Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням

5.14. Торговці, які здійснюють розрахункові операції в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

5.15. Емітенти зобов'язані в порядку, визначеному договором про відкриття картрахунку, за вимогою або не рідше ніж один раз на місяць надавати клієнтам виписки про рух коштів на їх картрахунках за операціями, виконаними як самими клієнтами, так і їх довіреними особами.

5.16. Якщо клієнт має заперечення щодо операцій за картрахунком, перелік яких зазначений у виписці, то він має право протягом строку, установленого законодавством, звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду (господарського суду). Розгляд заяви здійснюється емітентом у порядку та строки, визначені правилами платіжної системи, умовами договору між клієнтом і емітентом та згідно із законодавством України.

5.17. При розгляді претензій клієнта емітент у порядку та в строки, визначені правилами платіжної системи, може одержувати від еквайра документи за операціями із застосуванням платіжних карток або їх копії, що підтверджують здійснення клієнтом цих операцій.

5.18. Якщо член платіжної системи або його клієнт бере участь у розгляді спору судом, то розрахунковий банк цієї платіжної системи чи клірингова установа зобов'язані в порядку, установленому законодавством України, надавати цьому члену платіжної системи або його клієнту, а також судам та органам досудового слідства послуги для визначення достовірності інформації, яка міститься в електронних документах, що обробляються платіжною системою, яку обслуговує цей розрахунковий банк, ця клірингова установа.

Порядок оплати членом платіжної системи або його клієнтом послуг, визначених цим пунктом, здійснюється за тарифами, установленими розрахунковим банком або кліринговою установою.

6.1. Міжбанківський переказ між банками - членами платіжних систем за операціями із застосуванням платіжних карток, здійсненими їх держателями в межах України, проводиться лише у валюті України незалежно від того, в якій валюті відкритий картрахунок клієнта.

6.2. Міжбанківський переказ між банками - членами міжнародних платіжних систем за операціями із застосуванням платіжних карток, здійсненими їх держателями за межами України, а також за операціями, здійсненими в межах України держателями платіжних карток-нерезидентами України, проводиться у валюті, визначеній у відповідних договорах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

6.3. Якщо валюта розрахунку за операцією, яка здійснюється за допомогою платіжної картки, відрізняється від валюти картрахунку, то уповноважений банк (за результатами оброблення інформації про виконані операції) здійснює перерахунок суми за операцією у валюту картрахунку за курсом, визначеним договором між клієнтом та уповноваженим банком-емітентом.

Клієнти уповноваженого банку-емітента мають зобов'язання за здійснені з використанням платіжних карток операції перед уповноваженим банком-емітентом у валюті картрахунку та в порядку, визначеному відповідним договором з цим банком.

Зобов'язання, що виникають у зв'язку з організацією безготівкових розрахунків за платіжними картками з міжнародною платіжною системою, є власними зобов'язаннями уповноваженого банку перед цією системою. Кошти, які списані з картрахунку клієнта або відшкодовані на користь уповноваженого банку за здійснені клієнтом операції з використанням платіжних карток, є коштами уповноваженого банку.

6.4. Якщо валюта, в якій проводиться міжбанківський переказ, не збігається з валютою, списаною з картрахунку клієнта, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхідної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку, установленому Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.03.99 N 127, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.03.99 за N 171/3464, зі змінами.

6.5. Міжбанківські розрахунки між членами платіжної системи за операції, що здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих резидентами, проводяться розрахунковим банком-резидентом.

Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати уповноважений платіжною організацією платіжної системи комерційний банк або Національний банк України.

6.6. У разі виконання функцій розрахункового банку комерційним банком перерахування коштів еквайрам здійснюється з кореспондентських рахунків (на кореспондентські рахунки) банків - членів платіжної системи, відкритих у цьому банку.

У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України використовуються кореспондентські рахунки комерційних банків, відкриті в територіальних управліннях Національного банку України.

6.7. Міжбанківські розрахунки між членами міжнародних платіжних систем за операції, що здійснені в межах України із застосуванням платіжних карток, емітованих нерезидентами, та за операції, які здійснені за межами України із застосуванням платіжних карток, емітованих резидентами, проводяться через кореспондентські рахунки, відкриті в розрахунковому банку міжнародної платіжної системи або в банку-кореспонденті розрахункового банку міжнародної платіжної системи, у валюті, визначеній у договорі між емітентом (еквайром) та платіжною організацією міжнародної платіжної системи.

6.8. Загальні умови організації та особливості здійснення міжбанківських розрахунків між членами платіжної системи-резидентами України за операції, що виконані із застосуванням платіжних карток, за участю розрахункового банку регулюються нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації міжбанківських розрахунків.

6.9. Міжбанківські розрахунки між членами платіжних систем за операціями з платіжними картками, емітованими банками-резидентами, можуть виконуватися за кліринговою схемою.

6.10. Принциповий (асоційований) член платіжної системи самостійно організовує та виконує розрахунки з банками чи фінансовими установами, що не є членами платіжної системи, а беруть участь у розповсюдженні та/або видачі готівки за платіжними картками згідно з договором з цим членом. Такі розрахунки здійснюються на умовах, визначених взаємними договорами, з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку України щодо організації міжбанківських розрахунків.

6.11. Розрахунки за операції з платіжними картками, виконані на території України як резидентами, так і нерезидентами, між еквайрами й торговцями, а також між платіжними організаціями небанківських платіжних систем-нерезидентів і торговцями, здійснюються лише у валюті України згідно з правилами, визначеними платіжною організацією платіжної системи і в порядку, обумовленому в договорі.

6.12. Строки проведення переказу за допомогою платіжних карток визначаються правилами платіжної системи та договорами, що укладаються між членами та учасниками платіжної системи. При цьому строк виконання міжбанківського переказу, що здійснюється на підставі клірингових вимог, виконується в строк до трьох операційних днів.

Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, установлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

7.1. Внутрішньодержавні платіжні системи можуть створюватися банками-резидентами разом з іншими фінансовими та нефінансовими установами (підприємствами) шляхом упровадження власних проектів або впровадження проектів інших розробників платіжних систем.

7.2. Реалізація проектів та функціонування внутрішньодержавних платіжних систем здійснюється з урахуванням вимог та рекомендацій міжнародних стандартів, прийнятих Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), Європейського комітету із банківських стандартів (ECBS), а також рішень міжнародних платіжних систем.

7.3. Технічні засоби, що використовуються в платіжній системі, мають відповідати вимогам відповідних державних або міжнародних стандартів. Програмне забезпечення, крім програмного забезпечення власної розробки, повинне мати відповідні ліцензії від виробника.

7.4. У внутрішньодержавних платіжних системах мають бути передбачені заходи захисту інформації, що складаються з організаційних заходів та програмно-технічних рішень із застосуванням засобів криптографічного захисту інформації.

7.5. Програмно-технічні рішення із захисту інформації мають реалізовувати алгоритми криптографічного захисту інформації, що визначені у відповідних державних стандартах України, або мати відповідну ліцензію на їх використання від уповноваженого органу ліцензування.

7.6. На етапі впровадження внутрішньодержавної платіжної системи в промислову експлуатацію має бути визначена її платіжна організація. У разі створення одноемітентної внутрішньодержавної платіжної системи функції платіжної організації може виконувати банк, що створює систему і є її власником.

7.7. Для створеної платіжної системи до початку її промислової експлуатації платіжна організація має розробити і зареєструвати у встановленому законодавством порядку знак для товарів і послуг платіжної системи (далі - логотип). Для одноемітентної внутрішньодержавної платіжної системи як логотип може бути використаний логотип банку, що є її власником.

7.8. Зображення логотипа платіжної системи має наноситися на платіжні картки цієї системи і мати місце там, де здійснюються операції із застосуванням цих карток.

7.9. З метою зменшення ризиків невиконання зобов'язань у разі неплатоспроможності емітентів та/або еквайрів платіжні організації внутрішньодержавних багатоемітентних платіжних систем повинні сформувати й постійно підтримувати страховий фонд з покриття ризиків неплатежів за операціями з платіжними картками. Страховий фонд може використовуватися лише платіжною організацією цієї системи за потреби погашення заборгованості члена платіжної системи перед іншими її членами та учасниками (за встановленими цією організацією правилами, які передбачені її установчими та нормативними документами).

7.10. Розмір страхового фонду визначається за методикою, визначеною платіжною організацією внутрішньодержавної платіжної системи. Способи та порядок формування страхового фонду повинні відповідати законодавству України.

7.11. Платіжною організацією має бути розроблене Положення про внутрішньодержавну платіжну систему, що визначає правила її діяльності. Це Положення має визначати організаційну структуру платіжної системи, умови членства, порядок вступу та виходу з неї, опис платіжних засобів, правила виконання розрахунків за операціями з цими платіжними засобами, управління ризиками та безпекою в системі, порядок вирішення спорів та інше, визначене платіжною організацією.

8.1. Контроль за діяльністю банків з виконання операцій емісії та еквайрингу платіжних карток здійснює Національний банк України.

8.2. Контроль за порядком обліку торговцями операцій, що здійснюються із застосуванням платіжних карток, а також порядком обліку коштів суб'єктами господарювання за операціями з корпоративними платіжними картками здійснюється органами, яким ці повноваження надані законодавством України.

8.3. Контроль за використанням коштів із картрахунків здійснюється власниками цих рахунків.

8.4. У разі порушень банком вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють здійснення розрахунків із застосуванням платіжних карток, уживаються адекватні допущеному порушенню заходи впливу, передбачені законодавством України.

1 Відомості мають включати: назву платіжної системи, загальні відомості про платіжну систему (внутрішньодержавна, міжнародна, банківська, небанківська, одноемітентна, багатоемітентна).

2 Датою початку емісії (розповсюдження) платіжних карток є дата відкриття першого картрахунку та/або видача клієнту першої платіжної картки нового типу (виду) відповідної платіжної системи. Датою завершення емісії (розповсюдження) платіжних карток є дата відкриття останнього картрахунку та/або видача клієнту останньої платіжної картки відповідної платіжної системи.

3 Відомості мають включати тип (вид) карток: з мікросхемою, з магнітною смугою, суміщені, електронний гаманець/чек, звичайна, срібна, золота, електронна тощо.

4 Датою початку (завершення) еквайрингу платіжних карток є дата укладення (закінчення терміну дії або розірвання) договору еквайра з торговцем або проведення еквайром першої (останньої) операції з використанням платіжної картки відповідної платіжної системи (якщо еквайр та емітент є однією особою).

1. Визначення ідентифікаційних номерів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем здійснюється відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ 3616-1-97 (ISO/IEC 7812-1: 1993) та цього Порядку.

2. Ідентифікаційний номер платіжної картки має містити не більше ніж 19 цифр. Для зручності ручного запису та введення реквізитів платіжної картки рекомендується здійснювати запис цього номера у формі, що містить 4 цифрові групи, розділені між собою пробілом, по 4 цифри в кожній групі.

3. Ідентифікаційний номер, що зазначається на платіжній картці, має два основні складники: ідентифікаційний номер емітента, ідентифікатор особистого рахунку, а також контрольну цифру. Структура ідентифікаційного номера наведена в таблиці.

Цифри "59" ідентифікаційного номера емітента вказують на належність до системи національної реєстрації емітентів платіжних карток.

Ідентифікатор емітента (ХХХХ) присвоює Національний банк України банкам - юридичним особам за їх заявою, що надсилається за формою, наведеною нижче. Якщо банк - юридична особа є одночасно членом кількох платіжних систем, то йому присвоюється окремий Ідентифікатор емітента в кожній платіжній системі. Платіжна організація багатоемітентної внутрішньодержавної платіжної системи для присвоєння банкам - членам системи ідентифікаторів емітентів може централізовано подати Національному банку України заяви емітентів про це та копію Положення про внутрішньодержавну платіжну систему.

Ідентифікатор особистого рахунку (NN ... NN) присвоюється емітентом платіжних карток відповідно до встановлених ним правил або правил, які встановлені платіжною організацією багатоемітентної внутрішньодержавної платіжної системи. ідентифікатор особистого рахунку може містити цифри, що ідентифікують філію банку - юридичної особи.

Контрольна цифра (С) визначається на підставі всіх попередніх цифр ідентифікаційного номера згідно з алгоритмом обчислення, що наведений у ДСТУ 3616-1-97.

4. Національний банк України веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем. До реєстру ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток мають бути включені всі банківські установи, що належним чином зареєстровані Національним банком України та здійснюють емісію платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем.

Присвоєний Національним банком України ідентифікатор емітента платіжних карток внутрішньодержавної платіжної системи надсилається банківській установі (платіжній організації) електронною поштою Національного банку України.

5. У разі зміни статусу одноемітентної платіжної системи на багатоемітентну, реорганізації банку або зміни назви йому присвоюється новий ідентифікатор емітента. Старий ідентифікатор емітента продовжує значитися в реєстрі ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток і не може бути присвоєний новому емітенту.

Платіжні картки зі старими ідентифікаторами емітента повинні бути виведені з обігу. Порядок виведення з обігу платіжних карток визначається платіжною організацією платіжної системи.

Примітка. Заява друкується на бланку заявника.