Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету

З метою приведення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України

1. Наказ Міністерства фінансів України від 09.01.2001 N 6 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 65/5256, вважати таким, що втратив чинність.

2. Затвердити форми кошторису, плану асигнувань із загального фонду, плану використання бюджетних коштів, зведення показників спеціального фонду кошторису, штатного розпису бюджетної установи, а також лімітної довідки про бюджетні асигнування, що додаються.

3. Затвердити Інструкцію про складання і виконання розпису Державного бюджету України, що додається.

4. Департаменту по бюджету довести цей наказ до відома головних розпорядників коштів державного бюджету та місцевих фінансових органів для застосування в роботі.

5. Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам розробити відповідно до зазначеної Інструкції порядок складання і виконання розпису відповідного бюджету.

1.1. Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України (далі - Інструкція) визначає процедури складання і виконання розпису Державного бюджету України.

1.2. Розпис Державного бюджету України на відповідний рік (далі - розпис) включає:

розпис доходів державного бюджету (далі - розпис доходів), що поділяється на річний розпис доходів загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис доходів загального фонду державного бюджету;

розпис фінансування державного бюджету (далі - розпис фінансування), що поділяється на річний розпис фінансування загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис фінансування загального фонду державного бюджету;

розпис асигнувань державного бюджету (далі - розпис асигнувань), що поділяється на річний розпис асигнувань державного бюджету загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету.

1.3. Річний розпис асигнувань державного бюджету (далі - річний розпис асигнувань) - це розпис асигнувань загального і спеціального фондів державного бюджету на рік у розрізі головних розпорядників коштів (далі - головних розпорядників) за програмною та повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.

1.4. Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (далі - помісячний розпис асигнувань) - це розпис асигнувань загального фонду державного бюджету на рік за місяцями в розрізі головних розпорядників за програмною та скороченою економічною класифікацією видатків бюджету.

Скорочена економічна класифікація видатків бюджету включає: оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110), нарахування на заробітну плату (код 1120), оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160), поточні трансферти населенню (код 1340). Всі інші економічні категорії видатків відображаються загальною сумою за кодом 5000 "Інші видатки".

1.5. Розпис складається відповідно до бюджетних призначень, установлених у законі про Державний бюджет України, та затверджується Міністром фінансів України в місячний термін після набрання чинності цим законом.

Якщо розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, то в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис на відповідний період наступного року.

1.6. Кошториси за бюджетними програмами, призначення за якими встановлюються законом про Державний бюджет України за кодами відомчої класифікації 350 (у частині обслуговування державного боргу) та 351, не затверджуються.

2.1. Складання розпису починається із складання розпису доходів і розпису фінансування.

2.2. Розпис доходів складається Управлінням планування доходів бюджету Мінфіну за участю інших структурних підрозділів Мінфіну та головних розпорядників.

2.3. Розпис фінансування складається Департаментом державного боргу за участю Департаменту зовнішніх економічних зв'язків і Департаменту фінансів виробничої сфери Мінфіну та за погодженням з Управлінням державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну з урахуванням необхідності забезпечення своєчасності і повноти платежів з погашення основної суми державного боргу, можливостей щодо обсягів і термінів залучення державних запозичень, графіків проведення приватизації державного майна, а також потреб покриття помісячних касових розривів загального фонду державного бюджету.

2.4. На основі складених розписів доходів і фінансування Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну розраховує граничні помісячні обсяги асигнувань загального фонду державного бюджету за відповідними структурними підрозділами Мінфіну і подає їм разом з роз'ясненнями.

Керуючись роз'ясненнями, відповідні структурні підрозділи Мінфіну визначають головним розпорядникам помісячні обсяги асигнувань загального фонду в розрізі бюджетних програм або в цілому головному розпоряднику за тими бюджетними програмами, які належать до компетенції відповідного структурного підрозділу, та разом з лімітними довідками про бюджетні асигнування надають їх Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну, яке зводить отримані помісячні обсяги асигнувань загального фонду, складає узагальнену лімітну довідку за кожним головним розпорядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань головному розпоряднику в цілому та доводить усі лімітні довідки кожному головному розпоряднику. При необхідності структурні підрозділи Мінфіну надають головним розпорядникам додаткові матеріали разом з необхідними роз'ясненнями.

Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отриманими лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань та подають відповідним структурним підрозділам Мінфіну зведені проекти цих документів для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок. Структурні підрозділи Мінфіну відстежують підготовку головними розпорядниками матеріалів до розпису, забезпечують своєчасне подання головними розпорядниками цих матеріалів Мінфіну, аналізують зазначені матеріали, вносять при необхідності до них корективи і подають Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну свої пропозиції щодо включення їх до розпису.

Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну зводить отримані від структурних підрозділів Мінфіну матеріали, вносить при необхідності корективи і подає розпис на затвердження Міністру фінансів України.

2.5. Оригінал затвердженого розпису передається на паперових та електронних носіях Державному казначейству України, одна копія передається Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, інша - залишається в Управлінні державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну.

2.6. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів.

3.1. Унесення змін до розпису здійснюється у разі:

необхідності перерозподілу видатків за економічною та програмною класифікацією;

прийняття нормативного акта про передачу повноважень на виконання функцій або надання послуг, на які затверджено бюджетне призначення, від одного головного розпорядника іншому;

прийняття рішення про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між головними розпорядниками;

необхідності збільшення асигнувань спеціального фонду державного бюджету відповідно до положень пункту 3.9 цієї Інструкції;

унесення змін до закону про Державний бюджет України.

3.2. Унесення змін до розпису за загальним фондом державного бюджету передбачає затвердження довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань у порядку, встановленому для затвердження цих документів.

3.3. Відповідні структурні підрозділи Мінфіну за обґрунтованим поданням головних розпорядників або на підставі прийнятих нормативних актів не пізніше ніж 20 число поточного місяця подають Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну пропозиції про внесення змін до розпису для перевірки та візування в одному примірнику за формами згідно з додатками 1 та 2 до Інструкції. При цьому до довідки необхідно подати обґрунтовані пропозиції щодо доцільності внесення запропонованих головним розпорядником змін, а також інформацію про виділені кошти за відповідними бюджетними програмами згідно зі звітністю Державного казначейства України.

3.4. У винятковому випадку за обґрунтованим поданням головного розпорядника може бути здійснено перерозподіл його бюджетних призначень за бюджетними програмами в межах їх загального обсягу за погодженням із Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

У разі виникнення такої необхідності головний розпорядник подає до відповідного структурного підрозділу Мінфіну лист з обґрунтованими пропозиціями щодо внесення змін до розпису.

Відповідний структурний підрозділ Мінфіну детально аналізує обґрунтування головного розпорядника та в разі прийняття рішення щодо доцільності внесення запропонованих ним змін готує листа Комітету Верховної Ради з питань бюджету з проханням погодити пропозицію головного розпорядника щодо перерозподілу його бюджетних призначень у межах їх загального обсягу. Проект листа в обов'язковому порядку візується в Управлінні державного бюджету і бюджетної політики Мінфіну.

У разі отримання дозволу Комітету Верховної Ради з питань бюджету відповідний структурний підрозділ Мінфіну готує довідку про внесення змін до розпису в загальному порядку.

3.5. Зміни до помісячного розпису мають відповідати таким вимогам:

бути збалансованими за місяцями, тобто не порушувати загальний обсяг асигнувань загального фонду державного бюджету на місяць, якого стосуються такі зміни;

не змінювати загальний обсяг асигнувань загального фонду державного бюджету на рік, за винятком внесення змін до закону про Державний бюджет України;

враховувати фактично виділені кошти за попередній період;

відповідати вимогам закону про Державний бюджет України та інших нормативно-правових актів;

вноситися на поточний та наступні періоди.

3.6. Після затвердження довідки про внесення змін до розпису відповідні структурні підрозділи Мінфіну подають оригінал та три її копії Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну для реєстрації за номером та датою, яка закінчується за годину до кінця робочого дня. За п'ять робочих днів до закінчення місяця (звітного періоду) довідки про внесення змін не реєструються.

Після реєстрації вони заносяться до реєстру (додаток 3 до Інструкції), який складається в двох примірниках. Один примірник реєстру разом з оригіналами та копіями довідок передається Державному казначейству України (довідки передаються на паперових і електронних носіях), другий примірник з копіями довідок залишається в Управлінні державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну, а один примірник копій довідок залишається у відповідному структурному підрозділі Мінфіну.

Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну надсилає Державному казначейству України зміни до розпису на електронних носіях для звірки за відповідний період (тиждень, місяць) в останній робочий день тижня та до 29-го числа кожного місяця.

3.7. Зміни до розпису оформляються таким чином:

підписуються начальником Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну і начальником відповідного структурного підрозділу Мінфіну або особами, що виконують їхні обов'язки;

затверджуються заступниками Державного секретаря Мінфіну;

реєструються за номером та датою;

доводяться до Державного казначейства України.

Якщо з об'єктивних обставин виникає необхідність анулювання довідки про внесення змін до розпису, то відповідний структурний підрозділ Мінфіну у дводенний термін після отримання оригіналу довідки із Державного казначейства України готує доповідну записку на ім'я заступника Державного секретаря Мінфіну, який затверджував довідку, і візує її в Управлінні державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну. Після погодження із заступником Державного секретаря Мінфіну доповідна записка передається до Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну для проведення зазначеного анулювання, а її копія - до Державного казначейства України.

У разі виникнення необхідності внесення змін до вже затверджених та взятих на облік Державним казначейством України довідок у зв'язку з допущеними технічними помилками затверджується нова довідка, де вказуються реквізити тієї довідки, у якій були допущені технічні помилки.

3.8. Державне казначейство України здійснює реєстрацію довідок та облік змін до розпису і надсилає їх копії головному розпоряднику, що є підставою для затвердження довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань.

Головні розпорядники в триденний термін подають Державному казначейству України довідки про внесені зміни до зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників нижчого рівня. Головні розпорядники коштів доводять відповідні зміни до розпорядників нижчого рівня, які, в свою чергу, вносять зміни до кошторису та плану асигнувань.

3.9. Відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду державного бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право проводити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Державний бюджет України не встановлено інше.

Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошторис, без унесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Органи Державного казначейства України ведуть окремий облік таких змін, проводять видатки на підставі кошторисів з урахуванням унесених до них змін без внесення змін до розпису та відображають у звітності про виконання державного бюджету планові показники за спеціальним фондом з урахуванням унесених змін до кошторисів.

Унесення змін до розпису за спеціальним фондом за іншими надходженнями здійснюється у загальному порядку, за яким після внесення відповідних змін до розпису складаються довідки про внесення змін до кошторису. Якщо інші надходження спеціального фонду державного бюджету фактично перевищили обсяги, враховані при затвердженні державного бюджету, то Мінфін за поданням головних розпорядників збільшує планові показники за спеціальним фондом шляхом внесення змін до розпису. Для цього головний розпорядник повинен надати Мінфіну детальні обґрунтовані розрахунки та належні пояснення необхідності внесення змін до розпису.

4.1. Якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду державного бюджету виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням граничного рівня дефіциту (профіциту), затвердженого законом про Державний бюджет України, то Міністр фінансів України приймає рішення про обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.

4.2. Управління планування доходів бюджету Мінфіну, Департамент державного боргу разом з Департаментом зовнішніх економічних зв'язків та Департаментом фінансів виробничої сфери Мінфіну розраховують уточнений помісячний прогноз надходжень доходів загального фонду, державних запозичень та надходжень від приватизації державного майна на фінансування загального фонду державного бюджету і подають Управлінню державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну не пізніше ніж 15 число місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося недоотримання доходів, державних запозичень або надходжень від приватизації державного майна на фінансування державного бюджету.

4.3. Управління державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну за участю відповідних структурних підрозділів Мінфіну на підставі уточненого помісячного прогнозу надходжень доходів загального фонду, державних запозичень та надходжень від приватизації державного майна на фінансування загального фонду державного бюджету розробляє пропозиції щодо тимчасового обмеження помісячних обсягів асигнувань загального фонду державного бюджету та подає на розгляд Міністру фінансів України. Міністр фінансів України видає наказ, яким встановлює тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету.

4.4. Державне казначейство України, керуючись наказом Міністра фінансів України про тимчасове обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету, у триденний термін повідомляє головних розпорядників про таке тимчасове обмеження асигнувань і проводить видатки з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань.

4.5. Розпорядники беруть зобов'язання та приводять їх у відповідність до бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, з урахуванням тимчасового обмеження асигнувань загального фонду державного бюджету.

5.1. Виконання розпису здійснюється наростаючим підсумком з початку року.

5.2. Зведення, складання та надання звітності про виконання державного бюджету здійснюються Державним казначейством України:

щодо доходів - ураховуючи розпис доходів, наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік та додатково по загальному фонду за відповідний період;

щодо фінансування - ураховуючи розпис фінансування, наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік та додатково по загальному фонду за відповідний період;

щодо видатків - ураховуючи розпис асигнувань, наростаючим підсумком із зазначенням відсотків виконання за рік (за кожним кодом економічної класифікації) та додатково по загальному фонду за відповідний період (за кодами скороченої форми економічної класифікації).

5.3. До 10-го числа місяця, наступного за звітним, Державне казначейство України проводить з Управлінням державного бюджету та бюджетної політики Мінфіну звірку розпису за загальним фондом державного бюджету за звітний період, уточненого з урахуванням унесених змін.

5.4. У звіті про виконання державного бюджету за спеціальним фондом відображаються планові показники, враховані при затвердженні закону про Державний бюджет України, та уточнені планові показники з урахуванням змін, внесених до кошторисів.

Звіт про виконання розпису за спеціальним фондом державного бюджету складається за бюджетними програмами головних розпорядників у розрізі джерел надходжень (плата за послуги, що надаються бюджетними установами; інші джерела власних надходжень бюджетних установ; інші надходження спеціального фонду). При цьому у квартальній та річній звітності власні надходження бюджетних установ розшифровуються за групами та типами згідно з класифікацією доходів бюджету на підставі звітів розпорядників.