У зарядних камерах усіх шахт дозволяється використання акумуляторних пробників загального призначення за умови вимірювання напруги не раніше ніж через 10 хвилин після зняття кришки з батарейного ящика.
Перед уведенням в експлуатацію і надалі раз на рік повинен проводитися технічний огляд вантажопідіймального крана (далі - КЕД), результати якого оформляються актом.
4.5.12. У шахтах, небезпечних за газом та пилом, ремонт акумуляторних електровозів, пов'язаний з розкриттям електроустаткування, дозволяється провадити тільки в гаражі.
4.6. Конвеєрний транспорт
4.6.1. Стрічкові конвеєри повинні обладнуватися:
а) датчиками бокового сходження стрічки, що вимикають привід конвеєра під час сходження стрічки вбік більше ніж на 10 % її ширини;
б) засобами пилозаглушення в місцях перевантаження;
в) пристроями для очищення стрічок та барабанів;
г) пристроями, що вловлюють вантажну вітку стрічки при її розриві, або пристроями, які контролюють цілість тросів та стикових з'єднань гумотросових стрічок у виробках з кутом нахилу більше за 10 град.;
ґ) засобами захисту, що забезпечують вимикання приводу конвеєра при перевищенні допустимого рівня матеріалу, що транспортується, в місцях перевантаження, зниженні швидкості стрічки до 75 % номінальної (пробуксовка), перевищенні номінальної швидкості стрічки бремсбергових конвеєрів на 8 %;
д) пристроєм для вимикання приводу конвеєра з будь-якої точки по його довжині;
е) гальмівними пристроями;
є) засобами автоматичного і ручного пожежогасіння.
4.6.2. Апаратура автоматичного або дистанційного автоматизованого управління конвеєрними лініями, крім вимог пункту 4.6.1 цих Правил, повинна забезпечувати:
а) вмикання кожного наступного конвеєра в лінії тільки після установлення номінальної швидкості руху тягового органу попереднього конвеєра;
б) автоматичне вимикання всіх конвеєрів, що транспортують вантаж на зупинений конвеєр, а в лінії, яка складається із скребкових конвеєрів, при несправності одного з них - вимикання також того, що стоїть попереду;
в) неможливість дистанційного повторного вмикання несправного конвеєра у разі спрацювання електричних захистів електродвигуна, несправності механічної частини конвеєра (обрив або заклинювання робочого або тягового органу), при спрацюванні захистів через затяжний пуск конвеєра, зниження швидкості стрічки до 75 % номінальної (пробуксовка) і перевищенні номінальної швидкості стрічки бремсбергових конвеєрів на 8 %;
г) місцеве блокування, яке запобігає пуску даного конвеєра з пульта управління;
ґ) вимикання електропривода при затяжному запускові;
д) двосторонній телефонний або гучномовний зв'язок між пунктами установки приводів конвеєра та пультом управління;
е) блокування запуску конвеєра за відсутності тиску води в протипожежному посаді;
є) блокування запуску конвеєра при знятому огородженні.
Розробка нових систем і технічних засобів управління шахтним конвеєрним транспортом повинна виконуватися у відповідності з Вимогами до автоматизації шахтних конвеєрів і конвеєрних ліній (далі - ДНАОП 1.1.30-1.01-96).
4.6.3. У похилих виробках, обладнаних конвеєрами, дозволяється настилання рейкової колії та установлення лебідок, призначених для транспортування матеріалів і устаткування. Одночасна робота конвеєра та лебідки забороняється, що повинно забезпечуватися відповідними електричними блокуваннями.
Не дозволяється суміщення локомотивної відкатки у виробках, обладнаних конвеєрним транспортом, крім випадків доставки вантажів для обслуговування і ремонту виробок і конвеєрів.
4.6.4. Для закріплення у виробках приводних, натяжних і кінцевих станцій скребкових конвеєрів, механізованої пересувки скребкових конвеєрів в очисних виробках, натягу ланцюга конвеєрів під час її збирання та розбирання, а також для розштибування конвеєрів повинні застосовуватися прилади заводського виготовлення.
Дозволяється застосування приладів, виготовлених ремонтними підприємствами.
4.6.5. У виробках, обладнаних конвеєрами, повинні бути безпечні переходи через конвеєри.
4.6.6. Забороняється:
а) ремонт, змазування деталей, що рухаються, та очищення конвеєрів під час їх роботи, робота при заштибованому конвеєрі та несправних роликах або за їх відсутності, невиконання вимог пункту 4.6.1 цих Правил, а також при дотику стрічкою до нерухомих елементів конвеєрного посаду або кріплення;
б) перевезення людей, лісу, довгомірних матеріалів і устаткування на непристосованих для цієї мети конвеєрах.
4.6.7. Огляд конвеєра, апаратури управління, роликів, натяжних і завантажувальних пристроїв, стрічки та її стиків, а також пристроїв, що забезпечують безпечну експлуатацію конвеєра (гальмівних пристроїв, засобів уловлення стрічки та ін.), повинен проводитися щозміни гірничим майстром дільниці.
Огляд і перевірка роботи апаратури управління та захисту (датчиків сходження та пробуксовування стрічки, рівня навантаження, раптової зупинки та ін.), пристроїв, що забезпечують безпеку експлуатації конвеєрів (гальм, уловлювачів стрічки, блокування огорожі та ін.), засобів протипожежного захисту та наявності води у протипожежному посаді повинні провадитися один раз на добу механіком дільниці або спеціально призначеною особою.
Щомісяця стаціонарні конвеєри повинні оглядатися механіком дільниці із записом у журналі огляду.
Перед уведенням до експлуатації та надалі один раз на рік спеціалізована налагоджувальна організація повинна проводити ревізію та налагодження магістральних, стрічкових стаціонарних конвеєрних ліній.
4.7. Шахтний підйом
4.7.1. Максимальні швидкості підіймання та опускання людей та вантажів у вертикальних і похилих виробках визначаються проектом, але не повинні перевищувати величин, зазначених у табл. 4.2.
Таблиця 4.2
4.7.2. Величина середнього уповільнення підйомної установки як при запобіжному, так і при робочому (в нагальних випадках) гальмуванні при підйомі вантажів не повинна перевищувати значень, зазначених у табл. 4.3.
Таблиця 4.3
| Кут нахилу, град. | 5 | 10 | 15 | 20 | 25 | 30 | 40 | 50 і більше |
| Величина уповільнення, м/с2 | 0,8 | 1,2 | 1,8 | 2,5 | 3,0 | 3,5 | 4,0 | 5,0 |
Величина середнього уповільнення підйомної установки при запобіжному гальмуванні при опусканні вантажів повинна бути не меншою за 0,75 м/с2 при кутах нахилу виробок до 30 град. і не меншою за 1,5 м/с2 при кутах нахилу виробок більше за 30 град.
На підйомних установках із кутами нахилу виробок до 30 град. допускаються уповільнення менше за 0,75 м/с2, якщо при цьому забезпечується зупинка посудини, яка підіймається, в рамках шляху передпідйому, а посудини, що спускається, - на вільній ділянці шляху, розташованій нижче посадочного майданчика.
Під середнім уповільненням розуміємо відношення фактичної швидкості до часу, що проходить від моменту початку гальмування до повної зупинки підйомної машини.
На підйомних установках зі шківами тертя величина середнього уповільнення визначається на усталеній ділянці процесу гальмування.
У виробках з перемінним кутом нахилу величина уповільнення підйомної установки для кожної ділянки шляху з постійним кутом не повинна перевищувати відповідних їм значень, зазначених у табл. 4.3.
Величина уповільнення для проміжних кутів нахилу виробок, не вказаних у табл. 4.3, визначається шляхом лінійної інтерполяції.
В установках зі шківами тертя уповільнення як при робочому, так і при запобіжному гальмуванні не повинно перевищувати величини, обумовленої можливістю проковзування каната по шківу.
В окремих випадках на діючих одноканатних і багатоканатних скіпових підйомних установках зі шківом тертя за умови запобігання ковзанню канатів дозволяється обмежити нижню межу уповільнення величиною 1,2 м/с2 за умови облаштовування таких установок блокуванням, яке запобігає можливості опускання вантажу зі швидкістю більше за 1 м/с.
Підйомні установки зі шківами тертя, на яких регулюванням гальмівної системи неможливо забезпечити необхідне уповільнення, повинні оснащуватися системами вибіркового або автоматично регульованого запобіжного гальмування.
Вимоги даного пункту не поширюються на прохідницькі лебідки та лебідки для рятувальних драбин (при швидкості руху каната не більше відповідно за 0,2 та за 0,35 м/с).
4.7.3. Для захисту від перепідйому і перевищення швидкості шахтна підйомна установка повинна бути забезпечена такими запобіжними пристроями:
а) кожна підйомна посудина (противага) - кінцевим вимикачем, що встановлений у виробці або на копрі та призначений для вмикання запобіжного гальма при підійманні посудини на 0,5 м вище рівня верхнього приймального майданчика (нормального стану при вивантажуванні), і дублюючим кінцевим вимикачем на покажчику глибини (або в апараті завдання та контролю ходу).
У похилих виробках кінцеві вимикачі повинні встановлюватися на верхньому приймальному майданчику на відстані 0,5 м від нормального стану, обумовленого робочим процесом.
Підйомні установки з перекидними клітями повинні мати додаткові кінцеві вимикачі, установлені на копрі на 0,5 м вище рівня майданчика, призначеного для посадки людей у кліть. Робота цих кінцевих вимикачів повинна також дублюватися кінцевими вимикачами, установленими на покажчику глибини (в апараті завдання і контролю ходу). Ця вимога не поширюється на підйомні установки з самоперекидними цебрами при проходженні вертикальних стволів.
Допускається установлення дублюючих кінцевих вимикачів на копрі на одному рівні з основними при живленні їх окремими кабелями.
Додаткові кінцеві вимикачі (основні та дублюючі) на установках з перекидними клітями повинні включатися до ланцюга захисту в залежності від заданого режиму "вантаж" і "люди". Для перевірки справності та правильності установлення вимикачів (основних і дублюючих) на пульті машиніста повинні бути установлені кнопки або перемикачі (без фіксування положення);
б) обмежувачем швидкості, який викликає вмикання запобіжного гальма у випадку:
перевищення в період уповільнення швидкості захисної тахограми, величина якої в кожній точці шляху уповільнення визначається за умови запобігання аварійному перепідйому скіпів і кліті (швидкість більша за 1 м/с);
перевищення швидкості рівномірного ходу на 15 %;
наближення посудини до верхнього та нижнього приймального майданчика, а також до жорстких напрямних при канатному армуванні ствола зі швидкістю, більшою за 1 м/с при опусканні-підійманні людей і 1,5 м/с - при опусканні-підійманні вантажу.
Вимоги підпункту "б" цього пункту поширюються на діючі підйомні установки зі швидкістю руху більше ніж 3 м/с і такі, що проектуються, - більше ніж 2 м/с.
Решта підйомних установок повинна бути оснащена апаратами, що вимикають установку у випадку перевищення швидкості рівномірного ходу на 15 %;
в) амортизаційними пристроями, що встановлюються на копрі та в зумпфі ствола з багатоканатною підйомною установкою, крім установок, що реконструюються, з підйомними машинами, які встановлені на землі.
4.7.4. Шахтні підйомні установки повинні бути обладнані такими захисними та блокувальними пристроями:
а) пристроєм блокування від надмірного зношення гальмівних колодок, який спрацьовує при збільшенні зазору між ободом барабана і гальмівною колодкою більше ніж на 2 мм. Ця вимога не поширюється на вантажні підземні та прохідницькі лебідки;
б) максимальним та нульовим захистом;
в) захистами від провисання струни та напуску каната у ствол;
г) захистом від жорсткої посадки клітей людського та вантажно-людського підйомів;
ґ) пристроєм блокування запобіжних грат, який унеможливлює їх відкривання до приходу підіймальної посудини на приймальний майданчик і вмикає сигнал "стоп" у машиніста при відкритих гратах. Дозволяється відкривання запобіжних грат при розміщенні підйомних посудин поза приймальними майданчиками при опусканні-підійманні негабаритних вантажів у режимі "Обладнання" та при огляді підйомного комплексу в режимі "Ревізія";
д) пристроєм блокування, який дозволяє вмикати двигун після перепідйому посудини тільки в бік ліквідації перепідйому;
е) пристроєм блокування, який не допускає зняття запобіжного гальма, якщо рукоятка робочого гальма не знаходиться у стані "загальмовано", а рукоятка апарата управління (контролера) - в нульовому положенні;
є) пристроєм блокування, який забезпечує зупинку цебра при підході її до нульового майданчика з закритими лядами, а також пристроєм блокування, який забезпечує при проходженні ствола зупинку цебра за 5 м до підходу її робочого помосту і при підході до вибою ствола;
ж) пристроєм, що подає сигнали машиністу й стволовому при висмикуванні гальмівних канатів у місці їх кріплення в зумпфі;
з) пристроєм, що подає сигнал машиністу при недопустимому піднятті петлі врівноважувального каната;
и) дублюючим обмежувачем швидкості або пристроєм, що забезпечує контроль цілісності передачі від вала підйомної машини до покажчика глибини, якщо обмежувач швидкості не має повного самоконтролю;
і) пристроєм, що сигналізує машиністу про положення майданчиків, які гойдаються, і посадочних кулаків;
ї) автоматичним дзвінком, що сигналізує про початок періоду уповільнення (за винятком вантажних підйомних установок, що працюють в автоматичному режимі).
4.7.5. Шківи з литими або штампованими ободами, для яких не передбачається застосування футерівки, повинні замінюватися новими при зношенні реборди або обода на 50 % початкової їх товщини і у всіх випадках, коли оголюються торці спиць.
Дозволяється спеціалізованими організаціями наплавка жолоба шківа при зношенні його в глибину не більше ніж на 50 % початкової товщини.
4.7.6. У разі поломки підйомної машини або застрявання підйомних посудин у стволі повинні бути обладнані аварійно-ремонтні підйомні установки.
За наявності в одному стволі двох підйомних установок або однієї підйомної установки і драбинного відділення, додаткова аварійно-ремонтна установка може бути відсутня.
Для стволів (свердловин), обладнаних одним підйомом, який використовується в аварійних випадках і для ремонтних робіт, повинні бути розроблені заходи виведення людей із підйомної посудини, що застрягла (зависла).
Дозволяється відсутність стаціонарної аварійно-ремонтної підйомної установки за наявності на озброєнні ДВГРС, який обслуговує шахту, пересувної підйомної установки.
Для шахт глибиною до 100 м дозволяється застосування для цієї мети ручних лебідок, обладнаних гальмами і храповим зупинником.
При проходці і поглибленні стволів на випадок аварії з підйомом необхідно мати підвісну аварійно-рятувальну драбину довжиною, яка забезпечує розміщення на ній одночасно всіх працівників найбільшої за чисельністю зміни. Драбина прикріплюється до каната лебідки, обладнаної гальмами і яка має комбінований привід (механічний і ручний). Ручний привід лебідки повинен забезпечувати підіймання драбини при аварійному відключенні електроенергії.
На нижньому поверсі робочого помосту повинна знаходитися аварійна канатна драбина необхідної довжини для виходу людей із вибою ствола на прохідницький поміст. У випадку можливості проходження рятівної драбини через поміст до вибою наявність на помості аварійної канатної драбини не обов'язкова.
При проходці стволів глибиною до 100 м лебідки для підвіски аварійно-рятівних драбин можуть мати тільки ручний привід і повинні бути обладнані гальмами і храповим зупинником.
4.7.7. Забороняється перехід людей через підйомні відділення ствола.
На всіх горизонтах шахти перед стволами повинні бути встановлені запобіжні грати для попередження переходу людей через підйомні відділення. На проміжних горизонтах забороняється застосування посадочних кулаків.
При підійманні та опусканні людей, а також при роботі підйому в режимі "Ревізія" механізми обміну вантажів (вагонеток) на всіх приймальних майданчиках ствола повинні автоматично вимикатися.
Дозволяється на діючих шахтах застосування на верхньому приймальному майданчику дверей гільйотинного типу за наявності додаткової огорожі, яка перешкоджає доступу людей до ствола до повної зупинки кліті і в період її відправлення.
Вимоги сигналу "стоп" (пункт 4.7.4ґ цих Правил) не поширюються на підйомні установки, обладнані дверима гільйотинного типу.
4.7.8. У стволах шахт, у яких не передбачене опускання та підіймання людей, користуватися підйомними установками дозволяється тільки особам, зайнятим на огляді та ремонті цих стволів, за винятком аварійної ситуації.
При проходженні стволів під час опускання-підіймання устаткування прохідницькими лебідками робота підйому дозволяється тільки для пересування працівників і технічного персоналу, який наглядає за виконанням цих робіт.
4.7.9. Усі проміжні, нижні та верхні приймальні майданчики вертикальних стволів, якими проводиться підіймання та опускання вантажів у вагонетках, а також майданчики перед перекидачем повинні бути обладнані стопорними пристроями, що забезпечують разове дозування і попереджають довільне скочування вагонеток.
4.8. Армування
4.8.1. Сумарний зазор між напрямними башмаками ковзання підйомної посудини (противаги) та провідниками при їх установленні повинен складати:
а) на базовій позначці*:
для рейкових провідників - 10 мм;
для дерев'яних - 20 мм;
б) по глибині ствола:
для рейкових провідників - 10 +- 8 мм;
для дерев'яних - 20 +- 10 мм.
____________
* Базовою позначкою є ділянка провідників від місця розвантаження підйомної посудини до місця установлення кінцевого вимикача на копрі, призначеного для вмикання запобіжного гальма при підійманні посудини на 0,5 м вище рівня верхнього приймального майданчика (нормального стану при розвантаженні).
На базовій позначці повинен витримуватися номінальний розмір колії провідників.
При застосуванні на підйомних посудинах пружних робочих напрямних пристроїв кочення обов'язкова наявність запобіжних башмаків, які встановлюються безпосередньо на несучій конструкції підйомної посудини і конструктивно не пов'язані з робочими напрямними пристроями.
Сумарний зазор між контактними поверхнями запобіжних башмаків ковзання та провідників при їх установленні повинен складати на базовій позначці:
для рейкових провідників - 20 мм;
для провідників прямокутного перерізу - 30 мм.
Башмаки ковзання або їх змінні вкладиші підлягають заміні при зношенні контактних поверхонь понад 8 мм на один бік.
Сумарне зношення провідників і башмаків на один бік не повинно перевищувати:
для рейкових провідників - 10 мм;
для дерев'яних - 18 мм.
При цьому дозволяється загальне зношення бокових поверхонь башмака і рейкового провідника двобічного розташування до 20 мм.
Глибина зіва робочих напрямних башмаків ковзання відкритого типу при їх установленні повинна бути:
для рейкових провідників - 60 мм;
для дерев'яних - 80 мм.
Глибина зіва запобіжних башмаків ковзання при їх установленні повинна бути:
для провідників із рейок - 65 мм;
для провідників прямокутного перерізу - 110 мм.
Внутрішній діаметр нових вкладишів робочих напрямних пристроїв ковзання для канатних провідників при їх установленні повинен бути на 10 мм більшим за діаметр провідникового каната. Глибина канавки роликів при застосуванні напрямних роликоопор повинна бути не меншою за 1/3 діаметра провідникового каната. Для запобіжних напрямних пристроїв при застосуванні канатних провідників різниця в діаметрах нового вкладиша і провідникового каната повинна складати 20 мм, а припустиме зношення вкладишів напрямних - 15 мм по діаметру.
4.8.2. Провідники підлягають заміні при зношенні на один бік:
рейкові - понад 8 мм;
дерев'яні - понад 15 мм;
коробчасті - понад половини товщини стінки.
При цьому допускається сумарне бокове зношення рейкових провідників при їх двобічному розташуванні відносно посудин до 16 мм.
Зношення полиці, яка з'єднує головку рейкових провідників з підошвою, дозволяється не більше ніж на 25 % номінальної її товщини.
При парашутах різання дерев'яні провідники у стволі підлягають заміні при сумарному їх зношенні понад 20 мм.
Дозволяється експлуатація провідників при зношенні, що перевищує вказане вище, на підставі експертного висновку Науково-дослідного інституту гірничої механіки імені М.М. Федорова (далі - НДІГМ) і МакНДІ за узгодженням з органом Держнаглядохоронпраці.
Повна інструментальна перевірка зношення провідників повинна проводитися на кожному ярусі армування:
для металевих - через 1 рік;
для дерев'яних - через 6 місяців.
Відповідальним за проведення перевірки є головний механік шахти.
У стволах, де строк служби металевих провідників складає менше ніж 5 років, перевірка їх зношення повинна проводитися через 6 місяців.
4.8.3. Експлуатаційні зазори між максимально виступними частинами підйомних посудин, кріпленням і розпорами у вертикальних стволах, обладнаних стаціонарними підйомними установками, повинні відповідати величинам, наведеним у табл. 4.4.
Таблиця 4.4
При прохідницькому підйомі величина зазору між середніми напрямними канатами повинна бути не менше як 300 мм. При глибині ствола понад 400 м обов'язкове установлення відбійних канатів або інших пристроїв, які унеможливлюють зіткнення цебер. Ці пристрої не потрібні, якщо зазори між середніми напрямними канатами дорівнюють 250 + Н/3 мм, де Н - глибина ствола, м.
Зазор між рухомими цебрами і кріпленням ствола або виступними частинами устаткування, розташованого в стволі (трубопроводами, балками і т. ін.), повинен бути не меншим за 400 мм.
Зазор між стінками розтруба прохідницького помосту і виступними частинами рухомої напрямної рамки цебра повинен бути не меншим за 100 мм.
Під час проходження стволів із паралельним або подальшим армуванням зазори між частиною цебра, що найбільш виступає, або напрямної рамки і розпорами при канатних провідниках, розташованих у площині, перпендикулярній розпорам, повинні бути не меншими за 350 мм;
при канатних провідниках, розташованих у площині, паралельній розпорам, - не меншими за 400 мм; при жорстких провідниках між найбільш виступною частиною стояка напрямної рамки і провідником - не меншими за 30 мм.
Перед пуском новонавішеної або відремонтованої підйомної посудини (противаги), а також після ремонтних робіт у стволі, пов'язаних із рихтовкою армування, провідників або кріплення, після падіння в ствол предметів, які можуть впливати на стан армування, повинна провадитися перевірка зазорів. Після ремонту в стволі, пов'язаного із заміною армування та провідників, має проводитися профілювання провідників.
Зазори між двома підйомними посудинами в похилих виробках при всіх кутах нахилу повинні бути не меншими за 200 мм. Зазор між кріпленням виробки і найбільш виступною кромкою габариту підйомної посудини повинен бути не менш як 250 мм при дерев'яному кріпленні, металевому та із залізобетонних стояків і не менш як 200 мм - при бетонному і кам'яному.
4.9. Підземні підйомні машини і прохідницькі лебідки
4.9.1. Людські та вантажно-людські підйомні установки повинні мати електричний привід. Асинхронний привід з реостатним управлінням повинен бути споряджений системою динамічного гальмування. Система динамічного гальмування у разі порушення її схеми повинна діяти на запобіжне гальмо.
Лебідки, що використовуються для опускання та підіймання людей у клітях і вагонетках у похилих і вертикальних виробках, повинні відповідати усім вимогам, які пред'являються до підйомних машин.
4.9.2. У разі проходження вертикальних стволів, шурфів, свердловин для навішування прохідницького устаткування і здійснення спуско-підйомних операцій з різним устаткуванням і матеріалами повинні застосовуватися прохідницькі лебідки, які відповідають вимогам діючих стандартів, Правил технічної експлуатації прохідницьких лебідок і підвісного обладнання, затверджених Мінвуглепромом СРСР 07.05.84.
4.9.3. Підйомні машини і лебідки повинні бути споряджені апаратом (індикатором), що вказує машиністу положення посудин у стволі.
При роботі підйомної машини на проходженні чи поглибленні ствола на реборді барабана повинна наноситися позначка положення верхнього зрізу розтруба прохідницького підвісного помосту.
На лебідках, призначених для підвішування устаткування, під час проходки вертикальних стволів індикатор глибини не вимагається.
Кожна підйомна машина повинна мати справно діючі:
а) самописець-швидкостемір (для машин із швидкістю понад 3 м/с, установлених на поверхні). Тахограми повинні зберігатися протягом 3 місяців;
б) вольтметр і амперметр;
в) манометри, що показують тиск стиснутого повітря або масла в гальмівній системі.
4.9.4. У кожній підйомній машині в лебідці повинно бути механічне робоче та запобіжне гальмування з не залежним один від одного вмиканням приводу, що діє на орган намотування.
У прохідницьких лебідках і лебідках для рятівних драбин (швидкість руху кінцевого вантажу не більше відповідно як 0,2 і за 0,35 м/с) повинні бути маневрові гальма на валу двигуна або на проміжному валу, запобіжне гальмо, стопорний пристрій на барабані (храповий зупинник) і пристрій блокування, що унеможливлює пуск електродвигуна в напрямку опускання вантажу при включеному запобіжному гальмі та стопорному пристрої.
4.9.5. У загальмованому (нерухомому) стані підйомної машини (лебідки) відношення величин моментів, які створюються запобіжним гальмом, до статичних моментів повинні бути не меншими за наведені в табл. 4.5.
Таблиця 4.5
| Кут нахилу, град. | до 20 | 25 | 30 і більше |
| К = Мгальм/Мстат. | 2,1 | 2,6 | 3,0 |
Значення коефіцієнта К для проміжних кутів нахилу, не зазначених у табл. 4.5, визначається шляхом лінійної інтерполяції.
Для виробок з перемінними кутами нахилу гальмівний момент повинен розраховуватися для кожної ділянки шляху з постійним кутом нахилу та прийматися за найбільшим із одержаних значенням.
Робоче гальмо в нерухомому стані підйомної машини повинно забезпечувати одержання моменту, не меншого за той, що створює запобіжне гальмо.
При перестановці барабанів гальмівний пристрій повинен розвивати на заклиненому барабані момент, який дорівнює не менш як 1,2 статичного моменту, що створюється масою порожньої посудини і масою головного і урівноважувального канатів. При перестановці барабана і пересуванні посудини перебування людей у посудині та стволі забороняється.
У прохідницьких лебідках і лебідках для рятувальних драбин (із швидкістю руху кінцевого вантажу відповідно до 0,2 і 0,35 м/с) гальмівні моменти, що створюються як маневровим, так і запобіжним гальмом, повинні бути не меншими за двократні щодо найбільшого статичного моменту навантаження, причому включення запобіжного гальма повинно супроводжуватися автоматичним спрацюванням маневрового гальма.
4.9.6. Тривалість холостого ходу запобіжного гальма діючих підйомних машин не повинна перевищувати:
0,5 с - при пневмовантажному приводі;
0,6 с - при гідровантажному приводі;
0,3 с - при пневмопружинному і гідропружинному приводах, а також для всіх новостворюваних конструкцій гальмівних пристроїв.
Час спрацьовування гальма, незалежно від типу приводу гальма, не повинен перевищувати 0,8 с. Для підйомних машин зі шківами тертя, споряджених системами вибіркового або автоматично регульованого запобіжного гальмування, ця вимога поширюється тільки на режим опускання вантажу (противаги).
Для прохідницьких лебідок тривалість холостого ходу не повинна перевищувати 1,5 с.
Однокінцеві підйомні установки в похилих виробках, на яких регулюванням гальмівної системи не вдається унеможливити набігання вагонеток на канат при запобіжному гальмуванні, повинні мати пристрій, який керує запобіжним гальмом під час його вмикання та яке унеможливлює набігання в режимі підіймання, а також забезпечує в момент зупинки барабана машини гальмівний момент величиною не менше ніж передбачена пунктом 4.9.5 цих Правил. Час спрацьовування запобіжного гальма при цьому може перевищувати 0,8 с.
Під холостим ходом гальма розуміється час, що минає з моменту розривання ланцюга захисту до моменту появи зусилля у виконавчому елементі гальма.
Під часом спрацьовування гальма слід розуміти час, що минає з моменту розриву ланцюга захисту до моменту появи гальмівного зусилля, що дорівнює величині статичному.
4.9.7. Після заміни елементів гальмівної системи (гальмівні колодки, тяги, циліндри та ін.) необхідно проводити її випробування спеціалізованою налагоджувальною організацією. Результати випробування оформляються актом.
4.9.8. На вертикальних і похилих (на шахтах, що реконструюються або будуються) поверхневих вантажно-людських і людських підйомах намотування канатів на барабани машин має бути одношаровим.
На підйомних машинах вантажних вертикальних підйомів, установлених на поверхні підйомів флангових і вентиляційних стволів, що призначені для перевезення людей в аварійних випадках, людських і вантажно-людських підйомів у підземних виробках з кутом нахилу від 30 град. до 60 град., дозволяється двошарове намотування канатів на барабани.
Тришарове намотування дозволяється на всіх інших експлуатаційних підйомах і при проходженні вертикальних і похилих виробок.
На аварійно-ремонтних і допоміжних вантажних підйомних установках (породні відвали, підіймання вантажів на естакади та ін.), а також на прохідницьких (швидкість не вища за 0,4 м/с) лебідках і лебідках для рятівних драбин (швидкість до 0,35 м/с) дозволяється багатошарове намотування.
За наявності більше одного шару намотування канатів на барабани необхідно додержуватися таких умов:
а) реборда барабана повинна виступати над верхнім шаром на 2,5 діаметра каната;
б) за критичною ділянкою каната довжиною в чверть останнього витка нижнього ряду (перехід на верхній ряд) повинен бути посилений нагляд (облік розірваних у цьому місці дротів) і здійснюватися пересування каната на чверть витка через кожні 2 місяці.
Барабани прохідницьких лебідок повинні мати реборди з обох боків, які виступають над верхнім шаром намотки не менше ніж на 2,5 діаметра каната.
На діючих похилих підйомних установках при доробленні горизонтів дозволяється за погодженням з органом Держнаглядохоронпраці перевищення вказаного числа шарів на один за умови виконання вимог підпунктів "а" і "б" цього пункту та за наявності пристрою для плавного переходу каната з одного шару на інший, а при чотиришаровому намотуванні каната на барабан, крім того, за наявності захисту, що унеможливлює роботу підйому при намотуванні каната на п'ятий шар.
На прохідницьких лебідках, що мають швидкість не вище ніж 0,4 м/с, дозволяється мати висоту реборди над верхнім шаром намотування не менше ніж 1,5 діаметра каната.
Футерівка барабанів повинна мати нарізані канавки, незалежно від числа шарів намотування каната.
Наявність футерівки і нарізаних канавок на барабанах прохідницьких лебідок (швидкість не вище як 0,2 м/с) і лебідок для рятівних драбин (швидкість до 0,35 м/с) не обов'язкова.
При будівництві і реконструкції шахт з блочною схемою розкриття та під час проходження флангових стволів, а також за потреби проведення виробок приствольного двору через скіповий ствол дозволяється двошарове або тришарове намотування канатів на барабан вантажно-людських підйомів на вказаних стволах у період проведення горизонтальних і похилих виробок. При цьому, крім додержання умов, зазначених вище, шахтобудівельною організацією повинні розроблюватися і погоджуватися з місцевим органом Держнаглядохоронпраці додаткові заходи, що гарантують безпечне опускання та підіймання людей.
4.9.9. Для послаблення натягу каната в місці його прикріплення до барабана на поверхні останнього повинно бути не менше трьох витків тертя, футерованих деревом, пресмасою або іншим матеріалом, погодженим із заводом - виробником машини та МакНДІ, і не менше п'яти витків тертя на барабанах без футерівки.
4.9.10. Прохідницькі лебідки, які використовують для навішування помостів, опалубки, напрямних канатів, а також лебідки для нарощування технологічних трубопроводів, установлення тюбінгів і елементів армування повинні бути обладнані приладами контролю за натягом канатів.
4.10. Вимоги до обслуговування
4.10.1. Щозміни перед початком перевезення людей кліті, підвісні пристрої повинні оглядатися черговим електрослюсарем із записом у Книзі огляду підйомної установки.
Підйомні посудини, парашути, стопори, підвісні пристрої, напрямні башмаки, посадочні, завантажувальні та розвантажувальні пристрої, напрямні та відхильні шківи, їх футерівка і підшипники, гальмівна система та інші елементи підйомної машини, апаратура захисту й система управління повинні оглядатися і перевірятися щодоби особою, яка має відповідну кваліфікацію і призначена наказом керівника підприємства для цієї мети, і щотижня механіком підйому. Цією самою особою армування повинно щодоби оглядатися при швидкості руху посудин до 1 м/с і не рідше одного разу на тиждень при швидкості руху 0,3 м/с. Ділянки стволів, що перебувають у ремонті, повинні оглядатися щодоби при швидкості 0,3 м/с. Одночасно з оглядом армування ствола повинен провадитися огляд кріплення призначеною наказом керівника підприємства спеціально навченою особою.
Допускається одночасне проведення огляду армування у суміжних відділеннях ствола при різниці позначок за висотою між підйомними посудинами, із яких проводиться огляд, не більше 5 м.
Перед навішуванням нового каната і надалі не рідше одного разу в квартал шківи підлягають огляду головним механіком шахти або старшим механіком. При цьому повинні вимірюватися переріз жолоба та товщина його тіла і проводитися зарисовка найбільш зношеного місця жолоба.
Головний механік шахти щомісяця, а старший механік не рідше одного разу на 15 днів, повинен перевіряти правильність роботи запобіжного гальма, захисних пристроїв і справність усіх інших вищезазначених елементів підйомної установки. Результати оглядів повинні заноситися до Книги огляду підйомної установки.
Копри повинні оглядатися комісією під головуванням головного інженера шахти.
Огляд металевих і залізобетонних копрів повинен проводитися один раз на рік, а дерев'яних і прохідницьких - двічі на рік.
У разі виявлення відхилень від нормальної експлуатації копрів, а також якщо строк служби металевих і залізобетонних копрів минув, вони повинні обстежуватися комісією під керівництвом головного інженера шахти із залученням спеціалізованих організацій або інститутів, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці на право виконання робіт з обстеження, паспортизації і діагностики з метою установлення подальшої експлуатації копра.
При виконанні робіт на металевих копрах слід керуватися документом, що регламентує порядок і організацію обстеження несучих металевих конструкцій шахтних копрів.
4.10.2. Огляд прохідницьких лебідок повинен проводитися щозміни і перед кожною спуско-підіймальною операцією - електрослюсарем; один раз на тиждень - механіком проходки (дільниці), один раз на місяць - головним механіком шахтопрохідницького (шахтобудівельного) управління.
Результати повинні заноситися до Книги огляду прохідницьких лебідок, затвердженої Мінвуглепромом СРСР від 07.05.84.
4.10.3. Машиністами підйомних машин призначаються особи, які пройшли спеціальне навчання, 2-місячне стажування і одержали відповідне посвідчення.
Машиністами людських і вантажно-людських, а також багатоканатних підйомів призначаються особи, що працювали не менше 1 року на вантажних підйомних машинах. У разі проходження та поглиблення стволів машиністами підйомів повинні призначатися особи, які пройшли спеціальне навчання, 3-місячне стажування на підйомі при проходженні ствола і одержали відповідне посвідчення.
При переході на управління з однієї машини на іншу, а також при перерві в роботі більше 30 календарних днів обов'язкове стажування. Строк стажування визначається головним механіком шахти.
Не рідше одного разу на рік проводиться перевірка знань у машиністів комісією під головуванням головного механіка шахти.
4.10.4. У години опускання та підіймання зміни людей, крім змінного, повинен бути другий машиніст, який має право на управління цією машиною, в обов'язки якого входять стеження за процесом підіймання та опускання і вжиття необхідних заходів у разі порушення нормальної роботи підйомної машини або неправильних дій змінного машиніста.
4.10.5. Машиніст, який приймає зміну, перед початком роботи зобов'язаний перевірити справність машини згідно з Інструкцією для машиністів шахтних підйомних установок, затвердженою Мінвуглепромом СРСР 02.03.82. Проводити опускання та підіймання людей дозволяється після попереднього перегону обох підйомних посудин униз-уверх ухолосту.
Результати перевірки машиніст зобов'язаний занести до Книги прийняття та здавання змін, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 18.01.96 N 7.
Про всі помічені несправності машиніст підйомної машини зобов'язаний повідомити механіка підйому або головного механіка шахти і гірничого диспетчера. Причина несправності та заходи, ужиті для їх усунення, повинні заноситися до зазначеної книги механіком підйому.
Дозвіл на роботу можуть надати тільки особи, що одержали повідомлення машиніста.
4.10.6. Під час роботи клітьового підйому на приймальному (посадочному) майданчику надшахтної споруди повинні бути рукоятники, а в приствольних дворах діючих горизонтів - стволові. При посадці в кліть з різних боків і виході людей із кліті рукоятники і стволові повинні мати помічників, що перебувають з другого боку кліті.
На всіх приймальних майданчиках стволів, обладнаних механічним підйомом, які призначені для видачі людей тільки в аварійних випадках згідно з планом ліквідації аварій, наявність стволових і рукоятників у всіх змінах обов'язкова. Ця вимога поширюється і на машиністів підйомних машин.
Якщо одночасно відбувається посадка людей до декількох поверхів багатоповерхової кліті або вихід із них, то на кожному приймальному майданчику повинен бути рукоятник, а в приствольному дворі - стволовий. Ці рукоятники і стволові подають сигнали відповідно головному рукоятнику і головному стволовому.
На проміжних горизонтах, на яких не ведеться приймання і видача вантажів та існує робоча сигналізація машиністу та рукоятнику, а також прямий телефонний зв'язок з ними, допускається опускання (підіймання) людей за відсутності на них стволових за таких умов:
а) у кліті існує пристрій для безпосередньої сигналізації рукоятнику та машиністу, а також телефонний зв'язок;
б) у кліті перебуває ліфтер (стволовий).
Під час обслуговування підйомної установки ліфтером із кліті наявність рукоятника та стволового не обов'язкова.
Для роботи в ліфтовому режимі повинен складатися спецпроект, погоджений з МакНДІ.
4.10.7. На всіх посадочних пунктах і в машинному відділенні повинні бути вивішені оголошення із зазначенням:
а) розкладу підіймання та опускання людей;
б) сигналів, що застосовуються;
в) кількості людей, що одночасно підіймаються чи опускаються на кожному поверсі кліті, цебрі або людській вагонетці;
г) відповідального за безпечну організацію опускання і підіймання людей.
Про всі заборони та обмеження користування підйомною установкою для підіймання та опускання людей у посадочних пунктах повинні бути вивішені оголошення і проведено інструктаж машиністів підйому, стволових, рукоятників та їхніх помічників з поясненням причин таких заборон або обмежень.
4.10.8. На всіх приймальних майданчиках повинні бути вивішені таблиці із зазначенням допустимого завантаження клітей, а для підіймання установок із шківами тертя - указівка про одночасне завантаження обох клітей для попередження небезпечності ковзання. Стволові, рукоятники та їхні помічники не рідше одного разу на квартал повинні інструктуватися про правила і норми завантаження.
Спускання і підіймання довгомірних матеріалів або великогабаритного устаткування під кліттю повинні проводитися під керівництвом посадової особи за паспортом, затвердженим головним інженером шахти, складеним відповідно до Вимог безпеки до технології і засобів для спуску негабаритних вантажів під підйомними посудинами, затверджених Мінвуглепромом СРСР 21.04.80. Про це слід заздалегідь сповістити диспетчерові, стволовим проміжних горизонтів, рукоятнику та машиністу підйому.
4.10.9. Перед уведенням в експлуатацію і надалі один раз на рік спеціалізована налагоджувальна організація за участю представників енергомеханічної служби шахти повинна проводити ревізію і налагодження підйомної установки в обсягах, які передбачає Посібник з ревізії, налагодження та випробування шахтних підйомних установок, затверджений Мінвуглепромом СРСР 26.07.79. Ці вимоги не поширюються на вантажні лебідки, що призначені для спускання-підіймання устаткування та матеріалів.
Електрична частина й апаратура автоматизованих підйомних установок підлягає ревізії та налагодженню через 6 місяців.
Не рідше одного разу на рік маркшейдерська служба шахти або спеціалізована організація, що має на це право, перевіряє геометричний зв'язок шахтного підйому та копра згідно з Інструкцією з виконання маркшейдерських робіт, затвердженою Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85. За результатами перевірки складається акт, який затверджується головним інженером шахти. Один примірник цього акта передається головному механіку шахти.