Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста

| | | | | | | | | | | |411,3 тис. |

| | | | | | | | | | | |грн.) |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Пожежно-спостережні|3 вежі по 40 м |250,0 |2004 |208,0 |- |- |- |- |- |- |Міський |

|і Святошинському | | | | | | | | | | |01.01.2004 |

|ЛПГ | | | | | | | | | | |виконано |

| | | | | | | | | | | |42,0 тис. |

| | | | | | | | | | | |грн.) |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Виробнича база |заг. площа роб.|12000,0 |2004 - |2000,0 |5000,0|5000,0|- |- |- |- |Кошти |

|декоративного |кв.м | | | | | | | | | |і |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|База комунального |заг. площа |12000,0 |2004 |12000,0|- |- |- |- |- |- |Кошти |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Реконструкція |площа приміщень|1600,0 |2005 - |- |1000,0|600,0 |- |- |- |- |Міський |

|складу хімікатів з |340 кв.м | |2006 | | | | | | | |бюджет |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Контейнерна |контейнерна |1400,0 |2004 - |400,0 |1000,0|- |- |- |- |- |Міський |

|декоративного |2 га | | | | | | | | | | |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Виробничі дільниці |12 шт. |1650,0 |2004 - |650,0 |1000,0|- |- |- |- |- |Міський |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Реконструкція |заг. площа |2400,0 |2005 - |- |400,0 |2000,0|- |- |- |- |Кошти |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Реконструкція |заг. площа |2300,0 |2005 - |- |200,0 |1000,0|1100,0|- |- |- |Міський |

|виробничої бази |1500 кв.м | | | | | | | | | | |

|133/3 | | | | | | | | | | | |

|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|

|Всього: | |49219,5 | |19278,0|14680,|10592,|1100,0| | | |(до |

| | | | | | | | | | | |01.01.2004 |

| | | | | | | | | | | |- 3568,1 |

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

У тому числі:

- за рахунок коштів міського бюджету - 22819,5 тис. грн. - за рахунок коштів підприємств

і організацій - 26400,0 тис. грн.

10. Концепція формування зелених насаджень

у центральній частині міста

Формування озеленених територій центру міста є складовоюзавдання створення ефективного середовища діяльності населення і впершу чергу - в рекреаційній сфері.

Забезпечення вибору рекреаційних послуг можливе при такійрізноманітності, насиченості та взаємоув'язки об'єктів і пристроїврекреаційного обслуговування, коли відвідувач може вибирати як міжзакладами одного виду, так і іншого виду (з урахуваннямтериторіальної доступності, споживчих інтересів, фінансовихможливостей).

Ключова засада стратегії розвитку мережі закладіврекреаційного і культурно-побутового обслуговуваннязагальноміського значення поширюється як на рекреаційні, так і насельбищні зони основного планувального ядра міста та напрямів йогорозвитку.

Взаємовплив і композиційна цілісність центральних вузлівсельбищної та рекреаційної мережі обумовлюють формуванняцентральної частини міста як фокуса загальноміського тарегіонального функціонально-просторового тяжіння. Рекреаційнітериторії центру міста та на Дніпровських островах стаютьсполучними ланками ядра загальноміського центру, що складається надвох берегах Дніпра, і визначають його інтегральнийбагатопрофільний унікальний характер.

Ці вимоги містобудівного планування визначають й характерформування власне зелених насаджень та їх дендрологічниххарактеристик.

У парках центральної частини переважають насадження високоїзімкнутості (лісовий тип садово-паркового ландшафту). Частину площлісового типу садово-паркового ландшафту шляхом рубок слідпереводити у парковий, де зімкнутість становить 0,5. Для цьогонеобхідно видалити дерева так, щоб під газоном опинилося не менше50 % площі (слід вирубати дерева на дещо більшій площі, оскількидерева, що залишилися, сформують ширші крони, і частина територіїопиниться під ними, а також на розчищених ділянках будутьздійснюватися посадки декоративних дерев і кущів, що такожзменшить площі газонів). При проведенні цих робіт бажано суцільненасадження з різних видів розбивати на окремі одновидові групи, щоу більшості випадків можна зробити при правильній вимітці дерев урубку (схема проведення рубок у мішаному насадженні з метоюформування окремих одновидових груп). Насадження, яке складаєтьсяз одновидових груп, розділених газоном, має більшу декоративність,ніж суцільне багатовидове або багатовидові куртини на тлі газону.

Кількість дерев (у перерахунку на 1 га) для багатьох ділянокбагаторазово перевищує лісівничі норми для насаджень цього віку.Тому на схилах правого берега Дніпра та в деяких інших парках улісовому типі садово-паркового ландшафту слід вести роботи іззменшення щільності насаджень шляхом вирубки рослин, які всохли,пригнічені, втратили декоративність або просто надто загущені(зокрема слід вирубувати ільмові, які уражені голландськоюхворобою, клени ясенелисті).

Надмірна загущеність насаджень призводить до того, що деревавитягуються (при значній висоті мають не дуже великий діаметрстовбура), мають оголений стовбур, а крони лише у верхній частині,що знижує як декоративність рослин, так і стійкість.

Необхідно відкрити види на Поділ і Дніпро та задніпровськудалечінь з оглядових майданчиків, які є в обстежених парках. Крімтого, слід відкрити вид від альтанки верхньої терасиВолодимирської гірки на Михайлівський монастир, розширити просікувід альтанки верхньої тераси до пам'ятника Св. Володимиру,відкрити вид від пам'ятника Св. Володимиру на колонуМагдебурзького права, відкрити вид з оглядового майданчикаХрещатого парку (біля Арки) на колону Магдебурзького права.

В більшості випадків зараз перспективи перекриваютьнасадження, що ростуть нижче на схилі. Тому слід проводити рубки усекторах нижче майданчиків, щоб відкрити перспективи. Відстань, наяку слід провести рубки, залежить від стрімкості схилів і висотидерев. Необхідно під час здійснення робіт коригувати відстань, наяку повинні проводитися рубки, безпосередньо з оглядовихмайданчиків. Але при цьому слід враховувати, що дерева, якізалишаються нижче на схилі, будуть рости і тому рубка маєохоплювати дещо більшу відстань, ніж це потрібно зараз.

Необхідно відкрити вали Києво-Печерської фортеці, видаливши зних деревну рослинність, відновити усі оборонні споруди фортеці,здійснити благоустрій (прокласти доріжки з твердим покриттям наверхній частині валу, з'єднати ці доріжки з тими, що йдуть білянижньої кромки, східцями і т. п.).

Круті схили від Андріївського узвозу до фунікулеру та урвища,які йдуть бровкою Хрещатого парку та Міського саду, потребуютьнегайного закріплення. Щодо території між фунікулером таАндріївським узвозом, то, на нашу думку, вона могла б відіграватизначно більшу роль (особливо у Дні Києва), якби через неї загоризонталями паралельно одна одній проходило ще дві чи тридоріжки, які б починалися від Замка Річарда Левове Серце, йшли дофунікулера, з'єднуючись східцями між собою, доріжкою, яка вжеіснує у верхній частині, і вул. Боричів Тік. З наближенням дофунікулеру вони могли б злитися в одну, пройти під фунікулером і,врешті-решт, вийти на доріжку, що веде до пам'ятника Св.Володимиру. Прокладання доріжок дозволило б закріпити схили гориВоздихальниці, впорядкувати їх і сформувати на них декоративнінасадження. Щодо урвищ Хрещатого парку та Міського саду, то їхможна закріпити тільки шляхом створення підпірних стін, оскількирослинність не в змозі стримати руйнацію урвищ.

Роботи з реконструкції насаджень західної частини паркуАскольдова могила варто розпочинати лише після того, як будезабезпечена їх доступність для відвідувачів (чи то прокладанняммаршрутів тролейбусів, автобусів, чи маршрутного таксі Парковоюдорогою, чи то створенням тунелю зі ст. м. "Арсенальна" у бікПаркової дороги), а також будуть створені привабливі об'єктивідпочинку (спортивні майданчики, кафе, ресторани, естради іт.п.). Доки ці взаємопов'язані проблеми не будуть вирішені,реконструкція зелених насаджень не буде мати великого сенсу.

Аналіз таксономічного складу та кількісної участі окремихвидів показує, що в обстежених парках недостатньо використовуютьсяхвойні рослини. Причина цього зрозуміла - вони страждають відварварських передноворічних рубок, а у представників родиникипарисових браконьєри обламують гілки на вінки та оформленнябукетів. Але в таких парках, як Володимирська гірка, Хрещатий,Міський сад і Маріїнський у зв'язку з тим, що в них перебуваєбагато відвідувачів та у зв'язку з тим, що поруч знаходятьсяМаріїнський палац і будинок Верховної Ради, слід організуватипостійне чергування міліції. В такому разі можна ширшевикористовувати різноманітні види і культивари хвойних рослин, щозначно прикрасить ландшафт, особливо в зимовий період.

На всіх територіях можна радити також використовувати хвойнірослини, які скидають листя та хвою на зимовий період (гінкгодволопатеве, модрини - європейську, сибірську, японську,метасеквою розсіченошишечну). Слід ширше використовувати впосадках дуб звичайний, як високодекоративний і довговічний вид,едифікатор корінних насаджень.

У парках досить широко використовуються красивоквітучі кущі,але не завжди це дає позитивний ефект через те, що кущі висадженіпід кронами дерев, де вони не можуть розкрити усі свої декоративніякості. Більшість видів красивоквітучих кущів слід висаджувати надобре освітлених місцях, асортимент цих рослин може бутирозширений.

Види і культивари, рослини яких зустрічаються поодинокимиекземплярами і лише в окремих парках, слід охороняти тапідсаджувати молоді екземпляри, щоб зберегти таксономічнерізноманіття парків. Потребує покращення квіткове оформленняпарків.

Розглядаючи парки Києва в плані оцінки їх біологічногорізноманіття, не можна не зупинитись на питанні деякихфітоценотичних особливостей паркоутворюючих видів. Ю.О.Клименковстановив, що всі парки Києва утворені фактично на базі соснових,або листяних, або заплавних лісів і відповідно до цих природнихнасаджень йдуть зміни рослинності. В паркових фітоценозах Києвамають місце як сильватизаційні, так і десильватизаційні процеси.Між аборигенами та інтродукованими видами, а також навколишнімсередовищем існує певна складна взаємодія, в результаті чогоутворюються угруповання, значною мірою відмінні від лісових.

В останні декілька десятиріч у паркових культурфітоценозахпочали превалювати обширні процеси міжвидової конкуренції,проникнення до їх складу місцевих лісових і рудеральних видів, ут. ч. це стосується і утворення піднаметових гіперсинузій упарках, характерних для природних лісостанів. Ю.О.Клименко, як іН.А.Імшенецька, звертає увагу на те, що у складі парковихдеревостанів шпилькові програють у конкурентній боротьбі і всебільшого едафікаторного значення набувають листяні автохтонніпороди і деякі інтродуценти.

Усі старовинні парки України, у т. ч. і київські, малиоранжереї і теплиці, в яких вирощували сотні видів і сортівдекоративних і плодових рослин. Влітку багато рослин виносили зтеплиць, і на партерах або інших урочистих місцях вони ставалиокрасою парків. Це були агави, драцени, камелії, кордиліни,цитрусові, казурини. В Царському саду (нині Міський парк) у Києвів 1827 р. в оранжереї утримувалось 149 видів рослин, у т. ч. дужебагато було плодових, а також такі, як лаври, мирт, розмарин,рододендрони, гібіскуси, алое. Часто в теплицях утримувалирослини, які нині ростуть у відкритому грунті. Це такі, якперсики, вишні, туї, гледичія, бузок та деякі інші. Дуже багатобуло в теплицях і квітів відкритого грунту. З наведених данихвидно, наскільки велике розмаїття тропічних і субтропічних рослинбуло в оранжереях і теплицях. Влітку ці рослини виносили в парки.Мабуть треба спрямувати зусилля і в наш час на відновлення цихрослинних багатств.

Зараз у Києві розпочинаються великі роботи з реконструкціїпарків, особливо т. зв. нагірних, придніпровських. Требавідмітити, що ці насадження є не тільки пам'ятниками природи, алей часткою історико-культурних осередків. Тому для нас дужеважливим є історичний аспект їх відновлення. І тут дуже актуальнимстає питання про існуючий і майбутній дендрологічний склад парків.Паркам Києва завжди була притаманна індивідуальність, у теперішнійчас багато в чому втрачена. Відродження цієї індивідуальності,безумовно, повинно йти за рахунок відновлення первісного задумуфундаторів парку, у т. ч. відновлення рослинних композицій, їхвидового складу.

В теперішній час серед головних паркоутворюючих порід зхвойних переважають екзоти, а з листяних - аборигенні породи,характерні для дібров, а також деякі екзоти. До питаннявикористання інтродуцентів при відновленні старовинних парківтреба підходити дуже обережно, використовувати саме ті види, яківисаджували творці парків, або, якщо первісний таксономічний складвстановити не вдалося, ті, які пройшли довгу апробацію як векологічному, так і в ландшафтному відношенні. Велику увагу сліднадавати насиченню паркових композицій кущами, знову ж таки зурахуванням тих вимог, які пред'являють і до деревних порід і, впершу чергу, бузками, які відрізняються і високою декоративністю,і здатністю закріплювати схили своїми коренями. Дуже важливоюзадачею є збереження насаджень і навіть окремих екземплярів старихекзотів, які мають цінність як об'єкти цінного генофонду. Питання:довговічності деревних рослин як у паркових умовах, так і увуличних насадженнях також, безумовно, є вельми актуальним дляКиєва, як і інших міст.

В умовах ландшафтної реконструкції придніпровських схилівхвойні доцільно використовувати обмежено, лише в регулярнихчастинах парків. Основу насаджень парків у цих умовах повинніскладати такі листяні породи, як представники родів дубу, буку,клену, липи, ясена, берези, тополі, верби, гіркокаштана, а іншівикористовуватись як декоративний елемент.

При використанні усіх видів дерев і кущів необхідновраховувати їх екологічні потреби, в першу чергу такі, як грунт,волога, освітленість відповідно до рекомендованого порайонногоасортименту дерев і кущів України (1998 р.). Особливу увагу требазвернути на закріплення механічними засобами і відповіднимирослинами крутосхилів. Використання усіх видів і форм рослинповинно відбуватися відповідно до типів садово-паркового ландшафту(за Л.І.Рубцовим) та основних загальноприйнятихландшафтно-архітектурних принципів і засобів побудовисадово-паркових композицій з деревних і кущових рослин, а такожвраховувати необхідність агротехнічних заходів догляду зарослинами.

11. Пропозиції щодо застосування географічних

інформаційних систем для ефективного вирішення

обліково-інвентаризаційних проблем, аналізу

та планування насаджень

Необхідність розробки розділу обумовлена відсутністюнеобхідних методичних проробок і практичних рекомендацій щодозастосування сучасних інформаційних технологій (зокрема ГІС) таінформаційних ресурсів, отриманих в ході інвентаризаційних,проектних і експлуатаційних робіт в управлінні розвитком тазбереженням зелених насаджень м. Києва.

Метою розробки розділу є створення на основі проектнихматеріалів Програми, матеріалів інвентаризації зелених насадженьта експлуатаційних даних КО "Київзеленбуд" автоматизованоїінформаційної системи управління розвитком і збереженням зеленихнасаджень м. Києва - проект "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ". Для досягнення даноїмети передбачається:

- визначити інформаційні ресурси та організаційно-технічніпринципи, що складають основу управління розвитком та збереженнямзелених насаджень м. Києва;

- розробити інформаційну модель функціонуванняавтоматизованої інформаційно-аналітичної системи зеленогогосподарства (АІАС ЗГ) м. Києва;

- розробити інформаційну структуру основних баз даних АІС ЗГ; - визначити першочергові заходи щодо реалізації АІАС ЗГ.

Розробка розділу розглядається авторами як перший етапреалізації інформаційного проекту "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ". Розробка розділуздійснюється з використанням сучасних методик розробкиінформаційних систем (технології MSF Microsoft Solution Framework,уніфікований процес розробки програмного забезпечення, засоби UMLUnified Modeling Language). Розробка виконується проектною групою,до складу якої входять представники ДП "Інститут Київгенплан" таКО "Київзеленбуд".

В реалізації проекту "ЗЕЛЕНА ЛІНІЯ" виділено чотири фази -"Аналіз", "Планування", "Розробка", "Запровадження". В складіданої роботи виконується фаза "Аналіз". Рішення щодо виконання фаз"Планування", "Розробка" та "Запровадження" приймаються післязавершення фази "Аналіз".

11.1. Аналіз вихідного контексту та задач АІАС

зеленого господарства м. Києва

Структурно до комплексу організацій, що забезпечуютьзбереження та розвиток зелених насаджень м. Києва, входять:

1. Підрозділи та КО "Київзеленбуд" (16):

1) КП по утриманню зелених насаджень (всього 10 підприємств); 2) Лісопаркові господарства (всього 3);

3) Міська станція захисту рослин;

4) Міський декоративний розсадник "Теремки";

5) Комунальне об'єднання "Київзеленбуд" (управління).

2. Структурні підрозділи КМДА, зокрема Управління екології таприродних ресурсів;

3. Підприємства, що забезпечують виконання обстежень зеленихнасаджень;

4. Проектні організації, в першу чергу ДП "ІнститутКиївгенплан", що здійснюють проектування озеленених територій.

Функціонування характеризується низьким ступенем

автоматизації та інформатизації. Для вирішення задачі

інформатизації діяльності підрозділів КО "Київзеленбуд"

пропонується в процесі розробки "Програми комплексного розвитку

зеленої зони м. Києва...", виконанні інвентаризаційних робіт

розробити проект і реалізувати автоматизовану

інформаційно-аналітичну систему зеленого господарства.

Метою створення та функціонування АІАС ЗГ є забезпеченняконституційних прав громадян на безпечне та комфортне середовищепроживання, а також збереження об'єктів зеленого господарстваміста Києва. Для досягнення зазначеної мети АІАС ЗГ повинназабезпечувати управління та структурні підрозділи КО"Київзеленбуд", підрозділи міської адміністрації, суб'єктівмістобудівної та інвестиційної діяльності актуальною, комплексною,достовірною, нормативно визначеною інформацією про об'єктизеленого господарства та природно-заповідного фонду, їх межі іхарактеристики.

Основними задачами АІАС ЗГ є:

1. накопичення та систематизація даних (типізація,класифікація), отриманих в ході інвентаризації зелених насаджень,зокрема встановлення меж і класифікаційних параметрів;

2. облік озеленених територій та об'єктів зеленогогосподарства;

3. делімітація меж об'єктів зеленого господарства;

4. облік змін, що відбуваються з озелененими територіями іоб'єктами зеленого господарства в процесі їх експлуатації тавнаслідок дії природних і антропогенних факторів;

5. оцінка стану довкілля;

6. отримання вихідних даних при експлуатації та проектуванніоб'єктів зеленого господарства.

Загальна інформаційна модель предметної області тафункціонування системи представлена на мал. 11.1.

Організація системи зелених насаджень в Києві (*)

Малюнок 11.1.

(Мал. 11.1 має графічний вигляд. Не наводиться)

____________

(*) Використано досвід Москви.

11.2. Концептуальна структура та технічне вирішення

АІАС ЗГ м. Києва

Особливості реалізації АІАС ЗГ

Проведення комплексної інвентаризації озеленених територійм. Києва при розробці "Програми..." передбачає накопиченнязначного обсягу інформації, яка потребує, в першу чергу, обробки,систематизації та узагальнення.

У зв'язку із значними обсягами інформації пропонується вже напершому етапі робіт застосувати комп'ютеризовані засоби збору,накопичення, обробки та узагальнення даних інвентаризації, щоповинно забезпечити оперативність виконання робіт та об'єктивністьузагальнених оцінок. У подальшому накопичена база даних іпрограмно-технічні засоби можуть скласти основу автоматизованоїсистеми.

Комп'ютеризовані засоби проведення інвентаризації озелененихтериторій повинні представляти собою автоматизовануінформаційно-аналітичну систему, що включає структуровані танеструктуровані дані, графічну інформацію, інформацію пропросторове положення об'єктів, а також розвинуті засоби доступу доданих, включаючи засоби аналізу (у т. ч. просторового). Дані тазасоби системи повинні забезпечувати доступ до інформації дляструктурних підрозділів Київзеленбуду, спеціалістів управлінь КМДА(управління екології, Головного управління архітектури тамістобудування, інших), а також для фахівців предметної області:біологів, екологів, проектувальників та інших зацікавлених осіб -інвесторів, забудовників, землекористувачів.

Основу АІАС складає база даних (БД). Специфіка даних, щоописують предмет обліку і зберігаються в БД, накладає деякіобмеження на вибір системи управління базами даних (СУБД). Дотаких обмежень слід віднести необхідність підтримки засобами СУБД:

I. об'єктно-реляційної структури даних;

II. просторових даних і засобів просторового аналізу;

III. як структурованих, так і неструктурованих даних, у т. ч.мультимедійних;

IV. багатокористувачевого та платфомно-незалежного інтерфейсудоступу до даних;

V. розподілення прав доступу до даних.

Особливо слід відмітити просторово-орієнтований характерданих, що робить необхідним застосування засобів геоінформаційнихсистем (ГІС).

При розробці концептуальної структури АІС МКМ врахованонаступні особливості даної системи:

I. в системі циркулює значний обсяг (більше 50 %) просторовихданих;

II. користувачі системи мають різні рівні доступу до даних,при цьому основна маса користувачів має права лише для отриманняданих;

III. запропоновані технічні рішення повинні передбачатиперспективу включення АІС до загальноміської муніципальноїінформаційної системи та інтеграцію з інформаційними системамивиконавчих органів міської ради та комунальних служб;

IV. очікуваний строк експлуатації системи - не менше 10років

Загальні принципи побудови АІАС ЗГ

АІС МКМ будується на основі трьох основних принципів:масштабованості, відкритості та надійності.

Масштабованість передбачає досягнення розумного балансу міжвідсутністю обмежень на розширення системи як по обсягу даних, такі по кількості користувачів, та мінімальними стартовими затратамипо запровадженню системи.

Відкритість системи передбачає забезпечення обміну даними міжАІС МКМ та популярними інструментальними СУБД та ГІС без втрат.Крім того, повинна забезпечуватись можливість розширенняфункціональності системи Замовником з використанням поширенихзасобів програмування. Використання закритих форматів таунікальних і застарілих мов програмування не допускається.

Надійність передбачає як технічну стійкість системи привідмові її окремих компонент, так і надійність самогопрограмно-технічного рішення. Друга частина даного поняттяпередбачає використання базових програмно-апаратних засобіввідомих на ринку ІТ виробників.

Концептуальна структура АІАС ЗГ

Структурно АІАС ЗГ повинна включати три основні компоненти:сховище даних, інструментальну ГІС та систему публікації даних.

Структурна схема представлена на мал. 11.2.

Концептуальна структура АІС МКМ

Мал. 11.2

(Малюнок 11.2 не наводиться)

Дана концептуальна структурна схема може бути реалізована наоснові різних наборів програмних продуктів як відомих виробниківпрограмного забезпечення, так і унікальних розробок. З огляду нанеобхідність реалізації принципів, викладених вище, як найбільшдоцільні пропонуються наступні три варіанти технічного вирішенняАІАС ЗГ:

I. Реалізація АІАС ЗГ на основі лінійки програмних продуктівArsGIS 8.3 (див. мал. 11.3);

II. Реалізація АІАС ЗГ на основі програмних продуктівAutodesk/Integral (див. мал. 11.4);

III. Реалізація АІАС ЗГ на основі програмних продуктів звідкритим кодом (див. мал. 11.5).

(Мал. 11.3, 11.4, 11.5 не наводяться)

В АІАС ЗГ передбачається використання єдиного сховища данихна основі СУБД промислового типу для зберігання як структурованих(просторові та атрибутивні дані, числові дані предметної області),так і неструктурованих даних (растрові зображення, текст,відеодані, бінарні дані). При цьому для просторових данихзабезпечується принцип "один об'єкт - один запис". СУБД повиннапідтримувати використання стандартних запитів SQL. Розподілповноважень користувачів по доступу до даних реалізується на рівніСУБД.

Система публікації даних забезпечує прямий,

децентралізований, санкціонований доступ до єдиного сховища даних

з можливістю публікації просторових, атрибутивних, графічних та

інших даних через Internet/Intranet, з переглядом за допомогою

стандартного броузера або спеціалізованих клієнтських програмних

продуктів, реалізованих з використанням стандартних мов

програмування. Система публікації забезпечує обмежений доступ "на

читання" та внесення даних до сховища. Системою публікації

реалізується проста фіксована логіка просторового та атрибутивного

аналізу з видачею фіксованого набору результуючих документів

(таких як паспорт об'єкта, звіти встановлених форм, фрагмент

плану).

Для прямого, ефективного і повного доступу до просторовихданих, а також для внесення просторових даних до сховища данихвикористовується інструментальна ГІС.

11.3. Програма реалізації АІАС ЗГ

Основні етапи реалізації АІАС ЗГ

Реалізація АІАС ЗГ м. Києва передбачається в ході проведеннякомплексу робіт з розробки "Програми..." і включає наступні етапи(фази) робіт:

I. Розробка Концепції АІАС ЗГ м. Києва (фаза АНАЛІЗ);

II. Розробка Технічного завдання на програмно-технічні засобиАІАС ЗГ м. Києва (фаза ПЛАНУВАННЯ);

III. Розгортання пілотного макету АІАС ЗГ м. Києва на базірозробника (як варіант - на базі АІС ДП "Інститут Київгенплан"),генерація баз даних, адаптація програмного забезпечення таінформаційних ресурсів (фаза РОЗРОБКА);

IV. Розгортання програмно-технічних засобів системи вструктурних підрозділах КО "Київзеленбуд", введення системи впромислову експлуатацію, навчання користувачів (фазаЗАПРОВАДЖЕННЯ).

При розробці Концепції АІАС ЗГ м. Києва виконується аналіз:

I. вихідних умов та оточення, в якому передбачаєтьсяреалізація проекту;

II. існуючої виробничої архітектури, що забезпечує розвитокта збереження зелених насаджень м. Києва;

III. структур даних та інформаційних потоків, що описуютьінформаційну модель зеленого господарства;

IV. сучасних технологічних та організаційних рішень, щоможуть знайти застосування в автоматизованій інформаційній системізеленого господарства;

V. результатів попередніх етапів автоматизації КО"Київзеленбуд" та відповідних заходів, передбачених міськоюПрограмою інформатизації;

та раціоналізація виробничої архітектури з визначенням метистворення та основних задач автоматизованої інформаційної системи.

Термін "виробнича архітектура" в контексті даного документапозначає скоординований єдиний технологічний план інформаційноїінфраструктури, що базується на цілісності технологічного процесуі на комплексному підході, чітко націленому на досягнення кінцевоїмети.

Аналіз та раціоналізація інформаційної моделі автоматизованоїінформаційної системи зеленого господарства повинна проводитись вкомплексі з розробкою основної частини Програми комплексногорозвитку зеленої зони м. Києва та з врахуванням інвентаризаційнихматеріалів, що будуть отримані в ході роботи.

На основі аналізу та раціоналізації формулюється архітектураавтоматизованої інформаційної системи, виділяються основніпідсистеми та модулі, приймаються рішення відносно функціональнихможливостей системи та пріоритетів, щодо їх реалізації. З трьохзапропонованих в п. 2.3 варіантів обирається (з відповіднимобгрунтуванням) основний варіант, який пропонується до реалізації.Складається попередня програма робіт щодо реалізаціїпрограмно-технічних засобів автоматизованої системи.

Під час розробки Концепції доцільно також обгрунтувати таоформити у вигляді рекомендацій:

I. вимоги до базового програмного забезпечення (операційнасистема, СУБД, ПС, засоби забезпечення інформаційної безпеки,протоколи обміну даними);

II. вимоги до складу засобів просторової прив'язки даних тацифрових картографічних матеріалів;

III. вимоги до апаратної частини;

IV. вимоги до каналів передачі інформації;

V. вимоги до підсистеми захисту інформації та розподілу правдоступу;

VI. вимоги до розгортання та підтримки системи;

VII. вимоги до підготовки користувачів.

В Концепції уточнюються вартісні показники реалізації АІАС ЗГз врахуванням вибраного варіанту реалізації та уточнених вимог допрограмно-технічного забезпечення.

Концепція завершується формулюванням основних ризиків щодореалізації системи та заходів по їх мінімізації.

Концепція оформляється як окремий документ у виглядіпояснювальної записки обсягом до 30 сторінок. Для ілюстраціїосновних рішень виконуються схеми та креслення (до 3), іншінеобхідні ілюстрації виконуються у вигляді малюнків в основномутексті.

При розробці Концепції доцільно розробити прототипавтоматизованої інформаційної системи, на якому провести апробаціюосновних організаційно-технічних рішень. Прототип повинендемонструвати базову функціональність автоматизованої системи бездеталей реалізації та обґрунтовувати вибір програмно-технічноїплатформи.

Доцільність та зміст наступних етапів (фаз) проектууточнюється за результатами розгляду та затвердження КонцепціїЗамовником.

Оцінка вартості робіт

На основі аналізу аналогів:

I. АІС ДП "Інститут Київгенплан";

II. Екологічна геоінформаційна система збереження природногокомплексу центральної частини Москви;

та маркетингових досліджень загальна вартість робіт пореалізації АІАС ЗГ м. Києва може бути визначена на рівні 800 тисгрн. Розподіл коштів за напрямками витрат представлено в таблиці27.

Таблиця 27

Розрахунок вартості реалізації АІАС ЗГ м. Києва

-------------------------------------------------------------------

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|1 |Апаратне |420,00 | | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|1.1|Персональні |360,00 |2005 - 2007 | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|1.2|Обладнання |60,00 |2006 | |

|---+------------------+------------------------------------------|

|1.3|Мережі передачі |При відсутності комунальних каналів за |

| |даних |окремим кошторисом |

|---+------------------+------------------------------------------|

| | | | | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|2 |Програмне |110,00 | | |

|---+------------------+------------------------------------------|

|2.1|Операційні системи|Враховано у вигляді ОЕМ версій, |

| | |за пп. 11.11.2 |

|---+------------------+------------------------------------------|

|2.2|Загальносистемне |60,00 |2005 - 2006 | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|2.3|Прикладне |30,00 |2006 | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|2.4|Адаптація |20,00 |2006 | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

| | | | | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|3 |Проектні роботи та|100,00 | | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|3.1|Розробка проектної|50,00 |2004 | |

| |на | | | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

|3.2|Адаптація |50,00 |2005 | |

|---+------------------+----------------+----------------+--------|

| | ВСЬОГО: |800,00 | | |

-------------------------------------------------------------------

12. Пропозиції щодо вдосконалення

нормативно-законодавчої бази

Першочерговим завданням у сфері правового забезпечення та

регулювання розвитку зеленої зони є неухильне виконання вимог

Земельного ( 2768-14 ), Лісового ( 3852-12 ) та Водного

( 213/95-ВР ) кодексів, Законів "Про курорти" ( 2026-14 ), "Про

охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про

природно-заповідний фонд" ( 2456-12 ), "Про Загальнодержавну

програму формування національної екологічної мережі України на

2000-2015 роки" ( 1989-14 ), "Про охорону культурної спадщини"

( 1805-14 ), "Про рослинний світ" ( 591-14 ), "Про планування і

забудову територій" ( 1699-14 ), "Про основи містобудування"

( 2780-12 ), Державних санітарних правил планування та забудови

населених пунктів, містобудівних норм (ДБН 360-92**), рішень

Генерального плану м. Києва на період до 2020 року

( ra0370023-02 ) щодо нецільового використання, відведення

(вилучення) не за призначенням і протиправної забудови озеленених

територій загального користування, рекреаційних, оздоровчих

(курорти "Пуща-Водиця" та "Конча-Заспа"), природно-заповідних і

лісопаркових (рекреаційні ліси) територій.

Враховуючи кризовий стан мережі озеленених територій міста ісвітовий досвід вирішення проблем збереження та удосконаленнязелених зон, необхідна розробка наступних правових документівзагальнодержавного та міського рівнів:

- Закону "Про озеленені території загального користуваннярекреаційного призначення та рекреаційні ліси I групи, щопідлягають особливій охороні" з наданням їх планувальним межамстатусу "зелених ліній", аналогічних статусу червоних лінійзабудови;

- Закону "Про містобудівну діяльність на територіях зеленоїзони м. Києва" з визначенням правових засад і режимів регулюваннямістобудівної діяльності та вимог до проектної документації;

- зонінгових правил (цільових режимів, обмежень і заборон)використання озеленених, рекреаційних, курортно-оздоровчих іприродно-заповідних територій Києва;

- Положення про службу моніторингу, кадастру та плануваннярозвитку території зеленої зони і рекреаційної сфери міста".

13. Техніко-економічні показники

Оцінка орієнтовної вартості робіт щодо розвитку зеленої зониміста на період до 2010 р. подана в таблиці 28.

Таблиця 28

Зведена орієнтовна вартість робіт

щодо розвитку зеленої зони

------------------------------------------------------------------------

|Види робіт |Всього, |Розподіл по рокам в млн. грн. |

| |млн. |---------------------------------------------|

| |грн.* |2004 |2005 |2006 |2007 |2008 |2009 |2010 |

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Нове |250,6 |5,2 |10,8 |19,1 |38,2 |42,4 |39,6 |45,3 |

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Ландшафтна |547,43 |38,05 |46,14|82,53|98,31|106,65|93,22|82,53|

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Реконструкція |15,68 |2,26 |2,39 |2,48 |2,35 |2,16 |2,03 |2,01 |

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Створення |89,1 |8,3 |9,9 |13,8 |10,7 |14,4 |16,0 |16,0 |

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Розвиток |18,0 |3,0 |3,0 |3,0 |3,0 |3,0 |3,0 |- |

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Розвиток |45,65 |1,0 |5,0 |7,0 |7,0 |7,0 |10,0 |8,65 |

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Проведення |18,0 |- |1,7 |4,0 |4,0 |4,0 |4,0 |0,3 |

|---------------+--------+--------+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|Створення |0,8 |0,05 |0,25 |0,25 |0,25 |- |- |- |

------------------------------------------------------------------------

Розподіл загальної вартості:

- за рахунок коштів міського бюджету - 385,20 млн. грн.

- за рахунок коштів районних бюджетів - 258,70 млн. грн.

- за рахунок інших коштів (кошти інвестора,

підприємств, організацій, орендна плата,

відновлююча вартість і т. д.) - 291,36 млн. грн.

____________

(*) Вартісні показники визначені КО "Київзеленбуд".

Основні показники очікуваних результатів реалізації Програмиз прогнозним розподілом по джерелам фінансування наведені втаблиці 29.

Таблиця 29

Техніко-економічні показники зеленої зони м. Києва

на період до 2010 року

------------------------------------------------------------------

|Показники |Існуючий | 2010 р. |

| |стан | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Площа озеленених територій загального |5504,71 | 6919,71 |

|користування з урахуванням буферних | | |

|парків, га | | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|у т. ч. акваторії, га |472,4 | 472,4 |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Площа території нового зеленого | | 733,80 |

|будівництва, га | | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Створення буферних парків, га | | 1415,0 |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Площа озеленених територій, що |1611,5 | 1611,5 |

|резервуються для розвитку мережі зелених | | |

|насаджень загального користування на | | |

|період після 2010 р., га | | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Рівень забезпеченості озелененими |20,91 | 26,4 |

|територіями загального користування з | | |

|урахуванням буферних парків, кв. м/чол. | | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Площа об'єктів, які підлягають ландшафтній| | 1780,22 |

|реконструкції, га | | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Площа вуличних насаджень, які підлягають | | 444,34 |

|ремонту та реконструкції, га | | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|Орієнтовна вартість робіт, млн. грн., | | 935,26 |

|у т.ч.: | | |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|- за рахунок міського бюджету | | 385,20 |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|- за рахунок районних бюджетів | | 258,70 |

|------------------------------------------+-----------+---------|

|- за рахунок інших коштів (коштів | | 291,36 |

|інвесторів, підприємств, організацій, | | |

|орендна плата, відновлююча вартість | | |

|і т.д.) | | |

------------------------------------------------------------------

Заступник міського голови -

секретар Київради В.Яловий

"Хрещатик" N 122 (2721) від 23 cерпня 2005 року

Про затвердження Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста

Усі документи

Відео

Головні новини

Головне за тиждень

Перевір свого контрагента:

Зараз коментують