| |"Биківнянський ліс" | |лісництво, кв. 18 - 20, 12,|
| | | |13, 7 (частково) |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|10.|Парк "Бабин Яр" | 58,6 |вул. О. Теліги |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|11.|ПКіВ "Гідропарк" | 181,7 |о. Венеціанський |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|12.|ПКіВ "Долобецький" | 133,9 |о. Долобецький |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|13.|Печерський парк | 41,3 |Набережне шосе |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
| | Разом: | 1804,6 | |
|----------------------------------------------------------------|
| ПАРКИ-ПАМ'ЯТКИ САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА |
| МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ |
|----------------------------------------------------------------|
|15.|ПКіВ "Перемога" | 67,7 |проспект Визволителів |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|16.|ПКіВ "Перемога" (I і II| 76,0 |Дарницьке ЛПГ, Дніпровське |
| |черги розвитку) | |лісництво, кв. 46, 47, 40 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|17.|ПКіВ "Партизанська | |Зміна статусу у |
| |слава" | |відповідності до |
| | | |функціонального профілю |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|18.|ПКіВ "Партизанська | 114,0 |Дарницьке ЛПГ, Микільське |
| |слава" | |лісництво, кв. 50, 51, 52 |
| |(I черга розвитку) | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|19.|Буферний парк "Берізка"| 185,0 |Дарницьке ЛПГ, Дніпровське |
| | | |лісництво, кв. 33, 35, 36, |
| | | |37, 41 - 43, 48 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|20.|Буферний парк | 106,0 |Дарницьке ЛПГ, Дніпровське |
| |"Здоров'я" | |лісництво, кв. 53, 55, 57, |
| | | |58 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|21.|Буферний парк "Веселка"| 253,0 |Дарницьке ЛПГ, Дніпровське |
| | | |лісництво, кв. 26, 27, 30, |
| | | |31 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|22.|Буферний парк | 83,0 |Дарницьке ЛПГ, Микільське |
| |"Харківський" | |лісництво, кв. 53, 56, 57, |
| | | |відвод 1969 р. |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|23.|Буферний парк "Мир" | 104,0 |Святошинське ЛПГ, |
| | | |Святошинське лісництво, |
| | | |кв. 87-89, 100, 101 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|24.|Буферний парк | 48,0 |Святошинське ЛПГ, |
| |"Святошин" | |Святошинське лісництво, |
| | | |кв. 140, 141 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|25.|Буферний парк | 75,0 |Святошинське ЛПГ, |
| |"Катеринівка" | |Святошинське лісництво, |
| | | |кв. 118, 119, 128, 129 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|26.|Буферний парк "Біличі" | 134,0 |Святошинське ЛПГ, |
| | | |Святошинське лісництво, |
| | | |кв. 60-62, 71, 76 |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|27.|Парк вздовж вул. Кіото | 15,3 |Житловий масив Лісовий |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|28.|Парк "Райдужний" | 36,6 |Біля оз. Радунка |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|29.|ПКіВ "Горбачиха" | 80,3 |Уроч. Горбачиха |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|30.|Парк "Совська балка" | 35,9 |Уроч. Пронівщина |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|31.|Парк "Балка Проня" | 16,2 |Уроч. Пронівщина |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|32.|Парк вздовж р. Нивка | 16,2 |сел. Жуляни |
| |(ставки NN 4, 5, 6) | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|33.|Парк по вул. Ушакова | 11,7 |р. Нивка |
| |(біля ставка N 16) | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|34.|Парк вздовж просп. | 44,1 |Уроч. "П'ята просіка" |
| |Перемоги | |масиву Святошин |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|35.|Парк біля ставків NN 7,| 4,0 |р. Нивка |
| |8 на Південній | | |
| |Борщагівці | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|36.|Парк "Теремки" (вздовж | 10,6 |житловий масив Теремки-2 |
| |ставків NN 1, 2, 3, | | |
| |р. Нивка) | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|37.|Наводницький парк | 13,8 |Набережне шосе |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|38.|Схили вздовж правого | 57,0 |Набережне шосе |
| |берега р. Дніпро | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|39.|Пейзажна алея (у т. ч. | 19,2 |Киянівський пров., |
| |схили по вулиці | |Десятинний пров. |
| |Гончарній, | | |
| |Смирнова-Ласточкіна) | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|40.|Парк на Замковій горі | 9,7 |вул. Воздвиженська |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|41.|Парк на схилах | 7,0 |Андріївський узвіз |
| |Андріївської гірки і | | |
| |Фестивальна алея | | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|42.|Парк біля оз. Вирлиця | 36,4 |проспект М. Бажана |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|43.|Сквери по | 2,3 |Софійська площа - |
| |Володимирському проїзду| |Михайлівська площа |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
|44.|Парк біля Синього озера| 19,5 |Житловий масив Виноградар |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
| | Разом: | 1747,2 | |
|---+-----------------------+--------+---------------------------|
| | ВСЬОГО: | 3551,8 | |
------------------------------------------------------------------
7. Рекомендації щодо збагачення породного асортименту
з урахуванням природних ландшафтних умов міста
Важливим фактором, що визначає композиційну цілісністьзелених масивів, їх естетичні якості та довговічність, єасортимент деревно-чагарникових порід, біологічні якості якихмають відповідати природно-кліматичним умовам даного району.Останнім часом почастішали випадки, коли озеленювальні роботипроводяться з використанням матеріалу, завезеного з Польщі,Угорщини, Нідерландів, де матеріал високої якості, але зовсім невідповідає кліматичним умовам міста. Тому необхідно розвиватиіндустрію розведення та вирощування порід у місцевих розсадниках,що відповідатиме місцевим умовам зростання і буде більш економічновигідним (розвиток розсадника "Теремки" в Малютинці).
Дендрологічний склад зелених насаджень рекомендуєтьсявідповідно до "Порайонного асортименту дерев і кущів України",виданого Державним комітетом будівництва, архітектури та житловоїполітики України; Київ - 1998 р.
Співвідношення основних груп дерев і чагарників наведено втабл. 25.
Таблиця 25
Дендрологічний склад зелених насаджень
(співвідношення основних груп дерев і чагарників
по грунтово-кліматичній зоні Полісся та Лісостепу)
------------------------------------------------------------------
| Групи рослин | Співвідношення (%) |
|------------------------------------------+---------------------|
|1. Голонасіннєві | |
|------------------------------------------+---------------------|
|а) хвойні, у т. ч.: | 20 |
|- дерева | 15 |
|- чагарники | 5 |
|------------------------------------------+---------------------|
|2. Покритонасіннєві | |
|------------------------------------------+---------------------|
|а) дерева листопадні, у т. ч.: | 85 |
|- повільноростучі | 45 |
|- швидкоростучі | 40 |
|------------------------------------------+---------------------|
|б) чагарники листопадні, у т. ч. | 90 |
|- листяно-декоративні | 25 |
|- красивоквітучі | 65 |
|у т. ч. троянди | 15 |
| чайногібридні | 3 |
| флорибунда | 6 |
| паркові | 5 |
|------------------------------------------+---------------------|
|в) вічнозелені | 15 |
|------------------------------------------+---------------------|
|г) ліани (співвідношення до дерев) | 1:0,2 |
|------------------------------------------+---------------------|
|Співвідношення дерев і чагарників | 1:2 |
------------------------------------------------------------------
Відповідно до класифікації Л.І.Рубцова існує 6 типівсадово-паркових ландшафтів: 1) регулярні, 2) садові, 3) лісові, 4)паркові, 5) лучні, 6) альпійські. Більшість парків є поєднаннямкількох типів садово-паркових ландшафтів. Формування насаджень вкожному типі ландшафту має свою специфіку.
Регулярні ландшафти та їх елементи. У Києві є декількапарків, які мають регулярне планування: увесь Міський сад(колишній Царський сад), значна частина Парку Слави (алеї, щоведуть до Вічного вогню та обеліску), більша частина Наводницькогопарку, територія між павільйонами Національного центру виставок таярмарків. У багатьох інших парках є ділянки регулярногопланування: партерна ділянка поруч з пам'ятником Св. Володимиру наВолодимирській гірці, терасована ділянка на Аскольдовій могилі іт. п., практично в усіх парках є елементи регулярного планування увигляді алей, рядових посадок і живоплотів.
Реконструкція ділянок з регулярним ландшафтом вимагаєрозробки детальніших проектів, що дозволяє виконати роботи звисоким ступенем точності. Часто роботи супроводжуються повноюодночасною заміною усього рослинного матеріалу. У випадках, якщона усій площі здійснити таку заміну протягом року неможливо, їїпроводять на ділянках, які симетричні відносно головних осей.
Згідно з В.О.Агальцовою у рішенні питання щодо реконструкціїалей необхідно керуватися положенням: якщо збереглося 50-70 %дерев, ніяких підсадок робити не слід; якщо лишилося 30-40 % і єпроміжки в 20-30 м і більше, то доцільно висадити саджанці у віці30-40 років точно на місцях старих дерев; якщо збереглося 15-20 %первісної кількості висаджених дерев і вони знаходяться внезадовільному стані, то робиться повна заміна рослин.
На даний час потребує реконструкції партерна ділянка поруч зпам'ятником Св. Володимиру на Володимирській гірці. Окремо стоїтьпитання про реконструкцію грабових боскетів у парку Вічної Слави,тому що через дещо неправильну стрижку та затінення сусіднімидеревами у грабів почалося оголення від гілок нижніх частинстовбура.
Садові ландшафти. У даному підрозділі розглядаються тількиландшафти, які формуються плодовими деревами, оскільки розарії,сирінгарії та інші монокультурні сади, які Л.І.Рубцов відносить досадових ландшафтів, слід формувати або як регулярні, або якпаркові ландшафти.
Цінні плодові сади збереглися на територіяхісторико-культурних заповідників: Києво-Печерської Лаври таСофійського заповідника. Багато з них потребують реконструкції(зокрема, як вже зазначалося в попередніх розділах, садмитрополита Києво-Печерської Лаври та сад митрополита Софійськогозаповідника). Є плодові сади і на територіях меморіальнихсадиб-музеїв. Парк Відрадний створено на базі плодового саду, єплодові сади у парку Нивки та інших парках.
У реконструкції плодових садів важливо уникнути проявівалелопатичної ґрунтовтоми, яка призводить до зниження швидкостіросту рослин, погіршення їх декоративності, а часом і до загибелісадів, які створюються.
Якщо насадження мають меморіальне значення, то необхідно всевідновлювати з високим ступенем точності - яблуневий сад на місціяблуневого, грушевий - на місці грушевого тощо, намагаючисьвикористати ті ж сорти, що були за життя меморіальної особи. Длятого, щоб уникнути при цьому проявів ґрунтовтоми, міжвикорчовуванням старого саду і посадкою нового повинно пройти неменше трьох років, протягом яких в саду повинні проводитисьспеціальні заходи - глибока оранка, внесення добрив, рясний полив,вирощування сидератів.
На нашу думку, в історико-культурних заповідниках привідновленні садових ландшафтів можна проектувати зміни в садах.Сади, які відновлюються, повинні бути розділені на ділянки, накожній з яких вирощувався б один з видів. При старінні і розпадіцих садів можна було б міняти місцями розташування видів. Такимчином в проект закладався б певний просторово-часовий ритм. Такийпідхід не призводить до викривлення ландшафтного обризу і дозволяєуникнути прояву ґрунтовтоми, оскільки відомо, що насіннячковірослини після кісточкових ростуть набагато краще, ніж післянасіннячкових, а для кісточкових кращими попередниками єнасіннячкові.
Щодо реконструкції сучасних плодових садів (як, наприклад,плодові сади у парку Нивки), то ми радимо для збереження садовоголандшафту здійснювати заміну культурних плодових на дикорослідекоративні. Такі види яблунь, як ягідна, рясноквітуча,сливолиста, Недзвецького, пурпурова та ін., а також деякі видидикорослих плодових з інших родів, мають надзвичайно декоративнеяскраве цвітіння, утворюють декоративні, але дрібні плоди, якідовго (часом до кінця зими) лишаються на гілках. Такі плодинаселення не збирає і тому не пошкоджує рослин. Плоди ж є кормовоюбазою для багатьох видів птахів.
Щодо решток плодових садів, які збереглися в деяких парках,то є серед них і такі, що не становлять ніякої цінності (переважноце присадибні садочки приватної забудови, що колись існувала нацих місцях). До нашого часу багато плодових дерев віджило свійвік, втратило декоративність через затінення неплодовими деревами;через малі площі та те, що серед садів з'явився самосів кленів,лип, ясенів та інших видів, втратилось відчуття садовихландшафтів. Їх відновлення не має сенсу і тому в багатьох випадкахплодові дерева слід вимічати в рубку.
Лісові ландшафти. Цей тип садово-паркового ландшафту єосновним для парків Києва.
Для формування паркових насаджень лісового типусадово-паркового ландшафту важливо знати їх походження. Багатокиївських парків, як вже зазначалося, формувалось на базіприродної рослинності, тобто лісові масиви і гаї, які були натериторії, ставали основою насаджень парку. В інших парках всінасадження створювались штучно, проте і в цьому випадку дуже частоїх основу становили посадки аборигенних видів. Це призвело дотого, що через певний час в паркових насадженнях штучногопоходження встановлювалася лісова обстановка. В більшості парків єтакож лісові масиви з інтродукованих видів.
При розробці заходів з відновлення природних насаджень іштучних, які утворені аборигенними видами, слід застосовуватипорівняльно-фітоценотичний метод.
Наведемо приклад застосування цієї методики щодо парків насхилах Дніпра. Колись ці схили вкривали природні діброви. Але усвій час насамперед дуби вирубали для господарських потреб, ажолуді розсівалися на невеликій відстані від уцілілих дерев. Томуедіфікаторний для даних умов вид - дуб звичайний не відновлювався.Супутники дуба - клен гостролистий, ільмові (в'яз гладенький, в'язшорсткий), ясен звичайний, липа серцелиста, деякі інші аборигеннівиди, а також інтродуценти - робінія звичайна та клен ясенолистий,розповсюджуючись самосівом з осередків, у яких зберегласярослинність, зайняли всю територію. Тому замість дібров зпритаманними для них ярусністю та певними співвідношеннями міжосновними видами, утворилися насадження, в яких вид, що превалює,у багатьох випадках виділити неможливо. Склад окремих ділянок,наприклад у парку Аскольдова могила, відображають такі формули:3Кл2Лп2В2Гк1Р, 3Кл3Я2В1Гк1Р, 4Кл3Я2ВР1Р, 4Т(4)2Я2Кл1В1Гр, де Кл -клен готролистий, Я - ясен звичайний, В - в'яз гладенький, Р -робінія звичайна, Гк - гіркокаштан звичайний, Лп - липасерцелиста, Т(ч) - тополя чорна, Гр - груша.
З кущів найпоширеніша бузина чорна. Ільмові в основномууражені голландською хворобою. Насадження надзвичайно густі,оскільки протягом кількох десятиліть за ними не здійснювавсядогляд (не проводилися рубки). Тому кількість дерев на 1 габагаторазово перевищує лісівничі норми для насаджень цього віку.Дерева при досить значній висоті мають малі діаметри та піднятівисоко маленькі крони. Такі насадження нестійкі та неповноцінні зточки зору лісівництва і недекоративні з точки зору паркознавства.
Першочерговим завданням є проведення рубок, спрямованих назменшення густоти насаджень. Другим етапом має бути відновленнякорінного насадження. В даному випадку слід відновлюватисубформацію Querceta rodoris (чисто дубова), клас асоціаційQuerceta corilosa (дубові ліси ліщинові), групу асоціацій Quercetacoryloso-stellariosa (дубові ліси ліщиново-зірочникові), асоціаціюQuerceta coryloso-stelariosum (діброва ліщиново-зірочникова).
Корінне насадження має наступні показники. Деревостан у віці50-130 років має зімкненість крон 0,7 - 1,0, висоту 17-27 м,діаметр дерев 18-40 см та II, рідше I або III клас бонітету.Створюють деревостан дуб звичайний з участю постійних видів -ясена звичайного (до 2-х одиниць у складі), липи серцелистої (до2-х одиниць), клена гостролистого (1 одиниця) та випадкових видів- в'яза шорсткого, в'яза гладенького, черешні лісової, грабазвичайного, яблуні лісової та ін. Підлісок має зімкненість0,2 - 0,7. Складають його ліщина звичайна (основний вид), свидиначервона, бруслина бородавчаста.
Травостій має проективне покриття 30-55 %. Абсолютнопостійними видами є зірочник лісовий (15-35 %), яглиця звичайна(10 %), копитняк європейський (10 %), медунка темна (5 %), чинавесняна (1 %), фіалка дивна (1 %), гравілат міський та купинабагатоквіткова.
Оскільки на схилах Дніпра вже є насадження з участю ясеназвичайного, липи серцелистої, клена гостролистого, в'язів та іншихвидів, головна проблема полягає у розчистці площ для посадок дубазвичайного та поступового збільшення його долі до рівня еталонногонасадження.
Слід обмежувати розповсюдження бузини чорної та зберігати іпідсаджувати ліщину звичайну.
Насадження, які формують лісовий тип садово-парковоголандшафту, але представлені інтродукованими видами, звичайно маютьпростішу структуру, ніж природні. Найчастіше масив створювався зодного виду. Супутні види не вводилися, другий ярус, підлісок ітрав'янистий ярус штучно не формувалися. В подальшому, взалежності від біологічних властивостей інтродуцентів,регулярності і направленості догляду (чи його відсутності), вштучно створеному фітоценозі складався певний набір видів, якізаймають різні екологічні ніші. Аналізуючи сучасний стан такихділянок, необхідно оцінити, наскільки збереглися первісні посадки,чи йде зміна видів, чи з'явився підріст інтродуцента, а такожрозповсюдженість в насадженні трав'янистих рудеральних видів.
На підставі отриманих даних розробляються заходи звідновлення насаджень. Втручання в сталі фітоценози при значномузбереженні і поновленні інтродуценту повинно бути мінімальним.
Паркові ландшафти. У садово-парковому мистецтві перехідні відлісу до луків ландшафти, які складаються з відкритого лучногопростору з мальовничо розташованими гаями, групами дерев ісолітерами, виділяються в серію паркових ландшафтів.
Рослини у парковому ландшафті мають оптимальні умови дляросту (освітлення, площа, живлення) і тому в ньому можнавирощувати найдекоративніші інтродуковані види.
Завдяки наявності відкритих просторів і високійдекоративності рослинних композицій, парковий тип ландшафту єнайпривабливішим для відвідувачів. Але в київських парках цей типландшафту не дуже поширений. Зокрема він є в Печерському парку,окремі ділянки його є в Маріїнському парку та Володимирськійгірці, він переважає в насадженнях вздовж лінії метрополітену відст. "Дарниця" до ст. "Лісова", є в парку Партизанської слави тадеяких інших. Тому одним із завдань реконструкції насадженьбагатьох київських парків має бути формування паркового типусадово-паркового ландшафту.
Після того, як буде розчищена площа від малодекоративнихіснуючих насаджень, слід провести посадки декоративних дерев ікущів.
Недоліком паркового типу ландшафту є обов'язковістькількаразового на рік косіння газонів і необхідність знищенняусього самосіву, який час від часу з'являється.
Лучні ландшафти. Цей тип садово-паркового ландшафту близькийдо попереднього, але відрізняється від нього меншою участюдеревно-кущової рослинності, переважанням відкритих просторів ірозташованістю біля водойми (річки, озера, ставка). Хоча є ісуходільні луки. В київських парках луки зустрічаються переважно впарках, створених на базі рослинності заплави Дніпра. Як показалидослідження, площа луків неухильно скорочується. Але бажано цейтип садово-паркового ландшафту зберегти на певній частині площ.Хоча заготівля сіна зараз зовсім неважлива, луки маютьвлаштовуватися як сінокісні угіддя з багатим різнотрав'ям.
Альпійські ландшафти. Природних виходів каміння на поверхню впарках Києва немає. Але штучно створені композиції із завезеногокаміння та ґрунтопокривних рослин є. Якщо не рахувати гірськихсадів Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України таботсаду ім. Акад. Фоміна, то найвдалішим є альпінарій, нещодавностворений на вході до парку "Перемога" (автор О.Джунь). Нею ж буластворена альпійська ділянка на території Гідропарку. Японський садє в парку Кіото. Окремі валуни і створені біля них посадки здекоративних рослин є і в інших парках. Враховуючи великуестетичну цінність таких композицій, було б бажано збільшити їхкількість у Києві. Але слід враховувати, що альпінарії вимагаютьдосить великих витрат сил на створення і підтримання. Тому частостворюються не альпінарії, а композиції з каміння та звичайнихквітів (в альпінаріях використовуються переважно ґрунтопокривнірослини). Для створення альпінаріїв слід використовувати ділянки зприродним перепадом висот у місцях, де буває значна кількістьвідвідувачів (хоча можна створювати альпінарії і на рівнихділянках). Щоб полегшити догляд, композиції мають бути незначнимиза площею, а основу їх оформлення складати сланкі кущі (ялівці,мікробіота, кизильники та ін.).
Загальними напрямками робіт при формуванні вуличних насадженьможуть бути: якісне поліпшення їхнього складу за рахуноккритичного перегляду існуючого асортименту деревних рослин,підвищення біологічної стійкості та захисних функцій цієїкатегорії насаджень, вирощування та використання крупномірногоматеріалу із суворим дотриманням певних агротехнічних прийомів,кваліфікований догляд за насадженнями, зменшення витрат на їхутримання.
Зважаючи на специфічність умов зростання вуличних насаджень упромисловому місті, повинен бути й особливий підхід до їхформування: від селекційного насінництва до утворення стійкихпопуляцій. Така схема передбачає індивідуальний відбір насіння ізстійких екотипів, вирощування посадкового матеріалу з наступнимвідбором за фенотипом, а згодом і за генотипом, та власнестворення екологічно стійких з високими декоративними ісередовищетвірними функціями насаджень. Напрямки, а відповідно йметоди селекційного насінництва, повинні базуватися на трьохосновних положеннях добору:
1) індивідуальний відбір стійких екотипів як за походженням,так і за генотипом;
2) індивідуальний відбір за генотипом, перевірених заспадковістю, кращих фітоорганізмів;
3) міжвидове, видове, гібридне та зворотнє схрещуваннягібридів з батьківськими видами, що сприяє швидкому утворенню востанніх адаптивних генних комбінацій, які можуть забезпечитиуспішне поширення їх у вуличних насадженнях.
Одним з головних чинників, що визначають успішний розвитокрослин, є їх здатність адекватно реагувати на зміни унавколишньому середовищі. У зв'язку з цим, успішність розвиткурослин, тобто тенденція організму з часом змінюватись у відповідьна зміну умов довкілля, характерна тим, що відкрита система ростурослин може бути тим чи іншим чином змінена і, як наслідок цього,окремі рослини одного й того ж виду дуже різняться між собою. Цепризводить до виникнення в конкретних умовах зростання рослинокремих рас або екотипів. Так як міському середовищу притаманніспецифічні умови з багатьма лімітуючими факторами, то більшістьвидів рослин представлена тут чітко вираженими екотипами.Обстеження вуличних насаджень дало змогу виділити декількаекотипів у гіркокаштана, липи дрібнолистої, дуба звичайного,тополі пірамідальної, які є найпоширенішими в Києві. Для кожноговиду ці екотипи умовно можна виділити в три категорії:
I - екотипи потужного росту з добре розвинутою щільною кроноюі неушкодженою листовою поверхнею;
II - екотипи нормального росту й розвитку без значнихпошкоджень листової поверхні;
III - відсталі в рості і розвитку екотипи з ушкодженоюлистовою поверхнею.
Зазначена класифікація має важливе значення для селекційноїроботи, так як сприяє в цілому підвищенню стійкості ідекоративності вуличних насаджень. Відповідно до цього процесвирощування посадкового матеріалу для вуличних насаджень матиме йсвою технологічну карту. Першим етапом є збір насіння(вегетативного матеріалу) з екотипів I категорії. Як виняток (пригострій потребі в посадковому матеріалі) допускається заготівлянасіння з екотипів II категорії з обов'язковою наступноювибраковкою нестандартних сіянців і саджанців. Не допускаєтьсязбір насіння з екотипів III категорії.
Власне вирощування посадкового матеріалу повинно відповідатинаступним вимогам (стандартам):
- крупномір із закритою кореневою системою, яка формується нераніше як за 2 - 3 роки (для дерев) і 1 - 2 роки (для кущів) довисадки на постійне місце зростання;
- рослини з компактними, пірамідальними або шаровидними і, якправило, високопіднятими кронами, які мають густе листя.
Саджанці для посадки на постійне місце зростання повинні бутиіз сформованою кроною і штамбом, щоб максимально виключити обрізкуз процесу догляду за рослинами з метою уникнення захворювань черезсвіжі зрізи. Захворювання у рослин в умовах підвищеноїзагазованості протікають дуже тяжко й довго. Кожна пересадкарослин є стресом для них і тягне із собою певні порушення в їхрості й розвитку. Зменшення кількості таких порушень і глибинистресу досягається рядом адаптаційних і підготовчих заходів.Власне вирощування рослин проводиться у відкритому грунті, що єпоказником здатності організму (при його успішному функціонуванні)до самозабезпечення та адаптації його в навколишньому середовищі,тобто в процесі вирощування повинна бути досягнута мета -створення саджанців як повністю автотрофних організмів з високимипристосувальними властивостями у змінюваному середовищі. Томурекомендується, практично до стандартного для посадки саджанціввіку, вирощувати їх у відкритому грунті і тільки після цього (що єобов'язковим) формувати закриту кореневу систему. Посадка рослиніз закритою кореневою системою сприяє кращому приживанню рослин внових умовах і розширює строки посадок. Архітектурний,декоративний вигляд вуличних насаджень, як ніяких інших, частозалежить не тільки від композиційного вирішення їх розташування, ай від фізіономічного вигляду кожного окремого елементу. На нашудумку, рослини з густооблисненими компактними, кулястими іпірамідальними кронами крім того, що вони є стійкішими в умовахміської вулиці, вони й більше відповідають функціональним вимогамдо вулиць та їх кращому архітектурному вигляду.
Що стосується другого та третього добору (за генотипом ісхрещуванням), то воно потребує довших і детальніших досліджень,так як об'єктом вивчення є деревні рослини з довгим життєвимциклом форми, виду, роду. Розглянутий вище селекційний добір посуті є відбором рослин за фенотипом. І дійсно, так чи інакше,прихований або виражений генотип рослини, що сформованийкомплексом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, формуєгенотип організму в цілому на окремій стадії його розвитку. Вцьому випадку відбір за фенотипом при відсутності змін в генотипіорганізму не може дати тих результатів, які можуть бути досягнутів ході відбору за генотипом.
Деякі дослідження по схрещуванню дубів та інших видіввказують на те, що більшість видів дуба легко схрещуються міжсобою і дають плодовиті гібриди, багато з яких гетерозисні. В тойже час зворотнє схрещування гібридів з одним із батьківськихвидів, або так зв. інтрогресивна гібридизація, часто сприяєутворенню в останніх адаптивних генних комбінацій, які можутьзабезпечити успішне їх зростання в тих чи інших умовах середовища.У зв'язку з цим цілком вірогідно знаходження в процесірізностороннього пошуку придатних для умов вуличних насадженьформ, гібридів, видів рослин.
Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що вуличнінасадження є невід'ємним елементом як зелених насаджень міста, такі міської екосистеми в цілому, є важливим компонентом ландшафтуміста й певною мірою формують його екологічне середовище. Відстану, стилю і структури цих насаджень залежить і архітектурнийвигляд всього міста. Тому підходи до створення вуличних насадженьє науковою проблемою, яка потребує не тільки розробки концепції їхформування, але й розробки детальних технологічних карт і схемрізних етапів (селекційний добір, насіннєве і вегетативнерозмноження, вирощування посадкового матеріалу та ін.), створеннявуличних насаджень.
8. Агротехнічні заходи по створенню декоративних
насаджень в різних містобудівних умовах
та застосування передових технологій вирощування
посадкового матеріалу і догляду за насадженнями
Покращення життєвості деревних рослин
у складних екологічних умовах
Підбір асортименту стійких деревних рослин
Найпершим і найвідповідальнішим моментом при створеннівисокоефективних і функціонально здатних міських насаджень єпідбір видового і сортового складу придатних до урбогенних умоврослин.
Абсолютно стійких рослин до фітотоксикантів немає й не можебути, але за рівнем концентрації шкідливих речовин у їхніхасиміляційних органах окремі види можуть сильно відрізнятися. Привиборі асортименту для озеленення тих чи інших елементівурболандшафту потрібно використовувати якісний посадковий матеріалмісцевого походження з урахуванням біологічних і екологічнихособливостей порід (зокрема чутливості й толерантності до складнихкомплексів забруднювачів, щільності грунту) та їх адаптивнихвластивостей. Окрім цього, необхідно керуватись даними про якіснийі кількісний склад переважаючих у даному районі забруднювачів,характеристикою та розташуванням об'єкта озеленення, аналізоммікрокліматичних і едафічних умов, типом запланованих насаджень.
Селекція стійких рослин
Для створення міських зелених насаджень потрібновикористовувати садивний матеріал, отриманий вегетативним шляхомвід стійких особин, залучати для техногенної інтродукції видівпідріст, який зростає в забруднених зонах як такий, що пройшоввідбір на стійкість. Такі насадження будуть урбогенностійкими,високодекоративними і довговічними.
Інтенсифікація агротехніки догляду
за декоративними насадженнями
Відібрані для озеленення відповідні стійкі види можуть невитримати жорстких міських умов, якщо для них не буде створенооптимальних умов вирощування. Агротехніка догляду має вирішальнезначення в питанні підвищення фотосинтетичної активності міськихзелених насаджень, а отже і їх стійкості.
Підвищення фотосинтетичної активності деревних рослин тіснопов'язане з визначенням ступеня забезпеченості їх елементамиґрунтового живлення, достатня кількість якого сприяє ростувегетативних органів, збільшенню інтенсивності фотосинтезу ідихання, зменшенню пошкоджуваності.
Усереднена оцінка забезпеченості грунту мінеральними іорганічними речовинами: - на 100 г грунту гумусу 4 % і більше;легкогідролізованого азоту не менше 6 мг; двооксиду фосфору (P2O5)і оксиду калію (K2O) більше 10 мг.
Нестачу основних елементів живлення слід компенсувативнесенням у грунт мінеральних, органічних чи комплексних добрив.
Враховуючи задерніння та ущільнення грунту (особливо в умовахвулиць), рекомендовані дози становлять:
- органічні добрива - 20-25 л на 1 кв.м пристовбурової площідерева;
- мінеральні добрива - 1 г діючої речовини на 1 мпристовбурової площі.
На міських вулицях при наявності незаасфальтованої метровоїлунки площа живлення приймається 2 кв.м, на газоні в сквері -3-4 кв.м.
Вносити добрива можна трьома шляхами:
- шляхом поверхневого рівномірного розсіювання довколастовбура (в сквері на площі 1 - 1,5 розмірів крони), дещовідійшовши від кореневої шийки з наступним перекопуванням;
- глибоким способом у свердловини;
- у вигляді рідкого мінерального живлення.
Сухі підживлення краще проводити після дощу чи поливу, а врідкому вигляді доцільно вносити їх безпосередньо в зону заляганняосновної маси коренів за допомогою гідробурів. Такий спосібдозволяє одночасно підживлювати і поливати, покращувати аераціюгрунту, що економить час і затрати.
У зв'язку з періодичністю росту кореневих систем деревдобрива доцільно вносити в періоди максимального росту всмоктуючихкоренів. Перший раз - навесні, коли починається активнийвегетативний ріст (для клена гостролистого - третя декада квітня,липи серцелистої і широколистої - перша половина травня, дубазвичайного - початок - середина травня). Другий раз в періодлистопада - з кінця серпня до другої декади грудня. Добрива,внесені в цей період, збільшують абсорбційну поверхню кореневоїсистеми і тим самим сприяють засвоєнню і накопиченню запаснихпоживних речовин, які в свою чергу підвищують стійкість рослин вперіод спокою і активізують процеси росту і розвитку навесні.
В цілому раціональне застосування добрив у системі догляду заміськими насадженнями дозволяє досягти покращення зовнішньогодекоративного вигляду рослин, прискорення росту, підвищеннястійкості до фіто- і ентомошкідників, несприятливих стресорівекологічного середовища міста, а також до розтріскуваннястовбурної тканини від зимових морозів (особливо у липисерцелистої).
Додатковим прийомом збагачення рослин необхідними речовинамиє позакореневе підживлення, особливо спільно з кореневим. Доцільновикористовувати позакореневе підживлення в засушливі роки, количерез нестачу вологи зменшується надходження елементів живленнячерез корені, а також для відновлення пошкоджених морозами дерев.
Рекомендації щодо позакореневого підживлення рослин повинніобґрунтовуватись на основі листової діагностики.
Як макродобрива можуть бути використані водні розчиниаміачної селітри чи сечовини, суперфосфата чи сірчанокислого абохлористого калію, калійної селітри з розрахунку г/10 л води длялісової зони: аміачної селітри - 10-20, сечовини - 30-40,суперфосфата - 50-100 (подвійний) і 150-300 (одинарний), калійних- 50 г.
Для збагачення розчинів макродобрив мікроелементами можнавикористати полімікродобрива, що випускаються промисловістю, зрозрахунку 1-2 таблетки на 10 л води.
Позакореневу обробку рослин слід проводити вранці чи ввечерів безвітряну погоду двічі на сезон: перший раз - в періодінтенсивного росту і формування нового листа, другий - у фазізакладання верхівкової бруньки. Розрахунок поживного розчинузалежить від висоти рослини: для дерев до 5 м - 5, до 10 м - 12,до 20 м - 18, більше 20 м - 30 л.
В місцях сильного запилення і забруднення рослин (вулиці зінтенсивним рухом транспорту, райони промислових підприємств)позакореневе підживлення необхідно проводити лише післяпопереднього змиву забруднень розчином миючих засобів.
Застосування сучасних технологій для вирощування
садивного матеріалу в декоративних розсадниках
У наш час красиво оформлені, гарно сплановані й дбайливодоглянуті сади і парки - приємна несподіванка й велика радість. Нанаш погляд, однією з головних причин такої ситуації є відсутністьякісного посадкового матеріалу і біологічних знань про рослини, щоможуть бути адаптованими до місцевих умов.
Вимоги до садивного матеріалу декоративних рослин як дляміського озеленення, так і приватного чи іншого призначення вжепротягом багатьох століть залишаються незмінними - це стійкі види,форми, сорти рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища,без захворювань і шкідників, які відіграють величезну естетичну йоздоровчу роль і є незамінною складовою рекреаційних зон.
Першим, і чи не найголовнішим кроком в реалізації цих вимог,є підбір стійкого асортименту і створення кращих маточників (зафенотипічними ознаками і фізіономічним виглядом) декоративнихдеревних рослин. Про необхідність цього свідчить і якістьзавізного в Україну садивного матеріалу. Як правило, завозятьсянедостатньо зимостійкі та фізіологічно старі екземпляри рослинтого чи іншого сорту, форми, клону, ознаками чого є плодоношення умолодому віці, раннє старіння, низька стійкість до хвороб ішкідників і, як результат, передчасна втрата декоративності.
Створення високопродуктивних маточників досягається, головнимчином, селекційною роботою в процесі насіннєвого розмноження. Повідношенню до деревних рослин це може бути довгостроковий процес,але в будь-якому випадку необхідний. Зменшенню строків відборукращих маточників сприяють обмін досвідом між селекціонерами,розсадниками, дослідними установами, організація експедиційнихдосліджень в природних умовах, добір садивного матеріалу в іншихрозсадниках з чітко визначеним походженням і т. п.
Необхідність вирощування стійких видів, форм, сортіводночасно із своєчасними і продуктивними агротехнічними заходами єкращим засобом боротьби із шкідниками і збудниками хвороб.Підвищенню стійкості сіянців і саджанців сприяють такіагротехнічні прийоми:
- своєчасний обробіток грунту з внесенням органічних імінеральних добрив, регулярне рихлення верхнього шару протягомвсього вегетаційного періоду, а ще краще мульчування пристовбурнихкругів і міжрядь субстратами, що можуть використовуватисьодночасно як підкорми, так і для зменшення випаровування вологи згрунту;
- правильне співвідношення поживних елементів добрив сприяєрівномірному росту й розвитку рослин (збалансованість міжкореневою і надземною частинами рослин), підвищує їхню стійкість,покращує хімічний склад грунту, створює несприятливі умови длязбудників хвороб;
- використовувати для розмноження та подальшого культивуваннятільки здоровий і добре розвинутий садивний матеріал (потужнакоренева система, добрий розвиток пагонів, відсутність хвороб ішкідників);
- вибір для конкретних кліматичних умов і агроценозувідповідного асортименту, що саме в цих умовах буде доситьвитривалим і стійким.
Другим кроком в реалізації вимог до садивного матеріалу єдотримання технології вирощування крупномірних саджанців зкомпактною кореневою системою, яке досягається 3 - 4-х кратноюпересадкою саджанців в процесі вирощування і сприяєприживлюваності висаджених рослин в умовах міста.
Дотримання зазначених прийомів є тією умовою, завдяки якійможна досягти успіху у вирощуванні якісного садивного матеріалудекоративних рослин. Разом з тим слід зазначити, що сучаснітехнології вирощування садивного матеріалу в декоративнихрозсадниках не можна реалізувати без застосування системи машин імеханізмів, які широко використовуються в передових країнах світу.
9. Розвиток виробничої бази зеленого господарства
Відповідно до Програми розвитку зеленої зони містапередбачено спорудження ряду об'єктів виробничої бази КО"Київзеленбуд" як першочергових (табл. 26).
Таблиця 26
Перелік об'єктів виробничої бази КО "Київзеленбуд"
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Назва | Потужність |Орієнт. |Термін |Розподіл капітальних вкладень по рокам, |Прімітки |
| | об'єкта |вартість|провед.| тис. грн. | |
| | |робіт, |робіт |----------------------------------------------| |
| | |тис. |(рік | | | | | | | | |
| | |грн. |поч. - |2004 |2005 |2006 |2007 |2008 |2009 |2010 | |
| | | |рік | | | | | | | | |
| | | |зак.) | | | | | | | | |
|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|
|1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 |11 |12 |
|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|
|Пождепо |пождепо на 7 |10205,7 |2004 - |3000,0 |4090,9|- |- |- |- |- |Міський |
|Святошинського ЛПГ |пож. автомоб. | |2005 | | | | | | | |бюджет (до |
|на вул. | | | | | | | | | | |01.01.2004 |
|Святошинській, 26 | | | | | | | | | | |виконано |
| | | | | | | | | | | |3114,8 тис.|
| | | | | | | | | | | |грн.) |
|-------------------+---------------+--------+-------+-------+------+------+------+-----+-----+-----+-----------|
|Пождепо Дарницького|пождепо на 7 |5413,8 |2003 - |1020,0 |1990,0|1992,5|- |- |- |- |Міський |
|ЛПГ на Броварському|пож. автомоб. | |2006 | | | | | | | |бюджет (до |
|просп., 2 | | | | | | | | | | |01.01.2004 |
