Приймання ліквідатором звіту про оцінку майна (активів) від суб'єктів оціночної діяльності здійснюється за актом про виконану роботу.
У разі потреби ліквідатор відповідно до законодавства України може прийняти рішення про рецензування звіту про оцінку майна (активів) або про проведення повторної оцінки майна (активів), або про доопрацювання (актуалізацію) звіту й висновку про вартість оцінюваного майна (активів) на нову дату. Ліквідатор обов'язково має забезпечити рецензування звіту про оцінку нерухомості та транспортних засобів.
( Пункт 11.2 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
11.3. Інвентаризація активів здійснюється на дату прийняття Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.
За результатами інвентаризації активів ліквідатор уживає заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань бухгалтерського обліку в банках. Вартість повністю втрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) необоротних активів списується до часу складання початкового балансу. Ліквідатор зобов'язаний провести службове розслідування з метою встановлення осіб, які мають відшкодовувати нестачі і втрати матеріальних цінностей, виявлені під час інвентаризації активів.
Ліквідатор за результатами інвентаризації вирішує питання щодо списання основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не можуть бути визнані активами. Списання цих активів ліквідатор здійснює відповідно до законодавства України та з урахуванням вимоги щодо максимального накопичення ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів.
( Пункт 11.3 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
11.4. Заборгованість за активними операціями банку, що визнана ліквідатором під час складання початкового балансу безнадійною відповідно до законодавства України, списується за рахунок сформованих банком резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями. Безнадійна заборгованість за активними операціями банку, під яку резерв не сформовано, списується з визнанням збитків.
У такому самому порядку ліквідатор списує безнадійну заборгованість, яку визнає такою протягом ліквідаційної процедури.
Активи банку включаються до початкового балансу ліквідатора з урахуванням результатів проведеної інвентаризації.
( Пункт 11.4 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
11.5. Якщо банк здійснював операції з іноземною валютою, то відповідні активи банку в початковому балансі відображаються в іноземній валюті в розрізі кодів валют та в гривневому еквіваленті на дату складання початкового балансу, пасиви - у розрізі кодів валют у гривневому еквіваленті - на дату прийняття рішення про ліквідацію.
11.6. Під час складання початкового балансу для встановлення фактичного розміру заборгованості перед банком щодо зобов'язань, строк яких настав або настане в поточному місяці, потрібно отримати в письмовій формі від дебітора (боржника) підтвердження заборгованості за основним боргом та нарахованими процентами (штрафами, пенею, комісійними) у порядку досудового врегулювання господарських спорів відповідно до чинного законодавства.
11.7. При складанні початкового балансу ліквідатора основні засоби та нематеріальні активи обліковуються за залишковою (ринковою) вартістю.
11.8. Початковий баланс складається на перше число місяця, що настає після завершення інвентаризації активів.
Ліквідатор зобов'язаний подати початковий баланс на погодження територіальному управлінню (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку) у строк не пізніше 15 днів після настання дати, на яку він складений.
До початкового балансу ліквідатор додає:
акт про приймання майна (активів) і документів банку від керівників (або тимчасового адміністратора, якщо відкликанню банківської ліцензії передувала процедура тимчасової адміністрації);
копії наказу про призначення інвентаризаційної комісії та протоколів засідань інвентаризаційної комісії, затверджених ліквідатором;
перелік активів банку, визначений за результатами інвентаризації, підписаний ліквідатором, на паперових носіях та в електронному вигляді, а також копії інвентаризаційних описів майна.
Початковий баланс ліквідатора погоджується керівником територіального управління (заступником Голови Національного банку - куратором банківського нагляду в разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) у разі відповідності поданого пакета документів законодавству України.
( Пункт 11.8 глави 11 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 12. Підготовчі заходи, що вживаються
ліквідатором для задоволення вимог кредиторів
12.1. Ліквідатор протягом п'яти днів з дня публікації в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" повідомлення про початок ліквідаційної процедури має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися на відповідному позабалансовому рахунку, з повідомленням про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку, із зазначенням адреси для їх надсилання.
12.2. Ліквідатор складає перелік (реєстр) акцептованих ним вимог, до якого включає вимоги кредиторів (у тому числі органів державної податкової служби) у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про ліквідацію. Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається до переліку (реєстру) у національній валюті в сумі, визначеній за офіційним курсом, установленим Національним банком на дату прийняття рішення про ліквідацію.
Перелік (реєстр) акцептованих ліквідатором вимог кредиторів затверджується Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку).
12.3. Ліквідатор може здійснювати погашення вимог до банку до затвердження переліку (реєстру) вимог кредиторів за дозволом Комісії Національного банку при територіальному управлінні (Комісії Національного банку, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку) виключно за договорами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.
( Глава 12 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 13. Складання проміжного ліквідаційного балансу
13.1. У строк до трьох місяців із дня, зазначеного в повідомленні про ліквідацію, після розгляду вимог кредиторів ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс (з урахуванням проміжних ліквідаційних балансів філій) і подає його до територіального управління Національного банку. До проміжного ліквідаційного балансу додаються: копія публікації (оголошення) у пресі про ліквідацію банку відповідно до глави 7 цього розділу; перелік (реєстр) вимог кредиторів для затвердження Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку в разі ліквідації банків, накопичувальний рахунок ліквідатора яких відкрито в Операційному управлінні Національного банку). ( Абзац четвертий пункту 13.1 глави 13 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 ( z0121-08 ) від 08.01.2008 )
13.2. Зобов'язання банку, що не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, але заявлені кредиторами в строк, зазначений у повідомленні про ліквідацію, і визнані ліквідатором, включаються до проміжного ліквідаційного балансу.
У разі наявності рішення суду про задоволення вимог кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день прийняття рішення про ліквідацію, ці зобов'язання також включаються до проміжного ліквідаційного балансу.
Погодження проміжного ліквідаційного балансу здійснюється в порядку, установленому для погодження початкового балансу ліквідатора відповідно до пункту 11.8 глави 11 цього розділу.
13.3. Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку) може за пропозицією ліквідатора прийняти рішення про затвердження змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів, унесених на підставі:
рішення суду про визнання особи кредитором та зобов'язання ліквідатора про включення вимог цього кредитора до переліку (реєстру) вимог кредиторів;
документів, які підтверджують успадкування вкладу фізичної особи згідно із законодавством України за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів;
документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації за вимогами кредиторів, які включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів;
клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним чи попереднім ліквідатором під час акцептування вимог кредиторів
( Главу 13 розділу VI доповнено пунктом 13.3 згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
Глава 14. Погодження Національним банком порядку
продажу майна (активів) банку, його складу, умов та строків придбання
14.1. Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку і складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор розпочинає продаж майна (активів) банку.
Ліквідатор за погодженням з Комісією Національного банку має право продати окреме майно (активи) банку за оціночною вартістю до завершення інвентаризації активів, складання початкового та проміжного ліквідаційного балансів у разі відсутності коштів для забезпечення витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, або якщо подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості чи до неефективних витрат на утримання. На це майно мають складатися окремі інвентаризаційні документи.
14.2. Порядок продажу майна (активів) банку, склад, умови та строки придбання цього майна (активів) погоджуються ліквідатором з Національним банком.
Погодження порядку продажу майна (активів) здійснюється Комісією Національного банку або за її рішенням відповідною комісією Національного банку при територіальному управлінні.
Для погодження порядку продажу майна (активів) ліквідатор подає підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальному управлінню), такі документи:
висновок ліквідатора про порядок продажу майна (активів), його склад, умови та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор визначає перелік об'єктів, що пропонуються до продажу, спосіб продажу, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу, організатора торгівлі, підприємство роздрібної торгівлі для продажу майна (активів) відповідно до обраного способу продажу;
інформацію про майно (активи), яка має містити його назву, стислу характеристику, балансову, оціночну (ринкову або ринкову та ліквідаційну) вартість;
висновки суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів). У разі оцінки майна (активів) за ліквідаційною вартістю ліквідатор подає разом з висновком суб'єктів оціночної діяльності про вартість майна (активів) відповідні обґрунтування доцільності проведення їх оцінки та продажу за ліквідаційною вартістю. Обґрунтування продажу за ліквідаційною вартістю основних засобів подається за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), має право вимагати подання ліквідатором інших документів, що стосуються продажу майна (активів) банку.
Підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів (територіальне управління), розглядає поданий ліквідатором пакет документів протягом 15 робочих днів і подає разом зі своїм висновком на розгляд Комісії Національного банку або Правління Національного банку України (Комісії Національного банку при територіальному управлінні) відповідно до їх повноважень.
14.3. Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) має право погодити продаж майна (активів) банку за оціночною ліквідаційною вартістю, якщо:
подальше зберігання майна (активів) призведе до втрати його вартості або до неефективних витрат на утримання;
основні засоби, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн., та інше майно (активи), зазначене в абзаці другому пункту 14.8 цієї глави, продавалися за оціночною ринковою вартістю і не були продані;
майно (активи), що продавалося після повторної оцінки (актуалізації) за ринковою вартістю в порядку, установленому пунктами 14.5-14.9 цієї глави, і не було продане;
продаж майна (активу) передбачається здійснити в останні дванадцять місяців, що передують строку закінчення ліквідаційної процедури, установленому законодавством України, за умови, що воно продавалося за оціночною ринковою вартістю в установленому порядку і не було продане.
В інших випадках, які не визначені цим Положенням, погодження продажу майна (активу) за оціночною ліквідаційною вартістю може здійснюватися за рішенням Правління Національного банку України.
14.4. Продаж майна (активів) банку, у тому числі кредитів банку (відступлення права вимоги за наданими банком кредитами та забезпечення за ними), здійснюється такими способами:
проведення конкурсу (аукціону);
проведення біржових торгів через товарну біржу;
продаж через організатора торгівлі;
продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі;
продаж (передавання) кредиторам майна (активів) банку в рахунок задоволення їх вимог.
Вибір способів продажу майна (активів) здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Ліквідатор виставляє для продажу майно (активи) банку за ціною, не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, якщо Національний банк згідно з вимогами цієї глави не прийняв інше рішення щодо погодження порядку продажу цього майна.
14.5. За конкурсом (на аукціоні) здійснюється продаж майна (активів), яке користується великим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.
За конкурсом (на аукціоні) може продаватися:
сукупність основних засобів і необоротних активів банку (окремих філій) разом з оборотними активами (або без них);
кредитна заборгованість на умовах договору про відступлення права вимоги банку;
нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали, векселі, інші активи, якщо вони користуються великим попитом на ринку.
За конкурсом продається майно (активи), яке не може бути проданим на аукціоні, або продаж цього майна (активів) на аукціоні є економічно недоцільним (витрати для оплати послуг організатора аукціону є неефективними або оформлення документів для організації аукціону потребує додаткового часу та коштів).
Для майна (активу), яке продається на аукціоні, оціночна вартість є початковою.
14.6. На біржових торгах через товарну біржу може здійснюватися продаж окремих видів майна (активів): основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, якщо їх обсяг або вартість є достатніми для продажу на товарній біржі. Якщо ці види активів раніше продавалися шляхом проведення конкурсу (аукціону) і не були продані, то ліквідатор може прийняти рішення про їх продаж на біржових торгах за оціночною вартістю без додаткового погодження з Національним банком.
14.7. Продаж цінних паперів (крім векселів) здійснюється через організатора торгівлі в порядку, визначеному законодавством України.
14.8. Безпосередньо юридичній або фізичній особі може здійснюватися продаж (далі - безпосередній продаж) такого майна (активів):
основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує 1000 грн., а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення конкурсу (аукціону) або торгів на товарній біржі. Ці матеріальні активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;
не проданих за конкурсом (на аукціоні). У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на конкурсі (аукціоні);
не проданих на біржових торгах через товарну біржу;
не проданих через організатора торгівлі;
стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного конкурсу (аукціону) є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на цьому конкурсі (аукціоні), покупцю, який подав пропозицію про участь у конкурсі (аукціоні);
житлових приміщень, що є власністю банку та в яких громадяни поселені на законних підставах (договір про оренду з правом викупу тощо). Переважне право придбання житлових приміщень за оціночною вартістю має надаватися цим громадянам;
акцій закритого акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
У разі наявності двох і більше пропозицій від покупців про придбання одного і того самого майна (активу) його продаж здійснюється без додаткового погодження з Національним банком за конкурсом (на аукціоні).
14.9. Майно (активи) банку, яке продавалося в порядку, визначеному пунктами 14.5-14.8 цієї глави, і не було продане у зв'язку з відсутністю пропозицій, може продаватися (передаватися) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог. Продаж (передавання) майна (активів) банку кредиторам у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за умови, що ці особи відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності та з дотриманням черговості задоволення вимог кредиторів, установленої законодавством України. Продаж (передавання) кредиторам майна (активів) у рахунок задоволення їх вимог має здійснюватися за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє це майно (активи) було виставлене для безпосереднього продажу, або не нижчою, ніж та, що склалася на конкурсі (аукціоні), на товарній біржі чи на торгах через організатора торгівлі.
14.10. Правління Національного банку може в окремих випадках установлювати інший, ніж передбачений у цій главі, порядок продажу майна (активів) банку.
14.11. Після погодження Національним банком порядку продажу майна (активів) банку ліквідатор забезпечує здійснення рекламних заходів з метою доведення інформації про продаж майна (активів) банку до відома покупців. Окрім друкованих засобів масової інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних), у яких розміщуються публікації про продаж подібного майна (активів), можуть використовуватися інші рекламні засоби, що сприяють залученню більшої кількості покупців.
14.12. Ліквідатор публікує оголошення про проведення конкурсу (аукціону) принаймні в одній загальнодержавній та/або одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібного майна (активів), не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення конкурсу (аукціону).
Оголошення має містити:
назву, опис та іншу потрібну інформацію про майно (активи);
початкову ціну продажу, умови продажу майна (активів);
місце та час проведення конкурсу (аукціону);
кінцевий термін прийняття заяви про участь у конкурсі або аукціоні;
час та місце особистого ознайомлення з майном (активом);
місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з організації конкурсу (аукціону).
Ліквідатор повинен забезпечити можливість ознайомлення з майном (активами) усім особам, які подали заяву про участь у конкурсі (аукціоні).
У разі першого продажу майна (активу) за конкурсом продаж не може здійснюватися за ціною, зниженою більше ніж на 10 відсотків від його початкової (оціночної) вартості.
Якщо майно (активи) не продано за конкурсом (на аукціоні), то ліквідатор може прийняти рішення про повторний його продаж за конкурсом (на аукціоні) зі зменшенням його початкової ціни, але не більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з Національним банком.
14.13. Майно (активи) банку, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах шляхом проведення конкурсу (аукціону) за участю осіб, які відповідно до законодавства України можуть мати зазначене майно (активи) у власності чи на підставі іншого речового права відповідно до цивільного законодавства України.
У разі проведення закритого конкурсу (аукціону) порядок поширення повідомлення про проведення торгів визначає Комісія Національного банку (Комісія Національного банку при територіальному управлінні) за пропозицією ліквідатора.
14.14. Продаж майна (активів) банку за конкурсом здійснює конкурсна комісія, що створена ліквідатором згідно із законодавством України, або організатор конкурсу, з яким укладається відповідний договір.
До складу конкурсної комісії ліквідатор має право включати осіб, залучених до ліквідації банку, представників органів місцевого самоврядування, Національного банку, органів державної податкової служби, правоохоронних органів за їх згодою.
14.15. У разі продажу майна (активів) банку на аукціоні ліквідатор може самостійно проводити торги відповідно до законодавства України або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи боржника.
14.16. Для продажу цінних паперів ліквідатор укладає договір з торговцем цінними паперами.
Ліквідатор може самостійно здійснювати продаж цінних паперів, якщо має відповідну ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
14.17. Продаж майна (активів) банку на товарній біржі здійснюється згідно з правилами роботи біржі, з якою ліквідатор укладає відповідний договір.
14.18. Розмір оплати послуг осіб, залучених для продажу майна (активів) банку, визначається за погодженням сторін у договорах та оплачується відповідно до кошторису.
14.19. Продаж майна (активів) банку оформляється відповідними договорами згідно з вимогами законодавства України.
Строк оплати придбаного покупцем майна (активу) визначається договором, який не може перевищувати одного місяця з дня його укладення.
Під час продажу майна (активів) кредиторам у рахунок задоволення їх вимог взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах і лише на різницю здійснюється платіж однією із сторін:
кредитором - у разі перевищення ціни майна (активу) над боргом банку;
банком під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 96 Закону про банки - у разі перевищення боргу банку над ціною майна (активу).
Фактичне передавання майна (активів) покупцям здійснюється після надходження коштів на накопичувальний рахунок банку. Ліквідатор передбачає цю умову у відповідних договорах про купівлю-продаж.
( Глава 14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 81 від 28.02.2002; в редакції Постанов Національного банку N 384 від 07.10.2002, N 4 від 08.01.2008 )
Глава 15. Черговість задоволення вимог
кредиторів. Передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі
( Назва глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )( У тексті глави 15 слова "контроль за діяльністю ліквідатора" та "контроль за ліквідаційною процедурою" замінено словами "контроль за діяльністю ліквідаторів" згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
15.1. Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у черговості та порядку, визначеним у статті 96 Закону про банки, якщо інше не встановлено законом.
( Пункт 15.1 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
( Пункт 15.2 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
15.2. Якщо на час закінчення строку ліквідації банку залишилися непроданими його активи і наслідком негайного продажу буде істотна втрата їх вартості, то ліквідатор передає ці активи відповідно до частини дванадцятої статті 96 Закону про банки в управління іншій юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.
Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку може бути:
банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів (за останній звітний місяць) і нормативу обов'язкового резервування (протягом останніх шести місяців), забезпечує формування резервів під активні операції та не є об'єктом застосування заходу впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;
юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.
Юридичною особою, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку не може бути юридична особа, яка є кредитором, учасником/акціонером банку, була пов'язаною особою цього банку, а також яка не виконала зобов'язань перед цим банком.
( Пункт глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.3. Ліквідатор надає висновок про потребу передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення строку його ліквідації, територіальному управлінню Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) не пізніше ніж за чотири місяці до завершення процедури ліквідації банку. У висновку ліквідатор має зазначити, зокрема, обсяг непроданих активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані (із зазначенням причин), та можливість їх подальшого продажу юридичною особою, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.
Одночасно з висновком ліквідатор має подавати:
перелік активів банку, що продавалися в порядку, визначеному главою 14 цього розділу, і не були продані та які передбачається передати в управління юридичній особі;
інформацію про кожний актив, який передбачається передати іншій юридичній особі (його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий);
висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.
( Пункт глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.4. За результатами розгляду висновку ліквідатора щодо передавання активів банку та інформації про ці активи Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) приймає рішення про надання (ненадання) згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.
У разі прийняття Комісією Національного банку при територіальному управлінні (Комісією Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) рішення про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі ліквідатор публікує повідомлення про пошук такої юридичної особи.
У повідомленні про пошук юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку має зазначатися:
кінцева дата подання документів до територіального управління Національного банку (до Національного банку) для визначення юридичної особи, якій передаватимуться в управління непродані активи банку;
адреса, за якою мають подаватися документи;
вимоги до юридичної особи, визначені в пункті 15.3 цієї глави.
Копію опублікованого повідомлення ліквідатор подає територіальному управлінню Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) протягом двох робочих днів з дня його опублікування.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.5. Юридична особа, яка не є банком і має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку подає до територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) такі документи:
заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має зазначити, що вона не є кредитором, учасником/акціонером банку, не була пов'язаною особою банку і не має невиконаних зобов'язань перед цим банком;
нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів;
копію паспорта керівника юридичної особи;
фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал) згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також підтверджену аудитором;
документ, що підтверджує відсутність заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного та місцевого бюджетів.
Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку є банк, то він подає Національному банку лише відповідну заяву.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.6. Якщо банк, який має намір прийняти в управління непродані під час ліквідаційної процедури активи, розташований за межами області місцезнаходження банку то територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку), надсилає до відповідного територіального управління Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює нагляд за банками) запит щодо надання висновку про відповідність банку, якому передаватимуться в управління непродані активи, вимогам пункту 15.3 цієї глави.
Висновок про відповідність банку вимогам пункту 15.3 цієї глави має бути надісланий запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.7. Територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку), надсилає до ліквідатора запит щодо юридичних осіб, які звернулися з пропозицією прийняти в управління непродані активи банку про те, чи є вони кредиторами, учасниками/акціонерами банку, пов'язаними особами цього банку, а також про те, чи не мають вони невиконаних зобов'язань перед цим банком.
Ліквідатор надсилає відповідь запитувачу протягом семи робочих днів після отримання запиту.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.8. Після отримання потрібної інформації про юридичних осіб, від яких надійшли пропозиції щодо приймання в управління не проданих під час ліквідаційної процедури активів, Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку) відбирає кандидатів з числа претендентів, яким повідомляє адресу ліквідатора, за якою вони можуть ознайомитися з інформацією про активи банку, які передбачається передати їм в управління, а також повідомляє ліквідатору про цих юридичних осіб.
Юридичні особи, які мають намір прийняти в управління непродані активи банку звертаються до ліквідатора для ознайомлення з інформацією про непродані активи банку.
Ліквідатор інформує відібраних юридичних осіб, яким можуть передаватися в управління непродані активи банку, про:
перелік активів банку, що залишилися непроданими і які передбачається передати їм в управління;
договори, на підставі яких виникли майнові права та обов'язки банку щодо активів;
вартість кожного активу (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий;
висновки щодо оцінки кожного активу, здійсненої відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури;
загальну суму невиконаних зобов'язань банку.
( Абзац дев'ятий пункту глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 428 від 09.11.2006 )
Юридична особа та її працівники, які ознайомилися з інформацію про активи банку, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.9. Рішення про визначення юридичної особи, якій за договором передаватимуться в управління непродані активи банку з числа осіб, які ознайомилися з інформацією про активи банку та повідомили Національний банк про своє рішення щодо приймання цих активів, приймає Комісія Національного банку при територіальному управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку).
Після прийняття відповідного рішення між банком, Національним банком і юридичною особою, якій передаються в управління непродані активи, укладається тристоронній договір (додаток 6). Від імені Національного банку договір підписує начальник територіального управління Національного банку (заступник Голови Національного банку - куратор служби банківського нагляду, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку).
( Абзац другий пункту 15.9 глави 15 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
( Абзац третій пункту 15.9 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.10. Юридична особа, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку, звертається до територіального управління (Операційного управління Національного банку) із заявою про відкриття накопичувального рахунку в порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.11. Ліквідатор передає юридичній особі, з якою укладено договір про передавання в управління непроданих активів банку ці активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку засвідчену реєстратором, або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, засвідчені ліквідатором).
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
15.12. Юридична особа, якій передано в управління непродані активи банку, який ліквідовано, набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.13. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку зобов'язана щомісяця надавати територіальному управлінню Національного банку (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів) інформацію про продаж цих активів і задоволення вимог кредиторів.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.14. Територіальне управління Національного банку (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів) здійснює перевірку діяльності юридичної особи, якій за договором передані в управління непродані активи банку щодо проведення процедури управління цими активами і задоволення вимог кредиторів у порядку, установленому пунктом 16.3 глави 16 цього розділу для ліквідатора банку.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006 )
15.15. Юридична особа, якій за договором передані в управління непродані активи банку, після завершення згідно з договором процедури управління цими активами (їх продажу) і задоволення вимог кредиторів має передати до відповідного архіву документи, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок здійснення нею цієї процедури, та подати територіальному управлінню акт про приймання-передавання цих документів до архіву.
( Главу 15 розділу VI доповнено пунктом згідно з Постановою Національного банку N 216 від 15.06.2006, в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
( Пункт 15.16 глави 15 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
15.16. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках:
не надійшли протягом установленого часу;
не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги;
майна банку не вистачає для задоволення вимог.
Глава 16. Контроль за діяльністю ліквідатора та
звітність ліквідатора
16.1. Територіальні управління і відповідний підрозділ центрального апарату Національного банку здійснюють контроль за діяльністю ліквідаторів банків на підставі аналізу статистичної звітності та інформації про здійснення ліквідації банку, отриманих від ліквідаторів, а також матеріалів перевірок їх діяльності.
( Пункт 16.1 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
16.2. Ліквідатор подає територіальному управлінню статистичну звітність згідно з нормативно-правовими актами Національного банку.
Ліквідатор зобов'язаний до 8 числа місяця, наступного за звітним, надавати відповідним територіальним управлінням за місцезнаходженням банку та його філій інформацію про вжиті заходи щодо проведення процедури ліквідації банку або відповідної філії. Ця інформація складається відповідно до вимог Національного банку та має містити дані про використання коштів згідно з кошторисом, продаж і повернення майна (активів) банку та розрахунки з кредиторами, здійснену претензійно-позовну роботу щодо кожного боржника, а також про незакриті прямі кореспондентські рахунки в банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) з поясненням причин їх незакриття тощо. Ліквідатор на письмову вимогу начальника територіального управління разом з інформацією подає копії документів, які підтверджують ужиття ним заходів щодо здійснення ліквідації банку.
Територіальне управління за місцезнаходженням банку зобов'язане до 15 числа місяця, наступного за звітним, інформувати підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, про роботу ліквідатора та надавати свої висновки про кожний напрям його діяльності.
У разі ліквідації банку, накопичувальний рахунок якого відкритий в Операційному управлінні Національного банку, ліквідатор зобов'язаний надавати зазначену інформацію та документи підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів.
Крім того, ліквідатор зобов'язаний надавати інформацію за письмовими запитами керівника підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, або начальника територіального управління або їх заступників.
( Пункт 16.2 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
16.3. Один раз на рік територіальне управління (підрозділ центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів) проводить перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку під час здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі порядку продажу майна (активів) банку, ужиття заходів для повернення заборгованості всіма боржниками банку, виконання кошторису, достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та/або повернення майна (активів) банку, списання безнадійної заборгованості, основних засобів та запасів матеріальних цінностей, які не визнані ліквідатором активами.
Позапланова перевірка діяльності ліквідатора може бути здійснена в разі бездіяльності ліквідатора щодо здійснення процедури ліквідації, перевищення витрат, передбачених кошторисом, термінової потреби перевірки достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний рахунок коштів від продажу та/або повернення майна (активів) банку або надходження до Національного банку інформації про порушення ліквідатором законодавства України чи нормативно-правових актів Національного банку, надання недостовірної звітності, інформації чи її ненадання тощо.
Перевірка діяльності ліквідатора оформляється довідкою про перевірку.
( Пункт 16.3 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
16.4. Національний банк відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення має право накладати штрафи на ліквідатора (керівника ліквідації) та інших осіб, залучених до ліквідації, у разі порушення порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку.
Накладання штрафів на ліквідатора (керівника ліквідації), інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації, здійснюється в порядку, визначеному Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2001 N 563 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.
( Абзац другий пункту 16.4 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 81 від 28.02.2002 )
16.5. Правління Національного банку України має право прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора, розірвання укладеного з ним договору і призначення нового ліквідатора в разі:
порушення ліквідатором вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку або умов укладеного з ним договору;
визнання неефективним здійснення ним ліквідаційної процедури;
незавершення ліквідації банку у встановлений термін;
конфлікту інтересів, що став відомий Національному банку;
інших випадках, передбачених законодавством України та договором про ліквідацію банку.
Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора, розірвання укладеного з ним договору в разі непідтвердження кандидатури ліквідатора судом.
У разі прийняття рішення про припинення повноважень ліквідатора одночасно розглядається питання про застосування до нього заходів впливу відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про сертифікацію осіб на право здійснення ліквідації банків.
Новий ліквідатор, призначений в установленому законодавством України порядку в строк, установлений постановою Правління Національного банку України про його призначення, приймає від ліквідатора, повноваження якого припинено, майно (активи) за видами об'єктів інвентаризації та документи за списком справ й описами, уключеними до справ, а також уживає заходів щодо їх збереження. Приймання майна (активів) та документів банку оформляється актами про приймання-передавання.
Копії відповідних актів про приймання-передавання майна (активів), документів та описів про прийняте майно (активи) банку новий ліквідатор передає територіальному управлінню.
( Пункт 16.5 глави 16 розділу VI в редакції Постанови Національного банку N 4 від 08.01.2008 )
16.6. Ліквідатор несе відповідальність за всі свої дії відповідно до договору, укладеного з Національним банком, та чинного законодавства України.
Дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами, акціонерами/учасниками банку в судовому порядку.
У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку його кредиторам кошти не підлягають розподілу між акціонерами (учасниками) до вирішення цих спорів.
Глава 17. Завершення процедури ліквідації
17.1. Ліквідатор після вжиття відповідно до законодавства України всіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів складає ліквідаційний баланс і звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора разом з актами про приймання-передавання документів банку до відповідних архівів, які передавалися ним протягом ліквідаційної процедури, оригіналами установчих документів банку та свідоцтвом про державну реєстрацію банку передаються територіальному управлінню (підрозділу центрального апарату, що здійснює контроль за діяльністю ліквідаторів, якщо накопичувальний рахунок банку відкритий в Операційному управлінні Національного банку). У разі передавання активів, які залишилися непроданими на момент закінчення ліквідаційної процедури, в управління визначеній Національним банком юридичній особі ліквідатор також додає: перелік вимог кредиторів, які були включені до переліку (реєстру) вимог кредиторів і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної процедури банку; акт про передавання активів іншій юридичній особі; копію реєстру акціонерів банку засвідчену реєстратором або копію статуту з усіма змінами, якщо ліквідовується банк, створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
17.2. Ліквідатор у своєму звіті відображає проведену роботу щодо продажу та повернення майна (активів) банку з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема, зазначає загальний обсяг ліквідаційної маси на початок ліквідаційної процедури за початковим балансом і фактично спрямованої на задоволення вимог кредиторів, загальну суму заборгованості банку перед кредиторами за реєстром вимог кредиторів і суму незадоволених вимог кредиторів на кінець ліквідаційної процедури із зазначенням черги, а також повідомляє про те, що немає непроданого майна (активів), або про те, що майно (активи) передане іншій юридичній особі, і робить висновок про потребу завершення ліквідації банку.
17.3. У ліквідаційному балансі відображаються зобов'язання банку, які залишилися невиконаними, а також активи, передані в управління іншій юридичній особі.
Заборгованість за активними операціями банку, що залишилася непогашеною його боржниками на час складання ліквідаційного балансу і яку ліквідатор визнав відповідно до законодавства України безнадійною, списується в порядку, визначеному в пункті 11.4 глави 11 цього розділу.
