• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

Національний банк України  | Постанова, Інструкція від 27.12.1999 № 621 | Документ не діє
регламент функціонування платіжної системи банку (для моделей із використанням ВПС).
У разі потреби банку в поступовому переході на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком подається орієнтовний графік переходу банку (обласної дирекції), узгоджений з відповідним територіальним управлінням Національного банку.
4.8.3. Рішення щодо можливості обслуговування банку в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком приймається Національним банком у місячний строк із дня отримання повного пакета документів.
У разі прийняття позитивного рішення Національний банк надає банку дозвіл та письмово інформує про це свої територіальні управління.
У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це банк письмово із зазначенням причин.
4.8.4. Банк (обласна дирекція) узгоджує з територіальними управліннями Національного банку за місцезнаходженням банку (обласної дирекції) та його філій, а також з ЦРП дату переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком (далі - дата переходу), про що територіальним управлінням Національного банку робиться відмітка у дозволі.
Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не перейшов на роботу в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.
4.8.5. Банк не пізніше визначеної дати переходу:
узгоджує з Національним банком необхідні зміни1 до договору (додаток 1) з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
------------------------
1 Зміни до укладеного договору оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.
повідомляє свої філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, або внести до них відповідні зміни.
4.8.6. Не пізніше визначеної дати переходу банк переоформляє з Національним банком договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України або вносить до нього необхідні зміни з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (додатки 2 або 3).
Філії банку, що залишаються безпосередніми учасниками СЕП, не вносять змін до договорів, укладених згідно з додатками 2 та 5 до цієї Інструкції з територіальними управліннями Національного банку за своїм місцезнаходженням.
4.8.7. Кореспондентські рахунки, які були відкриті філіям банку в територіальних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів (відповідно до підпункту 4.8.5 цього пункту) закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок банку (філії) згідно з технологією переходу, визначеною Національним банком.
4.8.8. Контроль за станом технічних та транзитних рахунків філій банку в день їх переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком здійснюють ЦРП, відповідні РП та ці філії.
4.8.9. Зміни в складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням банку та його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, здійснюються згідно з пунктами 4.2, 4.4 цього розділу.
4.8.10. У разі потреби заміни діючого програмного забезпечення при роботі в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком банку потрібно:
при заміні на програмний продукт іншого розробника подати пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність;
при заміні на вдосконалений програмний продукт того самого розробника подати клопотання про це та потрібні зміни до свого чинного положення. У разі прийняття позитивного рішення Національний банк оформляє його у вигляді додатка до діючого дозволу.
4.8.11. У разі потреби переходу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу, банк подає до Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання на це дозволу. При потребі переходу з будь-якої моделі на першу модель банк (обласна дирекція) подає до територіального управління Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту, а також надсилає повідомлення про це до Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність.
Перехід банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу здійснюється з дотриманням вимог, викладених у підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту.
4.8.12. У разі появи у банку та його філій потреби переходу від роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком до роботи в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням Національного банку, яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок, а також з ЦРП дату переходу та повідомляє про це Національний банк і територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням своїх філій.
Банк та його філії, відповідні територіальні управління Національного банку виконують дії щодо переходу, аналогічні до тих, що викладені в підпунктах 4.8.4-4.8.9 цього пункту з урахуванням відповідних особливостей.
У разі переходу банку та його філій на роботу в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком втрачає чинність.
( Пункт 4.8 розділу 4 в редакції Постанови Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
4.9. Переведення банку на роботу в СЕП з використанням спеціалізованого програмного забезпечення АРМ юридичної особи (АРМ-Ю)
4.9.1. АРМ-Ю - спеціалізоване програмне забезпечення СЕП, що призначене для контролю за активними операціями за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП з боку територіального управління Національного банку, у якому цьому банку (філії) відкрито кореспондентський рахунок.
Рішення про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю (далі - банк, що переводиться) та повернення його до роботи в СЕП у звичайному режимі приймається Національним банком України відповідно до визначених ним нормативно-правових актів з питань нагляду за діяльністю банків.
4.9.2. Після одержання відповідного рішення Національного банку учасники переведення (територіальне управління Національного банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку, що переводиться, Департамент інформатизації, Центральна розрахункова палата та банк, що переводиться) вживають відповідних заходів щодо забезпечення роботи банку в СЕП через АРМ-Ю.
4.9.3. Департамент інформатизації (управління захисту інформації) надає територіальному управлінню Національного банку спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося), а також забезпечує ключову систему захисту для АРМ-Ю територіального управління Національного банку та для банку з урахуванням специфіки роботи через АРМ-Ю.
4.9.4. Територіальне управління Національного банку встановлює спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося) та включає банк до переліку абонентів АРМ-Ю.
Розрахункова палата територіального управління Національного банку в день переведення (до початку банківського дня у СЕП) виконує для цього банку відповідні переадресування на АРМ-2.
Служба захисту інформації територіального управління Національного банку контролює наявність необхідної ключової системи на відповідному АРМ-2 та на АРМ-Ю.
4.9.5. Банк у день переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня у СЕП) здійснює:
приймання всіх файлів за попередній банківський день;
переведення АРМ-НБУ на роботу в СЕП через АРМ-Ю;
відкривання банківського дня.
Протягом трьох робочих днів з дня переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю банк повертає службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації.
4.9.6. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснюється між двома банківськими днями шляхом виконання відповідного настроювання АРМ-НБУ та АРМ-2.
Банк протягом трьох робочих днів з дня переведення його на роботу в СЕП у звичайному режимі повинен отримати в службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації і повернутися до роботи в СЕП з використанням апаратного шифрування.
4.10. Порядок ведення архіву банківських електронних документів
4.10.1. Формування архіву. Банківські установи - учасники СЕП, РП та ЦРП (далі за текстом цього пункту - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів банківських електронних документів з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕП, чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України. Архів електронних банківських документів зберігається на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність банківських електронних документів на цих носіях.
( Абзац перший підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Архів банківських електронних документів має включати:
а) на рівні банківської установи - учасника СЕП:
усі відправлені та отримані електронні розрахункові документи;
протоколи роботи САБ;
архів системи ЕП;
архів АРМ-НБУ (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ), який має зберігатися окремо;
б) на рівні РП:
повний архів роботи АРМ-2;
архів системи ЕП;
в) на рівні ЦРП:
повний архів роботи АРМ-1;
повний архів роботи АРМ-2;
архів баз даних ІПС;
архів системи ЕП.
4.10.2. Зберігання архіву. Архів банківських електронних документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.
Архів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні, із дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати лише особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.
Строки зберігання архівів електронних банківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає перелік документів Національного банку України, установ і організацій його системи, банків України із зазначенням строків зберігання.
( Абзац третій підпункту 4.10.2 пункту 4.10 в редакції Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.
( Абзац четвертий підпункту 4.10.2 пункту 4.10 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Службові особи, які винні в недбалому зберіганні, псуванні, порушенні строків зберігання та несанкціонованому знищенні інформації на зовнішніх носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
( Підпункт 4.10.3 пункту 4.10 розділу 4 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 12.11.2003 )
4.11. Порядок надання інформації про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП
4.11.1. Банк (філія) - учасник СЕП має право на підставі файла-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про проходження сформованих ним електронних розрахункових документів. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.
Письмові вимоги уповноважених державних органів на отримання інформації, що містить банківську таємницю, виконуються відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
( Підпункт 4.11.1 пункту 4.11 розділу 4 глави I доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 495 від 12.11.2003 )
( Підпункт 4.11.2 пункту 4.11 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )( Підпункт 4.11.3 пункту 4.11 розділу 4 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 12.11.2003 )( Підпункт 4.11.4 пункту 4.11 розділу 4 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 495 від 12.11.2003 )
Розділ 5. Відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України
5.1. Відкриття кореспондентського рахунку
5.1.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку ЛОРО банк-кореспондент подає банку такі документи:
а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);
б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;
в) копію статуту, що засвідчена нотаріально;
г) картку1 із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;
-----------------------------
1 Порядок оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки викладено в розділі 2 глави 1 цієї Інструкції.
ґ) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;
( Підпункт 5.1.1 пункту 5.1 розділу 5 доповнено підпунктом "ґ" згідно з Постановою Нацбанку N 267 від 11.07.2001; в редакції Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
д) інші документи за згодою сторін.
5.1.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається банком на підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпункті 5.1.1 цього розділу. Зразок договору наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.
5.1.3. Днем відкриття кореспондентського рахунку банку вважається дата, зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 16).
5.1.4. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунку із зазначенням його номера та дати відкриття.
5.1.5. Банк-кореспондент зобов'язаний повідомляти банк про всі зміни і доповнення до документів, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок, з наданням належним чином оформлених і засвідчених змін і доповнень.
5.1.6. Зміни й доповнення до укладеного договору про встановлення кореспондентських відносин оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.
5.1.7. Документи, перелік яких наведено в підпункті 5.1.1 цього розділу, та договір про встановлення кореспондентських відносин банк має зберігати в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента (крім картки із зразками підписів та відбитка печатки, яка знаходиться у відповідальної особи).
Строк зберігання документів визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Зазначені документи надаються на вимогу уповноважених органів відповідно до чинного законодавства України.
5.2. Ведення кореспондентського рахунку
5.2.1. Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.
( Підпункт 5.2.2 пункту 5.2 розділу 5 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
5.2.2. При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.
5.2.3. Якщо банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.
5.2.4. Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку.
Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.
( Підпункт 5.2.6 пункту 5.2 розділу 5 вилучено на підставі Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
5.2.5. Договірне списання, у тому числі несвоєчасно погашеного банком-кореспондентом наданого банком кредиту або відсотків за його користування, оформляється і виконується банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.
Платіжні вимоги, а також документи про обмеження права банку-кореспондента розпоряджання рахунком (у тому числі шляхом арешту грошей, зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за кореспондентським рахунком), приймаються і виконуються банком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку України, що регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті.
( Пункт 5.2 розділу 5 доповнено підпунктом 5.2.5 Постанови Національного банку N 524 від 03.12.2003 )
5.3. Переоформлення та закриття кореспондентського рахунку
5.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку ЛОРО у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності, банком-кореспондентом подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку залишається без змін.
5.3.2. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.
( Підпункт 5.3.2 пункту 5.3 розділу 5 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
5.3.3. Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку подається до банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.
5.3.4. За наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку коштів банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
5.3.5. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття кореспондентського рахунку із зазначенням дати закриття та номера кореспондентського рахунку.
5.3.6. Банк протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, уключаючи день закриття, зобов'язаний надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).
Підтвердженням про отримання відповідним органом державної податкової служби інформації про закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є файл-квитанція, що надсилається ним до банку. Файл-квитанція на паперовому носії має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента.
( Пункт 5.3 розділу 5 глави I доповнено підпунктом 5.3.6 згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002 )( Пункт 5.4 розділу 5 глави I виключено на підставі Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
Розділ 6. Здійснення розрахунків за результатами клірингу
6.1. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі1 здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.
------------------------------
1 Платіжна система - система, що забезпечує здійснення переказування грошових коштів (платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою). Може бути самостійною юридичною особою або об'єднанням на договірних умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок роботи цієї системи та порядок розрахунків.
6.2. Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі повинні визначати порядок урегулювання випадків неможливості виконання банками - учасниками розрахунків своїх зобов'язань.
6.3. Засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та інших повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників розрахунків за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.
6.4. У разі виконання функцій розрахункового банку банком розрахунки за результатами клірингу здійснюються за рахунками банків - учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.
Взаємовідносини розрахункового банку з банками - учасниками розрахунків, права й обов'язки сторін визначаються установчими документами розрахункового банку та укладеними договорами.
6.5. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами Національного банку України, з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими рахунками банків - учасників розрахунків, відкритими в територіальних управліннях Національного банку.
6.6. Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками - учасниками розрахунків за своєчасність проведення розрахунків за результатами клірингу.
Розділ 7. Здійснення розрахунків через ВПС
7.1. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
При здійсненні розрахунків через ВПС банк та його філії зобов'язані дотримуватися таких вимог:
( Пункт 7.1 розділу 7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;
( Пункт 7.1 розділу 7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до виконання через відсутність (недостатність) коштів на кореспондентському рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунку платника, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на відповідному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідомлення встановленої форми про невиконання розрахункового документа із зазначенням причини невиконання. Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.
( Пункт 7.1 розділу 7 доповнено абзацом згідно з Постановою Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
7.2. Банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:
а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;
б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);
в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);
г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.
7.3. Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.
Розділ 8. Строки виконання міжбанківських (внутрішньобанківських) розрахунків
8.1. Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку одержувача.
8.2. Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, установлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.
8.3. Відповідальність за порушення строків виконання розрахунків визначається чинним законодавством.
( Розділ 8 в редакції Постанови Національного банку N 340 від 13.08.2001 )
Розділ 9. Технологія виконання територіальним управлінням Національного банку платіжної вимоги про списання грошових коштів банку (філії) з кореспондентського рахунку засобами СЕП
9.1. Платіжна вимога про списання грошових коштів (далі - гроші) банку, філії (далі - банк) з кореспондентського рахунку приймається територіальним управлінням Національного банку (далі - територіальне управління) і виконується відповідно до правил документообігу та порядку розрахунків платіжними вимогами, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей.
Платіжна вимога, що надійшла протягом операційного часу, виконується в день надходження в межах залишку грошей на кореспондентському рахунку банку на початок поточного операційного дня. Якщо на час надходження платіжної вимоги на кореспондентському рахунку банку недостатньо грошей у визначеній для списання сумі або їх немає, то списання виконується з урахуванням сум, що надійдуть на цей рахунок протягом операційного дня.
Платіжна вимога, що надійшла після операційного часу, виконується на початку наступного операційного дня в межах залишку грошей на кореспондентському рахунку банку на цей час.
9.2. Платіжну вимогу, що надійшла протягом операційного часу, територіальне управління виконує засобами СЕП у такій послідовності:
а) файлом L установлює ліміт технічного рахунку банку на суму, що визначена для списання;
б) за наявності на технічному рахунку банку визначеної для списання суми формує (1) міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП.
Якщо протягом операційного дня сума на технічному рахунку банку була менша, ніж сума встановленого ліміту, то міжбанківський електронний розрахунковий документ формується в кінці операційного дня в межах наявної на цьому рахунку суми;
в) файлом L відміняє ліміт технічного рахунку банку, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;
г) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким списана сума грошей має бути зарахована на рахунок одержувача) і файлом А надсилає до СЕП.
---------------
(1) Відповідно до технології роботи СЕП за дебетом міжбанківського електронного розрахункового документа зазначається номер внутрішньобанківського рахунку.
9.3. Платіжну вимогу, що надійшла після операційного часу, територіальне управління виконує на початку наступного операційного дня засобами СЕП у такій послідовності:
а) файлом L.00 встановлює ліміт технічного рахунку банку на суму, що визначена для списання;
б) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким сума списання має бути зарахована на відповідний транзитний рахунок) і файлом А надсилає до СЕП;
в) файлом L відміняє ліміт технічного рахунку банку, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що списана сума відображена за цим рахунком;
г) формує міжбанківський електронний розрахунковий документ (за яким списана сума грошей має бути зарахована на рахунок одержувача) і файлом А надсилає до СЕП.
9.4. Для квитування файла В (у якому розміщується міжбанківський електронний розрахунковий документ про списання) у день його формування в СЕП за потреби вживаються такі заходи:
а) територіальне управління системою ЕП надсилає до розрахункової палати (копію - до банку) розпорядження про обов'язкове квитування файла В до зазначеного часу в межах операційного дня;
б) розрахункова палата виконує розпорядження територіального управління з відображенням результатів квитування у файлі К за підсумками циклу роботи АРМ-2.
( Розділ 9 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001, із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 149 від 23.04.2002, N 66 від 26.02.2003, в редакції Постанови Нацбанку N 524 від 03.12.2003 )
Розділ 10. Технологія виконання територіальним управлінням засобами СЕП документів про обмеження права банку (філії) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей
10.1. Документи про обмеження права банку (філії) (далі - банк) розпоряджання кореспондентським рахунком у разі прийняття рішення про арешт грошей банку, що знаходяться на цьому рахунку (далі - документи про арешт грошей банку), приймаються територіальним управлінням і виконуються відповідно до порядку, що визначений нормативно-правовим актом Національного банку України, який регулює здійснення безготівкових розрахунків в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей.
Територіальне управління виконує документи про арешт грошей банку в день їх надходження в межах залишку грошей банку на його кореспондентському рахунку на початок поточного операційного дня.
Арешт грошей банку виконується засобами СЕП шляхом установлення файлом L ліміту технічного рахунку банку на визначену суму арешту.
10.2. Якщо в перший день виконання арешту сума встановленого ліміту технічного рахунку банку дорівнює сумі, що підлягає арешту, то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня продовжує встановлювати файлом L.00 ліміт технічного рахунку банку на суму арешту до отримання відповідних документів.
10.3. Якщо в перший день виконання арешту сума встановленого ліміту технічного рахунку банку менша ніж сума, що підлягає арешту, то територіальне управління на початку кожного наступного операційного дня переглядає суму ліміту з метою її збільшення (відповідно до абзацу другого пункту 10.1 цього розділу) до того часу, коли сума ліміту технічного рахунку банку дорівнюватиме сумі, на яку накладений арешт. Сума ліміту технічного рахунку банку, що встановлена в попередній день виконання арешту, не може бути зменшена.
( Розділ 10 в редакції Постанов Нацбанку N 267 від 11.07.2001, N 524 від 03.12.2003 )
Глава II
Міжбанківські розрахунки в іноземній валюті
Розділ 1. Шляхи здійснення міжбанківських розрахунків
1.1. Уповноважений банк може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:
а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору (додаток 15) за допомогою:
( Абзац перший підпункту "а" пункту 1.1 розділу 1 із змінами, внесними згідно з Постановою Нацбанку N 60 від 12.02.2001 )
пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);
міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.T.;
програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;
б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі.
Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний порядку, визначеному в розділі 4 глави I та в додатку 11 до цієї Інструкції.
Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:
довідник іноземних валют, з якими працює СЕП;
довідник валютних рахунків банків - учасників СЕП.
( Пункт 1.2 розділу 1 виключено на підставі Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
1.2. Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.
1.3. Розрахункові документи, що прийняті за допомогою поштового зв'язку, мають бути автентифіковані як такі, що підписані відповідними уповноваженими особами банку-платника.
1.4. При прийманні розрахункових документів за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку для автентифікації, розшифрування та перевірки цілісності інформації мають використовуватися контрольні ключі. Ці ключі мають передаватися між банками-кореспондентами засобом, який гарантує їх цілісність та конфіденційність. Не дозволяється використання контрольних ключів, цілісність та конфіденційність яких порушена.
1.5. Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.T.
Рекомендовані формати текстових полів для розрахункових документів, повідомлень та виписок за кореспондентськими рахунками, які найчастіше використовуються уповноваженими банками при міжнародних розрахунках, наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.
Розділ 2. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в уповноважених банках
( Назва розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.1. Загальні умови виконання безспірного стягнення, безакцептного списання, примусового списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті
2.1.1. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) (далі - стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті здійснюється:
на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, прийнятих судами України або іноземними судами та арбітражами в передбачених законом випадках (далі - судові рішення);
згідно зі статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження";
( Абзац п'ятий підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 глави II виключено на підставі Постанови Національного банку N 66 від 26.02.2003 )
2.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті складаються, приймаються та надсилаються до виконання у порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
2.1.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті приймаються незалежно від наявності достатнього залишку коштів за цим рахунком та виконуються в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам. Часткове виконання розрахункового документа та повернення його стягувачу здійснюється відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки.
2.1.4. Якщо до виконання одночасно надходить кілька розрахункових документів, то вони мають виконуватися у такому порядку:
розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі рішень судів;
( Абзац третій підпункту 2.1.4 пункту 2.1 розділу 2 глави II виключено на підставі Постанови Національного банку N 66 від 26.02.2003 )
розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі інших виконавчих документів;
інші розрахункові документи у порядку їх послідовного надходження.
2.1.5. У разі надходження оформлених на підставі рішень судів розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, на кошти на якому накладено арешт, та недостатності (відсутності) на ньому коштів для їх виконання, для стягнення використовується потрібна сума, що накопичена при виконанні арешту.
2.1.6. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на час надходження документів на стягнення.
2.1.7. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.
2.1.8. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті на час, зазначений у підпунктах 2.1.6 та 2.1.7 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причин повернення.
2.1.9. У разі надходження до виконання розрахункового документа на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті та надходження відповідного документа уповноваженого державного органу про зупинення виконання цього стягнення, розрахунковий документ на стягнення не пізніше наступного робочого дня повертається стягувачу без виконання. При цьому на зворотному боці розрахункового документа робиться напис про підставу його повернення без виконання (із зазначенням назви, дати та номера документа про зупинення виконання стягнення, назви органу, що його видав, та посиланням на цей підпункт та розділ Інструкції) та зазначається дата повернення. Цей напис засвідчується підписами керівника (його заступника) та головного бухгалтера (його заступника) уповноваженого банку та відбитком печатки.
( Пункт 2.1 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.2. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання боржником претензії здійснюється державною виконавчою службою в порядку, що встановлений Законом України "Про виконавче провадження".
( Пункт 2.2 розділу 2 глави II в редакції Постанови Національного банку N 149 від 23.04.2002 )
2.3. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень про стягнення коштів в іноземній валюті
2.3.1. На підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, стягувачем оформляється розрахунковий документ на стягнення коштів у тій іноземній валюті та з того кореспондентського рахунку, які зазначено у виконавчому документі.
2.3.2. Якщо стягнення коштів з кореспондентських рахунків в іноземній валюті здійснюється за рішеннями судів України, за якими передбачено конвертування іноземної валюти у гривні, то уповноважений банк у своїх діях керується положеннями підпунктів 2.4.3-2.4.7 пункту 2.4 цього розділу.
( Пункт 2.3 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.4. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях
2.4.1. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях здійснюється за розрахунковими документами державної виконавчої служби відповідно до статті 51 Закону України "Про виконавче провадження".
( Підпункт 2.4.1 пункту 2.4 розділу 2 глави II в редакції Постанови Національного банку N 66 від 26.02.2003 )
2.4.2. Розрахунковий документ на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті (далі - розрахунковий документ) оформляється з урахуванням того, що:
оформлення здійснюється в тій іноземній валюті, що обліковується на відповідному кореспондентському рахунку банку-боржника;
сума коштів в іноземній валюті, що стягується, розраховується відповідно до суми боргу в гривнях за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день надсилання стягувачем розрахункового документа;
у рядку "Призначення платежу" розрахункового документа зазначається, що сума коштів в іноземній валюті підлягає продажу на міжбанківському ринку за гривні з подальшим перерахуванням на зазначений стягувачем рахунок.
2.4.3. Після отримання розрахункового документа уповноважений банк здійснює продаж коштів, стягнених з кореспондентського рахунку в іноземній валюті, за гривні на міжбанківському валютному ринку України, якщо зазначена валюта належить до першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі - Класифікатор).
2.4.4. Якщо іноземна валюта належить до другої чи третьої групи Класифікатора, то уповноважений банк боржника або здійснює продаж цієї валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України, або (якщо іноземна валюта не має попиту на міжбанківському валютному ринку України) дає доручення банку-кореспонденту на здійснення її продажу на міжнародних валютних ринках за іноземну валюту першої групи Класифікатора. Одночасно уповноважений банк надсилає про це повідомлення стягувачу.
Після надходження коштів в іноземній валюті першої групи Класифікатора уповноважений банк здійснює їх продаж за гривні на міжбанківському валютному ринку України.
2.4.5. Одержані від продажу згідно з підпунктами 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу кошти в гривнях перераховуються уповноваженим банком на рахунок, зазначений стягувачем.
2.4.6. Положення підпунктів 2.4.3 - 2.4.5 цього розділу виконуються уповноваженим банком у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань валютного регулювання.
2.4.7. При проведенні зазначених у підпунктах 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу операцій вартість послуг банків відшкодовується за рахунок банку-боржника.
( Пункт 2.4 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
2.5. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, здійснюється аналогічно до порядку, визначеного в цьому розділі для банків-резидентів.
( Пункт 2.5 розділу 2 в редакції Постанови Нацбанку N 267 від 11.07.2001 )
Розділ 3. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків (резидентів і нерезидентів)
3.1. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків-резидентів в іноземній валюті
3.1.1. Арешт на кошти банку-резидента, що знаходяться на його кореспондентському рахунку в іноземній валюті, відкритому в уповноваженому банку (далі - кошти банку-резидента), відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням (ухвалою) суду.
3.1.2. Заходи щодо арешту коштів банку-резидента здійснюються у день надходження рішення (ухвали) суду, постанови слідчого, державного виконавця про накладення арешту (далі - ухвала (постанова). Якщо ухвала (постанова) надійшла після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються на початку наступного операційного дня.
3.1.3. Після отримання від суду (слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів уповноважений банк:
реєструє отримані документи в окремому журналі, в якому зазначає всі потрібні реквізити: дату отримання, номер, найменування банку-резидента, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), назву органу, який прийняв ухвалу (постанову), суму, найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;
для забезпечення виконання ухвали (постанови) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі у цьому розділі - спеціальний рахунок).
3.1.4. При накладенні арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку-резидента без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, уповноважений банк:
припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;
накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;
оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком.
3.1.5. Якщо на кошти банку-резидента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то уповноважений банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.
3.1.6. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента для виконання ухвали (постанови) уповноважений банк виконує такі дії:
припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;
накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови) про скасування арешту або до накопичення суми, зазначеної в ухвалі (постанові), кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;