Про схвалення проекту Комплексної міської цільової програми "Столична культура 2016 - 2018"

- недостатність фінансування, більша частина бюджетного фінансування витрачається на видатки споживання, видатки ж розвитку зменшуються. Як наслідок - реставрація і ремонт пам'яток проводяться в недостатніх обсягах. На сьогодні близько 57 тисяч експонатів київських музеїв потребують реставрації;

- недостатність експозиційних площ та площ під фондосховища музеїв. У фондах зберігається близько 800 тисяч пам'яток, проте через брак площ у експозиціях представлено лише 3 - 5 %;

- відсутність надійної системи обліку і збереження музейних фондів;

- недостатній рівень кадрового та інформаційного забезпечення; брак Інформаційних і інтелектуальних технологій;

- недостатня комп'ютеризація та автоматизація обліку музейних експонатів, оцифрування найбільш цінних пам'яток культури і мистецтва;

- недостатня активність інвесторів, спонсорів і благодійників; відсутність стимуляції спонсорської та благодійної діяльності з урахуванням європейських і світових законодавчих нормативів.

Метою Програми є створення сприятливих умов для збереження, розвитку і популяризації культурно-історичної спадщини м. Києва, забезпечення доступу громадян до культурних цінностей, активної інтеграції столиці України в європейський і світовий культурний простір.

Розуміння міста як цілісного поліфонічного організму зумовлює комплексний підхід до збереження його культурної спадщини. Від пам'ятки як окремої одиниці охорони слід перейти до територіальної форми збереження культурного надбання у всьому комплексі його складових.

Практика проектування та охоронно-реставраційної діяльності в історичному місті, яким є м. Київ, вимагає осмислення природно-ландшафтної унікальності міської території та сформованих на ній архітектурних традицій. Досвід світової архітектури другої половини минулого століття виявив, що методологічною основою роботи в історичних містах має бути принцип контекстуалізму. Коректне входження в контекст історичного середовища передбачає не лише точне копіювання та стильову імітацію, але і творче переосмислення місцевих традицій та прийомів, введення новітніх, художньо досконалих архітектурних рішень. Процеси їх розвитку, реконструкції, забудови, господарська діяльність в їхніх історичних ареалах мають базуватись на усвідомленні необхідності збереження і раціонального використання об'єктів нерухомої культурної спадщини, охорони історичного архітектурного середовища. На це спрямовані такі заходи, як встановлення зон охорони пам'яток, визначення історичних ареалів, організація державних історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, розроблення місцевих правил охорони пам'яток та забудови історичних ареалів.

Основними шляхами реалізації Програми у сфері охорони культурної спадщини є:

продовження проведення паспортизації об'єктів культурної спадщини та формування пропозицій для включення цих об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, удосконалення системи обліку об'єктів культурної спадщини;

увічнення визначних історичних подій, видатних постатей в історії міста;

проведення оцінки грошової пам'яток культурної спадщини, визначення балансоутримувачів, встановлення меж, підвищення рівня відповідальності власників та користувачів об'єктів культурної спадщини за їх збереження та використання;

удосконалення структури управління в сфері охорони культурної спадщини; підвищення ефективності співпраці в сфері охорони культурної спадщини виконавчих органів міської ради - бізнесу - громади;

формування іміджу міста Києва як культурного, мистецького та туристичного центру України, Європи і світу.

Музеї через свої концепції, експозиційні матеріали, виставкову, науково-освітню роботу мають формувати у громадськості позитивний образ України як держави і Києва як її столиці, що впродовж усього історичного циклу відстоює власні демократичні цінності й свободи, сприяти відродженню духовності та ствердженню національної самосвідомості.

Як свідчить досвід розвинутих країн, найбільш ефективним механізмом вирішення проблем є використання програмно-цільового методу, який ґрунтується на узгодженні в рамках єдиної програми комплексу заходів по напрямах, пріоритетних завданнях, виконавцях і ресурсах.

З урахуванням стратегічних завдань, окреслених у програмних документах державного та міського рівня, визначені напрями, пріоритетні завдання та розроблені заходи Програми, реалізація яких дозволить розв'язати наявні проблеми.

Джерелами фінансування Програми є цільові кошти бюджету м. Києва, власні кошти надходження установ і організацій, кошти інвесторів, інші залучені кошти.

Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми, наведено у таблиці 3.

Сума коштів з бюджету м. Києва на виконання Програми визначається щорічними рішеннями Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідні роки.

Виконання Програми у повній мірі можливе за умови її фінансового забезпечення у визначених обсягах.

Напрями та пріоритетні завдання визначені відповідно до Законів України "Про культуру", "Про охорону культурної спадщини", "Про музеї та музейну справу", "Про охорону археологічної спадщини", інших нормативних актів, спрямована на суттєве покращення ситуації, вдосконалення організаційних та матеріально-технічних засад у сфері охорони культурної спадщини, а також згідно з положеннями Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12.01.2015 N 5/2015, щодо посилення іміджу міста Києва та популяризації України у світі, Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 N 385, щодо "забезпечення збереження культурної спадщини; створення електронних каталогів пам'яток історії та монументального мистецтва, архітектури, археології; застосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності" Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.12.2011 N 824/7060 . Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (ст. 31, п. 6; ст. 32, п. 6, п. 10) функції забезпечення охорони пам'яток історії та культури покладено на органи місцевого самоврядування, що передбачає розроблення та реалізацію цілого комплексу заходів за участю органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, депутатів, громадських організацій, суб'єктів господарювання, жителів міста.

Заходи з обліку містяться у повноваженнях органів охорони культурної спадщини ( наказ Міністерства культури України від 11.03.2013 N 158 "Про затвердження порядку обліку об'єктів культурної спадщини".

Реалізація програми дозволить вирішити такі завдання:

виконати паспортизацію з інвентаризацією пам'яток культурної спадщини:

створити електронний каталог пам'яток історії, монументального мистецтва, архітектури, археології;

здійснити заходи щодо збереження культурної спадщини міста Києва та забезпечити доступність до них;

здійснити заходи щодо реабілітації та пристосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності;

забезпечити видання кн. 3 I-го тому Зводу пам'яток історії та культури України. м. Київ та додаток "Міські некрополі".

Здійснення комплексних заходів щодо обліку об'єктів культурної спадщини та забезпечення виготовлення, складання і передача центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, наукової документації (паспорт, облікова картка, коротка історична довідка, акт технічного стану, фотофіксація, схематичний план розташування об'єкта), створює правові підстави щодо вирішення питання їх державної реєстрації.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" не допускається занесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток України без облікової документації.

Основним обліковим документом є паспорт об'єкта культурної спадщини. З метою здійснення паспортизації проводиться інвентаризація переліків пам'яток та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини міста Києва, у ході якої перевіряється стан та збереження пам'яток культурної спадщини, виявляються нові об'єкти культурної спадщини, які потребують більш детального дослідження, а також готуються пропозиції до Міністерства культури України щодо надання об'єктам охоронного статусу.

Орієнтовна вартість паспорта з інвентаризацією залежить від багатьох показників і на теперішній час складає від 3000 до 12000 грн. При загальній чисельності відсутніх паспортів, в тому числі документально не оформлених, понад 1000 одиниць, для їх виготовлення протягом 3-х років потрібно 5000 тис. грн.

Електронний каталог пам'яток історії, монументального мистецтва, архітектури, археології необхідний для визначення, організації та встановлення меж територій історико-культурного призначення, зон охорони пам'яток, забезпечення взаємодії з інформаційними системами земельного та містобудівного кадастрів, для розробки соціально-освітнього проекту туристичного ознакування пам'яток, розміщення туристично-інформаційних табличок та використання передових IT-технологій для вільного доступу до електронного каталогу.

Передбачається виконати за рахунок бюджету міста та власних надходжень.

Здійснення заходів щодо збереження культурної спадщини міста Києва та забезпечення до їх доступності надасть можливість приведення пам'яток до задовільного технічного та експлуатаційного стану, а також створення сприятливих умов для їх раціонального використання та інвестиційної привабливості в масштабах всього міста.

Реабілітація та пристосування об'єктів культурної спадщини для провадження туристичної діяльності, що перебувають у оперативному управлінні Департаменту культури та Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (в тому числі на території Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ"), сприятиме підвищенню ролі пам'яток у створенні позитивного іміджу міста Києва, а також збільшення надходжень до міського бюджету.

Без належного фінансування до кінця 2018 року очікується більше 100 об'єктів культурної спадщини, що потребуватимуть реставрації (станом на 01.06.2015 83 пам'ятки, в тому числі 26 пам'яток, що перебувають у незадовільному або аварійному стані). За укрупненими показниками реставрація одного об'єкта може сягати в середньому 5 млн грн.

Звід пам'яток як ілюстроване видання матеріалів Державного реєстру має не тільки стати найповнішим енциклопедичним довідником про пам'ятки на певних територіях, а й дасть змогу організувати комплексну охорону їх в структурі відповідних міст і поселень, поєднати зусилля фахівців різних напрямів у збереженні культурних надбань.

Завдання науково-методичного та дослідно-інформаційного забезпечення охорони культурної спадщини вирішуватиметься шляхом:

організації та проведення в місті комплексних досліджень історичних місць, археологічних об'єктів, окремих будівель та споруд, історико-бібліографічних та архівних вишукувань по цих об'єктах;

організації спеціального нагляду (моніторингу) за станом пам'яток, ведення відповідних інформаційних баз даних щодо стану утримання та збереження об'єктів;

вивчення та узагальнення вітчизняного, міжнародного пам'яткоохоронного досвіду і можливостей його впровадження у місті;

розробка інформаційних систем та здійснення видавничої діяльності, які б забезпечували загальну доступність до інформаційних масивів у галузі охорони культурної спадщини.

Продовжуватиметься реалізація міського проекту "Київ самобутній", серед основних заходів якого: активна популяризація унікальності археологічної спадщини Подолу; встановлення інформаційних стендів біля пам'яток та міні-експозицій, макетів-реконструкцій пам'яток; включення об'єктів до туристичних та освітніх програм; створення програм по опрацюванню та публікації матеріалів археологічних досліджень; розвиток музейної експозиції Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ"; створення Першого підземного археологічного музею з аутентичним залишками культурного шару Подолу IX - XVIII ст. та інтерактивним наповненням експозиції за світовими прикладами.

Виконання завдань та заходів Програми сприятиме збереженню і відтворенню пам'яток, активному використанню культурної спадщини в процесі духовного відродження нації, перетворенню міста у привабливе для туризму.

Музеї в перспективі мають стати відкритим універсальним простором, який об'єднує минуле, сучасне й майбутнє через виконання основних функцій за такими напрямками діяльності, як науково-дослідна, культурно-освітня діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, виставкова і пам'ятко-охоронна робота.

Виконанню всіх цих функцій має сприяти покращення умов зберігання музейних зібрань, модернізація матеріально-технічної бази музеїв. Так у 2016 році до 120-річчя від дня народження видатного українського композитора, піаніста, педагога В. С. Косенка планується здійснити ремонтні роботи та створити експозицію в Музеї-квартирі В. С. Косенка.

Потребує особливої уваги питання облаштування приміщень фондосховищ Музею історії міста Києва на 4 та 5 поверхах Українського дому. Фонди цього музею (близько 250 тис. одиниць збереження) заскладовані у ящиках з 2004 року і потребують негайного розкриття. Здійснення ремонтних робіт та оснащення фондосховищ спеціальним обладнанням планується здійснити у 2016 - 2017 роках.

Перлиною архітектури міста Києва є "Шоколадний будинок" - філія Київського національного музею російського мистецтва. Зважаючи на унікальність особняка, неабияку мистецьку цінність його інтер'єрів, поставлено за мету досягти відтворення первісного вигляду приміщень, повернення автентичних меблів. На сьогодні опрацьовується концепція створення на другому поверсі будинку Музею скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Відкриття цього музею заплановано на 2017 рік.

Крім того, потребують капітального ремонту, здійснення реекспозиції, створення нових експозицій: Київський національний музей російського мистецтва, Музей-майстерня І. П. Кавалерідзе, Літературно-меморіальний музей-квартира П. Тичини, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, будинок N 93-Б по вул. Саксаганського для створення в ньому Музею "Іван Франко і Київ" - відділу Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, друга черга Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара", Музей гетьманства, флігель Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Формування сучасної інфраструктури потребує широкого впровадження в музеях нових інформаційних технологій (оновлення та придбання комп'ютерної техніки, здійснення електронного обліку музейного фонду тощо).

Усі музеї поступово будуть оснащені новою комп'ютерною технікою, при здійсненні ремонтних робіт будуть встановлені системи клімат-контролю.

Напрями діяльності, перелік завдань і заходів Програми наведені у додатку А.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Програма спрямована на забезпечення умов для реалізації положень нормативно-правових актів України в галузі охорони культурної спадщини з урахуванням перспективи розвитку міста, ефективного залучення до сфери охорони культурної спадщини ресурсів інтелектуального та економічного потенціалу міста, розвиток існуючих та створення нових науково-дослідних і проектних підходів реалізації міської політики в галузі охорони культурної спадщини.

Реалізація Програми дозволить створити систему управління охороною культурної спадщини у столиці згідно з діючими нормативно-правовими актами України, продовжити виконання першочергових протиаварійних та консерваційних робіт на найбільш цінних пам'ятках, забезпечити першочергові дослідження з метою формування інформаційно-методичної бази охорони культурної спадщини в місті, розробити та реалізувати інвестиційні програми і проекти щодо реабілітації, реставрації пам'яток у межах історичних ареалів та окремих пам'яток; здійснити першочергові фінансово-економічні заходи щодо збереження найбільш цінних пам'яток міста на основі поєднання можливостей бюджетів різних рівнів, внутрішнього фінансового-економічного потенціалу, приватних коштів власників та користувачів пам'яток.