Інструкція про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби

1.1. Інструкція про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби (далі - Інструкція) визначає порядок дій посадових осіб Збройних Сил України щодо організації поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби.

1.2. Відповідно до вимог Інструкції відповідальність за організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби, несуть особисто командири військових частин, а у випадках, визначених пунктами 2.1-2.2 Інструкції, - начальники та військові коменданти гарнізонів (військові комісари).

2.1. Командир військової частини зобов'язаний у той самий день особисто по телефону та телеграмою сповістити про загибель (смерть) військовослужбовця відповідного військового комісара та надіслати йому поштою письмове повідомлення встановленого зразка за формою, наведеною у додатку 2 до пунктів 3.5 і 4.2 цієї Інструкції (останнє, у разі потреби, може бути надіслане після закінчення проведення службового розслідування). У телеграмі необхідно зазначити дату та причину загибелі (смерті) військовослужбовця. Якщо смерть настала з вини військовослужбовця (необережність, самогубство, унаслідок дії з ознаками злочину), командир військової частини обов'язково вказує про це в письмовому повідомленні.

Військовий комісар зобов'язаний у день отримання телеграми негайно інформувати представників місцевої державної адміністрації або органів місцевого самоврядування за місцем проживання сім'ї про загибель (смерть) військовослужбовця із зазначенням її причин; особисто (по змозі в присутності лікаря) сповістити близьких родичів загиблого (померлого). Узгодити з рідними загиблого (померлого) військовослужбовця, представниками місцевої державної адміністрації або органів місцевого самоврядування місце, час та порядок поховання загиблого (померлого) військовослужбовця.

Після отримання від військової частини письмового повідомлення встановленого зразка за формою, наведеною у додатку 2 до пунктів 3.5 і 4.2 цієї Інструкції, військовий комісар особисто передає його сім'ї або близьким родичам, інформує їх щодо пільг, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами України, та роз'яснює порядок порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця.

Командир українського миротворчого контингенту про загибель (смерть) військовослужбовця зобов'язаний у той самий день особисто по телефону та телеграмою доповісти головнокомандувачу виду Збройних Сил України, якому підпорядкований. Останній зобов'язаний у день отримання телеграми сповістити сім'ю про загибель (смерть) військовослужбовця через відповідного військового комісара.

У кожному військовому комісаріаті обладнується стенд, де розміщується повна інформація щодо прав на отримання пільг і різного роду виплат, передбачених чинним законодавством України, сім'ям або найближчим родичам загиблих (померлих) військовослужбовців.

2.2. У разі поховання військовослужбовця за місцем служби районний (міський) військовий комісар за місцем призову загиблого (померлого) після одержання повідомлення та свідоцтва про смерть, які повинен надіслати командир військової частини, де проходив службу загиблий (померлий), у семиденний термін зобов'язаний особисто вручити сім'ї чи родичам загиблого (померлого) військовослужбовця повідомлення про смерть встановленого зразка (додаток 1), свідоцтво про смерть і фотокартки з місця поховання, а також висловити їм співчуття.

3.1. Наказом по військовій частині призначається комісія для організації поховання, до складу якої включаються один із заступників командира військової частини, офіцери штабу і виховної роботи та офіцери підрозділу, де проходив військову службу загиблий (померлий) військовослужбовець.

3.2. Якщо військовослужбовці померли від особливо небезпечних інфекцій, то трупи для поховання не видаються. Порядок поховання у таких випадках регулюється відповідно до чинного законодавства.

3.3. Для поховання загиблого (померлого) офіцера, прапорщика (мічмана), військовослужбовця сержантського і старшинського, рядового і матроського складу, який проходив військову службу за контрактом, одягають у парадно-вихідну форму одягу, яка належала загиблому (померлому). За рахунок речової служби військової частини видаються нові наволочка подушечна верхня і два простирадла. У разі смерті у військово-лікувальній установі для поховання померлого видаються з госпітальних речей туфлі, шкарпетки, наволочка подушечна верхня і два простирадла.

Для поховання військовослужбовців строкової військової служби і курсантів військових навчальних закладів використовуються головний убір, парадно-вихідна форма одягу, які перебували в користуванні загиблого (померлого), та видаються нові комплект натільної білизни, шкарпетки, туфлі госпітальні, наволочка подушечна верхня, два простирадла.

Особисті речі загиблого (померлого) військовослужбовця передаються за актом за особистим підписом одного з членів сім'ї, близьких родичів або спадкоємців загиблого (померлого).

3.4. У разі сильно виражених гнилісних змін трупа обмундирування укладати поверх небіжчика.

3.5. Облік загиблих (померлих) військовослужбовців здійснюється згідно з діючими правилами з обліку особового складу у штабі військової частини і військовому комісаріаті. У штабі військової частини на загиблого (померлого) військовослужбовця повинні бути оформлені такі документи:

військовий квиток;

обліково-послужна картка (солдатів, матросів, сержантів, старшин строкової військової служби);

розрахункова книжка військовослужбовця;

акт у двох примірниках за формою 29 на всі власні речі, цінності та особисті документи;

повідомлення про смерть встановленого зразка (додаток 2) у двох примірниках.

4.1. Наказом командира військової частини або начальника гарнізону (військового комісара) для супроводження труни з тілом загиблого (померлого) до місця поховання призначається команда з двох-чотирьох осіб. Старшим команди, як правило, призначається заступник командира військової частини, військового навчального закладу, установи. До складу команди включаються командир підрозділу або його заступник, де проходив службу загиблий (померлий), та 1-2 близьких товариші по службі.

У разі супроводження труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця внаслідок порушення статутних вимог та доведення до самогубства команду очолює командир військової частини або його заступник для доставки тіла загиблого (померлого), висловлення співчуття та надання допомоги сім'ї, батькам, близьким родичам.

4.2. Старший команди при собі зобов'язаний мати повідомлення про смерть (додаток 2) та інші необхідні документи про обставини смерті, а також усі власні речі, цінності та документи загиблого (померлого) військовослужбовця і акти на них для передачі сім'ї, близьким родичам або спадкоємцям.

4.3. Членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців надається право на проїзд за рахунок Міністерства оборони України до місця поховання і назад, а також на проїзд і перевезення домашніх речей до вибраного сім'єю нового місця проживання протягом шести місяців від дня загибелі (смерті) військовослужбовця.

4.4. Військові перевізні документи на проїзд, перевезення тіла та домашніх речей видаються військовою частиною, де проходив службу військовослужбовець. Військові перевізні документи на членів сім'ї або грошова компенсація за їх проїзд видаються військовим комісаром за місцем проживання на підставі свідоцтва про смерть військовослужбовця, якщо вони не були забезпечені військовою частиною.

Дозвіл на транспортування тіла загиблого (померлого) військово-службовця видається місцевими адміністративними і санітарними органами.

4.5. Командири військових частин і старші команд із супроводження труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця зобов'язані:

узгодити з начальниками гарнізонів та районними (міськими) військовими комісарами всі заходи щодо організації поховання загиблих (померлих) військовослужбовців;

передати після прибуття до місця поховання сім'ї або найближчим родичам загиблого (померлого) військовослужбовця власні речі, цінності, особисті листи та фотокартки, а районному (міському) військовому комісару - документи, у тому числі повідомлення та свідоцтво про смерть, і взяти участь у похованні;

затвердити корінець повідомлення про смерть з відміткою дати і місця поховання підписом та гербовою печаткою районного (міського) військового комісара і подати до штабу військової частини після повернення.

5.1. Військовослужбовців, які загинули (померли) під час перебування на військовій службі, ховають з відданням військових почестей згідно з вимогами Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

5.2. У разі відсутності в гарнізоні можливостей відрядження військового оркестру в складі почесного ескорту для забезпечення поховань виділяються сигналіст і барабанщик. У разі поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання службових обов'язків, або тих, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, до складу почесного ескорту призначається військовий оркестр у повному складі.

5.3. Військовослужбовцям, які загинули (померли) внаслідок учинення ними злочину, почесті, передбачені військовими статутами Збройних Сил України, не віддаються.

Начальник штабу (начальник мед. частини)