Про Правила благоустрою міста Києва

- забезпечує комплектацію місць для платного паркування транспортних засобів технічними засобами;

- дотримується норм і вимог чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, екологічної безпеки;

- здійснює прибирання паркувальних дільниць та несе відповідальність за дотримання санітарного стану на місцях паркування транспортних засобів;

- навчає персонал, який обслуговує місця для паркування транспортних засобів;

- повідомляє чергову службу підрозділів ДАІ МВС України про наявність порушень цих Правил з боку водіїв та необхідність реагування їх працівників;

- контролює правильність користування пільгами, які надаються окремим категоріям громадян і організаціям щодо користування платними місцями для паркування транспортних засобів, та при необхідності реєструє транспортні засоби у журналі реєстрації з метою запобігання несплати за паркування транспортних засобів;

- при наданні місця для паркування транспортних засобів видає водіям фіскальний чек або інші платіжні документи, передбачені чинним законодавством України;

- забезпечує контролерів форменим одягом та посвідченням встановленого зразка;

- у доступній формі доводить до водіїв транспортних засобів, які користуються місцями платного паркування транспортних засобів, Правила, а також додаткові умови (послуги) щодо користування цими місцями, якщо такі встановлюються;

- вимагає від водіїв виконання Закону України "Про дорожній рух" у частині дотримання водіями належного санітарного стану на місці платного паркування автотранспортних засобів;

- не несе відповідальності за охорону транспортних засобів, припаркованих у місцях платного паркування транспортних засобів, що ним експлуатуються, якщо це не входить у перелік додаткових послуг, що ним надаються.

17.12.5. Водії автотранспортних засобів зобов'язані:

- дотримуватись вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів, що регулюють сферу платного паркування на території населеного пункту;

- паркувати транспортні засоби виключно у визначених місцях згідно з лініями розмітки або дорожніми знаками;

- своєчасно сплачувати послуги з паркування транспортних засобів;

- дотримуватись чистоти і порядку на території місць для платного паркування транспортних засобів.

17.13. Інші умови

17.13.1. При проведенні громадсько-політичних та інших масових заходів забороняється стоянка транспортних засобів у місцях проведення цих заходів.

17.13.2. Функціонування автоматизованої системи платного паркування транспортних засобів повинно супроводжуватись широким інформуванням населення через місцеві засоби масової інформації про форми розрахунків за послуги паркування транспортних засобів, пільги у користуванні платними місцями паркування транспортних засобів та заходи впливу до порушників.

18.1. Загальні положення

18.1.1. Цими Правилами визначається єдиний порядок використання, розміщення та будівництва технічних засобів телекомунікацій у м. Києві з метою:

• координації та контролю роботи суб'єктів господарювання в галузі зв'язку та інформаційних технологій незалежно від форм власності;

• проведення моніторингу стану надання послуг населенню підприємствами, установами та організаціями телекомунікацій, телевізійного та радіомовлення, поштового зв'язку незалежно від форм власності;

• здійснення загального керівництва Головним управлінням зв'язку, інформатизації та захисту інформації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) роботами із формування та реалізації у м. Києві єдиної політики в питаннях використання, розміщення та будівництва технічних засобів телекомунікацій та координації діяльності структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації, районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій;

• забезпечення формування, реалізації та контролю виконання Програми інформатизації міста Києва;

• організації єдиного порядку фінансування створення, модернізації та експлуатації інформаційних систем і ресурсів міста Києва для потреб органів місцевого самоврядування, а також надання на їх основі або з їх використанням інформаційних послуг;

• організації виконання порядку обов'язкового представлення інформації для формування і використання інформаційних ресурсів міста Києва для потреб органів місцевого самоврядування;

• забезпечення формування і ведення переліку телекомунікаційних та інформаційних ресурсів відкритого доступу в м. Києві.

18.1.2. Правила використання, розміщення та будівництва технічних засобів телекомунікацій у м. Києві є складовою Правил благоустрою м. Києва, розроблені відповідно до чинного законодавства і визначають комплекс заходів із організації робіт щодо проектування, будівництва, реконструкції та технічного обслуговування телекомунікаційних мереж, телемереж, телекомунікацій електрозв'язку, рухомого (мобільного) зв'язку.

18.2. Основні терміни, використані в цих Правилах:

телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електро-магнітних системах між кінцевим обладнанням;

телемережі - телекомунікаційні мережі загального користування, що призначаються для передавання програм радіо- та телебачення, а також інших телекомунікаційних і мультимедійних послуг і можуть інтегруватися з іншими телекомунікаційними мережами загального користування;

телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;

технічні засоби телекомунікацій - обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж;

рухомий (мобільний) зв'язок - електрозв'язок із застосуванням радіотехнологій, під час якого кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення телекомунікаційної, мережі, зберігаючи єдиний унікальний ідентифікаційний номер мобільної станції;

право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

18.3. Організація отримання дозволу на створення технічних засобів телекомунікацій та телекомунікаційних мереж у м. Києві

18.3.1. Роботи із проектування, будівництва та реконструкції технічних засобів телекомунікацій та телекомунікаційних мереж повинні вестись як комплекс заходів по реалізації створення загальноміської телекомунікаційної мережі на засадах єдиної технічної політики.

18.3.2. Для здійснення проектування та будівництва телекомунікаційних мереж, телемереж, базових станцій рухомого (мобільного) зв'язку в м. Києві оператори/провайдери телекомунікацій звертаються до Головного управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації щодо надання відповідного дозволу.

До звернення додаються правовстановлюючі документи:

- копія повідомлення НКРЗ про включення оператора/провайдера до реєстру суб'єктів господарювання у сфері телекомунікацій;

- копія договору про надання телекомунікаційних послуг на об'єктах, щодо яких надано запит.

18.3.3. Головне управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації протягом 14 робочих днів з дня отримання запиту здійснює перевірку наявності та правильності оформлення документів, доданих до запиту, без стягнення за це оплати та в разі позитивного результату звертається до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища з пропозицією про підготовку комплексного висновку щодо проекту відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації.

18.3.4. У разі виконання земляних і монтажних робіт, пов'язаних з прокладанням, перекладанням, ремонтом, у тому числі ліквідації аварій на технічних засобах телекомунікацій, дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою видається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва на підставі письмового звернення Головного управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації.

18.3.5. У залежності від виду об'єктів, місця виконання робіт до листа на адресу Головного управління зв'язку, інформатизації та захисту інформації додаються основні матеріали дозвільної та проектної документації:

На прокладання, реконструкцію та ремонт телекомутаційних мереж:

- план зовнішніх інженерних мереж зареєстрований в Управлінні інженерного обладнання та підготовки територій Головкиївархітектури;

- розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про дозвіл на виконання робіт на проїзній частині вулиць (при необхідності);

- графік виконання робіт;

- чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На встановлення телекомутаційного обладнання рухомого (мобільного) зв'язку:

- документ на право власності або оренди земельної ділянки чи приміщення на якій/якому розміщується базова станція;

- висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо розміщення радіотехнічного об'єкта;

- висновок на проект будівництва;

- графік виконання робіт;

- чинний договір про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, виданий Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

18.3.6. Для усунення пошкодження технічних засобів телекомунікацій, телекомунікаційних мереж, пов'язаних з виконання земляних і монтажних робіт, дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою видається після надання оператором телекомунікацій акта про визначення її технічного стану протягом 14 робочих днів з дати підписання.

18.4. Організація отримання вихідних даних на створення технічних засобів телекомунікацій та телекомунікаційних мереж у м. Києві.

18.4.1 Надання вихідних даних (архітектурно-планувального завдання та технічних умов) оператору/провайдеру телекомунікацій забезпечується у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328 "Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу" Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища в терміни та у порядку, визначеному Правилами забудови м. Києва .

19.1. Загальні вимоги

19.1.1. Контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об'єктів благоустрою.

19.1.2. Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва надає методичні рекомендації та координує діяльність всіх підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою території міста (Головне управління охорони культурної спадщини. Головне управління ритуальних послуг, Головне управління житлового господарства, Головне управління комунального господарства, Управління охорони навколишнього природного середовища, Головне управління МВС України у м. Києві, ККО "Київзеленбуд", КП "Плесо", АК "ВАТ "Київводоканал", АЕК "Київенерго", ВАТ "Київгаз" тощо), управлінь (відділів) контролю за благоустроєм, районних у м. Києві державних адміністрацій, органів самоорганізації населення.

Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва скликає в установленому порядку наради з питань благоустрою, погоджує плани заходів та вимагає звіти (інформацію з окремих питань благоустрою) про виконані роботи, направляє Київській міській раді, колегії виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також заступникам голови Київської міської державної адміністрації інформацію про недоліки в сфері благоустрою та пропозиції щодо їх усунення.

19.2. Повноваження наглядових та контролюючих органів щодо здійснення контролю за виконанням Правил

19.2.1. Уповноважені працівники Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

19.2.2. Уповноважені працівники Головного управління житлового господарства мають право контролювати стан утримання житлових будинків та прибудинкових територій за наступними напрямками:

- стан санітарного утримання та ремонту сходових кліток, ліфтів і під'їздів;

- переобладнання та перепланування житлових будинків, жилих приміщень, балконів і лоджій, використання їх не за призначенням;

- стан утримання та ремонту фасадів, цоколів, будинкових покажчиків та покажчиків вулиць;

- стан утримання та ремонту покрівель;

- стан освітлення входів та місць загального користування житлових будинків та прибудинкових територій;

- стан утримання та ремонту вхідних груп;

- стан утримання та ремонту твердого покриття прибудинкових територій;

- стан утримання та ремонту садових лав та куточків відпочинку;

- стан утримання та ремонту сміттєзбірників (урни, контейнери) та контейнерних майданчиків;

- стан утримання та ремонту зливостоків і дренажів;

- стан утримання та ремонту дитячих, спортивних і господарчих майданчиків;

- стан утримання та ремонту пандусів та спеціальних місць для паркування автомобілів, які перевозять інвалідів;

- стан утримання та ремонту ліфтів;

- за фактами порушень в утриманні зелених насаджень на прибудинкових територіях;

- за фактами самовільного випалювання сухої рослинності, її залишків та інших відходів;

- за фактами оголення коренів дерев та руйнування схилів і підпірних стінок;

- за фактами несвоєчасного прибирання прибудинкових територій та порушення графіків вивезення твердих побутових, будівельних та великогабаритних відходів;

- за фактами порушень вимог Правил утримання свійських тварин у м. Києві;

та вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

19.3. Громадські інспектори благоустрою міста:

19.3.1. Беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавчих актів у сфері благоустрою та цих Правил.

19.3.2. Проводять перевірки і складають протоколи про адміністративні правопорушення щодо порушень вимог законодавчих актів у сфері благоустрою та цих Правил і подають їх органам, уповноваженими розглядати справи про адміністративні правопорушення у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері.

20.1. Відповідальність

20.1.1. До відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:

- порушенні вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про відходи" та "Про охорону навколишнього природного середовища";

- порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил;

- проектуванні об'єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм;

- порушенні режиму використання й охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;

- самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою;

- пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою;

- знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення;

- забрудненні (засміченні) території;

- самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об'єктах благоустрою території міста;

- неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо;

- створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об'єктів та елементів благоустрою.

20.2. Обов'язки та повноваження посадової особи контролюючого органу:

20.2.1. Якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території.

Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

У разі відмови особи отримати припис в графі "Припис одержав" робиться про це запис.

20.2.2. Посадова особа контролюючого органу, яка під час перевірки об'єкта благоустрою виявила порушення вимог цих Правил, зобов'язана на винну особу скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При вчиненні однією посадовою чи фізичною особою двох або більше адміністративних правопорушень протокол про вчинення адміністративного правопорушення складається за кожне правопорушення окремо.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол;

відомості про особу правопорушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складанні протоколу правопорушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.

У випадках не встановлення особи, винної у скоєнні правопорушення, у протоколі робиться відповідний запис. Особа, яка виявила порушення, здійснює заходи щодо встановлення особи, винної у скоєнні правопорушення, шляхом направлення запитів до правоохоронних органів.

20.2.3. Після складення протоколу, він у п'ятиденний строк надсилається на розгляд до Київської міської адміністративної комісії чи до місцевих адміністративних комісій за місцем проживання порушника.

20.2.4. Справа про адміністративне правопорушення розглядається адміністративною комісією в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання протоколу про адміністративне правопорушення.

На засідання адміністративної комісії запрошуються особи, відносно яких складено протокол про адміністративне правопорушення.

20.2.5. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу, який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

20.2.6. Відшкодування майнової шкоди, заподіяної об'єкту благоустрою під час вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється у порядку, визначеному у розділі XXI цих Правил.

20.2.7. У відповідності до статті 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення Управління державного архітектурно-будівельного контролю виявляє та вживає заходів щодо самовільного будівництва будинків або споруд, а також самовільної зміни архітектурного вигляду будинків або споруд під час їх експлуатації та складає протоколи про адміністративні правопорушення.

20.2.8. Підприємство (оператор), визначений виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), здійснює організацію та експлуатацію місць платного паркування автотранспортних засобів, несе відповідальність за дотримання санітарного стану на паркувальних майданчиках.

20.2.9. Уповноважені працівники Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечують контроль за дотриманням встановленого нормативними актами порядку експлуатації та утримання підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм їх власності, рекламних засобів, вимагають від юридичних і фізичних осіб усунення виявлених порушень та складають протоколи про адміністративні правопорушення.

20.2.10. Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює заходи щодо проведення демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою на підставі заявок власників, балансоутримувачів об'єктів благоустрою за рахунок коштів міського бюджету.

20.2.11. У разі виявлення силами Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) самовільно встановлених елементів благоустрою, його власнику вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу у триденний термін.

20.1.12. У разі необхідності та з метою забезпечення громадського порядку під час проведення демонтажу Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звертається до органів міліції, які відповідно до своїх обов'язків:

- подають у межах наданих прав допомогу представникам державних органів у здійсненні їх законної діяльності, якщо їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників;

- встановлюють особу порушника, якщо особа не відома;

- проводять затримання особи, яка чинить опір;

- проводять вилучення товарної маси та беруть її під охорону до встановлення особи порушника.

20.2.13. У разі протидії проведенню робіт з елементів благоустрою або примусового переміщення автотранспортних засобів до винних осіб застосовуються заходи адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності у відповідності до чинного законодавства.

20.2.14. Уповноважені працівники Головного управління комунального господарства складають протоколи про адміністративні правопорушення за:

- порушення порядку проведення санітарної очистки міста, в тому числі за відсутність затверджених відповідно до установленого порядку схем санітарної очистки і прибирання території міста;

- порушення благоустрою зон відпочинку загального користування, внутрішніх водойм та прилеглих до них територій.

21.1. Загальні положення

21.1.1. У разі заподіяння фізичною чи юридичною особою майнової шкоди об'єкту благоустрою під час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посадова особа, яка виявила порушення, складає протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення, а також повідомляє балансоутримувача про матеріальну шкоду, заподіяну об'єкту благоустрою, та відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення.

21.2. Реагування

21.2.1. Посадова особа балансоутримувача терміново вживає заходів до створення комісії щодо визначення відновної вартості порушеного об'єкта благоустрою (далі - комісія).

До складу комісії включаються представники балансоутримувача (комунальних підприємств районних у м. Києві рад, які здійснюють управління житловим господарством, КП ШЕУ або КП УЗН), спеціалісти Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або районного управління (відділу) контролю за благоустроєм.

Головою комісії призначається представник балансоутримувача об'єкта благоустрою.

Якщо у. балансоутримувача створена постійно діюча комісія, то повідомляється голова комісії про факт заподіяння майнової шкоди об'єкту благоустрою (вручається копія протоколу про адміністративне правопорушення).

Юридична чи фізична особа, винна в пошкодженні чи знищенні об'єкта благоустрою, бере участь в роботі комісії та підписує акт обстеження об'єкта. У випадку відмови підписати акт, в ньому робиться відповідний запис.

21.2.2. Комісія проводить обстеження об'єкта благоустрою, встановлює ступінь його пошкодження чи знищення, визначає відновну вартість робіт з його відновлення (відбудови) і складає відповідний акт.

Відновна вартість об'єктів благоустрою визначається порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 826 "Про затвердження Порядку визначення відновної вартості об'єктів благоустрою", та згідно з Методикою визначення відновної вартості об'єкта благоустрою , затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 26 жовтня 2006 року № 356.

21.2.3. Балансоутримувач зобов'язаний в термін до 10 календарних днів з дня вчинення правопорушення акт разом із копією протоколу про адміністративне правопорушення направити на розгляд відповідних органів згідно з чинним законодавством.

21.2.4. У відповідності до вимог статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення міська, районна адміністративна комісія вирішує питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо розмір майнової шкоди перевищує рівень двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то питання вирішується у судовому порядку.

Позовна заява подається до суду власником або балансоутримувачем об'єкта благоустрою.

Крім того, з метою стягнення вартості майнової шкоди, заподіяної елементам та об'єктам благоустрою в результаті проведення робіт без дозволу (ордера) Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва, які перебувають у власності територіальної громади міста Києва, Київська міська рада передає повноваження балансоутримувача всіх елементів та об'єктів благоустрою комунальному підприємству "Інспекція з контролю за благоустроєм м. Києва" з питання прийняття передбачених законом заходів щодо стягнення вартості майнової шкоди.

Кошти, стягнені з порушника благоустрою, перераховуються на рахунок комунального підприємства "Інспекція з контролю за благоустроєм м. Києва", яке використовує зазначені кошти на відновлення порушеного благоустрою.

21.2.5. Якщо адміністративна комісія прийняла рішення про відшкодування порушником матеріальної шкоди балансоутримувачу об'єкта благоустрою, визначила розмір, порядок і строки її відшкодування, то порушник зобов'язаний виконати вимоги постанови у 15-денний термін з дня вручення адміністративною комісією чи уповноваженою посадовою особою копії постанови.

21.2.6. Якщо порушником подано на постанову адміністративної комісії скаргу до цієї комісії чи органу, який її створив, і скарга залишилася без задоволення, то порушник зобов'язаний відшкодувати збитки не пізніше, як через 15 календарних днів з дня його повідомлення про залишення скарги без задоволення.

21.2.7. У разі невиконання винною особою вимог постанови адміністративної комісії щодо відшкодування майнової шкоди в установлений 15-денний термін, то зазначена постанова разом із заявою з клопотанням про примусове виконання постанови щодо відшкодування збитків балансоутримувачем об'єкта благоустрою, якому були завдані ці збитки, у 3-місячний термін з дня винесення постанови адміністративною комісією надсилається до державної виконавчої служби за місцезнаходженням юридичної особи, проживанням чи місцем роботи фізичної особи для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження.

21.2.8. Контроль за дотриманням порядку відшкодування майнової шкоди, заподіяної при проведенні на об'єктах благоустрою самовільних робіт, здійснюють балансоутримувачі об'єктів благоустрою.

22.1. Правила розроблені згідно з Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про благоустрій населених пунктів", іншими законами України та нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у цій сфері.

23.1. Надання в оренду територій, будівель і приміщень не знімає відповідальності з власника (балансоутримувача) за їх технічний та санітарний стан.

23.2. Перелік посадових осіб, уповноважених здійснювати контроль за станом благоустрою в м. Києві, передбачений цими Правилами, визначається виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

1. Ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, дотримання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.

2. Ринок - це суб'єкт господарювання, створений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Тимчасовий ринок - тимчасова споруда, що розміщується на підставі дозволу (в тому числі тимчасового) на розміщення тимчасових споруд, виданого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виготовлена з полегшених збірних конструкцій та встановлена без заглибленого фундаменту, призначена для надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Ринки розміщуються на підставі затвердженої належним чином проектно-кошторисної документації, зареєстрованої в установленому порядку, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з наданням статусу ринку.

При розміщенні ринку в обов'язковому порядку сплачується пайова участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

3. Ринок незалежно від форми власності та організаційно-правової форми керується у своїй діяльності законодавством України. Ринки здійснюють господарську діяльність та надають послуги за цінами і тарифами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

4. Торгівлю на ринках можуть здійснювати фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від форм власності (далі - продавці).

5. За конструкцією ринки можуть бути криті, відкриті та комбіновані; розташовуватись в капітальних спорудах або спорудах функціонального призначення, виготовлених з полегшених збірних конструкцій та встановлених без заглибленого фундаменту (тимчасові ринки); за часом діяльності - постійно діючі або сезонні; за видами економічної діяльності - оптові, роздрібні, оптово-роздрібні; за товарною спеціалізацією - з продажу продовольчих та непродовольчих товарів; спеціалізовані - з продажу транспортних засобів та комплектуючих до них, худоби, кормів, живих тварин, птахів, квітів, товарів для полювання та риболовлі, друкованої продукції, господарчих товарів тощо, а також змішані.

6. Територія ринку повинна мати відокремлену та відгороджену від проїжджої частини, житлового та комунального секторів ділянку землі, підземні чи наземні переходи для пішоходів, стоянки для транспортних засобів відвідувачів, безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне освітлення території ринку, автостоянок та під'їздів, телефонний зв'язок, електро- та водопостачання, водовідведення, туалет, облаштовані контейнерами майданчики для збирання відходів і сміття тощо.

Робота ринків не повинна погіршувати санітарний та екологічний стан місцевості й негативно впливати на умови проживання населення.

7. Адміністрація ринку узгоджує з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру, забезпечення їх торговельно-технологічним обладнанням та забезпечує утримання території ринку й організацію продажу товарів відповідно до затвердженого плану.

Надання статусу ринку, що розміщується в капітальній споруді, відбувається на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку, затвердженому наказом Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Надання статусу ринку, що розміщується в споруді функціонального призначення, виготовленої з полегшених збірних конструкцій та встановленої без улаштування заглибленого фундаменту, відбувається на підставі тимчасового дозволу на розміщення тимчасової споруди Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до рішення Київської міської ради від 27.11.2008 № 657/657 "Про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві".

Торговельні ряди, малі архітектурні форми, в тому числі ті, що розміщуються на ринках м. Києва, повинні відповідати затвердженому в установленому порядку Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища дизайн-проекту сучасних типів тимчасових споруд.

Улаштування та утримання території ринків повинно відповідати вимогам Санітарних правил утримання територій населених місць (СанПіН № 4690-88) та Ветеринарно-санітарних правил для ринків , затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.96 № 23 та зареєстрованих у Мін'юсті України 19.06.96 за № 314/1339.

8. На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи, а також графічно виконаний план території з позначенням усіх стаціонарних об'єктів ринку (обов'язково лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи), пішохідних і транспортних маршрутів, аварійних виходів.

На видному, доступному для огляду місці встановлюється оформлений стенд з розміщенням на ньому копії свідоцтва про реєстрацію ринку як суб'єкта підприємницької діяльності, цих Правил, витягів із Закону України "Про захист прав споживачів", нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та відповідальності за несплату ринкового збору, а також ставок ринкового збору, тарифів на послуги та правил їх надання. Ветеринарно-санітарних правил для ринків , інформації про адресу і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, місцезнаходження і телефон суб'єкта господарювання, інформації про місцезнаходження Книги відгуків і пропозицій тощо.

9. У разі планового закриття ринку, окремих його приміщень або частин території (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання) суб'єкт господарювання повинен не пізніше як за п'ять днів повідомити про це громадян, розмістивши біля входу до ринку інформацію про порядок роботи ринку, дату та період закриття й оповістити про це через радіовузол ринку, засоби масової інформації.

10. Для потреб і зручностей продавців і покупців на території ринку або поруч можуть відкриватися магазини, підприємства громадського харчування, побутового обслуговування, телефонного зв'язку, каси продажу квитків на транспорт, готелі.

11. Реалізація сільгосппродуктів, продовольчих, непродовольчих товарів, живої худоби, птиці, кормів, домашніх тварин, декоративних птахів, акваріумних риб, посадкового матеріалу плодово-ягідних культур, овочевої і квіткової розсади, живих садових квітів, насіння овочевих культур і квітів проводиться на спеціалізованих ринках чи на спеціально виділених рядах (секціях) змішаних ринків з обов'язковим дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог.

12. На території відкритого ринку, у критих ринках та павільйонах, де реалізуються продукти рослинного і тваринного походження, повинні бути обладнані спеціалізовані зони з продажу окремих видів продукції: овочів і фруктів, м'яса і забитої птиці, яєць, молочних продуктів, риби, меду, олії тощо.

Спеціалізовані зони створюються відповідно до вимог Ветеринарно-санітарних правил для ринків .

13. Розташування торговельних місць на ринку, торговельно-технологічного обладнання має бути зручним для здійснення торгівлі, відповідати вимогам санітарних, протипожежних правил та безпечних умов праці, забезпечувати вільний прохід покупців та належну культуру обслуговування.

Робоче місце продавця повинно бути належним чином обладнане (криті або відкриті столи, прилавки), мати площу для викладки і зберігання запасів товарів тощо.

При продажу продукції (товарів) юридичними і фізичними особами з прилавків одне торговельне місце на ринку обмежене одним метром погонним.

При продажу продукції (товарів) юридичними і фізичними особами з магазинів, контейнерів, кіосків, трейлерів, причепів, площадок, наметів, павільйонів, боксів, ролетів тощо розмір торговельного місця визначається площею зайнятих квадратних метрів, а саме:

- при площі торговельного місця до 4-х м2 - 1 торговельне місце;

- при площі торговельного місця від 4-х до 20-ти м2 - 2 торговельних місця;

- при площі торговельного місця від 20-ти до 30-ти м2 - 3 торговельних місця;

- при площі торговельного місця від 30-ти до 50-ти м2 - 4 торговельних місця;

- при площі торговельного місця понад 50 м2 - 5 торговельних місць.

14. Місця для продажу продукції (товарів) з транспортних засобів виділяються на спеціально облаштованих та розмічених майданчиках, що не створює небезпеки для покупців (пішоходів). Продаж продовольчих і непродовольчих товарів здійснюється в окремих зонах цих майданчиків згідно із затвердженою адміністрацією ринку схемою дислокації торговельних місць на ринку. У відведених місцях торгівлі пересування транспортних засобів дозволяється лише до початку торгівлі та після її завершення.

Транспортні засоби, причепи, автопричепи типу "купава", візки, з яких здійснюється торгівля, повинні знаходитись в належному санітарно-технічному стані; не допускається торгівля з неохайних, поламаних автомашин, причепів тощо.

Використання транспортних стоянок для продажу товарів не допускається.

15. Спеціалізовані зони, ряди прилавків (столів) та майданчики обладнуються наочними позначеннями про їх призначення. Усі торговельні місця позначаються номерами.

Продавцям забороняється використовувати торговельні місця не за призначенням. Адміністрація ринку на кожний випадок порушення цих Правил має право складати відповідний документ.

16. На торговельному місці продавця (юридичної особи) установлюється табличка із зазначенням назви, місцезнаходження і номера телефону суб'єкта підприємницької діяльності, що організував торгівлю, прізвища, імені та по батькові продавця та розміщується копія ліцензії при здійсненні господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

На торговельному місці продавця (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, прізвища, імені, по батькові його продавця, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії при здійсненні господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

У разі займання торговельного місця на умовах оренди на робочому місці продавця повинна бути копія укладеної з адміністрацією ринку угоди про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди з суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

17. У разі надходження на ринок продукції в кількості, що перевищує технічні можливості ринку щодо її розміщення, диспетчер (інша відповідальна особа) ринку зобов'язаний повідомити про це адміністрацію ринку та за змогою допомогти розмістити її для продажу на іншому ринку.

18. За право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.

19. За окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць, прокат торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу, зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках, зважування на товарних вагах, розрубка м'яса (рубачами м'яса ринку), утримання торговельного місця в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру, забезпечення місцями в готелях і на автостоянках за наявності їх на ринку, консультації спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги, приймання для подальшого продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо.

Тарифи на послуги ринку та інші види робіт, пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку.

20. Адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду.

21. Адміністрація ринку повинна забезпечувати централізоване прання санітарного та спеціального одягу, миття та дезінфекцію торговельного інвентарю, обладнання, засобів вимірювальної техніки, що надаються продавцям.

22. Продавцям (фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності) забороняється використовувати власний санітарний та спеціальний одяг, торговельний інвентар та засоби вимірювальної техніки.

Засоби вимірювальної техніки, які використовуються продавцями на ринку, повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Держстандарту України та проходити періодичну перевірку в установленому порядку.

Продавці повинні дотримуватися Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг, затверджених наказом Держстандарту України від 24.12.2001 № 633 (ПМУ 21-2001) і зареєстрованих у Мін'юсті України 10.01.2002 за № 18/6306.

23. Продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Справляння ринкового збору, плати за утримання торговельного місця в належному стані й інші послуги ринку здійснюють касири та контролери ринку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з видачею касових чеків.

Ринковий збір та інші платежі справляються після проведення ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного та рослинного походження до початку торгівлі. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється. Відповідальність за сплату ринкового збору несуть продавці на ринку та адміністрація ринку відповідно до чинного законодавства.

При справлянні ринкового збору початком торгівлі вважається час, що настає через три години з початку роботи ринку.

За письмовою угодою з адміністрацією ринку платники ринкового збору можуть сплачувати ринковий збір через установи банків, у тому числі як передоплату.

24. Документи про сплату ринкового збору та за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем до закінчення торгівлі, забороняється передавати їх особам, які перебувають на ринку.

25. За видані напрокат санітарний одяг, торговельний інвентар, обладнання вноситься заставна плата, облік цих операцій проводиться із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Розмір плати встановлюється адміністрацією ринку і не повинен перевищувати вартості виданих напрокат речей у цінах на момент їх видачі.

Заставна плата повертається платнику після повернення у робочому стані взятих напрокат інвентарю, санітарного одягу та інших предметів.

У разі втрати взятих напрокат речей або їх псування продавець відшкодовує суб'єкту господарювання завданий збиток з урахуванням внесеної заставної плати.

26. Продавці повинні дотримуватися вимог законодавства, у тому числі цих Правил, Ветеринарно-санітарних правил для ринків, Правил продажу продовольчих товарів , затверджених наказом МЗЕЗ України від 28.12.94 № 237 і зареєстрованих у Мін'юсті України 17.01.95 за № 9/545, Правил продажу непродовольчих товарів , затверджених наказом МЗЕЗ України від 27.05.96 № 294 і зареєстрованих у Мін'юсті України 13.06.96 за № 298/1323, Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі , затверджених наказом МЗЕЗ України від 08.07.96 № 369 і зареєстрованих у Мін'юсті України 23.07.96 за № 372/1397, Правил користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг , Правил протипожежної безпеки , безпеки руху.