Про Спадковий реєстр

З метою підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності, створення єдиної системи обліку заповітів та спадкових справ

1. Затвердити Положення про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ, що додається.

2. Створення, ведення, а також матеріально-технічне та організаційне забезпечення функціонування Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ (далі - Єдиний реєстр) покласти на державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

3. Державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України до 01.12.2000 забезпечити впровадження Єдиного реєстру.

4. Унести до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5 і зареєстрованої в Мін'юсті 7 липня 1994 року за N 152/361 (із унесеними змінами та доповненнями), такі зміни і доповнення:

абзац другий пункту 82 викласти в такій редакції:

"Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі та підписаний особисто заповідачем (стаття 541 Цивільного кодексу). У заповіті зазначаються: дата і місце народження заповідача; місце і час укладення заповіту";

доповнити Інструкцію пунктом 88-1 такого змісту:

"88-1. Заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ";

пункт 108 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ";

доповнити Інструкцію пунктом 111-1 такого змісту:

"111-1. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Єдиного реєстру перевіряє наявність або відсутність заповіту, складеного спадкодавцем у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ";

абзац 1 пункту 115 викласти в такій редакції:

"Державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Перевірка наявності заповіту, а також його чинності здійснюється за допомогою Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ";

абзац 2 пункту 125 доповнити реченням такого змісту:

"Нотаріус за даними Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби - вимагає цю справу для подальшого провадження";

пункт 125 доповнити абзацом такого змісту:

"Усі заведені спадкові справи та відомості про списання спадкової справи до архіву підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ".

5. Установити, що всі заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину з 01.12.2000 підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр.

6. Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням юстиції, державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України в строк до 01.05.2001 забезпечити реєстрацію в Єдиному реєстрі заповітів, складених та посвідчених, змінених у встановленому законодавством порядку, заведених спадкових справ та виданих свідоцтв про право на спадщину до 01.12.2000 відповідно до розділу 4 Положення про Єдиний реєстр.

7. Установити з 01.05.2001 обов'язкову перевірку наявності (відсутності) заповіту та наявності (відсутності) заведеної спадкової справи за даними Єдиного реєстру згідно з пунктами 2.4, 3.3 Положення про Єдиний реєстр.

8. Покласти на державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України організацію виготовлення бланків заяв Єдиного реєстру. Установити, що постачання бланків заяв Єдиного реєстру державним нотаріальним конторам та приватним нотаріусам здійснюється безкоштовно.

9. Департаменту нотаріату та ліцензування юридичної практики (Круковес Н.В.), державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (Добжанський В.Б.):

подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами, унесеними Указом Президента України від 21 травня 1998 року N 493/98;

довести наказ до відома начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, регіональних філій державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та забезпечити його належне застосування в роботі.

10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Міністра юстиції України Стичинського Б.С.

Положення про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ, яке розроблено з метою захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, створення єдиної системи обліку заповітів та спадкових справ, установлює порядок ведення та користування Єдиним реєстром заповітів та спадкових справ (далі - Єдиний реєстр).

1.1. Єдиний реєстр - це комп'ютерна база даних, що містить відомості про заповіти та спадкові справи.

1.2. Держатель Єдиного реєстру - Міністерство юстиції України, що забезпечує його функціонування.

1.3. Адміністратор Єдиного реєстру (далі - Адміністратор) - державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, що має повний прямий доступ до комп'ютерної бази даних і відповідає за її створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі.

1.4. Реєстратор Єдиного реєстру (далі - Реєстратор) - державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні угоди з Адміністратором і мають доступ до Єдиного реєстру через комп'ютерну мережу Міністерства юстиції України. Реєстратор здійснює реєстрацію посвідчення, зміни, скасування заповітів, зміни місця зберігання заповітів, заведення спадкових справ, видачу свідоцтв про право на спадщину, списання спадкових справ до архіву та зміни місця зберігання спадкових справ, а також приймає на реєстрацію заяви про посвідчення, зміну, скасування заповітів, зміну місця зберігання заповітів, заведення спадкових справ, видачу свідоцтв про право на спадщину, списання спадкових справ до архіву та зміну місця зберігання спадкових справ від інших державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, заповідачів (у випадку, передбаченому пунктом 2.2.4 цього Положення), перевіряє за даними Єдиного реєстру наявність або відсутність заповітів та спадкових справ, видає довідки про наявність або відсутність заповітів та спадкових справ.

2.1. Заповіти, складені та посвідчені, змінені або скасовані в установленому законодавством порядку, підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі.

2.2. Порядок реєстрації заповітів

2.2.1. Реєстрація заповітів здійснюється шляхом унесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру.

2.2.2. Реєстратор здійснює реєстрацію протягом 5 робочих днів з часу посвідчення ним заповіту або не пізніше наступного робочого дня з часу отримання від інших нотаріусів або заповідачів (у випадку, передбаченому пунктом 2.2.4 цього Положення) заяви про реєстрацію заповіту в Єдиному реєстрі.

2.2.3. Нотаріуси, які не мають систем комп'ютерного доступу до Єдиного реєстру, здійснюють реєстрацію посвідчених ними заповітів та заповітів, посвідчених посадовими особами, що перераховані в ст. 40 Закону України "Про нотаріат", протягом 5 робочих днів з часу посвідчення заповіту або отримання заповіту від осіб, що перераховані у ст. 40 Закону України "Про нотаріат", шляхом подання Реєстратору заяви про реєстрацію посвідчення заповіту в Єдиному реєстрі (додаток 1).

2.2.4. Заяву про реєстрацію заповіту, посвідченого посадовими особами, перерахованими в ст. 40 Закону України "Про нотаріат", може бути надано Реєстратору безпосередньо заповідачем.

2.2.5. Реєстраційний запис про посвідчення заповіту має містити такі відомості:

прізвище, ім'я, по батькові заповідача;

дата, місце народження заповідача;

серія, номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено текст заповіту;

дата, час і місце посвідчення заповіту;

номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким посвідчено заповіт;

місце зберігання заповіту;

відомості про особу, що посвідчила заповіт;

відомості про Реєстратора.

2.2.6. Реєстраційний запис про посвідчення заповіту, що скасовує або змінює попередній заповіт, здійснюється в порядку, установленому пунктами 2.2.1 - 2.2.5 цього Положення.

2.2.7. При надходженні заповіту на зберігання до державної нотаріальної контори чи державного нотаріального архіву нотаріус безпосередньо вносить реєстраційний запис про зміну місця зберігання заповіту до Єдиного реєстру або надсилає про це заяву Реєстратору (додаток 2).

2.3. Порядок унесення відомостей про зміну або скасування заповіту на підставі заяви заповідача

2.3.1. При одержанні від заповідача заяви про зміну або скасування заповіту до Єдиного реєстру вноситься реєстраційний запис.

2.3.2. Реєстраційний запис про зміну або скасування заповіту має містити такі відомості:

серія та номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено текст заяви;

номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, за яким засвідчується справжність підпису на заяві, якою змінюється або скасовується заповіт;

дата зміни або скасування заповіту;

відомості про заповідача (прізвище, ім'я та по батькові; дата народження; місце народження);

відомості про заповіт, який змінюється або скасовується (серія та номер спеціального бланка нотаріального документа;

дата посвідчення заповіту; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; місце посвідчення заповіту);

відомості про нотаріуса, що засвідчив справжність підпису на заяві;

відомості про Реєстратора.

2.3.3. Реєстратор здійснює реєстрацію не пізніше наступного робочого дня після вчинення ним нотаріальних дій щодо зміни (скасування) заповіту або не пізніше наступного робочого дня після одержання від інших нотаріусів заяви про реєстрацію зміни або скасування заповіту в Єдиному реєстрі (додаток 3).

2.4. Перевірка наявності або відсутності заповітів за даними Єдиного реєстру

2.4.1. По закінченні 5 робочих днів після заведення спадкової справи нотаріус за даними Єдиного реєстру зобов'язаний перевірити наявність заповіту, складеного спадкодавцем, або його відсутність. За результатами перевірки нотаріус робить службову відмітку про наявність (відсутність) заповіту на заяві чи іншому документі, на підставі якого відкрита спадкова справа, або виготовляє витяг в порядку, установленому пунктом 2.5 цього Положення.

2.4.2. Нотаріуси, що не мають систем комп'ютерного доступу до Єдиного реєстру, здійснюють перевірку наявності або відсутності заповіту шляхом подання письмового запиту Реєстратору. За даними перевірки надається витяг про наявність або відсутність заповіту.

2.5. Порядок видачі витягів про наявність або відсутність заповіту, складеного спадкодавцем

2.5.1. Витяги з Єдиного реєстру про наявність або відсутність заповітів, складених спадкодавцем, видаються та засвідчуються Реєстратором.

2.5.2. Реєстратор видає витяги про наявність або відсутність заповітів на письмовий запит (додаток 4):

нотаріусів;

особи, яка є спадкоємцем за законом при пред'явленні документа, що свідчить про родинні зв'язки з спадкодавцем, та свідоцтва про смерть останнього;

суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства - у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що перебувають у їх провадженні при пред'явленні свідоцтва про смерть спадкодавця.

2.5.3. У витягу про наявність заповіту зазначаються:

прізвище, ім'я, по батькові заповідача;

дата, місце народження заповідача;

відомості про посвідчення, зміну, скасування заповіту (дата посвідчення, зміни або скасування заповіту; номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; серія та номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено текст заповіту або заяви про зміну або скасування заповіту; прізвище, ім'я та по батькові нотаріуса, який вчинив нотаріальні дії щодо посвідчення, зміни або скасування заповіту);

відомості про місце зберігання заповіту;

відомості про Реєстратора.

3.1. Заведені спадкові справи підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі.

3.2. Порядок реєстрації заведення спадкових справ

3.2.1. Реєстрація заведення спадкових справ здійснюється шляхом унесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру.

3.2.2. Реєстраційний запис до Єдиного реєстру вноситься державними нотаріальними архівами, державними нотаріальними конторами, що ведуть спадкові справи та є Реєстраторами, не пізніше наступного робочого дня з моменту заведення спадкової справи або надходження заяви про реєстрацію заведення спадкової справи.

3.2.3. Нотаріуси, що не мають систем комп'ютерного доступу до Єдиного реєстру, подають Реєстратору заяви встановленого зразка про реєстрацію заведення спадкової справи в Єдиному реєстрі не пізніше наступного робочого дня після її заведення (додаток 5).

3.2.4. Реєстраційний запис про заведення спадкової справи містить такі відомості:

номер спадкової справи;

дата заведення спадкової справи;

місце заведення спадкової справи;

прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця;

дата народження;

дата смерті;

відомості про нотаріуса, в провадженні якого знаходиться спадкова справа;

місце зберігання спадкової справи;

відомості про Реєстратора.

3.3. Перевірка наявності або відсутності спадкової справи за даними Єдиного реєстру

3.3.1. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Єдиного реєстру зобов'язаний перевірити наявність заведеної спадкової справи. За даними перевірки нотаріус робить службову відмітку про наявність (відсутність) спадкової справи на заяві чи іншому документі, на підставі якого заведена спадкова справа, або виготовляє витяг в порядку, установленому пунктом 3.4 цього Положення.

3.3.2. Нотаріуси, що не мають систем комп'ютерного доступу до Єдиного реєстру, здійснюють перевірку наявності або відсутності спадкової справи шляхом подання письмового запиту Реєстратору (додаток 4). За даними перевірки надається витяг про наявність або відсутність спадкової справи.

3.3.3. Перевірка наявності або відсутності спадкової справи за даними Єдиного реєстру здійснюється за прізвищем, іменем, по батькові та датою смерті спадкодавця.

3.4. Порядок видачі витягів про наявність або відсутність спадкової справи

3.4.1. Витяги з Єдиного реєстру про наявність або відсутність спадкової справи видаються та засвідчуються Реєстратором.

3.4.2. Реєстратор видає витяги про наявність або відсутність спадкової справи на письмовий запит нотаріусів.

3.4.3. У витязі про наявність спадкової справи зазначаються:

прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця;

дата смерті;

місце та дата заведення спадкової справи;

відомості про нотаріуса, в провадженні якого знаходиться спадкова справа;

відомості про Реєстратора.

3.5. Порядок унесення відомостей про видачу свідоцтва про право на спадщину

3.5.1. До Єдиного реєстру вносяться відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину.

3.5.2. Реєстраційний запис про видачу свідоцтва про право на спадщину має містити такі відомості:

серія та номер спеціального бланка нотаріального документа, на якому викладено текст свідоцтва про право на спадщину;

дата видачі свідоцтва про право на спадщину;

номер запису в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;

відомості про нотаріуса, який видав свідоцтво про право на спадщину;

відомості про Реєстратора.

3.5.3. Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину до Єдиного реєстру вносяться Реєстратором не пізніше 5 робочих днів після видачі свідоцтва про право на спадщину або не пізніше наступного робочого дня після одержання від інших нотаріусів заяви про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру (додаток 6).

3.6. Порядок унесення відомостей про списання спадкової справи до архіву

3.6.1. До Єдиного реєстру вносяться відомості про списання спадкової справи до архіву.

3.6.2. Реєстраційний запис про списання спадкової справи до архіву має містити дату списання справи до архіву.

3.6.3. Унесення відомостей до Єдиного реєстру про списання спадкової справи до архіву здійснюється Реєстратором протягом 5 робочих днів після списання спадкової справи до архіву або не пізніше наступного робочого дня після одержання від інших нотаріусів заяви про реєстрацію списання спадкової справи до архіву (додаток 7).

3.7. При надходженні спадкової справи на зберігання до державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву нотаріус уносить зміни до реєстраційного запису про місце зберігання спадкової справи безпосередньо або шляхом подання Реєстратору заяви про реєстрацію зміни місця зберігання спадкової справи (додаток 8).

4.1. Для підтвердження факту внесення інформації до Єдиного реєстру Реєстратор виготовляє довідку про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру або робить службову відмітку (із зазначенням номера та дати видачі довідки) на копії заповіту, заяві про прийняття спадщини або іншому документі, що залишається у справах нотаріуса.

4.2. Реєстратор надає (направляє поштою) особі, яка надала відомості на реєстрацію, довідку про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів з дати реєстрації.

4.3. У разі виявлення помилок у довідці про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру особа, яка надала відомості на реєстрацію, звертається до Реєстратора з заявою про внесення змін до відповідного реєстраційного запису.

4.4. Довідки про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру приєднуються до примірника документа, що залишається у справах нотаріуса.

5.1. Заяви до Єдиного реєстру (додатки 1-10), витяги про наявність або відсутність заповіту, складеного спадкодавцем, та витяги про наявність або відсутність спадкової справи виготовляються з використанням захисних знаків нотаріальних документів (далі - захисні знаки).

5.2. Усі сторінки витягу про наявність або відсутність заповіту та витягу про наявність або відсутність спадкової справи маркуються захисними знаками.

5.3. Довідки про внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру виготовляються з використанням спеціальних бланків документів реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України (далі - спеціальні бланки).

5.4. Документи Єдиного реєстру, передбачені пунктами 5.1 та 5.3 та складені без використанням захисних знаків або спеціальних бланків, вважаються недійсними.

5.5. Державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси щомісячно до 10-го числа наступного за звітним місяця надсилають державному підприємству "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України звіти про витрачання спеціальних бланків за формою, наведеною у додатку 11. Звітування про витрачання захисних знаків здійснюється в порядку, установленому Положенням про порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків та захисних знаків нотаріальних документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.06.99 N 36/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.99 за N 437/3730 (із змінами та доповненнями).

6.1. Заповіти, складені та посвідчені в установленому законодавством порядку, заведені спадкові справи до введення в дію Єдиного реєстру підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі.

6.2. Державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви та приватні нотаріуси подають Адміністратору або Реєстратору заяви про реєстрацію посвідчених заповітів, заведених спадкових справ за формою встановленого зразка (додатки 9, 10).

6.3. Реєстрація таких заповітів і спадкових справ в Єдиному реєстрі здійснюється безкоштовно.

7.1. Визначення Реєстраторів у межах району, міста здійснюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими управліннями юстиції за погодженням з Адміністратором.

7.2. За внесення реєстраційного запису до Єдиного реєстру про посвідчення, зміну заповіту, заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину, а також за перевірку наявності чи відсутності заповіту та спадкової справи з особи, в інтересах якої вчиняються нотаріальні дії, справляється плата в розмірі, що встановлюється Міністерством юстиції України.

7.3. Реєстрація заповітів, посвідчених посадовими особами, що перераховані в ст. 40 Закону України "Про нотаріат", здійснюється безкоштовно.

За реєстрацію заповітів, посвідчених посадовими особами, що перераховані в ст. 40 Закону України "Про нотаріат", за заявою заповідача справляється плата в розмірі, що встановлюється Міністерством юстиції України.

7.4. Відомості з Єдиного реєстру про наявність або відсутність заповіту, складеного спадкодавцем, надаються безкоштовно на письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства - у зв'язку з кримінальними, цивільними або господарськими справами, що перебувають у їх провадженні.

7.5. Інваліди I та II груп, інваліди Великої Вітчизняної війни звільняються від сплати коштів за всі звернення до Єдиного реєстру.

Із звільненням від плати здійснюється внесення до Єдиного реєстру реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину на користь громадян, віднесених до першої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей-сиріт та держави.

7.6. Реєстратор відмовляє в унесенні відомостей до Єдиного реєстру щодо дій, вчинених нотаріусами, якщо в заяві відсутні, не повністю або не чітко визначені відомості, передбачені цим Положенням.

7.7. Адміністратор здійснює комплекс програмних, технологічних та організаційних заходів щодо захисту відомостей, що містяться у Єдиному реєстрі, від несанкціонованого доступу.

7.8. Відповідальність за вірогідність відомостей, що вносяться до Єдиного реєстру, несуть особи, які надали цю інформацію.

7.9. Адміністратор у повному обсязі несе відповідальність за втрату інформації або помилки в ній, допущені персоналом Адміністратора.

7.10. Шкода, завдана неправомірними діями Адміністратора або Реєстратора, відшкодовується ними в повному обсязі.