Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
Кредит рахунку
6490 "Позитивний результат від продажу нематеріальних активів та
основних засобів".
Одночасно списується вартість активів з позабалансового рахунку 9510 "Надана застава".
1.5. Банк-заставодержатель згідно зі звітом про оцінку майна та актом приймання-передавання обліковує прийняте від заставодавця на зберігання майно на позабалансовому рахунку 9501 "Застава, за якої предмет застави передається на зберігання заставодержателю". При цьому здійснюється така проводка:
( Абзац перший пункту 1.5 глави 1 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 4 від 08.01.2002 )
Дебет рахунку
990 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95";
Кредит рахунку
9501 "Застава, за якої предмет застави передається на зберігання
заставодержателю".
Облік заставленого майна, що не передається на зберігання банку, здійснюється на позабалансовому рахунку 9500 "Застава, за якої предмет застави залишається у заставодавця".
Облік заставленого майна, що передається за згодою банку-заставодержателя на відповідальне зберігання третім особам, здійснюється на позабалансовому рахунку 9502 "Застава, за якої предмет застави передається третім особам" на суму, що визначена в угоді про заставу та підтверджена актами приймання-передавання від заставодавця третій особі.
2. Використання прав на заставлене майно
2.1. Порядок реалізації заставленого майна регламентується чинним законодавством України.
Заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави, якщо в час настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (якщо інше не передбачено угодою).
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено угодою про заставу.
( Абзац третій пункту 2.1 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 495 від 04.12.2001 )
Реалізація заставленого майна провадиться з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено угодою.
Якщо аукціон (публічні торги) оголошено таким, що не відбувся, то заставодержатель за згодою заставодавця має право залишити заставлене майно за собою за початковою оцінкою. Якщо заставодавець такої згоди не дав, то заставлене майно реалізується в установленому порядку (якщо інше не передбачено угодою).
2.2. Після реалізації заставленого майна через аукціон банк-заставодержатель здійснює таку проводку:
Дебет рахунку
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
Кредит рахунків
Позичковий рахунок (інші рахунки з обліку заборгованості);
Процентні доходи (інші доходи).
Одночасно списується вартість заставленого майна, яке обліковувалося на позабалансових рахунках 9500 "Застава, за якої предмет застави залишається у заставодавця", 9501 "Застава, за якої предмет застави передається на зберігання заставодержателю", 9502 "Застава, за якої предмет застави передається третім особам".
Якщо вирученої суми від продажу об'єкта застави недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, то він має право (якщо інше не передбачено законом чи угодою) одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимог, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої чинним законодавством України.
2.3. Якщо звернення стягнення на предмет застави проводиться згідно з угодою застави (за якою визначені умови та порядок набуття заставодержателем права власності на заставлене майно) або якщо аукціон не відбувся, то здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
3409 "Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя" -
за справедливою вартістю;
Кредит рахунків
Позичковий рахунок (інші рахунки з обліку заборгованості);
Процентні доходи (інші доходи);
Кореспондентський рахунок (рахунок заставодавця на суму
перевищення розміру забезпечених цією заставою вимог банку);
одночасно:
Дебет рахунків
9500 "Застава, за якої предмет застави залишається у
заставодавця";
9501 "Застава, за якої предмет застави передається на зберігання
заставодержателю";
9502 "Застава, за якої предмет застави передається третім особам";
Кредит рахунку
990 "Контррахунки для рахунків розділів 90-95".
Нарахування амортизації на це майно не здійснюється.
2.4. Якщо заставлене майно, на яке банком звернено стягнення відповідно до чинного законодавства України, використовується банком або визнається необоротним активом банку, то здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
4300 "Нематеріальні активи" - на суму справедливої вартості;
4400 "Основні засоби" - на суму справедливої вартості;
4500 "Інші необоротні матеріальні активи" - на суму справедливої
вартості;
Кредит рахунку
3409 "Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя".
2.5. Реалізація заставодержателем заставленого майна, на яке було звернено стягнення згідно з умовами угоди про заставу, відображається такою проводкою:
Дебет рахунків
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
7499 "Інші витрати";
Кредит рахунку
3409 "Майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя".
Розділ X. Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів
1. Порядок проведення інвентаризації
1.1. Інвентаризація необоротних активів проводиться банками з дотриманням вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 N 69, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.08.94 за N 202/412 (із змінами), і в обов'язковому порядку перед складанням річного звіту.
1.2. Основні засоби і нематеріальні активи реєструються в інвентаризаційних описах. Після звіряння даних описів з даними обліку встановлюються розбіжності, причини яких з'ясовуються.
1.3. Під час інвентаризації нематеріальних активів як таких, що не мають матеріально-фізичних ознак, їх наявність встановлюється за документами, що були підставою для оприбуткування, а також за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.
1.4. Основні засоби, що перебувають у лізингу (оренді), на ремонті тощо, вносяться до окремого інвентаризаційного опису на підставі актів, накладних, квитанцій та інших документів, які свідчать про приймання зазначеного майна переробними, ремонтними, обслуговуючими та іншими підприємствами. На основні засоби й нематеріальні активи, що не придатні для використання, інвентаризаційні комісії складають окремі інвентаризаційні описи, які використовуються для складання актів на списання.
2. Результати інвентаризації
2.1. Результати інвентаризації відображаються у протоколі засідання інвентаризаційної комісії.
Протокол інвентаризаційної комісії має бути розглянутий і затверджений керівником банку в 5-денний строк.
2.2. Затверджені результати інвентаризації мають відображатися в обліку та звітності того місяця, в якому проведена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року.
2.3. Основні засоби та нематеріальні активи, що виявлені у надлишку, підлягають оприбуткуванню. При цьому здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
4300 "Нематеріальні активи";
4400 "Основні засоби";
4500 "Інші необоротні матеріальні активи";
Кредит рахунку
6499 "Інші доходи".
2.4. Вартість повністю втрачених (зіпсовані або ті, яких не вистачає) необоротних активів списується на витрати звітного періоду. Суми нестач і втрат від псування цінностей до встановлення осіб, які мають відшкодувати нестачі чи втрати, відображаються за позабалансовими рахунками. При цьому здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
7490 "Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та
основних засобів";
4309 "Накопичена амортизація нематеріальних активів";
4409 "Знос основних засобів";
4509 "Знос інших необоротних матеріальних активів";
Кредит рахунків
4300 "Нематеріальні активи";
4400 "Основні засоби";
4500 "Інші необоротні матеріальні активи";
одночасно:
Дебет рахунку
9617 "Списана у збиток заборгованість банків за іншими активами";
Кредит рахунку
991 "Контррахунки для рахунків розділів 96-98".
2.5. Після встановлення осіб, які мають відшкодувати збитки, належна до відшкодування сума зараховується до дебіторської заборгованості та доходу звітного періоду. При цьому здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку";
Кредит рахунку
6499 "Інші доходи";
одночасно:
Дебет рахунку
991 "Контррахунки для рахунків розділів 96-98";
Кредит рахунку
9617 "Списана у збиток заборгованість банків за іншими активами".
2.6. У разі відшкодування вартості основних засобів і нематеріальних активів здійснюється така проводка:
Дебет рахунків
Кореспондентський рахунок, рахунок готівкових коштів;
Кредит рахунку
3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку".
2.7. Якщо невідшкодована частина збитків буде визнана сумнівною, тобто немає впевненості щодо її погашення боржником, то вона відображається за балансовим рахунком 3580 "Сумнівна дебіторська заборгованість". При цьому здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
3580 "Сумнівна дебіторська заборгованість";
Кредит рахунку
3552 "Нестачі та інші нарахування на працівників банку".
Відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України на суму сумнівної дебіторської заборгованості формується резерв і відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:
( Абзац шостий пункту 2.7 глави 2 розділу X в редакції Постанови Національного банку N 122 від 19.03.2003 )
Дебет рахунку
7705 "Відрахування в резерв під можливі втрати за дебіторською
заборгованістю та іншими активами банку";
Кредит рахунку
3590 "Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською
заборгованістю".
У разі визнання дебіторської заборгованості безнадійною, тобто, якщо немає впевненості щодо її повернення боржником або за якою минув строк позовної давності, здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
3590 "Резерви на можливі втрати за сумнівною дебіторською
заборгованістю";
Кредит рахунку
3580 "Сумнівна дебіторська заборгованість".
Списана безнадійна заборгованість ураховується за позабалансовим рахунком 9617 "Списана у збиток заборгованість банків за іншими активами". При цьому здійснюється така проводка:
Дебет рахунку
9617 "Списана у збиток заборгованість банків за іншими активами;
Кредит рахунку
991 "Контррахунки для рахунків розділів 96-98".
Начальник Управління методології бухгалтерського обліку в банках | О.П.Ястремська |
Додаток 1
до Інструкції з бухгалтерського обліку
основних засобів і нематеріальних
активів банків України
Інвентарна книга (опис інвентарних карток з обліку необоротних активів)
Додаток 2
до Інструкції з бухгалтерського обліку
основних засобів і нематеріальних
активів банків України
Приклади операцій з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України
Приклад 1. Придбання основних засобів за національну валюту
Банк придбав комп'ютер. У документах постачальника зазначається:
відпускна ціна - 1000 грн.
витрати на доставку - 10 грн.
-------------
До оплати - 1010 грн.
В обліку здійснюватимуться такі проводки:
N з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума (грн.) | |
Дебет | Кредит | |||
1 2 | Оплата рахунків постачальника Оприбуткування комп'ютера | 3511 4400 | кор. рах. рах. гот. коштів* 3511 | 1010 1010 |
------------------------------
* Далі - кор. рах.
Приклад 2. Придбання основних засобів за іноземну валюту
Банк придбав автомобіль за іноземну валюту:
вартість автомобіля - 10000 доларів США
офіційний валютний курс на дату передоплати - 1,85
офіційний валютний курс на дату отримання автомобіля - 2,00
В обліку здійснюватимуться такі проводки:
-----------------------
* Дебіторська заборгованість з придбання автомобіля є немонетарною статтею і відображається за офіційним валютним курсом на дату сплати авансу.
Приклад 3. Поліпшення основних засобів
Банк поліпшує (добудовує) господарським способом будівлю, яку він використовує.
Витрати на це становлять:
вартість будівельних матеріалів - 350000 грн.
нарахування заробітної плати робітникам - 100000 грн.
нарахування платежів у Фонд соціального
страхування та інші фонди - 50000 грн.
В обліку здійснюватимуться такі проводки:
Приклад 4. Поліпшення основних засобів
Банк поліпшує (добудовує) шляхом залучення підрядних організацій будівлю, яку він використовує.
Витрати на це становлять - 300000 грн.
В обліку мають здійснюватися такі проводки:
Приклад 5. Облік операцій з отримання основних засобів в обмін на подібний об'єкт основних засобів
Банк отримує за результатами обміну подібний об'єкт основних засобів від банку "Комета".
Первісна вартість переданого об'єкта - 1500 грн.
Нараховано знос - 500 грн.
Справедлива вартість переданого об'єкта - 1000 грн.
Відображення операції в обліку банку "Комета":
Приклад 6. Облік операцій з отримання основних засобів в обмін на подібний об'єкт основних засобів
Банк отримує за результатами обміну подібний об'єкт основних засобів від банку "Комета".
Первісна вартість переданого об'єкта - 1500 грн.
Нараховано знос - 500 грн.
Справедлива вартість переданого об'єкта - 900 грн.
Відображення операції в обліку банку "Комета":
Приклад 7. Облік операцій з отримання основних засобів в обмін на неподібний об'єкт основних засобів
Банк отримує за результатами обміну неподібний об'єкт основних засобів від банку "Комета".
Первісна вартість переданого неподібного об'єкта - 1500 грн.
Нараховано знос - 500 грн.
Справедлива вартість переданого неподібного
об'єкта основних засобів - 1000 грн.
Відображення операції в обліку банку "Комета":
Приклад 8. Облік операцій з отримання основних засобів в обмін на неподібний об'єкт основних засобів
Банк отримує за результатами обміну неподібний об'єкт основних засобів від банку "Комета".
Первісна вартість переданого об'єкта - 1500 грн.
Нараховано знос - 500 грн.
Справедлива вартість переданого об'єкта - 900 грн.
Банк додатково сплачує - 300 грн.
Відображення операції в обліку банку "Комета":
Приклад 9. Облік операцій з отримання основних засобів в обмін на неподібний об'єкт основних засобів
Банк отримує за результатами обміну неподібний об'єкт основних засобів від банку "Комета".
Первісна вартість переданого об'єкта - 1500 грн.
Нараховано знос - 500 грн.
Справедлива вартість переданого об'єкта - 900 грн.
Банку додатково сплачено - 200 грн.
Відображення операції в обліку банку "Комета":
Приклад 10. Облік операцій з переоцінки (дооцінки) основних засобів
Первісна вартість комп'ютера - 1000 грн.
Нараховано знос - 100 грн.
Справедлива вартість комп'ютера - 1300 грн.
Розраховуємо індекс переоцінки: справедлива вартість: залишкова вартість = 1300 : (1000 - 100) = 1300 : 900 = 1,444.
Розраховуємо переоцінену первісну вартість:
первісна вартість х індекс переоцінки = 1000 х 1,444 = 1444 грн.
Розраховуємо переоцінену суму зносу:
нарахована сума зносу х індекс переоцінки = 100 х 1,444 = 144 грн.
Переоцінена залишкова вартість = 1444 - 144 = 1300 грн., що відповідає справедливій вартості.
Різниця між розрахованою переоціненою первісною вартістю і первісною вартістю: 1444 - 1000 = 444 грн.
Банк на суму різниці, що становить 444 грн., здійснює таку проводку:
Дебет рахунку
4400 "Основні засоби";
Кредит рахунку
5100 "Результати переоцінки основних засобів".
Різниця між розрахованою сумою зносу і нарахованою = 144 - - 100 = 44 грн.
Банк на суму різниці, що становить 44 грн., здійснює таку проводку:
Дебет рахунку
5100 "Результати переоцінки основних засобів";
Кредит рахунку
4409 "Знос основних засобів".
Приклад 11. Облік операцій з переоцінки основних засобів
Банк придбав автомобіль за 15000 грн.
Протягом строку користування автомобіль переоцінювався.
Банк реалізував автомобіль за 17000 грн.
Відображення в обліку операцій з придбання та переоцінки основних засобів (розрахунки умовні):
Приклад 11а. Відображення в бухгалтерському обліку переоціненої вартості об'єкта основних засобів, залишкова вартість якого дорівнювала нулю.
Первісна вартість автомобіля - 61000 грн.
Нарахований знос - 61000 грн.
Залишкова вартість автомобіля - 0 грн.
Справедлива вартість автомобіля - 6000 грн.
Визначаємо переоцінену залишкову вартість автомобіля:
61000 + 6000 - 61000 = 6000 грн.
Банк на суму переоціненої залишкової вартості, що становить 6000 грн., здійснює таку проводку:
Дебет рахунку
4400 "Основні засоби";
Кредит рахунку
5100 "Результати переоцінки основних засобів".
За результатами переоцінки банк має переглянути строк корисного використання автомобіля і розрахувати річну суму амортизаційних нарахувань, виходячи із переоціненої залишкової вартості автомобіля.
( Додаток 2 доповнено прикладом 11а згідно з Постановою Національного банку N 122 від 19.03.2003 )
Приклад 12. Нарахування амортизації нематеріальних активів із застосуванням прямолінійного методу
Банк придбав нематеріальний актив за 17000 грн., строк корисного використання якого 10 років.
1. Розраховуємо річну суму амортизаційних нарахувань:
17000 : 10 = 1700 грн.
2. Розраховуємо місячну суму амортизаційних нарахувань:
1700 : 12 = 141 грн. 67 коп.
Щомісяця протягом усього строку експлуатації банк нараховуватиме амортизацію в сумі 141 грн. 67 коп.
Приклад 13. Нарахування амортизації із застосуванням таких методів: прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного та виробничого
Первісна вартість - 10000 грн.
Ліквідаційна вартість - 3000 грн.
Вартість, що амортизується - 7000 грн.
Визначений строк корисного використання - 5 років
Загальний обсяг робіт, який банк передбачає виконати з
використанням автомобіля, - 200000 т/км
Фактичний місячний обсяг робіт у першому році використання:
1 місяць - 3000 т/км;
2 місяць - 5000 т/км;
3 місяць - -
4 місяць - 10000 т/км;
5 місяць - 2000 т/км.
І так далі.
1. Нарахування амортизації здійснюється із застосуванням прямолінійного методу.
Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період використання об'єкта основних засобів.
Обчислюємо річну суму амортизації:
РСА = 7000 : 5 = 1400.
Обчислюємо місячну суму амортизації:
МСА = РСА : 12 = 1400 : 12 = 116,67.
2. Нарахування амортизації здійснюється із застосуванням методу зменшення залишкової вартості.
За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня степеня кількості років корисного використання об'єкта та результатом від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.
Обчислюємо річну норму амортизації:
п ________ 5 _____________ РНА = (1 - #ЛВ : ПВ) х 100% = (1 - #3000 : 10000) х 100% = 21%
Цей метод передбачає нарахування амортизації від первісної, а потім від залишкової вартості, яка розраховується щороку.
Складаємо таблицю амортизаційних нарахувань за роками:
Рік | Залишкова вартість | Річна сума амортизації |
1 2 3 4 5 | 10000 7900 6241 4930,39 3895 | 2100 1659 1310,61 1035,38 817,95 |
Усього нараховано амортизації за 5 років | 6922,94* |
---------------------------
* При заокругленні отримуємо 7000 грн., що відповідає амортизованій вартості автомобіля.
Складаємо таблицю щомісячного нарахування амортизації у перший рік використання автомобіля (у наступні роки нарахування амортизації здійснюється аналогічно, виходячи із суми річних амортизаційних нарахувань):
Місяць | Залишкова вартість | Місячна сума амортизації |
1 2 3 4 5 І так далі | 2100 1925 1750 1575 1400 | 175 175 175 175 175 |
Усього нараховано амортизації за рік | 2100 |
Місячна сума амортизації у перший рік використання становить 175 грн. (МСА = РСА : 12 = 2100 : 12 = 175).
Аналогічно розраховується місячна сума амортизації в наступні роки:
2 рік - 138,25 грн. (1659 : 12 = 138,25); 3 рік - 109,22 грн.; 4 рік - 86,28 грн.; 5 рік - 68,16 грн.
3. Нарахування амортизації здійснюється із застосуванням методу прискореного зменшення залишкової вартості.
За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.
Обчислюємо річну норму амортизації:
РНА = 2 х (100% : П) = 2 х (100% : 5) = 40%.
Метод передбачає нарахування амортизації від первісної вартості на дату початку нарахування амортизації, а потім від залишкової вартості, яка розраховується щороку.
Первісна вартість на час початку нарахування амортизації становить 10000 грн.
Обчислюємо:
а) сума амортизації за п'ять років = ПВ - ЛВ = 10000 - 3000 = = 7000 грн.
б) річна сума амортизації першого року нарахувань = 10000 :
: 5 х 2 = 4000 грн.
в) річна сума амортизації другого року нарахувань = 6000 :
: 5 х 2 = 2400 грн.
г) річна сума амортизації третього року нарахувань = 3600 :
: 5 х 2 = 1440 грн.
Сума нарахування амортизації за п'ять років становить 7000 грн., за перші два роки уже нараховано 6400 грн. (4000 + 2400), отже, на третій рік амортизації буде нараховано 600 грн. і протягом четвертого та п'ятого років амортизація не нараховується.
Складаємо таблицю амортизаційних нарахувань за роками із застосуванням ліквідаційної вартості:
Рік | Залишкова вартість | Річна сума амортизації |
1 2 3 4 5 | 10000 6000 3600 3000 3000 | 4000 2400 600 |
Усього нараховано амортизації за 5 років | 7000 |
Складаємо таблицю амортизаційних нарахувань за роками без вирахування ліквідаційної вартості:
Рік | Залишкова вартість | Річна сума амортизації |
1 2 3 4 5 | 10000 6000 3600 2160 1296 | 4000 2400 1440 864 518 |
Усього нараховано амортизації за 5 років | 9822* |
------------------------
* При заокругленні отримаємо 10000 грн.
Складаємо таблицю щомісячного нарахування амортизації в перший рік використання автомобіля:
Місяць | Залишкова вартість | Місячна сума амортизації |
1 2 3 4 5 І так далі | 4000 3666,67 3333,34 3000,01 2666,68 | 333,33 333,33 333,33 333,33 333,33 |
Усього нараховано амортизації за рік | 4000 |
4. Нарахування амортизації здійснюється із застосуванням кумулятивного методу.
За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання.
Кумулятивний коефіцієнт розраховується для кожного року окремо.
Кумулятивний коефіцієнт Кк = Пзал. / Псум.,
де Пзал. - кількість років, які залишаються до кінця терміну корисного використання об'єкта амортизації;
Псум. - сума кількості років корисного використання об'єкта амортизації.
Розраховуємо Псум. = 1 + 2 + 3 + 4 + 5 = 15.
Розраховуємо Кк за роками:
1 рік - 5/15
2 рік - 4/15
3 рік - 3/15
4 рік - 2/15
5 рік - 1/15
Обчислюємо річну суму амортизації (РСА) відповідно до розрахованого кумулятивного коефіцієнта (Кк): вартість, що амортизується х кумулятивний коефіцієнт = 7000 х 5/15 (перший рік) = 2333,33.
Складаємо таблицю амортизаційних нарахувань за роками:
Рік | Вартість, що амортизується | Річна сума амортизації |
1 2 3 4 5 | 7000 7000 7000 7000 7000 | 2333,33 1866,67 1400,00 933,33 466,67 |
Усього нараховано амортизації за 5 років | 7000,00 |
Обчислюємо місячну суму амортизації за роками з урахуванням річної суми амортизації:
1 рік - 194,44 грн. (2333,33 : 12 = 194,44)
2 рік - 155,55 грн.
3 рік - 116,67 грн.
4 рік - 77,78 грн.
5 рік - 38,89 грн.
5. Нарахування амортизації здійснюється із застосуванням виробничого методу.
За цим методом місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує виробити (виконати) із використанням об'єкта основних засобів.
Обчислюємо виробничу ставку амортизації:
ВСА (виробнича ставка амортизації) = АВ (вартість, що амортизується) : ЗО (загальний обсяг робіт, який банк очікує виконати з використанням автомобіля) = 7000 грн. : 200000 т/км = = 0,035.
МСА (місячна сума амортизації) = ФМОР (фактичний місячний обсяг робіт) х ВСА (виробнича ставка амортизації).
Складаємо таблицю щомісячного нарахування амортизації у перший рік використання автомобіля (у наступні роки нарахування амортизації здійснюється аналогічно, виходячи із фактичного місячного обсягу робіт):
Місяць | Фактичний місячний обсяг робіт | Виробнича ставка амортизації | Місячна сума амортизації |
1 2 3 4 5 І так далі | 3000 5000 - 10000 2000 | 0,035 0,035 0,035 0,035 0,035 | 105 175 - 350 70 |