КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
II сесія XXIV скликання
Р І Ш Е Н Н Я
N 107/107 від 11.07.2002
Про Програму інформатизації міста Києва
на 2002 - 2004 роки
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), ЗаконуУкраїни "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ) таз метою організаційного забезпечення практичної реалізаціїзавдань, що окреслені постановою Кабінету Міністрів України "Прозатвердження Порядку формування та виконання регіональної програмиі проекту інформатизації" від 12.04.2000 N 644 ( 644-2000-п ),Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити Програму інформатизації міста Києва на 2002 -2004 роки згідно з додатком.
2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київськійміській державній адміністрації) передбачати кошти на виконанняПрограми інформатизації міста Києва на 2002 - 2004 роки.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань транспорту та зв'язку.
Київський міський голова О.Омельченко
Додаток
до рішення Київради
від 11 липня 2002 р.
N 107/107
Програма
інформатизації міста Києва на 2002 - 2004 роки
Вступ
Програма інформатизації передбачає визначення основнихпринципів політики Київської міської державної адміністрації приформуванні та виконанні Програми інформатизації міста Києва на2002 - 2004 рр.
Програма інформатизації міста Києва повинна визначатистратегію інформаційно-аналітичного забезпечення розв'язаннясоціально-економічних, екологічних, науково-технічних,національно-культурних та інших проблем у сферах діяльностімісцевих органів державної виконавчої влади та місцевогосамоврядування на засадах широкого застосування комп'ютернихтехнологій.
Програма розроблена з урахуванням основних положень ЗаконівУкраїни "Про Національну програму інформатизації" ( 74/98-ВР ),"Про Концепцію Національної програми інформатизації" ( 75/98-ВР )та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядкуформування та виконання регіональної програми і проектуінформатизації" ( 644-2000-п ), а також Програмисоціально-економічного розвитку м. Києва.
1. Загальні положення
Проведений аналіз виконання чинної Програми інформатизаціїміста Києва на 1999 - 2001 роки показав, що її фактичне виконанняне буде завершено повністю у рамках зазначеного періоду (восновному, за браком фінансування), що створює загрозливітенденції відставання темпів впровадження та використання сучаснихкомп'ютерних інформаційних технологій в різноманітних сферахжиттєдіяльності столиці України.
1.1 Особливості інформатизації міста Києва
Київ, як об'єкт інформатизації, характеризується:
- особливим соціально-політичним і економічним становищем якстолиця держави;
- наявністю значної кількості роз'єднаних інформаційнихресурсів;
- достатньо розвинутою телекомунікаційною мережею, різнісегменти якої відрізняються технологічними особливостями, якіснимита кількісними показниками, належністю до власності різнихкомпаній;
- високим, в порівнянні з іншими регіонами України, рівнемнасиченості телефонами та комп'ютерами з розрахунку на душунаселення;
- інвестиційною привабливістю з боку як вітчизняного, так ііноземного капіталу;
- наявністю значної кількості підготовлених фахівців зінформаційних технологій (як випускників вузів, так і інженерногоперсоналу колишнього ВПК тощо);
- наявністю науково-дослідних, дослідно-конструкторських тавиробничих підприємств і організацій, які працюють в галузізв'язку та інформаційних технологій.
Програма інформатизації міста Києва повинна враховуватипріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку міста Києва,що спрямовані насамперед на оздоровлення економіки, створеннясприятливого життєвого середовища відповідно до сучасних вимогсоціальних стандартів якості життя, підвищення позитивнихтенденцій у розвитку трудового ресурсного потенціалу міста Києва,сприяння продуктивній трудовій діяльності населення тазабезпечення цільового соціального захисту громадян.Інформатизація Києва відіграє особливе значення для України тому,що має дві сторони: внутрішню та зовнішню. Внутрішня - пов'язана зжиттям та працею людей, а також з управлінням містом. Зовнішня -із Києвом як особливим важливим регіональним компонентом держави.
Програма інформатизації міста Києва передбачає наступніпріоритетні напрямки розвитку інформатизації:
- інформаційно-аналітичне забезпечення управлінськоїдіяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- комп'ютерно-телекомунікаційну та інформаційну підтримкурозв'язання соціально-економічних, екологічних, науково-технічних,національно-культурних та інших проблем у сферах діяльностімісцевих органів державної виконавчої влади та місцевогосамоврядування;
- інформаційне забезпечення потреб населення та підприємствусіх форм власності.
1.2 Стан інформатизації міста Києва
Однією із найважливіших передумов широкого впровадженнясучасних інформаційних технологій у всі сфери діяльності містаКиєва є створення сучасної інфраструктури інформатизації,основними елементами якої є:
- телекомунікаційна складова;
- мережеві інформаційні технології;
- сукупність інформаційних ресурсів;
- засоби обчислювальної техніки, мережеве обладнання тапрограмне забезпечення;
- прикладні інформаційні технології;
- система забезпечення інформаційної безпеки;
- сукупність кваліфікованих кадрів і система їх підготовки таперепідготовки;
- система науково-методичного забезпечення;
- система нормативно-правового забезпечення;
- система стандартизації та сертифікації;
- система виробництва та впровадження компонентівінформаційної інфраструктури.
Розглянемо більш детально лише ті компоненти, які повиннізнайти відображення в Програмі інформатизації міста Києва як однійіз регіональних програм, що є складовими Національної програмиінформатизації ( 74/98-ВР ).
Мережі електрозв'язку та мережі передачі даних є одним звизначальних компонентів телекомунікаційної інфраструктури. Станцих мереж в місті відображає рівень його інформатизації тавизначає її перспективу. За рівнем оснащення телефонним зв'язкомКиїв відстає від столичних міст економічно розвинених країн у 1,5- 2 рази, а з таких видів електрозв'язку, як передача даних,телерадіомовлення, стільникова мережа тощо, відставання ще більше.
Роботи зі створення корпоративних мереж більшості районів тауправлінь міста ще знаходяться у початковій стадії. Взаємодіясистем муніципального управління з відомчими корпоративнимисистемами практично відсутня. Повільно вирішується питаннястворення єдиної корпоративної мережі органів управління містаКиєва. Пілотний проект побудови цієї мережі не вдалося завершити восновному через відсутність фінансування, погану пропускнуспроможність каналів зв'язку, недостатню потужність центральноговузла корпоративної мережі.
Поточний стан розвитку сегмента мережі Інтернет, щознаходиться у м. Києві, значно випереджає розвиток українськогосегмента мережі Інтернет у цілому. У м. Києві послуги доступу доресурсів мережі Інтернет надають 119 операторів. Тут розміщуються43,7 % українських інформаційних ресурсів і більш ніж 50 %користувачів мережі. Сорок чотири головні управління та управлінняі районні у місті Києві державні адміністрації використовуютьможливості мережі Інтернет. Але це значно нижче, ніж у столицяхекономічно розвинених країн.
У 1999 - 2000 роках були проведені роботи з розвиткуінформаційного портрета міста та розробки на цій основі офіційногоВеб-сайта Київської міської державної адміністрації. Але цейінформаційний ресурс поки що слабо наповнений, а сам серверфункціонує недостатньо стабільно.
Побудова інфраструктури інформатизації міста Києва неможливабез використання сучасних засобів обчислювальної техніки,мережевого обладнання та програмного забезпечення. Разом з тим,незважаючи на нарощування темпів насичення міста засобамиобчислювальної техніки, їх якісний склад залишаєтьсянезадовільним. Все ще велику частку комп'ютерного парку складаютьзастарілі моделі. Лише 45,4 % від загальної кількості ПЕОМ, щозастосовуються в органах управління містом, є комп'ютери на базіпроцесора типу Pentium, Pentium II та Pentium III.
Ситуація на краще змінюється дуже повільно внаслідок практикибагаторічної експлуатації комп'ютерів і недосконалої системиформування амортизаційних відрахувань. У місті є значні потреби укомп'ютерних засобах на 2002 - 2004 роки.
Незважаючи на незадовільний фінансовий стан багатьохпідприємств і низьку купівельну спроможність як суб'єктівгосподарювання, так і населення, у м. Києві починає відроджуватисьі розширюватись індустрія виробництва програмного забезпечення.Все більше компаній починають займатися цим видом бізнесу,поступово насичуючи ринок проблемно-орієнтованим програмнимзабезпеченням. Однак розвиток цієї індустрії стримується не лишенизькою купівельною спроможністю, але й відсутністю дієвогомеханізму захисту прав на інтелектуальну власність. І хочаситуація почала змінюватися на краще, рівень використанняпіратського програмного забезпечення залишається все ще значним.
В м. Києві продовжується процес розробки та впровадження впрактичну діяльність органів управління прикладного програмногозабезпечення. Основними напрямками автоматизації є: облік тареєстрація, документообіг та контроль виконання,інформаційно-довідкові служби, розрахунки зі споживачами,розрахунок показників економічного та соціального розвитку міста,розрахунок балансу грошових прибутків і витрат населення;розрахунок внутрішнього валового продукту міста;бухгалтерсько-фінансові розрахунки, нарахування, виділення тарозподіл субсидій і матеріальної допомоги, нарахування таперерахунок пенсій. Але кількість таких систем все ще недостатня.Вони не охоплюють діяльність органів управління містом у багатьохнапрямках.
Зростає кількість банків та баз даних, реєстрів (банк данихнежилого фонду міста, банк даних про підприємства комунальноївласності та банк даних про промислові підприємства міста; банкданих розпоряджень міської державної адміністрації, реєстрвласників нерухомого майна, реєстр іноземних інвестицій та інш.).Створюються та розвиваються елементи ГІС-технологій. Однак все щевідсутня інтеграція створених систем, баз і банків даних, що недає можливості використання їх ресурсів для роботи в головнихуправліннях, управліннями та структурними підрозділами Київськоїміської державної адміністрації.
Основу нормативно-правового забезпечення інформатизаціїскладають прийняті у 1998 році Закони України "Про Національнупрограму інформатизації" ( 74/98-ВР ), "Про Концепцію Національноїпрограми інформатизації" ( 75/98-ВР ) (із змінами та доповненнями,внесеними у 2001 році). Сьогодні в Україні діють близько 80нормативно-правових актів, які визначають правовідношення вінформаційній сфері. Разом з тим слід зазначити, щонормативно-правове забезпечення інформатизації потрібно розвиватиі вдосконалювати. Зокрема, вимагають системного вирішення питанняліцензування діяльності у сфері інформатизації, сертифікаціїзасобів інформатизації, реалізації державного контролю за станомінформаційної безпеки в мережах передачі даних. Нагальною єпотреба законодавчого врегулювання відносин, що виникають упроцесі обміну електронною інформацією, стосуються формування тавикористання національних інформаційних ресурсів, захиступерсональних даних та інших.
Незважаючи на значний пакет законів, постанов, указів,практично відсутня нормативна і методологічна база по рядунайважливіших проблем інформатизації міста.
1.3 Проблеми міської інформатизації
Програма інформатизації міста Києва як регіональна програмаз'явилась в Україні однією з перших, але в процесі інформатизаціїміста Києва існують як загальні для регіонів України, так і своїспецифічні проблеми. Основною проблемою є те, що структура бюджетуміста Києва не передбачає цільові витрати на Програмуінформатизації м. Києва. Як результат - у місті не здійсненосистемний підхід до вирішення проблем інформатизації, відсутняєдина методологічна база інформатизації, дієва координація іцентралізований контроль за ефективністю використання коштів, щовиділяються з різних джерел на інформатизацію.
До числа основних методичних та технологічних недоліків слідвіднести наступні:
- не сформульовані організаційні принципи та не створенаструктура регулювання інформаційної взаємодії суб'єктів, а такожобліку й реєстрації баз та банків даних;
- не запроваджена єдина методологія проектування та побудовиінформаційних систем як основних засобів комплексноїінформатизації; застосовуються різні підходи до створення таінтеграції таких систем;
- не створено єдиного телекомунікаційного середовища, якимповинна бути загальноміська базова мультисервісна мережа передачіданих;
- не створена загальноміська система електроннихінформаційних ресурсів;
- не впроваджені потужні аналітичні процедури у процесприйняття керівних рішень;
- недостатнє впровадження геоінформаційних технологій у тісфери, де ефективність їх застосування дуже висока;
- більшість створених інформаційних систем маютьвузьковідомчу направленість і доступ до їх ресурсів зі сторониможливих зацікавлених суб'єктів міської влади не забезпечується.
1.4 Головна мета та завдання інформатизації міста Києва
Головною метою інформатизації м. Києва є створенняоптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізаціїправ громадян, органів місцевої влади і місцевого самоврядування,організацій, громадських об'єднань на основі формування івикористання електронних інформаційних ресурсів і сучаснихкомп'ютерних технологій.
Головними критеріями інформатизації міста є:
1) формування та здійснення єдиної політики у сферіінформатизації міста, визначення стратегії та тактики розвиткуінформаційної індустрії;
2) забезпечення інформаційної підтримки процедур прийняттярішень для керування економічними і соціальними процесами органамимісцевого самоврядування та виконавчої влади та місцевогосамоврядування;
3) створення єдиного міського інформаційного ресурсу, якийбуде інтегрувати різноманітні інформаційні ресурси з забезпеченнямможливості колективного користування:
- органів місцевого самоврядування і виконавчої влади;
- сфери виробництва і виробничої інфраструктури(промисловість, енергетика, зв'язок, транспорт, будівництво і т.д.);
- соціальної, індивідуально-побутової і правової сфери(наука, освіта, культура, засоби масової інформації, охороназдоров'я, соціальне забезпечення, зайнятість, пошта,житлово-комунальні служби, юридичні консультації і т. д.);
- сфери ринкової інфраструктури;
- максимальне використання Internet-технологій для вирішеннязавдань інформаційного обміну;
- формування умов для задоволення інформаційних потреб,розвиток інформаційної культури населення та створення умов дляповного, достовірного і своєчасного представлення інформації,необхідної громадянам;
- розвиток ринку інформаційних послуг;
- створення інформаційної інфраструктури міста, що забезпечуєефективне застосування сучасних інформаційних технологій,технічних і програмних засобів.
Головними завданнями інформатизації міста Києва у 2001 - 2004роках повинні бути:
- інформатизація процесів управління Київської міськоїдержавної адміністрації та районних державних адміністрацій міста,створення елементів електронного муніципального уряду;
- створення та розвиток міських систем і мереж, що визначаютьінформаційну інфраструктуру міста, із забезпеченням їхньоїсумісності й взаємодії з загальнодержавними інформаційнимиресурсами;
- забезпечення єдності стандартів у сфері інформатизації,відповідність загальнодержавним і міжнародним рекомендаціям івимогам;
- підготовка, впровадження правових і господарських норм, щозабезпечують розвиток інформатизації міста;
- інформатизація соціально-економічних та гуманітарних сфер,разом із інформатизацією сфери виробництва, праці і зайнятості,соціального захисту та ін.;
- створення міських чи окремих розподільних банків даних, якіотримують дані з усіх соціально-економічних аспектівжиттєдіяльності міста;
- створення регіональної інформаційно-аналітичної системи зпитань надзвичайних ситуацій в м. Києві;
- створення нормативно-правових, виробничих, організаційнихта інших умов, що забезпечують розвиток інформатизації міста;
- формування та захист інформаційних ресурсів міста;
- підготовка управлінських кадрів Київської міської державноїадміністрації та районних держадміністрацій міста, залученнянаселення до активного використання нових можливостей, наданихінформаційними технологіями.
2. РОЗВИТОК ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА МІСТА
2.1 Основні принципи та завдання формування
телекомунікаційного середовища міста
Розвиток існуючих і створення нових телекомунікаційних мереждля задоволення потреб міста Києва повинен забезпечуватиможливість їхньої інтеграції в інші телекомунікаційні мережі.Враховуючи обмеженість коштів, розвиток телекомунікаційних мереж,доцільно створювати експериментальні пілотні зони з наступним їхрозширенням.
Вирішення завдань інформатизації ставить до
телекомунікаційних мереж наступні вимоги:
- подальше розширення складу і підвищення якості традиційнихпослуг зв'язку;
- впровадження і розвиток нових телекомунікаційних служб,таких як: електронна пошта, телефакс та ін.;
- інтеграція всіх існуючих мереж зв'язку та служб у єдинетелекомунікаційне середовище на базі цифрових методів передачі йобробки сигналів і створення єдиної гетерогенної корпоративноїмережі;
- створення виділених і накладених регіональних, відомчих,банківських і інших цифрових мереж з інтеграцією обслуговування;
- забезпечення масштабованості, мультисервісності тавідмовостійкості мережі;
- взаємний обмін інформацією між інформаційними системамизагальнодержавного та регіонального рівня.
2.2 Пріоритетні напрямки розвитку телекомунікаційного
середовища та послуг зв'язку
Програма розвитку телекомунікаційного середовища для потребміста Києва повинна включити заходи щодо:
- створення телекомунікаційного середовища, яке мало б змогуповністю задовольнити потреби органів місцевої влади та органівмісцевого самоврядування, комунальних підприємств, соціальноїсфери та сфери послуг міста з визначенням перспективних напрямківрозвитку складових елементів телекомунікаційного середовища -первинних каналів, вузлів комутації і мережевих технологій;
- виявлення пріоритетних напрямків і формування вичерпногокомплексу послуг для всіх категорій кінцевих користувачів;
- створення єдиної бази сервісу, витратних матеріалів,замінних та запасних частин;
- координація державних, відомчих та комерційних програмрозвитку телекомунікаційної мережі міста для виключеннянепотрібного дублювання і розпилення ресурсів.
2.3 Основні принципи та завдання інформаційного
наповнення телекомунікаційного середовища
Задоволення інформаційних потреб залежить від інформаційногонаповнення й ефективного використання телекомунікаційногосередовища для транспортування інформації. Крім того, цевизначається організацією, змістом і використанням інформаційнихресурсів для надання різноманітних послуг з виконанням вимог побезпеці й ефективній взаємодії між суб'єктами єдиногоінформаційного ресурсу.
Щодо інформаційного наповнення та пріоритетною метою йзавданнями розвитку є:
- формування та захист державних інформаційних ресурсів;
- створення необхідних передумов для підвищення ефективностіі якості інформаційного забезпечення процесу прийняття рішень зістратегічних і оперативних завдань соціального й економічногорозвитку міста;
- забезпечення повноти, точності, вірогідності і своєчасностінадання інформації органам управління всіх рівнів, юридичним іфізичним особам, незалежно від їхнього територіального розміщення;
- інтеграція інформаційних ресурсів різних сфер діяльностідержави і суспільства, місцевих органів влади і реалізація доступудо них;
- сумісність, взаємодія відомчих і територіальнихінформаційних систем (на всіх рівнях управління) на базі сучаснихінформаційних технологій, міжнародних стандартів,загальнодержавних систем класифікації і кодування інформації, формпредставлення інформаційних ресурсів;
- створення проблемно-орієнтованих і корпоративних системформування, поширення і раціонального використання інформаційнихресурсів міста;
- створення інтегрованого інформаційного сховища;
- підвищення ділової активності громадян і розвиток малогопідприємництва шляхом забезпечення доступу досоціально-економічної і суспільно-політичної інформації, а такождо інформаційних фондів сфер науки, культури тощо;
- розвиток механізму надання інформаційних послуг і ринкуінформаційних продуктів.
3. ФОРМУВАННЯ ЄДИНОГО МІСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО РЕСУРСУ
3.1 Принципи формування єдиного міського
інформаційного ресурсу
Головними принципами формування єдиного інформаційногоресурсу м. Києва є:
- реалізація основних напрямків державної політики у сферірозвитку телекомунікаційного середовища, формування й об'єднанняінформаційних ресурсів, забезпечення прав громадян на інформацію;
- створення та розвиток інформаційної індустрії в інтересахміста;
- створення умов для розвитку підприємництва у сферіінформаційної індустрії;
- максимальне використання інтелектуального та кадровогопотенціалу міста;
- підтримка корпоративних та регіональних інформаційнихсистем і мереж, а також забезпечення їхньої сумісності тавзаємодія із загальнодержавними й міжнародними інформаційнимиресурсами;
- формування ринку інформаційних ресурсів, послуг,інформаційних систем, технологій, засобів їхнього забезпечення;
- забезпечення умов для розвитку та захисту усіх формвласності на інформаційні ресурси;
- підвищення ділової та суспільної активності громадян шляхомнадання рівної з державними структурами можливості користуватисявідкритою нормативно-правовою і політичною інформацією, а такожінформаційними фондами сфер науки, освіти, культури тощо.
3.2 Організаційно-технічні та технологічні основи
створення міського інформаційного ресурсу
Міський інформаційний ресурс повинен створюватись зурахуванням наступного:
- забезпечення інтеграції наявних і створюваних регіональних,корпоративних і проблемно-орієнтованих електронних інформаційнихресурсів;
- дотримання єдності організаційних, технічних ітехнологічних принципів побудови інформаційних мереж міста;
- дотримання міжнародних стандартів в галузіінформаційно-обчислювальних мереж та засобів зв'язку,інформаційних ресурсів і систем;
- забезпечення інформаційної безпеки і багаторівневогозахисту інформації від несанкціонованого доступу, включаючигарантії достовірності переданої інформації у телекомунікаційнихсистемах;
- забезпечення можливості колективного доступу доінформаційних ресурсів, які створюються та функціонують у складікорпоративної інформаційно-аналітичної мережі міста;
- розвитку інформаційних ресурсів і проблемно-орієнтованихсистем на основі стандартів відкритих систем, що забезпечуютьможливість спільного використання різних апаратних платформ іопераційних систем;
- використання сертифікованих програмно-технічних рішень іуніфікованих компонентів функціонуючих систем і мереж;
- забезпечення обліку та реєстрації інформаційних ресурсів;
- розвитку геоінформаційних технологій, створення районнихбагатоцільових кадастрів та удосконалювання на цій базі системмоніторингу й управління;
- розвитку механізмів та засобів надання інформаційногосервісу кінцевим користувачам.
Обов'язковою та найважливішою умовою формування йвикористання єдиного інформаційного ресурсу є нормативно-правовабаза, що визначає основи регулювання відносин суб'єктів, що берутьучасть в інформаційному обміні.
3.3 Структура інформаційного ресурсу міста
Створення систем формування, поширення і раціональноговикористання інформаційних ресурсів повинно здійснюватись наоснові комплексного підходу, що включає:
- виділення та створення в місті ключових організаційних,управлінських і соціальних структур, що активно використовуютьінформаційні технології;
- організацію в цих структурах процесу системної інтеграціїіснуючих і розроблюваних інформаційних об'єктів;
- адаптацію існуючих локальних систем формування, поширення іраціонального використання інформаційних ресурсів до сучаснихінформаційних технологій і нових вимог соціально-економічногорозвитку;
- використання різних інформаційних технологій на основізбалансованої нормативно-правової, фінансової і соціальноїпідтримки різнорідних технологій формування, поширення іраціонального використання інформаційних ресурсів з активнимзближенням їх у процесі системної інтеграції.
У рамках формування єдиного міського інформаційного ресурсу впріоритетному порядку необхідно впровадити та ввести державнийінформаційний реєстр, що містить відомості про організації -власників державних, недержавних і змішаних інформаційнихресурсів. Це може бути забезпечене шляхом створення:
- міського інформаційно-аналітичного центру, на який будепокладено обов'язок щодо організації збору, первинної обробки,збереження інформаційних ресурсів та надання кінцевим користувачамдоступу згідно визначених умов, а також для реєстраціїінформаційних систем і мереж, баз і банків даних;
- районних державних та комерційних організацій длядовідково-інформаційного обслуговування юридичних і фізичних осіб.
3.4 Застосування пріоритетних інформаційних технологій
З урахуванням світових тенденцій, що складаються, урозглянутій предметній галузі пропонується при реалізації Програмиспиратися на наступні сучасні інформаційні технології:
- базові технології Internet (WWW, Gopher, ftp, IRC, E-mail іт. д.);
- інформаційну службу X.500;
- ідеологію інформаційних сховищ і архітектуру"клієнт-сервер";
- SQL - орієнтовані інструментальні системи (СКБД ORACLE,INFORMIX і т. д.);
- CASE - технології проектування інформаційних систем і базданих;
- ГІС - технології у тих сферах, де їх використання єнайбільш ефективним;
- мультимедійні технології і технології створення віртуальноїреальності;
- інтранет-ідеологія при створенні корпоративних та відомчихінформаційних систем.
Зазначені вище технології дозволяють забезпечити технологічніпередумови для побудови територіально розподілених,проблемно-орієнтованих і корпоративних інформаційних мереж ісистем у вигляді логічних надбудов над єдиним телекомунікаційнимсередовищем міста Києва.
Впровадження єдиної системи електронного документообігуорганів виконавчої влади та місцевого самоврядування м. Києвапередбачає практичну реалізацію автоматизованого документообігу зрегламентацією прав доступу до загальної інформації, можливістюколективної роботи над документами, забезпечення: приймання,реєстрації, розгляду, передачі, відправки, оперативногозберігання, контролю виконання, систематизації і класифікації,формування справ, складання описів та передачі в архів документів.
Один із напрямків розвитку систем інформаційної підтримкиміської державної адміністрації та районних в місті Києвідержавних адміністрацій може базуватись на використаннігеоінформаційних технологій (ГІС-технології) та створенні на їхоснові регіональних багатоцільових кадастрів (земельний,екологічний, соціальний, водяний, лісовий, транспортний,геологічний, природно-ресурсний тощо).
Розробляючи технологію створення розподілених баз даних,варто передбачити перехід на наскрізну технологію зборуінформації, надавши програмні засоби безпосередньо суб'єктам, щоведуть спостереження, з максимальним дотриманням вимог позабезпеченню безпеки і захисту від несанкціонованого доступу доінформації.
Створення єдиної системи інформаційно-аналітичного
забезпечення діяльності органів місцевої влади та місцевого
самоврядування з інтеграцією інформаційних ресурсів передбачає
впровадження автоматизованих аналітичних методів підготовки
рішень.
3.5 Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності
місцевих органів виконавчої влади в місті Києві
Основними комплексами завдань інформатизації щодоінформаційно-аналітичного забезпечення діяльності місцевих органіввиконавчої влади в місті Києві слід вважати забезпеченняуправління територією та містобудуванням, гуманітарною сферою,господарсько-економічною діяльністю міста, майном тажитлово-комунальним господарством, зовнішньоекономічною діяльністютощо.
З метою підвищення ефективності управлінської діяльностідержавних адміністрацій всіх рівнів необхідно створюватиінформаційно-аналітичний комплекс "Адміністративне управліннямістом". Основними складовими цього комплексу повинні бути єдинийелектронний документообіг, система автоматизованого обліку тазберігання рішень Київської міської ради, Київської міськоїдержавної адміністрації, районних державних адміністрацій, системаконтролю виконання законодавчих актів, розпоряджень КМДА, аналізурішень держадміністрації щодо виконання законів, системааналітичної підтримки процесу прийняття рішень. Окремимискладовими цієї системи повинні бути інформаційно-аналітичнісистеми районних державних адміністрацій. Телекомунікаційноюосновою цієї системи повинна стати корпоративна мультисервіснателекомунікаційна мережа КМДА.
Розвиток інформаційно-аналітичного комплексу "Управліннятериторією та містобудуванням" дозволить вести автоматизованийоблік земель (земельний кадастр), економічної та грошової оцінкиземель, облік (кадастр) природних ресурсів, здійснюватиавтоматизований аналіз використання земельних ділянок, виділенняземель під забудову, передачі в оренду, у власність, а такожоформлення та реєстрації документів з усіх видів операцій ізземлею. Крім того, він дозволить в автоматизованому режимістворення та підтримку Генерального плану міста, веденнямістобудівного кадастру, єдиного реєстру адрес міста, планування,обліку та контролю об'єктів капітального промислового тажитлово-комунального будівництва; аналізу та контролю за їхбудівництвом і введенням в дію тощо. Всі ці програмно-апаратнікомплекси повинні будуватись на базі широкого застосуваннягеоінформаційних технологій. Нерозривною частиною цього комплексує забезпечення ведення інформаційного моніторингу станунавколишнього середовища та об'єктів забруднення, облікупідприємств - забруднювачів, розрахунку викидів та розсіюванняшкідливих речовин, розрахунку екологічного та інших видів збитків,нарахування штрафів за нанесені збитки.
Для підтримки діяльності, пов'язаної з гуманітарною сферою,необхідно створення та поступове впровадження автоматизованихсистем персоніфікованого обліку та аналізу демографічного складунаселення; баз даних щодо стану соціально-побутового та медичногообслуговування населення, контроль за виконанням заходів щодопрацевлаштування; обліку та аналізу діяльності громадських,партійних та релігійних організацій тощо. З метою прогнозуваннярозвитку установ науки, культури, освіти, фізкультури і спорту тамолодіжного дозвілля необхідно приділяти увагу створеннювідповідних інформаційно-аналітичних систем.
Для інформаційної підтримки соціально вагомої сфери - охорониздоров'я потрібно забезпечити впровадження систем веденняавтоматизованого обліку установ охорони здоров'я та контролю за їхдіяльністю, управління фінансуванням бюджетних медичних установ,аналізу попиту на медичні послуги, контролю та аналізу стануохорони здоров'я громадян міста.
Освіта відіграє важливу роль в регенерації інтелектуальногота трудового потенціалу столиці. Потрібна увага впровадженнюдистанційних, мультимедійних методів та технологій навчання,створенню відповідних баз та банків знань.
Справа збереження та розвитку культурного надбання столиціпотребує відповідної інформаційної підтримки, що дасть змогустворити реєстр мультимедійних електронних паспортів опису творівкіномистецтва, пам'яток історії та культури, явищ музичної ітеатральної творчості, тематичних баз даних з реферативною,фактографічною та оглядово-аналітичною інформацією з питанькіномистецтва, музичної культури, театрального мистецтва,електронного інформаційного бібліотечного ресурсу.
Своєчасний соціальний захист населення вимагає впровадженнятехнологічної підтримки системи обліку пільгових категорійгромадян, які потребують соціального захисту, надання пільг,субсидій, пенсійного забезпечення, обліку пільгових робочих місцьдля підприємств по працевлаштуванню окремих пільгових категорійгромадян, прогнозування розвитку установ соціального захисту,контролю та аналізу зайнятості населення, ринку праці, облікубезробітних та аналізу їх працевлаштування.
Київ потребує відповідної інформаційно-аналітичної підтримкисвоєї як господарчо-економічної діяльності за рахунок розвиткусистеми інформаційно-аналітичної підтримки фінансової діяльностіКМДА, енергетичного комплексу, промисловості міста, транспорту,торговельного та побутового обслуговування, міжнародних тазовнішньоекономічних зв'язків. Складовими елементами такої системиповинні бути інтегровані бази даних, моніторингу та прогнозуванняосновних індикаторів соціально-економічного розвитку районів тагалузей економіки міста, макроекономічних показників міста,управління державним майном тощо. Крім того, повинно здійснюватисьвпровадження та розвиток інформаційно-аналітичних систем зпідготовки місцевого бюджету, аналізу та контролю його виконанняіз забезпеченням щомісячного і щодекадного планування надходженьдо державного бюджету та щоденного складання балансу, облікуоб'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, обліку та аналізувикористання позабюджетних, цільових, резервних, валютних фондівфінансування підприємств, підпорядкованих адміністрації.
В енергетичному комплексі необхідно впровадження другої чергиоперативно-інформаційного комплексу "Київенерго", геоінформаційноїбази даних про газові мережі міста, мережі збору та обробкиінформації про стан постачання природного газу міста Києва.
Система інформаційно-аналітичного забезпечення промисловостіміста надасть змогу здійснювати аналіз та прогнозуваннярезультатів надання фінансової допомоги підприємствам міста,аналіз фінансового стану підприємств, підготовки програмсоціально-економічного розвитку, перепрофілювання, конверсіїпромислових підприємств та контроль за їх виконанням, обліку тааналізу номенклатури та обсягів продукції, що підлягає поставцідля державних потреб, а також продукції, що поставляється дляпотреб відповідної міської ланки, ведення реєстру промисловихпідприємств усіх видів підпорядкування та усіх форм власності,ведення реєстру продукції промислових підприємств та ціни на неї,обліку виробничих потужностей та їх завантаженості тощо.
Ефективний розвиток транспорту неможливий без відповідноїінформаційно-аналітичної підтримки, яка надасть змогу вестиавтоматизований облік та аналіз поточного стану та експлуатаційниххарактеристик транспортних мереж загального призначення, облік тааналіз вантажообігу за видами транспорту, узгодженнявантажопотоків, облік та аналіз пасажиропотоків міського,міжміського, міжобласного та міждержавного транспорту, узгодженняпасажиропотоків, облік підприємств громадського транспорту, аналізїх потужностей, планування та прогнозування їх розвитку.
Для ефективного управління майном потрібен розвитокінформаційно-аналітичної системи, яка давала б змогу вести облікмайна, що знаходиться у власності громади міста, аналізу йоговикористання, облік нерухомості, аналізу її використання тапідготовки пропозицій по оптимальному її використанню, підготовкипрограм приватизації майна, контролю та аналізу їх виконання,облік приватизації житла та контролю за його здійсненням.
Потребує уваги і створення системи інформаційно-аналітичноїпідтримки діяльності, яка пов'язана з житлом, житлово-комунальнегосподарство благоустроєм та комунальними послугами. Ця системадозволить вести автоматизований облік та аналіз стану житловогофонду, облік та аналіз використання житлових приміщень, облікгромадян на отримання житлової площі, розподілу та перерозподілужитлової площі, облік та аналіз використання нежитлового фонду,планування та прогнозування розвитку житлового фонду та йогоремонту, планування та прогнозування ремонту і розвитку шляховихкомунікацій; облік та аналіз стану комунікацій теплопостачання,водопостачання, енергетики та інших підземних і наземнихкомунікацій, облік зелених насаджень, планування їх заміни тарозвитку.
Важливим кроком для забезпечення життєдіяльності міста тазахисту населення при загрозі або виникненні надзвичайних ситуаційє створення Регіональної інформаційно-аналітичної системи з питаньнадзвичайних ситуацій м. Києва (РІАС-НС) з центром оперативногореагування (Кризовий центр) на виникаючі аварії, катастрофи істихійні лиха.
РІАС-НС повинна забезпечити максимальне ефективне такоординоване використання можливостей наявних органів управління,сил і засобів для запобігання НС або локалізації поширеннянебезпеки в мінімально можливі терміни на початковому етапі їхвиникнення і скорочення до мінімального розміру можливих збитків івтрат.
Потребує інформаційно-аналітичної підтримки
зовнішньоекономічна діяльність. При цьому розвиток системи
інформаційно-аналітичного забезпечення міжнародних та
зовнішньоекономічних зв'язків буде здійснюватись з урахуванням
інформаційної підтримки виконання "Програми залучення іноземних
інвестицій в економіку м. Києва ( ra1662017-97 )".
З метою підвищення надходжень до бюджету міста потребуєрозвитку туризм та готельне господарство у м. Києві.інформаційно-аналітична підтримка цього процесу передбачаєстворення автоматизованих систем обліку стану туристичноїдіяльності, аналізу та прогнозування розвитку туризму в Києві,обліку, аналізу та прогнозування розвитку готельного господарства.
3.6 Інформаційне забезпечення потреб населення,
підприємств, установ та організацій
Важливою ознакою інформаційного суспільства є створення умовдля повного задоволення інформаційних потреб населення,підприємств, установ та організацій за рахунок створеннярізноманітних баз та банків даних, довідково-інформаційних систем.
Насамперед, це електронні інформаційні ресурси, якістосуються діяльності влади і мають відношення до кожного мешканцята підприємця міста. Мова йде про створення відповіднихвеб-сайтів, а в перспективі веб-порталу, на яких повиннависвітлюватись діяльність Київської міської ради, Київськоїміської державної адміністрації, районних у місті Києві державнихадміністрацій, їх рішення. Такі сайти будуть мати інтерактивнийзв'язок, тобто кожен громадянин повинен мати змогу спілкування звідповідними підрозділами та службами в дистанційному режимі.Діапазон змісту спілкування лежить від отримання довідковоїінформації до здійснення відповідних дій по отриманню довідоктощо.
Важливе значення для забезпечення інформаційних потребмешканців Києва та гостей столиці мають веб-сайти з розміщеноюінформацією про систему торгівлі, транспорту, готелів, медичногота побутового обслуговування, культурно-розважальні таспортивно-оздоровчі заклади тощо. Інформаційні веб-сайти з питанькультури, мистецтва, архітектури також повинні задовольнити попитнаселення та гостей столиці.
Особливої уваги потребує створення електронногоінформаційного ресурсу про столицю України місто-герой Київ іззагальними даними (географічна, історична довідка, органи влади,туристичні об'єкти тощо), інформацією про систему управліннямістом, інформацією для іноземних гостей міста (візовий режим,посольства та консульства), інформацією про найбільш важливі фактита події в соціально-економічному, політичному, культурному житті.
Для підтримки розвитку малого бізнесу та електронної торгівлінеобхідно створювати електронні інформаційні ресурси з розміщеннямна відповідних веб-сайтах переліку малих підприємств зпропозиціями їх товарів та послуг, інформації щодо консультативноїдопомоги для підприємців тощо.
Увага повинна приділятись і створенню загальнодоступнихелектронних інформаційних ресурсів бібліотек міста Києва зможливістю доступу до електронних каталогів та різноманітнихпублікацій в бібліотеках міста Києва і замовлення літератури.
Одним із методів вирішення питання працевлаштування євпровадження та технологічна підтримка веб-сайта з інформацією провакантні робочі місця, про пропозиції фахівців з влаштування нароботу. Крім того, з метою підтримки незалежного існування ісоціальної адаптації літнього та непрацездатного населеннянеобхідно передбачити забезпечення умов спілкування таких людей задопомогою Інтернет та роз'яснення їх пільг і політики держави таміста Києва щодо подання їм допомоги, сприяння забезпеченнюзайнятості літніх людей та інвалідів.
Впровадження інформаційної системи підтримки дітей і охорониматеринства та дитинства створить умови для широкого роз'ясненняправ та пільг, які надаються матерям та дітям, а також політикидержави та міста Києва щодо охорони материнства, дитинства танадання допомоги, пропаганди здорового способу життя та методіввиховання дітей.
3.7 Порядок використання інформаційного ресурсу міста
Послуги інформаційного транзиту в телекомунікаційномусередовищі й послуги користування інформаційними ресурсамискладають основу обслуговування користувачів інформації. Вониможуть бути організовані у формі обміну й надання інформаційноїпослуги.
Користувачі - громадяни, органи місцевого самоврядування,органи державної влади, організації і громадські об'єднання -мають рівні права на доступ до загальних інформаційних ресурсів іне зобов'язані обгрунтовувати перед власником цих ресурсівнеобхідність одержання ними інформації, яка запитується (винятокскладає інформація з обмеженим доступом). Відносини, пов'язані зправом власності, що виникають у результаті надання чи одержанняінформаційної послуги, визначаються договором між власникомінформаційних продуктів і користувачем.
Власники інформаційних ресурсів забезпечують користувачівінформацією з інформаційних ресурсів на основі законодавства,статутів відповідних органів і організацій, положень, а такождоговорів.
Інформація, отримана на законних підставах із державнихінформаційних ресурсів громадянами й організаціями, може бутивикористана ними для створення похідної інформації з метою їїкомерційного поширення з обов'язковим дотриманням вимог щодоавторського і суміжних прав.
Гарантії і права щодо надання доступу громадянам іорганізаціям до інформації, обов'язки й відповідальність власниківінформаційних ресурсів, захист інформації і права споживачіввизначаються чинним законодавством.
4. ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ТА ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ
При реалізації Програми інформатизації м. Києва повинні бутизакладені основи системи інформаційної безпеки, що включаєкомплекс заходів і технічних рішень по захисту, а саме:
- від порушення функціонування мережі шляхом усунення впливуна інформаційні канали, канали сигналізації, управління,комунікаційного устаткування, системного й прикладного програмногозабезпечення;
- від несанкціонованого доступу до інформації шляхомвиявлення й нейтралізації спроб використання ресурсів мережі, щоприводять до порушення цілісності інформації, зміни функціонуванняпідсистем розподілу інформації;
- від руйнування засобів захисту, з можливістю доказунеправомочності дій користувачів і обслуговуючого персоналумережі;
- від упровадження програмних "вірусів" і "закладок" упрограмні продукти.
У процесі реалізації даної Програми повинні бути вирішенізавдання створення організаційної і технологічної інфраструктурикерування системою безпеки й захисту інформації єдиногоінформаційного ресурсу міста.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ З ІНФОРМАТИЗАЦІЇ МІСТА КИЄВА
Замовником Програми інформатизації міста Києва є Київськаміська державна адміністрація. Всі без винятку проекти та роботи зінформатизації, які фінансуються з міського бюджету, повиннівключатися в Програму інформатизації міста Києва. Окремі проектита завдання загальнодержавних та галузевих програм, якіфінансуються з відповідних джерел, включаються в Програму зі своїмбюджетом, а при необхідності розглядається питання про їхнюдодаткову фінансову підтримку за рахунок міського бюджету.Взаємини учасників Програми визначаються укладеними між нимидоговорами, статутами, положеннями й іншими нормативними актами. Упроцесі формування завдань та проектів Програми здійснюєтьсяінвентаризація діючих проектів і програм з інформатизації, якіфінансуються за рахунок міського бюджету, з наступним проведеннямтехніко-економічної експертизи.
У Програмі можуть бути виділені першочергові проекти, щовідіграють визначальну роль у вирішенні проблем інформатизаціїміста. Ці напрямки повинні мати пріоритетне фінансування зміського бюджету.