Останнім часом значно пожвавився інтерес зарубіжних країн доукраїнської культури і мистецтва, до нашої столиці. Саме за минуліроки втілено низку цікавих міжнародних проектів, проведено багатоміжнародних фестивалів, концертів та конкурсів, серед яких відоміна весь світ фестиваль та конкурс імені Сергія Лифаря, Міжнароднийконкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця.
Для Києва було дуже престижно провести ювілейний 50-йМіжнародний пісенний конкурс "Євробачення-2005". Цього ж року Київотримав почесний титул "Європейський регіон року - 2005".
Одним з важливих досягнень останніх років є номінуванням. Києва на почесне звання "Європейська культурна столиця - 2010".Нині Київ має намір продовжувати участь у цьому значущому проекті,піднімаючи імідж нашої столиці у Європі та світі, презентуючикультуру за вибагливими міжнародними критеріями.
Динаміка основних показників розвитку
закладів культури в м. Києві 2003-2005 рр.
(системи Головного управління культури і мистецтв)
------------------------------------------------------------------
| Показники |2003 |2004 | 2005 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість музеїв (включаючи філіали), од. | 22 | 22 | 22 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Музейний фонд, всього, тис. од. |808,1|814,6|825,2 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість відвідувачів, тис. осіб |811,6|548,3|518,4 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Відвідуваність музеїв на 100 чоловік |31,1 |20,7 | 19,7 |
|населення, відвідувань | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість проведених виставок, од. | 178 | 163 | 169 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість предметів музейних фондів, що |57,7 |50,3 | 51,2 |
|експонувались протягом року, тис. од. | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість публічних бібліотек, од. | 139 | 138 | 138 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Книжковий фонд бібліотек, млн. прим. |5,15 |5,11 | 5,05 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість читачів по ЄРК, тис. чол. |429,6|432,1|432,8 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Читаність книжкового фонду, прим. на 1 чит. |20,1 |20,0 | 20,3 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Обертаність книжкового фонду | 2,2 | 2,2 | 2,2 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Комплектування фондів, тис. од. |259,2|274,6|254,9 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|у т. ч. українською мовою |119,7|163,9|145,5 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість галерей міського підпорядкування, | 2 | 2 | 2 |
|од. | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість театрів, од. | 17 | 16 | 17 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|в них місць, тис. місць |3,06 |3,14 | 3,14 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість глядачів, тис. чол. |489,4|791,7|998,0 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Відвідуваність театральних вистав на 100 |18,6 |29,8 | 37,4 |
|чоловік населення, відвідувань | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість прем'єр, од. | 35 | 46 | 52 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість концертних організацій, од. | 8 | 8 | 8 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість початкових спеціалізованих | 57 | 57 | 56 |
|мистецьких навчальних закладів, од. | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість учнів у школах естетичного |17,41|17,49|18,06 |
|виховання, тис. учнів | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість вищих навчальних закладів по | 2 | 4 | 4 |
|підготовці мистецьких кадрів, од. | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість студентів у вищих навчальних | 0,8 |1,11 | 1,13 |
|закладах, тис. студентів | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість постійно діючих кінотеатрів, од. | 38 | 36 | 41 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|в тому числі дитячих, од. | 9 | 9 | 9 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість глядацьких місць, всього, тис. |18,0 |18,1 | 18,4 |
|місць | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|в тому числі в дитячих, тис. місць |1,64 |1,64 | 1,64 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість відвідувачів, тис. чол. |750,0|800,0|2062,4|
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|в тому числі в дитячих, тис. чол. |165,0|170,0|209,4 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість проведених кінопоказів, тис. од. |21,0 |22,0 | 39,4 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість кінопрем'єр, од. | 105 | 110 | 115 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Відвідуваність кіносеансів на 100 чоловік |18,6 |21,4 | 76,9 |
|населення, відвідувань | | | |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість парків культури і відпочинку, од. | 6 | 6 | 6 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість відвідувачів, тис. чол. |380,0|420,0|480,0 |
|---------------------------------------------+-----+-----+------|
|Кількість проведених культурних заходів, од. | 757 | 711 | 871 |
------------------------------------------------------------------
6. Проблемні аспекти фінансування галузі
В Основах законодавства України про культуру ( 2117-12 )(стаття 23 розділу IV) зазначено, що держава гарантує необхідніасигнування на розвиток культури в розмірі не менше 8 відсотківвід національного доходу України. Крім того, місцеві ради народнихдепутатів мають право у порядку, передбаченому законодавством,збільшувати видатки для потреб культури понад установлені норми.
Протягом останніх років недостатньо коштів виділяється назміцнення матеріальної бази, технічне оснащення, що потребуєскладання окремої Програми зміцнення матеріальної бази звизначенням пріоритетів по роках і затвердженням її на сесіїКиївради з зазначенням обсягів видатків.
Крім того, не діє стаття 26 Основ законодавства про культуру( 2117-12 ) в частині щодо пільг в оподаткуванні доходупідприємств і організацій, окремих осіб, які частково відраховуютьйого на потреби культури (Декрет N 12-92 ( 12-92 ) від 26.12.92).
Не спрацьовує стаття 28 розділу V Основ законодавства( 2117-12 ) "Соціальні гарантії та захист прав працівників у сферікультури" в частині, де держава гарантує працівникам закладівкультури встановлення середньої заробітної плати у розмірі ненижче середнього рівня заробітної плати працівників народногогосподарства.
Виходячи із реалій сьогодення, заклади все більше повиннірозраховувати на власні надходження, вишукувати нові джерелафінансування, хоча в деяких питаннях необхідна і підтримка Уряду,Київської міської влади.
7. Завдання галузі та шляхи залучення додаткових
фінансових ресурсів для забезпечення функціонування
і розвитку столичної культури і мистецтва
Культура завжди була чутливою до суспільних процесів,своєрідним пульсом новітніх перемін. Новий час ставить нові вимогиі умови. І нині, як зазначали учасники парламентських слухань"Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхиреалізації" ( 2680-15 ), культура повинна відігравати ключову рольу суспільно-економічному розвитку держави.
При цьому підвищення ефективності роботи галузі повиннобазуватися на пошуках шляхів забезпечення функціонування закладів,організацій та установ, орієнтованих на розширення джерелфінансового забезпечення та оптимізацію витрат на їх утримання ірозвиток.
Саме так розглядаються перспективи розвитку галузі культури імистецтва у даній Програмі.
З метою відродження та збереження духовної спадщини,вироблення національно-державницької орієнтації суспільстванеобхідно забезпечити всебічне вивчення у столиці історії державита культури України, театрального, музичного, образотворчого,декоративно-прикладного і кіномистецтва, архітектури, народноїтворчості, фольклору, традицій, звичаїв і національних обрядів;розвиток мистецтвознавчих наук.
Важливим завданням є сприяння розвитку культури особи, щозабезпечить формування у суспільстві високої духовної, політичної,правової, світоглядної культури, культури людських відносин.
Одним з формотворчих елементів культури столиці є неповторнеісторичне середовище Києва. Київ щораз зазнає все більших втрат в"оточуючій естетиці" та під впливом урбанізації дещо втрачаєнаціональні ознаки. (Що стосується оточуючої естетики, то,найперше, потрібно запобігати руйнації унікального історичноголандшафту м. Києва, відмовитися від вульгаризації забудови столиціпсевдоісторичними підробками, які дискредитують історичнуавтентичність та, в якійсь мірі, спотворюють смак підростаючихпоколінь, орієнтуючи їх на фальш).
Належної уваги потребує питання збереження і впорядкуваннякиївської топоніміки (повернення питомих історичних топонімів).
Необхідно подбати і про давно назрілу потребу естетизації,окультурення і опорядження щоденного середовища перебування киян.(Одним з напрямків естетизації середовища, як приклад, може бутиперетворення ряду кав'ярень у центрі та всіх районах міста ізтривіальних на кав'ярні з мистецьким ухилом - з демонстраціямихудожніх робіт, репродукцій картин художників різних епох, звідповідним музичним супроводом, читанням поезії тощо. На часі -винесення з Хрещатика торговельних павільйонів, які забруднюютьцентральну вулицю міста і псують її зовнішній вигляд).
Сьогодні галузь культури і мистецтва потребує деякоїреорганізації з метою її оптимізації; зміцненняматеріально-технічної бази багатьох закладів і установ (ремонтприміщень, модернізація і оснащення сучасним обладнанням татехнікою, укріплення фондосховищ та забезпечення новітніми видамипожежної і охоронної сигналізації); відкриття нових об'єктів;динамізація і осучаснення процесів діяльності структурнихпідрозділів галузі; кадрове зміцнення закладів і установ.
7.1. Театрально-концертна діяльність
Робота у напрямку театрально-концертної діяльності будеспрямована на підвищення ефективності діяльності театрів іконцертних організацій міста у світлі сучасних вимог з метоюзбільшення кількості глядачів, а відповідно і доходів від основноїдіяльності, та водночас мінімізації навантаження на бюджет.
Найперше, необхідно порушити перед Міністерством культури ітуризму України питання про термінову розробку і затвердження всіхнеобхідних нормативних документів для реалізації Закону України"Про театри і театральну справу" ( 2605-15 ), згідно з якимиоплата праці співробітників та артистичного персоналу театрів будездійснюватись за контрактами, що дозволить зекономити бюджетнікошти та ефективно використовувати кошти від власної діяльності.Це також дасть змогу покращити якість вистав, що в свою чергузбільшить кількість глядачів.
На сьогодні відсутні Закон та деякі нормативно-правовідокументи, які регламентують діяльність концертних організацій всвітлі сучасних вимог. Прийняття необхідних нормативних документівдозволить покращити умови роботи концертних організацій івідповідно збільшити кількість концертних програм, що, в своючергу, збільшить кількість слухачів.
Потребує перегляду питання вартості квитків (яка повинназмінюватися в залежності як від вистави, так і з урахуваннямсвяткових днів).
Середня вартість квитків сьогодні становить: в дитячі театри- 7 гривень, в інші театри - 12,8 грн.
Театрально-концертні заклади мають перейти на роботу заграфіком з одним вихідним днем, врахувавши це у колективномудоговорі закладу, що дасть змогу збільшити кількість вистав та,відповідно, і кількість глядачів.
Необхідно ліквідувати практику надання приміщень театрів дляпроведення заходів різноманітними небюджетними організаціями напільгових умовах та удосконалити питання надання приміщень длябюджетних організацій. Кошти, отримані від надання приміщень воренду, мають залишатися в театрах на зміцнення їхматеріально-технічної бази.
Практика останніх років щодо пропорційного розподілу коштівміж театрально-концертними закладами на постановку нових вистав чипрограм ("хоч потроху, але порівно") призвела до зниження їххудожнього рівня. На превеликий жаль, частина з них сьогодні єнерентабельними. Тому ми приділяємо надзвичайно велику увагуновоствореній незалежній Громадській Художній Раді при Головномууправлінні культури і мистецтв, метою якої є аналіз пропозиційщодо постановок нових вистав і концертних програм не лише утворчому плані, а й стосовно їх рентабельності й актуальності.
Тепер при наданні на розгляд Громадській Художній Радіпропозицій про постановку того чи іншого твору необхідно подаватитакож і дані про рівень доходів, отриманих від продажу квитків навистави чи програми, що були замовлені Головним управліннямкультури і мистецтв у попередній рік, та про кількість показівпопередньої постановки чи концертної програми. Співвідношеннявидатків і прибутків і визначатиме коефіцієнт рентабельностівистави. Крім того, необхідно зазначати суму власних надходжень,яку заклад планує направити на створення нового твору.
Сьогодні перед керівниками театрально-концертних закладівстоїть завдання залучення на мистецькі проекти позабюджетнихкоштів, ґрантів та банківських кредитів для постановки новихвистав і програм.
Необхідно використовувати сучасні технології анонсуваннямистецьких заходів та продаж квитків через мережу Інтернет, щозбільшить додаткові надходження за рахунок скорочення видатківреалізаторам квитків та посередникам. Необхідно також розроблятита використовувати сучасну рекламу, налагодити випуск супутньоїпродукції (афіш, аудіо- та відеопродукції тощо) та її реалізації.
З метою отримання додаткових коштів діяльністьтеатрально-концертних закладів має бути спрямована на виконанняпунктів Положень в частині надання різноманітних платних послуг, асаме:
- випуск буклетів, проспектів, плакатів, значків, іншоїрекламної продукції, що пропагує театральну, концертну та іншудіяльність закладу;
- утворення нотного, книжкового і музичного фондів як длявласних потреб, так і для реалізації прокату;
- влаштування платних виставок робіт митців;
- організація на самостійних засадах студійаудіо-відеозапису, записи грамплатівок, компакт-дисків з кращимимузичними творами, які пропагують національну і світову музичнукультуру; реалізація цих записів;
- виготовлення, реалізація і прокат концертного реквізиту;виготовлення та реалізація сувенірної продукції, виробівдекоративно-прикладного мистецтва та ін.
Слід переглянути питання спрощення оформлення документів длязабезпечення роботи театральних буфетів.
Збільшення кількості відвідувачів у театрах як основиотримання додаткових коштів, можливе також і за рахунок включеннядо освітянських програм відвідування школярами театрів (відповіднодо шкільної програми). Це питання потребує спільного рішення разомз Головним управлінням освіти і науки.
З метою забезпечення та активізації діяльностіконцертно-видовищного підприємства "Київконцерт" у світлі сучаснихвимог необхідно переглянути та затвердити нове Положення,передбачивши в ньому питання, пов'язані із продюсерськоюдіяльністю, втіленням у життя цікавих мистецьких проектів тагастрольною діяльністю, що одночасно дасть змогу збільшити власнінадходження.
Культурно-мистецькі заходи та програми будуть спрямовані напоказ киянам та гостям столиці кращих здобутків нашого сьогодення,на забезпечення розмаїття та різножанровості заходів, їх широкийдіапазон - від українського автентичного фольклору до класичноїмузики, сучасної української традиційної і нетрадиційної естради.
Робота у цьому напрямку спрямовуватиметься на пошук новихдодаткових джерел фінансування заходів, залучення інвесторів,меценатів та спонсорів.
З метою розвантаження центру столиці необхідно продовжитипрактику Головного управління культури і мистецтв з розширеннягеографії проведення культурно-мистецьких заходів у святкові дні вінших районах міста, для чого слід тісно співпрацювати з районнимиу м. Києві державними адміністраціями. При цьому сліддотримуватися визначених регламентів та порядку проведення свят удозволених межах для забезпечення "співіснування", найперше,молодіжної музики з міським соціумом.
Певний позитивний результат принесе активізація діяльностіСпівочого поля Печерського ландшафтного парку шляхом проведенняхорових, фольклорно-етнографічних фестивалів, оглядів художньоїсамодіяльності та звітів художніх аматорських колективів,різноманітних культурно-мистецьких акцій з метою перетворення йогов подальшому у центр відродження духовної культури.
Підвищення рентабельності діяльності Співочого поля шляхомнадання послуг з проведення концертних заходів дасть змогузабезпечувати його матеріальну базу, а також матеріально-технічнубазу Київського міського центру народної творчості такультурологічних досліджень.
Співоче поле на сьогодні є найперспективнішою концертноюплощадкою під відкритим небом. Воно потребує реконструкції тамодернізації, забезпечення модульної сценічної конструкції,сучасної звукової та світлотехнічної апаратури, що дозволить неорендувати ці засоби, а самим надавати в оренду сцену і зароблятикошти.
З метою запобігання перенасиченості та безладу під час акційу центрі міста на Співоче поле необхідно винести частину заходів змайдану Незалежності, Європейської та Михайлівської площ.
Вже давно стоїть питання про будівництво універсальногоконцертного залу у столиці для виступу хорових колективів міста таокремих виконавців. Будівництво такого концертного приміщеннядасть змогу вирішити проблемні питання, пов'язані з активізацієюконцертної діяльності всесвітньо відомих муніципальних концертнихорганізацій.
Нагальним є питання виготовлення спеціального високоякісногосценічного обладнання, іншими словами - власної муніципальноїсцени для проведення різноманітних заходів на відкритихмайданчиках.
Забезпечення столиці належною театрально-концертною рекламоюіз залученням коштів спонсорів (в т. ч. виготовлення тавстановлення театрально-афішних тумб) також надасть можливістьмісту отримати додатковий прибуток та більш широко популяризуватимистецькі муніципальні проекти.
Самодіяльне й аматорське мистецтво в м. Києві є важливоюскладовою духовного і культурного розвитку киян, неодміннимкомпонентом виховання підростаючого покоління, способом соціальноїадаптації інвалідів, дітей-сиріт, людей похилого віку. Проте заостанні роки з різних причин ліквідовано значну кількістьсамодіяльних колективів, скорочено мережу клубних закладів.
Аналіз стану клубних закладів, центрів народної творчості тахудожніх колективів м. Києва, проведений Київським міським центромнародної творчості та культурологічних досліджень, засвідчив, щоза останні роки, у зв'язку з різними формами господарювання таприватизаційними процесами, підприємствами, на балансі якихперебували культурно-освітні установи, ці установи були розпроданіта перепрофільовані. З 96 клубних закладів, що існували до 1992року, зараз залишилося 48. (Перестали діяти Будинок культуризаводу "Червоний екскаватор", клуб колективного виробничоговзуттєвого підприємства "Київ", клуб акціонерної компанії"Київенерго" та ін.).
Вирішення проблеми збереження існуючих клубних закладіввбачається шляхом вироблення регламентного документа Київради прозаборону продажу, відчуження та перепрофілювання клубних установ зподальшою їх передачею на утримання районним у м. Києві державнимадміністраціям. Вбачається необхідним створити, з допомогоюКиївради, в кожному районі міста (особливо це стосується такихгустонаселених районів, як Троєщина, Теремки, Оболонь) базовірайонні Будинки культури, які стали б учбово-методичними таорганізаційними центрами для підліткових клубів, клубів жінок,молоді, пенсіонерів, фольклору, книги, технічної творчості тощо.Створити Центри народної творчості за професійними ознаками, якібули б осередками збереження національної традиційної культури такультур інших етносів столиці.
З метою забезпечення правового захисту і надання гарантійзбереження існуючої мережі галузевих клубів і клубів за місцемпроживання встановити суворий контроль за дотриманням ПостановиВерховної Ради України від 04.03.2004 N 1585-IV ( 1585-15 ) "Простан збереження об'єктів соціально-культурного призначення впроцесі приватизації та цільового їх використання упісляприватизаційний період".
У зв'язку з підвищеним інтересом іноземних гостей досамобутньої української національної культурної і духовноїспадщини активніше залучати самодіяльні аматорські колективи доконцертної діяльності під час проведення різноманітних заходів.
Доцільним є розширення проведення українських традиційнихкалендарних свят як у центрі міста, так і в усіх його районах.
Як показав досвід фестивалю "Країна мрій", городяни сьогодніхочуть бути не пасивними споглядачами, а активними учасникамимистецького дійства. Тому під час таких заходів доречно проводитимайстер-класи з різних видів народної творчості, співу, гри нанародних інструментах, гончарства, танців, народного театру та ін.
Київський міський центр народної творчості такультурологічних досліджень повинен забезпечувати проведеннясемінарів, майстер-класів, університетів клубного працівника длякерівників аматорських колективів, майстрів народної творчості іззалученням до співпраці кращих фахівців-професіоналівкультурологічного напрямку та виданням посібників, довідників,репертуарних збірок тощо.
7.2. Образотворче мистецтво
Надання дієвої підтримки розвитку образотворчого мистецтваГоловне управління культури і мистецтв буде здійснювати черезМіську галерею мистецтв "Лавра".
Основним завданням є продовження практики організаціївиставкових мистецьких проектів з виданням каталогів, що маєзасвідчити високий художній рівень заходів та науковиймистецтвознавчий підхід у підтримці образотворчого мистецтва.Влаштування виставок-продажів може зацікавити більш широкуаудиторію та принесе додаткові кошти.
Як експеримент, можна запровадити практику створення "живихмузеїв" на базі персональних майстерень митців - художників,скульпторів.
На часі обговорення питання про створення музеїв відомихукраїнських живописців: народного художника України, почесногогромадянина м. Києва Сергія Шишка та Героя України, народногохудожника України Тетяни Яблонської.
Академія мистецтв України - вища державна установа у сферінаукової і творчої діяльності галузі мистецтва. Вона відкрита дляспівпраці у спільних проектах всіх напрямків мистецьких заходів звикористанням високого мистецького і наукового потенціалу членівАкадемії (проведення експертиз в галузі мистецтва і архітектури,залучення провідних академіків до журі, оргкомітетів мистецькихакцій, наукових конференцій).
Взаємодія міського управління з Академією підсилить процескоординування галузі культури у сфері мистецтва і дозволить фахововирішити і виконати поставлені завдання.
7.3. Гастрольна діяльність
Неухильне дотримання вимог чинного законодавства України щодопроведення гастрольної діяльності у м. Києві дасть змогу стабільноі виважено здійснювати гастрольну політику в столиці. Необхіднопорушити клопотання перед Міністерством культури і туризму Українита постійною комісією Київради з питань культури, інформаційноїполітики про включення міста Києва до Порядку розподілу тавикористання коштів, які надходять від збору за проведеннягастрольних заходів. Це відрегулює діяльність даного напрямку тадасть змогу залишати більше коштів у бюджеті міста для здійсненнягастрольної діяльності колективів міста.
7.4. Співпраця з Національними творчими спілками
Галузь культури охоплює широку мистецьку і творчу сферу. УКиєві, як столиці України, зосереджено надзвичайно великий творчийпотенціал. Тут живуть і працюють багато видатних митців, які єгордістю України.
За багато років у міської влади склалися тісні стосунки зусіма творчими спілками. Саме Угода про співпрацю між виконавчиморганом Київської міської ради (Київською міською державноюадміністрацією) та Координаційною Радою Національних творчихспілок України і регулює ці стосунки.
Економічний ефект від такої співпраці пов'язується ізрозширенням контингенту учасників при проведенні спільнихкультурно-мистецьких заходів, фестивалів, конкурсів, виставоктощо, спрямованих, у тому числі, на збільшення додаткових коштів,які направлятимуться як на розвиток галузі культури, так і напідтримку Національних творчих спілок.
З метою розширення сфери співпраці з творчими спілками таширшого відзначення і заохочення творчих особистостей у подальшомупередбачається заснувати мистецьку премію "Майстер", яка бприсуджувалася персонально за особистий внесок у розвитокмистецтва творчому діячеві, який одержав всенародне визнання водному з напрямків галузі.
7.5. Діяльність музеїв та бібліотек
Основними завданнями музейної справи є: забезпеченняналежного збереження і популяризації музейних колекцій, зміцненняматеріально-технічної бази музейних закладів,культурно-просвітницька, наукова, експозиційна,рекламно-інформаційна, фондова робота, екскурсійне обслуговуваннявідвідувачів. Всі ці види діяльності музеїв мають відповідативимогам нинішнього вибагливого суспільства, а забезпечити це можналише шляхом формування новітньої ефективної стратегії їх розвитку.
Отже, активізація діяльності музеїв потребує запровадженнясучасних підходів, спрямованих на фінансову самодостатність (впевних межах) діяльності музеїв столиці, які перебувають укомунальній власності міста. Без уміння музейних працівниківвикористовувати методи сучасного менеджменту поступ музейноїсправи гальмуватиметься, в т. ч. потік відвідувачів цих закладівможе зменшуватися.
Основними завданнями музейного менеджменту нині є активізаціядіяльності музеїв та знаходження додаткових фінансів шляхомвдосконалення і розширення платних послуг, залучення донорських таспонсорських коштів, як наприклад:
- допомога у розробці нових експозицій та нових екскурсійнихмаршрутів;
- проведення тематичних лекцій, виїзних виставок;
- надання експертних консультативних та реставраційнихпослуг;
- активізація виготовлення та продажу друкованої і сувенірноїпродукції;
- проведення в музеях вечірніх та нічних театралізованихекскурсій;
- створення веб-сайтів музеїв з наданням можливості отриманняплати за розміщення банерів (рекламних оголошень) комерційнимструктурам;
- постійна реклама в метро, лайтбоксах всіх платних послуг,що надаються музеями міста;
- проведення в музеях на платній основі майстер-класів (якприклад: проведення в Музеї українського народного декоративногомистецтва майстер-класів з писанкарства, вишивання, декоративногорозпису, виготовлення українських сувенірів тощо);
- платні послуги консультантів, оцінювачів, реставраторів дляприватних колекціонерів і галерей.
Одним із шляхів збільшення надходжень від діяльності музеївможе стати розширення освітніх програм для молоді відповідно допрофілів музеїв (цьому повинна сприяти активна співпраця галузікультури і мистецтва з галуззю освіти і науки).
Складовою частиною музейної діяльності є подальше наполегливевпровадження новітніх технологій з більш активним залученням дляцієї мети коштів спонсорів, меценатів, благодійних фондів, у томучислі і зарубіжних.
Враховуючи зарубіжний досвід, одним з важелів розвиткумузейної справи слід розглядати запровадження "інституту членства"або "товариства друзів музеїв", які можуть бути як постійними, такі тимчасовими і які передбачають членство осіб із вступнимивнесками різного розміру. Тут можлива форма як сімейного, так ікорпоративного членства. Члени даних організацій мають привілеї іпільги на музейні послуги за рахунок внесення певних платежів, якіспрямовуються на утримання та розвиток конкретного музею.
Для реалізації Закону України "Про музеї та музейну справу"( 249/95-ВР ) необхідно порушити клопотання перед Міністерствомкультури і туризму України про термінову розробку і затвердженнянормативних документів, зокрема Інструкції з обліку і зберіганняпам'яток державної частини Музейного фонду України, Інструкції зобліку і зберігання пам'яток недержавної частини Музейного фондуУкраїни, Інструкції з обліку і зберігання пам'яток приватнихколекцій.
І, нарешті, для врегулювання питання заробітної платипрацівників необхідно вийти з пропозицією до Міністерства культуриі туризму України про перегляд визначення критеріїв віднесеннямузеїв до категорій оплати праці, оскільки вони були встановленіще у 1996 році при іншому соціально-економічному та політичномустатусі держави і не відповідають сьогоденним реаліям.
В останні роки змінилося бачення завдань і можливостейбібліотек, їх місця в культурній, освітній, інформаційнійінфраструктурі, ролі в політичному житті, розвитку демократії,місцевого самоврядування, ринкової економіки, формуванніінформаційного простору. Саме публічні бібліотеки стали длябільшості населення, якому потрібні нові фундаментальні знання,достовірна і оперативна інформація, чи не єдиними соціальнимизакладами, що надають доступ до інформації практично безкоштовно.
Бібліотеки є неприбутковими бюджетними установами. Якнекомерційні організації бібліотеки орієнтовані на соціальні ціліта результати - надання бібліотечних послуг для задоволення ірозвитку документно-інформаційних і комунікативних потребкористувачів.
Проте постановою Кабінету Міністрів України N 534( 534-97-п ) від 5 червня 1997 року затверджено Перелік платнихпослуг, що можуть надаватись закладами культури і мистецтв,заснованими на державній та комунальній формі власності.
Але затверджений перелік додаткових послуг не є оптимальним іне дозволяє забезпечити фінансові потреби бібліотек міста. Пошукпозабюджетних джерел фінансування став традиційним аспектомінноваційної діяльності публічних бібліотек столиці. Завданнямбібліотек є подальше вдосконалення фандрейзингової діяльності іззалучення додаткових джерел фінансування від благодійнихвітчизняних та міжнародних фондів, книговидавничих організацій.
Одним із напрямків діяльності щодо пошуку додаткових джерелфінансування бібліотек є написання проектів на одержання ґрантів.
Крім надання додаткових платних послуг відповідно до Переліку( 534-97-п ), бібліотеки повинні проводити рекламні заходи,спрямовані як на утвердження свого іміджу, так і на розвитоквзаємовигідних партнерських стосунків із зацікавленими особами,організаціями, благодійними фондами.
Для забезпечення високого рівня надання бібліотечних послугнеобхідно вирішити ряд проблем:
- забезпечити збереження і розвиток мережі, не допускаючи їїперепрофілювання та ліквідації;
- домогтися прийняття державних нормативів фінансуваннябібліотек, норм на основні бібліотечні процеси, типових штатів длябібліотек різних типів;
- створити умови для підтримки повноцінного комплектуванняфондів бібліотек міста, для ведення генерального електронногокаталогу публічних бібліотек, здійснення робіт з поетапногопереведення найбільш цінних книг на електронні носії інформації,створення Інтернет-місць для користувачів бібліотек, забезпеченнядоступу громадян (в т. ч. людей похилого віку та осіб з обмеженимифізичними можливостями) до всіх бібліотечних надбань та доповнотекстових електронних баз "Закон" і "Столиця";
- формувати позитивний імідж бібліотек як центрів інформаціїшляхом реклами в засобах масової інформації та на веб-сайтах;
- всіма засобами сприяти культурному розвитку усіхнаціональних меншин, що проживають у м. Києві, дбаючи протолерантне ставлення з боку бібліотек до духовних та культурнихпотреб представників етнічних громад столиці.
7.6. Діяльність парків культури і відпочинку
Міські парки культури і відпочинку є важливими культурнимиосередками столиці, які забезпечують організацію дозвілля усіхверств населення - від дітей і підлітків до найстарших громадянстолиці та гостей м. Києва.
Основною метою програми розвитку міських парків культури тавідпочинку є впровадження принципово нового погляду нафункціонування парків міста з метою переосмислення їх ролі укультурному житті столиці та належного задоволення дозвіллєвихпотреб громадян. Парки мають стати не лише ландшафтними оазамиміста, а функціонувати як яскраві, потужні, жваві осередкикультури, вносячи свій вагомий вклад у формування соціальногоклімату. На їх територіях необхідно запровадити розташуваннявиставкових залів, бібліотек, гуртків за інтересами, кіно-відео таконцертно-танцювальних залів.
Сьогодні у мережі парків є ряд проблем, які гальмують їїдіяльність: потребує упорядкування питання управління парками, невирішене питання закріплення за парками права користуванняземельними ділянками (немає Державних актів на право постійногокористування землею), у критичному стані знаходиться більшачастина атракціонної техніки.
Так, існування на території парків декількохземлекористувачів створює перешкоди у розвитку та ефективнійдіяльності парків, не дозволяє залучати потенційних інвесторів.Нові фінансові надходження (інвестиції, кошти від основноїдіяльності тощо) створили б фінансову основу для розвиткуатракціонної інфраструктури (сьогодні головним джерелом отриманняприбутків у парках є робота атракціонів), забезпечили б формуванняінших структурних підрозділів, які б виконували необхіднігосподарські функції.
Сьогодні інфраструктура ринку "індустрії розваг", тобтовиготовлення вітчизняними виробниками атракціонної техніки вУкраїні, нерозвинена, тому дирекції парків змушені закуповуватисучасні атракціони іноземного виробництва за значні кошти.Доцільніше і економніше було б виготовляти атракціони на одному іззаводів м. Києва, в результаті чого місто отримало б нові робочімісця, було б налагоджено випуск нових видів та удосконаленоіснуючу атракціонну техніку, забезпечено її ремонт.
Атракціони для парків необхідно підбирати з урахуваннямпотоку відпочиваючих і ландшафту місцевості.
Доцільно було б відтворити на сценічних майданчиках парківтеатральні та лялькові вистави, концерти майстрів мистецтв таколективів художньої самодіяльності, звітні концерти.
Саме на сценічні майданчики парків різних районів міста вартобуло б перенести частину масштабних свят, які проходять у центрістолиці. Це дозволить киянам з віддалених районів м. Києва статиактивними учасниками культурного життя столиці та відчутипіклування про них муніципальної влади.
Необхідно залучати творчу молодь до роботи в парках. Дляцього слід підняти престиж професії культпрацівника із створеннямвідповідних умов та соціального захисту.
Необхідно розробити та затвердити нове Положення продіяльність парків, що надасть їм статус незалежних, розширитьможливість різногалузевої та господарчої діяльності, сприятимеотриманню прибутків парками та поповненню бюджету міста.
Порушити клопотання перед вищими виконавчими органами владипро зняття ПДВ з дитячих квитків на дитячі атракціони.
Використовувати дивіденди з прибутків парку на стимулюванняпрацівників парку, що впливатиме на сталість кадрів та їхпрофесійність, якість культурного обслуговування населення.
7.7. Діяльність кіномережі
Пріоритетним напрямком діяльності кіномережі міста євиконання завдань та заходів щодо поліпшення кінообслуговуваннянаселення, визначених Загальнодержавною програмою розвиткунаціональної кіноіндустрії на 2003-2007 роки ( 361-15 ), тазабезпечення збереження кіномережі міста, особливо кінотеатрів,які належать до комунальної власності територіальної громадиКиєва.
За статистикою, станом на 01.07.2006 року у м. Києві -41 кінотеатр, з яких 28 - працюють як комунальні підприємства.З них 5 цілісних майнових комплексів передані в оренду трудовимколективам: "Дружба-Орбіта", "Київ", "Кінопанорама", "Нивки","Славутич"; інші 14 - продовжують працювати як комунальніпідприємства: "Братислава", "Жовтень", "Загреб", "Київська Русь","Ленінград", "Лейпціг", "Молодіжний", "Росія", "Тампере","Флоренція", ім. Т.Шевченка, "Екран", "Краків", ім. Гагаріна.
Повністю збережена мережа дитячих спеціалізованихкінотеатрів: "Алмаз", "Єреван", "Пролісок", "Промінь", "Старт","Салют", "Факел", ім. Чапаєва, "Кадр". Лише "Промінь" має окремубудівлю, решта орендують приміщення у будівлях районної тадержавної власності.
Бюджетна допомога на утримання цих закладів культури длядітей дозволить утримувати пільгові ціни на квитки (3-6 грн.), щопозитивно впливатиме на збільшення кількості відвідувачів дитячогота підліткового віку.
На базі 9 дитячих спеціалізованих кінотеатрів у м. Києвіпроводитимуться благодійні заходи та акції для дітей-сиріт,вихованців шкіл-інтернатів, дітей-інвалідів, учнів молодших тастарших класів загальноосвітніх шкіл. Також традиційнопроходитимуть кінозаходи (кіноклуби, кінолекторії з виступамиспеціалістів) з патріотичного виховання, здорового способу життя,проблем СНІДу, наркоманії, паління, алкоголізму серед підлітків тамолоді, розвитку духовності та моральності підростаючогопокоління, кіноуроки на допомогу школі з навчально-освітніхпрограм.
Головним завданням тут є турбота про духовність підростаючогопокоління, а не лише отримання прибутку.
На жаль, дитячі кінотеатри змушені демонструвати застарілікінофільми (випуск 1990 року), тому необхідно поповнити київськіфільмофонди та міський кінопрокат кінофільмами на дитячу тематикуза рахунок бюджетних коштів.
На часі питання придбання за рахунок бюджету містакінопроекторів для показу фільмів на магнітних та електроннихносіях для дитячих спеціалізованих кінотеатрів міста, щобезперечно сприятиме і раціональному використанню бюджетнихкоштів, і поліпшенню репертуару та активнішому залученню глядачівдитячого та підліткового віку.
Особлива увага приділяється забезпеченню кінопоказу за єдинимквитком, котрий передбачається для дітей-сиріт і дітей,позбавлених батьківського піклування, що виховуються абонавчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, і який даєправо на безоплатне відвідування кінотеатрів.
Збереження мережі дитячих кінотеатрів у комунальної власностіміста Києва - це одне з першочергових завдань кіногалузі, щосприятиме впливу на репертуарне планування кінотеатрів, обмеженнюабо забороні випуску фільмів, що містять сцени жорстокості тарозпусти, у широкий прокат. Вважаємо за доцільне залишити дитячікінотеатри у комунальній власності міста.
Потрібно поступово реформувати відносини власності на майноцілісних майнових комплексів кінотеатрів.
Необхідно винести на розгляд сесії Київради питання продіяльність збиткових кінотеатрів з метою внесення їх до перелікуоб'єктів для приватизації. Сьогодні слід однозначно визначитися,якими кінотеатрами буде опікуватися місто, а які мають перейти дорозряду приватних. Нагальним питанням кіномережі є проблемазаробляння коштів. Раніше ця галузь була найпотужнішою, але звідомих причин сьогодні ми не маємо тих потужних засобів длявиживання. Лише капітальні вкладення та інвестиції у кіномережупризведуть до суттєвого підвищення якості послуг. Отже, на часіприватизація кінотеатрів із збереженням профілю їх діяльності.
Підтримка процесу приватизації кінотеатрів без зміни профілюдіяльності забезпечить розвиток кінопослуг у ринкових умовах.
Протягом п'яти останніх років приватизовані 5 комунальнихкінотеатрів: ім. О.Довженка, "Аврора", "Україна", "Зоряний","Супутник".
Зросла кількість приватних кінотеатрів завдяки такимкінозакладам: "Кінопалац", "Одеса-кіно", "Лінія кіно ТЦ"Магеллан", "Лінія кіно ТЦ "Метрополіс", "Аладдін","Батерфляй-Ультрамарин", "Батерфляй-де Люкс","Батерфляй-Петрівка", що позитивно впливає на поліпшеннякінообслуговування населення міста.
7.8. Завдання мистецької освітньої політики
Глобалізація економічного і соціального простору,трансформаційні процеси, загальноцивілізаційні тенденції розвиткусуспільства ставлять перед освітньою системою столиці України новізавдання щодо розвитку людини в сучасних соціальних умовах життя,науково-методичного забезпечення освіти, психологічногообґрунтування і супроводу навчального процесу.
Нова програма мистецької освіти передбачає підготовку людинидо життя в інноваційному за типом розвитку суспільстві, коли воназможе творити і органічно сприймати зміни і прогрес.
Програма, яка зможе забезпечити практичну зорієнтованістьсистеми мистецької освіти, - дозволить їй легко, без боліснихпроцесів інтегруватися у світову освітню систему.
Стратегічною ціллю мистецької освіти є:
- реалізація завдань щодо реформування і розбудовинаціональної системи мистецької освіти, формування творчоїособистості, відтворення культури і духовності в усійрізноманітності кращих вітчизняних та світових зразків;
- виведення всіх ланок мистецької освіти на рівень кращихсвітових зразків, подолання монопольного становища держави восвітній сфері через створення на рівноправній основі незалежнихальтернативних структур, глибока лібералізація традиційнихосвітніх мистецьких закладів.
Головною метою мистецької освіти столиці є створення у містіжиттєздатної системи безперервного навчання з мистецькихспеціальностей для досягнення високих освітніх рівнів,забезпечення можливостей постійного творчого, духовногосамовдосконалення особистості й формування інтелектуальногопотенціалу як найвищої цінності нації.
Для організації та забезпечення оптимальних умовфункціонування мистецької освітньої галузі, системного механізмуїї саморегуляції необхідне реформування системи управліннямистецькою освітою на міському рівні та всередині освітніхустанов.
Процес реформування мистецької освіти має відбуватися придотриманні принципу поєднання багатого народного досвіду, глибокихдавніх традицій (звичаїв, обрядів, пісень, танців, ремесел тощо) усвоїх кращих зразках з академічною професійною сучасноюукраїнською та світовою творчістю майстрів.
Для реалізації головної мети необхідно:
- науково обґрунтувати і розробити методи і засобинавчально-виховного процесу, створити нові навчальні програми,підручники, методичні посібники для різних типів навчальнихзакладів з урахуванням того, що сучасна методика має відмовитисьвід методів та методик, що нівелюють особистість;
- надати національну спрямованість мистецькій освіті, щополягає у невіддільності її від національного ґрунту, їїорганічному поєднанні з національною історією і традиціями,збереженні та збагаченні культури народу;