Про затвердження Положення про порядок накладення адміністративних штрафів

У зв'язку з унесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку, за незаконне розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю, протидію тимчасовій адміністрації або ліквідації банку, здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії та відповідно до статей 72, 73, 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про порядок накладення адміністративних штрафів (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Положення про порядок накладення штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.03.2000 N 94 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.03.2000 за N 189/4410;

главу 8 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036.

3. Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) у десятиденний термін після державної реєстрації Положення в Міністерстві юстиції України здійснити його тиражування, а також виготовити бланки процесуальних та інших документів згідно з додатками до нього для потреб Національного банку України та забезпечити ними територіальні управління Національного банку України.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (О.І. Кірєєв) щорічно подавати Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) заявки на виготовлення потрібної кількості примірників бланків процесуальних документів та інших документів, передбачених у додатках до Положення.

5. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (О.І. Кірєєв), Економічний департамент (В.М. Галь), Департамент платіжних систем (В.М. Кравець), Департамент монетарної політики (Н.І. Гребеник), Департамент готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва), Департамент бухгалтерського обліку (В.І. Ричаківська) та керівників територіальних управлінь Національного банку України.

1.1. Це Положення на підставі статей 72, 73 та 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон), статей 255, 257, 234-3, 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) установлює порядок складання та подання відповідній посадовій особі або органові, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні правопорушення, а також установлює порядок накладення штрафів, передбачених статтями 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу.

1.2. Згідно зі статтею 234-3 Кодексу Національний банк України (далі - Національний банк) розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу.

1.3. Від імені Національного банку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку та їх заступники (далі - Уповноважені особи) (стаття 234-3 Кодексу.

Передбачені цим Положенням повноваження Уповноважених осіб можуть виконуватися посадовими особами, що їх заміщають, у встановленому порядку.

Уповноважені особи мають право накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями статтями 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу, у межах своїх повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

1.4. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені статтями 163-12, 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-8 (у частині, що стосується правопорушень у галузі банківської діяльності та банківських операцій) (далі - 166-8), 166-9, 166-20 Кодексу, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

1.5. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення Уповноважена особа, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

2.1. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

2.2. Національний банк уживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень, передбачених статтями 163-12, 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-8, 166-9, 166-20 та 188-34 Кодексу".

2.3. Штраф накладається:

а) пов'язаних з банком осіб;

б) інших осіб, які відповідно до Закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку;

в) на голову ліквідаційної комісії, ліквідатора;

г) інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації банку.

ґ) на посадових осіб банків, філій іноземних банків;

д) на посадових осіб небанківських фінансових установ - резидентів, які є платіжними організаціями та/або членами чи учасниками платіжних систем у частині надання ними фінансової послуги щодо переказу коштів на підставі відповідних ліцензій, зокрема Національного банку (крім операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу коштів) (далі - фінансові установи);

е) на осіб, які незаконно розголосили в будь-якому вигляді інформацію, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факт її подання (одержання), якщо ця інформація стала відомою цій особі у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю;

є) посадових осіб юридичних осіб - суб'єктів господарювання, які порушили закони України та нормативно-правові акти Національного банку щодо порядку здійснення операцій з електронними грошима;

ж) посадових осіб платіжних організацій, що порушили закони України та нормативно-правові акти Національного банку, які регулюють переказ коштів в Україні;

з) посадових осіб члена/учасника платіжної системи, що порушили закони України та нормативно-правові акти Національного банку, які регулюють переказ коштів в Україні, не повідомили про помилкові/неналежні перекази та суб'єктів цих переказів інших членів/учасників платіжної системи;

и) посадових осіб еквайра та/або емітента, які порушили встановлені Національним банком загальні параметри моніторингу з метою ідентифікації помилкових та неналежних переказів із застосуванням електронних платіжних засобів;

і) фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які є об'єктами нагляду (оверсайту);

ї) фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи без реєстрації платіжної системи в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами Національного банку.

Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності.

Терміни "еквайр", "емітент", "платіжна організація", "член/учасник платіжної системи", "нагляд (оверсайт)" вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Термін "пов'язана з банком особа" вживається у значенні, визначеному Законом.

2.4. До посадових осіб банків, філій іноземних банків, на яких накладаються штрафи, належать:

а) голова, його заступники та члени ради банку;

б) керівник філії іноземного банку;

в) голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

г) головний бухгалтер банку, його заступники;

ґ) керівник відокремленого підрозділу;

д) посадові особи банку, відповідальні за здійснення сукупності чи окремих заходів з фінансового моніторингу.

2.5.

При накладенні штрафу враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

2.6. Обставинами, що пом'якшують відповідальність, визнаються:

а) щире розкаяння винного;

б) учинення правопорушення за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

в) учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшувальними й інші обставини, не зазначені в цьому пункті.

2.7. Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнаються:

а) продовження протиправної поведінки;

б) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення.

2.8. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються однією і тією самою посадовою особою, то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із вчинених.

2.9. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), то стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

2.10. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не була піддана адміністративному стягненню.

2.11. Якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.

3.1. Метою провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до вимог Закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання особи в дусі дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку, зміцнення законності.

3.2. Завданнями Національного банку під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-12, 166-8, 166-9 та 188-34 Кодексу, є складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх надсилання місцевим судам.

3.3. Завданнями Національного банку в справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу, є складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ і накладення адміністративних стягнень.

3.4. Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу, не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі:

а) відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

б) неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

в) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

г) скасування акта, що встановлює адміністративну відповідальність;

ґ) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених пунктом 2.9 цього Положення;

д) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;

е) смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

4.1. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 163-12, 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-8, 166-9, 166-20 та 188-34 Кодексу, складається уповноваженою на те посадовою особою Національного банку або відповідного територіального управління за формою, визначеною в додатку 1 до цього Положення.

4.2. Уповноваженими посадовими особами Національного банку, які мають складати протоколи про адміністративні правопорушення, є:

1) керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку та їх заступники, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь, які забезпечують виконання функцій Національного банку з нагляду (оверсайта), контролю;

2) керівник інспекційної групи або його заступник, який здійснює інспекційні перевірки банків або інших осіб, що відповідно до Закону можуть бути об'єктами перевірки Національного банку;

3) керівник інспекційної групи, який здійснює перевірку банку, фінансової установи з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

4) керівник робочої групи або уповноважений працівник, який виконує обов'язки керівника робочої групи, який здійснює виїзні перевірки щодо дотримання банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку вимог валютного законодавства України, перевірки пунктів обміну іноземної валюти на території України;

5) керівник робочої групи, який здійснює перевірку щодо дотримання об'єктами нагляду (оверсайта) платіжних систем та систем розрахунків вимог законодавства України, яке регулює діяльність платіжних систем та переказ коштів в Україні.

4.3. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, що передбачає відповідальність за це правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих (якщо вони є), пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інформація про надані особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснення її прав і обов'язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, то про це також зазначається в протоколі.

До протоколу про адміністративне правопорушення додаються оригінали або належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

4.4. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, підписати протокол або відмовитись від його підписання.

4.5. Уповноважена посадова особа Національного банку або відповідного територіального управління в разі складення протоколу на місці вчинення адміністративного правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складає протокол про адміністративне правопорушення в двох примірниках, підписує кожен із примірників та пропонує їх підписати особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та/або надати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу.

У разі наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним, уповноважена посадова особа Національного банку або відповідного територіального управління вносить до першого примірника протоколу відповідний запис.

4.6. Уповноважена посадова особа Національного банку або відповідного територіального управління в разі виявлення адміністративного правопорушення під час виконання функцій Національного банку з нагляду (оверсайта), контролю без виїзду до фактичного місцезнаходження об'єктів нагляду (оверсайта), контролю або відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення:

1) повідомляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце, дату та час, коли така особа має з'явитися до Національного банку для надання нею пояснень, що стосуються виявленого правопорушення;

2) складає, підписує два примірники протоколу про адміністративне правопорушення та надсилає другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо така особа не з'явилась до Національного банку у зазначені в повідомленні дату та час для надання пояснень, що стосуються виявленого правопорушення.

4.7. Повідомлення, зазначене в підпункті 1 пункту 4.6 цього Положення, надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу особи та на адресу свідків і потерпілих (якщо вони є) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня, коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має з'явитися до Національного банку.

Якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є посадовою особою юридичної особи, то повідомлення у той самий строк надсилається лише на адресу такої юридичної особи. Юридична особа, яка отримала повідомлення, зобов'язана негайно забезпечити його вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Повідомлення посадовій особі банку, яка притягається до адміністративної відповідальності, надсилається лише на електронну адресу банку з використанням системи електронної пошти Національного банку не пізніше ніж за 5 календарних днів до дня, коли така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має з'явитися до Національного банку. Банк зобов'язаний забезпечити негайне вручення повідомлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

4.8. Другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення:

1) вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, під розписку у випадку, зазначеному в пункті 4.5 цього Положення;

2) надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або на адресу юридичної особи, якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є її посадовою особою у випадку, зазначеному в підпункті 2 пункту 4.6 цього Положення.

4.9. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями статтями 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу, подається Уповноваженій особі.

4.10. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-12, 166-8, 166-9 та 188-34 Кодексу, надсилається до місцевого суду.

5.1. Справа про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушеннями, зазначеними в пункті 4.9 цього Положення, розглядається за місцем його вчинення в 15-денний строк із дня одержання Уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відомості про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомляються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, у порядку та строки, зазначені в пункті 4.7 цього Положення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або за відсутності цієї особи, коли є дані про її повідомлення про місце і час розгляду справи в установленому порядку.

5.2. Справа про адміністративне правопорушення (статті 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу) розглядається відкрито та на засадах рівності всіх громадян перед Законом.

5.3. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному Законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інших документів.

5.4. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом і правосвідомістю.

5.5. Якщо при розгляді справи посадова особа дійде висновку, що порушення має ознаки кримінального правопорушення, то вона передає матеріали прокурору, органу досудового розслідування.

5.6. У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.

Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

5.7. Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

а) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;

б) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

в) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

г) чи витребувано потрібні додаткові матеріали;

ґ) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників, адвоката.

5.8. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає справу.

Посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

5.9. Посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна певна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

5.10. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 163-12, 166-8, 166-9 та 188-34 Кодексу, розглядаються суддями місцевих судів відповідно до статті 221 Кодексу.

6.1. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 163-14, 166-5, 166-6 (частини третя, четверта), 166-20 Кодексу, Уповноважена особа виносить постанову за справою.

Постанова має містити такі реквізити: посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, адреса, місце роботи, посада), викладення обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативно-правового акта, що передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення, прийняте за справою рішення.

Постанова за справою має містити вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова за справою про адміністративне правопорушення підписується Уповноваженою особою, яка розглянула справу, та скріплюється гербовою печаткою.

6.2. За справою про адміністративне правопорушення посадова особа приймає одну з таких постанов:

а) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (додаток 2);

б) про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 3).

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування або за наявності обставин, передбачених пунктом 3.4 цього Положення.

6.3. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. Якщо копія постанови надсилається, то про це робиться відповідна відмітка в справі.

6.4. Постановам за справою про адміністративні правопорушення присвоюються реєстраційні номери, що складаються з порядкового номера постанови та реєстраційного номера вихідної кореспонденції відповідної установи, який зазначається через косу лінію.

Облік постанов за справами про адміністративні правопорушення здійснюється уповноваженою посадовою особою шляхом запису їх у журналі обліку постанов за справами про адміністративні правопорушення (додаток 4). Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений гербовою печаткою і засвідчується підписом керівника відповідної установи. Облік постанов проводиться в межах кожного календарного року окремо.

7.1. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

7.2. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до вищестоящої посадової особи або до місцевого суду, рішення якого є остаточним.

Скарга подається посадовій особі, яка винесла постанову за справою про адміністративне правопорушення. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органові (посадовій особі), правомочному відповідно до цього пункту її розглядати.

7.3. Скаргу на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. У разі неподання її протягом зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

7.4. Подання скарги в установлений строк зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

7.5. Скарга на постанову за справою про адміністративне правопорушення розглядається посадовою особою у 10-денний строк із дня її надходження.