КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
N 1662 від 20.10.97
Про концепцію та програму залучення іноземних інвестицій в
економіку м. Києва
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від21.05.96 N 540 ( 540-96-п ) "Про роботу Київської міськоїдержавної адміністрації щодо забезпечення реалізаціїсоціально-економічної політики Президента України та Програмидіяльності Кабінету Міністрів України" та розпорядження Київськоїміської державної адміністрації від 28.11.96 N 1848( ra1848017-96 ) "Про сприяння активізації інвестиційноїдіяльності та вдосконалення системи залучення інвестицій" та зметою формування сприятливого інвестиційного клімату, активізаціїінвестиційних процесів, найбільш широкого залучення інвестиційнихресурсів у розвиток економіки, соціальної сфери, науки, розширенняучасті регіональних господарських структур у процесі міжнародноїекономічної інтеграції:
1. Затвердити Концепцію залучення іноземних інвестицій векономіку м. Києва як складову частину Концепції залученняінвестицій в економіку м. Києва згідно з додатком 1.
2. Затвердити Програму залучення іноземних інвестицій векономіку м. Києва як складову частину Програми залученняінвестицій в економіку м. Києва згідно з додатком 2*.
3. Управлінню економіки (Смолянінова Л.В.) та Київськомуінвестиційному агентству (Козак В.О.) виступити замовникомрозробки Концепції та Програми залучення інвестицій в економіку м.Києва.
4. Зобов'язати районні у м. Києві державні адміністрації таструктурні підрозділи Київської міської державної адміністраціївиконувати заходи, передбачені Програмою залучення іноземнихінвестицій в економіку м. Києва, та надавати Київській міськійдержавній адміністрації необхідну інформацію про хід виконанняпрограми щоквартально до 10 числа наступного місяця післязакінчення кварталу.
5. Керівникам підприємств, установ державної власностіактивізувати діяльність щодо залучення інвестицій з метоюпідвищення конкурентноздатності на внутрішньому та зовнішньомуринках, для чого забезпечити:
- підготовку відповідних фахівців, спроможних здійснюватиактивну діяльність підприємств з питань залучення інвестицій;
- розробку інвестиційних пропозицій, бізнес-планів таінвестиційних проектів відповідно до вимог і стандартівміжнародних фінансових установ.
6. Київському міському управлінню статистики (Близненко Ю.А.)на підставі статистичної звітності стосовно надходження іноземнихінвестицій щоквартально аналізувати їх форми, види, джереланадходжень, напрямки використання, відповідність затвердженійПрограмі залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва.
7. Валютно-експертному управлінню (Чорноволенко О.В.), службіміжнародних зв'язків (Князєв Л.М.) до 30.10.97 підготувати напідставі затвердженої адресної програми та наданих пропозиційрайонних у м. Києві державних адміністрацій перелік першочерговихінвестиційних проектів та внести пропозиції щодо фінансуваннярозробки бізнес-планів на засідання Координаційної ради з питаньінвестицій.
8. Фінансовому управлінню (Падалка В.М.) внести пропозиціїщодо джерел фінансування виконаних робіт з розробки Концепції таПрограми залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва.
9. Службі міжнародних зв'язків (Князєв Л.М.), Київськомуміському управлінню зовнішніх економічних зв'язків(Погребняк В.В.), валютно-експертному управлінню (ЧорноволенкоО.В.) підготувати відповідне звернення Київської міської державноїадміністрації до іноземних інвесторів та забезпечити йогопоширення через посольські, консульські та міжнародні установи.
10. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти назаступника голови Київської міської державної адміністраціїЯлового В.Б.
Голова О.Омельченко
______________
* Додаток 2 не друкується.
Додаток 1
до розпорядження Київської міської
державної адміністрації від
20.10.97 р. N 1662
Концепція
залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва
Київська міська державна адміністрація виходить
з того, що тільки врахування інтересів іноземного
інвестора та поєднання їх з інтересами м. Києва
може стати основою для плідного взаємовигідного
співробітництва
О.Омельченко,
голова Київської міської
державної адміністрації
1. Загальні положення
Розглядаючи недостатність коштів на розвиток економікистолиці України як найважливішу проблему, Київська міська державнаадміністрація переходить до розробки спеціальних програмнихдокументів, покликаних раціонально та ефективно організуватироботу для залучення інвесторів до розвитку міста.
Першими з цих документів стануть концепція та програмазалучення інвестицій.
Ця концепція є складовою частиною загальної стратегії щодозалучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій в економіку м. Києва.
Цю концепцію розроблено згідно з "Концепцією регулюванняінвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформаціїекономіки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від01.06.95 N 384 ( 384-95-п ), та протоколом доручень, напрацьованихпід час апаратної наради Київської міської державної адміністраціївід 17.01.97, затвердженого її головою 31.01.97. При розробціконцепції було взято за основу закони України: "Про режиміноземного інвестування" ( 93/96-ВР ), "Про інвестиційнудіяльність" ( 1560-12 ), "Про зовнішньоекономічну діяльність"( 959-12 ), "Про господарські товариства" ( 1576-12 ), "Пропідприємництво" ( 698-12 ), "Про підприємства в Україні"( 887-12 ).
Ця концепція визначає стратегію залучення Київською міськоюдержавною адміністрацією іноземних інвестицій в економіку м. Києвадля подальшої деталізації шляхів, механізмів та розробки програмиконкретних заходів щодо її реалізації.
2. Основні причини, що перешкоджають
залученню інвестицій
2.1. Зовнішні причини:
1. Політико-правова нестабільність;
2. Відсутність права приватної власності на землю;
3. Повільні темпи приватизації;
4. Фіскальна спрямованість податкової політики;
5. Невідповідність судово-правової системи міжнароднимстандартам.
2.2. Внутрішні причини:
1. Відсутність маркетингової політики міста щодо вивченнязовнішнього і внутрішнього ринків інвестицій;
2. Відсутність чіткого організаційно-правового механізмурегулювання інвестиційного процесу;
3. Недосконалість існуючої системи місцевих податків тазборів;
4. Недосконалість системи контролю за реалізацієюінвестиційних проектів;
5. Невідповідність існуючої інфраструктури світовим вимогам.
3. Цілі та завдання концепції
Цілі та завдання концепції залучення іноземних інвестицій векономіку міста полягають у визначенні основних принципівінвестиційної політики міста, його місця та ролі на ринкуінвестицій; визначенні системи цілей Програми і основних сферзалучення іноземних інвестицій в економіку міста, а також основнихнапрямків формування системи залучення іноземних інвестицій векономіку м. Києва.
3.1. Система цілей програми залучення іноземних інвестицій
3.1.1. Короткострокові цілі (1997-1998 рр.):
- формування в м. Києві організаційно-економічного механізму,спрямованого на прискорення процедур і ефективності роботи длязалучення іноземних інвестицій в економіку міста;
- підготовка та початок реалізації інвестиційних проектів внайбільш важливих галузях економіки міста.
3.1.2. Середньострокові цілі (до 2000 р.):
- створення в місті ділової інфраструктури, яка відповідаєсвітовим стандартам;
- вихід міста на світові ринки капіталів (одержаннякредитного рейтингу, випуск і організація міжнародної підписки намуніципальні облігації м. Києва тощо);
- поступовий перехід від роботи з міжнародними фінансовимиорганізаціями і кредитними лініями експортних кредитних агентствдо переважного залучення прямих іноземних інвестицій в проектирозвитку комунального господарства.
3.1.3. Довгострокові цілі (до 2010 р.);
- формування сучасної інфраструктури комунальногогосподарства;
- забезпечення високого рівня розвитку галузей промисловоговиробництва і сфери послуг, що розташовані в м. Києві;
- інтеграція ринку інвестицій м. Києва у світовий ринокінвестицій.
4. Основні сфери залучення іноземних
інвестицій в економіку м. Києва
Іноземні інвестиції повинні використовуватися не для покриттядефіциту бюджету, а переважно для взаємовигідного розвиткупріоритетних сфер в економіці, які необхідно щорічно уточнювати зурахуванням конкретних завдань і можливостей бюджету.
Київська міська державна адміністрація буде максимальносприяти здійсненню інвестиційних проектів у таких сферах:
1. Створення умов і можливостей для розвитку підприємстввиробничої сфери, незалежно від форми власності, які розташованіна території м. Києва. Місто зацікавлене у створенні спільних зіноземними партнерами виробництв на базі реструктуризованихпромислових підприємств загальнодержавної та комунальноївласності, а також на базі малих і середніх приватизованихпідприємств. У рамках цього напрямку інвестиційної політикипередбачається конверсія окремих підприємстввійськово-промислового комплексу, що розташовані в місті, а такожстворення, спільно з іноземними інвесторами, місцевихпромислово-фінансових і науково-технічних груп.
2. Сприяння розвитку експортного потенціалу промисловогокомплексу м. Києва. Вирішення цієї проблеми є окремим важливимнапрямком сучасної інвестиційної політики в місті, спрямованим напершочерговий, найпріоритетніший розвиток тих підприємств, яківиробляють конкурентоспроможну продукцію вже в сучасних умовах іпотребують лише певних імпульсів для стабільного виходу насвітовий ринок, в тому числі ринок СНД.
3. Розвиток комунального господарства і соціальної сфери.Київ потребує оновлення об'єктів і мереж водо- і теплопостачання,каналізації, електро- і газових мереж, міської транспортноїінфраструктури, реконструкції існуючого житлового фонду,збільшення обсягів будівництва.
4. Вирішення низки екологічних та соціальних проблем. Мовайде, насамперед, про поступове перенесення за межі міста абореконструкцію підприємств, що забруднюють довкілля, зменшеннятоксичних викидів в атмосферу автомобільного транспорту, створенняефективної системи охорони здоров'я населення, в першу чергудітей.
5. Створення і розвиток у м. Києві міжнародного діловогоінфраструктурного центру, здатного забезпечити надходження іреалізацію іноземних інвестицій та умови діяльності іноземнихінвесторів, що відповідають світовим стандартам. Мова йде пробудівництво нових і реконструкцію існуючих споруд у центральних таісторичних районах міста, створення мережі першокласних готелів,бізнес-центрів, сучасних мотельних комплексів, розвитоктелекомунікаційних систем та інформаційних технологій тощо,здатних, поряд з виконанням головних завдань, зробити вагомийвнесок в розвиток туризму та міжнародного спілкування.
5. Основні напрямки формування системи залучення
іноземних інвестицій в економіку м. Києва
Система залучення іноземних інвестицій включає чотирискладові: інформаційну, економічну, організаційну танормативно-правову.
Виходячи з цього, буде доцільним структуризуватизапропоновані нижче заходи щодо її формування за цим же принципом.
Роль інформаційної складової в процесі залучення іноземнихінвестицій полягає в забезпеченні суб'єктів інвестиційноїдіяльності точною і вичерпною інформацією, пов'язаною з їхньоюдіяльністю на ринку інвестицій. Інформаційна система міста повиннанадавати іноземному інвестору всю інформацію, що стосується умовйого інвестиційної діяльності в місті; інформацію про можливіоб'єкти інвестування, забезпечувати рекламу найбільш вигіднихінвестиційних проектів, надавати інформацію вітчизняним замовникамінвестицій про міжнародні стандарти на оформлення інвестиційнихпропозицій та інформацію про неблагонадійних іноземних інвесторів.
Наявність та доступність достовірної інформації є додатковимкаталізатором при залученні інвестицій. Дані про вільні земельніділянки, плани розвитку міста на перспективу, стратегічно важливіпроекти міського значення - все це відіграє ключову роль узалученні інвестицій. Якщо вся ця інформація є закритою дляінвестора, то він вимушений витрачати значні суми на її отриманняабо взагалі відмовитися від подальшої роботи. Інформаційнасистема, що функціонує сьогодні на ринку інвестицій м. Києва,практично не відповідає основним вимогам: отримання повноїінформації про нормативно-правові акти, що регламентуютьінвестиційну діяльність в Україні та в м. Києві, ускладнено; неіснує єдиного муніципального банку даних найбільш привабливихінвестиційних проектів; відсутня інформація про неблагонадійнихіноземних партнерів. Окрім цього, місто не досить активновикористовує такі можливості щодо пошуку і залучення іноземногоінвестора, як: проведення рекламної кампанії для висвітленняінвестиційної привабливості м. Києва в Україні і за кордоном іззалученням газет, радіо, телебачення, представництва України закордоном; проведення брифінгів і прес-конференцій, висвітлення впресі ходу реалізації інвестиційних проектів (реклама ефективноїреалізації); організація та участь у міжнародних інвестиційнихфорумах та конгресах представників Київської міської державноїадміністрації тощо.
Таким чином, наявна інформаційна система міста має бутиудосконалена з урахуванням зазначених вище проблем.
Головна мета удосконалення Інформаційної складової -створення прозорості інформації, пов'язаної з діяльністю ринкуінвестицій м. Києва, для потенційного інвестора і замовника тастворення іміджу столиці України як надійного інвестиційногопартнера.
Основні напрямки удосконалення
інформаційної складової:
1) створення відповідно до міжнародних стандартівінформаційного банку даних об'єктів, що потребують інвестицій.Наявність такого інформаційного банку дасть можливість звести міжсобою потенційного замовника та інвестора, а також підготувативітчизняним замовникам інвестицій свої інвестиційні пропозиціївідповідно до міжнародних стандартів (UNIDO, EBRD);
2) створення інформаційного банку даних про наявнінормативно-правові акти, що регламентують інвестиційну діяльністьв Україні та в м. Києві, в тому числі видання їх іноземнимимовами.
Наявність такого інформаційного банку дозволить іноземномуінвестору вільно орієнтуватися в нормативно-правових актах, щорегламентують інвестиційну діяльність в Україні та в м. Києві;
3) створення інформаційної бази даних про інвесторів наоснові проведення постійного моніторингу фінансової спроможностіта ділової репутації потенційних інвесторів.
Створення такої бази даних дозволить зменшити ризик дляміста, пов'язаний з невиконанням зобов'язань за інвестиційнимконтрактом;
4) проведення рекламної кампанії для висвітленняінвестиційної привабливості м. Києва в Україні і за кордоном іззалученням газет, радіо, телебачення, представництв України закордоном.
Така рекламна діяльність дасть змогу підвищити інтерес до м.Києва як потенційного об'єкта вкладення інвестицій з бокуіноземних інвесторів;
5) запровадження власної сторінки в міжнародній мережіInternet.
Крім виходу на нові інформаційні простори, це дасть змогуотримувати додаткову інформацію про іноземних інвесторів, в томучислі про їх рейтинг на міжнародному інвестиційному ринку;
6) проведення брифінгів і прес-конференцій, висвітлення впресі ходу реалізації інвестиційних проектів (реклама ефективноїреалізації).
Відкритість інформації з існуючих інвестиційних проектівсуттєво підвищить загальний рейтинг міста на міжнародному ринкуінвестицій;
7) організація та участь у міжнародних інвестиційних форумахта конгресах представників Київської міської державноїадміністрації з метою презентації міських інвестиційних проектів.
Крім встановлення нових зв'язків з потенційними інвесторамита реклами міських інвестиційних проектів, такий захід значнопідвищить рейтинг Київської міської держадміністрації як солідногопартнера на ринку інвестицій.
Роль економічної складової в процесі залучення іноземнихінвестицій полягає в регулюванні витрат і вигод міста, пов'язанихз реалізацією інвестиційних проектів. Повинна існувати системаекономічного заохочення, що стимулювала б діяльність іноземнихінвесторів на території міста завдяки наданню їм пільг тагарантій.
За законами ринкової економіки, інвестиції здійснюються в тусферу діяльності, де можна отримати максимальний прибуток примінімальному ризику. Оскільки ризик інвестування в економіку м.Києва вважається високим, то надання пільг та гарантій іноземномуінвестору буде додатковим стимулом для здійснення інвестицій самев економіку м. Києва.
Економічна система, що сьогодні функціонує в м. Києві, недозволяє максимально ефективно використовувати всі економічніважелі, якими володіє місто. Відсутня гнучка система надання пільгіноземним інвесторам при оподаткуванні; відрахування на соціальнуінфраструктуру міста часто становлять надто значну суму відзагальної вартості інвестиційного проекту; на рівні міста не існуєсистеми гарантій іноземним інвесторам; не розроблено чіткогомеханізму дії такого важливого інструменту залучення інвестицій,як випуск муніципальних цінних паперів.
Таким чином, наявна економічна систем міста може бутиудосконалена з урахуванням висвітлених вище проблем.
Головна мета удосконалення наявної економічної складової -створення сприятливих економічних умов для надходження інвестиційв економіку м. Києва.
Основні напрямки удосконалення
наявної економічної складової:
1) проведення гнучкої податкової політики на рівні міста,спрямованої на стимулювання інвестиційної діяльності: повне абочасткове звільнення від місцевих податків і зборів залежно відвідповідності проекту основним напрямкам залучення інвестицій.
За рахунок диференційованого оподаткування місто можезалучити додаткові іноземні інвестиції в ті галузі та підрозділиміста, що є не надто привабливими для інвестора, але важливими дляміста: транспорт, житлове будівництво, наукоємне виробництво тощо.Окрім цього, також збільшиться загальний обсяг іноземнихінвестицій в економіку міста;
2) перегляд системи, що регламентує пайову участь інвесторіву розвитку соціальної та комунальної інфраструктури залежно відсоціально-економічної значущості проекту та місцезнаходженняоб'єкта будівництва. Перегляд розміру відрахувань на розвитоксоціальної інфраструктури столиці дасть змогу суттєво збільшитиобсяг інвестицій в тій їх частині, що пов'язана зі здійсненнямбудівельних робіт.
3) розробка системи муніципальних гарантій інвесторам.
Впровадження системи некомерційного страхування інвестицій.Створення заставного фонду Київської міської держадміністрації,випуск муніципальних позик під його забезпечення. Використаннязаставної вартості об'єктів комунальної власності є гарантієюповернення та ефективності використання інвестицій. Наявністьчіткої системи гарантій для іноземних інвесторів дозволить знизитиризикованість здійснення інвестицій. Оскільки мінімізація ризику єоднією з основних передумов здійснення інвестицій, то можнаочікувати їхнє зростання;
4) створення передумов для проведення випуску муніципальнихцінних паперів, в тому числі розробка схем просування тастрахування коштів, систем обігу цінних паперів міста; організаціявипуску муніципальних цінних паперів з подальшим їх розміщенням назовнішніх ринках.
Це дасть змогу місту залучити додаткові кошти іноземнихінвесторів, в першу чергу, середніх та дрібних. Розміщення ціннихпаперів на зовнішніх ринках може здійснюватися лише за умов їхвисокої надійності, прибутковості (порівняно з аналогічнимимуніципальними цінними паперами) та ліквідності;
5) розробка принципових положень спільного фінансуванняінвестиційних проектів за рахунок місцевого бюджету на пільговихумовах у випадку, якщо реалізація такого проекту є життєвонеобхідною для міста. Цей захід дозволить залучити іноземніінвестиції в проекти, що можуть не становити інтерес дляіноземного інвестора (високий ступінь ризику, значні витрати,низька прибутковість), але є важливими для міста. Участь у такихпроектах міста як партнера знижує ризик втрати інвестицій іпідвищує інтерес до таких проектів з боку іноземного інвестора,оскільки місто виступає як гарант його інтересів.
Роль організаційної складової в процесі залучення інвестиційполягає у забезпеченні умов для функціонування структур, вобов'язок яких входить створення дієздатної системи надходження,розподілу та контролю за реалізацією іноземних інвестицій в місті.
Аналізуючи недоліки організаційної складової, насампередтреба відзначити, що її формування не є результатомцілеспрямованої комплексної програми заходів. Зміни воргструктурі, розподіл та перерозподіл повноважень щодо співпраціз іноземними інвесторами були реакцією на події. Організаційнастратегія на самозбереження замість оновлення призвела до того, щозаново створені та колишні управління і відділи не утворилиєдиного організаційного механізму для залучення інвестицій. Упевному розумінні вони заважають один одному. Таким чином,довготривалий процес оформлення необхідної документації ібезпрецедентне бюрократичне зволікання призводять до втратиінтересу іноземних інвесторів до м. Києва як об'єкта інвестування.
Головна мета удосконалення наявної організаційної складової -перерозподіл прав і обов'язків між підрозділами адміністрації длябільш ефективного залучення інвестицій та захисту інтересів містав інвестиційних проектах.
Основні напрямки удосконалення наявної
організаційної складової:
1) створення системи для реалізації розгорнутої програми дійу сфері маркетингових досліджень ринку інвестицій.
Створення такої системи дозволить отримувати детальнуінформацію про кон'юнктуру ринку інвестицій. Передбачаєтьсявизначити на конкурсних засадах її виконавців;
2) створення Координаційної ради з питань інвестиційноїполітики щодо залучення інвестицій та контролю за виконаннямзазначеної програми дій.
Завдання Координаційної ради: координація дій усіх відділівКиївської міської держадміністрації, які проводять роботу длязалучення іноземних інвестицій, розробка єдиної тактики щодозалучення інвестицій, оперативне управління та контроль завиконанням;
3) визначення відповідальних уповноважених від міста вреалізації інвестиційних проектів.
Тип організаційної структури визначається залежно від їїосновного завдання. На початковому етапі необхідно збільшити устислий строк обсяг іноземних інвестицій. Для вирішення такоготипу завдань створюються штабні або лінійні структури. Саме вонидозволяють в короткий термін досягти бажаного результату. Вперспективі для запровадження конкурентних засад та спеціалізаціїокремих структур на групах проектів доцільним є перехід доматричних оргструктур;
4) удосконалення схеми проходження документів заінвестиційними проектами з визначенням конкретних термінів тапереліку підстав для відмови та розробка відповідного положення.
Організаційна схема пошуку, залучення інвесторів тареалізація інвестиційних проектів має бути зорієнтована на швидку,ефективну роботу з інвестором на етапі передінвестиційної роботи.Для цього необхідно визначити механізм взаємодії структурнихпідрозділів Київської міської державної адміністрації. Важливимиознаками нового механізму взаємодії мають стати жорсткарегламентація термінів проходження документів через усі служби таперелік підстав для відмови на кожному етапі;
5) створення при голові Київської міської держадміністраціїспеціальної консультативної ради інвесторів.
Інвестори мають 1 - 2 рази на рік зустрічатися з керівництвомміста та інформувати його про труднощі інвестиційної іпідприємницької діяльності в м. Києві, що дозволить оперативнореагувати на негативні тенденції в розвитку підприємницькоїдіяльності в столиці та оперативно приймати рішення для усуненняперешкод. Це дасть можливість отримувати конкретну інформацію відбезпосередніх учасників інвестиційної діяльності. Такі радиінвесторів існують у багатьох країнах світу, цей досвід широковикористовується у країнах Східної Європи: Чехії, Угорщині,Польщі;
6) створення організаційно-правового механізму для вибору тапогодження місця розташування земельних ділянок під забудову, їхнєрезервування та контроль за ефективним використанням.
За підрахунками спеціалістів, сьогодні в м. Києві можнавилучити 400-800 га землі. Багато землі в місті використовуєтьсянеефективно, відведені ділянки не забудовуються, досі не завершеноінвентаризацію земельних ділянок під незавершеним будівництвом.Відомості про ділянки, якщо оформити на них всюпроектно-кошторисну документацію, могли б увійти до комп'ютерногобанку даних, про який йшлося раніше, і створили б пропозиціюземельних ділянок на ринку інвестицій міста. Крім цього, вкрайнеобхідно, щоб постійно проводився контроль за ефективнимвикористанням відведених ділянок. Отже, передбачається створенняпідрозділу-аналогу планувальних комісій за кордоном;
7) визначення першочергових об'єктів, що є найбільшпривабливими, та розробка інвестиційних пропозицій щодо цихоб'єктів. На цьому етапі необхідно якомога швидше переходити дореальних дій, тому доцільно визначити найбільш привабливі, з точкизору інвестора, об'єкти та розробити щодо них інвестиційніпропозиції з набором необхідних дозвільних документів, зобов'язковим урахуванням вимог міста. Це дасть змогу, по-перше,прискорити процес реалізації проектів, тому що інвестор немарнуватиме час на отримання дозволів; по-друге, створення цьогопереліку та підготовка інвестиційних пропозицій дасть змогупровести передінвестиційний аналіз, визначати ступінь ризику таймовірні майбутні прибутки. На вазі такого аналізу можна визначитиреальність вимог міста з економічної точки зору;
8) створення Муніципального банку (або визначення за тендеромдовірчого банку). До головних завдань його діяльності слідвіднести такі: мобілізація капіталу, який потім можна було бспрямувати на фінансування міських інвестиційних проектів,забезпечення проведення муніципальної позики.
Муніципальний банк має стати інструментом, за допомогою якогом. Київ стане реальним учасником фінансового ринку країни.По-перше, Муніципальний банк має стати головним оператором міськихцінних паперів: не можна допускати збоїв у обігу цінних паперів,затримки у виплаті коштів, бо місто втратить довіру як міськихінвесторів, так й іноземних. По-друге, іноземним інвесторам дляпроведення оперативних дій необхідно мати рахунки у міських банкахяк у національній валюті України, так і в іноземній. Муніципальнийбанк в змозі викривати та обслуговувати ці рахунки, що дозволитьотримати додатковий прибуток місту та мобілізувати кошти;
9) організація підготовки спеціалістів, необхідних длязабезпечення інвестиційної діяльності міста.
Зрозуміло, що для проведення всіх накреслених дій ворганізаційній системі міста необхідні спеціалісти, професіонали.Сьогодні спеціалістів з інвестиційного менеджменту тамуніципальної економіки не вистачає. Місту необхідно початипідготовку спеціалістів з урахуванням майбутніх потреб. Навчанняможна проводити як на базі міських вузів, так і за кордоном.Доцільно використовувати досвід економічно розвинутих країн, асаме підписання контрактів зі спеціалістами на термін обов'язковоїпраці в місті після навчання.
Роль нормативно-правової складової у процесі залученняінвестицій полягає у регламентуванні та регулюванні інвестиційноїдіяльності. Існуюча нормативно-правова система не забезпечуєефективність процесу залучення інвестицій. По-перше, не існуєчіткого розподілу повноважень між різними владними структурами.По-друге, внаслідок такої невизначеності виникає феноменвідсутності відповідальності - керуючих органів декілька, алежоден з них не несе відповідальності.
Не вирішено питання про передачу інвесторам прав власності врамках реалізації спільного з містом проекту. Інвестор, що не можез певних причин завершити проект, позбавлений можливостіпереуступити свої права на об'єкт третій особі.
У Нормативах забудови м. Києва (НЗМ-1-95. Рішення Київрадивід 03.07.95 N 207) існує ряд недоліків редакційного характеру, щопризводить до всіляких непорозумінь на передпроектній стадії.Багато проблем виникає через те, що розробка передпроектноїдокументації проводиться до обстеження земельних ділянок. Майже завсіма пунктами Нормативів не встановлено термін виконання, щогальмує процес оформлення документів і дає можливість відповіднимпідрозділам ставити інвестору додаткові, протизаконні умови. Цьомусприяє також відсутність чітких переліків документів, які інвесторподає до того чи іншого управління.
Чимало складнощів викликає відсутність нового генеральногоплану розвитку міста.
Існуюча нормативно-правова база потребує суттєвих змін.
Головна мета удосконалення наявної нормативно-правовоїскладової - створення необхідного нормативно-правового поля длянормальної діяльності вітчизняного та іноземного інвестора.
Основні напрямки удосконалення наявної
нормативно-правової складової:
1) розробка положення, що дозволило б розмежуватиповноваження між Київрадою і міськдержадміністрацією, містом тарайонами в місті з питань залучення інвестицій. Організаційнасхема залучення інвестицій має пов'язати в один ланцюжок Київраду,відповідні підрозділи міської держадміністрації та районних у м.Києві держадміністрацій. Основна, не вирішена на сьогодні,проблема полягає в тому, що сконцентрувати всі необхідніповноваження в руках міської виконавчої влади неможливо. З іншогобоку, немає достатнього розуміння і зацікавленості депутатів,управлінь міста і районів у співпраці щодо залучення і реалізаціїінвестицій;
2) розробка нових Нормативів забудови м. Києва замістьіснуючих з урахуванням Земельного кодексу ( 561-12 ), іншихнормативно-правових актів про планування території та про основимістобудування.
У нових Нормативах забудови м. Києва повинен бути спрощенийта приведений у відповідність до чинного законодавства порядокпроходження документації на передпроектній та проектній стадіях,скорочений перелік погоджень залежно від специфіки інвестиційногопроекту. Це дозволить уникнути будь-яких непорозумінь під часпроектування і скоротить термін розробки основних документів;
3) прийняття на рівні міста Положення про взаємодію міжпідрозділами держадміністрації, діяльність яких пов'язана зконтролем та управлінням процесом надходження іноземних інвестиційв економіку м. Києва. Для внутрішньої координації дій Київськоїміської держадміністрації необхідно регламентувати процесвзаємодії між підрозділами з метою оптимізації їх спільноїдіяльності та розподілу функцій, а також відповідальності. Цеповинно створити вертикальну систему, яка дозволить оптимізуватиуправління процесом надходження іноземних інвестицій таконтролювати цей процес;
4) визначення правових гарантій захисту іноземних інвестицій; Місто надає гарантії, що земля та будинки, які передаютьсяінвестору, не є обтяженими та жодна третя особа не має будь-якихправ на підставі сервітуту або будь-яких інших обтяжень тапретензій будь-якого виду щодо землі та будинків на періодбудівництва та експлуатації;
5) перехід на планування забудови м. Києва за зональнимпринципом з багатоваріантним призначенням кожної ділянки згідно зістандартною класифікацією земель.
Планування забудови за світовими стандартами дозволитьуникнути порушень генплану і дасть можливість інвесторамрозмістити об'єкти на ділянках, де зараз вони можуть зробити цетільки з порушенням чинного законодавства;
6) створення організаційно-правового механізму конкурентногопродажу та надання в оренду земельних ділянок разом з розробленоюна них проектно-кошторисною документацією.
Це дозволить значно скоротити термін реалізації інвестиційнихпроектів за рахунок виключення передпроектної стадії. Вона неліквідується, а виконується заздалегідь до появи реальногоінвестора.
Заступник голови В.Ромашко
