ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
14.08.2003 N 337 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 вересня 2003 р.
за N 768/8089
Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 62 від 18.02.2004 N 173 від 21.04.2004 N 553 від 17.11.2004 N 211 від 14.06.2005 N 2 від 11.01.2007 N 111 від 02.04.2007 )( Додатково див. постанову N 790/19528 від 25.06.2011 )
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про касові операції в банках України (далі - Інструкція про касові операції), що додається.
( Пункт 2 фактично втратив чинність у зв'язку з втратою чинності Інструкції Національного банку N 129 від 07.07.94, до якої вносились зміни )
2. Визнати такими, що втратили чинність:
глави I, II, III, IV, VII (крім пункту 312), VIII та розділи 5 і 5-а глави VI Інструкції N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 N 129, із змінами (далі - Інструкція N 1).
3. Департаменту готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва) після державної реєстрації цієї постанови в Міністерстві юстиції України довести її зміст до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.
4. Зобов'язати банки розробити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій до 1 лютого 2004 року.
5. Постанова набирає чинності з 1 лютого 2004 року.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка та Департамент готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва).
В.о. Голови | А.П.Яценюк |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
14.08.2003 N 337
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 вересня 2003 р.
за N 768/8089
ІНСТРУКЦІЯ
про касові операції в банках України
Розділ I. Загальні положення
1. Інструкція про касові операції в банках України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", іншим законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - нормативно-правові акти).
2. У цій Інструкції терміни, що визначені законодавчими, нормативно-правовими актами та цією Інструкцією, уживаються в такому значенні:
бандероль - паперова стрічка (кільце) з установленими характеристиками, яка (яке) використовується для пакування корінців банкнот;
банкноти - паперові грошові знаки різного номіналу;
банкноти (монети) з дефектами виробника - це банкноти (монети) національної валюти, що не відповідають затвердженому зразку за ознаками, установленими нормативно-правовими актами;
відповідальні особи сховища цінностей - посадові особи, яких призначено згідно з наказом керівника банку і на яких покладено обов'язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей і виконання операцій з ними;
готівка - грошові знаки (банкноти, монети);
депозитна система - система з обладнанням для внесення на зберігання цінностей до приймального блоку, яка відповідає вимогам Державного стандарту України ДСТУ 4012.2-2001, затвердженого наказом Держстандарту від 02.03.2001 N 93;
дослідження сумнівних банкнот (монет) національної та іноземної валюти - аналіз банкнот (монет) з метою перевірки наявності ознак справжності та платіжності, оцінки їх відповідності встановленим зразкам з обов'язковим оформленням відповідного акта про результати досліджень;
( Абзац восьмий пункту 2 розділу I в редакції Постанови НБУ N 173 від 21.04.2004 )
зразок банкноти - контрольний примірник банкноти певного номіналу, виготовлений на замовлення банку-емітента, з повною системою ознак платіжності та захисних елементів, який має нульову нумерацію і на який за допомогою перфорації або друку нанесено слово "ЗРАЗОК" будь-якою мовою. Як виняток, зразок банкноти може бути виготовлений з обігової пронумерованої банкноти шляхом перфорації слова "ЗРАЗОК" будь-якою мовою;
касове обслуговування - це надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки;
касовий вузол - комплекс поєднаних між собою приміщень банку, у яких проводяться операції з готівкою та іншими цінностями;
касові документи - документи, за допомогою яких оформляються операції з готівкою та банківськими металами;
касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами;
корінець банкнот - 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані відповідною бандероллю (менше 100 (ста) банкнот - це неповний корінець);
монети - металеві грошові знаки різного номіналу;
надлишки банкнот (монет) - кількість (сума) зайвих банкнот (монет) щодо кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами, або в супровідному документі на готівку;
недостача банкнот (монет) - кількість (сума) банкнот (монет), яких не вистачає, відносно кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами, або в супровідному документі на готівку;
номінал банкнот (монет) - вартість, що зазначена на банкнотах (монетах);
оброблення готівки - це комплекс робіт, що включає сортування готівки, її перерахування та упакування відповідно до вимог нормативно-правових актів;
операційна каса - це приміщення банку (філії, відділення), у яких здійснюються касові операції;
пачка банкнот - 1000 банкнот одного номіналу, що складаються із 10 корінців банкнот по 100 банкнот (менше 10 корінців - неповна пачка);
підроблені (фальшиві) банкноти (монети) - банкноти (монети), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством порядку та імітують (фальсифікують) платіжні банкноти (монети), виготовлені на замовлення банку-емітента і введені ним в обіг. До підроблених належать також перероблені банкноти (монети), на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням тощо) змінено зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні іншого номіналу чи року затвердження зразка (виготовлення), іншої країни (банку-емітента);
післяопераційний час - частина робочого дня банку після закінчення операційного часу, уключаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня;
пред'явник банкнот (монет) - фізична або юридична особа, яка пред'явила на дослідження до банку сумнівні банкноти (монети);
справжні банкноти (монети) - грошові знаки, які виготовлені на замовлення банку-емітента;
сумнівні банкноти (монети) - це банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки підроблення, до проведення їх дослідження та складання експертом Національного банку відповідного акта;
сховище цінностей - спеціально обладнане приміщення (сейф, депозитна система), що використовується для зберігання готівки та інших цінностей, технічний стан якого відповідає нормативно-правовим актам;
цінності - готівка національної та іноземної валют, сумнівні (включаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вартість;
обігові монети - монети національної валюти номіналом 1 грн., що виконують функцію законного платіжного засобу;
розмінні монети - монети національної валюти номіналом 1 коп., 2 коп., 5 коп., 10 коп., 25 коп. та 50 коп., які виконують функції розміну банкнот і обігових монет та законного платіжного засобу.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
3. Ця Інструкція встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями (далі - банки) касових операцій у національній та іноземній валютах, регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку (далі - територіальні управління), іншими банками та клієнтами з цих питань. Касові операції проводяться банками лише після одержання ліцензії Національного банку.
До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать:
приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку;
видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат;
приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;
вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;
обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні.
Вимоги цієї Інструкції щодо оформлення касових документів та оброблення, формування і пакування банкнот (монет), а також порядку здійснення операцій з готівкою між територіальними управліннями та банками поширюються на територіальні управління та Центральне сховище Національного банку.
Банки здійснюють касове обслуговування клієнтів на договірних засадах.
4. Касове обслуговування банком клієнтів та оброблення готівки має здійснюватися в операційній касі.
Структуру операційної каси та чисельність касових працівників, а також потребу встановлення банкоматів банк визначає самостійно.
Банки мають забезпечувати контроль за платіжністю і справжністю банкнот (монет) під час приймання та оброблення готівки з використанням відповідного обладнання (приладів). Крім того, робоче місце з приймання готівки має бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.
( Абзац третій пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
Платіжність банкнот (монет) визначається касовими працівниками відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку та з використанням довідкової інформації, що надається Національним банком, банками-емітентами, Інтерполом або іншими уповноваженими установами.
( Абзац четвертий пункту 4 розділу I в редакції Постанови НБУ N 173 від 21.04.2004 )
Касові працівники здійснюють операції лише з тими видами і номіналами банкнот іноземної валюти, які перебувають в обігу в країнах-емітентах або підлягають обміну в порядку, установленому банком-емітентом.
5. Банк самостійно визначає перелік касових операцій та інших послуг, які пропонуються клієнтам, якщо інше не регламентується законодавчими актами.
6. Роботу операційної каси з обслуговування клієнтів банк організовує протягом операційного часу та відповідно до внутрішніх правил банку в післяопераційний час.
Протягом цього часу банки зобов'язані без будь-яких обмежень безкоштовно обмінювати фізичним та юридичним особам платіжні банкноти та монети національної валюти, непридатні до обігу, на придатні. Такий обмін, якщо справжність та платіжність банкнот (монет) не викликає сумніву працівника банку, здійснюється безпосередньо під час приймання без відображення в бухгалтерському обліку.
7. Видача готівки під звіт працівникам банків для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі на відрядження, проводиться безпосередньо з їх кас або через банкомати із застосуванням корпоративних карток.
Видача готівкових коштів під звіт на відрядження здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів України.
Готівкові кошти під звіт працівникам банків на виробничі (господарські) потреби видаються на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до чинного законодавства.
У разі придбання працівником банку за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб банку він звітує за витрачені кошти згідно з чинним законодавством.
( Пункт 7 розділу 1 в редакції Постанови Національного банку N 62 від 18.02.2004 )
8. Під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати:
визначення справжності та платіжності банкнот (монет);
( Пункт 8 розділу I доповнено абзацом згідно з Постановою НБУ N 173 від 21.04.2004 )
обов'язкове приймання готівки на вимогу клієнта;
( Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
своєчасне повне оприбуткування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до кас банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;
своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет) національної та іноземної валюти;
обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні до обігу банкноти (монети) та вилучення сумнівних банкнот (монет) на дослідження, а також обмін монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу;
( Абзац шостий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операційній касі;
своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;
належний внутрішній контроль за касовими операціями;
здавання готівки національної валюти до територіальних управлінь згідно із встановленими відповідним договором умовами;
створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;
задовольнення потреб клієнтів у готівці;
систематичний аналіз стану надходжень і видачі готівки в національній валюті;
ідентифікацію клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.
9. Банки на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку операцій, що проводяться, мають розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок:
роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час;
переміщення та передавання готівки і цінностей під відповідальність працівників банку, здійснення працівниками банку касових операцій з приймання та видачі готівки, у тому числі із застосуванням платіжних карток через касу банку або банкомат;
роботи з банкоматами, контролю за касовими операціями;
підкріплення готівкою філій (відділень) та приймання від них готівки;
зведення операційної каси;
надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів банку в індивідуальних сейфах, приймання від клієнтів цінностей на зберігання; організації роботи відповідальних осіб у сховищі цінностей, їх кількість та посади;
приймання, видачі та зберігання готівки операційної каси та інших цінностей;
відкривання і закривання сховищ цінностей;
роботи депозитної системи, здавання під охорону та прийняття з-під охорони сховищ цінностей і депозитних систем, а також зберігання ключів (дублікатів ключів) до них та ревізії цінностей тощо.
10. Готівка та інші цінності банку мають зберігатися у власних сховищах цінностей.
( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
11. Банки допускають до роботи з готівкою та іншими цінностями працівників, які склали залік з оформленням відповідного протоколу щодо знання вимог цієї Інструкції та внутрішніх положень про організацію роботи із здійснення касових операцій у межах тих питань, що належать до їх функціональних обов'язків. До касової роботи не допускаються неповнолітні особи. Касові працівники мають знати ознаки справжності і платіжності банкнот (монет).
( Абзац перший пункту 11 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
Банк призначає відповідальними особами сховища цінностей, на яких покладаються обов'язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей банку або філії, посадових осіб, стаж роботи яких у банківській системі становить не менше ніж 1 рік, а у відділеннях банку - не менше ніж 6 місяців.
( Абзац другий пункту 11 в редакції Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
Розділ II. Порядок забезпечення банків готівкою
Глава 1. Порядок здавання та отримання
банками підкріплень готівкою національної валюти через територіальні управління
1. Підкріплення територіальними управліннями банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, якими має визначатися порядок здавання готівки, у тому числі доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей територіального управління.
2. У разі потреби касового обслуговування територіальним управлінням відділення банку, яке не має самостійного балансу, між територіальним управлінням, яке здійснюватиме касове обслуговування такого відділення, і банком (філією), на балансі якого воно обліковується, укладається договір про його касове обслуговування.
Касове обслуговування відділення, яке розташоване за межами області (регіону), де розміщений банк (філія), на балансі якого воно обліковується, може здійснювати територіальне управління за місцезнаходженням цього відділення.
3. Банк (філія), на балансі якого обліковується відділення, подає територіальному управлінню два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, затверджені керівником і головним бухгалтером, за формою, установленою нормативно-правовими актами. У картці зазначаються зразки підписів осіб (не менше двох) цього відділення, які відповідають за схоронність цінностей, а також відбиток печатки відділення. Один примірник картки передається до служби перевезення цінностей та організації інкасації територіального управління для користування під час доставки підкріплень готівкою та її вивезення, другий - відділу готівкового обігу і касових операцій. У разі зміни посадових осіб, які відповідають за схоронність цінностей, або печатки відділення банк (філія), на балансі якого воно обліковується, у тижневий строк подає нові відповідно оформлені картки із зразками підписів та відбитка печатки.
4. Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та непридатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами електронної пошти Національного банку або програмного комплексу "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів (для здавання - з орієнтовним розподілом сум за номіналами). Форма, строк і час подання заявок обумовлюються територіальним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касове обслуговування, у яких, зокрема, мають передбачатися можливість та порядок коригування банком заявок.
( Пункт 4 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )
5. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, насиченості обігу банкнотами та монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наявність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою.
6. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.
7. Банки отримують готівку через уповноважених осіб банку безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за видатковим касовим ордером на підставі довіреності, типова форма якої передбачена Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318 (далі - довіреність).
Отримання готівки інкасаторами банку через приміщення приймання-передавання цінностей або службою перевезення цінностей та організації інкасації територіальних управлінь здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань перевезення валютних цінностей та інших коштів у банківській системі.
( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005, в редакції Постанови Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
8. Перерахування коштів територіальному управлінню за готівку, яку отримує відділення, що не має окремого балансу, а також надання підтвердження про отримання готівки здійснює банк (філія), на балансі якого (якої) перебуває це відділення, у день отримання готівки.
9. У день отримання готівки від інкасаторів територіальних управлінь банк, що отримав готівку, зобов'язаний надіслати через систему електронних платежів (далі - СЕП) або програмний комплекс "Автоматизація оброблення заявок банків на підкріплення готівкою, вивезення її надлишків і непридатних до обігу банкнот і монет" територіальним управлінням електронний інформаційний документ про отримання готівки (додаток 1) до завершення операційного дня територіального управління з такими реквізитами:
( Абзац перший пункту 9 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )
код банку А - код банку, що отримав готівку;
рахунок клієнта банку А - рахунок, відкритий у банку для обліку отриманої готівки;
код банку Б - код банку, що відправив готівку;
рахунок клієнта банку Б - рахунок, відкритий у банку для обліку відправленої готівки;
"флаг" дебет - кредит - "3" (означає "кредит інформаційний");
сума платежу - сума отриманої готівки;
вид документа - "33" (означає "повідомлення про одержання готівки");
найменування платника (клієнта А);
найменування отримувача (клієнта Б);
зміст операції - "Отримання готівки для підкріплення".
Решта реквізитів електронного документа заповнюється відповідно до загальних правил.
10. Національний банк приймає до розгляду акти про розбіжності (додаток 2), затверджені керівником банку, у разі встановлення недостачі банкнот (монет) в упаковці територіального управління, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору від тих банків, яким було видано безпосередньо підкріплення готівкою через службу перевезення цінностей та організації інкасації або інкасаторів банку.
( Абзац перший пункту 10 глави 1 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
До першого примірника акта про розбіжності, який надсилається до Національного банку, банк додає для банкнот бандеролі від усіх корінців та упаковку пачки, розрізані із збереженням їх первинних розмірів, для монет - обв'язку з пломбою, поліетиленову упаковку та ярлик (етикетку) від упаковки з монетами.
Національний банк не приймає від банків претензії щодо недостачі банкнот (монет), якщо вповноважена особа банку не перерахувала готівку, не відходячи від видаткової каси територіального управління, або у відведеному для цього приміщенні під наглядом призначеного працівника.
Банк перераховує суму надлишку, виявлену в упаковці територіального управління, Центрального сховища, Банкнотно-монетного двору, на підставі акта про розбіжності.
( Пункт 10 в редакції Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
11. Акти про розбіжності, складені територіальними управліннями, Центральним сховищем у зв'язку з виявленими під час перерахування готівки в упаковці банків недостачами (неплатіжні, підроблені) банкнот (монет), надсилаються банкам, у пачках (мішечках) яких виявлено недостачі, разом з пакувальним матеріалом (накладка, бандероль з корінців та упаковка пачки, ярлик і пломба від мішечка) для відшкодування протягом трьох робочих днів з дня отримання акта.
Територіальне управління на підставі звіту про розбіжності, сформованого за допомогою автоматизованої системи оброблення банкнот (BPS-200 або BPS-1000, або BPS3000), складає акт про розбіжності, перший примірник якого надсилає до банку. До першого примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-200 або BPS-1000, додаються накладка, бандероль з корінця та упаковка пачки. До першого примірника акта про розбіжності, який складений на підставі звіту про розбіжності автоматизованої системи BPS-3000, додається бандероль з корінця, у якому виявлено розбіжності.
( Абзац другий пункту 11 в редакції Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
Банк самостійно визначає джерела відшкодування сум недостач.
( Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
Сума надлишку, установленого територіальним управлінням, Центральним сховищем під час перерахування готівки в упаковці банку, оформляється актом про розбіжності і зараховується на кореспондентський рахунок відповідного банку. Акт про розбіжності разом з пакувальним матеріалом надсилається банку.
12. Банк здійснює вивезення готівки, у тому числі непридатної до обігу, до територіального управління лише в упаковці свого банку (філії, відділення).
13. Банк здає готівку (у тому числі не придатну до обігу) через уповноважених осіб до прибуткової каси територіального управління, а через інкасаторів банку - до приміщення для приймання-передавання готівки. Банки здають банкноти повними пачками, а банкноти номіналами 100, 200 та 500 грн і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) без поаркушного перерахування. Значно зношені та з дефектом виробника банкноти банк здає як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) та через прибуткову касу неповними корінцями з поаркушним перерахуванням.
( Абзац перший пункту 13 в редакції Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
Під час вивезення готівки до територіальних управлінь банкам забороняється формування пачок банкнот з корінців, сформованих різними касирами та за різними датами.
Монети здаються повними мішечками, а зношені та з дефектами виробника - неповними.
Глава 2. Забезпечення банків зразками
банкнот національної валюти та їх зберігання
1. Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот національної валюти, відповідні плакати та буклети.
Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці.
2. Зразки банкнот обліковуються на відповідному позабалансовому рахунку за номінальною вартістю, і банки мають забезпечувати їх непошкодженість (виключаючи їх наклеювання).
3. Під час отримання зразків банкнот банки мають надавати територіальному управлінню письмове зобов'язання (додаток 3) щодо забезпечення ними схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням і повернення їх на першу вимогу територіального управління. Оформляється зобов'язання у двох примірниках, які засвідчуються підписами керівника банку. У разі повернення банком зразків банкнот до територіального управління це зобов'язання повертається банку, а в разі повернення частини зразків банкнот оформляється нове зобов'язання на кількість і суму залишку зразків банкнот.
4. У разі виявлення пошкодження або недостачі зразків банкнот банк відшкодовує територіальному управлінню їх суму за номіналом.
5. Відділення, які не мають самостійного балансу, забезпечуються зразками банкнот банком (філією), на балансі якого вони обліковуються. Банк (філія) контролює забезпечення такими відділеннями схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням.
6. У разі ліквідації відділення зразки банкнот передаються банку (філії), на балансі якого воно обліковується, а в разі ліквідації самого банку повертаються територіальному управлінню.
7. Банки повертають пошкоджені зразки банкнот до територіальних управлінь, а територіальні управління відправляють їх до Центрального сховища на утилізацію.
( Главу 2 доповнено пунктом 7 згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
Глава 3. Порядок передавання готівки банками
своїм філіям (відділенням), а також між банками
1. Банк (філія) може самостійно передавати готівку своїм філіям (банку), відділенням або іншим банкам незалежно від їх місця розташування на території України.
2. Передавання готівки між банками здійснюється на підставі укладених між ними договорів, у яких також визначається їх відповідальність за виявлення недостач (неплатіжних, підроблених) банкнот (монет).
3. Банк видає готівку вповноваженій особі банку-отримувача з видаткової каси за прибутково-видатковим касовим ордером та довіреністю (за потреби - за описом цінностей). У разі відправлення готівки через службу перевезення валютних цінностей та інкасації порядок видачі готівки і її документальне оформлення визначено нормативно-правовими актами Національного банку з організації перевезення валютних цінностей.
( Пункт 3 в редакції Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
4. Відділення банків, які не мають самостійного балансу, можуть з дозволу банку (філії), на балансі якого вони обліковуються, передавати готівку філіям та відділенням свого банку, іншим банкам, їх філіям (відділенням).
Договори про передавання готівки укладаються між банками (філіями), на балансі яких обліковуються відповідні відділення.
Розрахунки за готівку тих відділень, які не мають самостійного балансу, здійснюють банки (філії), на балансі яких вони обліковуються.
5. У разі передавання готівки національної валюти своїм філіям та іншим банкам незалежно від їх місцезнаходження, а також відділенням банку, які розташовані за межами області, не пізніше наступного робочого дня надсилається повідомлення про передавання готівки як банком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, відповідному територіальному управлінню. У повідомленні про передавання готівки мають зазначатися найменування банку, що видав готівку, дата її видачі, сума готівки та найменування банку-отримувача.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 211 від 14.06.2005, N 2 від 11.01.2007 )
Глава 4. Вимоги щодо формування та пакування
банкнот (монет) національної валюти
1. Територіальні управління приймають від банків готівку національної валюти за умови дотримання таких вимог:
банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал - на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з дефектами виробника, а банкноти також відповідно до їх розмірів;
розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо;
надірвані та розірвані (розрізані) на дві частини банкноти мають бути склеєні прозорими клейкою полімерною або за допомогою клею паперовою стрічкою завширшки не більше ніж 10 мм у такий спосіб, щоб це не призводило до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Склеювати розірвані на дві частини банкноти потрібно впритул без накладання однієї частини на іншу;
банкноти, що розірвані (розрізані) більше ніж на дві частини, площа кожної з яких менше ніж 55% початкової площі банкноти, не склеюються, вкладаються до окремого конверта та в установленому порядку передаються на дослідження до територіального управління як сумнівні.
Банкноти, що не викликають сумніву щодо їх справжності, але пошкоджені, розірвані (розрізані) та склеєні в установлений вище спосіб, у тому числі банкноти з утраченими частинами (якщо залишилося не менше ніж 55% початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банкнот і пакують окремо.
Банки пакують окремо прийняті від правоохоронних органів банкноти, оброблені спеціальними хімічними реактивами під час проведення слідчо-оперативних заходів (для уникнення забруднення перерахування таких банкнот доцільно здійснювати в захисних латексних рукавичках або за допомогою пінцета).
До значно зношених відсортовують банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот.
Банкноти, пошкоджені вогнем, водою, хімікатами тощо, площа яких під час приймання та оброблення може стати меншою, ніж 55% їх початкової площі, територіальні управління Національного банку приймають відповідно до вимог Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 N 547, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.12.2004 за N 1549/10148.
( Пункт 1 в редакції Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
2. Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управліннях лише в упаковці територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору.
3. Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у територіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються такі види пакування.
Кожні 100 аркушів банкнот одного номіналу й розміру формуються в корінці банкнот та пакуються хрестоподібно або поперечно бандероллю або з використанням бандерольних кілець з відповідними кольоровими смугами (додаток 4). Поперечне обандеролювання потрібно здійснювати таким чином, щоб кінці бандеролей не потрапляли між банкнот корінця та не насувалися на його торець. Склеювання банкнот з бандероллю не допускається.
4. На бандеролі мають бути такі реквізити:
найменування банку, код банку або номер за електронною поштою;
номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");
( Абзац третій пункту 4 глави 4 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )( Абзац 4 пункту 4 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
кількість укладених банкнот;
сума (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");
( Абзац шостий пункту 4 глави 4 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )
дата формування (ДД/ММ або МММ /місяць цифрами або скорочено літерами/, РРРР);
( Абзац шостий пункту 4 в редакції Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
підпис та іменний штамп (код) касового працівника, який здійснював сортування і перерахування банкнот, а в разі колективної (бригадної) матеріальної відповідальності - код бригади.
5. У разі пакування банкнот на автоматизованій системі оброблення на бандеролі корінця банкнот зазначаються: ідентифікатор користувача, скорочене найменування банку, код банку, номер автоматизованої системи оброблення банкнот, дата і час формування корінця банкнот, номер укладальника (тільки для системи BPS-1000).
Бандеролі корінців під час оброблення банкнот на місці ручного дооброблення формуються з реквізитами, визначеними пунктом 4 цієї глави, і з підписом та відбитком іменного штампа касира, який здійснював ручне дооброблення банкнот.
( Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
6. На бандеролі корінця банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору мають бути такі реквізити:
абревіатура "НБУ";
номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");
( Абзац третій пункту 6 глави 4 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )( Абзац четвертий пункту 6 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
сума (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г");
( Абзац п'ятий пункту 6 глави 4 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )
дата;
код бригади.
7. Кожні 10 корінців банкнот формуються в пачку по 1000 аркушів одного номіналу і розміру, яка має верхню та нижню накладки з картону. На верхній накладці пачки (як придатних, так і зношених банкнот), сформованої вручну або на автоматизованих системах оброблення банкнот, крім реквізитів, які визначені пунктом 4 цієї глави, після реквізиту "номінал" додатково проставляється реквізит "зразка ____ року".
( Абзац перший пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
У разі пакування банкнот бригадою касових працівників, з якою укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, на накладці пачки проставляється штамп із зазначенням коду бригади та підпис касового працівника, який пакував пачку. На накладках пачок банкнот, оброблених на місці ручного дооброблення на автоматизованих системах оброблення, проставляється підпис та іменний штамп касира, який здійснював оброблення цих банкнот.
( Абзац другий пункту 7 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 2 від 11.01.2007 )( Абзац третій пункту 7 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
8. На накладках пачок непридатних до обігу банкнот, сформованих банками, які відправлятимуться територіальними управліннями до Центрального сховища, проставляється штамп з найменуванням територіального управління, яке відправляє ці пачки (крім пачок, упакованих у поліетиленову плівку).
9. Сформована таким чином пачка банкнот з хрестоподібним обандероленням корінців пакується одним з таких способів:
( Абзац перший пункту 9 глави 4 розділу II в редакції Постанови Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
обв'язується стрічкою з полімерного матеріалу (із зварюванням кінців стрічки) два рази впоперек пачки симетрично щодо центру і один раз уздовж по центру пачки із зварюванням перехрещень стрічки. Зварні кінці стрічки мають розташовуватися збоку пачки. На стрічці проставляється код банку та особистий код касира. Під час автоматичного нанесення кодів на стрічку вони проставляються на місцях зварювання стрічки, а під час ручного нанесення - проставляються за допомогою пломбіра на повздовжній стрічці у двох-трьох місцях, після чого здійснюється обв'язка. Відбитки коду банку та касира мають бути чіткими, що дасть змогу однозначно ідентифікувати банк і касира"
( Абзац другий пункту 9 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005; в редакції Постанови Національного банку N 111 від 02.04.2007 )
запаковується на спеціальних пристроях у термоусадкову плівку. Зварні шви можуть бути зверху і знизу пачки або з її торців і їх має бути не більше ніж три. На один із широких боків пачки в термоусадковій плівці наклеюється перфорована клейка етикетка, яка виготовлена з матового паперу білого кольору розміром 70х55 мм, що унеможливлює її несанкціоноване зняття без пошкодження. На перфоровану клейку етикетку друкарським способом ставляться реквізити "номінал" і "сума", а всі інші реквізити, визначені для накладок, проставляються під час пакування пачок. У цьому разі верхні та нижні накладки можуть не використовуватися;
пакується в поліетиленові пакети з вакуумуванням та зварюванням країв (у разі застосування напівавтоматичного пристрою). Під час пакування застосовуються накладки встановленого зразка. Пакети зварює касовий працівник, який формував корінці банкнот, із проставленням свого особистого коду;
обв'язується, як виняток до придбання обладнання, шпагатом, що не має вузлів та надривів, хрестоподібно на чотири глухих вузли. На верхній або нижній накладці на обох кінцях шпагату біля вузла накладається пломба, на якій зазначається код банку або номер за електронною поштою, номер пломбіра (для банків).
( Абзац п'ятий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку N 211 від 14.06.2005, N 2 від 11.01.2007 )
Пачка з корінцями, обандероленими поперечно, обов'язково запаковується в термоусадкову плівку або в поліетиленові пакети у встановленому порядку.
( Пункт 9 глави 4 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
Пачка, сформована одним з вищезазначених способів, повинна мати щільну обв'язку, щоб унеможливити зміщення корінців у пачці.
( Пункт 9 глави 4 розділу II доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
10. Пачки банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору повинні мати на загальній бандеролі знизу пачки такі реквізити: "Банкнотно-монетний двір" та "Національний банк України", номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г"), кількість аркушів банкнот, суму (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г"), дату формування та код бригади. На окремих пачках може додатково проставлятися підпис та іменний штамп обліковця.
( Абзац перший пункту 10 глави 4 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )
Пачка банкнот пакується в термоусадкову плівку і може мати два зварних шви з боків або два зварних шви зверху та знизу пачки і один зварний шов на її торці.
11. На накладках неповних пачок і бандеролях неповних корінців банкнот, крім передбачених реквізитів, кількість та сума проставляються від руки.
12. Придатні до обігу монети одного номіналу пакуються в стандартні мішечки без зовнішніх швів. Горловина кожного мішечка прошивається разом з ярликом із тканини і щільно зав'язується шпагатом, що не має вузлів і надривів. Кінці шпагату зав'язуються глухим вузлом з накладенням пломби, на якій зазначаються код банку або номер за електронною поштою та номер пломбіра. До неповних мішечків з монетами прикріплюється ярлик з картону із зазначенням відповідних реквізитів.
( Абзац перший пункту 12 глави 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 2 від 11.01.2007 )
Кількість та суму вкладення монет в упаковку визначено в додатку 5 до цієї Інструкції.
13. На ярликах до мішечків з монетами (додаток 4) зазначаються найменування банку, код банку або номер за електронною поштою, номінал (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г", а для пам'ятних та ювілейних обігових монет - назва монети), сума (зазначається цифрами, а назва національної валюти зазначається повністю "гривень" або скорочено "грн.", або графічним знаком гривні - "г"), дата пакування, прізвище та підпис (код) касового працівника, а в разі колективної матеріальної відповідальності - підпис касового працівника та код бригади.
( Пункт 13 глави 4 розділу II в редакції Постанови НБУ N 593 від 04.12.2004 )
14. На монетах в упаковці Банкнотно-монетного двору на ярликах, прикріплених до мішечків, зазначаються найменування виробника, номінал (назва пам'ятних та ювілейних монет), сума вкладення, дата (місяць, рік) пакування. Сума вкладення в мішечках засвідчується номером обліковця або його штампом та підписом. Горловина мішечка разом із ярликом з тканини прошивається та опломбовується свинцевою пломбою з такими реквізитами: символ Банкнотно-монетного двору, особисте клеймо обліковця.
Банкнотно-монетний двір пакує пам'ятні (ювілейні) монети з дорогоцінних і недорогоцінних металів в індивідуальну упаковку та в картонні коробки, а також обандеролює коробки з пам'ятними (ювілейними) монетами полімерною стрічкою із зварюванням її кінців на верхньому боці коробки, на місце перехрещення якої наклеює самоклеювальну етикетку з такими реквізитами: найменування виробника та його логотип, назва пам'ятних (ювілейних) монет, назва металу, кількість вкладення, сума вкладення, дата пакування, номер обліковця (або відбиток його штампа) та підпис.
( Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
Кількість і сума вкладення пам'ятних (ювілейних) монет з дорогоцінних і недорогоцінних металів в упаковку визначені в додатку 20 до цієї Інструкції.
( Пункт 14 доповнено абзацом згідно з Постановою Нацбанку N 211 від 14.06.2005 )
15. Монети, виготовлені Банкнотно-монетним двором, можуть пакуватися також у паперові ролики із застосуванням автоматичних пакувальних установок. На упаковці ролика мають бути зазначені такі реквізити: найменування виробника та його логотип, номінал, сума вкладення, кількість вкладення, номер пакувальника, дата пакування.
Ролики з монетами у кількості, зазначеній у додатку 5 до цієї Інструкції, мають пакуватися в термоусадкову поліетиленову плівку.
Два пакети з роликами (без наклеювання на них етикеток) пакуються в блоки шляхом перехресного обандеролювання полімерною стрічкою. На перехресті стрічок наклеюється самоклеювальна перфорована етикетка, з'єднуючи їх між собою, з такими реквізитами: