• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України

Національний банк України  | Постанова, Форма типового документа, Інструкція від 14.08.2003 № 337 | Документ не діє
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
14.08.2003 N 337
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 вересня 2003 р.
за N 768/8089
Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 62 від 18.02.2004 )
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Правління Національного банку України
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про касові операції в банках України (далі - Інструкція про касові операції), що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
глави I, II, III, IV, VII (крім пункту 312), VIII та розділи 5 і 5-а глави VI Інструкції N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 N 129, із змінами (далі - Інструкція N 1).
3. Департаменту готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва) після державної реєстрації цієї постанови в Міністерстві юстиції України довести її зміст до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі.
4. Зобов'язати банки розробити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій до 1 лютого 2004 року.
5. Постанова набирає чинності з 1 лютого 2004 року.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка та Департамент готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва).
В.о. Голови А.П.Яценюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
14.08.2003 N 337
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
5 вересня 2003 р.
за N 768/8089
ІНСТРУКЦІЯ
про касові операції в банках України
Розділ I. Загальні положення
1. Інструкція про касові операції в банках України (далі - Інструкція) розроблена згідно із Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", іншим законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - нормативно-правові акти).
2. У цій Інструкції терміни, що визначені законодавчими, нормативно-правовими актами та цією Інструкцією, уживаються в такому значенні:
бандероль - паперова стрічка (кільце) з установленими характеристиками, яка (яке) використовується для пакування корінців банкнот;
банкноти - паперові грошові знаки різного номіналу;
банкноти (монети) з дефектами виробника - це банкноти (монети) національної валюти, що не відповідають затвердженому зразку за ознаками, установленими нормативно-правовими актами;
відповідальні особи сховища цінностей - посадові особи, яких призначено згідно з наказом керівника банку і на яких покладено обов'язки щодо зберігання готівки в операційній касі та інших цінностей у сховищі цінностей і виконання операцій з ними;
готівка - грошові знаки (банкноти, монети);
депозитна система - система з обладнанням для внесення на зберігання цінностей до приймального блоку, яка відповідає вимогам Державного стандарту України ДСТУ 4012.2-2001, затвердженого наказом Держстандарту від 02.03.2001 N 93;
дослідження сумнівних банкнот (монет) національної та іноземної валюти - аналіз банкнот (монет) з метою перевірки наявності ознак справжності та платіжності (платіжність за станом зношеності банкнот іноземної валюти визначає центральний банк-емітент і дослідження щодо їх платіжності Національний банк не проводить), оцінки їх відповідності встановленим зразкам з обов'язковим оформленням відповідного акта про результати досліджень;
зразок банкноти - контрольний примірник банкноти певного номіналу, виготовлений на замовлення банку-емітента, з повною системою ознак платіжності та захисних елементів, який має нульову нумерацію і на який за допомогою перфорації або друку нанесено слово "ЗРАЗОК" будь-якою мовою. Як виняток, зразок банкноти може бути виготовлений з обігової пронумерованої банкноти шляхом перфорації слова "ЗРАЗОК" будь-якою мовою;
касове обслуговування - це надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки;
касовий вузол - комплекс поєднаних між собою приміщень банку, у яких проводяться операції з готівкою та іншими цінностями;
касові документи - прибуткові та видаткові документи, за допомогою яких оформляються касові операції;
касові операції - операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами;
корінець банкнот - 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані відповідною бандероллю (менше 100 (ста) банкнот - це неповний корінець);
монети - металеві грошові знаки різного номіналу;
надлишки банкнот (монет) - кількість (сума) зайвих банкнот (монет) щодо кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами, або в супровідному документі на готівку;
недостача банкнот (монет) - кількість (сума) банкнот (монет), яких не вистачає, відносно кількості (суми), що зазначена на бандеролі корінця банкнот, накладці до пачки банкнот або ярлику до мішечка з монетами, або в супровідному документі на готівку;
номінал банкнот (монет) - вартість, що зазначена на банкнотах (монетах);
оброблення готівки - це комплекс робіт, що включає сортування готівки, її перерахування та упакування відповідно до вимог нормативно-правових актів;
операційна каса - це приміщення банку (філії, відділення), у яких здійснюються касові операції;
пачка банкнот - 1000 банкнот одного номіналу, що складаються із 10 корінців банкнот по 100 банкнот (менше 10 корінців - неповна пачка);
підроблені (фальшиві) банкноти (монети) - банкноти (монети), що виготовлені будь-яким способом, уключаючи промисловий, усупереч установленому законодавством порядку та імітують (фальсифікують) платіжні банкноти (монети), виготовлені на замовлення банку-емітента і введені ним в обіг. До підроблених належать також перероблені банкноти (монети), на яких будь-яким способом (наклеюванням, малюванням, друкуванням тощо) змінено зображення, що визначають номінал, рік затвердження зразка (виготовлення), банк-емітент, інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні іншого номіналу чи року затвердження зразка (виготовлення), іншої країни (банку-емітента);
післяопераційний час - частина робочого дня банку після закінчення операційного часу, уключаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня;
пред'явник банкнот (монет) - фізична або юридична особа, яка пред'явила на дослідження до банку сумнівні банкноти (монети);
справжні банкноти (монети) - грошові знаки, які виготовлені на замовлення банку-емітента;
сумнівні банкноти (монети) - це банкноти (монети), справжність або платіжність яких викликає сумнів, а також ті, що мають ознаки підроблення, до проведення їх дослідження та складання експертом Національного банку відповідного акта;
сховище цінностей - спеціально обладнане приміщення (сейф, депозитна система), що використовується для зберігання готівки та інших цінностей, технічний стан якого відповідає нормативно-правовим актам;
цінності - готівка національної та іноземної валют, сумнівні (включаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, ювілейні, пам'ятні та інвестиційні монети, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вартість.
3. Ця Інструкція встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями (далі - банки) касових операцій у національній та іноземній валютах, регулює взаємовідносини банків з територіальними управліннями Національного банку (далі - територіальні управління), іншими банками та клієнтами з цих питань. Касові операції проводяться банками лише після одержання ліцензії Національного банку.
До касових операцій, які регламентуються цією Інструкцією, належать:
приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку;
видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат;
приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;
вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;
обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні.
Вимоги цієї Інструкції щодо оформлення касових документів та оброблення, формування і пакування банкнот (монет), а також порядку здійснення операцій з готівкою між територіальними управліннями та банками поширюються на територіальні управління та Центральне сховище Національного банку.
Банки здійснюють касове обслуговування клієнтів на договірних засадах.
4. Касове обслуговування банком клієнтів та оброблення готівки має здійснюватися в операційній касі.
Структуру операційної каси та чисельність касових працівників, а також потребу встановлення банкоматів банк визначає самостійно.
Робочі місця касових працівників, які здійснюють приймання та оброблення готівки, мають бути обладнані приладами для контролю захисних елементів банкнот. Крім того, робоче місце з приймання готівки має бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки.
Платіжність банкнот (монет) визначається касовими працівниками за правилами, установленими Національним банком, та з використанням довідкової інформації, що надається Національним банком, банками-емітентами, Інтерполом або іншими уповноваженими установами.
Касові працівники здійснюють операції лише з тими видами і номіналами банкнот іноземної валюти, які перебувають в обігу в країнах-емітентах або підлягають обміну в порядку, установленому банком-емітентом.
5. Банк самостійно визначає перелік касових операцій та інших послуг, які пропонуються клієнтам, якщо інше не регламентується законодавчими актами.
6. Роботу операційної каси з обслуговування клієнтів банк організовує протягом операційного часу та відповідно до внутрішніх правил банку в післяопераційний час.
Протягом цього часу банки зобов'язані без будь-яких обмежень безкоштовно обмінювати фізичним та юридичним особам платіжні банкноти та монети національної валюти, непридатні до обігу, на придатні. Такий обмін, якщо справжність та платіжність банкнот (монет) не викликає сумніву працівника банку, здійснюється безпосередньо під час приймання без відображення в бухгалтерському обліку.
7. Видача готівки під звіт працівникам банків для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі на відрядження, проводиться безпосередньо з їх кас або через банкомати із застосуванням корпоративних карток.
Видача готівкових коштів під звіт на відрядження здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів України.
Готівкові кошти під звіт працівникам банків на виробничі (господарські) потреби видаються на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань, то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до чинного законодавства.
У разі придбання працівником банку за власні готівкові кошти товарів (продукції, послуг) або використання цих коштів у відрядженні для потреб банку він звітує за витрачені кошти згідно з чинним законодавством.
( Пункт 7 розділу 1 в редакції Постанови Національного банку N 62 від 18.02.2004 )
8. Під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати:
своєчасне повне оприбуткування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до кас банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;
своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет) національної та іноземної валюти;
обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні до обігу банкноти (монети) та вилучення сумнівних банкнот (монет) на дослідження;
документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операційній касі;
своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;
належний внутрішній контроль за касовими операціями;
здавання готівки національної валюти до територіальних управлінь згідно із встановленими відповідним договором умовами;
створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;
задовольнення потреб клієнтів у готівці;
систематичний аналіз стану надходжень і видачі готівки в національній валюті;
ідентифікацію клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті.
9. Банки на підставі цієї Інструкції та з урахуванням переліку операцій, що проводяться, мають розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок:
роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час;
переміщення та передавання готівки і цінностей під відповідальність працівників банку, здійснення працівниками банку касових операцій з приймання та видачі готівки, у тому числі із застосуванням платіжних карток через касу банку або банкомат;
роботи з банкоматами, контролю за касовими операціями;
підкріплення готівкою філій (відділень) та приймання від них готівки;
зведення операційної каси;
надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів банку в індивідуальних сейфах, приймання від клієнтів цінностей на зберігання; організації роботи відповідальних осіб у сховищі цінностей, їх кількість та посади;
приймання, видачі та зберігання готівки операційної каси та інших цінностей;
відкривання і закривання сховищ цінностей;
роботи депозитної системи, здавання під охорону та прийняття з-під охорони сховищ цінностей і депозитних систем, а також зберігання ключів (дублікатів ключів) до них та ревізії цінностей тощо.
10. Готівка та інші цінності банку мають зберігатися у сховищах цінностей.
11. Банки допускають до роботи з готівкою та іншими цінностями працівників, які склали залік щодо знання вимог цієї Інструкції та внутрішніх положень про організацію роботи із здійснення касових операцій у межах тих питань, що належать до їх функціональних обов'язків. До касової роботи не допускаються неповнолітні особи. Касові працівники мають знати ознаки справжності і платіжності банкнот (монет).
Відповідальними особами у сховищі цінностей, на яких покладаються обов'язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей, мають призначатися посадові особи, стаж роботи яких у банківській системі не менше ніж один рік.
Розділ II. Порядок забезпечення банків готівкою
Глава 1. Порядок здавання та отримання
банками підкріплень готівкою національної валюти через територіальні управління
1. Підкріплення територіальними управліннями банків (філій) готівкою національної валюти, здавання до них готівки, у тому числі непридатних до обігу банкнот (монет), здійснюється на підставі укладених між ними договорів про касове обслуговування, якими має визначатися порядок здавання готівки, у тому числі доставленої власними силами банку з урахуванням технічних можливостей територіального управління.
2. У разі потреби касового обслуговування територіальним управлінням відділення банку, яке не має самостійного балансу, між територіальним управлінням, яке здійснюватиме касове обслуговування такого відділення, і банком (філією), на балансі якого воно обліковується, укладається договір про його касове обслуговування.
Касове обслуговування відділення, яке розташоване за межами області (регіону), де розміщений банк (філія), на балансі якого воно обліковується, може здійснювати територіальне управління за місцезнаходженням цього відділення.
3. Банк (філія), на балансі якого обліковується відділення, подає територіальному управлінню два примірники картки із зразками підписів та відбитка печатки, затверджені керівником і головним бухгалтером, за формою, установленою нормативно-правовими актами. У картці зазначаються зразки підписів осіб (не менше двох) цього відділення, які відповідають за схоронність цінностей, а також відбиток печатки відділення. Один примірник картки передається до служби перевезення цінностей та організації інкасації територіального управління для користування під час доставки підкріплень готівкою та її вивезення, другий - відділу готівкового обігу і касових операцій. У разі зміни посадових осіб, які відповідають за схоронність цінностей, або печатки відділення банк (філія), на балансі якого воно обліковується, у тижневий строк подає нові відповідно оформлені картки із зразками підписів та відбитка печатки.
4. Для підкріплення готівкою та здавання готівки (придатної та непридатної до обігу) банк (філія) завчасно надсилає засобами електронної пошти Національного банку до територіальних управлінь відповідні заявки за підписом уповноваженої особи банку з розподілом сум у розрізі номіналів (для здавання - з орієнтовним розподілом сум за номіналами). Форма, строк і час подання заявок обумовлюються територіальним управлінням за домовленістю з банками в договорах про касове обслуговування, у яких, зокрема, мають передбачатися можливість та порядок коригування банком заявок.
5. Територіальне управління розглядає заявки на підкріплення банків (філій) готівкою, здійснює аналіз структури банкнот і монет в обігу, насиченості обігу банкнотами та монетами всіх номіналів, розмінності банкнот і монет, що перебувають в обігу, і, враховуючи фактичну наявність банкнот і монет у сховищах територіального управління, визначає остаточні обсяги підкріплень готівкою.
6. Видача банкам підкріплень готівкою з оборотних кас територіальних управлінь здійснюється за умови надходження до територіальних управлінь відповідних сум з кореспондентських рахунків банків в операційний день отримання готівки.
7. Банки отримують готівку з доставкою власними силами безпосередньо з видаткової каси територіальних управлінь за довіреністю, типова форма якої передбачена Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318 (далі - довіреність), у разі доставки готівки службою перевезення цінностей та інкасації територіальних управлінь - за описами цінностей у національній валюті, що перевозяться (далі - опис цінностей).
8. Перерахування коштів територіальному управлінню за готівку, яку отримує відділення, що не має окремого балансу, а також надання підтвердження про отримання готівки здійснює банк (філія), на балансі якого (якої) перебуває це відділення, у день отримання готівки.
9. У день отримання готівки від інкасаторів територіальних управлінь банк, що отримав готівку, зобов'язаний надіслати через систему електронних платежів (далі - СЕП) територіальним управлінням електронний інформаційний документ про отримання готівки (додаток 1) до завершення операційного дня територіального управління з такими реквізитами:
код банку А - код банку, що отримав готівку;
рахунок клієнта банку А - рахунок, відкритий у банку для обліку отриманої готівки;
код банку Б - код банку, що відправив готівку;
рахунок клієнта банку Б - рахунок, відкритий у банку для обліку відправленої готівки;
"флаг" дебет - кредит - "3" (означає "кредит інформаційний");
сума платежу - сума отриманої готівки;
вид документа - "33" (означає "повідомлення про одержання готівки");
найменування платника (клієнта А);
найменування отримувача (клієнта Б);
зміст операції - "Отримання готівки для підкріплення".
Решта реквізитів електронного документа заповнюється відповідно до загальних правил.
10. Факт недостачі банкнот (монет), що виявлений банком в упаковці територіального управління, Центрального сховища або Банкнотно-монетного двору, розглядається Національним банком на підставі відповідно складеного акта про розбіжності (додаток 2) і в разі підтвердження такого факту суми недостач відшкодовуються ним, а також відшкодовуються суми недостач монет в упаковці іноземного виробника.
11. Акти про розбіжності, складені територіальними управліннями, Центральним сховищем у зв'язку з виявленими під час перерахування готівки в упаковці банків недостачами (неплатіжні, підроблені) банкнот (монет), надсилаються банкам, у пачках (мішечках) яких виявлено недостачі, разом з пакувальним матеріалом (накладка, бандероль з корінців та упаковка пачки, ярлик і пломба від мішечка) для відшкодування протягом трьох робочих днів з дня отримання акта.
Звіт про розбіжності, сформований автоматизованою системою оброблення банкнот (BPS-1000 або BPS-3000), є рівнозначним акту про розбіжності. До звіту про розбіжності, що складений на системі BPS-1000, додаються: накладка, бандероль з корінця та упаковка пачки. До звіту про розбіжності, що складений з використанням системи BPS-3000, додається бандероль з корінця, у якому виявлені розбіжності. Банк самостійно визначає джерела відшкодування сум недостач.
Сума надлишку, установленого територіальним управлінням, Центральним сховищем під час перерахування готівки в упаковці банку, оформляється актом про розбіжності і зараховується на кореспондентський рахунок відповідного банку. Акт про розбіжності разом з пакувальним матеріалом надсилається банку.
12. Банк здійснює вивезення готівки, у тому числі непридатної до обігу, до територіального управління лише в упаковці свого банку (філії, відділення).
13. Банк здає готівку (у тому числі не придатну до обігу), яку він доставляє власними силами, через прибуткову касу територіального управління. Банкноти здаються повними пачками, а банкноти номіналів 50, 100 та 200 грн - і неповними пачками (по одній за кожним номіналом) без поаркушного перерахування. Значно зношені та з дефектами виробника банкноти здаються як повними, так і неповними пачками (по одній за кожним номіналом і розміром) без поаркушного перерахування та неповними корінцями банкнот з поаркушним перерахуванням.
Під час вивезення готівки до територіальних управлінь банкам забороняється формування пачок банкнот з корінців, сформованих різними касирами та за різними датами.
Монети здаються повними мішечками, а зношені та з дефектами виробника - неповними.
Глава 2. Забезпечення банків зразками
банкнот національної валюти та їх зберігання
1. Банки отримують від територіальних управлінь зразки банкнот національної валюти, відповідні плакати та буклети.
Для інформування клієнтів щодо зразків банкнот мають використовуватися плакати та буклети, що розміщуються біля видаткових кас на видному місці.
2. Зразки банкнот обліковуються на відповідному позабалансовому рахунку за номінальною вартістю, і банки мають забезпечувати їх непошкодженість (виключаючи їх наклеювання).
3. Під час отримання зразків банкнот банки мають надавати територіальному управлінню письмове зобов'язання (додаток 3) щодо забезпечення ними схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням і повернення їх на першу вимогу територіального управління. Оформляється зобов'язання у двох примірниках, які засвідчуються підписами керівника банку. У разі повернення банком зразків банкнот до територіального управління це зобов'язання повертається банку, а в разі повернення частини зразків банкнот оформляється нове зобов'язання на кількість і суму залишку зразків банкнот.
4. У разі виявлення пошкодження або недостачі зразків банкнот банк відшкодовує територіальному управлінню їх суму за номіналом.
5. Відділення, які не мають самостійного балансу, забезпечуються зразками банкнот банком (філією), на балансі якого вони обліковуються. Банк (філія) контролює забезпечення такими відділеннями схоронності, непошкодженості та використання зразків банкнот за призначенням.
6. У разі ліквідації відділення зразки банкнот передаються банку (філії), на балансі якого воно обліковується, а в разі ліквідації самого банку повертаються територіальному управлінню.
Глава 3. Порядок передавання готівки банками
своїм філіям (відділенням), а також між банками
1. Банк (філія) може самостійно передавати готівку своїм філіям (банку), відділенням або іншим банкам незалежно від їх місця розташування на території України.
2. Передавання готівки між банками здійснюється на підставі укладених між ними договорів, у яких також визначається їх відповідальність за виявлення недостач (неплатіжних, підроблених) банкнот (монет).
3. Видача готівки тим банком, що передає готівку іншому банку, проводиться за прибутково-видатковим касовим ордером та довіреністю (за потреби - описом цінностей). У разі відправлення готівки через службу перевезення цінностей та інкасації територіальних управлінь - за прибутково-видатковим касовим ордером, дорученням та описом цінностей.
4. Відділення банків, які не мають самостійного балансу, можуть з дозволу банку (філії), на балансі якого вони обліковуються, передавати готівку філіям та відділенням свого банку, іншим банкам, їх філіям (відділенням).
Договори про передавання готівки укладаються між банками (філіями), на балансі яких обліковуються відповідні відділення.
Розрахунки за готівку тих відділень, які не мають самостійного балансу, здійснюють банки (філії), на балансі яких вони обліковуються.
5. У разі передавання готівки національної валюти своїм філіям (відділенням), які розташовані за межами області, а також іншим банкам, незалежно від їх місцезнаходження, у день її передавання надсилається повідомлення про передавання готівки як банком, що передає готівку, так і банком, що її одержує, відповідному територіальному управлінню. У повідомленні про передавання готівки мають зазначатися найменування банку, що видав готівку, дата її видачі, сума готівки та найменування банку-отримувача.
Глава 4. Вимоги щодо формування та пакування
банкнот (монет) національної валюти
1. Приймання територіальними управліннями готівки національної валюти від банків здійснюється згідно з такими вимогами:
банкноти (монети) мають бути розсортовані за номіналами, кожен номінал - на придатні до обігу, зношені, значно зношені та з дефектами виробника, а банкноти - також відповідно до їх розмірів;
розсортовані за номіналами і розмірами банкноти формуються лицьовим боком догори в одному напрямку та пакуються окремо;
надірвані та розірвані банкноти мають бути склеєні клейкою прозорою стрічкою шириною не більше ніж 10 мм або калькою за допомогою клею, який не призводить до склеювання сусідніх банкнот у корінці. Порвані на дрібні частини або обгорілі банкноти можуть наклеюватися на прозорий папір за розміром банкноти. Склеювання частин банкнот потрібно виконувати впритул без накладання однієї частини на іншу.
Банкноти, що не викликають сумніву щодо їх справжності, але пошкоджені, розірвані та розрізані більше ніж на дві частини і склеєні, у тому числі з утраченими частинами (якщо залишилося не менше ніж 55% початкової площі банкноти), відсортовують до значно зношених банкнот і пакують окремо.
До значно зношених відсортовують також банкноти, які склеєні з порушенням установлених вимог, що перешкоджає їх обробленню на автоматизованих системах оброблення банкнот.
2. Банки отримують підкріплення готівкою в територіальних управліннях лише в упаковці територіальних управлінь, Центрального сховища та Банкнотно-монетного двору.
3. Під час пакування готівки, яка передається банками до територіальних управлінь, а також у територіальних управліннях, Центральному сховищі та Банкнотно-монетному дворі застосовуються такі види пакування.
Кожні 100 аркушів банкнот одного номіналу й розміру формуються в корінці банкнот та пакуються хрестоподібно або поперечно бандероллю або з використанням бандерольних кілець з відповідними кольоровими смугами (додаток 4). Поперечне обандеролювання потрібно здійснювати таким чином, щоб кінці бандеролей не потрапляли між банкнот корінця та не насувалися на його торець. Склеювання банкнот з бандероллю не допускається.
4. На бандеролі мають бути такі реквізити:
найменування банку, код банку або номер за електронною
поштою;
номінал;
кількість укладених банкнот;
сума;
дата формування (ДД/ММ, РРРР);
підпис та іменний штамп (код) касового працівника, який здійснював сортування і перерахування банкнот, а в разі колективної (бригадної) матеріальної відповідальності - код бригади.
5. У разі пакування банкнот на автоматизованій системі оброблення на бандеролі корінця банкнот зазначаються: ідентифікатор користувача, скорочене найменування банку, код банку, номер автоматизованої системи оброблення банкнот, дата і час формування корінця банкнот, номер укладальника (тільки для системи BPS-1000).
6. На бандеролі корінця банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору мають бути такі реквізити:
абревіатура "НБУ";
номінал;
сума;
дата;
код бригади.
7. Кожні 10 корінців банкнот формуються в пачку по 1000 аркушів одного номіналу і розміру, яка має верхню та нижню накладки з картону. На верхній накладці проставляються такі самі реквізити, що і на бандеролі. У верхньому правому куті бандеролей та накладки пачки не придатних до обігу банкнот проставляється штамп "зношені", "значно зношені" або "з дефектами виробника".
У разі пакування банкнот бригадою касових працівників, з якою укладений договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, на накладці пачки проставляється штамп із зазначенням коду бригади та підпис касового працівника, який пакував пачку.
Під час пакування корінців банкнот поперечною бандероллю та пачок банкнот стрічкою з полімерного матеріалу або шпагатом має застосовуватися накладка, яка складається з верхньої та нижньої частини та бокових частин і закриває торці пачки впритул або внапуск.
8. На накладках пачок непридатних до обігу банкнот, сформованих банками, які відправлятимуться територіальними управліннями до Центрального сховища, проставляється штамп з найменуванням територіального управління, яке відправляє ці пачки (крім пачок, упакованих у поліетиленову плівку).
9. Сформована таким чином пачка пакується одним із таких способів:
обв'язується стрічкою з полімерного матеріалу (із зварюванням кінців стрічки) два рази впоперек пачки симетрично щодо центру і один раз уздовж по центру пачки із зварюванням перехрещень стрічки. Зварні кінці стрічки мають розташовуватися збоку пачки. На поздовжній стрічці зверху за допомогою пломбіра проставляється код банку та особистий код касира (код проставляється на стрічці у двох-трьох місцях, а потім здійснюється обв'язка). Відбитки коду банку та касира мають бути чіткими, що дасть змогу однозначно ідентифікувати банк і касира;
запаковується на спеціальних пристроях у термоусадкову плівку. Зварні шви можуть бути зверху і знизу пачки або з її торців і їх має бути не більше ніж три. На один із широких боків пачки в термоусадковій плівці наклеюється перфорована клейка етикетка, яка виготовлена з матового паперу білого кольору розміром 70х55 мм, що унеможливлює її несанкціоноване зняття без пошкодження. На перфоровану клейку етикетку друкарським способом ставляться реквізити "номінал" і "сума", а всі інші реквізити, визначені для накладок, проставляються під час пакування пачок. У цьому разі верхні та нижні накладки можуть не використовуватися;
пакується в поліетиленові пакети з вакуумуванням та зварюванням країв (у разі застосування напівавтоматичного пристрою). Під час пакування застосовуються накладки встановленого зразка. Пакети зварює касовий працівник, який формував корінці банкнот, із проставленням свого особистого коду;
обв'язується шпагатом, що не має вузлів та надривів, хрестоподібно на чотири глухих вузли. На верхній або нижній накладці на обох кінцях шпагату біля вузла накладається пломба, на якій зазначається код банку, номер пломбіра (для банків).
10. Пачки банкнот в упаковці Банкнотно-монетного двору повинні мати на загальній бандеролі знизу пачки такі реквізити: "Банкнотно-монетний двір" та "Національний банк України", номінал, кількість аркушів банкнот, суму, дату формування та код бригади. На окремих пачках може додатково проставлятися підпис та іменний штамп обліковця.
Пачка банкнот пакується в термоусадкову плівку і може мати два зварних шви з боків або два зварних шви зверху та знизу пачки і один зварний шов на її торці.
11. На накладках неповних пачок і бандеролях неповних корінців банкнот, крім передбачених реквізитів, кількість та сума проставляються від руки.
12. Придатні до обігу монети одного номіналу пакуються в стандартні мішечки без зовнішніх швів. Горловина кожного мішечка прошивається разом з ярликом із тканини і щільно зав'язується шпагатом, що не має вузлів і надривів. Кінці шпагату зав'язуються глухим вузлом із накладенням пломби, на якій зазначаються код банку та номер пломбіра. До неповних мішечків з монетами прикріплюється ярлик з картону із зазначенням відповідних реквізитів.
Кількість та суму вкладення монет в упаковку визначено в додатку 5 до цієї Інструкції.
13. На ярликах до мішечків із монетами (додаток 4) зазначаються найменування банку, код банку або номер за електронною поштою, номінал (для пам'ятних та ювілейних обігових монет - назва монети), сума, дата пакування, прізвище та підпис (код) касового працівника, а в разі колективної матеріальної відповідальності - підпис касового працівника та код бригади.
14. На монетах в упаковці Банкнотно-монетного двору на ярликах, прикріплених до мішечків, зазначаються найменування виробника, номінал (назва пам'ятних та ювілейних монет), сума вкладення, дата (місяць, рік) пакування. Сума вкладення в мішечках засвідчується номером обліковця або його штампом та підписом. Горловина мішечка разом із ярликом з тканини прошивається та опломбовується свинцевою пломбою з такими реквізитами: символ Банкнотно-монетного двору, особисте клеймо обліковця.
15. Монети, виготовлені Банкнотно-монетним двором, можуть пакуватися також у паперові ролики із застосуванням напівавтоматичних або автоматичних пакувальних установок. Ролики з монетами мають пакуватися в поліетиленові пакети з вакуумуванням або в термоусадкову поліетиленову плівку.
16. У разі підкріплення власних структурних підрозділів банкнотами (монетами) та для касового обслуговування клієнтів банк може також формувати готівку в порядку, установленому внутрішніми положеннями, а для передавання готівки інших банків - відповідно до вимог, обумовлених договором.
Розділ III. Касові операції банків з клієнтами
Глава 1. Загальні вимоги до оформлення
касових документів
1. До касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки (додаток 6), прибутково-видатковий касовий ордер (додаток 7), заява на видачу готівки (додаток 8), прибутковий касовий ордер (додаток 9), видатковий касовий ордер (додаток 10 ), грошовий чек (додаток 11), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.
Валютно-обмінні операції, а також операції з банківськими металами здійснюються на підставі касових документів, визначених іншими нормативно-правовими актами.
Для проведення операцій з цінностями, які обліковуються на позабалансових рахунках, використовуються видатковий позабалансовий ордер (додаток 12) і прибутковий позабалансовий ордер (додаток 13).
Вимоги цієї Інструкції до оформлення касових документів не поширюються на операції із застосуванням платіжних карток.
2. Цією Інструкцією визначені зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки. Бланки касових документів виготовляються згідно з їх зразками друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.
Форми документів, які застосовуються під час приймання переказу готівки та виплати її суми отримувачу в готівковій формі, визначаються відповідною платіжною системою і мають містити обов'язкові реквізити: дата здійснення операції, зазначення платника та отримувача, дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, сума касової операції, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.
3. До обов'язкових реквізитів касових документів, які оформлюються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім перелічених вище), також належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку 14 до цієї Інструкції. Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою. Додаткові реквізити можуть бути дописані в касовому документі від руки ручкою.
Заповнює касові документи клієнт від руки ручкою чи за допомогою технічних засобів або працівник банку за згодою клієнта із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі - САБ).
Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові касові ордери, заяви на видачу готівки оформляються банком за допомогою технічних засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому кутку або виписуються з використанням копіювального або самокопіювального паперу.
У разі використання САБ для оформлення касових документів та відповідно до порядку внутрішнього контролю банк визначає кількість підписів працівників банку, які оформляють, контролюють та виконують касову операцію.
Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями, та визначає систему контролю за їх здійсненням.
4. Виписується така кількість примірників касових документів, крім грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків.
5. У разі здійснення операцій з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, з метою ідентифікації осіб у касових документах мають зазначатися такі реквізити:
для фізичних осіб-резидентів: прізвище, ім'я, по батькові особи, яка здійснює операцію з готівкою, дата народження, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав, місце проживання, ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
для фізичних осіб-нерезидентів: прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності) особи, яка здійснює операцію з готівкою, дата народження, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав, громадянство, місце проживання або тимчасового перебування;
для юридичних осіб-резидентів: найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, реквізити банку, у якому відкрито поточний рахунок (із зазначенням його номера), прізвище, ім'я, по батькові особи - представника цієї юридичної особи, яка безпосередньо одержує, вносить або переказує готівку, дата народження, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав;
для юридичних осіб-нерезидентів: найменування, місцезнаходження, реквізити банку, у якому відкрито поточний рахунок (із зазначенням його номера), прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності) особи, представника цієї юридичної особи, яка безпосередньо одержує, вносить або переказує готівку, дата народження, серія та номер паспорта (або документа, що його замінює), дата видачі та орган, що його видав.
Реквізити для ідентифікації осіб обов'язково мають бути зазначені в касових документах за допомогою технічних засобів або від руки на підставі пред'явлених клієнтом відповідних документів.
Під час приймання від клієнтів банку касових документів за операціями з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, банк перевіряє належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, клієнту та відповідність даних документа тим даним, що зазначені в касовому документі.
У разі ненадання клієнтом документів або відомостей, потрібних для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, або умисного надання неправдивих відомостей банк відмовляє клієнту в проведенні операції з готівкою та повертає йому касовий документ без виконання. На зворотному боці касового документа банк робить напис про причину його повернення (з обов'язковим посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і зазначає дату його повернення (із засвідченням підписами виконавця та/або працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком печатки (штампа) банку).
Якщо операція з готівкою, яку здійснює клієнт, містить ознаки такої, що підлягає фінансовому моніторингу, то банк має право відмовити клієнту в її проведенні та повернути касовий документ без виконання. На зворотному боці касового документа банк робить напис про причину його повернення (з обов'язковим посиланням на частину другу статті 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" і зазначає дату його повернення (це засвідчується підписами виконавця та відповідального працівника, який приймає рішення щодо віднесення операції клієнта до операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, і відбитком печатки (штампа) банку).
6. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка незалежно від суми, за винятком реалізації ювілейних, пам'ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи, що його видала.
7. Грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів з дня їх виписки, не враховуючи день виписки. Дата на чеку зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом. Грошовий чек має містити відбиток печатки та підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів. Використання факсиміле не допускається.
8. Прибутково-видаткові касові ордери застосовуються для оформлення касових операцій з видачі підкріплень готівкою власним філіям (відділенням) та приймання від них готівки, завантаження і розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку, переміщення готівки з рахунку "Банкноти та монети, інкасовані до перерахування" на рахунок "Банкноти та монети в касі банку", а також для оформлення загальної суми проведених операцій (приймання платежів за рахунками, операції, виконані із застосуванням платіжних карток через касу банку та банкомат, тощо).
9. У прибуткових, видаткових та прибутково-видаткових касових ордерах на видачу готівки працівникам банку, а також інкасаторам територіальних управлінь зазначаються прізвище, ім'я, по батькові отримувача, назва документа (посвідчення, перепустка) та його номер (крім операцій з видачі та приймання готівки між касовими працівниками).
10. У заявах на переказ готівки для нарахування податків, зборів та інших платежів до бюджету і цільових фондів у додаткових реквізитах зазначається код бюджетної класифікації, ідентифікаційний номер (крім тих випадків, за яких фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера і в паспорті якої зроблено відповідну відмітку).
11. Банк може приймати платежі готівкою за рахунками на сплату платежів (квартплата та комунальні послуги, телефонний зв'язок, кабельне телебачення, електроенергія, газ тощо), роздрукованими юридичною особою - отримувачем платежів. Такий документ має містити всі обов'язкові реквізити, які передбачені для виконання цих операцій.
Усі операції з приймання платежів готівкою за відповідними рахунками мають фіксуватися в протоколі САБ або реєстрі у формі, яка не допускає зміни його змісту і є документом, що підтверджує виконання зазначених касових операцій.
12. У разі здійснення касових операцій протягом операційного часу відповідальний працівник банку на касових документах проставляє дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".
Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.
13. Виправлення в касових документах реквізитів, а саме: номера рахунків, найменування клієнта, суми, прізвища, імені, по батькові отримувача (платника) не допускаються.
14. Якщо прибутковий документ не заповнено або заповнено з порушенням вимог, що встановлені цією Інструкцією, або якщо сума наявних коштів менша, ніж сума платежу, то клієнт додає потрібну суму готівки або операція не виконується, а документ і готівка повертаються платнику. Порядок анулювання операції та повернення платежу визначаються залежно від внутрішнього порядку банку.
15. Клієнт має право зазначити в заяві на переказ готівки дату валютування, яка не може перевищувати 10 календарних днів після складання касового документа (день складання не враховується). Якщо дата валютування перевищує 10 календарних днів, то банк не приймає касовий документ до виконання.
Виплату отримувачам сум переказів готівкою банк здійснює починаючи з визначеної дати валютування. Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк здійснює виплату переказу починаючи з першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.
До настання дати валютування клієнт може відкликати кошти, у зв'язку з чим подає відповідному банку лист (для юридичних осіб) або заяву (для фізичних осіб) про відкликання коштів.
Якщо отримувач переказу протягом тридцяти робочих днів з дати валютування не отримав суму переказу, то банк отримувача зобов'язаний протягом трьох робочих днів повернути суму переказу банку платника.
Виплата відкликаних (повернутих) коштів готівкою здійснюється фізичним особам та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності як виплата переказу без відкриття рахунку, а юридичним особам - шляхом зарахування на їх поточні рахунки.
Глава 2. Приймання банком готівки
1. Банк приймає від клієнта готівку для здійснення її переказу. За рішенням банку іноземна валюта у вигляді монет приймається в касу банку лише в разі касового обслуговування юридичних осіб, що мають право використовувати іноземну валюту як засіб платежу або здійснювати розрахунки, пов'язані з відрядженнями за кордон.
2. Приймання готівки національної валюти від клієнтів здійснюється через каси банків за такими прибутковими касовими документами:
за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки, від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, а також від юридичних та фізичних осіб - на рахунки інших юридичних або фізичних осіб, які відкриті в цьому самому банку або в іншому банку, та переказу без відкриття рахунку;
за рахунками на сплату платежів - від фізичних осіб на користь юридичних осіб;
за прибутковим касовим ордером - від працівників банку за внутрішньобанківськими операціями;
за документами, установленими відповідною платіжною системою: від фізичних і юридичних осіб - для відправлення переказу та виплати його отримувачу готівкою в національній валюті.
3. Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами:
за заявою на переказ готівки: від юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів - для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності - для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказу без відкриття рахунку;