Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. (Форми NN 1-ПДВ, 2-ПДВ, 3-ПДВ, 4-Р, 6-ПДВ, 2-РС, 4-РС, 3-РС, 2-РК, 2-РЖ, 6-РЖ)

З метою приведення нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації України у відповідність до вимог Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99 "Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" і пункту 2 розділу 6 Закону України від 14 вересня 1999 року N 1039-XIV "Про угоди про розподіл продукції" та керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні",

1. Затвердити Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, що додається.

2. Наказ Державної податкової адміністрації України від 27 травня 1997 року N 149, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 1997 року за N 216/2020 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.99 N 43, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 164/3457), вважати таким, що втратив чинність.

3. Начальнику Головного управління Державного реєстру фізичних осіб Сердюк Н.П. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції цього наказу.

4. Начальнику Головного управління по роботі з платниками податків Сисоєву В.О. після державної реєстрації наказу "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" забезпечити публікацію його в засобах масової інформації.

5. Начальнику Головного управління Державного реєстру фізичних осіб Сердюк Н.П. в 5-денний термін визначити потрібну для виготовлення кількість бланків Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість та подати заявку за областями на їх виготовлення до Управління справами.

6. Начальнику Управління справами Коваленку В.В. після державної реєстрації наказу "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" забезпечити:

6.1. У 10-денний термін його тиражування та надсилання державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

6.2. У місячний термін - виготовлення потрібної кількості бланків Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість і доставку їх державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

7. Начальнику Управління фінансування державних податкових адміністрацій Карачовій А.І. вирішити питання фінансування виготовлення бланків Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Росоловського В.М.

1. Це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів.

1.1. Цим Положенням визначається порядок:

реєстрації платників податку на додану вартість;

анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр);

присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

оприлюднення даних з Реєстру;

перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість;

засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

1.2. Цим Положенням визначаються форми:

заяв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

документів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

журналів реєстрації платників податку на додану вартість;

інших документів з питань реєстрації / анулювання реєстрації, перереєстрації та заміни свідоцтв платників податку на додану вартість.

2. Особа - будь-яка з осіб, наведених у пункті 1.2 статті 1 Закону, незалежно від того, чи є така особа резидентом, чи ні:

суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або імпортує товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, уважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Як платник податку на додану вартість може бути зареєстрований інвестор, який на період дії угоди про розподіл продукції сплачує податок на додану вартість з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрації як платники цього податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету при наданні послуг нерезидентом, є його постійне представництво, а за відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

3. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником податку на додану вартість до моменту анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Індивідуальний податковий номер становить:

для юридичних осіб - 12-розрядний числовий код, структура якого така: 7 знаків включають перші 7 знаків ідентифікаційного коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) без контрольного числа, 8-й та 9-й знаки - код області за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 10-й та 11-й знаки - код адміністративного району за системою кодування, прийнятою в органах державної податкової служби, 12-й знак - контрольний розряд, алгоритм формування якого встановлює центральний орган державної податкової служби України;

для фізичних осіб - 10-значний індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. Для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційних номерів, мають у паспортах відмітки про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, стосовно яких замість ідентифікаційного номера до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця внесено серію та номер паспорта, індивідуальний податковий номер становить 10-значний номер, що включає номер паспорта;

для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи та осіб, які виступають інвесторами відповідно до угоди про розподіл продукції, - 9-значний реєстраційний (обліковий) номер із Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України (далі - ТРДПАУ), який надають органи державної податкової служби згідно з Порядком присвоєння реєстраційних (облікових) номерів платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 3 серпня 1998 року N 380 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 вересня 1998 року за N 540/2980. Такі особи в реєстраційній заяві проставляють зазначений реєстраційний (обліковий) номер, і він повинен збігатися з індивідуальним податковим номером.

Для осіб, відповідальних за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання декількох договорів про спільну діяльність, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ (додаток 2 до Положення) (далі - Свідоцтво) видається на кожний із зазначених договорів.

Для включених до ЄДРПОУ представництв нерезидентів в Україні індивідуальний податковий номер формується у такому самому порядку, як і для юридичних осіб. Для представництв нерезидентів в Україні, які не мають ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, індивідуальним податковим номером є 9-значний реєстраційний (обліковий) номер із ТРДПАУ.

4. Використання індивідуального податкового номера, наданого при реєстрації, є обов'язковим при оформленні й користуванні всіма видами документів, які пов'язані з розрахунками при придбанні товарів, обліком, звітністю про податок на додану вартість, оформленні податкового кредиту.

5. Реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизований банк даних, створений відповідно до статті 9 Закону для забезпечення:

реєстрації та єдиного обліку платників податку на додану вартість;

єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість;

контролю за справлянням податку на додану вартість;

організації суцільного й вибіркового аналізу.

6. Використання даних Реєстру державними органами здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Дані з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва передаються Державною податковою адміністрацією України до Державної митної служби України, яка доводить таку інформацію до митних органів.

Порядок і умови надання Державною податковою адміністрацією України даних з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва іншим державним органам встановлюються договорами про взаємодію чи інформаційне співробітництво.

7. Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N 552) , із змінами (далі - Порядок обліку).

8. Юридична особа, утворена в результаті реорганізації платника податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість як новоутворена у порядку, визначеному цим Положенням.

Положення абзацу першого цього пункту не застосовуються, якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи і даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У цьому випадку реєстрація платником податку на додану вартість новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними цим Положенням.

Якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридична особа протягом десяти календарних днів, наступних за датою завершення перетворення, одночасно подає податковому органу заяви про реєстрацію її платником податку на додану вартість та про анулювання податкової реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реєстрації платником податку на додану вартість новоутвореної юридичної особи та анулювання податкової реєстрації припиненої юридичної особи є дата внесення до Реєстру відповідних записів.

9. При реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру фізичних осіб - платників податків (засновники, місцезнаходження, види діяльності, підпорядкованість, форма власності, організаційно-правова форма).

10. Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в податковому органі в порядку, визначеному статтею 9 Закону та цим Положенням.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку в разі:

коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно із Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону;

особа, що вповноважена вносити консолідований податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності та підприємствами зв'язку, що перебувають у підпорядкуванні платника податку, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;

особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України;

особа, що здійснює операції з реалізації конфіскованого майна незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, чи ні, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

11. Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.

Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Особа, що не надсилає таку заяву в таких випадках та в такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

12. У разі переходу на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чи інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановлених Законом, особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному Законом та цим Положенням.

12.1. Не зареєстрована платником податку на додану вартість особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746) (далі - Указ), зобов'язана подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого такою особою здійснюється перехід на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

12.2. Не зареєстрована платником податку на додану вартість юридична особа, яка згідно з Указом переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та обрала ставку єдиного податку 6 відсотків, відповідно до статей 3 та 6 Указу підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого здійснено перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків.

12.3. Якщо фізична особа - підприємець приймає рішення бути платником податку на додану вартість після переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначену Указом, така особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному цим Положенням. Коли фізична особа - підприємець одночасно зареєстрована платником податку на додану вартість і є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, на неї поширюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість відповідно до Закону.

Фізичні особи - підприємці, які до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності були платниками податку на додану вартість і після переходу до неї прийняли рішення про те, що вони згідно з абзацом другим частини першої статті 6 Указу не є платниками податку на додану вартість, подають до відповідного органу державної податкової служби заяву про анулювання реєстрації їх як платників податку на додану вартість і повертають відповідне Свідоцтво у порядку, визначеному цим Положенням.

13. Реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону.

Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1) направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу:

а) особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом Закону;

б) особами, які підлягають податковій реєстрації у зв'язку із здійсненням ними операцій, визначених у підпунктах 2.3.2-2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 Закону, - не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій;

в) особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних;

г) особами, що підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість у зв'язку з визначеним у підпунктах 12.1, 12.2 пункту 12 цього Положення переходом із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість, - не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід.

До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.

У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.

Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

З метою підтвердження достовірності відомостей про особу, указаних у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви можуть бути додані копія свідоцтва про державну реєстрацію заявника, виданого державним реєстратором, або оригінал чи копія виписки із Єдиного державного реєстру.

Починаючи з 1 червня 2006 року, реєстрація та перереєстрація представництв нерезидентів як платників податку на додану вартість, а також заміна їм Свідоцтв здійснюються після включення таких відокремлених підрозділів до ЄДРПОУ. З метою підтвердження включення представництва нерезидента до ЄДРПОУ до реєстраційної заяви може бути додана копія довідки з ЄДРПОУ.

13.1. Якщо особа реєструється добровільно, то така особа може вказати у реєстраційній заяві дату, з якої така особа бажає бути зареєстрованою платником податку на додану вартість та яка настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби.

Особою, яка підлягає реєстрації як платник податку на додану вартість у зв'язку із здійсненням нею операцій, визначених у підпунктах 2.3.2-2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 цього Закону, може бути визначений у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації, що настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби та не пізніше дня, який передує дню початку здійснення таких операцій.

Якщо протягом строку від подання реєстраційної заяви до бажаного дня реєстрації у особи виникнуть обставини або операції, при яких реєстрація платником податку на додану вартість є обов'язковою згідно з пунктом 2.3 або 2.4 статті 2 Закону, така особа зобов'язана подати повторну реєстраційну заяву у строки, визначені пунктом 9.6 статті 9 Закону. У цьому випадку реєстрація платника податку на додану вартість з бажаного дня реєстрації анулюється та проводиться реєстрація платника податку на додану вартість у загальному порядку згідно з цим Положенням.

Особа, яка переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування зі сплатою податку на додану вартість у випадках, визначених відповідно підпунктами 12.1 та 12.2 пункту 12 цього Положення, може визначити бажаний день реєстрації, яким є перший день звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід, за умови подання реєстраційної заяви не пізніше ніж за п'ятнадцять календарних днів до такого переходу.

Бажаний день реєстрації не може бути визначений особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 та підпунктом "а" пункту 9.6 статті 9 Закону у зв'язку з досягненням загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону.

13.2. Якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений відповідно до підпункту 13.1 цього пункту, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає підпункту 13.1 цього пункту, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Якщо особа, яка переходить на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування, подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву без зазначення бажаного дня реєстрації й останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви передує даті переходу такої особи на загальну систему оподаткування, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість визначається перший день переходу такої особи на загальну систему оподаткування.

14. Протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Датою реєстрації особи платником податку на додану вартість, яка вноситься до Реєстру та зазначається у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації. При визначенні дати реєстрації особи, яка повторно реєструється платником податку на додану вартість, не враховуються періоди попередніх податкових реєстрацій, які були анульовані, та датою податкової реєстрації такого платника податку на додану вартість є дата його нової реєстрації незалежно від строку, що пройшов від дня анулювання попередньої податкової реєстрації такої особи до дня подання заяви про її повторну податкову реєстрацію.

Під час реєстрації датою початку дії Свідоцтва, яка зазначається у Свідоцтві, є дата податкової реєстрації.

У Свідоцтві найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку вказуються повністю, усі поля Свідоцтва заповнюються способом машинодруку або комп'ютерного друку та виконуються українською мовою прописними літерами.

14.1. Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

14.2. Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, воно надсилається за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, указаним у Свідоцтві, з повідомленням про вручення за рахунок одержувача. Оплату вартості поштових послуг щодо відправлення Свідоцтва платник податку має здійснити до отримання Свідоцтва шляхом подання до податкового органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення.

Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва безпосередньо в податковому органі та протягом десяти календарних днів від дня отримання податковим органом заяви про реєстрацію не отримала Свідоцтво з будь-яких причин, податковий орган у другій половині останнього календарного дня десятиденного строку направляє за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку на додану вартість Свідоцтво поштою з повідомленням про вручення за рахунок одержувача.

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку Свідоцтво у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти таке Свідоцтво, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось Свідоцтво, на підставі інформації структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення Свідоцтва. Така довідка разом із Свідоцтвом зберігаються у реєстраційній частині облікової справи платника податків. У цьому разі платник податку чи його представник може отримати Свідоцтво в податковому органі у будь-який час до дати анулювання реєстрації згідно з цим Положенням. При цьому органи державної податкової служби здійснюють заходи щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку згідно з пунктом 4.19 Порядку обліку.

14.3. У податковому органі Свідоцтво може одержати сам платник податку на додану вартість - фізична особа або відповідальна особа платника податку - юридичної особи, указана в його реєстраційній заяві, чи будь-яка особа за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податку (далі - Представник платника). Особа, яка отримує Свідоцтво, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Відомості про отримання Свідоцтва платником чи Представником платника указуються у корінці Свідоцтва. До корінця Свідоцтва долучаються довіреність у разі одержання Свідоцтва особою за довіреністю або повідомлення про вручення - у разі направлення Свідоцтва платнику податку поштою.

14.4. Копії Свідоцтва, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.

Для засвідчення копій Свідоцтва платник податку на додану вартість подає до податкового органу заяву про засвідчення копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-РК (додаток 10), додає відповідну кількість копій Свідоцтва та при поданні заяви пред'являє оригінал Свідоцтва.

Податковий орган може відмовити в засвідченні копій Свідоцтва, якщо дані про платника податку на додану вартість, що вказуються у Свідоцтві, змінилися, не відповідають даним Реєстру або якщо Свідоцтво підлягає заміні згідно з цим Положенням.

Засвідчені копії Свідоцтва видаються платнику податку або Представнику платника податковим органом протягом трьох робочих днів від дня отримання відповідної заяви за умови пред'явлення оригіналу Свідоцтва. Податковим органом на кожній копії Свідоцтва у лівій верхній частині робиться спеціальний запис "Копія (підлягає поверненню до податкового органу)". У нижній частині копії Свідоцтва мають міститися найменування податкового органу, дата засвідчення копії Свідоцтва, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи податкового органу, яка засвідчує копію Свідоцтва, підпис цієї особи, скріплений печаткою податкового органу.

Усі засвідчені копії Свідоцтва підлягають поверненню до податкових органів у разі анулювання реєстрації, заміни Свідоцтва чи втрати Свідоцтва одночасно з поверненням Свідоцтва або поданням відповідної заяви платником податку на додану вартість.

Засвідчені копії Свідоцтва, що зіпсовані, зношені або перестали використовуватись платником податку на додану вартість, можуть бути повернені до податкового органу платником податку на додану вартість у будь-який час разом із супровідним листом.

У разі втрати засвідчених копій Свідоцтва платник податку на додану вартість письмово повідомляє податковий орган про втрату таких копій та надає пояснювальну записку за підписом платника податку (для фізичних осіб) або керівника платника податку (для юридичних осіб).

Інформація щодо кількості засвідчених та виданих податковим органом копій Свідоцтва, повернених та втрачених засвідчених копій Свідоцтва вноситься до районного рівня Реєстру.

14.5. Дані про прийняті до розгляду заяви з поміткою про результати їх розгляду (зареєстровано, відмовлено в реєстрації, запропоновано подати нову заяву) та дані Свідоцтв уносяться до журналу реєстрації платників податку на додану вартість за формою N 2-РЖ (додаток 11).

Реєстраційні заяви з будь-якими позначками, заяви про видачу засвідчених копій Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, документи, що додані до таких заяв, корінець Свідоцтва, повідомлення і пояснювальні записки щодо Свідоцтва чи його засвідчених копій та інші документи щодо реєстрації платника податку на додану вартість зберігаються в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків.

15. Якщо установчими документами особи, Свідоцтвом про державну реєстрацію особи, договором про спільну діяльність чи угодою про розподіл продукції визначається строк, на який створено особу, укладено договір чи угоду, Свідоцтво видається тільки на такий строк.

У таких випадках у лівій верхній частині Свідоцтва та на корінці Свідоцтва робляться однакові спеціальні записи "Свідоцтво дійсне до" і зазначається дата закінчення строку, на який створено особу, укладено договір про спільну діяльність чи угоду про розподіл продукції.

Якщо до/після закінчення означеного строку у порядку, визначеному законодавством, такий строк продовжується, Свідоцтво із зазначеним терміном його дії підлягає заміні в такому самому порядку, як і при перереєстрації.

16. У Реєстр включаються такі види даних:

ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, а також назва - для юридичної особи; ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб;

довідкові - дані про місцезнаходження (місце проживання), телефон юридичної особи - платника податку на додану вартість, прізвища та ідентифікаційні номери (з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку) керівника, головного бухгалтера;

реєстраційні - дані про реєстрацію та зняття з реєстрації як платників податку на додану вартість в органах державної податкової служби;

класифікаційні - дані про види його діяльності;

дата закінчення дії договору про спільну діяльність;

дата закінчення угоди про розподіл продукції.

17. Формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова адміністрація України. Дані Реєстру передаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій.

Реєстрація осіб платниками податку на додану вартість, перереєстрація та заміна Свідоцтв проводиться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням по кожному такому запису окремого номера Свідоцтва та визначення дати початку його дії. Особа є зареєстрованою платником податку на додану вартість з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника податку на додану вартість є анульованою з дати анулювання Свідоцтва такого платника згідно з пунктом 25 цього Положення.

18. З числа обов'язків з ведення Реєстру Державна податкова адміністрація України виконує:

розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру, забезпечення організації обліку платників, що підлягають оподаткуванню;

присвоєння платникам податку індивідуального податкового номера;

розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру платників податку;

виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

автоматизоване ведення бази Реєстру;

розробку інструктивних, нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру.

19. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють:

виконання функцій адміністратора бази даних (накопичення, аналіз даних, що надходять з місцевих органів державної податкової служби, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

облік осіб, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість та перебувають на їх території;

передавання змін і доповнень до Реєстру в центральний орган державної податкової служби України.

20. Державні податкові інспекції в районах, містах і районах міста, а також міжрайонні та об'єднані здійснюють:

приймання реєстраційних заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам;

обробку даних реєстраційних заяв та формування файлів для передання до регіональних органів податкової служби;

приймання файлів з регіональних баз Реєстру з присвоєними індивідуальними податковими номерами;

видачу Свідоцтв та засвідчення копій;

формування бази даних платників податку на додану вартість.

21. Перереєстрація платника податку на додану вартість проводиться та Свідоцтво підлягає заміні в разі виникнення змін у даних платника податку на додану вартість, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника податку, та якщо зміни, не пов'язані із припиненням платника податку на додану вартість, крім випадків, визначених абзацом другим пункту 8 цього Положення, або відповідно до Порядку обліку такі зміни не передбачають зняття з обліку платника податку на додану вартість в одному податковому органі і взяття на облік в іншому.

Для заміни Свідоцтва платник податку на додану вартість зобов'язаний у десятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, у якому він перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику податку нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

21.1. Перереєстрація платника податку не є обов'язковою у зв'язку із зміною найменування чи статусу органу державної податкової служби, який видав Свідоцтво, а також у випадках ліквідації чи реорганізації такого органу (злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення), при яких здійснюється зняття з обліку платника податку в одному органі державної податкової служби та взяття на облік в іншому.

Якщо дані платника податку не змінилися, видане таким органом державної податкової служби Свідоцтво залишається чинним та не підлягає обов'язковій заміні до виникнення змін у даних платника податку. На бажання та за заявою платника податку Свідоцтво може бути замінене в такому самому порядку, як і при перереєстрації.

21.2. Перереєстрація платника податку та заміна Свідоцтва не є обов'язковими у зв'язку із зміною форми Свідоцтва.

Якщо ідентифікаційний код ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер із ТРДПАУ, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) та місцезнаходження (місце проживання) платника податку не змінилися, видане податковим органом свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість за старою формою залишається чинним та не підлягає обов'язковій заміні до виникнення змін у даних платника податку, що вказуються у Свідоцтві. При цьому датою реєстрації платником податку вважається дата видачі, зазначена у Свідоцтві за старою формою, а датою початку дії Свідоцтва є дата видачі, зазначена у такому Свідоцтві.