• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу (Перероблений і прийнятий Конгресом 2012 року у м. Доха)

Всесвітній поштовий союз | Регламент, Міжнародний документ від 11.10.2012
Реквізити
  • Видавник: Всесвітній поштовий союз
  • Тип: Регламент, Міжнародний документ
  • Дата: 11.10.2012
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Всесвітній поштовий союз
  • Тип: Регламент, Міжнародний документ
  • Дата: 11.10.2012
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
1. За умови винятків, передбачених у § 2 і 5, подання будь-якої пропозиції Конгресу здійснюється країнами-членами згідно з наступною процедурою:
1.1 допускаються пропозиції, які надходять в Міжнародне бюро не менш ніж за шість місяців до початку Конгресу;
1.2 жодна пропозиція редакційного характеру не приймається протягом шестимісячного періоду, що передує даті, встановленої для Конгресу;
1.3 пропозиції по суті питання, що надходять в Міжнародне бюро в проміжку між шістьма і чотирма місяцями до встановленої дати Конгресу, допускаються, якщо вони підтримуються не менше ніж двома країнами-членами;
1.4 пропозиції по суті питання, що надходять в Міжнародне бюро в термін від чотирьох до двох місяців, що передує даті, встановленої для відкриття Конгресу, допускаються тільки за умови, якщо вони підтримані не менш ніж вісьмома країнами-членами; пропозиції, що надійшли пізніше, більше не приймаються;
1.5 заяви про підтримку повинні надходити в Міжнародне бюро в той же термін, що і пропозиції, до яких вони належать.
2. Пропозиції до Статуту або Загального регламенту повинні надходити в Міжнародне бюро принаймні за шість місяців до відкриття Конгресу; пропозиції, що надійшли після цієї дати, але до відкриття Конгресу, можуть розглядатися тільки в тому випадку, якщо Конгрес ухвалить рішення з цього питання більшістю у дві третини країн, представлених на Конгресі, і якщо будуть дотримуватися умови, передбачені в § 1.
3. Кожна пропозиція, в принципі, має переслідувати тільки одну мету і містити тільки зміни, підтверджені цією метою. Також кожна пропозиція, яка може призвести до суттєвих витрат для Союзу, має супроводжуватися викладенням фінансових наслідків, підготовлених країною-членом автором пропозиції після консультацій з Міжнародним бюро, щоб визначити фінансові ресурси, необхідні для його реалізації.
4. На пропозиціях редакційного характеру країни-члени, що їх представляють, роблять в заголовку відмітку: "Proposition d'огdre геdactionnel" ("Пропозиція редакційного характеру"), а Міжнародне бюро опубліковує їх під номером, за яким слідує літера "R". Пропозиції, що не мають цієї позначки, але, на думку Міжнародного бюро, носять тільки редакційний характер, опубліковуються з відповідною відміткою; Міжнародне бюро складає для Конгресу список цих пропозицій.
5. Порядок, встановлений § 1 і 4, не застосовується ні до пропозицій, які відносяться до Внутрішнього регламенту Конгресів, ні до поправок до раніше внесених пропозицій.
Процедура подання пропозицій, що змінюють Конвенцію та Угоди, між двома конгресами
1. Для того, щоб кожну пропозицію, що стосується Конвенції або Угод, внесену будь-якою країною-членом між двома конгресами, було прийнято, вона має бути підтримана принаймні двома іншими країнами-членами. Ці пропозиції не розглядаються, якщо одночасно з пропозиціями Міжнародне бюро не отримає необхідної кількості заяв про підтримку таких.
2. Ці пропозиції направляються Міжнародним бюро іншим країнам-членам.
Розгляд пропозицій, що змінюють Конвенцію та Угоди, між двома конгресами
1. До будь-якої пропозиції, що стосується Конвенції, Угод і їх Заключних протоколів, застосовується наступний порядок: якщо країна-член направила пропозицію до Міжнародного бюро, останнє направляє його для вивчення всім країнам-членам. На вивчення пропозиції і направлення у відповідному випадку зауважень до Міжнародного бюро їм надається два місяці. Поправки не допускаються. Після закінчення цих двох місяців Міжнародне бюро направляє країнам-членам всі зауваження, отримані ним, і пропонує кожній країні-члену, що має право голосу, проголосувати за чи проти пропозиції. Країни-члени, які не повідомили своєї думки протягом двох місяців, вважаються такими, що утрималися. Відлік зазначених вище строків починається з дати виходу циркулярів Міжнародного бюро.
2. Якщо пропозиція стосується Угоди про поштові платіжні послуги або її Заключного протоколу, то брати участь у діях, зазначених у § 1, можуть лише країни-члени, що беруть участь у цій Угоді.
Процедура подання Раді поштової експлуатації пропозицій, що стосуються підготовки нових Регламентів з урахуванням рішень, прийнятих Конгресом
1. Регламенти Всесвітньої поштової конвенції та Угоди про поштові платіжні послуги повинні складатися Радою поштової експлуатації з урахуванням рішень, прийнятих Конгресом.
2. Пропозиції, що є результатом запропонованих змін до Конвенції або Угоди про поштові платіжні послуги, надаються до Міжнародного бюро одночасно з пропозиціями для Конгресу, до яких вони належать. Вони можуть бути представлені однією країною-членом без підтримки інших країн-членів. Подібні пропозиції надсилаються всім країнам-членам не пізніше, ніж за один місяць до Конгресу.
3. Інші пропозиції, що стосуються Регламентів, для розгляду Радою поштової експлуатації при підготовці нею нових Регламентів протягом 6 місяців після Конгресу, представляються в Міжнародне бюро принаймні за два місяці до Конгресу.
4. Пропозиції, що стосуються змін до Регламентів внаслідок рішень Конгресу, що подаються на розгляд країнами-членами, повинні надійти в Міжнародне бюро не пізніше, ніж за два місяці до відкриття Ради поштової експлуатації. Такі пропозиції надсилаються всім країнам-членам і їх призначеним операторам не пізніше, ніж за один місяць до відкриття Ради поштової експлуатації.
Зміна Регламентів Радою поштової експлуатації
1. Пропозиції щодо зміни Регламентів розглядаються Радою поштової експлуатації.
2. Для пропозиції, що стосується зміни Регламентів, не потрібна підтримка іншої країни-члена.
3. Ця пропозиція щодо внесення змін приймається до уваги Радою поштової експлуатації тільки в тому випадку, якщо вона підтвердить його термінову необхідність.
Нотифікація рішень, прийнятих між двома конгресами (Статут, ст. 29, Заг. Регл., Ст. 139, 140, 142)
1. Зміни, що вносяться до Конвенції, Угоди про поштові платіжні послуги та Заключні протоколи до цих Актів, оформляються за допомогою нотифікацій Генерального директора Міжнародного бюро і доводяться до відома урядів країн-членів.
2. Зміни, що вносяться Радою поштової експлуатації в Регламенти і їх Заключні протоколи, повідомляються країнам-членам і їх призначеним операторам Міжнародним бюро. Те ж саме відноситься до положень, зазначених у статті 38.3.2 Конвенції, і до відповідних положень Угод.
Набрання чинності Регламентів та інших рішень, прийнятих між двома конгресами
1. Регламенти набирають чинності в той же час і на той же термін, що і Акти, прийняті на Конгресі.
2. За умови виконання положень § 1 рішення про зміну Актів Союзу, прийняті в період між двома конгресами, підлягають виконанню тільки через три місяці після повідомлення про ці зміни.
Глава IV
Фінанси
Встановлення межі витрат Союзу (Статут, ст. 21)
1. З урахуванням викладеного в § 2-6 річні витрати, пов'язані з діяльністю органів Союзу, не повинні перевищувати суму 37235000 шв. фр. на 2013-2016 р.
2. Витрати, пов'язані з проведенням наступного Конгресу (переїзд Секретаріату, транспортні витрати, витрати на установку технічного обладнання для синхронного перекладу і витрати по виданню документів під час роботи Конгресу і т.д.), не повинні перевищувати межу в розмірі 2900000 швейцарських франків.
3. Адміністративній раді дозволяється перевищувати межі, встановлені в § 1 і 2, щоб врахувати підвищення шкали зарплати, внесків в якості пенсій або допомог, в тому числі і посадових допомог, прийнятих Організацією Об'єднаних Націй для своїх службовців, які працюють в Женеві.
4. Залежно від швейцарського показника споживчих цін Адміністративна рада має також право щорічно вирівнювати суму витрат, крім тих, які відносяться до персоналу.
5. Відступаючи від § 1 Адміністративна рада або, в разі крайньої необхідності, Генеральний директор може дозволити перевищення встановлених лімітів для виконання значних і непередбачених робіт з ремонту будівлі Міжнародного бюро, але щоб сума не перевищувала 125000 швейцарських франків на рік.
6. Якщо кредити, передбачені в § 1 і 2, виявляться недостатніми для забезпечення нормальної діяльності Союзу, ці межі можуть бути підвищені тільки зі схвалення більшості країн-членів Союзу. Будь-яка консультація має містити повний перелік фактів, що виправдовують таке прохання.
Оплата членських внесків країнами-членами
1. Країни, що приєдналися до Союзу або прийняті в Союз в якості членів Союзу, а також країни, що виходять з Союзу, повинні сплатити свої членські внески за весь рік, протягом якого здійснюється їх вступ або вихід.
2. Країни-члени на основі бюджету, встановленого Адміністративною радою, виплачують заздалегідь свою частину річних внесків Союзу. Ці внески мають бути виплачені не пізніше першого дня фінансового року, до якого відноситься бюджет. Після закінчення цього терміну на належні до сплати суми нараховуються відсотки на користь Союзу з розрахунку 6% на рік починаючи з четвертого місяця.
3. Якщо заборгованості якоїсь країни-члена за належними Союзу обов'язковими внесками без урахування відсотків дорівнюють сумі внесків цієї країни-члена за два попередні фінансові роки або перевищують її, то ця країна-член може безповоротно поступити Союзу всі свої боргові зобов'язання або їх частину іншим країнам-членам відповідно до порядку, встановленого Адміністративною радою. Умови поступки боргових зобов'язань визначаються згідно з домовленістю між країною-членом, її дебіторами/кредиторами і Союзом.
4. Країни-члени, які за юридичними чи якимось іншими причинами не можуть здійснити таку передачу, зобов'язуються підписати план погашення своїх заборгованостей по рахунках.
5. За винятком особливих обставин погашення заборгованостей по обов'язкових внесках, що належать Союзу, не може здійснюватися протягом періоду більше 10 років.
6. У виняткових обставинах Адміністративна рада може звільнити країну-члена повністю або частково від належних відсотків, якщо вона в повному обсязі оплатила свою заборгованість.
7. У рамках плану погашення заборгованості, затвердженого Адміністративною радою, країна-член може бути також звільнена повністю або частково від накопичених або залишившихся відсотків; звільнення, проте, можливе при повному і точному дотриманні плану погашення в строк, встановлений максимально на десять років.
8. Положення, згадані в § 3-7, за аналогією застосовуються до витрат на переклад, рахунки на оплату яких виставляються Міжнародним бюро країнам-членам, що належить до лінгвістичних груп.
Недолік грошових коштів
1. Для покриття недостатніх грошових коштів скарбниці Союзу заснований резервний фонд. Його сума встановлюється Адміністративною радою. У першу чергу до цього фонду входять надлишки бюджету. Він може також служити для балансу бюджету або для зменшення суми внесків країн-членів.
2. Що стосується тимчасових відсутніх коштів скарбниці, то уряд Швейцарської Конфедерації авансує на короткий строк необхідні Союзу суми згідно з умовами, які повинні встановлюватися з загальної згоди.
Контроль ведення фінансових рахунків і звітність
1. Уряд Швейцарської Конфедерації також стежить, без несення витрат, за веденням фінансових рахунків, а також за звітністю Міжнародного бюро в межах кредитів, встановлених Конгресом.
Автоматичні санкції
1. Будь-яка країна-член, яка не може здійснити передачу, передбачену в статті 146.3, і яка не згодна підписати план погашення, запропонований Міжнародним бюро відповідно до статті 146.4, або не дотримується його, автоматично втрачає своє право голосу на Конгресі і на зборах Адміністративної ради і Ради поштової експлуатації, а також не може бути обрана до цих двох Рад.
2. Автоматичні санкції офіційно знімаються негайно, як тільки зацікавлена країна-член повністю погасила свої заборгованості по обов'язкових внесках, що належать Союзу, за сумою основного боргу та за відсотками, або якщо вона згодна підписати план погашення своїх заборгованостей по рахунках.
Класи внесків (Статут, ст. 21, Заг. Регл., Ст., 131, 145, 146, 147, 148)
1. Країни-члени беруть участь у покритті витрат Союзу відповідно з тим класом внесків, до якого вони належать. Це такі класи:
· клас в 50 одиниць;
· клас в 45 одиниць;
· клас в 40 одиниць;
· клас в 35 одиниць;
· клас в 30 одиниць;
· клас в 25 одиниць;
· клас в 20 одиниць;
· клас в 15 одиниць;
· клас в 10 одиниць;
· клас в 5 одиниць;
· клас в 3 одиниці;
· клас в 1 одиницю;
· клас в 0,5 одиниці призначений для найменш розвинутих країн, які перелічені Організацією Об'єднаних націй і для інших країн, вказаних Адміністративною Радою.
2. Крім класів внеску, перерахованих у § 1, будь-яка країна-член може вибрати для оплати кількість одиниць внеску, що перевищує клас внеску, до якого вона належить, протягом мінімального терміну, рівного періоду між двома конгресами. Про цю зміну повідомляється не пізніше, ніж на Конгресі. Після закінчення періоду між двома конгресами країна-член автоматично повертається до свого початкового класу внеску, якщо тільки вона не вирішить продовжувати виплачувати більшу кількість одиниць. У результаті оплати додаткових внесків витрати збільшуються на відповідну суму.
3. Країни-члени включаються в один з вищезгаданих класів внесків в момент їх прийняття або приєднання до Союзу відповідно до процедури, передбаченої в статті 21.4 Статуту .
4. Країни-члени можуть згодом приєднатися до більш низького класу за умови, що прохання про зміну класу буде спрямоване в Міжнародне бюро принаймні за два місяці до відкриття Конгресу. Конгрес дає рекомендацію, яка не носить обов'язкового характеру, щодо прохань про зміну класу внеску. Країна-член вільна у плані виконання рекомендації Конгресу. Остаточне рішення країни-члена направляється до секретаріату Міжнародного бюро до завершення Конгресу. Це прохання про зміну діє з моменту вступу в силу фінансових положень, прийнятих на Конгресі. Країни-члени, що не повідомили в запропонований термін про своє бажання змінити клас внеску, залишаються в класі внеску, до якого вони належали попередньо.
5. Країни-члени не можуть вимагати переведення їх у нижчий розряд більш ніж на один клас.
6. Однак у виняткових випадках, таких, як стихійні лиха, коли потрібно міжнародна допомога, Адміністративна рада може дозволити тимчасово перейти один раз між двома конгресами на один клас нижче, якщо ця країна-член приведе докази неможливості зберігати свій внесок відповідно до попередньо обраного класу. За тих же обставин Адміністративна рада може також дозволити країнам-членам, що не належить до категорії найменш розвинених країн і вже знаходяться в класі в 1 одиницю, перейти до класу в 0,5 одиниці.
7. Тимчасове зниження класу згідно з § 6 може бути дозволено Адміністративною радою на максимальний дворічний період або до наступного Конгресу, якщо останній проходить до завершення цього періоду. Після закінчення встановленого періоду зацікавлена країна автоматично переводиться в свій первинний клас.
8. Відступаючи від положень § 4 і 5 ніякого обмеження щодо переходу у вищий клас не існує.
Оплата матеріалів, що поставляються Міжнародним бюро (Заг. регл., Ст. 134)
1. Поставки матеріалів, які виробляються Міжнародним бюро, країнам-членам і їх призначеним операторам за плату, оплачуються в можливо короткий термін, але не пізніше шести місяців починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем відправки рахунку вищезазначеним Бюро. З дня закінчення цього терміну на суму, що підлягає сплаті, на користь Союзу нараховується 5% на рік.
Організація допоміжних органів, що фінансуються користувачами
1. За умови схвалення Адміністративною радою, Рада поштової експлуатації може створити ряд допоміжних органів, що фінансуються користувачами на добровільній основі, для організації діяльності експлуатаційного, комерційного, технічного та економічного характеру в рамках своєї компетенції відповідно до статті 18 Статуту , але не фінансується з звичайного бюджету.
2. Після створення такого органу під контролем Ради поштової експлуатації, РПЕ визначає принципову основу статуту органу, беручи до уваги основоположні правила і принципи ВПС як міжурядової організації, і представляє її Адміністративній раді на затвердження. Принципова основа повинна включати наступні елементи:
2.1 мандат;
2.2 склад, включаючи категорії членів, що беруть участь;
2.3 правила прийняття рішень, включаючи внутрішню структуру і взаємини з іншими органами ВПС;
2.4 принципи голосування і представництва;
2.5 фінансування (внески, плата за використання і т.д.);
2.6 склад секретаріату та структура управління.
3. Кожний допоміжний орган, що фінансується користувачами, організовує свою діяльність автономно в рамках принципової основи, яка визначається Радою поштової експлуатації та затверджується Адміністративною радою, складає щорічний звіт про свою діяльність і представляє його на затвердження Раді поштової експлуатації.
4. Адміністративна рада розробляє правила щодо додаткових витрат, які допоміжні органи, що фінансуються користувачами, повинні перераховувати в звичайний бюджет. Він опубліковує ці правила у Фінансовому регламенті Союзу.
5. Генеральний директор Міжнародного бюро керує роботою секретаріатів таких органів, що фінансуються користувачами, відповідно до правил і регламенту персоналу, які затверджені Адміністративною радою і застосовуються до набору персоналу для допоміжних органів. Секретаріат допоміжних органів є невід'ємною частиною Міжнародного бюро.
6. Інформація про допоміжні органи, що фінансуються користувачами, засновані відповідно до цієї статті, після їх створення доводиться до відома Конгресу.
Глава V
Арбітраж
Процедура арбітражу (Статут, ст. 32)
1. У разі розбіжностей між країнами-членами, що підлягають врегулюванню в арбітражному порядку, кожна країна-член повинна повідомити іншу сторону у письмовій формі про предмет суперечки і проінформувати її про те, що вона збирається порушити арбітражний розгляд, використовуючи для цього відповідне повідомлення.
2. Якщо розбіжності стосуються питань експлуатаційного або технічного характеру, кожна країна-член може попросити свого призначеного оператора діяти відповідно до процедури, передбаченої в наступних параграфах, і делегувати такі повноваження своєму оператору. Зацікавлена країна-член інформується про хід розгляду і його результати. Відповідні країни-члени або призначені оператори іменуються далі "сторонами, що беруть участь у арбітражному розгляді".
3. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, домовляються про призначення одного або трьох арбітрів.
4. У разі, якщо сторони, що беруть участь в арбітражному розгляді, приймають рішення про призначення трьох арбітрів, кожна сторона відповідно до § 2 вибирає країну-члена або призначеного оператора, безпосередньо не зацікавленого в суперечці, який виступає в якості арбітра. Якщо декілька країн-членів та/або призначених операторів діють спільно, вони вважаються однією стороною для виконання даного положення.
5. У разі, якщо сторони згодні призначити трьох арбітрів, вони спільно домовляються про призначення третього арбітра, який необов'язково повинен бути від країни-члена або призначеного оператора.
6. Якщо йдеться про розбіжність, що стосується однієї з Угод, арбітри можуть бути призначені тільки з числа країн-членів, що беруть участь у цій Угоді.
7. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, можуть спільно домовитися про призначення одного арбітра, який необов'язково повинний бути від країни-члена або призначеного оператора.
8. Якщо сторона або обидві сторони, що беруть участь в арбітражному розгляді, не призначать арбітра протягом трьох місяців з дати повідомлення про порушення арбітражного розгляду, Міжнародне бюро, якщо буде потрібно, самостійно звертається до країни, що порушила зобов'язання, з пропозицією призначити арбітра або самостійно призначає його автоматично. Міжнародне бюро не бере участі в розгляді, крім випадків, коли сторони просять його про це.
9. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, можуть приходити до взаємної угоди з врегулювання розбіжності в будь-який час до того, як буде винесено рішення арбітром або арбітрами. Повідомлення про будь-яку відмову від арбітражного розгляду має надаватися у письмовій формі Міжнародному бюро протягом 10 днів після того, як сторони прийдуть до такої угоди. У тому випадку, коли сторони домовляються про відмову від арбітражного розгляду, арбітр або арбітри втрачають свої повноваження вирішувати дану справу.
10. Арбітр чи арбітри зобов'язані вирішувати спірне питання, грунтуючись на наданих їм фактах і доказах. Вся інформація, що стосується предмета розбіжностей, повинна бути доведена до відома обох сторін, а також арбітра або арбітрів.
11. Рішення арбітра чи арбітрів приймається більшістю голосів; і доводиться до відома Міжнародного бюро, а також сторін протягом шести місяців з дати повідомлення про порушення арбітражного розгляду.
12. Арбітражний розгляд є конфіденційним, і тільки короткий опис предмета спору та винесеного у ній рішення доводиться у письмовій формі до відома Міжнародного бюро протягом десяти днів після винесення рішення сторонам.
13. Рішення арбітра чи арбітрів є остаточним і не підлягає апеляції. Воно є обов'язковим для сторін.
14. Сторони, які беруть участь в арбітражному розгляді, зобов'язуються негайно виконувати рішення арбітра чи арбітрів. У тих випадках, коли країна-член делегує призначеному оператору повноваження порушувати і дотримуватися арбітражного розгляду, країна-член несе відповідальність за виконання рішення арбітра чи арбітрів призначеним оператором.
Глава VI
Використання мов у рамках Союзу
Робочі мови Міжнародного бюро
1. Робочими мовами Міжнародного бюро є французька та англійська мови.
Мови, що використовуються, для документації, обговорень і службового листування
1. Документація Союзу складається французькою, англійською, арабською та іспанською мовами. Використовуються також німецька, китайська, португальська і російська мови за умови, що друкування на цих мовах обмежуватиметься основною, найбільш важливою документацією. Можуть також використовуватися й інші мови, але за умови, що країни-члени, які їх вимагають, несуть за них всі витрати.
2. Країна-член або країни-члени, які виявили бажання використовувати будь-яку іншу мову, крім офіційної мови, складають лінгвістичну групу.
3. Документація публікується Міжнародним бюро офіційною мовою і мовами заснованих лінгвістичних груп або безпосередньо, або за посередництвом регіональних бюро цих груп відповідно до домовленості з Міжнародним бюро. Опублікування на різних мовах проводиться тим же чином.
4. Документація, яку публікує безпосередньо Міжнародне бюро, розсилається в міру можливості одночасно на різних замовлених мовах.
5. Листування між країнами-членами або їх призначеними операторами і Міжнародним бюро, а також між останнім і третіми особами може вестися на будь-якій мові, яка використовується в службах перекладу Міжнародного бюро.
6. Витрати на переклад на будь-яку мову, включаючи витрати, пов'язані із застосуванням § 5, відносяться на рахунок тієї лінгвістичної групи, члени якої замовили документи на цій мові. Країни-члени, що використовують офіційну мову, вносять заздалегідь встановлений внесок за переклад неофіційних документів, сума якого по одиниці внеску дорівнює сумі, яку виплачують країни-члени, що використовують іншу робочу мову Міжнародного бюро. Всі інші витрати, які стосуються розсилки документів, несе Союз. Межа витрат, які несе Союз за друкування документів німецькою, китайською, португальською та російською мовами, встановлюється в резолюції Конгресу.
7. Витрати, які будуть віднесені на рахунок будь-якої лінгвістичної групи, розподіляються між членами цієї групи пропорційно їх внескам до витрат Союзу. Ці витрати можуть бути розподілені між членами лінгвістичної групи в будь-якому іншому співвідношенні, але за умови наявності домовленості між зацікавленими країнами-членами та повідомлення про своє рішення Міжнародному бюро через представника групи.
8. Міжнародне бюро протягом терміну, який не повинен перевищувати двох років, виконує прохання про будь-яку зміну у виборі мови країни-члена.
9. Дебати проводяться французькою, англійською, іспанською, російською та арабською мовами за допомогою системи синхронного перекладу (з використанням електронного обладнання або без нього), причому вибір системи здійснюється на розсуд організаторів зборів після консультації з Генеральним директором Міжнародного бюро і зацікавленими країнами-членами.
10. Під час проведення обговорень і на зборах, зазначених у §9, також дозволяється використання інших мов.
11. Делегації, що використовують інші мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, згаданих у §9, або шляхом застосування системи, зазначеної в тому ж параграфі, при наявності можливості внесення в цю систему необхідних змін технічного порядку, або шляхом використанім окремих перекладачів.
12. Витрати, пов'язані з синхронним перекладом, розподіляються між країнами-членами, які застосовують одну і ту ж мову, пропорційно внескам до витрат Союзу. Проте витрати по установці і технічному утриманню обладнання відносяться на рахунок Союзу.
13. Країни-члени та/або їх призначені оператори можуть домовлятися щодо мови, яку вони використовуватимуть у службовому листуванні. За відсутності такої домовленості застосовується французька мова.
Глава VII
Прикінцеві положення
Умови прийняття пропозицій, що відносяться до Загального регламенту
1. Для прийняття пропозицій, представлених Конгресу стосовно цього Загального регламенту, необхідно їх затвердження більшістю країн-членів, що представлені на Конгресі і мають право голосу. У момент голосування повинні бути присутніми дві третини країн-членів Союзу, що мають право голосу.
Пропозиції, що відносяться до Угод з Організацією Об'єднаних Націй (Статут, ст. 9)
1. Умови прийняття пропозицій, передбачені у статті 156, застосовуються також до пропозицій по зміні Угод, укладених між Всесвітнім поштовим союзом та Організацією Об'єднаних Націй, в тій мірі, в якій ці Угоди не передбачають умови зміни положень, які містяться у них.
Зміна, набрання чинності і термін дії Загального регламенту
1. Зміни, внесені Конгресом, представлені в Додатковому протоколі, і, якщо тільки Конгрес не прийме іншого рішення, набирають чинності в той же час, що і Акти, змінені на тому ж Конгресі.
2. Цей Загальний регламент набирає чинності з 1 січня 2014 року і діє протягом невизначеного періоду часу.
На посвідчення цього повноважні представники урядів країн-членів підписали цей Загальний регламент в одному примірнику, який буде передано на зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копія передається кожній стороні Міжнародним бюро Всесвітнього поштового союзу.
Учинено в м. Доха 11 жовтня 2012 року.