Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів

легкові автомобілі, позадорожні легкові автомобілі: тип кузова (седан, універсал тощо), призначення (дорожні, позадорожні), тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо), робочий об'єм двигуна, привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні), тип коробки передач, габаритні розміри, комплектність, кількість дверей, рік виготовлення;

автобуси: призначення (міські, приміські, міжміські, загального призначення), пасажировмісність, довжина, тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо), потужність двигуна, робочий об'єм двигуна, комплектність, рік виготовлення;

мототехніка: рік виготовлення, призначення, тип рами, робочий об'єм двигуна, число циліндрів, число тактів двигуна, габаритні розміри;

сільськогосподарська та лісогосподарська техніка, спеціальний рухомий склад: рік виготовлення, призначення, характеристики спеціального обладнання, базове шасі, тип двигуна, потужність двигуна, робочий об'єм двигуна, габаритні розміри.

Для підбору аналога перевагу слід надавати транспортним засобам того самого виробника (країни-виробника).

Рік виготовлення аналога повинен відрізнятися від року виготовлення оцінюваного ДТЗ не більше ніж на 5 років.

Аналог уважається підібраним, якщо відхилення факторів за кожною порівнюваною характеристикою, яка має числовий вираз, не перевищує +- 5%. Інші функціональні характеристики повинні збігатися.

Якщо відхилення факторів за порівнюваними характеристиками, які мають числовий вираз, перевищує +- 5%, ціна приймається як середнє арифметичне значення декількох найбільш близьких аналогів.

7.13. Ліквідаційна вартість ДТЗ (Сл), його складових обумовлена обмеженим строком їхньої реалізації внаслідок примусового продажу і визначається за такою формулою

де Кл = 0.8...0.95, коефіцієнт ліквідності.

Зазначений коефіцієнт ураховує такі обставини: обмеження в організації маркетингових досліджень, проведення реалізації у короткий термін у примусовому порядку та відсутність передпродажної підготовки ДТЗ.

Ліквідаційна вартість не враховує витрат, що супроводжують продаж, зокрема комісійні збори.

7.14. Ринкова вартість технічно не справного, розкомплектованого ДТЗ (зокрема, ДТЗ, що ввозиться на митну територію України) не може бути меншою за його скрапову вартість з урахуванням витрат на його утилізацію.

7.15. Якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових розкомплектованого або аварійного ДТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого ДТЗ дорівнює його утилізаційній вартості. Відновлювати такий ДТЗ за принципом внеску - економічно не доцільно.

Утилізаційна вартість визначається як сума ринкової вартості працездатних складових та вартості металобрухту складових, які залишилися.

Вартість працездатних складових визначається після їх дефектування, за винятком вартості робіт з їх демонтажу, та з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових оцінюваного ДТЗ.

Технічний стан складових ДТЗ у частині їх працездатності визначається фахівцем шляхом технічного огляду ДТЗ, у разі неможливості його проведення, - виходячи з відповідних документів, представлених замовником.

До складу працездатних складових слід включати ті, демонтування яких не потребує робіт, пов'язаних із застосуванням газополум'яневого чи електродугового різання.

Якщо вартість робіт з демонтування працездатних складових перевищує їх ринкову вартість, то вартість такого ДТЗ дорівнює його скраповій вартості з урахуванням витрат на його утилізацію. У разі перевищення витрат на утилізацію ДТЗ над скраповою вартістю висновок про вартість ДТЗ надається з обмеженням щодо зазначених обставин.

7.16. Додаткове збільшення (зменшення) ринкової вартості ДТЗ, виходячи з його комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення і оновлення складових визначається за формулою

де Св1 - величина збільшення вартості ДТЗ у разі оновлення його складових, грн;

Св2 - величина коригування вартості ДТЗ залежно від його комплектності, грн;

Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ (див. пункт 8.2), грн.;

ВТВ - величина втрати товарної вартості ДТЗ (див. пункт 8.5), грн.

7.17. Збільшення вартості ДТЗ у разі оновлення його складових визначається за формулою

де E - знак суми;

Цс - ціна нової і-тої заміненої складової, грн;

n - число замінених складових.

Визначення процентного показника ринкової вартості окремих складових (за винятком пневматичних шин і акумуляторних батарей) здійснюється у спосіб, передбачений для визначення процентного показника ринкової вартості відповідного ДТЗ (див. пункт 7.8).

Збільшення вартості ДТЗ у разі заміни його кузова на новий провадиться відповідно до вимог пункту 3 табл. 5.1 додатка 5 до цієї Методики.

7.18. Вплив комплектності ДТЗ на його вартість обумовлений наявністю або відсутністю складників відповідно до специфікації виробника ДТЗ і визначається коригуванням на підставі інформації з довідкової літератури, передбаченою додатком 8 до цієї Методики, яка є джерелом визначення середньої ринкової вартості самого ДТЗ.

У разі відсутності в довідковій літературі зазначеної інформації величина коригування вартості ДТЗ залежно від наявності або відсутності додаткового обладнання (опцій) вираховується за формулою

де Цоб - ціна нового обладнання, грн.;

Т - строк експлуатації в місяцях.

У разі використання цієї формули строк експлуатації має граничне значення - 95 місяців.

7.19. Ціна та строк експлуатації додатково встановленого обладнання повинні бути підтверджені відповідним документом (про гарантійні зобов'язання - довідкою-рахунком тощо).

У разі відсутності документів, що підтверджують строки експлуатації додатково встановленого обладнання, його вартість включається в розрахунок з урахуванням строку експлуатації оцінюваного ДТЗ.

7.20. Підставою для збільшення (зменшення) вартості ДТЗ унаслідок зміни його технічного стану є відповідне документальне підтвердження факту його відновлювального ремонту, заміни складових або інструментальне дослідження фахівцем, яке проводиться з метою встановлення факту відновлювальних втручань (ремонту).

7.21. У разі відсутності довідкових даних про ціну ідентичних або аналогічних спеціальних, спеціалізованих та переобладнаних ДТЗ їх вартість може також визначатися як сума ринкової вартості шасі ДТЗ та вартості встановленого обладнання з урахуванням відповідних робіт. Вартість обладнання і ремонтних робіт, пов'язаних з його монтуванням, може бути також визначена методом калькуляції витрат за витратним підходом або методом мультиплікаторів.

7.22. Визначення вартості встановленого обладнання з урахуванням відповідних робіт за методом мультиплікаторів здійснюється розрахунком співвідношень вартостей встановленого обладнання аналогічних транспортних засобів з величинами технічного параметра, який обумовлює вартість спеціального або спеціалізованого транспортного засобу (вантажність, потужність тощо) за формулою

де Соб2 - вартість обладнання оцінюваного спеціального або спеціалізованого ДТЗ, грн.;

N2 - величина технічного параметра обладнання оцінюваного спеціального або спеціалізованого ДТЗ;

y - показник ступеня, який визначається з урахуванням даних про вартість і технічні параметри аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ та їх шасі за формулою

де С1, С3 - ринкова вартість аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ, грн.;

Сш1, Сш3 - ринкова вартість шасі аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ, грн.;

N1, N3 - величина технічного параметра аналогічних спеціальних або спеціалізованих ДТЗ.

7.23. У разі відсутності вартісних даних ДТЗ у довідковій літературі, зазначеній у додатку 8 до цієї Методики, а також у разі обставин, обумовлених різкими змінами економічного стану країни, супроводжуваними різкими коливаннями цін на ДТЗ, та інших випадків, коли застосування довідникових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку ДТЗ.

У такому разі інформація про ціни на нові ДТЗ чи ДТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу ДТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог п. 7.35.5 цієї Методики.

Середня ринкова ціна такого ДТЗ визначається як середнє арифметичне значення цінових показників, одержаних із зазначених джерел інформації.

Отже, коригування вартості ДТЗ залежно від пробігу та строку експлуатації, здійснюється із застосуванням підбору аналога і відповідно до вимог пунктів 7.8, 7.9, 7.12 цієї Методики.

Подальше коригування вартості ДТЗ, у залежності від технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення й оновлення складових тощо, здійснюється за формулами (7), (8), (9), а також даними, наведеними в додатку 5 до цієї Методики.

7.24. Ринкова вартість окремої складової враховує її комплектність і фактичний технічний стан, умови, у яких вона експлуатувалася (зберігалася), особливості кон'юнктури ринку регіону.

Ринкова вартість складової ДТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою

де Ссз - вартість складової ДТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, грн.;

Цс - ціна нової складової, грн.;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

7.25. Коефіцієнт фізичного зносу Ез розраховується за формулою

Значення Ез для нових складових та для складових ДТЗ, строк експлуатації яких не перевищує двох років, приймається таким, що дорівнює нулю, за винятком:

а) якщо ДТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо ДТЗ раніше був перефарбований зовні;

в) якщо складові мають сліди попередніх аварій, відновлювального ремонту або корозійні зруйнування.

Значення процента фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7.

Для складових ДТЗ іноземного виробництва зі строком експлуатації понад 12 років значення Ез приймається рівним 0,7.

7.26. У разі визначення фізичного зносу окремої складової ДТЗ, що був у користуванні, коригування його вартості виходячи з комплектності, укомплектованості та ВТВ від попередніх ремонтів, не провадиться. Відповідне коригування за формулою (2) не провадиться також у разі відсутності даних про його пробіг, умови експлуатації чи інші фактори, які впливають на вартість.

7.27. Якщо укомплектованість оцінюваної складової ДТЗ не відповідає даним довідника, з якого береться цінова інформація, то вартість відсутніх (або додатково застосованих) деталей віднімається або додається від (до) його ціни з урахуванням їх фізичного зносу. У цьому разі коефіцієнт фізичного зносу складової визначається за формулами (13), (2) без коригування вартості ДТЗ залежно від його укомплектованості.

У разі неможливості визначення строку експлуатації відсутніх (або додатково застосованих) деталей фізичний знос приймається рівним фізичному зносу складової.

де Тф - фактичний строк експлуатації акумуляторної батареї в роках;

Тст - середньостатистичний строк експлуатації акумуляторної батареї до її заміни в роках.

Середньостатистичний строк експлуатації акумуляторної батареї для легкових автомобілів незалежно від її типу визначається рівним трьом рокам, якщо інтенсивність експлуатації ДТЗ, на якому вона встановлена, становить 40 тис. км на рік і більше, та чотирьом рокам - за інтенсивності експлуатації до 40 тис. км на рік.

Для інших транспортних засобів середньостатистичний строк експлуатації акумуляторної батареї до її заміни визначається чинними нормативно-технічними актами, НД 71214 У 95120-157-97. Правила нагляду та підтримання в робочому стані стартерних свинцево-кислотних акумуляторних батарей.

Фактичний строк експлуатації акумуляторної батареї визначається від дати її виготовлення згідно з маркуванням до дати оцінки ДТЗ.

7.29. Коефіцієнт фізичного зносу для пневматичних шин ДТЗ (Еш) визначається за даними табл. 4.1 додатка 4 до цієї Методики або за формулами (15), (16) із застосуванням, у разі необхідності, інтерполювання.

7.30. Покришки, які мають маркування "Regroovable", розраховані на поглиблення зношеного до граничного значення рисунка протектора на 3 мм. Ресурс шин з поглибленим рисунком протектора відповідно збільшується. Глибина нарізаного рисунка протектора, складена із залишковою висотою рисунка протектора до його поглиблення, утворює сумарну висоту поглибленого рисунка протектора. Коефіцієнт фізичного зносу шини "Regroovable" визначається з урахуванням цієї сумарної висоти за даними табл. 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

7.32. Шини мотоциклів, моторолерів, мопедів, які були в експлуатації 7 років, та шини інших ДТЗ, які перебували в експлуатації 10 років, мають ринкову вартість, що дорівнює нулю незалежно від ступеня їх зношеності.

Якщо виробником ДТЗ чи пневматичної шини в експлуатаційній документації зазначено менший строк експлуатації (у разі його досягнення), шини мають ринкову вартість, рівну нулю, незалежно від ступеня зношеності їхнього протектора.

7.33. Для пневматичних шин з малою інтенсивністю експлуатації (понад 5 років), у зв'язку з утратою шинами внаслідок старіння необхідних характеристик, для кожного (наступного за п'ятим) року експлуатації ринкова вартість додатково зменшується пропорційно зменшенню норм середнього ресурсу згідно з даними табл. 4.2 додатка 4 до цієї Методики.

7.34. Дефекти пневматичних шин (складових частин), наявність яких передбачає їх вилучення з експлуатації, визначається відповідно до Правил експлуатації автомобільних шин.

Додатково втрата вартості пневматичних шин розраховується за наявності таких дефектів:

пошкодження гумового шару покриття робочих поверхонь борта під час монтажу-демонтажу для камерних шин - до 20%, для безкамерних шин - 100%;

викришування, відколи, порізи, тріщини, пориви, що не порушують зчіпної здатності грунтозачіпок, - до 20%;

плямиста зношеність протектора - до 25%;

нерівномірна зношеність протектора, яка локально досягає 50% граничного значення висоти рисунка протектора, - до 30%;

механічна зношеність гумового шару покриття боковини на глибину до 1 мм - до 40%.

7.35. Визначення вартості ДТЗ і їх складових частин, що ввозяться на митну територію України

7.35.1. Вартість ДТЗ та їхніх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах відповідно до цієї Методики.

Провідними країнами-експортерами ДТЗ є:

Німеччина - для ДТЗ європейських і японських виробників,

США - для ДТЗ американського ринку автомобілів,

Російська Федерація - для ДТЗ виробництва країн СНД.

Під ДТЗ виробництва країн СНД слід розуміти ті, що розроблені й виготовлені у країнах СНД та країнах колишнього СРСР. Інші транспортні засоби відносяться до ДТЗ іноземного виробництва.

7.35.2. Визначення вартості ДТЗ (їхніх складових), що ввозяться, здійснюється після встановлення їх типу, моделі, версії, року виготовлення, комплектності, укомплектованості, робочого об'єму двигуна.

7.35.3. Вартість ДТЗ, що ввозяться на митну територію України (С1), визначається за формулами

де Сср1 - середня ціна ДТЗ, що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах.

Середня ціна ДТЗ (їхніх складових), що ввозяться на митну територію України, не враховує витрати на доставку їх до митного кордону України, страхування, комісійні і брокерські витрати;

K1 - коефіцієнт зведення вартості ДТЗ в країні придбання до його вартості у провідних країнах-експортерах. Для ДТЗ, що ввозяться з провідних країн-експортерів Західної Європи, США і Російської Федерації (ДТЗ виробництва країн СНД), його значення приймаються рівними 1,0.

Для ДТЗ, що ввозяться з інших країн, значення К1 приймаються на підставі інформації, викладеної у довіднику "Бюлетень автотоварознавця";

Сд1 - ціна ДТЗ, що був у користуванні, відповідного строку експлуатації згідно з довідковою літературою, що відображає ціни ДТЗ у країні придбання або в провідних країнах-експортерах.

7.35.4. Середня ціна автобусів, спеціальних та спеціалізованих ДТЗ, причепів і напівпричепів, будівельної, сільськогосподарської та лісогосподарської техніки, що ввозиться на митну територію України, може також бути визначена за формулою

де Цн - ціна нового ДТЗ у країні придбання або в провідних країнах-експортерах за довідковою літературою.

7.35.5. Значення Сд1 або Цн для ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, містяться у довідковій літературі, наведеній у додатку 8 до цієї Методики. Для визначення Сд1 або Цн допускається використання ресурсів мережі Інтернет.

Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси.

Для вибору значення Сд1 з довідкової літератури слід брати до уваги вихідні дані значень, що відповідають ціні ДТЗ на момент прийняття їх на реалізацію спеціалізованими підприємствами в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. Таке значення є мінімально можливим для даного ДТЗ.

7.35.6. Якщо ДТЗ ввозиться з країни, яка не є провідною країною-експортером, то найбільш пріоритетним є використання довідкових даних, що відображають ринкову ціну цього ДТЗ у країні його придбання. У цьому разі значення К1 приймається рівним 1,0, а значення процента Гк приймається за інформацією довідників, які відображають ринкову ціну ДТЗ у даній країні. Якщо в довідковій літературі країни придбання відсутні дані для коригування ціни ДТЗ за пробігом, то коригування здійснюється за даними, наведеними в додатку 1 до цієї Методики або в довіднику "Бюлетень автотоварознавця".

Аналогічний підхід застосовується і в тому разі, якщо з провідної країни-експортера вивозиться ДТЗ, який не є характерним для її експорту (наприклад, у разі ввезення з Російської Федерації на митну територію України автомобілів західноєвропейського виробництва).

7.35.7. Значення Г ДТЗ, що були в користуванні і ввозяться на митну територію України, визначаються за формулою (5), а для ДТЗ, зазначених у пункті 7.35.4, - за даними додатка 7 до цієї Методики.

7.35.8. З метою забезпечення єдиного підходу до оцінки ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, залежно від їх технічного стану, комплектності, укомплектованості, відновлення і оновлення складових, коригування їхньої вартості здійснюється за формулами (7), (8), (9) незалежно від країни придбання.

Коригування вартості ДТЗ залежно від умов догляду, зберігання та використання ДТЗ тощо здійснюється за даними, наведеними у додатку 5 до цієї Методики. Коригування вартості ДТЗ, які ввозяться на митну територію України, має такі особливості:

не знижується вартість ДТЗ, який не пройшов періодичного технічного огляду;

не знижується вартість ДТЗ унаслідок його пофарбування в кольори, що не користуються попитом.

Сумарне значення процента зниження вартості ДТЗ унаслідок його корозійних пошкоджень, які визначаються за даними табл. 5.2 додатка 5 до цієї Методики, не повинно перевищувати 15%.

7.35.9. Підставою для зниження вартості ДТЗ унаслідок його аварійних пошкоджень або розукомплектування, є обов'язкове підтвердження даного факту в супровідних документах на момент перетину митного кордону України (у декларації, документах на придбання ДТЗ або в довідці поліції про дорожньо-транспортну пригоду під час переміщення ДТЗ до митного кордону України) та в акті митного огляду.

Якщо провадиться експертне дослідження пошкодженого ДТЗ, наявність фотографій обов'язкова.

Визначення вартості відновлювального ремонту для ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, має такі особливості:

нормативи трудомісткості заміни пошкоджених деталей і їх пофарбування приймаються за даними виробника ДТЗ, а ремонту - за даними табл. 4.5 додатка 4 до цієї Методики;

нормативи трудомісткості з усунення перекосів кузова ДТЗ іноземного виробництва приймаються за аналогом з ДТЗ виробництва країн СНД;

надбавки на ремонтні роботи, передбачені пунктом 8.4.5 цієї Методики, залежно від строку експлуатації ДТЗ не нараховуються;

вартість матеріалів для ремонту приймається за даними виробника ДТЗ, виробника лакофарбових та інших матеріалів або відповідно до пункту 8.4.9 цієї Методики;

середня вартість ремонтних робіт однієї нормо-години визначається за даними табл. 4.6 додатка 4 до цієї Методики.

7.35.10. Вартість складових ДТЗ, що ввозяться на митну територію України, визначається за формулами (12), (13) відповідно до цін на нові складові та вартісні значення ДТЗ у країні придбання або провідних країнах-експортерах, з урахуванням вимог пунктів 7.25; 7.26; 7.27 та 7.35.3 цієї Методики.

7.35.11. За вартість нової складової частини приймається її ціна в дилера виробника ДТЗ згідно з довідковою літературою, а також з комп'ютерних програмних продуктів, за даними виробників ДТЗ і довідкової літератури, наведеної у додатку 8 до цієї Методики, та з ресурсів мережі Інтернет з дотриманням вимог пункту 7.35.5 цієї Методики.

Якщо ціна складової, що декларується, невідома, допускається прийняття ціни складової аналогічного ДТЗ відповідно до пункту 7.12 цієї Методики.

7.35.12. Під час визначення вартості кузова ДТЗ, що ввозиться на митну територію України, ураховується той факт, що виробники ДТЗ зарубіжних країн (крім СНД) постачають як самостійну складову лише несучу частину кузова (каркас) без дверей, капота, кришки багажника, знімних крил, оббивки, обладнання та інших складників, що кріпляться до кузова.

Винятки з цього правила можуть бути передбачені виробником ДТЗ у відповідній довідковій літературі, посилання на яку є обов'язковим.

Якщо для митного оформлення представлено кузов ДТЗ іноземного виробництва з деякими деталями і складальними одиницями, який не є машинокомплектом, то його митна вартість, з урахуванням вимог пункту 7.35.10 цієї Методики, визначається за формулою

де Снд - вартість нового кузова, що ввозиться на митну територію України, в країні придбання або в провідних країнах-експортерах;

Цн - ціна нового ДТЗ, кузов якого ввозиться на митну територію України, в країні придбання або в провідних країнах-експортерах;

Сск - вартість відсутніх складових в країні придбання або провідних країнах-експортерах.

Кузови ДТЗ виробництва країн СНД оцінюються відповідно до їхньої фактичної комплектності, яка визначена виробником, з урахуванням цін його дилерів.

7.35.13. У разі визначення фізичного зносу кузова, що ввозиться на митну територію України, за формулою (13) коригування значення С здійснюється тільки за ознаками наявності або відсутності на ньому корозійних пошкоджень і слідів відновлювального ремонту.

У разі визначення фізичного зносу двигуна, що ввозиться на митну територію України, за формулою (13) коригування значення С здійснюється тільки за ознаками, що свідчать про потребу його ремонту.

8.1. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику ДТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.

8.2. Вартість матеріального збитку (У), завданого власнику ДТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості ДТЗ на момент пошкодження за наявності однієї з нижчезазначених умов:

а) якщо, незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективне використання, вартість відновлювального ремонту ДТЗ не є меншою за його ринкову вартість

де Свр - вартість відновлювального ремонту, грн;

б) якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу ДТЗ і втрати товарної вартості не є меншою за ринкову вартість ДТЗ за умови Свр <= С:

де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

Сс - вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

ВТВ - величина втрати товарної вартості;

в) якщо неможливо відновити ДТЗ відповідно до технічних вимог виробника.

В інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових ДТЗ Сврз та величини ВТВ за формулою

8.3. До вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника ДТЗ, пов'язані з транспортуванням, зберіганням ДТЗ, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, пов'язаними з викликом сторін для технічного огляду ДТЗ, та іншими організаційними витратами.

8.4. Складання калькуляції вартості відновлювального ремонту

8.4.1. Калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду ДТЗ.

Якщо ДТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

Калькуляція відновлювального ремонту може складатися без огляду ДТЗ тільки за погодження із замовником оцінки в разі надання ним офіційних документів (завірених копій), у яких визначені обсяги ремонтних робіт з відновлення ДТЗ або характер його пошкоджень.

8.4.2. Вартість відновлювального ремонту визначається за формулою

8.4.3. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт Ср може визначатися як добуток від трудомісткості ремонту у нормо-годинах і середньої регіональної вартості нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт для даної моделі ДТЗ.

Визначення необхідних ремонтних операцій, а також трудомісткості ремонту приймається на підставі нормативних документів виробника ДТЗ або розроблених на замовлення (за участю) виробника ДТЗ. У разі відсутності даних виробника про застосування конкретних ремонтних операцій слід керуватися вимогами державних стандартів України (ДСТУ), галузевих стандартів України (ГСТУ) та міжнародних стандартів (ГОСТ), галузевих стандартів (ОСТ) і технічних умов (ТУ) СРСР та УРСР, чинних в Україні.

Рішення про заміну складових частин ДТЗ приймається у разі неможливості їх відновлення відповідно до технічних вимог або в разі економічної недоцільності їх відновлення (ремонту).

Для визначення вартості ремонтно-відновлювальних робіт кузовних деталей легкових ДТЗ іноземного виробництва, а також кузовів (кабін) вантажівок, автобусів, причепів допускається використання норм трудомісткості, наведених у табл. 4.5 додатка 4 до цієї Методики.

Трудомісткість усунення перекосів кузова ДТЗ іноземного виробництва приймається за аналогом з ДТЗ виробництва країн СНД.

8.4.4. Для оцінки трудомісткості робіт із розбирання-складання слід виходити з такого співвідношення трудовитрат: трудомісткість розбирання - 30%, а трудомісткість складання - 70% від повного обсягу робіт.

8.4.5. До нормативів трудомісткості на роботи з ремонту (за винятком операцій з пофарбування, механічної обробки, прибирання, миття та регулювально-діагностичних операцій) ДТЗ виробництва країн СНД передбачаються надбавки залежно від строку їх експлуатації:

5-8 років - 10%;

понад 8 років - 20%.

8.4.6. У разі документального підтвердження відновлення ДТЗ на спеціалізованому для даної моделі ДТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт провадяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства.

Якщо документальне підтвердження відновлення ДТЗ на спеціалізованому для даної моделі ДТЗ підприємстві відсутнє, то використовується середня регіональна вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт для даної моделі ДТЗ за даними довідника "Бюлетень автотоварознавця".

Прийнята вартість однієї нормо-години ремонтно-відновлювальних робіт для ДТЗ іноземного виробництва не повинна бути більшою від відповідної вартості на спеціалізованому для даної моделі ДТЗ підприємстві.

8.4.7. Для визначення обсягу робіт з пофарбування слід виходити з необхідності цілісного (якщо інше не передбачено технологією виробника ДТЗ) пофарбування усіх замінених або відновлених складових, а також тих, які стикуються з ними, якщо внаслідок згаданих операцій їхня поверхня пошкоджується.

8.4.8. Якщо пофарбуванню підлягає не менш як 50% поверхні ДТЗ залежно від обсягу і характеру пошкоджень, то до розрахунку вартості робіт з пофарбування включається або повне пофарбування зовнішніх і внутрішніх поверхонь кузова, або пофарбування тільки зовнішньої поверхні.

8.4.9. Кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп'ютерних програм, розроблених за даними виробника ДТЗ, або за даними виробника лакофарбових (основних) і допоміжних матеріалів.

У разі відсутності довідкової бази, яка регламентує кількість та вартість матеріалів для пофарбування, антикорозійної і протишумної обробки кузова (кабіни) вартість матеріалів для виконання лакофарбового покриття визначається від вартості робіт з пофарбування за такими відсотками:

45% ... 55% - у разі покриття меламіноалкідними емалями;

55% ... 65% - у разі покриття емалями з ефектом "металік";

60% ... 70% - у разі покриття емалями з ефектом "перламутр";

100% ... 110% - у разі покриття емалями з ефектом "хамелеон".

Вартість матеріалів для захисту кузова від корозії дорівнює 40% ... 50% від вартості робіт з відповідної обробки кузова.

8.4.10. Дані про вартість складових частин ДТЗ, які підлягають заміні, беруться з довідкової літератури, наведеної у додатку 8 до цієї Методики, та комп'ютерних програм, а також інших джерел, які містять у собі необхідну інформацію. Пріоритетними є дані про вартість складових частин офіційних дилерів виробника ДТЗ.

8.4.11. Вартість складових частин ДТЗ за даними іноземних джерел інформації, зазначених у додатку 8 до цієї Методики, коригується з урахуванням ввізного мита (якщо ДТЗ виготовлено за межами України), інших податків і дилерських надбавок.

Рекомендований коефіцієнт коригування вартості складових частин, матеріалів щодо ціни дилерів у провідних країнах-експортерах ДТЗ зазначається у довіднику "Бюлетень автотоварознавця".

8.4.12. Якщо виявити дефекти на прихованих частинах складових неможливо у разі застосування візуального методу обстеження ДТЗ, визначення обсягів відновлювальних робіт пошкодженого ДТЗ (наприклад, трансмісії чи силового агрегата, які перебувають у зоні аварійного пошкодження, а також на малодоступних для огляду елементах кузова автомобіля), то всі припущення щодо прихованих пошкоджень фіксуються фахівцем. Проте до підтвердження необхідності виконання ремонтних дій ці роботи до вартості відновлювального ремонту не включаються.

У разі підозри щодо наявності прихованих дефектів складових, які перебувають у зоні аварійного пошкодження ДТЗ, до вартості відновлювального ремонту можуть бути включені витрати на їх дефектування (демонтування, розбирання тощо).

8.4.13. У разі заміни складових частин ДТЗ до їх вартості може включатися вартість кріпильних деталей в обсязі до 2% від загальної вартості замінюваних деталей.

8.5. Визначення величини втрати товарної вартості ДТЗ

8.5.1. Величина ВТВ характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження ДТЗ і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту запасних частин, які перебували в ужитку чи в ремонті.

8.5.2. Величина ВТВ нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів ДТЗ.

Величина ВТВ ДТЗ не нараховується у разі:

а) якщо строк експлуатації легкових ДТЗ перевищує: 5 років для ДТЗ виробництва країн СНД), 7 років - для інших ДТЗ;

б) якщо легкові ДТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний), а строк експлуатації перевищує:

3,5 року - для ДТЗ виробництва країн СНД;

5 років - для інших ДТЗ;

в) якщо строк експлуатації вантажних ДТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів перевищує 3 роки для ДТЗ виробництва країн СНД та 4 роки - для інших ДТЗ;

г) якщо ДТЗ раніше був перефарбований зовні (для автобуса і причепа-дачі - коли мало місце повне перефарбування ззовні та в середині салону);

ґ) у разі заміни кузова до оцінюваних пошкоджень;

д) якщо ДТЗ має сліди попередніх аварій або корозійні руйнування;

е) у разі заміни окремих складових, що не потребують пофарбування та не погіршують зовнішній вигляд ДТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо).

Якщо, крім зазначених складових, пошкоджені складові кузова та оперення, то розрахунок величини ВТВ повинен ураховувати всі пошкодження складових у комплексі;

є) якщо ДТЗ був виданий громадянинові безкоштовно через органи соціального захисту населення (крім випадків, коли нарахування ВТВ здійснюється за завданням особи або органу, які призначили експертизу);

ж) якщо це обумовлено призначенням оцінки в разі визначення певного виду вартості (наприклад, страхової вартості);

з) у разі визначення коефіцієнта фізичного зносу для його складових.

8.5.3. Розрахунок величини ВТВ здійснюється за формулою

де X - коефіцієнт ВТВ, який визначається згідно з додатком 2 до цієї Методики" за співвідношеннями А і В;

С - ринкова вартість ДТЗ, грн.

Відношення вартості відновлювального ремонту до ринкової вартості ДТЗ (А) визначається за формулою

Відношення вартості ремонтних робіт до сумарної вартості замінних складових частин ДТЗ і матеріалів (В) визначається за формулою

де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

Сс - вартість складових, необхідних для заміни під час ремонту, грн.