Про затвердження Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (НПАОП 40.1-1.02-01)

4.1.25. Луги і кислоти (крім плавикової) у невеликій кількості (від 2 до 3 л) необхідно зберігати в скляній тарі (бутлях) з притертими пробками в окремих приміщеннях, обладнаних вентиляцією.

Плавикову кислоту слід зберігати в поліетиленових посудинах або парафінованих бутлях.

Бутлі слід розміщувати в корзинах або в дерев'яних латах. Простір між бутлем і корзиною (латами) необхідно заповнити дерев'яною стружкою або соломою.

Для зберігання бутлів з сірчаною та азотною кислотами дозволяється використовувати дерев'яні матеріали - тільки після оброблення їх вогнезахисною сумішшю. Виймати бутлі з лат (корзин) необхідно тільки після випорожнення їх.

Корзини (лати) з бутлями, заповненими кислотою, слід установлювати на підлозі в один ряд. Кожен бутель повинен мати бирку з назвою кислоти.

Порожні бутлі з-під кислот слід зберігати в аналогічних умовах.

4.1.26. У виробничих цехах електростанцій необхідно передбачити місця для установлення електрозварювального обладнання, а також централізоване розведення для проведення газоелектрозварювальних робіт.

4.1.27. Матеріали, вироби, обладнання та його деталі, що знаходяться на місці проведення ремонтних робіт поза приміщеннями, слід укладати на вирівняних утрамбованих площадках, які взимку повинні очищуватись від снігу та льоду.

Відстань від матеріалів і обладнання до бровок котлованів і траншей слід визначати розрахунком на стійкість схилів, але вона повинна бути більше 1 м.

4.1.28. Відкриті для виконання робіт камери і ділянки прокладеного під землею трубопроводу повинні мати огородження, на яких необхідно встановити застережні написи і знаки безпеки, а вночі - освітлення.

Сигнальні дорожні знаки і освітлення на щитах повинні забезпечувати достатню видимість відгородженого місця з усіх боків можливого проїзду автотранспорту і проходу пішоходів.

4.1.29. Наявність горючого газу в приміщенні не допускається.

4.1.30. На підприємстві має бути перелік усіх газонебезпечних місць, а також приміщень (у тому числі і підземних споруд) із шкідливими речовинами, затверджений керівництвом підприємства (структурного підрозділу).

Біля входу в такі приміщення слід вивісити знаки безпеки - для попередження про наявність шкідливих речовин і про можливість пожежі та вибуху.

4.1.31. Двері приміщень без постійних обслуговувальних працівників слід замкнути на замок. Ключі слід видавати на період виконання робіт під розписку працівникам, які включені до списку, затвердженого керівником підприємства, і після закінчення робіт щодня повертати. Видавання і повернення ключів слід фіксувати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

4.1.32. На території підприємства і у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати чистоту.

Рідини, що розлились або протекли, слід, у разі потреби, нейтралізувати і видалити, а місця, де вони були розлиті, - витерти.

Пил зі стін, підвіконників, перекриттів, сходів, поверхонь обладнання та інших місць його відкладення слід видаляти відсмоктувальними пристроями або вологим прибиранням за графіком, установленим керівництвом підприємства.

Для прибирання приміщень і обладнання не повинні використовуватись горючі речовини (бензин, гас, ацетон та ін.).

4.1.33. У виробничих приміщеннях необхідно встановити металеві ящики, що закриваються, з відділами для чистого і брудного обтирального матеріалу. Брудний обтиральний матеріал з ящиків слід прибирати щодня.

4.1.34. У виробничих приміщеннях повинні бути аптечки, укомплектовані перев'язувальним матеріалом та медикаментами. У кожній аптечці мають бути список необхідних матеріалів та медикаментів, а також вказівки щодо їхнього використання.

Місцезнаходження аптечок визначає керівник цеху (району, дільниці) за узгодженням з медпунктом (пунктом охорони здоров'я).

Аптечки слід тримати в чистоті й порядку, а запас матеріалів і медикаментів систематично поновлювати.

4.1.35. У виробничих приміщеннях необхідно вивішувати плакати, що наочно ілюструють безпечні методи роботи і правила надання долікарської допомоги.

4.1.36. У виробничих приміщеннях поблизу робочих місць повинні бути фонтанчики (або ємкості) з питною водою.

4.2. Вимоги до обладнання

4.2.1. Усі гарячі частини обладнання, трубопроводи, баки та інші елементи, торкання до яких може викликати опіки, повинні мати теплову ізоляцію. Температура на поверхні ізоляції за температури навколишнього повітря плюс 25 град. C не повинна перевищувати плюс 45 град. C.

4.2.2. Усі гарячі ділянки поверхонь обладнання і трубопроводів, що розташовані в зоні можливого попадання на них легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин, слід покрити металевою обшивкою - для захисту теплової ізоляції від просочування цих речовин.

4.2.3. Трубопроводи агресивних, легкозаймистих, горючих, вибухонебезпечних або шкідливих речовин повинні бути герметичними. У місцях можливого витікання (крани, вентилі, фланцеві з'єднання, сальники тощо) слід установлювати захисні кожухи, а за необхідності - спеціальні пристрої, що дозволяють зливати з них продукти витікання у безпечне місце.

Елементи обладнання, арматуру та прилади, що потребують періодичного огляду, слід розміщувати у зручних місцях, забезпечуючи вільний прохід для обслуговування їх.

4.2.4. Елементи обладнання, арматуру, пристрої для вимірювання, керування і регулювання, а також прилади, розміщені на висоті понад 1,3 м від рівня підлоги (робочої площадки), слід обслуговувати із стаціонарних площадок із застосуванням огороджень та драбин.

Для обслуговування технологічного обладнання (котлів, теплообмінників, турбоагрегатів, фільтрів тощо) згідно з вимогами СНиП 3.03.01-87 "Несущие й ограждающие конструкции" слід установлювати постійні площадки і сходи з поручнями заввишки понад 1,0 м із суцільною обшивкою поручнів по низу понад 150 мм і одного проміжного горизонтального елемента. Перехідні площадки і сходи повинні мати поручні з обох боків. Площадки завдовжки понад 5 м повинні мати не менше двох сходів, розміщених у протилежних кінцях.

Відстань від рівня площадки до верхнього перекриття повинна перевищувати 2 м.

Похилі (з кутом нахилу до горизонту понад 75 град.) і вертикальні сходи повинні мати дугові огородження, - починаючи з висоти 2 м від їхнього нижнього кінця. Дуги цих огороджень повинні розміщуватись на відстані не більше 0,8 м одна від одної і з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми смугами. Відстань від сходів до дуги повинна бути від 0,7 до 0,8 м для огороджень завширшки від 0,7 до 0,8 м.

4.2.5. Засувки і вентилі, для відкривання яких потрібні великі зусилля, слід забезпечувати механічними або електричними приводами.

4.2.6. Усі пускові пристрої і арматуру необхідно пронумерувати і нанести написи відповідно до технологічної схеми.

На маховиках керування арматурою повинні бути стрілки, що показують напрямок обертання, і літери "В" - відкрито, "З" - закрито.

На пристроях керування арматурою з електричним (електромагнітним) або механічним (пневматичним) приводом повинні наноситись написи щодо їхнього призначення і слова, що показують напрямок ходу, - "відкр.", "закр.".

Пристрої аварійного вимикання обладнання (кнопки, важелі) повинні бути червоного кольору, мати написи про їхнє призначення і бути легкодоступними для обслуговувальних працівників.

4.2.7. Рухомі частини обладнання повинні мати надійно і міцно закріплені захисні огородження - для унеможливлення випадкового торкання до них і травмування працівників.

Захисні огородження повинні бути відкидними, розсувними або знімними, виготовленими із окремих секцій. Огородження, що відкриваються уверх, повинні мати фіксацію у відкритому положенні.

В огородженнях повинні передбачатись дверцята і кришки - для зручності обслуговування захищених частин машин і механізмів.

Огородження, дверцята і кришки повинні бути забезпечені пристроями для надійного утримування їх у закритому (робочому) положенні, а у разі потреби їх необхідно зблокувати з приводом машин і механізмів - для вимкнення цих пристроїв у разі знімання (відкривання) огороджень.

Виготовляти огородження з наварених на каркас машин і механізмів дротиків та смуг заборонено.

Кожухи напівмуфт повинні мати таку конструкцію, щоб незакрита частина обертового вала з кожного боку не перевищувала 10 мм.

4.3. Вимоги до розпізнавального кольору трубопроводів і написів на них

4.3.1. Розпізнавальний колір і цифрове позначення великих груп трубопроводів повинні відповідати табл. 4.2.

4.3.2. Розпізнавальний колір трубопроводів слід виконувати суцільним по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.

4.3.3. Забарвлення трубопроводів, покритих ізоляцією з обштукатуреною поверхнею або ізоляцією з корозійностійкою металевою обшивкою, по всій довжині можна не проводити. У цьому разі слід наносити ділянки розпізнавального забарвлення і за потреби застережні кольорові кільця.

4.3.4. Розпізнавальне забарвлення слід наносити окремими ділянками на трубопроводи, що розміщені всередині виробничих приміщень, решту поверхонь комунікацій рекомендується фарбувати в колір інтер'єра. У цьому разі не допускається фарбувати трубопроводи між цими ділянками в розпізнавальні кольори, що використовуються для позначення інших укрупнених груп речовин.

4.3.5. Ділянки розпізнавального кольору слід наносити в найбільш складних та небезпечних пунктах комунікацій (на відгалуженнях, біля місць з'єднань, фланців, біля місць відбирання проб і установлення КВП, біля місць проходження трубопроводів крізь стіни, перегородки, перекриття, на вводах і виводах із будівель тощо) не рідше ніж через 10 м усередині виробничих приміщень і на зовнішніх установках і через 30 - 60 м на зовнішніх магістральних трасах.

4.3.6. Ширину ділянок розпізнавального кольору необхідно приймати залежно від зовнішнього діаметра трубопроводів (з урахуванням ізоляції):

- для труб діаметром до 300 мм - до чотирьох діаметрів;

- для труб діаметром понад 300 мм - до двох діаметрів.

Дозволяється наносити ділянки розпізнавального кольору на трубопроводи діаметром понад 300 мм у вигляді смуг заввишки не менше 1/4 кола трубопроводу, ширина смуг повинна відповідати зазначеним розмірам.

4.3.7. Для позначення найбільш небезпечних за властивостями речовин, що транспортуються, на трубопроводи слід наносити застережні кольорові кільця. Колір, кількість кілець і відстань між ними повинні відповідати табл. 4.3, 4.4 і 4.5.

4.3.8. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і наносити їх слід з однаковим інтервалом.

4.3.9. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров'я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець слід використовувати застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

4.3.10. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини в трубопроводах.

4.3.11. Протипожежні трубопроводи, незалежно від їхнього вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі та ін.), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно-регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі слід фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202.

4.3.12. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їхнього вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45 град. до осі трубопроводу.

4.3.13. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.

4.3.14. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрям потоку і наносяться на трубопроводи і маркувальні щитки, повинен бути:

- білий - у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;

- чорний - у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.

4.3.15. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках слід виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень.

Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.

4.4. Обслуговування обладнання

4.4.1. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов'язковим для даної посади або професії.

4.4.2. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпочинати роботу - незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.

У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.

4.4.3. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього обладнання.

4.4.4. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.

4.4.5. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.

4.4.6. Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.

Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.

Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого - без простукування зварних швів.

Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

4.4.7. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт - для вжиття необхідних заходів.

Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки "Обережно! Небезпечна зона", а біля входу до неї - заборонний знак безпеки "Вхід (прохід) заборонено".

4.4.8. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.

4.4.9. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал - під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.

4.4.10. Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.

4.4.11. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.

В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

4.4.12. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.

4.4.13. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у сирих приміщеннях - ізолювальні підставки.

4.4.14. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.

4.4.15. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захистів та сигналізації.

У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та протиаварійних інструкцій.

4.4.16. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

4.4.17. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт (далі - ППР) або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

- забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;

- безпечне розміщування машин і механізмів;

- місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;

- забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких матеріалів;

- забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;

- забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;

- необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі.

Крім того, в ППР повинні зазначатись:

- номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;

- засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;

- шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.

4.4.18. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:

а) на постійних робочих місцях:

- плюс 28 град. C - у разі виконання легких робіт;

- плюс 27 град. C - у разі виконання робіт середньої важкості;

б) на тимчасових робочих місцях:

- плюс 30 град. C - у разі виконання легких робіт;

- плюс 29 град. C - у разі виконання робіт середньої важкості.

4.4.19. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.

4.4.20. Під час проведення ремонтних робіт, пов'язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконуватися передбачену ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.

4.4.21. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з'єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.

4.4.22. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б'ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

4.4.23. Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.

4.4.24. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.

4.4.25. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, - за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху.

Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.

4.4.26. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.

4.4.27. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, - напругою до 12 В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.

4.5. Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування вантажів

4.5.1. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.

Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов'язаних з використанням засобів залізничного або автомобільного транспорту, слід дотримуватись вимог "Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочно-разгрузочных работах на железнодорожном транспорте (ЦМ-4771)", затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90 і Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 N 5.

4.5.2. Навантажувати перекриття і площадки необхідно з дотриманням допустимих норм, а вантажі слід підвішувати до призначених для цього згідно з ППР конструкцій будов, споруд, трубопроводів тощо.

4.5.3. Не дозволяється перебувати у траншеї під час опускання в неї труб та інших елементів обладнання і арматури, а також перебувати під обладнанням і вузлами трубопроводів до завершення їхнього закріплення.

4.5.4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням екскаваторів, кранів, навантажувачів забороняється водіям і працівникам, які супроводжують вантаж, перебувати у кабіні автомобіля, не обладнаного захисним козирком.

4.5.5. Стояти під грейферами, стрілами кранів і машин, на залізничних коліях, шляхах механізмів і кранів, в районі переміщування скреперів заборонено.

4.5.6. Під час розвантажування навалочних вантажів на естакадах та коліях, укладених на висоті, люки вагонів необхідно відкривати із спеціальних містків, а закривати їх - за допомогою спеціальних люкопідіймачів.

4.5.7. Під час відкривання люків і дверей вагонів, а також бортів платформ слід стояти поза зоною можливого падіння вантажу або можливого удару бортом чи люком.

4.5.8. Для переходу із залізничних вагонів на навантажувально-розвантажувальну площадку, в складське приміщення і в зворотному напрямку необхідно установити сходи з рифленого заліза або дощок, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.

4.5.9. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) слід розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки, - для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів - на відстані не менше 2,5 м.

Укладені вантажі не повинні мати частин, що стирчать (дроту, ломів, шпал тощо).

4.5.10. Пересувати залізничні вагони або платформи вздовж фронту розвантажування (навантажування) слід локомотивами, штовхачами та маневровими лебідками.

Виконувати цю роботу вручну із застосуванням найпростіших пристосувань (ручної лебідки, аншпуга тощо) дозволяється у виняткових випадках - тільки вздовж горизонтальної ділянки колії. У цьому разі у вагонах не повинно бути небезпечних вантажів і кількість вагонів повинна бути обмежена одним навантаженим або двома обов'язково зчепленими порожніми чотириосьовими вагонами. Пересувати залізничні вагони або платформи вручну дозволяється на відстань, що не перевищує довжину вагона, і під безпосереднім керівництвом спеціально призначеного працівника.

4.5.11. Перед початком пересування вагонів сходи, містки, слеги та інші пристосування, що перешкоджають пересуванню, слід прибрати, а працівників попередити про очікуване пересування вагонів.

4.5.12. На електрифікованих залізницях підніматись на дахи вагонів, цистерн, навантажених платформ, напіввагонів і контейнерів для виконання будь-яких робіт дозволяється тільки після вимкнення контактної мережі та її заземлення.

4.5.13. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт на відкритому рухомому ешелоні поблизу електрифікованої залізниці необхідно стежити, щоб працівники та інструмент, яким вони користуються, а також вироби, що навантажуються (розвантажуються), були на відстані понад 2 м від струмовідних частин контактної мережі, яка перебуває під напругою.

Роботу на рухомому ешелоні, розміщеному на відстані від 2 до 4 м від струмовідних частин контактної мережі, дозволяється проводити без знімання напруги і заземлення контактної мережі, але під наглядом спеціально призначеного працівника.

За більшої відстані від струмовідних частин нагляд не потрібен.

Розвантажувати цистерни з паливом, кислотами і лугами під проводами контактної мережі заборонено.

4.5.14. Працівників слід перевозити справними спеціально для цього призначеними транспортними засобами.

Не дозволяється перевезення працівників поза кабіною автомобіля-самоскида, автомобіля-цистерни, трактора, а також іншими спеціалізованими автомобілями (самохідними машинами і механізмами, вантажними причепами, напівпричепами, вантажними моторолерами тощо), конструкція яких не пристосована для перевезення працівників.

4.5.15. Водії (машиністи) транспортних засобів і механізмів усіх видів зобов'язані виконувати сигнали "стоп", ким би вони не подавались.

4.5.16. Перевозити вибухові, горючі, сильнодіючі отруйні, легкозаймисті та інші небезпечні вантажі, а також незнешкоджену тару з-під них необхідно з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.93 N 1094, зі змінами та доповненнями, Правил охорони праці на автомобільному транспорті та "Инструкции по обеспечению безопасности перевозки опасных грузов автомобильным транспортом", затвердженої наказом МВС СРСР від 23.09.85 N 181.

4.5.17. Зливати кислоти та інші небезпечні вантажі з цистерн або розвантажувати їх у тарі необхідно з дотриманням вимог пункту 12.1.14 цих Правил.

4.5.18. Бутлі з кислотами, лугами та рідкими негорючими хімікатами слід перевозити в корзинах або дерев'яних латах, що відповідають вимогам пункту 4.1.25 цих Правил. Бутлі слід установлювати в кузові автомобіля і щільно закривати.

Не дозволяється ставити корзини (або лати) з бутлями одна на одну (у два яруси) без міцних прокладок, що оберігають нижній ярус від розбивання під час перевезення.

4.5.19. Горючі рідини необхідно перевозити на автомобілях із застосуванням металевої тари із щільно загвинченою пробкою. Перевозити такі рідини у бутлях, бідонах, відрах і подібних їм ємкостях заборонено.

4.5.20. До керування авто- і електронавантажувачами повинні допускатись працівники віком не молодше 18 років, які пройшли навчання з будови і експлуатації навантажувачів і мають посвідчення на право керувати ними. Водії електронавантажувача повинні мати I групу з електробезпеки.

Експлуатувати навантажувачі необхідно з дотриманням вимог інструкцій заводів-виробників навантажувачів.

4.5.21. Для навантажування і розвантажування штучних вантажів необхідно передбачати з боку під'їзду транспортних засобів на висоті підлоги кузова транспортного засобу спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) завширшки понад 1,5 м з кутом нахилу до 5 град.

Ширина естакади, що призначена для пересування транспортних засобів, повинна бути понад 3 м.

Естакади, рампи складів, під'їзних шляхів необхідно обладнати колесовідбійними запобіжними пристроями, - щоб перешкодити з'їзду і перекиданню транспортних засобів.

4.5.22. Навантажувально-розвантажувальні роботи з важкими (масою понад 3 т) і довгомірними (завдовжки понад 6 м) вантажами, а також роботи, що виконуються за допомогою грейфера та інших механічних вантажозахватних пристроїв, дозволяється проводити лише за відсутності працівників у кузові транспортного засобу.

4.5.23. Під час установлення транспортних засобів для виконання навантажувально-розвантажувальних робіт необхідно вживати заходів щодо запобігання самочинному руху цих засобів.

4.5.24. Площадки для проміжного складування вантажів слід розміщувати на відстані понад 2,5 м від залізничних колій і автомобільних доріг.

4.5.25. Вантажі на площадці необхідно складувати таким чином:

- цеглу в пакетах на піддонах - не більше ніж у 2 яруси; у контейнерах - в 1 ярус;

- плиткові матеріали (плити азбестоцементні, листи азбестоцементні хвилясті і плоскі) - у стопи заввишки до 1 м;

- теплоізоляційні вироби і конструкції у контейнерах і піддонах - у штабелі не більше ніж у 2 яруси;

- дрібносортовий метал - у стелажі заввишки до 1,5 м;

- великогабаритне і важке обладнання та його частини - в 1 ряд на підкладках;

- чорні прокатні метали (швелери, двотаврові балки, сортова сталь) - у штабелі заввишки до 1,5 м з підкладками і прокладками;

- листовий метал - у штабелі заввишки до 1 м; установлювати металеві листи на ребро заборонено;

- труби діаметром до 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами;

- труби діаметром понад 300 мм - у штабелі заввишки до 3 м; складування здійснюється у сідло без прокладок.

Нижній ряд труб слід укладати на підкладки, закріплювати інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами, надійно закріпленими на підкладках.

4.6. Ручне навантажування, розвантажування та переміщування вантажів

4.6.1. Під час піднімання і переміщування вантажів вручну слід дотримуватись норм перенесення вантажів, установлених чинним законодавством.

4.6.2. Дороги, по яких переміщують вантажі, слід підтримувати у чистоті: захаращувати їх не допускається.

4.6.3. У разі застосування будь-яких такелажних пристосувань (котків, сходів, тачок, канатів та ін.), а також ломів, лопат тощо необхідно перевіряти їхню справність перед початком проведення робіт.

4.6.4. Під час навантажування труб, бочок і розвантажування їх з автомашин і платформ слід використовувати похилі площадки або лати з утриманням вантажів канатами.

4.6.5. Стояти слід завжди збоку від вантажу, який піднімають або опускають по похилій площині.

4.6.6. Канат, що застосовується для навантажування і розвантажування, слід підбирати з урахуванням маси вантажу.

Швидкість опускання вантажу повинні регулювати працівники, які перебувають у кузові автомашини (на платформі).

4.6.7. Не дозволяється одночасне розвантажування автомашини або платформи і прибирання (перенесення на інше місце) раніше спущених вантажів.

4.6.8. Наповнений бутель повинні переносити обов'язково двоє працівників.

Бутель разом з корзиною (латами) слід розміщувати у спеціальному дерев'яному ящику з ручками або переносити на спеціальних носилках з отвором посередині і латами, в які бутель повинен входити разом з корзиною на 2/3 висоти.

На короткі відстані і по сходах дозволяється переносити бутлі двом працівникам у корзинах - тільки після попередньої перевірки дна корзини і ручок на міцність.

Допускається перевозити бутлі на спеціальних візках.

4.6.9. Під час перекочування дерев'яних бочок по землі підштовхувати їх слід біля обручів; тягнути за краї бочки не дозволяється.

Важкі бочки слід переміщувати на роликах або котках.

4.6.10. У виробничих приміщеннях переносити вручну довгомірні вантажі дозволяється лише у разі незначного обсягу робіт.

Довгомірні вантажі слід переносити за допомогою спеціальних захватних пристосувань у вигляді кліщів.

Дозволяється переносити довгомірні вантажі на плечах кількома працівниками однакового зросту. Під час перенесення і скидання таких вантажів працівники, які їх переносять, повинні стояти з одного боку вантажу.

Переносити вантаж на держаках лопат, ломах тощо заборонено.

4.6.11. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт уночі всі робочі місця повинні бути освітлені.

4.7. Проведення робіт на висоті

4.7.1. Роботи на висоті 1,3 м і більше від рівня підлоги (робочої площадки) слід виконувати із застосуванням засобів підмощування, які повинні відповідати вимогам Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 252.

Допускається, за необхідності, виконання невеликих за обсягом або тривалістю робіт на висоті 1,3 м і більше з приставних переносних драбин з обов'язковим застосуванням запобіжного пояса і карабіна, який повинен бути надійно закріплений до елементів конструкції.

4.7.2. Видаляти частини обладнання, що демонтуються, і сміття слід механізованим способом у закритих ящиках і контейнерах або по закритих жолобах.

Дозволяється скидати сміття з висоти до 3 м - без застосування жолобів або інших пристосувань. Місце, на яке скидають сміття, слід з усіх боків обгородити або біля нього повинен стояти працівник, який попереджує про небезпеку.

4.7.3. Під час проведення робіт з використанням риштувань працівниками кількох підрядних організацій відповідальність за їхній стан несе організація, що прийняла риштування в експлуатацію.

Якщо під час проведення робіт використовуються риштування працівниками кількох підрядних організацій, то кожний керівник робіт цих організацій повинен оглядати їх щодня.

4.7.4. Установлювати і розбирати риштування слід під керівництвом і наглядом виконавця робіт з дотриманням послідовності виконання робіт, передбаченої ППР.

Працівників, які установлюють і розбирають риштування, повинен проінструктувати керівник робіт щодо способів і послідовності проведення цих робіт і заходів безпеки.

Доступ сторонніх осіб у зону, де установлюються або розбираються риштування чи поміст, заборонено.

4.8. Зварювальні та інші вогневі роботи

4.8.1. Електрозварювальні, газополуменеві та інші вогневі роботи слід проводити з дотриманням вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України 22.06.95 N 400, зареєстрованих в Мін'юсті України 14.07.95 за N 219/755, та Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджених наказом Міненерго України 25.01.99 N 27, зареєстрованих в Мін'юсті України 01.04.99 за N 203/3496.

4.8.2. Вогневі роботи на обладнанні, розміщеному в зоні діючого устаткування і у виробничих приміщеннях, слід проводити за нарядом-допуском (далі - наряд), форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил.