Про затвердження Положення про порядок накладення адміністративних штрафів

У зв'язку з унесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку, за незаконне розголошення або використання інформації, що становить банківську таємницю, протидію тимчасовій адміністрації або ліквідації банку, здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії та відповідно до статей 72, 73, 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про порядок накладення адміністративних штрафів (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Положення про порядок накладення штрафів на керівників банків та інших фінансово-кредитних установ у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 09.03.2000 N 94 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.03.2000 за N 189/4410;

главу 8 розділу III Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036.

3. Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) у десятиденний термін після державної реєстрації Положення в Міністерстві юстиції України здійснити його тиражування, а також виготовити бланки процесуальних та інших документів згідно з додатками до нього для потреб Національного банку України та забезпечити ними територіальні управління Національного банку України.

4. Генеральному департаменту банківського нагляду (О.І. Кірєєв) щорічно подавати Адміністративному департаменту (В.В. Врублевський) заявки на виготовлення потрібної кількості примірників бланків процесуальних документів та інших документів, передбачених у додатках до Положення.

5. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови В.Л. Кротюка, Генеральний департамент банківського нагляду (О.І. Кірєєв), Економічний департамент (В.М. Галь), Департамент платіжних систем (В.М. Кравець), Департамент монетарної політики (Н.І. Гребеник), Департамент готівково-грошового обігу (Н.В. Дорофєєва), Департамент бухгалтерського обліку (В.І. Ричаківська) та керівників територіальних управлінь Національного банку України.

1.1. Це Положення на підставі статей 72, 73 та 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон), статей 255, 257, 234-3, 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) установлює порядок складання та подання відповідній посадовій особі або органові, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів про адміністративні правопорушення, а також установлює порядок накладення штрафів, передбачених статтями 166-5, 166-6 Кодексу.

1.2. Згідно зі статтею 234-3 Кодексу Національний банк України ( далі - Національний банк) розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з допущенням порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку (стаття 166-5), а також порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку (стаття 166-6). ( Пункт 1.2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 211 від 21.05.2003 )

1.3. Від імені Національного банку розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Голова Національного банку та його заступники, керівники територіальних управлінь Національного банку та їх заступники (стаття 234-3).

Передбачені цим Положенням повноваження посадових осіб можуть виконуватися посадовими особами, що їх заміщають, у встановленому порядку.

Зазначені посадові особи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені статтями 166-5, 166-6 Кодексу, у межах своїх повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

1.4. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені статтями 166-5 - 166-9 та 188-34 Кодексу, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

1.5. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення посадова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

2.1. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

2.2. Національний банк вживає заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності за допущення порушень:

а) банківського законодавства;

б) нормативно-правових актів Національного банку;

в) у разі здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;

г) порядку ведення бухгалтерського обліку або його відсутність, несвоєчасного, неповного або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу) під час ліквідації банку, ухилення ліквідатора від проведення ліквідації банку або від складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу) під час ліквідації банку";

ґ) створення перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів;

д) у разі здійснення банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг без відповідної ліцензії Національного банку України або з порушенням умов ліцензування";

е) вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію;

є) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу (далі - Уповноважений орган);

ж) ненадання, несвоєчасне надання додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит Уповноваженого органу;

з) вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації та вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій;

и) неповідомлення Уповноваженого органу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції;

і) розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю;

ї) невиконання законних вимог посадових осіб Національного банку стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків.

2.3. Штраф накладається:

а) на керівників банків;

б) інших осіб, які відповідно до Закону можуть бути об'єктом перевірки Національного банку;

в) на голову ліквідаційної комісії, ліквідатора;

г) інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації банку.

ґ) на посадових осіб банків;

д) на осіб, які незаконно розголосили в будь-якому вигляді інформацію, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факт її подання (одержання), якщо ця інформація стала відомою цій особі у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю.

Штрафи на осіб, зазначених у цьому пункті, накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності.

2.4. До керівників банків (філій іноземних банків), на яких накладаються штрафи, належать:

а) голова, його заступники та члени ради банку;

б) керівник філії іноземного банку;

в) голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

г) головний бухгалтер банку, його заступники;

ґ) керівник відокремленого підрозділу";

До посадових осіб банків (філій іноземних банків), на яких накладаються штрафи, належать:

а) керівники банків, зазначені в абзаці першому цього пункту;

б) посадові особи банку, відповідальні за проведення фінансового моніторингу.

2.5. До осіб, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку, на яких накладаються штрафи, належать:

а) власник істотної участі в банку";

б) особа, яка здійснює банківську діяльність без банківської ліцензії.

2.6.

При накладенні штрафу враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

2.7. Обставинами, що пом'якшують відповідальність, визнаються:

а) щире розкаяння винного;

б) учинення правопорушення за збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

в) учинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Посадова особа, яка вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшувальними й інші обставини, не зазначені в цьому пункті.

2.8. Обставинами, що обтяжують відповідальність, визнаються:

а) продовження протиправної поведінки;

б) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке посадову особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

2.9. При вчиненні однією посадовою особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне правопорушення із вчинених.

2.10. Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

Якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), то стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення - не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.

У разі відмови в порушенні кримінальної справи або її закриття, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше ніж через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

2.11. Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, яка не була піддана адміністративному стягненню.

2.12. Якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо відшкодування винним майнової шкоди вирішується в судовому порядку.

3.1. Метою провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності до вимог Закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання особи в дусі дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку, зміцнення законності.

3.2. Завданнями Національного банку під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язані з:

створенням перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів;

здійсненням банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг без відповідної ліцензії Національного банку України або з порушенням умов ліцензування - статті 166-7, 166-8 Кодексу;

порушенням вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію;

ненаданням, несвоєчасним наданням або наданням недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, Уповноваженому органу;

ненаданням, несвоєчасним наданням додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит Уповноваженого органу;

порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації і вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій;

неповідомленням Уповноваженого органу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції;

розголошенням у будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю;

невиконанням законних вимог посадових осіб Національного банку України стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або створенням перешкод для виконання покладених на них обов'язків - статті 166-9, 188-34 Кодексу - є складання протоколів про адміністративні правопорушення та їх надсилання місцевим судам.

3.3. Завданнями в справах про адміністративні правопорушення, що пов'язані з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, а також порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку (статті 166-5, 166-6 Кодексу) , є складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ і накладення адміністративних стягнень.

3.4. Провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, порядку подання фінансової звітності, ліквідаційного балансу та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації банку, не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі:

а) відсутності події і складу адміністративного правопорушення;

б) неосудності особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

в) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

г) скасування акта, що встановлює адміністративну відповідальність;

ґ) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених пунктом 2.10 цього Положення;

д) наявності за тим самим фактом щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови посадової особи, яка має право накладати адміністративне стягнення, про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за цим фактом кримінальної справи;

е) смерті особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

4.1. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення (додаток 1), пов'язаного з:

порушенням банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку або здійсненням ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;

порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку або його відсутністю; несвоєчасним, неповним або з порушенням установленого порядку проведення інвентаризації майна, порушенням порядку проведення оцінки майна, складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу) під час ліквідації банку, ухиленням ліквідатора від проведення ліквідації банку або від складення ліквідаційного балансу (проміжного балансу) під час ліквідації банку;

створенням перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, здійсненням банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг без відповідної ліцензії Національного банку України або з порушенням умов ліцензування - статті 166-5, 166-6, 166-7, 166-8 Кодексу;

порушенням вимог щодо ідентифікації та вивчення фінансової діяльності особи, яка здійснює фінансову операцію;

ненаданням, несвоєчасним наданням або наданням недостовірної інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, Уповноваженому органу;

ненаданням, несвоєчасним наданням додаткової інформації з приводу фінансових операцій, що стали об'єктом фінансового моніторингу, на запит Уповноваженого органу;

порушення вимог щодо зберігання документів, що стосуються ідентифікації і вивчення фінансової діяльності осіб, які здійснюють фінансові операції, та проведених ними фінансових операцій;

неповідомленням Уповноваженого органу про зупинення проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовані міжнародні санкції;

розголошенням у будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об'єктом обміну між банком та Уповноваженим органом, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв'язку з її професійною або службовою діяльністю;

невиконанням законних вимог посадових осіб Національного банку стосовно усунення порушень законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або створенням перешкод для виконання покладених на них обов'язків - статті 166-9, 188-34 Кодексу - складається уповноваженою на те посадовою особою Національного банку або відповідного територіального управління.

4.2. Уповноваженими посадовими особами Національного банку, які мають складати протоколи про адміністративні правопорушення, є:

а) керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку та їх заступники, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють нагляд за діяльністю банків;

б) керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку та їх заступники, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь, які згідно з функціональними обов'язками контролюють діяльність банків;

в) керівник структурного підрозділу центрального апарату Національного банку та його заступник, а також керівники та їх заступники відповідних підрозділів територіальних управлінь, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють контроль за дотриманням валютного законодавства;

г) керівник інспекційної групи, яка здійснює перевірку банку або іншої особи, яка відповідно до Закону може бути об'єктом перевірки Національного банку, а також керівник робочої групи або уповноважений працівник Національного банку, які здійснюють перевірку банку про дотримання ним законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму.

Керівник інспекційної групи, яка здійснює перевірку банку або іншої особи, яка відповідно до Закону може бути об'єктом перевірки Національного банку, а також керівник робочої групи або уповноважений працівник Національного банку, які здійснюють перевірку банку про дотримання ним законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму, складають протоколи про адміністративні правопорушення безпосередньо під час проведення перевірки.

4.3. Уповноважена посадова особа Національного банку або відповідного територіального управління складає протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках, один з яких під підпис вручає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих (якщо вони є), пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним, уповноважена посадова особа Національного банку або відповідного територіального управління вносить до нього відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Під час складення протоколу уповноважена посадова особа Національного банку або відповідного територіального управління роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу, про що робиться відмітка в протоколі.

До протоколу про адміністративне правопорушення додаються оригінали або належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

4.4. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166-5 і 166-6 Кодексу, подається посадовій особі Національного банку, уповноваженій розглядати справу про адміністративне правопорушення.

4.5. Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 166-7, 166-8, 166-9 та 188-34 Кодексу, надсилається до місцевого суду.

5.1. Справа про адміністративне правопорушення, пов'язане з порушеннями, зазначеними в пункті 4.4 цього Положення, розглядається за місцем його вчинення в 15-денний строк з дня одержання посадовою особою, правомочною розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відомості про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомляються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, у встановленому порядку.

5.2. Справа про адміністративне правопорушення (статті 166-5, 166-6 Кодексу) розглядається відкрито та на засадах рівності всіх громадян перед Законом.

5.3. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному Законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність відповідної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інших документів.

5.4. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом і правосвідомістю.

5.5. Якщо при розгляді справи посадова особа дійде висновку, що порушення має ознаки злочину, то вона передає матеріали прокурору, органу попереднього слідства або дізнання.

5.6. У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат.

Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами справи, заявляти клопотання за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення за справою.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об'єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи.

5.7. Посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

а) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи;

б) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

в) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

г) чи витребувано потрібні додаткові матеріали;

ґ) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників, адвоката.

5.8. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає справу.

Посадова особа, яка розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

5.9. Посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна певна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

5.10. Посадова особа, яка розглядає справу, установивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, подає до відповідного органу банку пропозицію про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції має бути повідомлено посадову особу, яка її подала.

5.11. Справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з створенням перешкод будь-якою особою для доступу тимчасового адміністратора або ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, здійсненням банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг без відповідної ліцензії Національного банку України або з порушенням умов ліцензування, порушенням законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму, невиконання законних вимог посадових осіб Національного банку (статті 166-7, 166-8, 166-9, 188-34 Кодексу) , розглядаються суддями місцевих судів відповідно до статті 221 Кодексу.

6.1. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 166-5, 166-6 Кодексу, посадова особа виносить постанову за справою.

Постанова має містити такі реквізити: посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, адреса, місце роботи, посада), викладення обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативно-правового акта, що передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення, прийняте за справою рішення.

Постанова за справою має містити вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова за справою про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка розглянула справу, та скріплюється гербовою печаткою.

6.2. За справою про адміністративне правопорушення посадова особа приймає одну з таких постанов:

а) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (додаток 2);

б) про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 3).

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання або за наявності обставин, передбачених пунктом 3.4 цього Положення.

6.3. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови вручається під розписку. Якщо копія постанови надсилається, то про це робиться відповідна відмітка в справі.

6.4. Постановам за справою про адміністративні правопорушення присвоюються реєстраційні номери, що складаються з порядкового номера постанови та реєстраційного номера вихідної кореспонденції відповідної установи, який зазначається через косу лінію.

Облік постанов за справами про адміністративні правопорушення здійснюється уповноваженою посадовою особою шляхом запису їх у журналі обліку постанов за справами про адміністративні правопорушення (додаток 4). Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений гербовою печаткою і засвідчується підписом керівника відповідної установи. Облік постанов проводиться в межах кожного календарного року окремо.

7.1. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

7.2. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до вищестоящої посадової особи або до місцевого суду, рішення якого є остаточним.

Скарга подається посадовій особі, яка винесла постанову за справою про адміністративне правопорушення. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органові (посадовій особі), правомочному відповідно до цього пункту її розглядати.

7.3. Скаргу на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. У разі неподання її протягом зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

7.4. Постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

7.5. Подання скарги в установлений строк зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги.

Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.

7.6. Скарга й протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення розглядаються правомочним органом (посадовою особою) у 10-денний строк з дня їх надходження.

7.7. Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову за справою про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і ухвалює одне з таких рішень:

а) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

б) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

в) скасовує постанову і закриває справу;

г) змінює захід стягнення в межах, передбачених статтями 166-5, 166-6 Кодексу, для того, щоб стягнення не було посилено.

Посадова особа Національного банку, яка розглянула скаргу або протест на постанову за справою про адміністративне правопорушення, своє рішення оформлює у вигляді постанови (додаток 5).

Якщо буде встановлено, що постанову винесено посадовою особою, неправомочною вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентної посадової особи.

7.8. Копія рішення за скаргою або протестом на постанову за справою про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.

Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

7.9. Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум.

7.10. Рішення за скаргою на постанову за справою про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

8.1. Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання.

8.2. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення.

При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого абзацом першим пункту 8.9 цього Положення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу звертається до виконання посадовою особою, яка винесла постанову.

8.3. Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, установленому чинним законодавством.

У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.

8.4. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

8.5. За наявності обставин, зазначених у підпунктах "в", "г" і "е" пункту 3.4 цього Положення, посадова особа, яка винесла постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання, про що робить запис у цій постанові з посиланням на відповідний документ (зазначаються назва, реквізити документа та орган, що його видав).

8.6. Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 7.5 цього Положення перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.

8.7. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються посадовою особою, яка винесла постанову.

8.8. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється посадовою особою, яка винесла постанову.

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем у разі забезпечення ним примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення, винесеної посадовою особою, здійснюється відповідно до Закону України "Про Державну виконавчу службу".

8.9. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше ніж через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

Особа, на яку накладено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, сплачує його через банки України.

Після перерахування суми штрафу особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, надсилає посадовій особі, яка винесла постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, копію квитанції або іншого платіжного документа про його сплату для внесення до постанови запису про її виконання. Зазначена копія підшивається до справи.

8.10. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа Національного банку або відповідного територіального управління надсилає постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, установленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу;

витрати на облік зазначених правопорушень.

8.11. Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається посадовій особі, яка винесла постанову.