Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суми відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи, що призначають пенсії, повідомляють відповідні органи Пенсійного фонду в 10-денний термін з дня їх виникнення. Пенсійний фонд України на підставі даних органів, що призначають пенсії, повідомляє про це підприємство в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Сума до відшкодування вважається узгодженою у день отримання платником збору повідомлення. Протягом десяти календарних днів від дня отримання повідомлення підприємства зобов'язані сплатити зазначену суму.

7.5. Несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

7.6. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають потрібний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатком 10 у двох примірниках органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Органи Пенсійного фонду за місцем розташування підприємства щомісяця надсилають платнику до 15 числа місяця за який здійснюється відшкодування повідомлення за формою згідно з додатком 7. При цьому разом з першим повідомленням надсилається розрахунок за формою згідно з додатком 10.

7.7. Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини третьої статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, здійснюється відповідно до Порядку сплати до Пенсійного фонду коштів для покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини третьої статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівникам з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2000 року N 727.

7.8. Відшкодування фактичних витрат на виплату різниці науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій здійснюється цими підприємствами й організаціями відповідно до Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1826.

8.1. Платники, які перейшли на спрощену систему оподаткування повідомляють у 5-денний термін органи Пенсійного фонду за місцем реєстрації про зміну способу оподаткування.

8.2. Суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою, беруться на облік в органах Пенсійного фонду в 10-денний термін з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

8.3. Платники, визначені підпунктами 2.1, 2.2 та 2.3 пункту 2 цієї Інструкції, які підпадають під дію статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", Закону України від 10.02.98 N 102/98 "Про внесення змін до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Закону України від 17.12.98 N 320-XIV "Про фіксований сільськогосподарський податок" та Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", у разі зміни способу оподаткування доходів зобов'язані провести повний розрахунок з органами Пенсійного фонду.

8.4. До Пенсійного фонду України органами місцевого бюджету перераховуються 10 відсотків від суми фіксованого податку, 17 відсотків від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів, та відділеннями Державного казначейства України 42 відсотки від сум єдиного податку, 68 відсотків від сум фіксованого сільськогосподарського податку.

8.5. Суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спосіб оподаткування у вигляді фіксованого, єдиного податку, спеціального торгового патенту та фіксованого сільськогосподарського податку, не звільняються від обов'язку утримання та перерахування до Пенсійного фонду 1 або 2 відсотків із сукупного оподатковуваного доходу найманих працівників, які перебувають з ними в трудових відносинах, та подачі розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції.

9.1. Персоніфікований облік здійснюють Пенсійний фонд України та його органи на місцях (далі - уповноважений орган) в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділи в районах та містах.

Упровадження системи персоніфікованого обліку (надалі - СПОВ) здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 року N 832 "Про заходи щодо поетапного впровадження у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".

9.2. Відомості про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, збираються і зберігаються у документальній та електронній формі органами Пенсійного фонду в установленому порядку протягом життя фізичної особи та впродовж 75 років після її смерті.

9.3. На кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка з постійним індивідуальним індентифікаційним номером Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

У персональній обліковій картці застрахованої особи містяться її анкетні дані, накопичуються щорічні звіти про сплату страхового збору (внесків) та відомості про стаж роботи з усіх місць роботи, а також відомості про нарахування, сплату пенсій фізичній особі та надання їй соціальних послуг.

9.4. Платники збору, визначені в підпунктах 2.1-2.3 пункту 2 цієї Інструкції, зобов'язані один раз на рік до 1 квітня поточного року подати до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації за попередній звітний рік необхідний комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб, на користь яких платник здійснює загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До складу базового комплекту документів первинної звітності персоніфікованого обліку входять: відомості про роботодавця (за формою згідно з додатком 12); індивідуальні відомості про застраховану особу (за формою згідно з додатком 13); список підстав, що дають право на застосування пільг робітникам підприємства при визначенні пенсії (за формою згідно з додатком 14); список осіб, що працюють або працювали в роботодавця у звітному році (за формою згідно з додатком 15); відомості про осіб, що мають підстави для зарахування стажу роботи без сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (за формою згідно з додатком 16).

Повідомлення про конкретний календарний строк у графіку подання зазначеної звітності та коригувальних документів до персоніфікованого обліку надаються роботодавцям у період передачі розрахунків зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до відповідного місцевого органу Фонду.

10.1. Узгоджена сума зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій та пені за їх наявності), не сплачена платником у строки, установлені законодавством для погашення зобов'язання, визнається сумою боргу (недоїмкою) платника.

Зобов'язання вважається узгодженим:

а) самостійно визначене платником - з дня подання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

б) нараховане контролюючим органом - у день отримання платником повідомлення (за винятком випадків апеляційного узгодження зобов'язання);

в) при оскаржені платником нарахованої Пенсійним фондом суми зобов'язання - у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

10.2. Якщо платник не сплачує узгоджену з органом Пенсійного фонду суму зобов'язання в установлені строки, то такий орган Пенсійного фонду складає подання про здійснення заходів з погашення боргу платника за формою та в порядку, установленому постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1387 "Про затвердження Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів".

Подання про здійснення заходів з погашення боргу може формуватися щодо одного або декількох платників за умови їх реєстрації в одному органі державної податкової служби України.

10.3. Подання надсилається податковому органу для виставлення ним першої податкової вимоги не пізніше п'ятого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання.

10.4. Для виставлення другої податкової вимоги подання надсилається на сороковий календарний день з дати надіслання подання, визначеного в пункті 10.3 цієї Інструкції. У разі самостійного погашення платником боргу протягом таких сорока днів друге подання не надсилається.

10.5. Для подальшого здійснення заходів щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми боргу шляхом стягнення коштів та/або продажу інших активів платника на сороковий календарний день з дати надіслання подання, визначеного в пункті 10.4 цієї Інструкції, надсилається третє подання податковому органу. У разі самостійного повного погашення платником боргу протягом таких сорока днів третє подання не надсилається.

10.6. Подання вважається надісланим (врученим) відповідному податковому органу, якщо його передано посадовій особі такого податкового органу під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

10.7. інформація про скасування або зміну суми нарахованого зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) направляється органом Пенсійного фонду до відповідного податкового органу за встановленою Кабінетом Міністрів України формою.

11.1. Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму боргу (без урахування пені), що справляється з платника збору у зв'язку з несвоєчасним погашенням зобов'язання.

11.2. Пеня нараховується на суми узгодженого зобов'язання після закінчення встановлених строків його погашення, тобто на суми боргу (без урахування пені).

11.2.1. Нарахування пені розпочинається:

а) якщо платник самостійно визначив зобов'язання (подав розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування),- від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання, тобто починаючи з одинадцятого дня з моменту узгодження зобов'язання;

б) якщо розрахунок суми зобов'язання здійснюється органом Пенсійного фонду, - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати зобов'язання, визначеного в повідомленні;

в) у разі проведення процедури адміністративного оскарження - від першого робочого дня, наступного за десятим календарним днем після закінчення процедури адміністративного оскарження.

11.2.2. Якщо платник до початку його перевірки органом Пенсійного фонду самостійно виявляє факт заниження зобов'язання та погашає його, то пеня не нараховується, крім випадків, коли платник не подає розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період, протягом якого відбулося таке заниження, та коли судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника або фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності щодо умисного ухилення від сплати зазначеного зобов'язання.

11.2.3. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, який обслуговує платника, платіжного доручення на сплату суми боргу. У разі часткової сплати суми боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

11.2.4. Нарахування пені зупиняється у разі погашення суми боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника в день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем.

Порядок інформування органів Пенсійного фонду про дати погашення сум боргу проводиться за узгодженістю сторін.

11.2.5. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Платник розраховує суму пені на частково сплачений борг самостійно та сплачує її разом з боргом.

11.2.6. Пеня нараховується на суму боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, при цьому для розрахунку використовується більша із зазначених ставок. Розрахунок пені здійснюється на дату погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Умовний приклад розрахунку:

Підприємство 14.06.2001 сплачує борг у сумі 200 грн. та 16.07.2001 у сумі 300 грн., строк сплати якого був 21.05.2001 у сумі 500 грн. При сплаті боргу на його суму (або на його частину) нараховується пеня.

Сума пені розраховується таким чином:

Відповідно до пункту 11.2.6 цієї Інструкції визначаються облікові ставки Національного банку України, які діяли на момент виникнення боргу та на момент його погашення:

на момент виникнення боргу (за станом на 21.05.2001) облікова ставка НБУ дорівнювала 35 відсотків;

на момент погашення його частини (за станом на 14.06.2001) облікова ставка НБУ дорівнювала 39 відсоткам.

на момент погашення боргу (за станом на 16.07.2001 року) облікова ставка НБУ дорівнювала 27 відсоткам.

У розрахунку необхідно використати облікову ставку, яка є більшою, тобто при погашенні боргу в сумі 200 грн. використовується ставка НБУ, що дорівнює 39 відсоткам.

Розрахунок одноденного розміру пені:

Сума пені за один день прострочення становить:

200 грн. х 0,13 % = 0,26 грн.

При погашенні боргу в сумі 300 грн. використовується ставка НБУ, що дорівнює 35 відсоткам.

Розрахунок одноденного розміру пені:

Сума пені за один день прострочення становить:

300 грн. х 0,12 % = 0,36 грн.

Кількість днів існування боргу в період з 21.05.2001 до 14.06.2001 включно становить 25.

Сума пені, яку необхідно сплатити, дорівнює 0,26 х 25 = 6,50 грн.

Кількість днів існування боргу в період з 21.05.2001 до 16.07.2001 включно становить 57.

Сума пені, яку необхідно сплатити, дорівнює 0,36 х 57 = 20,52 грн.

Таким чином, загальна сума пені становить:

6,50 грн. + 20,52 грн. = 27,02 грн.

11.2.7. Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку, установленому для погашення боргу.

11.2.8. Суми пені, нараховані на суми боргу, зараховуються до бюджету Пенсійного фонду.

11.2.9. Надміру сплачені суми пені можуть зараховуватись за заявою платника в рахунок сплати зобов'язання за збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, за яким такі суми виникли.

11.3. За порушення строків зарахування збору до Пенсійного фонду, установлених законодавством, з вини банку такий банк несе відповідальність відповідно до пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

11.4. За бажанням платника органами Пенсійного фонду проводиться звірення нарахованих та сплачених сум пені.

12.1. Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника збору у зв'язку з порушенням ним правил обчислення та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначених відповідними законами.

12.2. У порядку, викладеному в цій Інструкції, проводиться застосування штрафних санкцій органами Пенсійного фонду.

12.3. Штрафні санкції застосовуються до платників збору, визначених підпунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10 пункту 2 цієї Інструкції.

12.3.1. У разі неподання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, платник збору сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 цієї Інструкції.

12.3.2. Якщо за даними документальних перевірок результати діяльності платника збору свідчать про заниження або завищення суми його зобов'язань, заявлених у розрахунках зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, і контролюючий орган самостійно донараховує суму зобов'язання платника, то такий платник збору зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником збору повідомлення від органу Пенсійного фонду, але не більше двадцяти п'яти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 18 цієї Інструкції.

12.3.3. Якщо орган Пенсійного фонду виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданому платником розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, які призвели до заниження суми зобов'язання, і самостійно донараховує суму зобов'язання платника, то такий платник збору зобов'язаний сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. При цьому, складається рішення за формою згідно з додатком 19 цієї Інструкції.

12.3.4. Якщо зобов'язання платника визначається Пенсійним фондом, то штрафні санкції не застосовуються, за винятком випадків, які підпадають під дію підпункту 12.3.7 пункту 12.3 цієї Інструкції.

12.3.5. Коли платника збору (посадову особу платника збору) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати збору, що призводить до заниження зобов'язання у великих розмірах, то такий платник сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заниженням зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

12.3.6. Якщо платником допущено декілька порушень, зазначених у підпунктах 12.3.1 - 12.3.5 пункту 12.3 цієї Інструкції, то відповідальність настає за кожне з них.

12.3.7. Якщо платник збору не сплачує узгоджену суму зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, то такий платник зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

12.3.8. Платник збору сплачує один із зазначених у підпункті 12.3.7 штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені в підпунктах 12.3.1 - 12.3.5, чи ні.

Зазначені санкції застосовуються після сплати збору. При цьому складається окреме рішення за формою згідно з додатком 20.

12.4. Якщо платник збору до початку його перевірки органом Пенсійного фонду самостійно виявляє факт заниження зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків від суми такої недоплати, то штрафи, визначені підпунктами 12.3.2 - 12.3.7 пункту 12.3 цієї Інструкції, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника збору (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються.

Ця норма не застосовується, якщо:

а) платник збору не подає розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за період, протягом якого відбулася недоплата зобов'язання;

б) судом установлено скоєння злочину посадовими особами платника збору або фізичною особою - платником збору щодо умисного ухилення від сплати зазначеного зобов'язання.

Штрафні санкції, визначені підпунктом 12.3.1 цієї Інструкції, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно з нормами пункту 15.4 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

12.5. Факти порушень законодавства щодо сплати збору посадова особа органу Пенсійного фонду України, уповноважена на проведення перевірки платника, оформляє актом документальної перевірки, у якому чітко викладається зміст порушення з обгрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті.

Керівники та посадові особи підприємств і громадяни - платники під час перевірки, що проводиться органами Пенсійного фонду України, повинні підписувати акт про проведення перевірки і виконувати вимоги органів Пенсійного фонду України щодо усунення виявлених порушень законодавства з платежів до Фонду.

У разі відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки службовими особами Пенсійного фонду України складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. При цьому в акті необхідно зазначити про ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства, громадянина із змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платників, передбаченими статтями 9 - 11 Закону України "Про систему оподаткування", іншими законами України.

Акт перевірки підприємства, громадянина-платника і акт відмови керівника чи головного бухгалтера підприємства (установи, організації) або громадянина-платника від підписання акта перевірки не пізніше наступного дня після їх складання реєструється в книзі реєстрації актів і разом з поясненнями платника (якщо такі є) і матеріалами перевірки подаються для розгляду керівнику органу Пенсійного фонду України. У разі недодержання зазначених вимог щодо складання акта перевірки, а також за відсутності висновку перевіряючих на обгрунтовані зауваження, надані керівником або головним бухгалтером підприємства, громадянином - платником збору під час здійснення перевірки керівник органу Пенсійного фонду України зобов'язаний вжити заходів щодо усунення цих недоліків або призначити повторну перевірку.

12.6. Рішення про застосування штрафних санкцій за порушення чинного законодавства за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає керівник районного (міського) відділу (управління) органу Пенсійного фонду України або його заступник за встановленою формою у двох примірниках не пізніше десяти днів від дня складання акта перевірки. Нумерація рішень провадиться в журналі згідно з додатком 21, починаючи з першого номера, у межах календарного року. Ведення журналу обліку прийнятих рішень про застосування штрафних санкцій покладається на структурний підрозділ (працівника), до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу Пенсійного фонду України.

Перший примірник рішення про застосування штрафних санкцій за порушення чинного законодавства вручається під розписку керівнику або головному бухгалтеру перевіреного підприємства, установи, організації, або громадянину - платнику збору, або надсилається листом з повідомленням про вручення.

Рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі (або її законному представникові) чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим її місцезнаходженням із повідомленням про вручення.

Другий примірник рішення передається керівнику структурного підрозділу, на який покладено обов'язки з організації контролю за надходженням сум збору та інших платежів до Пенсійного фонду.

Після повного надходження сум штрафних санкцій до Пенсійного фонду рішення долучається до акта документальної перевірки, за наслідками розгляду якого воно було прийнято.

12.7. Відповідальність за повноту і своєчасність сплати штрафних санкцій несуть керівники підприємств, установ, організацій та громадяни - платники збору.

12.8. Сплата (стягнення) штрафних санкцій здійснюється у такому ж порядку як і сплата (стягнення) збору.

12.9. Оскарження рішень органів Пенсійного фонду здійснюється у встановленому законодавством порядку.

12.10. При скасуванні прийнятих рішень про застосування штрафних санкцій стягнуті суми штрафних санкцій підлягають поверненню у строки та за порядком, визначеними законодавством.

13.1. Платники, зазначені в підпунктах 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10 пункту 2, зобов'язані вести облік платежів до Пенсійного фонду та витрачання його коштів.

13.2. Розрахунки за нарахуванням суми збору госпрозрахунковими підприємствами відображаються за дебетом рахунків обліку витрат на виробництво, використання прибутків та інших фінансових джерел і за кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням", субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням".

13.3. Утримання та нарахування збору з працюючих громадян відображається за кредитом рахунку 65, субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням" і дебетом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці", субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою".

13.4. При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду дебетується рахунок 65 субрахунку 651 "За пенсійним забезпеченням" і кредитується рахунок 31 "Рахунки в банках" або інші рахунки в банках.

13.5. У бюджетних установах нарахування збору до Пенсійного фонду та облік розрахунків за збором з громадян до Пенсійного фонду відображається на субрахунку 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення".

13.6. При нарахуванні збору до Пенсійного фонду дебетується рахунок 801-825 "Витрати на бюджет" і кредитується субрахунок 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення".

13.7. Утримання збору з працюючих громадян відображається за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки із заробітної плати" і кредитом субрахунку 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення".

13.8. При перерахуванні нарахованого збору до Пенсійного фонду дебетується субрахунок 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення" і кредитуються відповідні субрахунки класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи".

13.9. Відрахування з операцій:

купівлі-продажу валют відображаються за дебетом рахунку 84 "інші операційні витрати" і кредитом рахунку 65 "Розрахунки за страхуванням";

реалізації ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння відображаються за дебетом рахунку 70 "Доход від реалізації" і кредитом рахунку 65;

відчуження легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом, відображаються за дебетом рахунків обліку витрат виробництва і обігу та кредитом рахунку 65;

з вироблених тютюнових виробів відображаються за дебетом рахунку 26 "Готова продукція" та кредитом рахунку 65;

з послуг стільникового рухомого зв'язку відображається на субрахунках 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення";

купівлі-продажу нерухомого майна відображаються за дебетом рахунку 10 "Основні засоби", субрахунку 103 "Будинки та споруди", і кредитом рахунку 40 "Статутний капітал".

13.10. Платники, зазначені в підпунктах 2.1, 2.2 пункту 2 щомісяця складають у двох примірниках розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми зобов'язань за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції.

У розрахунку вказуються всі передбачені в ній показники. У разі незаповнення того чи іншого рядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється. Розрахунок заповнюється чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності.

У розрахунку не повинно бути ніяких підчисток, помарок. Виправлення помилок у розрахунку проводиться з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року N 168/704.

Розрахунок заповнюється в гривнях без копійок.

Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника.

Усі примірники розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства, установи, організації та завіряються печаткою.

Розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платники збору мають право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання документів надіслати їх органу Пенсійного фонду поштою з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок подається платником незалежно від того, виникло у звітному періоді в платника зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника збору.

Платники збору, які мають заборгованість з виплати заробітної плати до розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування подають додаток про обчислення належної до сплати суми, що зазначається у рядку 7 розрахунку.

Реєстрація поданих платниками розрахунків проводиться працівником органу Пенсійного фонду, який відповідає за діловодство, у журналі реєстрації розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за формою згідно з додатком 23.

На другому примірнику, який залишається в бухгалтерії платника, проставляється відмітка про здачу розрахунку в орган Пенсійного фонду.

13.11. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю (зазначені в підпунктах 2.1 та 2.3 цієї Інструкції), надають органу Пенсійного фонду розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за наслідками кожного звітного кварталу про суми одержаного доходу та нарахованого збору протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

13.12. Розрахунки зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування приймаються органом Пенсійного фонду без попередньої перевірки зазначених у них показників.

13.13. Якщо останній день строку подання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

13.14. Граничні строки для подання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування можуть бути продовжені за умови наявності рішення про продовження граничних строків, яке прийняте керівником податкового органу або його заступником.

13.15. Особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, а також у поданні недостовірної звітності, несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

13.16. При перерахуванні коштів до Пенсійного фонду платники, крім загальної суми платежу, зазначають у платіжному дорученні суми з окремих видів платежів за кодами видів надходжень до Пенсійного фонду.

14.1. Установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

14.2. Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням збору, інших платежів здійснюється органами Пенсійного фонду України відповідно до Закону України "Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове соціальне страхування".

14.3. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, у тому числі на кредитні, депозитні операції, надання позичок тощо. Тимчасово вільні кошти в разі відсутності заборгованості за виплатами пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів.

14.4. Контроль на підприємствах, в установах та організаціях проводиться шляхом перевірки бухгалтерських документів про нарахований заробіток та інші виплати, нарахування збору, платіжних доручень про перерахування сум збору на рахунок Пенсійного фонду, документів, що пов'язані зі сплатою збору за ставками, визначеними підпунктами 3.6, 3.7, 3.8, 3.9, 3.10, 3.11 пункту 3 цієї Інструкції (далі - додаткові ставки), інших розрахункових документів.

Перевірці підлягають документи за весь період з моменту проведення попередньої перевірки.

14.5. Платники збору зобов'язані подавати працівникам Пенсійного фонду документи, що стосуються фонду оплати праці та інших виплат, документи, пов'язані зі сплатою збору за додатковими ставками, нарахування збору. Керівники і відповідні службові особи під час перевірки зобов'язані давати письмові пояснення з питань, що перевіряються, виконувати вимоги органів Пенсійного фонду щодо усунення виявлених порушень.

14.6. На виявлені під час перевірки суми коштів, на які платником не нараховувався збір, за актом перевірки збір донараховується та застосовуються штрафні санкції чинні на момент завершення перевірки, а винні посадові особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

14.7. За наслідками перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером підприємства. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтерові підприємства, другий - залишається в органі Пенсійного фонду. За наявності заперечень чи зауважень з боку підприємства його керівник і головний бухгалтер підписують акт із зауваженнями, що подаються до органу Пенсійного фонду в письмовій формі.

Зауваження до акта перевірки розглядаються органом Пенсійного фонду відповідно до процедури адміністративного оскарження, що передбачена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами".

14.8. Органи Пенсійного фонду перевіряють правильність призначення та виплати пенсій і допомоги, порядок витрачання коштів Фонду органами соціального захисту населення, установами зв'язку, іншими підприємствами, які здійснюють доставку пенсій та допомоги, крім областей, у яких відповідно до Закону України від 22.12.98 N 329-XIV "Про проведення у Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій областях та місті Києві експерименту з призначення пенсій органами Пенсійного фонду України" функції з призначення пенсій передано органам Пенсійного фонду.

Перевірці підлягають документи, що стверджують достовірність призначення та виплати пенсій, проведених витрат.

14.9. При виявленні порушення порядку витрачання коштів Пенсійного фонду органами соціального захисту населення, підприємствами зв'язку, які здійснюють доставку пенсій та допомоги, акти перевірки надсилаються до органу вищого рівня або до правоохоронних органів.

14.10. Органи соціального захисту населення, підприємства зв'язку, які здійснюють доставку пенсій та допомоги, відшкодовують Пенсійному фонду незаконно витрачені кошти в порядку, установленому чинним законодавством.

15.1. Платники збору, зазначені в підпунктах 2.1, 2.2, 2.3, 2.5, 2.6, 2.7, 2.8, 2.9, 2.10 пункту 2 цієї Інструкції, зобов'язані:

15.2. Вести облік фактичних витрат на оплату праці працівників, інших виплат та облік господарських операцій, що є об'єктом оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

15.3. Своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду збір, а також подавати йому розрахунок зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

15.4. Подавати в установленому порядку до органів Пенсійного фонду достовірні відомості про персоніфікований облік фізичних осіб, які працюють у них.

15.5. На вимогу фізичної особи видавати їй копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.

16.1. Службові особи підприємств, винні в порушенні встановленого порядку реєстрації платників збору, сплати платежів до Пенсійного фонду, у неподанні звітності до Фонду, залежно від обставин справи, притягуються до відповідальності відповідно до чинного законодавства. Згідно із ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ухилення громадян - підприємців і адвокатів від реєстрації в органах Пенсійного фонду України як платників обов'язкових страхових внесків, приховування (заниження) службовою особою підприємства, установи, організації фонду оплати праці та громадянами - підприємцями і адвокатами суми доходу, з якої обчислюються внески на соціальне страхування, порушення встановленого порядку витрачання коштів на це страхування та строків перерахування внесків до відповідних фондів, несвоєчасне подання або неподання за встановленою формою бухгалтерських звітів та інших документів про нарахування і сплату внесків на соціальне страхування - тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

16.2. Від імені Пенсійного фонду України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова правління Пенсійного фонду України та його заступники, начальники Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь і їх заступники, а також начальники районних, міських, районних у містах відділів цього Фонду.

16.3. Органи Пенсійного фонду надсилають матеріали, що підтверджують факти порушень, залежно від обставин справи, до органів прокуратури, суду або до іншого органу, якому надано право приймати рішення про притягнення до матеріальної і кримінальної відповідальності.

17.1. Усі спірні питання, що виникають між платниками збору та органами Пенсійного фонду з приводу нарахування збору, пені, штрафних санкцій, вирішуються органами Пенсійного фонду в порядку підпорядкованості або в судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

17.1.1. Якщо платник вважає, що орган Пенсійного фонду неправильно визначив суму зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, такий платник має право звернутися до Пенсійного фонду із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник уважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана Пенсійному фонду протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником повідомлення або іншого рішення Пенсійного фонду, що оскаржується. Орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розсписку. Якщо орган Пенсійного фонду надсилає платнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, то такий платник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу Пенсійного фонду вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду вищого рівня з дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

17.1.2. Керівник відповідного органу Пенсійного фонду (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника понад строки, визначені в підпункті 17.1.1 пункту 17.1 цієї Інструкції, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в підпункті 17.1.1 цієї Інструкції.

17.1.3 Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника не надсилається платнику протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу Пенсійного фонду (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника, якщо рішення керівника органу Пенсійного фонду (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в підпункті 17.1.1 цієї Інструкції.

17.1.4. Остаточне рішення вищого органу Пенсійного фонду за заявою платника не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

17.1.5. Якщо орган Пенсійного фонду відповідно до закону самостійно визначає зобов'язання платника з причин, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства, то такий платник має право на адміністративне оскарження органу Пенсійного фонду протягом тридцяти календарних днів від дня отримання повідомлення або відповіді органу Пенсійного фонду на скаргу замість десятиденного строку, визначеного в підпункті 17.1.1 пункту 17.1 цієї Інструкції.

17.1.6. Якщо останній день строків, установлених для адміністративного оскарження рішення органу Пенсійного фонду припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем таких строків уважається перший наступний робочий день.

17.1.7. Строки подання заяви про перегляд рішення органу Пенсійного фонду можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

17.1.8. На строк від дня подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження зупиняється виконання платником зобов'язань, визначених у повідомленні. Протягом зазначеного строку сума зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Якщо відповідно до процедури адміністративного оскарження керівником органу Пенсійного фонду прийнято рішення про продовження строків розгляду скарги платника пеня не нараховується протягом таких строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

17.1.9. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, якщо така заява не була подана в зазначений строк;

днем отримання платником рішення органу Пенсійного фонду про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником рішення органу Пенсійного фонду, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню;

днем порушення судом (господарським судом) провадження у справі за позовом платника щодо визнання недійсним рішення органу Пенсійного фонду.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження зобов'язання платника.

17.1.10. З урахуванням строків позовної давності платник має право оскаржити до суду (господарського суду) рішення органу Пенсійного фонду про нарахування зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного повідомлення. У цьому разі зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Платник зобов'язаний письмово повідомити орган Пенсійного фонду про кожний випадок судового оскарження його рішень.