

12.1. Органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до статті 41 Податкового кодексу України та статті 17 Бюджетного кодексу України є органи доходів і зборів.

12.2. Стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 12.1 цієї глави, з рахунків платників податків/суб'єктів господарювання на підставі рішення суду.

12.3. Стягувач несе відповідальність згідно із законом за необґрунтованість стягнення коштів.

12.4. Стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

У реквізиті "Призначення платежу" інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

Банк, що обслуговує стягувача, приймає інкасові доручення (розпорядження) протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Стягувач доставляє інкасове доручення (розпорядження) в банк платника самостійно (через працівника стягувача, рекомендованим або цінним листом тощо).

12.5. Банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів інкасового доручення (розпорядження) вимогам додатка 8 до цієї Інструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника";

банк стягувача (орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкрито рахунок органу доходів і зборів) перевіряє заповнення таких реквізитів: "Отримувач", "Код отримувача", "Рахунок отримувача", "Банк отримувача", "Код банку отримувача".

12.6. Банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

12.7. Якщо інкасові доручення (розпорядження) надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці інкасові доручення (розпорядження) з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих інкасових доручень (розпоряджень) недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави.

Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 12.11 цієї глави.

12.8. Інкасові доручення (розпорядження), які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 12.9 цієї глави. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника не буде коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то такі документи цього самого дня повертаються без виконання відповідно до пункту 12.11 цієї глави.

12.9. Банк у разі недостатності коштів на рахунку платника виконує інкасове доручення (розпорядження) у межах залишку коштів. Часткову оплату інкасового доручення (розпорядження) банк оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату інкасового доручення (розпорядження), яке частково оплачено, суму, що залишилася до сплати, та повторює текст, наведений у реквізиті "Призначення платежу" цього інкасового доручення (розпорядження). Банк у меморіальному ордері найменування стягувача зазначає в реквізиті "Додатковий реквізит" і під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України розміщує його в полі "Допоміжні реквізити".

Для підтвердження часткової оплати відповідальний виконавець на примірнику інкасового доручення (розпорядження) окреслює реквізит "Сума", зазначає на зворотному боці дату, суму часткового платежу та засвідчує це своїм підписом.

Примірник інкасового доручення (розпорядження), на підставі якого здійснено часткову оплату, залишається на зберіганні в банку платника.

12.10. Банк платника в інкасовому дорученні (розпорядженні) має право робити виправлення в номері рахунку платника, назві та коді банку платника в разі їх зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства). Банк виконує виправлення в інкасовому дорученні (розпорядженні) відповідно до пункту 2.26 глави 2 цієї Інструкції.

12.11. Банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом)/передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Якщо причиною повернення інкасового доручення (розпорядження) є неправильно зазначене найменування банку платника, то банк на зворотному боці інкасового доручення (розпорядження) зазначає його правильне найменування.

12.12. Банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє платника про надходження інкасового доручення (розпорядження), якщо умова про таке повідомлення передбачена договором банківського рахунку цього платника (у порядку, передбаченому договором).

12.13. Стягувач може відкликати інкасове доручення (розпорядження) у будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання листа про відкликання до банку, що обслуговує платника.

Інкасове доручення (розпорядження) відкликається лише в повній сумі.

У листі про відкликання інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає найменування платника та номер його рахунку, найменування та код банку платника, номер, дату і суму, зазначені в документі, що відкликається. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком його печатки.

12.14. Стягувач самостійно доставляє в банк платника лист про відкликання інкасового доручення (розпорядження). Банк платника приймає до виконання лист про відкликання інкасового доручення (розпорядження), оформлений відповідно до вимог пункту 12.13 цієї глави.

Банк платника, отримавши листа про відкликання інкасового доручення (розпорядження), не списує кошти з рахунку платника і повертає/надсилає інкасове доручення (розпорядження) безпосередньо стягувачу.

12.15. Банк платника не має права на списання коштів з рахунку платника за інкасовим дорученням (розпорядженням) після отримання листа про його відкликання.

1. Банк списує кошти, на які накладено арешт за ухвалою слідчого судді, суду в кримінальному провадженні щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, у порядку, визначеному главами 5 та 10 цієї Інструкції, з урахуванням обумовлених у главі 13 цієї Інструкції особливостей.

2. Списання коштів, на які накладено арешт за ухвалою слідчого судді, суду в кримінальному провадженні щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, ініціює Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), яке виконує функцію управління такими коштами відповідно до Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" .

3. Національне агентство для списання коштів, оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу за формою, наведеною в додатку 4 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

У реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги Національне агентство зазначає дату видачі та номер (якщо він присвоєний) ухвали слідчого судді, суду. Національне агентство подає до банку платіжну вимогу разом із копіями звернення прокурора, ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту.

Національне агентство надсилає платіжну вимогу банку платника через обслуговуючий банк або доставляє її самостійно (через представника Національного агентства, рекомендованим або цінним листом тощо).

4. Банк платника в платіжній вимозі не перевіряє заповнення реквізитів, визначених в абзаці третьому пункту 2.4 глави 2 цієї Інструкції.

5. У разі відмови виконати платіжну вимогу, оформлену Національним агентством, банк повертає її згідно з пунктом 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

1. Ці вказівки містять вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів і заяви про відкриття акредитива.

2. У цих вказівках слово "Банк" означає банки, що обслуговують платника, отримувача, стягувача.

1. Для отримання розрахункової чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 14), підписану особами, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, та засвідчену відбитком печатки (за наявності).

Для отримання розрахункової чекової книжки (розрахункового чека) фізична особа подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 13). Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з використанням технічних засобів за всіма зазначеними в ній реквізитами.

У заяві та талоні до неї чекодавець ставить номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків. Заява приймається банком протягом 30 календарних днів з дати її складання.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою кількох розрахункових чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок заброньованих чекодавцем коштів. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно зазначає суму ліміту за кожною книжкою.

2. Заповнена клієнтом заява подається до банку-емітента. Відповідальний виконавець установлює особу клієнта за документом, що її засвідчує, перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність підпису і відбитка печатки (за наявності) чекодавця тим, що зазначені в картці із зразками підписів і відбитка печатки, подає заяву на підпис головному бухгалтеру і керівнику банку або особам, яким надане право такого підпису, і передає її разом з талоном до каси.

3. Касир ставить на заяві та талоні до неї номери розрахункових чеків і передає відповідальному виконавцю розрахункову чекову книжку разом із заявою під розпис у талоні. Талон до заяви залишається в касі.

4. Відповідальний виконавець перевіряє наявність усіх розрахункових чеків у розрахунковій чековій книжці та на внутрішньому боці її обкладинки зазначає: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу), номер рахунку, з якого сплачуються розрахункові чеки, строк дії розрахункової чекової книжки та її ліміт.

Потім в кожний розрахунковий чек записуються такі реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу) і номер його рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункових чеків. Дозволяється ставити штамп із назвою чекодавця.

Під час видачі фізичній особі розрахункового чека (додаток 6) відповідальний виконавець заповнює такі його реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата розрахункового чека;

г) суму цифрами та словами;

ґ) строк дії розрахункового чека;

д) число, місяць та рік видачі розрахункового чека (місяць має бути написаний словами, дата видачі розрахункового чека має відповідати його реальній видачі);

е) на зворотному боці корінця розрахункового чека - окремими сумами суму чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована в безготівковій формі з рахунку фізичної особи.

Чекодавець ставить свій підпис на розрахунковому чеку та його корінці.

5. Банк веде позасистемний облік номерів розрахункових чеків (додаток 5) у реєстраційних картках (далі - картка) за формою додатка 15, у якій зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків, дата видачі розрахункової чекової книжки, номери розрахункових чеків, строк дії розрахункової чекової книжки, для яких розрахунків видається ця книжка.

Під час видачі банком-емітентом розрахункового чека (додаток 6) банк веде позасистемний облік номерів розрахункових чеків у спеціальних реєстраційних картках за формою додатка 16, у яких зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата розрахункових чеків, дата видачі розрахункового чека, його номер, для яких розрахунків видається розрахунковий чек.

Якщо підприємству за однією заявою видають кілька розрахункових чекових книжок, то в картці вони можуть бути зареєстровані одним рядком із зазначенням першого й останнього номерів розрахункових чеків з книжок, якщо порядковість номерів розрахункових чеків у цих розрахункових чекових книжках є незмінною.