Про затвердження Положення про депозитарну діяльність Національного банку України

Відповідно до статті 42 Закону України "Про Національний банк України", статті 2 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", статті 1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" та з метою вдосконалення обслуговування обігу державних цінних паперів Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про депозитарну діяльність Національного банку України, що додається.

2. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про депозитарну діяльність Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 12.02.2002 N 61 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.03.2002 за N 240/6528.

3. Департаменту інформатизації (А.С. Савченко), Центральній розрахунковій палаті (І.М. Коваль) унести відповідні зміни до програмно-технологічного забезпечення щодо здійснення Національним банком України функцій депозитарію державних цінних паперів і здійснити його розсилання банкам.

4. Департаменту монетарної політики (Н.І. Гребеник) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для використання в роботі.

5. Постанова набирає чинності через 30 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови А.П. Яценюка та начальників територіальних управлінь Національного банку України.

Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери і фондову біржу", "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" , "Про заставу", "Про державний внутрішній борг України", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про виконавче провадження", Стандарту депозитарного обліку N 1, затвердженого рішенням Правління Національного депозитарію України від 25.10.2000 N 25/1, Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Державна комісія) від 13.04.2000 N 40, Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії від 26.05.98 N 61, Положення про розрахунково-клірингову діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії від 27.01.98 N 11-а, Положення про особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.09.98 N 355 та рішенням Державної комісії від 17.09.98 N 120 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.10.98 за N 666/3106), постанов Кабінету Міністрів України про випуск облігацій внутрішньої державної позики, а також нормативно-правових актів України з депозитарної діяльності.

1. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

державні цінні папери (далі - ДЦП) - цінні папери, випущені відповідно до вимог законодавства України, емітентом яких є уповноважений державний орган;

дорозміщення ДЦП - додаткове розміщення емітентом ДЦП певного випуску, за яким відбулося первинне розміщення. Дорозміщення проводиться, коли для продажу пропонуються ДЦП, які за обсягом прав, наданих власникам, термінами погашення та розмірами купонних виплат (якщо вони є) збігаються з умовами випуску ДЦП під час первинного розміщення;

інформаційне повідомлення щодо підтвердження про розблокування ДЦП - документ про згоду організатора торгівлі щодо розблокування клієнтом-постачальником відповідних ДЦП, які були заблоковані для участі в торгах;

клієнти Національного банку України - депозитарії, зберігачі та емітент, які користуються послугами Національного банку України як депозитарію ДЦП на підставі договорів, визначених законодавством України;

клієнт-одержувач - клієнт Національного банку України, який одержує ДЦП або підтверджує проведення іншої операції з ДЦП клієнтом-постачальником, що передбачена законодавством України;

клієнт-постачальник - клієнт Національного банку України, який поставляє ДЦП клієнту-одержувачу або проводить інші операції з ДЦП, що передбачені законодавством України;

код клієнта постачальника/одержувача - код міждепозитарного обліку, що надається в порядку, установленому законодавством України з питань депозитарної діяльності;

код одержувача/платника коштів - ідентифікаційний код (номер), необхідний для заповнення реквізиту "код одержувача/код платника" платіжного доручення в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку України з питань безготівкових розрахунків в Україні;

нумерація (кодифікація) цінних паперів - присвоєння Національним депозитарієм України реєстраційного міжнародного ідентифікаційного номера (далі - код) ДЦП;

обслуговуючі банки - банки - безпосередні учасники системи електронних платежів Національного банку України, які надають розрахункові послуги клієнтам-постачальникам/одержувачам та/або їх депонентам для виконання грошових розрахунків за операціями з ДЦП;

обтяження державних цінних паперів зобов'язаннями - будь-які обмеження щодо володіння, користування чи розпорядження ДЦП, що пов'язані з умовами договорів щодо ДЦП, правонаступництва, рішеннями або ухвалами суду та в інших випадках, які передбачені законодавством України;

первинне розміщення ДЦП - розповсюдження емітентом ДЦП, які за умовами випуску та обсягом прав ще не перебували в обігу;

програмно-технологічне забезпечення - програмно-технологічне забезпечення Національного банку України з вбудованими засобами криптозахисту інформації, за допомогою якого Національний банк України виконує функції депозитарію ДЦП. Клієнти Національного банку України та організатори торгівлі на підставі договорів, визначених законодавством України, одержують відповідні автоматизовані робочі місця програмно-технологічного забезпечення. Порядок одержання, обліку, передавання, використання та зберігання засобів криптозахисту Національного банку України та виконання правил інформаційної безпеки здійснюються відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань організації захисту електронних банківських документів в установах, уключених до інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України;

розміщення ДЦП - укладання цивільно-правових угод щодо продажу цінних паперів шляхом їх первинного розміщення та/або дорозміщення;

розпорядження (наказ) (далі - розпорядження) - документ, що містить вимогу клієнта-постачальника/одержувача до Національного банку України як депозитарію або депонента до зберігача про виконання операцій з ДЦП на рахунках у цінних паперах;

учасники розміщення ДЦП - зберігачі-клієнти Національного банку України.

2. Інші терміни в цьому Положенні вживаються відповідно до визначень, що встановлені законодавством України.

1. Національний банк України здійснює депозитарну діяльність з ДЦП, що допущені до обігу в Національній депозитарній системі, виконуючи функції депозитарію та зберігача.

Перелік ДЦП та їх види визначаються законодавством України.

2. Національний банк України як депозитарій обслуговує операції з ДЦП на рахунках у цінних паперах клієнтів у порядку, визначеному законодавством України, відповідно до плану балансових рахунків депозитарного обліку ДЦП (додаток 1) та переліку депозитарних проводок за операціями з ДЦП (додаток 2).

3. Передавання інформації від зберігачів та організаторів торгівлі до Національного банку як депозитарію здійснюється шляхом подання ними засобами програмно-технологічного забезпечення електронних документів у захищеній від модифікації та викривлення формі, які в обов'язковому порядку містять ідентифікатор ключа робочого місця, де ці документи були сформовані, та електронний цифровий підпис. Зберігачі та організатори торгівлі мають суворо дотримуватися вимог щодо організації робіт із програмно-технологічним забезпеченням, уключаючи вбудовану систему криптозахисту інформації, та не мають права вносити в нього будь-які зміни.

1. Національний банк України може здійснювати такі види депозитарної діяльності:

зберігання і обслуговування обігу ДЦП на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним ДЦП;

кліринг і розрахунки за угодами щодо ДЦП.

2. Національний банк України як учасник Національної депозитарної системи виконує функції депозитарію та зберігача ДЦП.

3. Функції Національного банку України як депозитарію ДЦП (далі - Національний банк) здійснюють такі його підрозділи:

Департамент монетарної політики, що здійснює організаційно-методичне керівництво, пов'язане з розвитком і функціонуванням депозитарної системи за ДЦП, контроль за відповідністю їх кількості, що перебувають в обігу, загальному обсягу емісії, надає довідково-аналітичну інформацію, що визначена договірними відносинами та цим Положенням, координує діяльність інших структурних підрозділів Національного банку України щодо виконання ними обов'язків, пов'язаних із веденням діяльності Національного банку України як депозитарію ДЦП;

Центральна розрахункова палата, що здійснює технологічне забезпечення депозитарної діяльності Національного банку, упровадження та експлуатацію програмно-технологічного забезпечення і укладання із зберігачами депозитарних договорів;

Операційне управління, що здійснює відповідальне зберігання глобальних сертифікатів;

Департамент інформатизації, що здійснює розроблення, впровадження та супроводження програмно-технологічного забезпечення, доопрацювання системи електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України для забезпечення виконання специфічних функцій, пов'язаних з обслуговуванням розрахунків за угодами щодо ДЦП за принципом "поставка проти оплати", виконує сертифікацію ключів для системи захисту, а також надає інші послуги з питань захисту інформації;

Департамент внутрішнього аудиту, що проводить перевірку діяльності Національного банку щодо додержання ним вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України;

юридична служба, що забезпечує правову роботу Національного банку;

Фінансовий департамент, що розробляє та вносить на розгляд і затвердження Правління Національного банку України тарифи за користування послугами Національного банку;

Департамент платіжних систем, що забезпечує розроблення нормативно-правових актів про порядок проведення грошових розрахунків за операціями з ДЦП;

Департамент бухгалтерського обліку, що забезпечує розроблення нормативно-правових актів щодо порядку бухгалтерського обліку операцій з ДЦП;

територіальні управління Національного банку України, що під час здійснення планових перевірок банків контролюють правильність проведення цими банками внутрішньобанківських грошових розрахунків за угодами щодо ДЦП, які здійснюються поза межами системи електронних платежів Національного банку України (засобами системи автоматизації банку або внутрішньобанківської платіжної системи банку).

4. Національний банк укладає в порядку, установленому законодавством України, договори з:

уповноваженим державним органом, що виконує обов'язки емітента за ДЦП (далі - емітент);

особами, які згідно з вимогами законодавства України одержали дозволи та/або ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

організаторами торгівлі цінними паперами;

іншими особами, що визначені законодавством України.

5. Національний банк обслуговує операції емітента щодо випущених ним ДЦП на підставі договору про обслуговування емісії ДЦП.

Національний банк відкриває емітенту такі рахунки в цінних паперах:

емісійний рахунок;

рахунок для викуплених емітентом ДЦП, що погашаються та анулюються;

рахунок для викуплених емітентом ДЦП.

Національний банк України, виконуючи функції депозитарію ДЦП, здійснює:

зберігання глобальних сертифікатів, якими оформляються випуски ДЦП;

контроль за відповідністю обсягу випуску ДЦП їх кількості в обігу;

ведення рахунків у цінних паперах емітента за операціями розміщення, викупу, дроблення, консолідації, конвертації, погашення, анулювання та іншими операціями щодо випущених ним ДЦП відповідно до законодавства України;

подання на запит емітента довідок з його рахунку в цінних паперах;

обслуговування грошових розрахунків між Державним казначейством України (далі - Державне казначейство) і зберігачами - клієнтами Національного банку за результатами розміщення ДЦП, виплатами доходу за ДЦП та/або їх погашення шляхом проведення взаємозаліку грошових зобов'язань Державного казначейства та зберігачів - клієнтів Національного банку, якщо строки їх виконання збігаються.

6. Національний банк здійснює відкриття рахунків у цінних паперах зберігачам ДЦП на підставі депозитарних договорів з ними (додаток 3).

Відповідно до цих договорів Національний банк:

надає послуги щодо відкриття та ведення рахунків у цінних паперах зберігачів, зберігання ДЦП, обслуговування операцій на рахунках у цінних паперах (уключаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо ДЦП) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним ДЦП;

обслуговує грошові розрахунки між зберігачами - клієнтами Національного банку і Державним казначейством за результатами розміщення ДЦП, виплатами доходу за ДЦП та/або їх погашення шляхом проведення взаємозаліку грошових зобов'язань зберігачів - клієнтів Національного банку та Державного казначейства, якщо строки їх виконання збігаються;

здійснює контроль за відповідністю кількості ДЦП, що належать зберігачам та/або їх депонентам - банкам/нерезидентам, кількості, що визначається зберігачами в розпорядженнях на переказ ДЦП;

надає на запити зберігачів довідки з їх рахунків у цінних паперах;

блокує рахунки в цінних паперах зберігачів у порядку, що визначений законодавством України.

7. Національний банк на договірних засадах обслуговує укладання угод щодо ДЦП на торгах, які проводяться організатором торгівлі, та їх виконання в порядку, що визначений правилами організатора торгівлі, зареєстрованими в Державній комісії, з урахуванням вимог цього Положення, виконуючи операції щодо:

ведення рахунків у цінних паперах клієнтів-постачальників щодо обліку ДЦП, заблокованих для участі в торгах, які проводяться організатором торгівлі, та щодо обліку ДЦП, заблокованих для здійснення розрахунків за результатами торгів, які проводяться організатором торгівлі;

обслуговування розрахунків за угодами щодо ДЦП, укладеними на торгах, які проводяться організатором торгівлі, з урахуванням принципу "поставка проти оплати".

8. Депозитарну діяльність зберігача ДЦП здійснюють такі підрозділи Національного банку України:

а) Департамент монетарної політики, який за ДЦП, що належать Національному банку України, зберігає ДЦП та обслуговує їх обіг і операції емітента щодо випущених ним ДЦП на рахунку в цінних паперах Національного банку України;

б) Операційне управління, яке за ДЦП, що належать депонентам Національного банку України:

зберігає ДЦП та обслуговувує їх обіг і операції емітента з ДЦП на рахунках у цінних паперах депонентів;

подає розпорядження Департаменту монетарної політики щодо виконання операцій з ДЦП на рахунках у цінних паперах депонентів.

9. Національний банк України, виконуючи функції зберігача ДЦП, здійснює:

зберігання та обслуговування обігу ДЦП і операцій емітента щодо випущених ним ДЦП на рахунках у цінних паперах щодо ДЦП, що належать йому і які він зберігає згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах;

відкриття та ведення рахунків у цінних паперах депонентів;

контроль за відповідністю кількості ДЦП, що належать депонентам, кількості, що визначається ними в розпорядженнях на переказ ДЦП;

подання депонентам виписок з їх рахунків у цінних паперах;

блокування рахунків у цінних паперах депонентів у порядку, що визначений законодавством України.

10. Національний банк України, виконуючи функції депозитарію, може подавати такі документи:

а) зберігачу у формі:

довідки про стан рахунку в цінних паперах зберігача (додаток 4);

довідки про операції з ДЦП (додаток 5) цього зберігача;

депозитарного балансу зберігача (додаток 6);

б) емітенту у формі:

довідки про стан рахунку в цінних паперах емітента (додаток 4);

довідки про операції з ДЦП (додаток 5) емітента;

інформації щодо кількості ДЦП у розрізі зберігачів, кодів ДЦП та належності ДЦП відповідному типу власників (додаток 8) у терміни, що визначені нормативно-правовими актами України з питань депозитарної діяльності, і в інших випадках, передбачених договором про обслуговування емісії та/або вимогами законодавства України;

інших документів, що визначені пунктами 7 та 11 глави 7 цього Положення;

в) Державному казначейству у формі:

інформації щодо кількості ДЦП, за якими мають проводитися платежі з виплати доходу та/або погашення, у розрізі випусків та належності ДЦП відповідному типу власників (додаток 7);

інформації щодо кількості ДЦП у розрізі зберігачів, кодів ДЦП та належності ДЦП відповідному типу власників (додаток 8) у терміни, що визначені нормативно-правовими актами України з питань депозитарної діяльності, і в інших випадках, передбачених договором про обслуговування емісії та/або вимогами законодавства України;

клірингової відомості про здійснення взаємних грошових розрахунків за результатами розміщень ДЦП та виплатами за ДЦП (додаток 12);

г) організатору торгівлі у формі інформації:

щодо ДЦП, заблокованих для участі в торгах клієнтом-постачальником за реквізитами, що зазначені в пункті 3 глави 8 цього Положення;

про неплатників за угодами щодо ДЦП, укладеними на торгах, які проводяться організатором торгівлі (додаток 9).

11. Документи, визначені пунктом 10 глави 3 цього Положення, Національний банк складає в порядку, що визначений законодавством України. Документи подаються:

зберігачам у порядку та в терміни, що встановлені цим Положенням та депозитарними договорами, засобами програмно-технологічного забезпечення, а також у терміни, що визначені депозитарними договорами, засобами телекомунікаційного зв'язку на запити, що підписуються їх керівниками або іншими уповноваженими особами;

емітенту та Державному казначейству в порядку та терміни, що встановлені цим Положенням та договором про обслуговування емісії ДЦП, а також на запити, що підписуються їх керівниками або іншими уповноваженими особами;

організаторам торгівлі ДЦП у порядку та в терміни, що визначені цим Положенням та договорами з ними, засобами програмно-технологічного забезпечення, а також у терміни, що визначені відповідними договорами, засобами телекомунікаційного зв'язку на запити, що підписуються їх керівниками або іншими уповноваженими особами.

Цими договорами також визначаються форми, порядок та терміни подання Національним банком інших довідок інформаційного характеру відповідно до законодавства України.

12. Національний банк України, здійснюючи депозитарну діяльність зберігача ДЦП, подає депоненту виписку з його рахунку в цінних паперах, яка засвідчує право власності на ДЦП, у формі:

виписки про стан рахунку в цінних паперах депонента (додаток 10);

виписки про операції з ДЦП депонента (додаток 11).

Виписки депоненту подаються в порядку та в терміни, визначені договором про відкриття рахунку в цінних паперах. У разі потреби на запити депонентів, що підписуються їх керівниками або іншими уповноваженими особами, виписки можуть надаватися за підписами керівників Національного банку України, які засвідчуються відбитками печатки.

13. Укладання Національним банком депозитарних договорів із зберігачами відбувається за умови одержання ними кодів міждепозитарного обліку (далі - коди МДО) у порядку, установленому законодавством України з питань депозитарної діяльності.

14. Операції нерезидентів з ДЦП Національний банк обслуговує в порядку, установленому законодавством України, з урахуванням особливостей, визначених пунктами 15 та 16 глави 3 цього Положення.

15. Зберігачі - клієнти Національного банку можуть обслуговувати операції нерезидентів з ДЦП за таких умов:

укладання з нерезидентами договорів про відкриття рахунків у цінних паперах у порядку, установленому законодавством України з питань депозитарної діяльності;

надання Національному банку інформації про договори, укладені з нерезидентами;

одержання від Національного банку письмового підтвердження про введення індивідуального ідентифікаційного коду власника цінних паперів - нерезидента до інформаційної бази.

Якщо значення індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів - нерезидентів, які надані зберігачами - клієнтами Національного банку, не відповідають тим, що включені до Реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів - нерезидентів, що формується Національним депозитарієм України, то ці індивідуальні ідентифікаційні коди не вводяться до інформаційної бази Національного банку. У зв'язку з цим зберігачам - клієнтам Національного банку надаються повідомлення про невідповідність кодів власників цінних паперів - нерезидентів засобами електронної пошти Національного банку України.

16. Інформація з Реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів - нерезидентів надається Національному банку в порядку, визначеному законодавством України з питань депозитарної діяльності.

Інформація за договорами з нерезидентами, що надається зберігачами - клієнтами Національного банку засобами електронної пошти Національного банку України, має містити такі обов'язкові реквізити:

офіційну назву нерезидента та його місцезнаходження (країна, поштова адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти);

офіційну назву зберігача - клієнта Національного банку та його код МДО;

номер та дату укладення договору з нерезидентом про відкриття рахунку в цінних паперах;

індивідуальний ідентифікаційний код власника цінних паперів - нерезидента;

підтвердження щодо включення відповідного індивідуального ідентифікаційного коду власника цінних паперів - нерезидента до Реєстру індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів - нерезидентів.

17. Операції банків, які не мають статусу зберігачів, з ДЦП, що належать цим банкам на правах власності як юридичним особам, обслуговують зберігачі - клієнти Національного банку на підставі договорів про відкриття рахунків у цінних паперах.

Зберігачі - клієнти Національного банку можуть обслуговувати операції банків, які не мають статусу зберігачів, з ДЦП, що належать цим банкам на правах власності як юридичним особам, за таких умов:

укладання з ними договорів про відкриття рахунку в цінних паперах;

надання Національному банку зведеної інформації за договорами, укладеними з банками, які не мають статусу зберігачів;

одержання від Національного банку засобами телекомунікаційного зв'язку підтвердження про введення коду банку, який не має статусу зберігача, до реєстру банків, які проводять операції на ринку ДЦП.

Інформація за договорами з банками, які не мають статусу зберігачів, що надається зберігачами - клієнтами Національного банку засобами телекомунікаційного зв'язку, має містити такі обов'язкові реквізити:

офіційну назву банку, який не має статусу зберігача, та його місцезнаходження (поштова адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти);

офіційну назву зберігача - клієнта Національного банку та його код МДО;

номер та дату укладення договору з банком, який не має статусу зберігача, про відкриття рахунку в цінних паперах;

код банку, який не має статусу зберігача.

Національний банк на підставі інформації, що надається його клієнтами - зберігачами, здійснює формування та ведення реєстру банків, які не мають статусу зберігачів та проводять операції на ринку ДЦП.

1. Національний банк України як депозитарій має право:

здійснювати контроль за дотриманням депозитарного балансу між обсягом емісії ДЦП та їх кількістю, що обліковується на рахунках клієнтів, а також розподілом ДЦП на цих рахунках за кодами належності цінних паперів відповідним групам власників, що визначені законодавством України з питань депозитарної діяльності;

обслуговувати укладання та виконання угод щодо ДЦП;

не обслуговувати операції з ДЦП у разі порушення встановлених вимог щодо подання, заповнення та захисту електронних документів, перелік яких визначений цим Положенням;

на безоплатній основі одержувати у випадках, передбачених законодавством України, інформацію від зберігачів про стан рахунків у цінних паперах у розрізі їх депонентів;

подавати в письмовій формі розпорядження зберігачам про усунення недоліків у депозитарному обліку ДЦП, якщо це передбачено умовами депозитарного договору;

застосовувати відповідно до депозитарного договору штрафні санкції до зберігачів у разі порушення ними вимог законодавства України щодо депозитарної діяльності з ДЦП, невиконання вимог служби захисту інформації, розпоряджень Національного банку України та ненадання належної інформації;

здійснювати блокування рахунків у цінних паперах зберігачів у випадках, що передбачені законодавством України.

Національний банк може надавати розпорядження на переказ/одержання ДЦП за письмовими дорученнями клієнтів, які самостійно не можуть здійснити їх надання з об'єктивних обставин (збою програмно-технологічного забезпечення, припинення дії депозитарного договору тощо), за умов:

якщо операції за цими розпорядженнями (переведення ДЦП унаслідок реорганізації або ліквідації зберігача, анулювання угоди, якщо вона визнана недійсною організатором торгівлі, тощо) відповідають вимогам законодавства України;

надходження письмових звернень клієнтів Національного банку, організаторів торгівлі;

прийняття відповідного рішення керівництвом Національного банку України.

2. Інформація та відомості, що зберігаються в Національному банку, не підлягають розголошенню, крім випадків, передбачених законодавством України. Розголошенням визнається факт передавання інформації особі чи групі осіб, які не мають до неї доступу згідно з їх службовими обов'язками. Винні в розголошенні конфіденційної інформації несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

3. Довідки з рахунків у цінних паперах Національний банк видає:

клієнтам;

іншим особам за письмовим дорученням клієнтів;

уповноваженим державними органам у випадках, передбачених законами України.

1. Депозитарні договори із зберігачами відповідно до пункту 3 глави 3 цього Положення укладає Центральна розрахункова палата.

Зберігачі для набуття статусу клієнта Національного банку подають до Центральної розрахункової палати такі документи:

заяву за довільною формою про депозитарне обслуговування;

засвідчену у встановленому порядку копію ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, виданої Державною комісією;

копію наказу про призначення відповідальних осіб зберігача, які відповідають за виконання операцій із ДЦП за допомогою програмно-технологічного забезпечення та використання засобів криптозахисту інформації;

акт проведення стендових випробувань взаємодії програмно-технологічного забезпечення Національного банку, зберігача та системи автоматизації його обслуговуючого банку;

документи, форма та порядок подання та отримання яких визначені нормативно-правовими актами Державної комісії з питань депозитарної діяльності.

Зберігачі-банки додатково подають копію дозволу Національного банку України на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів.

Зберігачі-небанки додатково подають повідомлення про підключення їх до телекомунікаційної мережі Національного банку України.

2. Якщо зберігач є абонентом телекомунікаційної мережі Національного банку України, то протягом двох тижнів із часу надходження до Центральної розрахункової палати належним чином оформлених документів, зазначених у пункті 1 глави 5 цього Положення, з ним укладається депозитарний договір і на його ім'я відкривається рахунок у цінних паперах.

Національний банк у разі відмови від укладання депозитарного договору надає обґрунтоване пояснення.

3. Зберігач набуває статусу клієнта Національного банку з дати підписання депозитарного договору. Перший примірник договору передається на зберігання до Центральної розрахункової палати, а другий - клієнту.

Для підключення до програмно-технологічного забезпечення клієнт має здійснити сертифікацію ключів криптографічного захисту в Департаменті інформатизації у встановленому ним порядку.

4. Національний банк, якщо це передбачено умовами договору, має право прийняти рішення про блокування рахунків у цінних паперах клієнта в разі:

призупинення діяльності клієнта;

подання правоохоронних органів згідно з вимогами законів України;

анулювання Державною комісією ліцензії на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

наявності фактів невиконання зберігачем зобов'язань за ДЦП перед своїми депонентами;

анулювання Національним банком України зберігачу-банку дозволу на здійснення депозитарної діяльності зберігача цінних паперів.

5. Письмове повідомлення про блокування рахунків у цінних паперах надається клієнту Національного банку, який протягом двох робочих днів має надати відповідну інформацію своїм депонентам.

6. Здійснюючи діяльність депозитарію ДЦП, Національний банк України отримує плату відповідно до депозитарних договорів.

1. Регламент Національного банку (далі - Регламент) встановлює технологічний порядок надання-одержання Національним банком електронних документів під час обслуговування операцій на рахунках у цінних паперах, уключаючи розрахунки за угодами щодо ДЦП та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним ДЦП.

2. Національний банк обслуговує операції на рахунках у цінних паперах за угодами щодо ДЦП, уключаючи розрахунки за ними, відповідно до:

розпоряджень клієнтів Національного банку на переказ/одержання ДЦП за укладеними на позабіржовому ринку угодами щодо ДЦП;

електронної відомості сквитованих розпоряджень, одержаної від організатора торгівлі за результатами укладених угод щодо ДЦП на торгах, які були ним проведені;

електронної відомості сквитованих розпоряджень, сформованої Національним банком України за результатами задоволених заявок на отримання кредитів під заставу ДЦП за механізмами рефінансування, що надаються банками засобами програмно-технологічного забезпечення "Кредитний тендер".

3. Операційний день Національного банку розпочинається о 9.00 і закінчується о 20.00 кожного робочого дня.

4. За угодами щодо ДЦП, що виконуються за принципом "поставка проти оплати":

система електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) приймає платіжні доручення з 9.00 до 19.00;

Національний банк приймає розпорядження на переказ/одержання ДЦП та електронні відомості сквитованих розпоряджень з 9.00 до 18.00.

5. За угодами щодо ДЦП, що виконуються за принципом "поставка без оплати", Національний банк приймає розпорядження на переказ/одержання ДЦП з 9.00 до 19.30.

6. Протягом операційного дня Національний банк може встановлювати технологічні перерви з обов'язковим повідомленням про це клієнтів засобами програмно-технологічного забезпечення.

7. Якщо квитування або звірка розпоряджень не відбулися, то Національний банк по завершенні операційного дня здійснює розблокування ДЦП з транзитних рахунків у цінних паперах та їх повернення на рахунки в цінних паперах клієнтів-постачальників, на яких ДЦП обліковувалися на початок поточного операційного дня.

8. Якщо клієнти-постачальники припустилися помилок під час внесення реквізитів до розпоряджень на переказ ДЦП, унаслідок чого Національний банк не може здійснити квитування розпоряджень, то клієнти-постачальники можуть виправити помилку шляхом подання до Національного банку розпоряджень на переказ ДЦП з рахунків у цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих за несквитованими розпорядженнями, на їх рахунки в цінних паперах щодо обліку ДЦП, не обтяжених зобов'язаннями. Після проведення розблокування ДЦП клієнти-постачальники можуть знову подати розпорядження на переказ ДЦП із правильним зазначенням їх реквізитів.

9. Якщо клієнти-одержувачі припустилися помилок під час заповнення реквізитів розпоряджень на одержання ДЦП, унаслідок чого Національний банк не може здійснити квитування розпоряджень, то клієнти-одержувачі можуть виправити помилку шляхом подання до Національного банку додаткових розпоряджень на одержання ДЦП із правильним зазначенням їх реквізитів.

1. Національний банк обслуговує операції емітента щодо випущених ним ДЦП з їх розміщення, виплати доходу та/або погашення, викупу, дроблення, консолідації, конвертації (заміни), анулювання та інші операції щодо ДЦП, передбачені законодавством України, у порядку, визначеному законодавством України.

2. Обслуговування операцій емітента Національний банк може здійснювати на підставі договору про обслуговування емісії ДЦП відповідно до:

зведеної відомості розподілу ДЦП між учасниками розміщення;

розпоряджень на переказ/одержання ДЦП;

реєстру утримувачів ДЦП;

законодавства України щодо визначення розмірів платежів за ДЦП.

Емітент подає розпорядження Національному банку в письмовій формі або засобами програмно-технологічного забезпечення, якщо це передбачається договором про обслуговування емісії ДЦП.

3. Національний банк обслуговує операції емітента з розміщення ДЦП на рахунках у цінних паперах емітента та учасників розміщення ДЦП, уключаючи обслуговування розрахунків за результатами його проведення, та приймає на зберігання глобальні сертифікати, якими оформляються випуски ДЦП, у порядку, установленому законодавством України з питань депозитарної діяльності.

4. Обслуговування розміщення ДЦП проводиться на підставі зведеної відомості розподілу ДЦП між учасниками розміщення, що формується та надається за результатами розміщення в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань розміщення ДЦП.

5. Національний банк на підставі зведеної відомості розподілу ДЦП та повідомлення Національного депозитарію України про присвоєння кодів ДЦП, що надається в строки, установлені законодавством України з питань депозитарної діяльності, здійснює:

зарахування ДЦП на емісійний рахунок у цінних паперах емітента;

переказ ДЦП з емісійного рахунку емітента на рахунки в цінних паперах учасників розміщення щодо обліку ДЦП, які заблоковані для здійснення розрахунків на первинному ринку.

Уведення кодів до інформаційної бази даних програмно-технологічного забезпечення Національного банку під час обслуговування первинного розміщення ДЦП здійснює Департамент монетарної політики на підставі повідомлення Національного депозитарію України про присвоєння кодів ДЦП.

У разі обслуговування дорозміщення ДЦП Національний банк використовує раніше введені коди ДЦП за результатами їх первинного розміщення.

У разі проведення дорозміщення ДЦП глобальний сертифікат, яким оформлявся попередній випуск ДЦП, підлягає заміні на новий, згідно з яким визначатимуться обсяги випуску ДЦП з урахуванням їх дорозміщення.

6. Національний банк обслуговує грошові розрахунки за результатами розміщення ДЦП між зберігачами - клієнтами Національного банку і Державним казначейством шляхом проведення взаємозаліку грошових зобов'язань зберігачів - клієнтів Національного банку за результатами розміщення ДЦП та Державного казначейства з виплат доходу та/або погашення ДЦП, якщо строки їх виконання збігаються.

Обслуговування грошових розрахунків за операціями з розміщення ДЦП здійснює Операційне управління.

7. Національний банк у дні грошових розрахунків між Державним казначейством та зберігачами - клієнтами Національного банку відповідно до законодавства України щодо визначення розмірів платежів за ДЦП формує:

клірингову відомість про здійснення взаємних грошових розрахунків за результатами розміщень ДЦП та виплатами за ДЦП (додаток 12), яку надає Державному казначейству, емітенту та Операційному управлінню;

клірингові відомості про здійснення взаємних грошових розрахунків за результатами розміщень ДЦП та виплатами за ДЦП (додаток 13) за окремими учасниками розміщення ДЦП, які надає цим учасникам та Операційному управлінню;

відомість про суми перерахування коштів до Операційного управління від учасників розміщення ДЦП (додаток 14), яку надає Операційному управлінню.

Розрахунки за результатами розміщення ДЦП здійснюються в безготівковій формі в грошовій одиниці України, якщо інше не передбачено умовами випуску цих ДЦП.

8. Клірингові відомості подаються протягом операційного дня, якщо дата розміщення ДЦП збігається з датою проведення розрахунків, та на початок операційного дня розрахунків, якщо дата розміщення ДЦП не збігається з датою розрахунків.

9. Учасники розміщення ДЦП здійснюють перерахування коштів до Операційного управління в термін, що зазначений у повідомленні про розміщення ДЦП. Обсяги коштів та реквізити платіжних документів, за якими здійснюється їх перерахування, зазначаються в клірингових відомостях, які формуються за окремими учасниками розміщення ДЦП.

10. Грошові розрахунки здійснюються в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України з питань безготівкових розрахунків в Україні. Учасники розміщення ДЦП у платіжних дорученнях у графі "Призначення платежу" зазначають номери розміщень ДЦП, за якими здійснюються розрахунки. Порядок установлення цих номерів визначений нормативно-правовими актами Національного банку України з питань розміщення ДЦП.

11. Національний банк після закінчення кінцевого терміну перерахування коштів за придбані ДЦП від учасників їх розміщення відповідно до стану здійснення цих платежів:

здійснює переказ ДЦП на рахунки в цінних паперах зберігачів - учасників розміщення щодо обліку ДЦП, які не обтяжені зобов'язаннями;

надає на запит зберігачів - учасників розміщення довідку про стан їх рахунків у цінних паперах.

Національний банк здійснює перерахування коштів Державному казначейству в день їх надходження від учасників розміщення ДЦП.

12. Спори між емітентом та учасниками розміщення ДЦП, що виникають під час виконання угод про купівлю/продаж ДЦП, вирішуються в порядку, визначеному законодавством України.

13. Право власності на ДЦП виникає в покупця з часу їх зарахування на його рахунок у цінних паперах у зберігача - клієнта Національного банку. Це зарахування за результатами розміщення ДЦП здійснюється за умови сплати покупцем потрібної суми коштів.

14. Глобальні сертифікати (додаток 15) щодо випущених ДЦП оформляються на підставі інформації про грошові розрахунки за результатами розміщення ДЦП.

Глобальні сертифікати заповнюються емітентом відповідно до того обсягу ДЦП, за який одержані кошти від їх розміщення.

15. Зберігання глобальних сертифікатів, їх видачу для переоформлення або погашення здійснює Операційне управління.

Погашення глобальних сертифікатів здійснюється в порядку, визначеному законодавством України.

Погашені глобальні сертифікати передаються до архіву Національного банку України та зберігаються ним протягом п'яти років з часу погашення цих глобальних сертифікатів у порядку, установленому законодавством України для документації, що утворюється в результаті виробничої діяльності установ.

16. Національний банк обслуговує операції емітента з виплати доходу та/або погашення ДЦП на рахунках у цінних паперах емітента та зберігачів ДЦП, уключаючи обслуговування розрахунків за результатами їх проведення, відповідно до законодавства України щодо визначення розмірів платежів за ДЦП та реєстру утримувачів ДЦП.

17. Обслуговування платежів із виплати доходу та/або погашення ДЦП здійснює Операційне управління шляхом перерахування відповідним зберігачам - клієнтам Національного банку одержаних від Державного казначейства коштів із виплати доходу та/або погашення ДЦП.

Якщо дата виплати доходу та/або погашення ДЦП припадає на неробочий день, то обслуговування цих розрахунків проводиться наступного робочого дня.

18. Національний банк на початку дня проведення платежів з виплати доходу та/або погашення ДЦП формує реєстр утримувачів ДЦП, який має містити такі обов'язкові реквізити:

код зберігача;

назву зберігача;

номер балансового рахунку в цінних паперах;

код ДЦП;

код належності ДЦП;

кількість ДЦП;

суму платежу;

код обслуговуючого банку, за ЄДРПОУ та номер рахунку зберігача, на який має надійти платіж.

19. Національний банк обслуговує грошові розрахунки з виплати доходу та/або погашення ДЦП між Державним казначейством і зберігачами - клієнтами Національного банку шляхом проведення взаємозаліку грошових зобов'язань Державного казначейства з виплати доходу та/або погашення ДЦП та зберігачів - клієнтів Національного банку за придбані ДЦП за результатами розміщення, якщо строки їх виконання збігаються.

Підставою для проведення цих розрахунків є обсяги платежів за ДЦП між зберігачами та Державним казначейством, що визначаються відповідно до законодавства України щодо визначення розмірів платежів за ДЦП і клірингової відомості, сформованої на підставі зведеної відомості розподілу ДЦП між учасниками розміщення та реєстру утримувачів ДЦП.

20. Національний банк у день проведення платежів за ДЦП на підставі інформації клірингової відомості формує реєстр платіжних доручень та засобами програмно-технологічного забезпеченя надає його Операційному управлінню.

Операційне управління звіряє суму коштів, що зазначена в платіжному дорученні Державного казначейства, із загальною сумою в реєстрі платіжних доручень. Операційне управління перераховує кошти за результатами взаємозаліку лише за умови збігу сум, що зазначені в платіжному дорученні Державного казначейства та реєстрі платіжних доручень. Контроль за правильністю здійснення грошових розрахунків на підставі цих документів покладається на Операційне управління.

21. На початку дня погашення ДЦП Національний банк здійснює їх переказ на рахунки у цінних паперах зберігачів - клієнтів Національного банку щодо обліку ДЦП, заблокованих за операціями емітента.

Після здійснення платежів із погашення ДЦП на користь зберігачів Національний банк здійснює переказ випуску ДЦП, що погашається, на рахунок у цінних паперах емітента щодо обліку ДЦП, викуплених емітентом, що погашаються або анулюються з подальшим їх анулюванням протягом дня.

22. Національний банк обслуговує операції з дострокового погашення випущених емітентом ДЦП у порядку, визначеному пунктами 19-21 глави 7 та главою 8 цього Положення, з урахуванням таких особливостей:

порядок дострокового погашення ДЦП установлюється емітентом;

ДЦП, що підлягають достроковому погашенню, Національний банк на підставі розпоряджень клієнта-постачальника на переказ ДЦП переказує на рахунок у цінних паперах щодо обліку ДЦП, заблокованих за операціями емітента. Подальші операції з цими ДЦП здійснюються на підставі розпоряджень емітента.

23. Інші операції емітента, у тому числі щодо викупу ним ДЦП, Національний банк обслуговує в порядку, установленому главами 8 та 9 цього Положення, з урахуванням особливостей, визначених пунктами 24-26 глави 7 цього Положення.

24. Якщо реквізити платежу за угодою щодо ДЦП збігаються із визначеними в договорі про обслуговування емісії ДЦП, то додаткові реквізити розпоряджень заповнюються засобами програмно-технологічного забезпечення.

Якщо значення реквізитів платежу за угодою щодо ДЦП не збігаються із визначеними реквізитами в договорі про обслуговування емісії ДЦП, то додаткові реквізити розпоряджень заповнюються відповідно до значень реквізитів, що містяться в розпорядженні емітента.

25. У разі викупу ДЦП емітентом Національний банк відповідно до вимог законодавства України з питань депозитарної діяльності має одержати від емітента нотаріально засвідчену копію договору щодо викуплених ним ДЦП.

26. Національний банк викуплені емітентом ДЦП обліковує на його рахунку в цінних паперах щодо викуплених ним ДЦП.

Грошові розрахунки під час настання термінів виплати за цими ДЦП доходу та/або їх погашення не здійснюються.

27. Національний банк анулює ДЦП, що викуплені емітентом, за його розпорядженням на переказ ДЦП шляхом переказу цих ДЦП на рахунок у цінних паперах емітента щодо викуплених ним ДЦП, що погашаються та анулюються, з подальшим зменшенням обсягів емісії ДЦП протягом операційного дня. У разі анулювання ДЦП емітент переоформляє відповідні глобальні сертифікати.

1. Національний банк обслуговує операції з ДЦП на підставі розпоряджень, що надаються клієнтами-постачальниками/одержувачами за укладеними угодами щодо ДЦП, відповідно до договорів:

купівлі-продажу, кредитування під заставу ДЦП, уключаючи договори репо, та інших договорів, передбачених законодавством України, за принципом "поставка проти оплати";

застави ДЦП під забезпечення виконання договірних відносин, дарування, успадкування, обміну, про відкриття рахунку в цінних паперах (далі - рахунок) щодо операції переведення ДЦП, що належать депонентам, на обслуговування до іншого зберігача та кредитування під заставу ДЦП щодо операцій заміни застави та інших договорів, передбачених законодавством України, за принципом "поставка без оплати".

2. Національний банк здійснює переказ ДЦП на рахунок клієнта-одержувача або блокування ДЦП у заставу на його користь на підставі розпорядження клієнта-постачальника на переказ ДЦП та розпорядження клієнта-одержувача на одержання ДЦП.

Клієнт-постачальник/одержувач подає до Національного банку розпорядження на переказ/одержання ДЦП на підставі:

договору щодо ДЦП;

розпорядження депонента за договором щодо ДЦП.

Розпорядження мають містити такі реквізити:

а) обов'язкові:

назву операції;

тип розпорядження (на переказ/одержання);