16.9. Тимчасові контрольні комісії Київради є органами Київради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Київрадою питань, що належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Тимчасові контрольні комісії Київради подають звіти і пропозиції на розгляд Київради.
16.10. Порядок створення та роботи тимчасової контрольної комісії Київради визначається відповідно до законодавства.
16.11. Роботу тимчасових контрольних комісій Київради забезпечує секретаріат Київради.
16.12. Вихід депутата Київради із депутатської групи або фракції, яка його делегувала у постійну (тимчасову) комісію, не припиняє його членство в постійній (тимчасовій) комісії Київради.
16.13. Якщо депутатська група або фракція Київради не запропонувала представників для роботи в постійній (тимчасовій) комісії Київради, то комісія створюється без участі цієї депутатської групи або фракції Київради.
16.14. За рішенням Київради можуть створюватись інші комісії Київради в порядку, визначеному законодавством України.
16.15. Засідання постійної комісії Київради скликаються її головою, а у разі неможливості виконання ним своїх повноважень - його заступником або секретарем постійної комісії Київради. Голова комісії персонально відповідає за запрошення на засідання постійної комісії Київради всіх її членів.
Постійна комісія Київради також може бути скликана за пропозицією (вимогою) однієї третини членів постійної комісії.
16.16. Засідання постійної комісії Київради скликаються за необхідності, але не рідше строків, визначених Положенням про постійні комісії Київради. Цим же Положенням регламентується і порядок ведення засідань.
Стаття 17. Виконавчий орган Київради
17.1. Київрада має власний виконавчий орган (Київська міська державна адміністрація), який утворюється Київрадою відповідно до статей 11, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 10 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" та Статуту територіальної громади міста Києва.
Виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація) підзвітний і підконтрольний Київраді, здійснює повноваження, визначені Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про місцеві державні адміністрації". Статутом територіальної громади міста Києва, та інші повноваження, надані Київрадою.
Виконавчий орган Київради паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
17.2. Структура, загальна чисельність виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), витрати на його утримання затверджуються Київрадою за поданням Київського міського голови.
17.3. Перший заступник та заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади, призначаються на посади та звільняються з посад Київським міським головою за погодженням відповідно з Президентом України та Кабінетом Міністрів України.
Призначення та звільнення з посад заступників голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень Київський міський голова погоджує з Київською міською радою. Самоврядні повноваження визначаються відповідно до статей 25 - 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
17.4. Положення про головні управління, управління, відділи та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) затверджуються Київрадою за поданням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
17.5. Посадові особи виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) - заступники голови Київської міської державної адміністрації, начальники головних управлінь та інших підрозділів - проводять регулярний прийом депутатів Київради у відповідності з розкладом, що затверджується Київрадою за поданням виконавчого органу на наступному після прийняття Регламенту пленарному засіданні сесії Київради.
Розділ IV. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ КИЇВРАДИ
Стаття 18. Планування роботи Київради
18.1. Діяльність Київради проводиться відповідно до планів, які затверджуються Київрадою на рік, поточну та наступну сесії.
План роботи Київради визначає головні напрями діяльності Київради та її органів, організаційні форми вирішення поставлених завдань та містить перелік основних організаційно-масових заходів та виконавців.
18.2. Проект плану роботи Київради розробляється постійними комісіями Київради та підрозділами виконавчого органу Київради за участю секретаріату Київради з урахуванням пропозицій депутатів, депутатських груп та фракцій Київради, органів місцевого самоврядування.
18.3. План роботи на наступний рік затверджується на пленарному засіданні Київради на початку року і в десятиденний строк доводиться до відома всіх депутатів Київради, виконавчих органів, зацікавлених організацій і посадових осіб.
18.4. У план роботи Київради на рік обов'язково включаються такі питання:
- контроль за виконанням доручень виборців, депутатських запитів, планів робіт та рішень Київради;
- звіти посадових осіб місцевого самоврядування та інших підзвітних, підконтрольних Київраді посадових осіб.
18.5. Організація виконання плану роботи Київради покладається на постійні комісії Київради та секретаріат Київради. Хід виконання плану роботи Київради обговорюється на засіданнях постійних комісій, засіданнях Президії Київради. Пропозиції щодо уточнення або зміни перспективного плану роботи Київради розглядаються Київрадою на пленарних засіданнях на вимогу депутатів Київради та постійних комісій Київради.
18.6. На основі плану роботи Київради Президія та секретаріат Київради розробляють плани підготовки та проекти порядків денних чергових пленарних засідань Київради.
Планами визначаються перелік документів, які мають бути розроблені, строки розробки та відповідальні за цю роботу, а також інші питання, пов'язані з підготовкою і проведенням пленарних засідань Київради.
18.7. Плани роботи постійних комісій Київради складаються на поточний рік та на поточний сесійний період і затверджуються на засіданні постійних комісій Київради. Плани роботи постійних комісій Київради можуть коригуватись у випадку включення до них позапланових питань за дорученням Київради, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради, за пропозицією членів постійних комісій Київради, інших депутатів Київради.
До плану роботи постійної комісії Київради питання включаються після обговорення пропозицій на засіданні комісії (з визначенням строку підготовки питання і відповідального за його підготовку).
18.8. Зведений план роботи постійних комісій Київради надається кожному депутату Київради, надсилається до підвідомчих і підконтрольних Київраді органів, підприємств, установ і організацій згідно з розрахунком розсилки, який затверджує заступник міського голови - секретар Київради.
18.9. Контроль за формуванням і виконанням планів роботи постійних комісій Київради покладається на заступника міського голови - секретаря Київради, який один раз на квартал інформує Київраду про виконання постійними комісіями Київради планів роботи, оцінює ефективність роботи постійних комісій Київради, вносить відповідні пропозиції.
Стаття 19. Скликання сесії Київради та її пленарних засідань
19.1. Київрада проводить роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Київради, а також засідань постійних та тимчасових комісій Київради.
19.2. Перша сесія новообраної Київради скликається Київською міською територіальною виборчою комісією після обрання Київради в правомочному складі, її відкриває і веде голова цієї виборчої комісії. Він інформує Київраду про підсумки виборів депутатів Київради, Київського міського голови і визнання їх повноважень.
19.3. Наступні сесії Київради скликаються Київським міським головою.
19.4. Сесії Київради скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.
19.5. У разі невмотивованої відмови Київського міського голови або його неможливості скликати сесію Київради сесія скликається заступником міського голови - секретарем Київради.
19.6. Сесія Київради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу Київради. У разі якщо Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу не менше однієї третини депутатів від загального складу Київради, сесія може бути скликана депутатами Київради, які становлять не менше однієї третини складу Київради, або постійною комісією Київради.
19.7. Рішення про скликання сесії Київради доводиться до відома депутатів Київради і населення міста Києва не пізніше ніж за 10 днів до першого засідання Київради, а у виняткових випадках, що потребують строкового рішення Київради, - не пізніше ніж за день до пленарного засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Київради.
19.8. Пленарні засідання сесії Київради проводяться не рідше одного разу на місяць, як правило, в останній четвер місяця, за винятком літньої перерви. Рішення про пленарне засідання доводиться до відома депутатів Київради і населення міста Києва не пізніше ніж за 10 днів до цього засідання Київради, а у виняткових випадках, що потребують строкового рішення Київради, - не пізніше ніж за день до пленарного засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд Київради.
Виключення складають випадки, коли порядок денний пленарного засідання не вичерпаний, і за пропозицією Київського міського голови, головуючого або депутатів, депутатських груп та фракцій Київради продовження пленарного засідання переноситься на інший строк, про що приймається Київрадою відповідне рішення.
Розділ V. ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ КИЇВРАДИ
Стаття 20. Підготовка питань до розгляду на пленарному засіданні Київради
20.1. Суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, депутатські групи та фракції, депутати Київради та виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та Статутом територіальної громади міста Києва.
20.2. Усі проекти рішень подаються на реєстрацію до управління організаційної роботи секретаріату Київради у двох екземплярах у паперовому та в електронному вигляді.
20.3. Проект рішення має містити:
- назву документа;
- преамбулу з посиланням на відповідні законодавчі та нормативні акти із зазначенням номерів статей, частин, пунктів та підпунктів;
- додатки (якщо вони є);
- рішення Київради про внесення змін чи доповнень до рішень Київради подаються до управління організаційної роботи суб'єктами подання у вигляді порівняльних таблиць з викладенням тексту рішення (його структурних частин), який підлягає зміні чи доповненню;
- назву суб'єкта подання, його підпис. Якщо суб'єктом подання є виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), то проект рішення Київради підписує Київський міський голова, який очолює виконавчий орган Київради (Київську міську державну адміністрацію), або його заступники відповідно до розподілу функціональних обов'язків;
- пояснювальну записку з обгрунтуванням необхідності прийняття рішення;
- у випадку внесення проекту рішення Київради, що передбачає матеріальні чи інші витрати міського бюджету, мають додаватись фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат;
- службову адресу та контактні телефони розробників проекту рішення та осіб, відповідальних за його супроводження.
При підготовці проекту регуляторного акта у сфері господарської діяльності його розробник готує аналіз регуляторного впливу для оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, а при одержанні їх після опублікування проекту вирішує питання про їх урахування, виходячи при цьому з вимог статей 8, 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
До розгляду проекту рішення Київради нормативно-правового характеру можуть бути проведені попередні громадські слухання. У разі проведення попереднього розгляду проект рішення Київради публікується в газеті "Хрещатик" та оприлюднюється на сайті Київради із зазначенням строків та адреси, за якою направляються пропозиції.
Проект рішення нормативно-правового характеру Київради має містити пункт про оприлюднення та набрання ним чинності.
20.4. За відсутності зазначеної в п. 20.3 інформації працівник управління організаційної роботи секретаріату Київради усно пояснює суб'єкту подання зауваження до проекту рішення та повертає проект рішення суб'єкту подання на доопрацювання.
У випадку відмови суб'єкта подання усунути зауваження працівник управління організаційної роботи секретаріату Київради в одноденний строк викладає зазначені зауваження письмово та подає на підпис заступнику міського голови - секретарю Київради або керуючому справами Київради. Письмові зауваження до проекту рішення управління організаційної роботи секретаріату Київради офіційно направляє суб'єкту подання проекту рішення.
20.5. За наявності письмових зауважень до проектів рішень Київради (юридичних служб, постійних комісій Київради, Президії Київради тощо) тексти таких зауважень обов'язково додаються до матеріалів проектів рішень, які подаються на Президію та на сесію Київради.
Надаються також, за наявністю, альтернативні проекти рішень Київради з відповідного питання або умотивований проект рішення про відмову.
20.6. Після реєстрації проекту рішення управління організаційної роботи секретаріату Київради протягом двох днів передає його заступнику міського голови - секретарю Київради для резолюції відповідній постійній комісії Київради та юридичному управлінню правової експертизи проектів рішень та розпоряджень секретаріату Київради. Після цього управління організаційної роботи під розписку направляє проект рішення Київради до виконавця.
20.7. Постійні комісії Київради в строк не більше трьох тижнів розглядають проект рішення. Постійна комісія Київради може:
- підтримати проект рішення Київради;
- відхилити проект рішення;
- дати доручення суб'єкту подання або членам комісії на доопрацювання проекту рішення;
- внести зміни до проекту рішення Київради;
- направити проект рішення на юридичну або фахову експертизу.
20.8. За результатами розгляду проекту рішення профільна постійна комісія Київради у разі його підтримання направляє завізований головою та секретарем постійної комісії проект рішення до управління правової експертизи проектів рішень та розпоряджень секретаріату Київради, а у разі відхилення комісією - повертає його суб'єкту подання, долучивши до проекту рішення витяг із протоколу засідання постійної комісії із відповідним висновком комісії щодо проекту рішення.
Відхилення проекту рішення постійною комісією не є перешкодою для передачі цього проекту суб'єктом подання на розгляд управління правової експертизи проектів рішень та розпоряджень секретаріату Київради з витягом із протоколу засідання постійної комісії Київради, що містить відповідний висновок постійної комісії, та для подальшого винесення на розгляд Київради.
20.9. Про наслідки розгляду кожного проекту рішення постійна комісія надає інформацію до управління організаційної роботи секретаріату Київради після підписання протоколу засідання постійної комісії, але не пізніше п'яти робочих днів.
20.10. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження проекту рішення Київради до управління правової експертизи проектів рішень та розпоряджень секретаріату Київради управління правової експертизи проектів рішень та розпоряджень секретаріату Київради:
- візує проект рішення без зауважень і передає його суб'єкту подання;
- надає консультативно-правову допомогу;
- у разі невідповідності вимогам законодавства візує проект рішення із зауваженнями і передає його суб'єкту подання;
- надає суб'єкту подання на вимогу постійної комісії проект рішення або окремі його частини, які відповідають чинному законодавству.
20.11. Опрацьований відповідно до вимог Регламенту Київради проект рішення, завізований головою і секретарем профільної постійної комісії Київради та управлінням правової експертизи проектів рішень та розпоряджень секретаріату Київради не пізніше ніж за 13 днів до пленарного засідання Київради передається постійною комісією до управління організаційної роботи для формування порядку денного пленарного засідання Київради та його розгляду на Президії Київради. Не пізніше ніж у дводенний строк після проведення засідання Президії Київради проекти рішень та матеріали для розгляду на пленарному засіданні Київради передаються депутатам Київради.
Контрольний примірник проекту порядку денного пленарного засідання Київради, завірений підписом заступника міського голови - секретаря Київради (керуючого справами Київради), та відповідні проекти рішень Київради, завірені печаткою секретаріату Київради, направляються у депутатські групи і фракції.
20.12. Прискорений розгляд проекту рішення Київради допускається за дорученням Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київради або за письмовим обгрунтуванням суб'єкта подання проекту рішення Київради, підтриманим Київським міським головою, заступником міського голови - секретарем Київради.
Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради у разі їхньої згоди із зазначеним обгрунтуванням дають відповідні доручення секретаріату Київради та профільній постійній комісії Київради, зазначаючи строк їх виконання.
Проект рішення Київради має бути поданий та оформлений відповідно до Регламенту Київради.
20.13. Керуючий справами Київради разом із начальником управління організаційної роботи секретаріату Київради готують та подають заступнику міського голови - секретарю Київради проект порядку денного засідання Президії Київради та доповідну, де зазначають:
- скільки проектів рішень пройшли визначену Регламентом Київради процедуру підготовки для розгляду на пленарному засіданні Київради;
- які проекти рішень готували за скороченою процедурою згідно з пунктом 20.12 Регламенту Київради.
Стаття 21. Внесення питань до порядку денного пленарного засідання Київради
21.1. Засідання Президії Київради, на якому розглядається порядок денний чергового пленарного засідання Київради, проводиться не пізніше ніж за 8 днів до самого пленарного засідання Київради.
Членам Президії Київради повідомляють про час і місце засідання Президії Київради не пізніше ніж за 3 дні.
21.2. На засіданні Президії Київради члени Президії заслуховують пропозиції до проекту порядку денного чергового пленарного засідання Київради, розглядають проекти рішень та висновки щодо них постійних комісій Київради та управління правової експертизи проектів рішень та розпоряджень секретаріату Київради, формують проект порядку денного пленарного засідання Київради та розглядають пропозиції щодо порядку денного пленарного засідання Київради.
21.3. Президія Київради може рекомендувати доопрацювати певний проект рішення Київради або направити його на економічну, юридичну та іншу експертизу, про що повідомляється головуючим або доповідачем на пленарному засіданні Київради.
21.4. До моменту включення проекту рішення Київради до порядку денного пленарного засідання Київради проект рішення може бути відкликаний ініціатором. Проект рішення Київради, включений до порядку денного рішенням Київради, може бути відкликаний лише за ініціативою суб'єкта подання та за згодою Київради.
21.5. Подання депутатів Київради чи депутатських фракцій, груп, які стосуються певних питань порядку денного чергового пленарного засідання Київради, передаються до управління організаційної роботи секретаріату Київради у письмовій формі не пізніше ніж за 2 робочих дні до проведення засідання Президії Київради. Ці пропозиції повинні відповідати вимогам цього Регламенту щодо підготовки питань до розгляду на пленарному засіданні Київради.
Пропозиції до проектів рішень Київради з питань, що розглядаються повторно, подаються до секретаріату Київради в тому ж порядку, що й інші проекти, згідно з вимогами цього Регламенту.
21.6. У порядку денному пленарного засідання Київради визначаються доповідачі і співдоповідачі з кожного окремого питання.
Стаття 22. Пленарне засідання Київради
22.1. Пленарне засідання Київради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини депутатів Київради від загального складу Київради.
Головуючий на пленарному засіданні перед початком розгляду питань порядку денного підтверджує правомочність пленарного засідання Київради, про що робиться відповідна відмітка в протоколі пленарного засідання Київради.
22.2. Пленарні засідання Київради відкривають, ведуть і закривають Київський міський голова або заступник міського голови - секретар Київради, а на першій сесії Київради - голова Київської міської територіальної виборчої комісії.
22.3. У випадках, передбачених пунктом 19.6 статті 19 цього Регламенту, пленарне засідання Київради відкриває за дорученням групи депутатів Київради один з депутатів Київради, який входить до її складу; веде пленарне засідання і підписує його рішення та протоколи за рішенням Київради один із депутатів Київради, якого обирають головуючим.
22.4. Депутат Київради зобов'язаний зареєструватись і бути присутнім на пленарних засіданнях Київради. Про те що депутат Київради не може взяти участь у пленарному засіданні Київради або може спізнитись на його відкриття, він повинен письмово повідомити Київському міському голові або заступнику міського голови - секретарю Київради через секретаріат Київради до початку пленарного засідання Київради, вказавши причини. Про намір достроково залишити пленарне засідання депутат Київради зобов'язаний письмово поінформувати головуючого на пленарному засіданні Київради.
22.5. За пропозицією головуючого або депутата Київради, підтриманою не менш як однією третиною депутатів Київради, під час засідання може проводитися поіменна реєстрація за процедурою поіменного голосування, в тому числі шляхом опитування.
22.6. Засвідчення особи депутата Київради із видачею йому картки для роботи з системою "РАДА-КИЇВ" (далі - "РАДА") проводиться біля столу для реєстрації при пред'явленні посвідчення. Поіменна реєстрація депутатів Київради проводиться в залі засідань. Реєстрація депутатів проводиться електронною системою "РАДА" або в інший, визначений Київрадою, спосіб.
Стаття 23. Порядок проведення пленарного засідання Київради
23.1. Пленарне засідання Київради починається з повідомлення головуючого на засіданні Київради про кількість присутніх депутатів Київради згідно з реєстрацією або інформацією системи "РАДА" або лічильної комісії.
23.2. Після підтвердження головуючим правомочності пленарного засідання Київради затверджується порядок денний пленарного засідання, запропонований Президією Київради.
23.3. У виняткових випадках, у разі невідкладності, за пропозицією депутатів, депутатських груп та фракцій Київради або головуючого на пленарному засіданні Київради порядок денний пленарного засідання Київради може бути розширений проектом(-ами) рішення Київради. Зазначені проекти мають бути оформлені відповідно до вимог даного Регламенту та роздані депутатам Київради. Невідкладність прийняття проекту рішення Київради має бути письмово обґрунтована суб'єктом подання.
Рішення про включення питання до ще не затвердженого в цілому порядку денного пленарного засідання сесії приймається, якщо за нього проголосувало не менше п'ятидесяти депутатів від загального складу Київради.
( Абзац другий пункту 23.3 статті 23 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Київміськради N 533/590 від 28.12.2006 )
Всі проекти рішень Київради, що надійшли додатково на розгляд Київради, у випадку їх невідкладності ставляться на голосування в порядку надходження.
23.4. Проект порядку денного пленарного засідання Київради, сформований відповідно до вимог цього Регламенту, обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депутатів від загальної кількості депутатів Київради.
Після затвердження порядку денного пленарного засідання Київради головуючий на засіданні пропонує порядок роботи пленарного засідання, який затверджується процедурним рішенням Київради.
Порядок роботи пленарного засідання Київради регулює питання тривалості пленарного засідання, час перерви та інші питання, що стосуються організації роботи конкретного пленарного засідання Київради.
23.5. Після затвердження порядку денного пленарного засідання Київради відводиться час для оголошення депутатських запитів, заяв, оголошень, відповідей на депутатські запити, прийняття рішень Київради щодо депутатських запитів.
Оголошення депутатських запитів, заяв, оголошень та відповідей на депутатські запити проводить головуючий на пленарному засіданні Київради.
За наявності вимоги депутата - автора запиту (яка має бути подана в письмовій формі до секретаріату Київради не пізніше ніж за два дні до пленарного засідання Київради) головуючий зобов'язаний зачитати відповідь на депутатський запит.
23.6. Пленарне засідання Київради веде головуючий. Головуючий на пленарному засіданні Київради:
- відкриває, закриває та неупереджено веде пленарне засідання, оголошує перерви відповідно до прийнятого порядку роботи;
- виносить на обговорення проекти рішень Київради, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли на адресу Київради;
- оголошує списки осіб, які записалися на виступи;
- надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
- створює рівні можливості депутатам Київради для участі в обговоренні питань;
- ставить питання на голосування, оголошує його результати;
- забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні Київради;
- робить офіційні повідомлення;
- вживає заходів для підтримання порядку на засіданні Київради;
- має право виправляти помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні;
- здійснює інші повноваження згідно з цим Регламентом.
Для організації ходу пленарного засідання головуючий на пленарному засіданні має право:
1) у першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання; якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими;
2) ставити запитання;
3) звертатися до відповідної постійної комісії Київради з проханням забезпечити організацію дотримання вимог Регламенту депутатами Київради, постійними комісіями, депутатськими групами і фракціями та іншими особами, зазначеними в пункті 2.4 цього Регламенту.
У разі грубого або систематичного порушення Регламенту головуючим на засіданні Київради на пропозицію, внесену не менш як двома депутатськими фракціями, групами, після двох попереджень комісії, яка відповідає за дотримання Регламенту та депутатської етики, які фіксуються в протоколі, після скороченого обговорення, Київрада може прийняти рішення про відсторонення головуючого від ведення пленарних засідань на строк до двох пленарних засідань. Цей час використовується відстороненим від головування на засіданні для вивчення цього Регламенту, за ним зберігаються виплати, пов'язані з виконанням депутатських та посадових обов'язків. Зазначене питання може розглядатися Київрадою і без завчасного включення його до порядку денного засідання та попередньої підготовки в її комісіях.
23.7. Під час засідання Київради виступи депутатів головуючий не перериває, не коментує за винятком випадків, якщо промовець виступає не з обговорюваного питання, допускає образливі вислови на адресу осіб, організацій, установ чи держави або перевищує встановлений для виступу час. Після попередження головуючий позбавляє промовця слова.
Якщо промовець, виступаючи, допускає лайливі вислови на адресу осіб, організацій, установ чи держави або перевищує встановлений для виступу час, головуючий після двох попереджень припиняє виступ промовця з поясненням депутатам Київради мотивів такого рішення, з одночасним голосуванням щодо поновлення такому промовцю права виступу, яке поновлюється за умови підтримки більшістю присутніх на засіданні депутатів Київради.
У разі грубого порушення депутатами дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.
23.8. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на засіданні Київради, під час розгляду внесеної ним пропозиції з непроцедурного питання та прийняття рішення щодо неї, а також під час розгляду питання, що стосується головуючого на засіданні, він звільняє місце, відведене для головуючого на засіданні; ведення засідання доручає іншій особі, передбаченій цим Регламентом.
23.9. Головуючий надає слово депутатам, які бажають виступити з місця, за умови запису депутата в чергу на виступ, який здійснюється натисканням кнопки "Слово з місця" на пульті системи "РАДА". До того моменту як на табло оголошень висвітиться напис про надання слова, депутат може відмовитись від виступу, натиснувши кнопку "Відмова".
Список депутатів Київради, які бажають виступити з місця, обов'язково висвічується на табло оголошень системи "РАДА".
23.10. Київрада проводить свої пленарні засідання, як правило, в останній четвер місяця з 10 до 18 години. При необхідності головуючим оголошується обідня перерва з 13 до 14 години.
За рішенням Київради одне із пленарних засідань Київради або його частина може бути присвячена заслуховуванню звітів постійних комісій Київради, керівників виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.
На пленарному засіданні Київради підлягають обов'язковому розгляду пропозиції, що вносяться за результатами громадських слухань, порядок організації яких визначається Статутом територіальної громади міста Києва.
Після кожних 1,5 години роботи пленарного засідання Київради може оголошуватися перерва у засіданні, а за необхідності - обідня перерва. Київрада може встановити інший порядок роботи пленарного засідання Київради.
23.11. У будь-який час депутат Київради може звернутися з однією із нижченаведених пропозицій щодо порядку роботи пленарного засідання Київради:
- про перерву у пленарному засіданні Київради, перенесення чи відміну пленарного засідання Київради;
- про перехід до розгляду наступного питання порядку денного;
- про завершення обговорення питання порядку денного;
- про послідовність розгляду внесених проектів рішень Київради до порядку денного пленарного засідання Київради;
- про повторне винесення проекту рішення Київради затвердженого порядку денного на розгляд постійної комісії Київради або виконавчого органу Київради;
- іншими пропозиціями.
Пропозиції депутатів ставляться на голосування.
23.12. При обговоренні одного питання депутат Київради має право взяти слово не більше як двічі. Це обмеження не стосується доповідача з цього питання. Головуючий надає слово для виступів у порядку черги або попереднього запису.
23.13. Під час виступів на пленарних засіданнях Київради встановлюються такі обмеження часу:
- доповідь з питань порядку денного - до 20 хв.;
- співдоповіді - до 10 хв. кожна;
- запитання та відповіді на них по доповіді та співдоповідях - до 30 хв.;
- обговорення доповіді - до 30 хв.;
- виступ в обговоренні - до 3 хв.;
- повторний виступ - до 1 хв.;
- запитання - до 1 хв.;
- відповідь на запитання - до 1 хв.;
- оголошення, звернення - до 1 хв.
За згодою депутатів Київради головуючий може в необхідних випадках збільшити вказаний час.
23.14. Пропозиція про дострокове припинення обговорення ставиться на голосування. Після прийняття рішення слово надається не більш як трьом депутатам, які попередньо записались на виступ.
Обговорення припиняється, якщо за це проголосувало більше половини присутніх депутатів Київради.
23.15. Якщо після припинення обговорення один з депутатів Київради наполягає на виступі і його підтримує не менше однієї третини депутатів Київради, йому надається час до трьох хвилин. Таких виступів може бути не більше двох з одного питання.
23.16. Якщо не менше однієї третини депутатів Київради проголосували проти припинення обговорення, воно поновлюється на строк не більше 15 хвилин.
Подальше продовження обговорення можливе на вимогу не менше половини депутатів Київради, присутніх на пленарному засіданні Київради.
23.17. Перед голосуванням за припинення обговорення головуючий інформує присутніх про кількість депутатів Київради, що виступили, і тих, які записалися на виступ.
23.18. Після припинення обговорення проекту рішення Київради перед голосуванням доповідач та співдоповідачі мають право на заключне слово до п'яти хвилин кожний.
23.19. Усі пропозиції, що надійшли від депутатів Київради, ставляться на голосування після закінчення обговорення в порядку надходження, якщо автори не знімають їх.
Стаття 24. Порядок голосування на пленарному засіданні Київради
24.1. Голосування на пленарному засіданні Київради проводиться за допомогою системи "РАДА" в таких режимах:
- поіменне голосування, коли системою проводиться фіксація результатів голосування кожного депутата Київради;
- таємне голосування (картки вставлені в пульти боком для таємного голосування), коли система підраховує тільки загальний результат голосування і немає змоги ідентифікувати голос кожного депутата Київради.
Голосування без застосування системи "РАДА" проводиться шляхом підняття (не підняття) депутатами руки.
Кількість голосів "ЗА", "ПРОТИ", "УТРИМУЮСЬ" підраховує обрана депутатами лічильна комісія, яка формується з представників різних депутатських груп та фракцій, або уповноважені представники депутатських груп та фракцій до моменту обрання лічильної комісії.
Голосування на пленарних засіданнях Київради без застосування системи "РАДА" проводиться:
- відкрите - шляхом підняття (не підняття) депутатами руки;
- поіменне - шляхом опитування;
- таємне - шляхом подачі бюлетенів.
Результати голосування висвічуються на табло та оголошуються головуючим на пленарному засіданні Київради.
24.2. Голосування на пленарних засіданнях Київради здійснюється депутатами Київради особисто. Рішення Київради, прийняті з порушенням цієї процедури, вважаються нечинними.
24.3. При виникненні у будь-якого депутата Київради сумнівів щодо дотримання вимог Регламенту при прийнятті конкретного рішення він може поставити перед головуючим питання про поіменну реєстрацію депутатів, присутніх на пленарному засіданні Київради, в тому числі шляхом опитування. Головуючий зобов'язаний поставити цю пропозицію на голосування.
Якщо цю пропозицію підтримує не менше однієї третини депутатів Київради, головуючий встановлює наявність особистої присутності депутатів на пленарному засіданні Київради.
24.4. Рішення Київради, при прийнятті якого не дотримано вимог особистого голосування депутатів Київради, вважається нечинним з моменту встановлення факту зарахування голосу відсутнього на пленарному засіданні депутата(-ів) Київради при голосуванні за це рішення Київради. По цьому рішенню проводиться переголосування.
24.5. Голосування здійснюється депутатом Київради особисто і проводиться лише в період появи на табло спеціальної заставки з лічильником часу та звукового супроводу. Результати голосування висвічуються на табло.
24.6. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" при обранні, призначенні, затвердженні посадових осіб чи колегіальних органів Київради та в інших випадках, визначених законодавством України, або за рішенням Київради, якщо за нього проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу Київради.
24.7. В особливих випадках за окремим рішенням Київради таємне голосування може здійснюватись за допомогою бюлетенів для таємного голосування за процедурою, визначеною рішенням Київради. Бюлетень для таємного голосування виготовляється за формою, затвердженою лічильною комісією.
24.8. Час, місце і тривалість проведення такого таємного голосування, а також порядок організації голосування встановлюються рішенням лічильної комісії, яка створюється Київрадою на час проведення сесії у складі по одному представнику від депутатських груп та фракцій Київради.
24.9. Лічильна комісія перед початком голосування:
- отримує від секретаріату Київради список зареєстрованих депутатів;
- забезпечує процедуру таємного голосування.
24.10. Для проведення таємного голосування кожному депутату Київради бюлетень видається членом лічильної комісії за списком депутатів при пред'явленні посвідчення, про що в списку робиться позначка, а депутат Київради розписується. Після закінчення голосування лічильна комісія проводить підрахунок голосів і складає протокол голосування. Протокол підписують всі присутні члени лічильної комісії.
У разі незгоди будь-кого з членів лічильної комісії з протоколом він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні.
Про результати таємного голосування голова лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні відповідає на запитання депутатів.
У разі виявлення лічильною комісією порушення порядку голосування результати цього голосування оголошуються недійсними. Про порушення лічильна комісія доповідає Київраді, яка приймає процедурне рішення щодо розслідування факту порушення і наслідків голосування (рішення про проведення повторного голосування).
Якщо Київрадою не буде прийнято рішення про переголосування, проведення нових виборів або повторного голосування, головуючий на засіданні оголошує на підставі доповіді лічильної комісії прийняте за результатами таємного голосування рішення, яке у разі необхідності оформляється як відповідний акт Київради без додаткового голосування.
24.11. У випадку проведення таємного голосування при обранні та погодженні посадових осіб Київради та її виконавчого органу кандидат вважається обраним, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу депутатів Київради. Якщо жоден із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, проводиться другий тур голосування по двох кандидатах, які набрали найбільшу кількість голосів. Якщо у першому турі друге місце розділили два або більше кандидатів, або три і більше кандидатів розділили перше місце, між ними проводиться проміжний тур таємного голосування за право участі в другому турі.
24.12. Таємне голосування вважається таким, що відбулося, якщо кількість депутатів, що взяли участь у голосуванні, становить більше половини від загальної чисельності Київради.
24.13. На вимогу не менше однієї третини депутатів Київради у всіх випадках, окрім виборів посадових осіб, проводиться поіменне голосування. Результати поіменного голосування доводяться до загального відома депутатів на пленарному засіданні сесії Київради.
24.14. Рішення Київради (крім процедурних) приймаються лише з питань, внесених до порядку денного засідання Київради, крім випадків, встановлених цим Регламентом.
Стаття 25. Порядок розгляду та прийняття рішень на пленарному засіданні Київради
25.1. Рішення Київради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після його обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні допускається лише у випадках, зазначених у цьому Регламенті.
Рішення Київради може прийматися без подальшого обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.
Винесенню питання на розгляд пленарного засідання Київради передує його підготовка у відповідних комісіях Київради за винятком випадків, зазначених у цьому Регламенті.
Голосування здійснюється депутатами особисто в залі засідань Київради або у відведеному для таємного голосування місці біля зали для засідань.
Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання.
25.2. Розгляд проектів рішень Київради на пленарних засіданнях Київради з обговоренням включає в себе:
- обговорення і схвалення проекту рішення;
- обговорення і схвалення основних положень проекту рішення Київради та прийняття рішення за основу (перше читання);
- обговорення і схвалення конкретних пунктів проекту рішення Київради постатейно та в цілому (друге читання).
25.3. Рішення про прийняття поданого проекту рішення Київради за основу (в першому читанні) приймається Київрадою у випадку надходження на розгляд пленарного засідання альтернативних проектів рішень Київради з одного питання, або у випадку надходження на пленарному засіданні Київради великої кількості різних за змістом пропозицій щодо певного питання, або у випадку погодження основних принципів, закладених у проекті рішення Київради.
25.4. За результатами розгляду проектів рішень Київрада:
- підтримує проект рішення;
- направляє проект рішення на доопрацювання;
- відхиляє проект рішення та при необхідності дає доручення підготувати проект рішення про відмову;
- приймає проект рішення Київради (у разі подання альтернативних проектів - один з проектів) за основу та дає відповідне доручення підготувати цей проект до другого читання із зазначенням строків (які не повинні перевищувати місяця) та відповідальних за підготовку осіб. На друге читання проект рішення подається з порівняльною таблицею.
25.5. У випадку прийняття рішення Київради про підготовку прийнятого за основу проекту рішення Київради до другого читання особи чи органи, яким доручена підготовка, збирають та узагальнюють пропозиції депутатів Київради до проекту рішення Київради у строки, визначені рішенням Київради про прийняття проекту рішення Київради за основу.
25.6. Під час другого читання проводиться обговорення та голосування статей, до яких підготовлені зауваження і пропозиції, а після цього голосується рішення Київради в цілому.
25.7. Рішення Київради вважається прийнятим, якщо на пленарному засіданні за нього проголосувало більше половини від загального складу депутатів Київради (61 голос). При встановленні результатів голосування до загального складу Київради включається Київський міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні Київради, і враховується його голос.
25.8. Якщо при проведенні голосування з певного питання порядку денного рішення Київради не прийнято, повторне голосування з цього питання можливе не більше одного разу за підтримки не менше однієї третини депутатів Київради.
Якщо проект рішення Київради не прийнятий і після повторного голосування, то розгляд його переноситься на чергове пленарне засідання сесії Київради.
Якщо проект рішення Київради знову не прийнятий, то розгляд його переноситься на наступну сесію Київради.
25.9. Рішення з процедурних питань приймаються за підтримки не менше однієї третини депутатів Київради.
Процедурним вважається питання регулювання роботи пленарного засідання сесії Київради.
Київрада не приймає з процедурного питання окремого рішення як документа.
25.10. За необхідності Київрада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання Київради.
25.11. Проекти рішень про передачу земельних ділянок у власність громадянам на пленарних засіданнях Київради можуть подаватися і голосуватися як одне загальне рішення, в якому кожен пункт може обговорюватися окремо.
( Статтю 25 доповнено пунктом 25.11 згідно з Рішенням Київміськради N 744/1405 від 14.06.2007 )
Стаття 26. Дисципліна та етика в діяльності Київради
26.1. Присутні на пленарних засіданнях Київради не повинні вживати образливі висловлювання та непристойні і лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні Київради має право попереджати промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ з поясненням депутатам Київради мотивів такого рішення, із одночасним голосуванням депутатами Київради процедурного рішення, яким може бути поновлено виступ депутата, перерваного головуючим.
26.2. Якщо виступаючий перевищує час, відведений для виступу, головуючий на пленарному засіданні Київради після двох попереджень може припинити його виступ. Якщо виступаючий висловлюється не з обговорюваного питання чи виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Київради після двох попереджень може припинити його виступ в порядку та у спосіб, передбачені пунктом 26.1 цього Регламенту. Та частина виступу промовця, яка виголошена після припинення його виступу, не включається до стенограми пленарного засідання Київради.
26.3. Під час пленарного засідання Київради депутати повинні утримуватись від дій, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуки, оплески, вставання тощо). Головуючий на пленарному засіданні Київради продовжує час для виступу промовця на строк, на який його виступ було перервано.
26.4. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню пленарного засідання Київради, головуючий на засіданні Київради попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження головуючий може припинити пленарне засідання на певний час або поставити на розгляд Київради питання про позбавлення депутата слова на пленарному засіданні Київради.
У разі невиконання депутатом Київради своїх обов'язків у Київраді та її органах, систематичного порушення ним встановленого порядку їх роботи Київрада за попередніми висновками відповідної профільної комісії може прийняти рішення про повідомлення виборцям через засоби масової інформації про неналежне ставлення депутата до виконання своїх обов'язків.
У разі пропуску протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів Київрада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.
26.5. Депутат Київради не несе відповідальності за виступи на засіданнях Київради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Стаття 27. Права та обов'язки головуючого на пленарному засіданні Київради
27.1. Головуючий на засіданні Київради має право:
1) позбавити виступаючого слова в порядку, передбаченому пунктом 26.2 цього Регламенту;
2) звертатися за довідками до депутатів, постійних комісій Київради та посадових осіб;
3) призупиняти незаплановані дебати;
4) перервати засідання у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.
27.2. Головуючий на пленарному засіданні Київради зобов'язаний:
1) дотримуватись цього Регламенту і забезпечувати його дотримання всіма учасниками пленарного засідання, дотримуватися порядку денного;
2) забезпечувати дотримання прав депутатів на пленарному засіданні;
3) забезпечувати порядок в сесійній залі;
4) контролювати час, встановлений цим Регламентом для виступу, своєчасно нагадувати виступаючому про закінчення встановленого часу;
5) фіксувати всі пропозиції, які надійшли в ході засідання, та ставити їх на голосування, оголошувати результати голосування;
6) заслуховувати (зачитувати) та ставити на голосування поза чергою пропозиції депутатів щодо ходу та організації засідання, в тому числі і власні пропозиції;
