Україна вживає усіх можливих заходів щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, надання допомоги у створенні належних умов життєдіяльності, забезпечення соціальної, медичної, психологічної та матеріальної підтримки, створення сприятливих умов для добровільного повернення на попереднє місце проживання (за умови повного фактичного припинення бойових дій на територіях, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження).
Середньострокові цілі:
забезпечення ефективної інтеграції внутрішньо переміщених осіб до складу територіальних громад у разі прийняття ними рішення залишитися за новим місцем проживання;
забезпечення соціальної, медичної, психологічної та матеріальної підтримки внутрішньо переміщених осіб.
Пріоритетне завдання на поточний рік - сформувати ефективний державний механізм, спрямований на створення передумов для взаємної допомоги та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб з урахуванням можливостей приватного сектору економіки.
1.1.2. Ключові економічні реформи
Основним елементом економічної політики України у найближчій перспективі є впровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, як це передбачено Угодою про асоціацію.
Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди внаслідок корупційної діяльності попередньої влади та агресивної політики Російської Федерації.
Основними пріоритетами розвитку економіки України на 2017 рік є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і забезпечення стійкості фінансової системи.
1.1.2.1. Бюджетна реформа
Бюджетна реформа спрямована передусім на забезпечення послідовної бюджетної політики, посилення бюджетної дисципліни, а також підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків.
Бюджетна реформа передбачає, зокрема, такі основні заходи:
запровадження середньострокового бюджетного планування;
продовження заходів з децентралізації;
належне забезпечення фінансовими ресурсами бюджетів місцевого самоврядування, зокрема шляхом визначення стабільних джерел їх доходів.
1.1.2.1.1. Державний бюджет
Відповідно до Меморандуму про економічну і фінансову політику, підготовленого в рамках співробітництва з Міжнародним валютним фондом, передбачено впровадження, починаючи з 2018 року, повноцінної середньострокової бюджетної бази.
Середньострокові цілі:
удосконалення бюджетного законодавства, зокрема, шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо: запровадження трирічної Бюджетної декларації, уточнення календарного плану - графіка складання бюджету, встановлення трирічних лімітів видатків для головних розпорядників бюджетних коштів, запровадження повноцінної системи планування і оцінювання виконання державного бюджету за результатами, зокрема результативних показників ефективності надання адміністративних послуг;
запровадження середньострокового бюджетного планування, зокрема шляхом розроблення проекту Бюджетної декларації на 2019-2021 роки.
Пріоритетне завдання на поточний рік - сформувати оптимальну модель середньострокового бюджетного планування.
1.1.2.1.2. Місцеві бюджети
Одним із пріоритетів бюджетної реформи визначено, зокрема, розширення прав органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень та надання їм повної бюджетної самостійності щодо наповнення своїх бюджетів та здійснення видаткових повноважень.
Також запроваджено новий механізм бюджетного регулювання - систему тотального збалансування усіх місцевих бюджетів замінено системою горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій залежно від рівня надходжень на одного жителя.
Одним із напрямів реформи місцевого самоврядування та підвищення рівня самостійності органів місцевого самоврядування на засадах децентралізації є перехід на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України бюджетів об'єднаних територіальних громад, що утворюються згідно із Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад.
Середньострокова ціль - поетапний перехід від триступеневої до двоступеневої бюджетної моделі взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами.
Пріоритетне завдання на поточний рік - збільшити кількість місцевих бюджетів, які мають міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України.
1.1.2.2. Реформа податкової системи
Удосконалення податкового адміністрування є необхідним для поліпшення інвестиційного клімату в Україні.
Середньострокова ціль - удосконалення податкового законодавства шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
внести зміни до Податкового кодексу України та Митного кодексу України у частині оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та митом з метою приведення податкового законодавства України у відповідність із законодавством ЄС;
опрацювати з іноземними державами можливість укладення міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування та внесення змін до діючих договорів з метою зменшення податкових перешкод для іноземних інвестицій та запобігання ухиленням від сплати податків на доходи і капітал.
1.1.2.3. Реформування системи корпоративного управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки
Реформування системи корпоративного управління суб'єктами господарювання державного сектору економіки в Україні сприятиме позитивному впливу на соціальний та економічний розвиток держави, зокрема шляхом підвищення довіри інвесторів та збільшення обсягу надходжень до державного бюджету від сплачених дивідендів та податків, зниження рівня корупції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року № 662-р схвалено Стратегію підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки. У 2016 році набрали чинності зміни до Господарського кодексу України, до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" , внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1405-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності". Зазначені зміни грунтуються на кращих міжнародних практиках та рекомендаціях Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 375-р "Питання реформування газового сектору" продовжується приведення моделі корпоративного управління НАК "Нафтогаз" України та її дочірніх підприємств і господарських товариств, корпоративні права (частки акцій) яких належать НАК "Нафтогаз" України, у відповідність з міжнародними стандартами.
Також продовжується реалізація схвалених Кабінетом Міністрів України 11 лютого 2016 року Засад стратегічного реформування державного банківського сектору, завданням яких є докорінно переглянути принципи та механізми корпоративного управління державними банками та забезпечити створення ізольованої від політичного впливу системи управління діяльністю державних банків, що забезпечить стабільність функціонування банків, сприятиме покращенню результатів роботи та підвищенню оцінки з боку потенційних інвесторів.
Середньострокова ціль - удосконалення корпоративного управління суб'єктів господарювання державного сектору економіки, зокрема шляхом:
проведення аудиту річної фінансової звітності суб'єктів господарювання державного сектору економіки за 2016 рік;
включення незалежних членів до складу наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
обрати незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків;
забезпечити прозорість діяльності державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави в якому становить 100 відсотків.
1.1.2.4. Дерегуляція та створення сприятливого бізнес-клімату
Дерегуляція, перш за все, передбачає усунення адміністративних бар'єрів та максимальне спрощення умов ведення господарської діяльності.
Основними принципами дерегуляції є:
створення комфортного бізнес-клімату шляхом зниження регуляторного тиску держави на бізнес;
ліквідація надмірного контролю господарської діяльності;
зменшення частоти перевірок та кількості контролюючих органів;
зменшення кількості документів дозвільного характеру;
побудова ефективної та зручної регуляції.
З цією метою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 615-р затверджено план заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, який був розроблений за результатами громадських обговорень та за участю представників бізнес-спільнот, фахових та громадських організацій. Зазначений план заходів має на меті вирішення питань, зокрема у сферах надання адміністративних послуг, державного нагляду (контролю), телекомунікацій, аграрній, будівельній сферах.
Середньострокові цілі:
зниження адміністративного тиску на бізнес;
покращення інвестиційного клімату;
створення умов для конкуренції на ринку з метою покращення якості і зниження цін на товари та послуги як для бізнесу, так і для громадян.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити реалізацію плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 615-р із метою підвищення позиції України у рейтингу Групи Світового банку "Doing Business";
забезпечити функціонування порталу електронних сервісів для здійснення ліцензування;
забезпечити реалізацію в повному обсязі законів України щодо лібералізації державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
1.1.2.5. Реформування енергетичного сектору. Посилення енергетичної безпеки
Ключовим елементом сталого розвитку економіки України є надійне енергозабезпечення. Виконання цього завдання потребує реагування на виклики, які загрожують стабільному функціонуванню систем енергозабезпечення, та розв'язання проблем, які гальмують розвиток енергетичного сектору України.
Важливим елементом забезпечення енергетичної безпеки держави є реформа енергетичного сектору, основними завданнями якої є:
підвищення рівня прозорості енергетичних ринків в Україні з метою обмеження можливостей для корупції та створення передумов для їх ефективного функціонування, зокрема шляхом забезпечення загальнодоступності та відкритості договорів, що укладаються на відповідних ринках;
усунення бар'єрів для суб'єктів господарювання, які починають здійснювати діяльність на енергетичних ринках, та максимальне скорочення штучних монопольних сегментів;
зниження рівня енергоємності національної економіки без порушення факторів забезпечення її розвитку (включаючи стимулювання структурної зміни економіки);
запровадження установлених в державах - членах ЄС сучасних методичних підходів до розроблення документів стратегічного планування та практичної діяльності з реалізації державної політики в енергетичній сфері;
зниження рівня непродуктивного енергоспоживання, оптимізація використання енергетичних ресурсів та диверсифікація джерел їх постачання;
зниження негативного впливу енергетичного сектору економіки на навколишнє природне середовище;
реструктуризація енергетичних ринків з метою запровадження максимального рівня конкуренції в усіх секторах, крім тих, які з урахуванням відповідного рівня знань і технологій мають деякий час залишатися природними монополіями, ефективного функціонування таких ринків у довгостроковій перспективі, забезпечення безпеки та надійності енергосистем та постачання енергії, сприяння ефективному інвестуванню у сферу енергетики.
Середньострокові цілі:
реформування енергетичних ринків, забезпечення прозорості господарської діяльності, конкуренції на цих ринках та їх демонополізація, інтеграція енергетичного сектору України до енергетичних ринків держав - членів ЄС та системи європейської енергетичної безпеки;
підвищення енергетичної ефективності та забезпечення енергозбереження, зокрема у Збройних Силах України;
диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання, подолання залежності від Російської Федерації у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;
створення умов для надійного енергозабезпечення та транзиту енергоресурсів територією України, захищеності енергетичної інфраструктури від терористичної загрози.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити вживати заходів щодо диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів і способів транспортування природного газу та нафти в Україну;
сформувати систему енергозабезпечення національної економіки і суспільства в особливий період;
розробити нормативно-правові акти щодо адаптації нормативно-технічного регулювання енергетики з відповідним затвердженням технічних вимог до об'єктів електроенергетики відповідно до вимог мережевих кодексів Об'єднання енергосистем європейських держав (континентальна Європа) ENTSO-E.
1.1.3. Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України
Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони залишається важливою умовою інтеграції України до європейських та євроатлантичних інституцій. Органи сектору безпеки і оборони України повинні бути підзвітні як державній владі, так і суспільству.
Удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами є важливим елементом реформування сектору безпеки і оборони України.
Середньострокові цілі:
здійснення ефективного демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями, а також правоохоронними органами;
ефективне функціонування громадських рад при державних органах, які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити щорічне видання "Білих книг" суб'єктами, що входять до складу сектору безпеки і оборони України;
удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони України;
забезпечити на постійній основі інформування громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України.
1.2. Зовнішня політика
Ключовими пріоритетами зовнішньої політики України є протидія агресії Російської Федерації, захист суверенітету та незалежності України, відновлення територіальної цілісності держави в межах міжнародно-визнаних кордонів.
Зовнішня політика України орієнтована на дальшу консолідацію зусиль держав - партнерів, Європейського Союзу, міжнародних та регіональних організацій з метою припинення агресії Російської Федерації проти України, зокрема в інформаційній сфері.
Стратегічним зовнішньополітичним завданням є відновлення територіальної цілісності держави та діяльності демократичних інститутів на тимчасово окупованих територіях відповідно до законодавства України, а також реінтеграція цих територій після їх звільнення. При цьому Україна виходить з пріоритетності мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та необхідності забезпечення безумовного дотримання Російською Федерацією принципів та норм міжнародного права та сумлінного виконання нею своїх зобов'язань за міжнародним правом.
Україна приділяє особливе значення підтриманню дружніх та добросусідських відносин з сусідніми державами на основі принципів та норм міжнародного права, зокрема, щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили чи погрози силою, невтручання у внутрішні справи, поваги до прав і свобод людини.
1.2.1. Розвиток відносин з НАТО. Забезпечення національного представництва в органах НАТО
Стратегічною метою України є курс на набуття членства в НАТО.
Виходячи з довгострокової цілі приєднання до загальноєвропейської системи безпеки, Україна поглиблюватиме співробітництво з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації.
Україна прагне до посилення політичного діалогу з НАТО з метою зміцнення довіри та підвищення взаємної обізнаності з усіх безпекових питань, що становлять спільний інтерес, у тому числі з використанням можливостей Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду гібридної війни. Політичний діалог і надалі розвиватиметься в рамках Комісії Україна - НАТО відповідно до Орієнтовного плану заходів у рамках Комісії Україна - НАТО на 2017 рік, а також інших механізмів, визначених у спільних документах.
Україна розвиватиме практичне співробітництво з НАТО з метою максимального залучення консультативної, практичної та матеріально-технічної підтримки НАТО для реформування національного сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів Альянсу.
Інструментами залучення цієї допомоги є річні національні програми під егідою Комісії Україна - НАТО, Процес планування та оцінки сил (ППОС/PARP), робочі плани Військового комітету Україна - НАТО на 2016-2017 роки, а також Комплексний пакет допомоги НАТО для України, схвалений на засіданні глав держав та урядів Комісії Україна - НАТО під час саміту 9 липня 2016 року (м. Варшава, Республіка Польща).
Місія України при НАТО забезпечує постійний взаємозв'язок України з Організацією Північноатлантичного договору. Збройні Сили України забезпечують проходження служби офіцерами на посадах штабних елементів партнерства військової командної структури НАТО.
Середньострокові цілі:
продовження взаємодії України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема в рамках невідкладних та довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації;
інтенсифікація співпраці з НАТО з урахуванням можливості приєднання до Програми розширених можливостей НАТО;
підтримання політичного діалогу та практичного галузевого співробітництва України з НАТО в контексті реалізації заходів невійськового характеру під час операцій із врегулювання кризових ситуацій та постконфліктного відновлення, які проводяться під егідою НАТО;
продовження проведення регулярних консультацій з державами Чорноморського регіону щодо політичної та безпекової ситуації в зазначеному регіоні, зокрема на території окупованого Російською Федерацією Кримського півострова.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
максимально використати можливості політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО з метою забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держави;
продовжити взаємодію з контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні, зокрема шляхом надання інформації стосовно прогресу у реалізації реформ у секторі безпеки і оборони України та розвитку співробітництва України з НАТО, а також організації спільної діяльності у сфері інформування громадськості із зазначених питань.
1.2.2. Розвиток відносин з Європейським Союзом
Співробітництво з Європейським Союзом у різних сферах, спрямоване на реалізацію стратегічного курсу України щодо інтеграції в європейський політичний, економічний та правовий простір.
Середньострокові цілі:
забезпечення імплементації Угоди про асоціацію;
поглиблення співробітництва з Європейським Союзом в рамках Спільної політики безпеки і оборони та з урахуванням пріоритетів, визначених Глобальною стратегією зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу;
продовження співробітництва між Україною та Європейським Союзом у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство";
забезпечення імплементації Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити завершення ратифікації та набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
ужити заходів для продовження політики санкцій Європейського Союзу щодо Російської Федерації у зв'язку з діями, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України;
завершити виконання Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014-2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 847-р;
продовжити реалізацію оновленого Порядку денного асоціації, схваленого Радою асоціації між Україною та Європейським союзом 16 березня 2015 року;
ужити заходів для функціонування безвізового режиму поїздок громадян України до держав - членів Європейського Союзу.
1.2.3. Політичні та дипломатичні заходи щодо забезпечення припинення агресії Російської Федерації проти України мирним шляхом та відновлення територіальної цілісності України
Пріоритетним у 2017 році залишатиметься діяльність для збереження міжнародного консенсусу у наданні підтримки Україні, продовження санкційного тиску на Російську Федерацію до припинення збройної агресії проти України та деокупації Автономної Республіки Крим, м. Севастополя і окремих районів Донецької та Луганської областей.
Відповідно буде продовжуватися робота в рамках "нормандського", "мінського" та інших форматів з метою повного відновлення територіальної цілісності і суверенітету України.
Особлива увага приділяється завданню щодо забезпечення дальшої підтримки світовою спільнотою політики невизнання анексії Автономної Республіки Крим та необхідності посилення міжнародного моніторингу ситуації у сфері захисту прав людини на окупованому півострові.
У зв'язку з цим має бути активізована діяльність щодо привернення уваги до кримської проблематики у рамках міжнародного співробітництва, а також забезпечено створення міжнародної платформи для започаткування процесів з деокупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Дієвим інструментом досягнення цієї мети є збереження існуючих та запровадження нових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації.
Середньострокові цілі:
забезпечення дальшої консолідації політичної підтримки України міжнародними партнерами у питаннях протидії агресії Російської Федерації та врегулювання мирним шляхом ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей;
сприяння зміцненню консенсусу щодо необхідності збереження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб Російської Федерації, запроваджених у зв'язку з незаконними (протиправними) діями в окремих районах Донецької та Луганської областей, анексією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, грубими порушеннями основоположних прав і свобод людини на окупованих територіях;
забезпечення пріоритетності питання збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному ООН, ОБСЄ та Ради Європи;
продовження здійснення у рамках міжнародних організацій та режимів контролю над озброєннями скоординованих з державами-партнерами заходів, спрямованих на забезпечення припинення Російською Федерацією незаконного постачання озброєння на територію України;
забезпечення відновлення територіальної цілісності України та реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
сприяти реалізації Плану Президента України з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України, відновлення конституційного ладу в окремих районах Донецької та Луганської областей шляхом виконання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року та Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року (далі - Мінські домовленості);
вживати заходів щодо захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України на тимчасово окупованих територіях;
продовжити роботу зі звільнення громадян України, які незаконно утримуються на території Автономної Республіки Крим, окремих районів Донецької і Луганської областей та в Російській Федерації;
продовжити роботу щодо розширення застосування можливостей міжнародних організацій та інших багатосторонніх переговорних майданчиків для вирішення питання припинення агресії Російської Федерації проти України;
активізувати діалог з державами-партнерами з метою забезпечення ефективної реалізації Мінських домовленостей, зокрема у частині проведення виборів після повного виконання безпекових умов - виведення військ Російської Федерації та військової техніки, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення постійного контролю СММ ОБСЄ над тимчасово неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону, повне дотримання виборчих стандартів ОБСЄ та законодавства України під час виборчого процесу, забезпечення повномасштабного спостереження Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ за виборами;
забезпечити звернення до міжнародних судових установ у зв'язку з порушеннями Російською Федерацією міжнародно-правових зобов'язань, зокрема щодо заборони фінансування тероризму, у тому числі за результатами розслідування падіння 14 липня 2014 року літака "Malaysian Airlines" рейсу МН17;
всебічно сприяти роботі Міжнародної місії захисту розслідування під час проведення розслідування падіння літака "Malaysian Airlines" рейсу МН17, а також забезпечити всебічну взаємодію з метою притягнення до відповідальності винних;
вжити заходів щодо збереження існуючих і застосування додаткових санкцій до Російської Федерації з метою забезпечення виконання Російською Федерацією Мінських домовленостей та припинення окупації Автономної Республіки Крим;
блокувати спроби Російської Федерації легітимізувати на міжнародному рівні незаконні органи, створені на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, та нелегітимні утворення в окремих районах Донецької та Луганської областей;
продовжити роботу щодо залучення міжнародної допомоги для реалізації реформ, стабілізації економічної ситуації в Україні та вирішення потреб громадян, постраждалих внаслідок агресії Російської Федерації;
здійснити заходи для залучення міжнародної військово-технічної допомоги, спрямованої на посилення обороноздатності України та протидію агресії Російської Федерації;
активізувати діяльність щодо застосування міжнародних правозахисних механізмів у рамках Ради Європи, ООН, ОБСЄ для забезпечення захисту прав людини на тимчасово окупованій території та в районі проведення антитерористичної операції;
забезпечити розвиток співпраці з іноземними державами та міжнародними організаціями з метою протидії російській гібридній агресії, у тому числі в інформаційному просторі.
1.2.4. Участь України в міжнародних заходах щодо підтримання миру і безпеки, боротьби з тероризмом
Україна продовжує робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Україна надаватиме підтримку міжнародним операціям НАТО з підтримання миру і безпеки.
Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання. Україна приділяє значну увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму та роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.
В умовах агресії Російської Федерації проти України, активізації розвідувально-підривної і терористичної діяльності, інших загроз порушення безпеки громадян діяльність Служби безпеки України орієнтована на захист прав і свобод людини та дотримання демократичних цінностей.
У цьому контексті основним завданням є оснащення правоохоронних органів модернізованими і новими спеціальними технічними засобами для проведення оперативно-розшукової діяльності, транспортом та іншими необхідними ресурсами для виконання покладених на них завдань.
Середньострокові цілі:
продовження співробітництва з НАТО у сфері боротьби та запобігання тероризму;
продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;
розширення співробітництва України з правоохоронними органами, спеціальними службами інших держав, зокрема Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, та міжнародними організаціями, насамперед НАТО, ООН, ОБСЄ, стосовно подолання загроз у сфері безпеки, включаючи боротьбу з міжнародним тероризмом;
напрацювання з урахуванням міжнародного досвіду механізмів протидії агресії Російської Федерації проти України в умовах гібридної війни;
забезпечення в установленому порядку участі національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою НАТО, зокрема:
в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР);
у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан;
в операції НАТО "Морський охоронець" з урахуванням набуття Національним контактним пунктом Військово-Морських Сил Збройних Сил України (м. Одеса) повних операційних спроможностей шляхом постійного моніторингу надводної обстановки в акваторії Чорного моря та здійснення обміну інформацією зі штабом проведення операції (штаб Командування Військово-морських сил НАТО "Нортвуд");
забезпечення участі українського військового персоналу у спільній литовсько-польсько-українській бригаді (ЛИТПОЛУКРБРИГ).
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити здійснення заходів щодо протидії поширенню ідеології міжнародного тероризму закликам до терористичної діяльності, зокрема з використанням мережі Інтернет;
забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО та держав - членів НАТО щодо обміну інформацією про діяльність екстремістських та терористичних організацій, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;
запобігати використанню терористичними організаціями території України для поширення терористичної діяльності та контрабанди зброї;
продовжити роботу з узагальнення і практичного застосування позитивного досвіду інших держав у сфері протидії тероризму, забезпечити участь українських фахівців у міжнародних науково-практичних заходах з відповідних питань;
забезпечити підвищення рівня готовності мобільних підрозділів Державної прикордонної служби України та нарощення їх мобільних (бойових) спроможностей з використанням досвіду і можливостей НАТО та держав - членів НАТО;
забезпечити участь національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, що проводяться під егідою НАТО;
ужити заходів щодо уніфікації термінології з питань боротьби з тероризмом відповідно до практики НАТО;
опрацювати питання щодо створення системи раннього попередження та раннього реагування на конфлікти;
вжити заходів щодо підвищення рівня підготовки населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій або збройних конфліктів.
1.2.5. Контроль над озброєнням, нерозповсюдженням зброї масового знищення. Державний експортний контроль
Україна продовжує реалізацію державної політики у галузі державного експортного контролю, спрямованої на забезпечення національної безпеки та виконання відповідних міжнародних зобов'язань України. Ця діяльність здійснюється в рамках участі України у багатосторонніх міжнародних договорах у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, а також міжнародних режимах експортного контролю.
Україна забезпечить проведення на її території інспекційних заходів згідно з міжнародними договорами у сфері контролю над озброєнням та братиме активну участь у верифікаційній діяльності і заходах протидії розповсюдженню засобів масового знищення та засобів її доставки.
Середньострокові цілі:
забезпечення додержання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та здійснення обміну інформацією з державами - учасницями міжнародних договорів з питань контролю над звичайними озброєннями та діяльністю збройних сил ( Договір про звичайні збройні сили в Європі, Договір з відкритого неба, ратифікований Законом України від 2 березня 2000 року № 1509-III, Віденський документ про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року) та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група);
подання звітної (обмінної) інформації до електронної бази НАТО "Verity", Секретаріату ОБСЄ та Регістру звичайних озброєнь ООН, Організації по забороні хімічної зброї, Міжнародного агентства з атомної енергії, Секретаріату Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення відповідно до міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;
проведення із залученням експертної допомоги НАТО аудиту сховищ небезпечних речовин та арсеналів, що залишилися на території України після розпаду СРСР.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група);
продовжити адаптацію законодавства України з питань державного експортного контролю до вимог і стандартів Європейського Союзу;
забезпечити виконання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, зокрема шляхом участі у засіданнях міжнародних режимів експортного контролю;
забезпечити допуск та супроводження іноземних інспекційних груп на території України та проведення інспекційних заходів на території держав - учасниць відповідних міжнародних договорів у сфері контролю над озброєннями та діяльністю збройних сил;
забезпечити участь у переговорах та заходах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно із Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба; ужити заходів щодо взаємодії у рамках діяльності зазначених міжнародних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу.
1.3. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО
Співробітництво України з НАТО в рамках особливого партнерства є прозорим і відкритим для громадян України.
З метою забезпечення підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції Указом Президента України від 21 лютого 2017 року № 43 затверджено Концепцію вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки.
Проведення заходів з інформування громадськості (круглих столів, семінарів, конференцій, телемостів зі штаб-квартирою НАТО та державами - членами НАТО тощо) сприятиме підвищенню рівня обізнаності стосовно діяльності Організації Північноатлантичного договору, ролі НАТО в забезпеченні безпеки в Європі і світі та відносин особливого партнерства Україна - НАТО.
До зазначеного процесу активно залучатимуться громадські об'єднання, засоби масової інформації, вчені, експерти.
Активне реформування Збройних Сил України потребує від інформаційних підрозділів Міністерства оборони України та Збройних Сил України дальшого посилення роботи з інформування суспільства про воєнну політику та діяльність Збройних Сил України.
З цією метою, а також для налагодження системного діалогу з громадськістю, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання їм доступу до інформації про діяльність Збройних Сил України при Міністерстві оборони України на постійній основі функціонує Громадська рада.
Середньострокова ціль:
ефективне інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях, спрямоване на підвищення рівня обізнаності стосовно відносин особливого партнерства України з НАТО;
ефективна координація державних органів і громадських об'єднань у проведенні інформаційно-роз'яснювальної роботи;
досягнення визначеної Концепцією вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки, затвердженою Указом Президента України від 21 лютого 2017 року № 43, мети щодо підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри до НАТО як до інституції, яка відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити роботу з інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях про особливе партнерство України з НАТО;
вжити заходів для отримання сталої підтримки громадянами України курсу на набуття Україною членства в НАТО;
сприяти висвітленню у засобах масової інформації заходів, пов'язаних із співробітництвом України з НАТО.
1.4. Наука
Україна бере активну участь у виконанні Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку співробітництва з НАТО у сфері науки, технологій та захисту навколишнього природного середовища.
Ураховуючи успішну реалізацію проектів у зазначеній сфері протягом останніх років та посилення інтересу українських вчених до участі у Програмі НАТО "Наука заради миру та безпеки", Україна має намір суттєво активізувати співпрацю у частині наукового співробітництва.
Середньострокова ціль - залучення вчених та науково-дослідних установ України до співробітництва з НАТО у сфері науки та довкілля.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
сприяти реалізації проектів, які виконуються науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки";
сприяти започаткуванню нових проектів між Україною та НАТО в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" на засадах взаємного інтересу та з урахуванням інтересів України;
продовжити співробітництво з Представництвом НАТО в Україні з метою інформування громадськості про співробітництво України з НАТО з питань науки та довкілля;
сприяти здійсненню поточної діяльності в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" шляхом належної імплементації положень статей 25 - 27 Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні , підписаної 22 вересня 2015 року, ратифікованої Законом України від 4 лютого 2016 року № 989-VIII.
1.4.1. Забезпечення екологічної безпеки
Екологічна безпека є важливою складовою системи національної безпеки України, яка забезпечує захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства, довкілля від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками.
Пріоритетами забезпечення екологічної безпеки є:
збереження природних екосистем, підтримка їх цілісності та функцій життєзабезпечення;
створення ефективної системи моніторингу довкілля; ресурсозбереження, забезпечення збалансованого природокористування; зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, забезпечення контролю джерел забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, зниження рівня забруднення та забезпечення відтворення родючості ґрунтів; очищення територій від промислових і побутових відходів;
удосконалення системи переробки та утилізації відходів виробництва і споживання;
мінімізація негативних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, недопущення неконтрольованого ввезення на територію України екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів, трансгенних рослин і збудників хвороб.
Середньострокові цілі:
забезпечення виконання військовими формуваннями України Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до 2020 року, затверджених Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818-VI;
забезпечення взаємодії з НАТО у питанні впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері екологічної безпеки з метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних об'єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Міністерства оборони України;
продовження реалізації в рамках Програми "Партнерство заради миру" другого етапу проекту Трастового фонду НАТО з утилізації стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1 в Україні, а також другого етапу проекту Трастового фонду перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР.
Пріоритетне завдання на поточний рік - продовжити роботу з розвитку сучасної системи прогнозування, спостереження, оповіщення та ліквідації наслідків шкідливої дії вод та створення інформаційно-вимірювальної системи контролю, формування та прогнозу повеней і паводків на річках.
1.4.1.1. Мінімізація наслідків діяльності складових сектору безпеки і оборони України
Надзвичайно актуальною проблемою для України є ліквідація наслідків бойових дій в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях (забруднення території вздовж лінії зіткнення мінами, нерозірваними боєприпасами та саморобними вибуховими пристроями, які створюють загрозу життю і здоров'ю військовослужбовців та цивільного населення).
Для відновлення нормальної життєдіяльності звільнених населених пунктів та прилеглих до них територій Донецької та Луганської областей Україна потребує міжнародної допомоги.
Важливим напрямом діяльності залишається також утилізація за міжнародної фінансової підтримки застарілих/непридатних боєприпасів.
Середньострокові цілі:
ліквідація наслідків бойових дій в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях;
здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час повсякденної діяльності військ;
продовження реалізації в рамках Програми НАТО "Партнерство заради миру" другого етапу проекту Трастового фонду НАТО з утилізації легких озброєнь та стрілецької зброї, звичайних боєприпасів і протипіхотних мін типу ПФМ-1 в Україні відповідно до Імплементаційної угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування (ОМТЗО) про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1, ратифікованої Законом України від 13 січня 2012 року № 4338-VI.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
продовжити реалізацію спільних з НАТО практичних проектів з приведення військових об'єктів у екологічно безпечний стан;
продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі бойової підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки імені генерала Адольфаса Раманаускаса за підтримки НАТО;
провести розмінування звільнених населених пунктів та прилеглих до них територій Донецької та Луганської областей.
Розділ II. ОБОРОННІ/ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ
2.1. Реформування сектору безпеки і оборони
Створення ефективного сектору безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО визначено у Стратегії національної безпеки України, затвердженій Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287, як основний напрям забезпечення адекватного і гнучкого реагування на загрози.
Для досягнення зазначеної мети Україна реформуватиме сектор безпеки і оборони на основі принципів і стандартів НАТО, опираючись як на власні інтелектуальні, фінансові і матеріальні ресурси, так і на підтримку Альянсу в рамках Комплексного пакета допомоги НАТО для України, схваленого на засіданні Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (9 липня 2016 року, м. Варшава, Республіка Польща).
У 2016 році із залученням консультативно-дорадчої допомоги НАТО розроблено Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України, затверджену Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92, та Стратегічний оборонний бюлетень України, схвалений Указом Президента України від 6 червня 2016 року 2016 року № 240.
Оновлені безпекові та оборонні спроможності України дадуть змогу брати участь у реалізації Спільної безпекової і оборонної політики Європейського Союзу та досягти критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.
Ключовим механізмом дальшого співробітництва з НАТО у сфері реформування сектору безпеки і оборони є Спільна робоча група Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня.
Метою проведення оборонної реформи в Україні є набуття та підтримання силами оборони необхідного рівня бойової готовності і здатності до виконання завдань оборони держави (оборонних спроможностей), ефективного реагування на виникаючі воєнні загрози й воєнно-політичні виклики національній безпеці, підвищення рівня оперативної сумісності Збройних Сил України та інших військових формувань з підрозділами збройних сил держав - членів НАТО та ЄС до виконання спільних завдань в міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки.
Очікуваним результатом оборонної реформи є створення за принципами та стандартами, прийнятими в державах - членах НАТО, ефективних, мобільних, оснащених сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою сил оборони, здатних гарантовано забезпечити оборону держави та адекватно і гнучко реагувати на воєнні загрози національній безпеці України, раціонально використовуючи при цьому наявний потенціал (спроможності) та ресурси держави.
Середньострокові цілі:
забезпечення виконання програм реформування та розвитку складових сектору безпеки і оборони України;
імплементація Стратегічного оборонного бюлетеня України відповідно до Матриці досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань оборонної реформи.
Пріоритетні завдання на поточний рік:
забезпечити імплементацію положень концептуальних документів у сфері національної безпеки і оборони;
впровадити ефективний механізм контролю за ходом оборонної реформи;
забезпечити ефективне використання допомоги, що надається Альянсом в рамках Комплексного пакету допомоги НАТО для України;