Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

5.4. У разі отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо зупинення здійснення окремого виду операцій банк:

а) з часу отримання цього рішення втрачає право на здійснення цих операцій на строк, визначений цим рішенням;

б) утрачає право на збільшення обсягу цих операцій (забороняється укладення нових договорів або продовження строку діючих) з часу отримання цього рішення;

в) одночасно забезпечує здійснення операцій згідно з договорами, що укладені ним до дня отримання зазначеного рішення.

Обсяг обмежень щодо здійснення банком окремих видів операцій визначається органом, який приймає рішення про зупинення (обмеження) здійснення окремих видів банківських операцій.

5.5. У разі прийняття Комісією Національного банку рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій відповідне територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) у день отримання цього рішення зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення.

5.6. Якщо Комісія при територіальному управлінні Національного банку прийняла рішення про обмеження, зупинення чи припинення здійснення банком окремих видів операцій, то територіальне управління Національного банку в день його прийняття зобов'язане:

забезпечити отримання банком цього рішення під розписку його уповноваженого представника;

повідомити в одноденний строк територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням філій цього банку про прийняте рішення та встановлені вимоги до банку стосовно внесення відповідних змін у дозволи, які надані його філіям;

повідомити про прийняте рішення Генеральний департамент банківського нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане протягом трьох днів надіслати копію прийнятого рішення Департаменту реєстрації та ліцензування банків Національного банку на паперових носіях.

5.7. Якщо банк відмовився отримати рішення Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих видів здійснюваних ним операцій, то на супровідному документі та його копії робиться відповідна відмітка про це із зазначенням дати та прізвища відповідального представника банку. У такому разі рішення Національного банку надсилається банку спецзв'язком.

Після закінчення строку, на який було зупинено (обмежено) окремі види здійснюваних банком операцій, банк має право відновити здійснення цих операцій у повному обсязі, якщо Національний банк не прийняв рішення про продовження зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій.

5.8. У разі усунення банком порушень Комісія Національного банку (або Комісія при територіальному управлінні Національного банку) може приймати рішення про дострокове скасування рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій за поданням відповідного територіального управління Національного банку (відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку). Якщо таке рішення прийняте Комісією при територіальному управлінні Національного банку, то територіальне управління в день його прийняття зобов'язане повідомити про це банк, Генеральний департамент банківського нагляду та Департамент реєстрації та ліцензування банків Національного банку згідно з порядком, визначеним у пункті 5.6 глави 5 розділу III цього Положення.

5.9. Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду Національного банку зобов'язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог Національного банку щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій.

За 10 днів до закінчення строку дії рішення про зупинення (обмеження) окремих видів здійснюваних банком операцій територіальне управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) надає Комісії Національного банку при територіальному управлінні (або Комісії Національного банку) інформацію про усунення банком порушень і пропозиції щодо подальшої його діяльності.

У разі невиправлення банком порушень у строк, на який зупинено (обмежено) окремий вид операцій, що здійснюється банком, Комісія Національного банку (або Комісія Національного банку при територіальному управлінні) приймає відповідне рішення щодо застосування до банку інших жорсткіших заходів впливу.

5.10. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням Національного банку зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то Національний банк має застосувати до нього інші жорсткіші заходи впливу.

5.11. У разі здійснення банком операцій з валютними цінностями з високим рівнем ризику структурний підрозділ Національного банку, який здійснював перевірку, надає пропозиції щодо припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника Генерального департаменту банківського нагляду.

5.12. Якщо Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) прийняла рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення дії письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, то банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів після отримання цього рішення надати Національному банку інформацію про кредиторську і дебіторську заборгованість (реквізити кредитора (дебітора), сума, код валюти, балансовий рахунок, на якому обліковується заборгованість, вид заборгованості).

5.13. У разі прийняття Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) рішення про припинення операцій з валютними цінностями та припинення письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями банк зобов'язаний ужити таких заходів:

а) у день отримання зазначеного рішення припинити здійснення відповідних операцій та в триденний строк повернути Національному банку раніше отриманий письмовий дозвіл Національного банку для заміни на письмовий дозвіл з іншим переліком операцій. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) має забезпечити отримання цього рішення в день його прийняття (отримання);

б) протягом одного операційного дня повідомити всі банки-кореспонденти про факт втрати чинності письмового дозволу Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями, одночасно надіслати до банків-кореспондентів офіційні заяви про закриття кореспондентських рахунків банку в іноземній валюті та кореспондентських рахунків, відкритих у цьому банку;

в) у місячний строк провести роботу щодо закриття рахунків НОСТРО в банках-кореспондентах і рахунків ЛОРО іноземних банків-кореспондентів і припинити кореспондентські відносини з ними;

Після закриття кореспондентських рахунків повернути територіальному управлінню Національного банку документ, що підтверджує присвоєння реєстраційного номера;

г) протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення надіслати повідомлення банкам-кореспондентам про необхідність надання розпорядження про перерахування коштів з їх кореспондентських рахунків (відкритих у цьому банку) та розпорядження про перерахування коштів з кореспондентських рахунків банку (відкритих у банках-кореспондентах) на кореспондентський рахунок, відкритий у самостійно обраному уповноваженому банку України.

Угоду про встановлення кореспондентських відносин з обраним уповноваженим банком подати для узгодження до відповідного департаменту Національного банку в триденний строк із дня отримання рішення про припинення зазначеного письмового дозволу;

ґ) протягом п'яти робочих днів повідомити клієнтів банку про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та про необхідність закриття ними рахунків в іноземній валюті, а нерезидентів повідомити про необхідність закриття рахунків у грошовій одиниці України;

д) закрити рахунки клієнтів в іноземній валюті та нерезидентів у грошовій одиниці України (поточні, депозитні (вкладні) тощо), при цьому інкасація валютних коштів має здійснюватися лише для виконання операцій, передбачених цією главою;

е) закрити належні банку пункти обміну іноземних валют і повідомити юридичних осіб (з якими укладено агентські угоди про відкриття пунктів обміну іноземних валют) про припинення письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями та закінчення строку дії зазначеної угоди, а також закрити належні йому пункти обміну іноземних валют.

Територіальне управління Національного банку зобов'язане скасувати надані банку реєстраційні свідоцтва на відкриття належних банку пунктів обміну іноземних валют і тих, що працювали на підставі агентських угод, а також встановити контроль за припиненням їх діяльності. Крім того, територіальне управління Національного банку зобов'язане повідомити про скасування реєстраційних свідоцтв на відкриття пунктів обміну іноземних валют, що працювали на підставі агентських угод, органи державної податкової адміністрації (інспекції) за місцем реєстрації цих юридичних осіб;

є) ужити заходів щодо припинення валютних операцій власними дирекціями, філіями, іншими відокремленими підрозділами банку з передаванням залишків коштів за їх рахунками на баланс уповноваженого банку;

ж) припинити надання гарантій, поручительств та інших зобов'язань за третіх осіб, виконання яких передбачається в іноземній валюті;

з) припинити нові емісії в іноземній валюті власних цінних паперів (сертифікатів, векселів тощо), пластикових карток (у тому числі платіжних карток міжнародних платіжних систем, емітованих у гривнях), чеків;

и) забезпечити повернення коштів власникам вкладів, депозитів тощо, здійснених в іноземній валюті. Зазначені кошти можуть бути повернуті як у валюті вкладу, внеску, депозиту тощо, так і в грошовій одиниці України за бажанням клієнтів;

і) ужити заходів щодо погашення простроченої дебіторської заборгованості в іноземній валюті;

ї) ужити заходів щодо повернення наданих банком кредитів в іноземній валюті (насамперед пролонгованих і прострочених), а також кредитів, наданих банку резидентами та нерезидентами. У зв'язку з цим уповноважені банки мають передбачати в кредитних угодах обов'язкову умову щодо повернення таких кредитів у разі припинення дії зазначеного письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями.

За наявності рахунків, на яких обліковується заборгованість за наданими клієнтам кредитами в іноземній валюті, банк повинен перевести їх до тих уповноважених банків, до яких клієнти перейшли на обслуговування (на підставі договорів, укладених банком з цими уповноваженими банками та/або за потреби - з банками-кредиторами), і протягом 90 днів провести переговори з уповноваженими банками про продаж їм цих кредитних коштів.

Продаж кредитних коштів має бути завершено в строк до 90 днів з початку переговорів.

6.1. Розпорядження Національного банку щодо заборони надавання бланкових (незабезпечених) кредитів має видаватися:

недокапіталізованим банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі та мають загальну рейтингову оцінку "3" або "4" за системою CAMEL;

значно недокапіталізованим та критично недокапіталізованим банкам.

6.2. Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Комісія Національного банку за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територіальних управлінь Національного банку (підрозділу банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) та Генерального департаменту банківського нагляду.

7.1. Національний банк має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:

порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку;

неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;

подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання;

невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком,

недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом календарного року;

порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків.

7.2. Штраф за порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку (також може застосовуватися письмове застереження щодо потреби усунунення допущеного порушення);

за друге однотипне порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші однотипні порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за однотипні порушення порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.3. Штраф за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників Національного банку, а також приховування рахунків, документів, активів тощо, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.4. Штраф за подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,01 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,02 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.5. Штраф за невиправлення звітності в порядку, встановленому Національним банком, накладається на банки:

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,03 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за невиправлення звітності у порядку, встановленому Національним банком, що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.6. Штраф за недотримання банком нормативу обов'язкового резервування протягом півріччя накладається на банки за другий випадок порушення в розмірі ставки "овернайт" (ломбардної ставки) від суми недорезервування, але не більше одного відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.7. Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки:

а) за щоденне порушення таких нормативів:

максимального розміру ризику на одного контрагента (Н7);

максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Накладення штрафів за порушення цих нормативів здійснюється за кожен випадок їх порушення, допущений у звітному місяці;

б) за порушення таких нормативів, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць:

нормативів ліквідності (Н4, Н5, Н6);

нормативів інвестування (Н11, Н12);

нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), у тому числі довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) та короткої відкритої валютної позиції (Н13-2).

За нормативами, які розраховуються на підставі середньозваженої величини за місяць, одним порушенням уважається порушення нормативів, що розраховуються як середньозважена величина за місяць.

7.8. Штраф за щоденне порушення нормативів максимального розміру ризику на одного контрагента (Н7), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - у розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - у розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - у розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Якщо порушення нормативів максимального розміру ризику на одного контрагента (Н7), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), здійснюються щодо одного контрагента одночасно, то штраф стягується за розрахунком із більшої суми, виходячи з одного дня порушення.

Загальна сума штрафів за порушення кожного з нормативів кредитного ризику (Н7, Н9, Н10), що нарахована за звітний місяць, не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.9. Штраф за порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів ліквідності, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.10. Штраф за порушення нормативів інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) і загальної суми інвестування (Н12), що розраховуються як середньозважена величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах (окремо за кожним нормативом):

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативів інвестування, що нарахована за місяць (в якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду.

7.11. Штраф за порушення нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), у тому числі короткої відкритої валютної позиції (Н13-2), що розраховуються як середньоарифметична величина за місяць, накладається на банки в таких розмірах:

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,5 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Штраф за порушення нормативу ризику довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) накладається на банки в таких розмірах:

за перше порушення протягом календарного року - в розмірі 0,05 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за друге порушення протягом календарного року - в розмірі 0,1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку;

за третє і подальші порушення протягом календарного року - в розмірі 0,2 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

Загальна сума штрафів за порушення нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13), у тому числі довгої відкритої валютної позиції (Н13-1) та короткої відкритої валютної позиції (Н13-2), що нарахована за місяць (у якому допущені порушення), не може становити більше ніж один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду банку.

7.12. Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, що зазначені в цій главі, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється в наступному за звітним місяці.

7.13. Рішення про накладення штрафів на банки приймає Комісія Національного банку.

Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) після отримання інформації про допущене банком порушення до 25-го числа місяця, наступного за звітним, подає Генеральному департаменту банківського нагляду обгрунтовані пропозиції про накладання штрафу на банк та документи, що підтверджують факт порушення. Генеральний департамент банківського нагляду протягом наступних семи робочих днів передає ці документи разом із своїми висновками на розгляд Комісії Національного банку.

Рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу на банк має містити перелік виявлених порушень з посиланням на нормативно-правові акти Національного банку та документи, що підтверджують факт порушення. Це рішення надсилається відповідному територіальному управлінню Національного банку не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

7.14. Територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) протягом п'яти робочих днів з дня прийняття (отримання) рішення Комісії Національного банку про накладення штрафу має надіслати банку це рішення із супровідним листом, що містить розрахунок суми штрафу та пропозицію до банку-порушника про добровільну сплату нарахованої суми штрафу протягом трьох робочих днів, починаючи з наступного дня після отримання банком цього рішення.

Якщо нараховану суму штрафу не буде перераховано банком-порушником у зазначений строк, то штраф стягується шляхом подання відповідним територіальним управлінням Національного банку (юридичною службою центрального апарату) до господарського суду позовної заяви.

7.15. Штрафи не накладаються на банки, що є критично недокапіталізованими.

7.16. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів Національний банк має застосовувати інші адекватні (більш жорсткі) заходи впливу відповідно до статті 73 Закону про банки та в порядку, визначеному цим Положенням.

Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:

а) якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично, а саме:

економічні нормативи, що розраховуються за середньозваженою величиною за місяць, порушуються протягом чотирьох місяців поспіль або шість разів протягом календарного року;

економічні нормативи, які розраховуються за кожний випадок порушення, порушуються щодня протягом місяця або через певний проміжок часу протягом чотирьох місяців;

б) якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршення фінансового стану банку - неспроможність банку своєчасно виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;

в) за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку щодо одного виду банківської операції;

г) за повторне та подальші в поточному році випадки подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, а також неподання або несвоєчасне їх подання - щодо однієї і тієї самої форми звітності чи інформації або невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком.

7.17. Про доцільність незастосування такого заходу впливу, як накладення штрафу (або розстрочення чи відстрочення строку сплати штрафу) територіальне управління Національного банку (структурний підрозділ банківського нагляду, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) повідомляє Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку з обгрунтуванням підстав.

7.18. Суми стягнених штрафів відображаються в класі 7 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за статтею "Інші банківські операційні витрати" (рахунок 7397).

8.1. Національний банк має право накладати штрафи на керівників банків у разі порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, проведення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, у розмірі не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до Положення про порядок накладання штрафів на керівників банків у разі невиконання ними законних вимог Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.03.2000 N 94, із змінами.

До керівників банків, на яких накладаються штрафи, належать:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер, його заступник;

керівник філії;

головний бухгалтер філії.

Штрафи на керівників банків накладаються, якщо виявлене порушення є наслідком їх особистих дій або бездіяльності, або є упущенням в управлінні банком.

8.2. Якщо накладення штрафу на керівників банків не дає позитивних результатів, то Національний банк має розглянути питання щодо застосування інших заходів впливу, зокрема відсторонення відповідних керівників банку від посади.

9.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, заборонити власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) у разі грубого чи систематичного порушення ним вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, зокрема таких:

а) наявність прямого чи опосередкованого впливу власника істотної участі на прийняття банком рішень, що призводять до порушення банківського законодавства або до ризикової політики банку, яка загрожує інтересам кредиторів і вкладників;

б) порушено бездоганну ділову репутацію власника істотної участі. Якщо власником істотної участі є юридична особа, то ця заборона поширюється на членів виконавчого органу і спостережної (наглядової) ради цієї юридичної особи;

в) за результатами перевірки виявлено, що внесок до статутного капіталу банку сформований не за рахунок власних коштів власника істотної участі (підтвердженням цього є, наприклад, висновок про його незадовільний фінансовий стан на дату придбання акцій банку);

г) володіння істотною участю банку або збільшення розміру істотної участі до рівня, визначеного статтею 34 Закону про банки, без письмового дозволу Національного банку;

ґ) Національний банк має право прийняти рішення про заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв), якщо власнику істотної участі (фізичній особі або представнику власника істотної участі - юридичної особи) пред'явлено обвинувачення в учиненні злочину, не встановлено складу злочину з боку цієї особи, однак має місце порушення банківського законодавства, зокрема встановлено наявність впливу з боку цієї особи на проведення ризикової політики банку, що створює загрозу інтересам кредиторів і вкладників банку, або особу визнано винною в учиненні корисливого злочину з призначенням покарання без позбавлення волі.

9.2. Рішення про тимчасову, до усунення порушення, заборону власнику істотної участі в банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) приймається Комісією Національного банку або Комісією при територіальному управлінні Національного банку, як правило, за результатами інспекційної перевірки (планової або позапланової).

9.3. Рішення Комісії Національного банку або Комісії при територіальному управлінні Національного банку про тимчасову заборону власнику істотної участі банку використовувати право голосу придбаних акцій (паїв) вручається під підпис власнику істотної участі банку (фізичній особі чи повноважному представнику юридичної особи) або надсилається йому спецзв'язком.

Це рішення також доводиться до відома спостережної ради та правління (ради директорів) банку з вимогою надати Національному банку у визначений строк інформацію щодо надання банком рекомендацій довіреній особі (чи особам), якій буде передано право брати участь у голосуванні. Рекомендована банком особа має відповідати вимогам банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку щодо власників істотної участі банку.

9.4. Рішення про передавання права голосу відповідно до придбаних акцій (паїв) довіреній особі (особам) приймається Комісією Національного банку (Комісією Національного банку при територіальному управлінні) у строк до одного місяця після отримання рекомендацій та доводиться до відома правління (ради директорів) та спостережної ради банку.

Довірена особа зобов'язана під час голосування діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

9.5. Рішення загальних зборів учасників, що приймалися з використанням права голосу придбаних акцій (паїв) особою, яка володіє істотною участю та щодо якої встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

9.6. Відновлення права власника істотної участі у використанні голосу придбаних акцій (паїв) здійснюється за дозволом Комісії Національного банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку) у разі усунення порушення.

10.1. Національний банк має право тимчасово, до усунення порушення, відстороняти посадову особу банку від посади в разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог банківського законодавства, у тому числі:

а) невиконання банком у встановлений строк зобов'язань за його письмовою угодою з Національним банком (програмою капіталізації/фінансового оздоровлення або планом реорганізації);

б) невиконання банком у встановлений строк вимог, визначених Національним банком у письмовому застереженні, щодо усунення порушень банківського законодавства;

в) невиконання банком у встановлений строк вимоги Національного банку щодо скликання загальних зборів банку з визначених питань (щодо прийняття програми капіталізації/фінансового оздоровлення або плану реорганізації тощо);

г) невиконання банком у встановлений строк розпоряджень Національного банку щодо зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій формі або обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, або заборони видавати бланкові кредити, або підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;

ґ) проведення банком ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників і кредиторів, якщо це є наслідком особистих дій чи бездіяльності цих посадових осіб;

д) подання недостовірної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку, неподання або несвоєчасне їх подання;

е) невиправлення звітності в порядку, установленому Національним банком;

є) неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку, приховування рахунків, документів, активів тощо;

ж) невиконання вимог Національного банку України щодо звільнення з посади керівників банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" або частини третьої статті 73 Закону про банки.

10.2. До посадових осіб, які Національний банк має право відсторонити від посади, належать такі перші керівники банку та керівники філій:

голова, його заступники та члени ради банку;

голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;

головний бухгалтер, його заступники;

керівник філії;

головний бухгалтер філії.

10.3. Обгрунтовані пропозиції щодо тимчасового відсторонення посадової особи банку від посади подаються територіальними управліннями Національного банку (відповідним структурним підрозділом банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком, або іншим самостійним структурним підрозділом) та Генеральним департаментом банківського нагляду Національного банку, який готує відповідний висновок, на розгляд Комісії Національного банку.

На засідання Комісії Національного банку ці посадові особи мають запрошуватися для надання пояснень.

10.4. Рішення про тимчасове відсторонення перших керівників банку від посади приймається Комісією Національного банку (крім випадків, коли такі рішення прийняті правоохоронними органами або загальними зборами акціонерів/учасників банку).

Рішення про тимчасове відсторонення керівника та головного бухгалтера філії (далі - керівники філій) приймає Комісія Національного банку при територіальному управлінні, яка здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі, на підставі обгрунтованих пропозицій територіального управління Національного банку за місцезнаходженням філії, з обов'язковим запрошенням керівника філії на засідання Комісії Національного банку при територіальному управлінні для надання пояснень.

Рішення про тимчасове відсторонення керівників філій банків, нагляд за діяльністю яких безпосередньо здійснює відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, якщо ці філії підпорядковані безпосередньо банку - юридичній особі, приймає Комісія Національного банку, якщо ці філії підпорядковані іншим філіям - Комісія Національного банку при територіальному управлінні.

10.5. Територіальне управління за місцезнаходженням банку передає розпорядження Національного банку про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади правлінню (раді директорів) або спостережній (наглядовій) раді банку.

10.6. Якщо прийняте Національним банком рішення стосується посадових осіб банку, які мають право першого і другого підпису від імені банку (філії) і зразки їх підписів унесені до картки із зразками підписів осіб для відкриття кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні Національного банку, та одночасно територіальне управління Національного банку видає письмове розпорядження територіальній розрахунковій палаті про заборону приймати до виконання платіжні документи за підписами керівників, які відсторонені з посади, і повідомляє про це банк.

10.7. Особу, яку на підставі рішення Національного банку було відсторонено від посади, може бути поновлено в посаді лише на підставі відповідного дозволу Національного банку.

10.8. Якщо керівнику банку пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, одночасно має місце порушення вимог Закону про банки або нормативно-правових актів Національного банку, або якщо керівника банку визнано винним у вчиненні корисливого злочину із призначенням покарання без позбавлення волі, то Національний банк має право видати розпорядження спостережній раді банку (загальним зборам учасників банку, якщо банк створений як товариство з обмеженою відповідальністю) про звільнення керівника банку з посади.

Рішення про видачу розпорядження щодо звільнення керівника банку з посади приймається Комісією Національного банку та доводиться до відома банку та його керівника відповідно до пункту 10.4 глави 10 розділу III цього Положення.

11.1. Національний банк має право прийняти рішення про примусову реорганізацію банку в разі істотної загрози платоспроможності банку, тобто банк за рівнем достатності капіталу віднесений до значно недокапіталізованих або критично недокапіталізованих банків та має загальну рейтингову оцінку "4" або "5" за системою CAMEL.

11.2. Рішення про примусову реорганізацію банку приймає Правління Національного банку на підставі обгрунтованих пропозицій Генерального департаменту банківського нагляду та підготовлених відповідним територіальним управлінням Національного банку (підрозділом банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) прогнозних розрахунків (прогнозного балансу на останню звітну (місячну) дату після проведення загальних зборів банку-правонаступника або банку, що реорганізовується - у разі його реорганізації шляхом виділення, та розрахунку економічних нормативів) та плану реорганізації. Загальні умови реорганізації банку визначаються постановою Правління Національного банку.

Рішення про примусову реорганізацію банку приймається Національним банком у разі наявності достатніх підстав уважати, що внаслідок реорганізації банк-правонаступник (та банк, що реорганізовується, - у разі реорганізації шляхом виділення) відповідатиме встановленим нормативно-правовими актами Національного банку вимогам щодо економічних нормативів.

11.3. Постановою Правління Національного банку про примусову реорганізацію банку визначаються загальні умови реорганізації, а також таке:

затверджується план реорганізації та призначається правління (рада директорів) банку-правонаступника (крім випадків реорганізації банку шляхом приєднання), яке набуває повноважень після реєстрації банку-правонаступника (змін до статуту банку, що реорганізовується);

призначається комісія (комісії) для проведення реорганізації та її керівник;

призначається комісія для проведення інвентаризації активів і зобов'язань, включаючи обліковане на позабалансових рахунках банку, що реорганізовується (за потреби) та її керівник;

призначається (за потреби) незалежний аудитор, що має сертифікат Національного банку України;

установлюється кінцевий строк проведення реорганізації.

11.4. Процедура примусової реорганізації банку здійснюється в порядку, визначеному окремим нормативно-правовим актом Національного банку.

1.1. Якщо за порушення в діяльності філії є потреба застосувати письмове застереження, то територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії надсилає письмове застереження банку - юридичній особі, а копію - його філії та територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), для інформованості щодо діяльності банку в цілому.

1.2. Про вжиті заходи щодо усунення порушень банк повідомляє територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії та відповідне територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку - юридичної особи (про вжиті заходи щодо запобігання порушенням у системі цього банку - за потреби).

Контроль за усуненням порушень у діяльності філії, визначених у письмовому застереженні, здійснює територіальне управління за місцезнаходженням філії.

2.1. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії банку в разі недотримання філією вимог банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку, внутрішніх документів банку, у тому числі виявлення фактів виконання операцій, на здійснення яких відсутній дозвіл головного банку та які призвели до здійснення операцій з підвищеним ризиком, надсилає банку та його філії лист з вимогою усунути виявлені порушення в роботі філії у визначений строк і повідомляє про це територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку, що здійснює нагляд за його діяльністю на консолідованій основі, та самостійний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату Національного банку.

2.2. Інформування банком відповідного територіального управління Національного банку про вжиті заходи щодо усунення порушень та контроль за виконанням вимог Національного банку здійснюється відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу IV цього Положення.

2.3. У разі невиконання банком та/або його філією зазначених вимог у встановлений строк територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку або філії зобов'язане подати до Генерального департаменту банківського нагляду (відповідного структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку) обгрунтовані пропозиції щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих операцій, здійснюваних банком.

3.1. У разі допущення філією банку порушень, зазначених у пункті 7.1 глави 7 розділу III цього Положення, територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням філії має направляти обгрунтовані пропозиції щодо потреби накладення штрафу на банк разом з копіями матеріалів перевірок (актів, протоколів тощо) філії територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку).

3.2. Штраф за порушення в діяльності філії банку накладається безпосередньо на банк - юридичну особу.

4.1. Територіальні управління Національного банку в разі виявлення в діяльності філій банків (за якими вони здійснюють нагляд) порушень, що зазначені в пункті 10.1 глави 10 розділу III цього Положення, мають надати територіальному управлінню Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідному структурному підрозділу банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), обгрунтовані пропозиції про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади. До пропозицій мають додаватися матеріали перевірки діяльності філії, якщо захід впливу застосовується на підставі перевірки.

Рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади приймає Комісія Національного банку (Комісія при територіальному управлінні Національного банку) відповідно до пункту 10.4 глави 10 розділу IV цього Положення.

4.2. Територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), у разі отримання пропозицій щодо тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філій банку від посади за порушення в діяльності філій, у строк до 15 днів зобов'язане:

розглянути отримані документи та пропозиції, підготувати відповідні пропозиції про потребу тимчасового, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади для подання на розгляд Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку);

у разі прийняття Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку) рішення про тимчасове, до усунення порушення, відсторонення керівників філії банку від посади - надіслати копію цього рішення територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, у разі відмови - надіслати територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії мотивоване обгрунтування про незастосування такого заходу впливу.

4.3. Якщо банк не усунув порушення, виявлені в діяльності філії, то територіальне управління Національного банку, що здійснює нагляд за діяльністю банку на консолідованій основі (відповідний структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, який безпосередньо здійснює нагляд за діяльністю банку), з урахуванням узагальнених пропозицій щодо діяльності філій та їх керівників, а також результатів діяльності банку має розглянути питання про застосування адекватних (більш жорсткіших) заходів впливу до банку - юридичної особи або його керівників.

1.1. Процедура тимчасової адміністрації застосовується Національним банком для тимчасового управління банком з метою забезпечення схоронності капіталу й активів банку, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності банку, усунення виявлених порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового стану.

1.2. Національний банк зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію в разі істотної загрози платоспроможності банку. Під істотною загрозою платоспроможності банку слід розуміти таке:

а) банк не усунув виявлені порушення або недоліки у своїй діяльності в строки, визначені Національним банком у письмовому застереженні або встановлені за прийнятою банком програмою фінансового оздоровлення чи письмовою угодою з Національним банком, і банк має загальну рейтингову оцінку "4" або "5" за системою CAMEL, або

б) банк не усунув порушення чи недоліки у своїй діяльності в строки, визначені Національним банком у письмовому застереженні або встановлені за прийнятою банком програмою фінансового оздоровлення чи письмовою угодою з Національним банком, та є хоча б одна з наведених нижче підстав:

невиконання вимог Національного банку щодо звільнення з посади керівників виконавчих органів, головного бухгалтера банку відповідно до статті 60 Закону України "Про Національний банк України" або керівників банку відповідно до частини третьої статті 73 Закону про банки;

наявність конфліктної або некерованої ситуації в керівництві банку (конфлікт інтересів ради банку та правління банку тощо), що загрожує фінансовому стану банку;

подання недостовірної інформації і звітності, що встановлені нормативно-правовими актами Національного банку (зокрема внаслідок відсутності контролю з боку банку за визначенням фактичної частки прямої і непрямої участі найбільших акціонерів у статутному капіталі банку), неподання або несвоєчасне їх подання;

неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників Національного банку;

приховування рахунків, документів, активів тощо.

1.3. Національний банк має право призначити тимчасову адміністрацію банку в разі:

систематичних порушень банком законних вимог Національного банку;

зменшення розміру регулятивного капіталу банку на 30 відсотків протягом останніх 6 місяців при одночасному порушенні хоча б одного економічного нормативу;

неплатоспроможності банку (якщо банк протягом 15 робочих днів не виконує 10 і більше відсотків своїх прострочених зобов'язань);

арешту керівників банку або визнання їх судом винними у вчиненні злочину. Застосовується, якщо керівники банку затримані до судового засідання після пред'явлення звинувачень і спостережна рада банку не звільнила цих керівників з посади;

приховування банком рахунків, будь-яких активів, реєстрів, звітів, документів;

необгрунтованої відмови банку в наданні уповноваженим представникам Національного банку на їх письмову вимогу документів чи інформації, що передбачені нормативно-правовими актами Національного банку;