Рішення Комісії від 6 травня 2010 року про гармонізовані технічні умови користування в смузі радіочастот 790-862 МГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг в Європейському Союзі

ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу,

Беручи до уваги Рішення No 676/2002/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 7 березня 2002 року про регулятивні рамки для радіоспектральної політики в Європейському Співтоваристві (Рішення про радіочастотний спектр) (-1), зокрема його статтю 4(3),

Оскільки:

(1) Повідомлення Комісії "Трансформування цифрового дивіденду в соціальні вигоди та економічне зростання" (-2) підкреслило важливість узгодженого відкриття смуги 790-862 МГц ("смуга 800 МГц") для електронних комунікаційних послуг шляхом ухвалення технічних умов користування. Смуга 800 МГц є частиною цифрового дивіденду, тобто радіочастот, що вивільнилися в результаті ефективнішого використання спектра шляхом переходу від аналогового до цифрового наземного телебачення. Виявлені соціально-економічні вигоди ґрунтуються на припущенні про підхід Співтовариства, який вивільняє смугу 800 МГц до 2015 року і встановлює технічні умови, що запобігають транскордонним радіозавадам високої потужності.

(2) Технологічна нейтральність та нейтральність послуг були підтверджені Директивою 2009/140/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 25 листопада 2009 року про внесення змін до Директив 2002/21/ЄС про спільні регулятивні рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг, 2002/19/ЄС про доступ до електронних комунікаційних мереж, супутнього устатковання та їх взаємоз'єднання та 2002/20/ЄС про авторизацію електронних комунікаційних мереж та послуг (-3) (Директива про краще регулювання). Крім того, висновок Групи з питань радіоспектральної політики (RSPG) від 18 вересня 2009 року про цифровий дивіденд сприяє застосуванню принципів політики бездротового доступу до електронних комунікаційних послуг (WAPECS) та рекомендує Комісії якнайшвидше діяти згідно з викладеними в зазначеному документі рекомендаціями для того, щоб мінімізувати невизначеність на рівні ЄС щодо здатності держав-членів забезпечити доступність смуги 800 МГц.

(3) Європейський Парламент у своїй резолюції від 24 вересня 2008 року про використання повних переваг цифрового дивіденду в Європі: єдиний підхід до використання спектра, вивільненого в результаті цифрового переходу, спонукає держави-члени якнайшвидше вивільняти свої цифрові дивіденди та вимагає дій у відповідь на рівні Співтовариства. Висновки Ради від 18 грудня 2009 року про перетворення цифрового дивіденду на соціальні вигоди та економічне зростання підтверджують позицію Ради, висловлену в 2008 році, що спонукає Комісію підтримати держави-члени та сприяти їм у процесі досягнення тісної співпраці між державами-членами та з третіми країнами щодо узгодження використання спектра та використання повних переваг цифрового дивіденду.

(4) Відзначаючи сильний вплив широкосмугового зв’язку на зростання, План економічного оздоровлення (-4) встановлює ціль 100% широкосмугового покриття до 2010-2013 років (-5). Цього неможливо досягнути без важливої ролі, що її відіграють бездротові інфраструктури, у тому числі в забезпеченні широкосмугового зв’язку в сільській місцевості, що частково можна зробити шляхом якнайшвидшого надання доступу до цифрового дивіденду на користь таких місцевостей.

(5) Призначення смуги 800 МГц для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг, може стати важливим елементом у вирішенні питань конвергенції секторів мобільного, фіксованого зв’язку і ефірного мовлення та відображенні технічних інновацій. Послуги, що їх надають у цій смузі радіочастот, повинні загалом бути націлені на доступ кінцевих користувачів до широкосмугових комунікацій, у тому числі до контенту мовлення.

(6) Відповідно до статті 4(2) Рішення про радіочастотний спектр , 3 квітня 2008 року Комісія надала мандат Європейській конференції адміністрацій пошт та телекомунікацій (далі - "CEPT") на визначення технічних умов, які необхідно застосовувати до смуги 800 МГц, оптимізованої для мереж фіксованого та/або мобільного зв’язку, але не обмежуючись ними, з особливим наголосом на єдині та мінімальні (менш жорсткі) технічні умови, оптимальний план розміщення частот і рекомендації щодо надання послуг, пов’язаних з підготуванням програм і спеціальними заходами (PMSE).

(7) У відповідь на зазначений мандат CEPT ухвалила чотири звіти (Звіти CEPT 29, 30, 31, 32). Вони містять технічні умови для базових станцій та термінальних (кінцевих) станцій, що функціонують у смузі 800 МГц. Такі гармонізовані технічні умови сприятимуть економії на масштабах, не вимагаючи використання технології певного типу, на основі оптимізованих параметрів для найімовірнішого використання смуги.

(8) Звіт CEPT 29 надає настанови щодо питань транскордонної координації, які мають особливе значення протягом фази співіснування, тобто, коли деякі держави-члени могли впровадити технічні умови, оптимізовані для мереж фіксованого та/або мобільного зв’язку, у той час як інші держави-члени все ще експлуатують ефірні передавачі високої потужності в смузі частот 800 МГц. CEPT вважає, що Заключні акти Регіональної конференції радіозв’язку Міжнародного союзу електрозв’язку щодо планування служби цифрового наземного мовлення в частинах Регіонів 1 та 3, у смугах радіочастот 174-230 МГц та 470-862 МГц (Угода GE06), передбачають необхідні регулятивні процедури для транскордонної координації.

(9) Звіт CEPT 30 визначає найменш обмежувальні технічні умови через поняття "гранична маска блока" (BEM), які є нормативними вимогами, спрямованими на управління ризиком шкідливих радіозавад між сусідніми мережами, і не обмежують граничні значення, встановлені стандартами обладнання згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 1999/5/ЄС від 9 березня 1999 року про радіообладнання і телекомунікаційне термінальне обладнання, а також взаємне визнання їх відповідності (-6) (Директива R&TTE). Ґрунтуючись на цьому Звіті CEPT, граничні маски блока оптимізовані для мереж фіксованого та/або мобільного зв’язку з використанням дуплексу з частотним розділенням (FDD) та/або дуплексу із часовим розділенням (TDD), але не обмежуються ними.

(10) У випадках, коли була спричинена шкідлива радіозавада або коли була обґрунтовано визнана можливість такого спричинення, інструменти, вказані в Звіті CEPT 30, можна також доповнити пропорційними національними інструментами, які можна запровадити.

(11) Уникнення шкідливих радіозавад та порушення роботи обладнання телеприймачів, в тому числі обладнання кабельного ТБ, може залежати від більш дійєвого зменшення радіозавад у такому обладнанні. Умови, пов’язані з обладнанням телеприймача, необхідно розглядати в терміновому порядку в рамках Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/108/ЄС від 15 грудня 2004 року про наближення законодавств держав-членів щодо електромагнітної сумісності та скасування Директиви 89/336/ЄЕС (-7) (Директива EMC).

(12) Уникнення шкідливих радіозавад у роботі обладнання телеприймачів, у тому числі обладнання кабельного ТБ, може також залежати від внутрішньоблокових і позасмугових граничних значень випромінювання для термінальних (кінцевих) станцій. Умови, що стосуються термінальних (кінцевих) станцій, необхідно розглядати в терміновому порядку в рамках Директиви R&TTE згідно з елементами, розробленими в Звіті CEPT 30.

(13) У Звіті CEPT 31 зроблено висновок про те, що переважний план розміщення частот для смуги 800 МГц повинен базуватися на режимі FDD для того, щоб сприяти транскордонній координації з послугами ефірного мовлення, з зазначенням того, що така організація не створюватиме сприятливих або несприятливих умов для будь-якої технології, передбаченої на поточний момент. Це не виключає можливості держав-членів використовувати інші плани розміщення частот з метою: a) досягнення цілей, що становлять загальний інтерес, b) забезпечення вищої ефективності через управління спектром на ринкових умовах, c) забезпечення вищої ефективності в разі спільного використання прав на користання протягом періоду співіснування, або d) уникнення шкідливих радіозавад, наприклад, шляхом координації з третіми країнами. Тому держави-члени повинні використовувати переважний план розміщення частот або альтернативні плани розміщення, описані в Звіті CEPT 31, призначаючи або забезпечуючи доступ до смуги 800 МГц наземним системам, знатним забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг.

(14) У Звіті CEPT 32 визнано інтерес у продовженні роботи видів застосування для PMSE і визначено ряд потенційних смуг радіочастот та інноваційних технічних розробок як рішення для поточного використання смуги частот 800 МГц цими видами застосування. Адміністрації повинні продовжувати вивчати доступні можливості та ефективність систем PMSE з метою включення своїх висновків до періодичних звітів Комісії про дієве використання спектра.

(15) Результати мандату, наданого CEPT, необхідно зробити застосовними в Європейському союзі та держави-члени повинні запровадити їх з моменту, коли вони призначають діапазон 800 МГц мережам, окрім мереж ефірного мовлення високої потужності, враховуючи терміновість, яку встановив Європейський Парламент, Рада й Група з питань радіоспектральної політики, а також зростаючий попит, виявлений у дослідженнях на європейському і світовому рівнях, на наземні електронні комунікаційні послуги, які забезпечують широкосмуговий зв’язок.

(16) Незважаючи на нагальну необхідність єдиних технічних умов для ефективного використання смуги 800 МГц системами, здатними забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг, встановлення термінів має безпосередні наслідки для організації служб ефірного мовлення державами - членами на своїх національних територіях для забезпечення того, щоб жодна дія, яку в найближчому майбутньому здійснить одна або декілька держав-членів, не зменшила вигоду від гармонізованого європейського підходу.

(17) Держави-члени можуть індивідуально вирішувати, чи призначати або надавати смугу 800 МГц для мереж, окрім мереж ефірного мовлення високої потужності, і в який момент це робити, і це Рішення не обмежує використання смуги 800 МГц для цілей громадського порядку, громадської безпеки і оборони в деяких державах-членах.

(18) Комісія не повинна встановлювати граничні терміни, згідно з якими держави-члени повинні дозволяти використання смуги 800 МГц системами, здатними забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг; це питання вирішуватимуть Парламент і Рада за пропозицією Комісії якщо і коли це буде доцільно.

(19) Призначення та надання смуги 800 МГц, відповідно до результатів, отриманих за мандатом CEPT, означає визнання факту того, що в межах цієї смуги існують також інші застосування радіозв’язку, на які не розповсюджується це Рішення. Оскільки співіснування з якимось з застосувань радіозв’язку не розглядається в Звітах CEPT 29, 30, 31 або 32, відповідні критерії спільного використання для співіснування можуть ґрунтуватися на національних міркуваннях.

(20) Оптимальне використання смуги 800 МГц у тих випадках, коли сусідні держави-члени або треті країни вирішили запровадити різне використання, потребуватиме конструктивної координації транскордонних передач з метою застосування інноваційного підходу всіма сторонами, беручи до уваги висновки RSPG від 19 червня 2008 року з питань спектра щодо зовнішніх кордонів ЄС та від 18 вересня 2009 року про цифровий дивіденд. Держави-члени повинні приділяти належну увагу необхідності координації з державами-членами, які продовжують користуватися існуючими правами на ефірне мовлення високої потужності. Вони також повинні сприяти майбутній реорганізації смуги 800 МГц для того, щоб дозволити в довгостроковій перспективі її оптимальне використання системами з низькою та середньою потужністю, здатними забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг. В окремому випадку співіснування з системами повітряної радіонавігації, яке вимагає технічних заходів додатково до граничних масок блока, держави-члени повинні розробити двосторонні або багатосторонні угоди.

(21) Використання смуги 800 МГц іншими існуючими застосуваннями радіозв’язку в третіх країнах може обмежувати введення та використання цієї смуги для наземних систем, зданих забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг, в декількох державах-членах, і це необхідно буде врахувати в будь-якому майбутньому рішенні про встановлення граничного терміну, до якого держави - члени повинні дозволити таким наземним системам використовувати смугу 800 МГц. Інформацію про такі обмеження буде повідомлено Комісії відповідно до статті 7 та статті 6(2) Рішення про радіочастотний спектр та опубліковано згідно зі статтею 5 цього Рішення .

(22) Для забезпечення результативного використання смуги 800 МГц також і в довгостроковій перспективі, адміністрації повинні продовжувати досліджувати рішення, які можуть підвищити ефективність та інноваційне використання. Такі дослідження необхідно враховувати, коли розглядається питання перегляду цього Рішення.

(23) Інструменти, передбачені в цьому Рішенні, відповідають висновку Комітету з питань радіочастотного спектра,

УХВАЛИЛА ЦЕ РІШЕННЯ:

Це Рішення має на меті гармонізувати технічні умови щодо доступності та ефективного використання смуги 790-862 МГц (смуга 800 МГц) для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційний послуг в Європейському Союзі.

1. Якщо держави-члени призначають або надають смугу 800 МГц для мереж, окрім мереж ефірного мовлення високої потужності, вони повинні робити це на невиключній основі для наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг, відповідно до параметрів, визначених у додатку до цього Рішення.

2. Держави-члени повинні забезпечити, щоб системи, зазначені в параграфі 1, надавали належний захист системам у суміжних смугах.

3. Держави-члени повинні сприяти транскордонним угодам про координацію, щоб уможливити функціонування систем, зазначених у параграфі 1, беручи до уваги існуючі регулятивні процедури та права.

4. У географічних регіонах, у яких узгодження спектра з третіми країнами вимагає відхилення від параметрів, визначених у додатку до цього Рішення, держави-члени не зобов’язані виконувати обов’язки відповідно до цього Рішення за умови, що вони повідомляють відповідну інформацію Комісії, включаючи відповідні географічні регіони, і публікують її відповідно до Рішення про радіочастотний спектр. Держави-члени повинні докладати всіх можливих зусиль для вирішення таких відхилень та інформувати про це Комісію.

Держави-члени повинні ретельно вивчати використання смуги 800 МГц і звітувати про свої висновки Комісії за її запитом. У відповідних випадках Комісія повинна переглядати це Рішення.

Це Рішення адресовано державам-членам.

Технічні умови, представлені в цьому додатку, подані в формі планів розміщення частот і граничних масок блока (BEM). BEM - це маска випромінювання, яку визначають як функцію частоти відносно межі блока спектра, для якого права на користування надано оператору. BEM складається з внутрішньо- і позаблокових компонентів, які встановлюють допустимі рівні випромінення на частотах відповідно в межах ліцензованого блока спектра й поза ними.

Рівні BEM визначають шляхом поєднання значень, перелічених у таблицях нижче таким чином, щоб граничне значення на будь-якій частоті задавалося найвищим (найменш жорстким) значенням (a) базових вимог, (b) вимог переходу, (c) внутрішньоблокових вимог (якщо доцільно). BEM представлені як верхні граничні значення середньої еквівалентної ізотропно-випромінюваної потужності (ЕІВП) або загальної потужності випромінювання (TRP) (-8) за усереднювальним проміжком часу і за шириною смуги вимірювання частоти. На рівні часу ЕІВП або TRP усереднюється за активними частками сплесків сигналів і відповідає єдиному налаштуванню управління потужністю. На рівні частот ЕІВП або TRP визначається за шириною смуги вимірювання, вказаною в таблицях нижче (-9). У цілому, якщо не вказано інше, рівні BEM відповідають потужності випромінювання відповідного пристрою, незалежно від кількості передавальних антен, за винятком випадку вимог переходу для базових станцій, визначених для кожної антени.

BEM необхідно застосовувати як основний компонент технічних умов, необхідних для забезпечення співіснування служб на національному рівні. Однак, необхідно розуміти, що отримані значення BEM не завжди забезпечують необхідний рівень захисту служб-"жертв" і що необхідно пропорційно застосовувати додаткові техніки зменшення радіозавад на національному рівні, щоб усунути будь-які залишкові радіозавади.

Держави-члени повинні також забезпечувати можливість для операторів наземних систем, здатних забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг у смузі 800 МГц, використовувати менш жорсткі технічні параметри ніж ті, що викладені нижче, за умови, що використання цих параметрів погодили усі відповідні сторони і що ці оператори продовжують дотримуватися технічних умов, застосовних для захисту інших служб, застосувань або мереж, та обов’язків, що випливають із транскордонної координації.

Обладнання, що функціонує в цій смузі, може також використовувати граничні значення потужності крім тих, що наведені нижче, за умови, що застосовуються відповідні техніки зменшення радіозавад, які відповідають Директиві 1999/5/ЄС, і які пропонують щонайменше рівень захисту, рівноцінний тому, який забезпечують ці технічні параметри.

Термін "межа блока" стосується кордону частоти авторизованого права на користування. Термін "межа смуги" стосується кордону діапазону частот, призначених для певного використання.

1) У межах смуги 790-862 МГц план розміщення частот повинен бути таким:

(a) розміри присвоєних блоків повинні бути кратними 5 МГц;

(b) дуплексний режим роботи повинен бути FDD з такими налаштуваннями. Дуплексний інтервал повинен становити 41 МГц з передачею базової станції (низхідний канал зв’язку), розташованою в нижній частині смуги, що починається з 791 МГц та закінчується на 821 МГц, та передачею термінальної (кінцевої) станції (висхідний канал зв’язку), розташованою у верхній частині смуги, що починається з 832 МГц та закінчується на 862 МГц.

2) Незважаючи на частину A(1), але за умови застосування технічних умов частини B та частини C цього додатка, держави-члени можуть запроваджувати альтернативні плани розміщення частот з метою: a) досягнення цілей, що становлять загальний інтерес, b) забезпечення вищої ефективності шляхом управління спектром на ринкових умовах, c) забезпечення вищої ефективності в разі спільного використання прав на користування протягом періоду співіснування, або d) уникнення радіозавад.

1. Внутрішньоблокові граничні значення:

Внутрішньоблокове граничне значення ЕІВП для базових станцій не обов’язкове. Однак, держави-члени можуть встановити граничні значення і, якщо не обґрунтовано інше, такі граничні значення зазвичай будуть знаходитися в діапазоні від 56 дБм/5 МГц до 64 дБм/5 МГц.

2. Позаблокові граничні значення:

(-1) від 790 МГц до 791 МГц для плану розміщення частот, викладеного в частині A(1).

(-2) від 821 МГц до 832 МГц для плану розміщення частот, викладеного в частині A(1).

Приклади A, B і C, наведені в таблиці 4, можна застосовувати для каналу ефірного мовлення та/або регіону таким чином, щоб той самий канал ефірного мовлення міг мати різні рівні захисту в різних географічних районах, а різні канали ефірного мовлення могли мати різні рівні захисту в тому самому географічному районі. Держави-члени повинні застосовувати базові вимоги у прикладі A за умов, коли цифрові наземні канали ефірного мовлення використовуються під час розгортання наземних систем, зданих забезпечити надання електронних комунікаційних послуг. Держави-члени можуть застосовувати базові вимоги у прикладах A, B або C за умов, що відповідні канали ефірного мовлення не використовуються під час розгортання наземних систем, придатних для надання електронних комунікаційних послуг. Вони повинні враховувати, що приклади A та B зберігають можливість введення в експлуатацію відповідних каналів ефірного мовлення для цифрового наземного мовлення в майбутньому, в той час як приклад C доречний, коли не планується введення в експлуатацію відповідних каналів ефірного мовлення.

C. Технічні умови для FDD й TDD термінальних (кінцевих) станцій

Держави-члени можуть послабити граничне значення в таблиці 5 для конкретних розміщень, наприклад, фіксованих термінальних (кінцевих) станцій у сільській місцевості за умови, що це не загрожує захисту інших служб, мереж, застосувань, а транскордонні обов’язки виконуються.