• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 19 (МСБО 19). Виплати працівникам

Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку | Стандарт, Міжнародний документ від 01.01.2012
Реквізити
  • Видавник: Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
  • Тип: Стандарт, Міжнародний документ
  • Дата: 01.01.2012
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
  • Тип: Стандарт, Міжнародний документ
  • Дата: 01.01.2012
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
111А Якщо внаслідок зміни програми розмір виплат зменшується, скорочення відбудеться тільки в разі зменшення розміру виплат за майбутні послуги. Результатом будь-якого зменшення розміру виплат за раніше надані послуги буде від'ємне значення вартості раніше наданих послуг.
112 Остаточний розрахунок відбувається тоді, коли суб'єкт господарювання здійснює операцію, яка скасовує всі подальші юридичні чи конструктивні зобов'язання щодо частини або повного обсягу виплат згідно з програмою з визначеною виплатою, наприклад, коли здійснюється разова сплата грошовими коштами учасникам програми (або від їхнього імені) в обмін на їхні права на отримання визначених виплат по закінченні трудової діяльності.
113 У деяких випадках суб'єкт господарювання купує страховий поліс для фінансування деяких або всіх виплат працівникам, пов'язаних із наданням послуг працівником у поточному та попередньому періодах. Придбання такого полісу не є остаточним розрахунком, якщо за суб'єктом господарювання залишається юридичне або конструктивне зобов'язання (див. параграф 39) щодо сплати подальших внесків у випадку, якщо страховик не сплачує працівникам виплати, визначені у страховому полісі. У параграфах 104А - 104Г йдеться про визнання та оцінку прав на компенсацію згідно із страховими полісами, які не є активами програми.
114 Остаточний розрахунок за програмою супроводжується скороченням, якщо програма перестає існувати після погашення заборгованості. Проте припинення програми не є остаточним розрахунком або скороченням, якщо її замінюють новою програмою, яка пропонує виплати, по суті, ідентичні.
115 У випадках, якщо скорочення стосується лише деяких працівників, охоплених програмою, або якщо погашено лише частину зобов'язання, тоді прибуток або збиток містить пропорційну частку попередньо не визнаної вартості раніше наданих послуг, актуарних прибутків та збитків (а також частку перехідних сум, які залишаються невизнаними згідно з параграфом 155б)). Пропорційну частку визначають на базі теперішньої вартості зобов'язань до та після скорочення або остаточного розрахунку, якщо немає іншої, раціональнішої бази для її визначення за даних обставин. Наприклад, може бути доречним застосування будь-якого прибутку, що виникає при скороченні або остаточному розрахунку за тією самою програмою, для того, щоб спочатку вилучити будь-яку невизнану вартість раніше наданих послуг, яка відноситься до тієї самої програми.
Ілюстративний приклад до параграфа 115
Суб'єкт господарювання припиняє сегмент бізнесу, і працівники припиненого сегмента подальших виплат більше не зароблять. Це є скороченням без остаточного розрахунку. Використовуючи поточні актуарні припущення (у тому числі поточні ринкові ставки відсотка та інші поточні ринкові ціни) безпосередньо перед скороченням, суб'єкт господарювання має зобов'язання за визначеними виплатами, чиста теперішня вартість якого дорівнює 1000, активи програми зі справедливою вартістю 820 та чисті кумулятивні невизнані актуарні прибутки сумою 50. Суб'єкт господарювання вперше застосував цей Стандарт рік тому, завдяки чому сума чистих зобов'язань збільшилася на 100, які суб'єкт господарювання вирішив визнати протягом п'яти років (див. параграф 155б)). Завдяки скороченню чиста теперішня вартість зобов'язання зменшилася на 100 і дорівнює 900.
10 % (100/1000) попередньо невизнаних актуарних прибутків та сум перехідного періоду відносяться до тієї частини зобов'язань, що її вилучили шляхом скорочення. Отже, вплив скорочення такий:
До скороченняПрибуток від скороченняПісля скорочення
Чиста теперішня вартість зобов'язання1000(100)900
Справедлива вартість активів програми(820)-(820)
180(100)80
Невизнані актуарні прибутки50(5)45
Невизнана сума перехідного періоду (100 х 4/5)(80)8(72)
Чисте зобов'язання, визнане у звіті про фінансовий стан150(97)53
Подання
Згортання
116 Суб'єктові господарювання слід згортати актив, що відноситься до однієї програми, із зобов'язанням, яке відноситься до іншої програми, якщо і тільки якщо суб'єкт господарювання:
а) має юридичне право використовувати надлишок коштів однієї програми для погашення заборгованості за іншою програмою; та
б) має намір або погасити заборгованість на нетто-основі, або одночасно реалізувати надлишок коштів однієї програми і погасити заборгованість за іншою програмою.
117 Критерії згортання аналогічні критеріям згортання, встановленим для фінансових інструментів у МСБО 32 "Фінансові інструменти: подання".
Розмежування на поточні / непоточні
118 Деякі суб'єкти господарювання розмежовують активи і зобов'язання на поточні та непоточні. Цей Стандарт не визначає, чи слід суб'єктові господарювання розмежовувати частини активів і зобов'язань, які виникають від виплат по закінченні трудової діяльності, на поточні та непоточні.
Фінансові компоненти витрат на виплати по закінченні трудової діяльності
119 Цей Стандарт не визначає, чи слід суб'єктові господарювання подавати вартість поточних послуг, витрати на відсотки та очікуваний прибуток від активів програми у вигляді компонентів єдиної статті доходів чи витрат у звіті про сукупні доходи.
Розкриття інформації
120 Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, яка допоможе користувачам фінансової звітності оцінити характер його програм з визначеною виплатою і фінансовий вплив змін у цих програмах протягом періоду.
120А Суб'єктові господарювання слід розкривати таку інформацію щодо програми з визначеною виплатою:
а) облікову політику суб'єкта господарювання щодо визнання актуарних прибутків та збитків;
б) загальний опис типу програми;
в) узгодження залишків теперішньої вартості зобов'язань за програмою з визначеною виплатою на початок та кінець періоду, окремо зазначаючи, якщо це доречно, вплив протягом періоду, пов'язаний з кожною з наведених нижче статей:
i) вартість поточних послуг,
ii) витрати на відсотки,
iii) внески учасників програми,
iv) актуарні прибутки та збитки,
v) зміни валютного курсу на програми, що оцінюються у валюті іншій, ніж валюта подання звітності суб'єкта господарювання,
vi) сплачені виплати,
vii) вартість раніше наданих послуг,
viii) об'єднання бізнесу,
ix) скорочення, та
x) остаточні розрахунки.
г) класифікація зобов'язань за програмою з визначеною виплатою на суми повністю нефінансованих програм та суми повністю або частково фінансованих програм.
ґ) узгодження залишків справедливої вартості активів програми на початок та кінець періоду та залишків будь-якого права на компенсацію, визнаного як актив згідно з параграфом 104А, на початок та кінець періоду, окремо зазначаючи, якщо це доречно, вплив протягом періоду, пов'язаний з кожною з наведених нижче статей:
i) очікуваний прибуток від активів програми,
ii) актуарні прибутки та збитки,
iii) зміни валютного курсу на програми, що оцінюються у валюті іншій, ніж валюта подання звітності суб'єкта господарювання,
(iv) внески працедавця,
(v) внески учасників програми,
(vi) сплачені виплати,
(vii) об'єднання бізнесу, та
(viii) остаточні розрахунки.
д) узгодження теперішньої вартості зобов'язань за програмою з визначеною виплатою в пункті в) і справедливої вартості активів програми в пункті ґ) з активами і зобов'язаннями, визнаними у звіті про фінансовий стан, зазначаючи, як мінімум, таке:
(i) чисті актуарні прибутки та збитки, не визнані у звіті про фінансовий стан (див. параграф 92);
(ii) вартість раніше наданих послуг, не визнана у звіті про фінансовий стан (див. параграф 96);
(iii) будь-яку суму, не визнану як актив внаслідок обмеження, передбаченого параграфом 58(б);
(iv) справедливу вартість на кінець звітного періоду будь-якого права на компенсацію, визнаного як актив згідно з параграфом 104А (зі стислим описом зв'язку між правом на компенсацію та відповідним зобов'язанням); та
(v) інші суми, визнані у звіті про фінансовий стан.
е) загальні витрати, визнані у прибутку або збитку щодо кожної з наведених нижче статей, зазначаючи рядок (рядки), до яких вони включені:
i) вартість поточних послуг;
ii) витрати на відсотки;
iii) очікуваний прибуток від активів програми;
iv) очікуваний прибуток від будь-якого права на компенсацію, визнаного як актив згідно з параграфом 104А;
v) актуарні прибутки та збитки;
vi) вартість раніше наданих послуг;
vii) вплив будь-якого скорочення або остаточного розрахунку; та
viii) вплив обмеження, передбаченого параграфом 58(б).
є) загальну суму, визнану в складі іншого сукупного доходу, щодо кожної з наведених нижче статей:
i) актуарні прибутки та збитки; та
ii) вплив обмеження, передбаченого параграфом 58(б).
ж) для суб'єктів господарювання, що визнають актуарні прибутки та збитки у складі іншого сукупного прибутку згідно з параграфом 93А, кумулятивну суму актуарних прибутків та збитків, визнану у складі іншого сукупного прибутку.
з) для кожної основної категорії активів програми, що мають, зокрема, включати інструменти капіталу, боргові зобов'язання, майно та всі інші активи, частку або суму, яку складає кожна основна категорія у справедливій вартості загальних активів програми.
и) суми, включені до справедливої вартості активів програми:
i) для кожної категорії власних фінансових інструментів суб'єкта господарювання;
ii) для будь-якої нерухомості, зайнятої суб'єктом господарювання, або для будь-яких активів, які використовуються ним.
і) детальний опис основи, що використовується для визначення сумарної очікуваної норми прибутку від активів, включаючи вплив основних категорій активів програми.
ї) фактичний прибуток від активів програми, а також фактичний прибуток від будь-якого права на компенсацію, визнаного як актив згідно з параграфом 104A.
й) основні актуарні припущення, використані на кінець звітного періоду, включаючи, якщо це доречно:
i) ставки дисконту;
ii) очікувані норми прибутку від будь-яких активів програми за періоди, відображені у фінансовій звітності;
iii) очікувані норми прибутку за періоди, відображені у фінансовій звітності, від будь-яких прав на компенсацію, визнаних як актив згідно з параграфом 104А;
iv) очікувані темпи підвищення заробітної плати (та змін індексу або іншої змінної, визначеної за офіційними або конструктивними умовами програми, як основа збільшень майбутніх виплат);
v) тенденції зміни витрат на медичне обслуговування;
vi) будь-які інші застосовані суттєві актуарні припущення.
Суб'єктові господарювання слід розкривати кожне актуарне припущення в абсолютному вираженні (наприклад, у вигляді абсолютного відсотка), а не лише як різницю між різними ставками відсотка або іншими змінними.
к) вплив збільшення на один процентний пункт та вплив зменшення на один процентний пункт очікуваної тенденції зміни витрат на медичне обслуговування на:
(i) сукупну вартість теперішніх послуг та компоненти витрат на відсотки чистих періодичних витрат на медичне обслуговування по закінченні трудової діяльності;
(ii) накопичене зобов'язання за виплатами по закінченні трудової діяльності стосовно медичного обслуговування.
Для цілей такого розкриття інформації всі інші припущення залишаються незмінними. Розкриття інформації щодо програм, що здійснюються в країнах з високою інфляцією, має включати вплив збільшення або зменшення відсотка очікуваної тенденції зміни витрат на медичне обслуговування зі значимістю, подібною до одного процентного пункту в країнах з низькою інфляцією.
л) суми за поточний річний період і попередні чотири річні періоди:
(i) теперішньої вартості зобов'язання за програмою з визначеною виплатою, справедливої вартості активів програми та надлишку або дефіциту коштів за програмою;
(ii) коригування на основі досвіду стосовно:
А) зобов'язань програми, виражених як (1) сума або (2) відсоток зобов'язань програми на кінець звітного періоду, та
Б) активів програми, виражених як (1) сума або (2) відсоток активів програми на кінець звітного періоду.
м) найбільшу достовірну оцінку працедавцем, як тільки її можна буде обґрунтовано визначити, прогнозованих внесків, що сплачуватимуться до програми протягом річного періоду, починаючи із закінчення звітного періоду.
121 Згідно з параграфом 120Аб), слід подати загальний опис типу програми. У такому описі розмежовують, наприклад, пенсійні програми на основі незмінної (фіксованої) заробітної плати, програми на основі кінцевої заробітної плати та програми медичного обслуговування по закінченні трудової діяльності. Опис програми має включати неофіційні методики, що обумовлюють конструктивні зобов'язання, включені до оцінки зобов'язання за програмою з визначеною виплатою згідно з параграфом 52. Детальнішої інформації подавати не треба.
122 Якщо суб'єкт господарювання має більше однієї програми з визначеною виплатою, розкриття інформації можна робити в цілому, окремо для кожної програми або за групами, сформованими так, щоб надавати найбільш корисну інформацію. Розмежовувати групи варто за такими критеріями:
а) за географією програм, наприклад, розмежування на національні та закордонні програми, або
б) за схильністю програм зазнавати суттєво відмінних ризиків, наприклад, відмежування програм пенсійного забезпечення на основі незмінної (фіксованої) заробітної плати від програм пенсійного забезпечення на основі кінцевої заробітної плати та програм медичного обслуговування по закінченні трудової діяльності.
Якщо суб'єкт господарювання подає розкриття інформації в цілому для групи програм, таке розкриття подається у вигляді середньозважених або порівняно вузьких діапазонів значень.
123 У параграфі 30 наведено вимогу щодо розкриття додаткової інформації про програми з визначеною виплатою за участю кількох працедавців, причому ці програми розглянуто так, ніби вони є програмами з визначеним внеском.
124 Якщо цього вимагає МСБО 24 , суб'єкт господарювання розкриває інформацію про:
а) операції зв'язаних сторін з програмами виплат по закінченні трудової діяльності;
б) виплати по закінченні трудової діяльності для основного управлінського персоналу.
125 Якщо цього вимагає МСБО 37 , суб'єкт господарювання розкриває інформацію щодо умовних зобов'язань, які виникають у зв'язку із зобов'язаннями з виплат по закінченні трудової діяльності.
Інші довгострокові виплати працівникам
126 Інші довгострокові виплати працівникам включають, наприклад:
а) довгострокові компенсовані періоди відсутності, такі як додаткова відпустка за вислугу років або оплачувана академічна відпустка;
б) виплати з нагоди ювілеїв або інші виплати за вислугу років;
в) виплати у зв'язку з тривалою непрацездатністю;
г) виплати частки прибутку та премії, які підлягають сплаті через дванадцять місяців або пізніше після закінчення періоду, в якому працівники надають відповідні послуги;
ґ) відстрочені компенсації, сплачені через дванадцять місяців або пізніше після закінчення періоду, в якому вони зароблені.
127 Оцінка інших довгострокових виплат працівникам, як правило, не має такого ступеня невизначеності, як оцінка виплат по закінченні трудової діяльності. Крім того, введення в дію або внесення змін до інших довгострокових виплат працівникам рідко приводить до суттєвої суми вартості раніше наданих послуг. Тому, за цим Стандартом, слід застосовувати спрощений метод обліку інших довгострокових виплат працівникам. Цей метод відрізняється від обліку, який застосовують для виплат по закінченні трудової діяльності, тим, що:
а) актуарні прибутки та збитки визнаються негайно і жодного "коридору" не застосовується;
б) вартість усіх раніше наданих послуг визнається негайно.
Визнання та оцінка
128 Сума, визнана як зобов'язання щодо інших довгострокових виплат працівникам, повинна бути чистим підсумком, що складається з таких сум:
а) теперішня вартість зобов'язання за визначеною виплатою на кінець звітного періоду (див. параграф 64)
б) мінус справедлива вартість на кінець звітного періоду активів програми (за їх наявності), якими безпосередньо мають бути здійснені розрахунки за зобов'язаннями (див. параграфи 102 - 104).
Оцінюючи зобов'язання, суб'єкт господарювання має застосовувати параграфи 49 - 91, за винятком параграфів 54 та 61. Суб'єктові господарювання слід застосовувати параграф 104А під час визнання та оцінки будь-якого права на компенсацію.
129 Що стосується інших довгострокових виплат працівникам, то суб'єктові господарювання слід визнавати чистий підсумок, який складається з наведених нижче сум, як витрати або (якщо це підпадає під дію параграфа 58) як дохід (за винятком тих випадків, коли інший стандарт вимагає або дозволяє включати їх до собівартості активу):
а) вартість поточних послуг (див. параграфи 63 - 91);
б) витрати на відсотки (див. параграф 82);
в) очікуваний прибуток від будь-яких активів програми (див. параграфи 105 - 107) та будь-яке право на компенсацію, визнане як актив (див. параграф 104А);
г) актуарні прибутки та збитки, які слід визнавати негайно в повному обсязі;
ґ) вартість раніше наданих послуг, яку слід визнавати негайно в повному обсязі;
д) вплив будь-яких скорочень або остаточних розрахунків (див. параграфи 109 та 110).
130 Однією з форм інших довгострокових виплат працівникам є виплати за тривалою непрацездатністю. Якщо рівень виплат залежить від строку надання послуг, зобов'язання виникає під час надання послуг. Оцінка цього зобов'язання відображає ймовірність того, що виплата буде потрібною на час, протягом якого очікується здійснення виплати. Якщо рівень виплат є однаковим для будь-якого непрацездатного працівника незалежно від кількості років надання послуг, очікувана вартість цих виплат визнається тоді, коли відбувається подія, що призводить до тривалої непрацездатності.
Розкриття інформації
131 Незважаючи на те, що цей Стандарт не вимагає розкриття конкретної інформації про інші довгострокові виплати працівникам, інші стандарти можуть вимагати розкриття такої інформації, наприклад, якщо витрати, спричинені такими виплатами, є суттєвими і потребуватимуть розкриття інформації відповідно до МСБО 1 . Якщо цього вимагає МСБО 24 , суб'єкт господарювання розкриває інформацію про інші довгострокові виплати основному управлінському персоналу.
Виплати при звільненні
132 Цей Стандарт розглядає виплати при звільненні окремо від інших виплат працівникам, оскільки подія, що приводить до виникнення зобов'язання, - це звільнення працівника, а не надання ним послуг.
Визнання
133 Суб'єктові господарювання слід визнавати виплати при звільненні як зобов'язання та витрати тоді і лише тоді, коли суб'єкт господарювання має доведене зобов'язання:
а) звільнити працівника або групу працівників до звичайної дати виходу на пенсію або
б) здійснити виплати при звільненні в результаті пропозиції, зробленої для заохочення добровільного звільнення.
134 Суб'єкт господарювання має доведене зобов'язання здійснити звільнення, якщо і тільки якщо у суб'єкта господарювання є детальний офіційний план звільнення і немає реальної можливості його скасувати. Детальний план має містити як мінімум таке:
а) місцезнаходження, посадові обов'язки та приблизну кількість працівників, яких планується звільнити;
б) суму виплат при звільненні за кожною категорією працівників чи посадою;
в) час запровадження плану. Запровадження повинне починатися якомога швидше, а часові межі, необхідні для повного запровадження плану, мають бути такими, щоб не виникало можливості внесення до нього суттєвих змін.
135 Суб'єкт господарювання може бути зобов'язаним здійснити виплати (або надати інші пільги) працівникам, коли він звільняє їх; це відбувається згідно з законодавством, відповідно до контракту чи іншої угоди з працівниками або їхніми представниками, а також згідно з конструктивними зобов'язаннями, які ґрунтуються на практиці господарської діяльності, звичаях чи бажанні діяти справедливо. Такі виплати є виплатами при звільненні. Вони, як правило, одноразові, але інколи включають таке:
а) збільшення розміру пенсійних виплат або інших виплат по закінченні трудової діяльності - або непрямо через програму виплати працівникам, або прямо;
б) заробітну плату до закінчення періоду, визначеного у повідомленні про звільнення, навіть якщо працівник не надаватиме подальших послуг, які приведуть до отримання суб'єктом господарювання економічних вигід.
136 Деякі виплати працівникам підлягають сплаті незалежно від причини їх звільнення. Здійснення таких виплат є визначеним (з урахуванням будь-яких вимог щодо гарантованого отримання пенсій або мінімального строку надання послуг), але час їх виплати є невизначеним. Хоча такі виплати визнають у деяких країнах як компенсацію при звільненні або як грошову винагороду, вони скоріше є виплатами по закінченні трудової діяльності, а не виплатами при звільненні, і суб'єкт господарювання обліковує їх як виплати по закінченні трудової діяльності. Деякі суб'єкти господарювання надають менші за розмірами виплати при добровільному звільненні за заявою працівника (по суті, це виплати по закінченні трудової діяльності), ніж при примусовому звільненні на вимогу суб'єкта господарювання. Додаткові виплати, що їх здійснюють при примусовому звільненні, є виплатами при звільненні.
137 Виплати при звільненні не забезпечують суб'єктові господарювання майбутніх економічних вигід і негайно визнаються як витрати.
138 Якщо суб'єкт господарювання визнає виплати при звільненні, у нього може виникнути потреба обліковувати скорочення пенсій або інших виплат працівникам (див. параграф 109).
Оцінка
139 Якщо виплати при звільненні підлягають сплаті через більш ніж 12 місяців після завершення звітного періоду, їх слід дисконтувати, використовуючи ставку дисконту, визначену в параграфі 78.
140 Якщо звільнення відбувається внаслідок пропозиції, зробленої для заохочення добровільного звільнення, оцінка виплат при звільненні має базуватися на кількості працівників, які, як очікується, приймуть цю пропозицію.
Розкриття інформації
141 Якщо є невизначеність щодо кількості працівників, які приймуть пропозицію про виплати при звільненні, виникає умовне зобов'язання. Згідно з вимогами МСБО 37 , суб'єкт господарювання розкриває інформацію про умовне зобов'язання, якщо ймовірність вибуття коштів при розрахунках не є віддаленою.
142 Згідно з вимогами МСБО 1 , суб'єкт господарювання розкриває характер та суму витрат, якщо вони є суттєвими. Виплати при звільненні можуть призвести до витрат, інформацію про які треба розкривати, щоб задовольнити цю вимогу.
143 Згідно з вимогами МСБО 24 , суб'єкт господарювання розкриває інформацію про виплати при звільненні основному управлінському персоналові.
144 - 152 [Вилучено].
Положення перехідного періоду
153 У цьому розділі описано підхід до обліку програм з визначеною виплатою у перехідний період. Коли суб'єкт господарювання вперше приймає цей Стандарт для інших виплат працівникам, він застосовує МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" .
154 Після першого прийняття цього Стандарту суб'єкт господарювання має оцінити свої зобов'язання перехідного періоду за програмами з визначеною виплатою на цю дату як:
а) теперішню вартість зобов'язання (див. параграф 64) на дату прийняття;
б) мінус справедлива вартість (на дату прийняття) активів програми (якщо вони є), з яких заборгованість треба погасити безпосередньо (див. параграфи 102 - 104);
в) мінус вартість будь-яких раніше наданих послуг, яку, згідно з параграфом 96, слід визнавати в наступних періодах.
155 Якщо зобов'язання перехідного періоду є більшим, ніж зобов'язання, яке було б визнаним на цю ж дату згідно з попередньою обліковою політикою суб'єкта господарювання, то суб'єктові господарювання слід зробити остаточний вибір і визнати це збільшення як частину зобов'язання за визначеними виплатами згідно з параграфом 54:
а) негайно, згідно з МСБО 8 , або
б) як витрати на прямолінійній основі протягом не більше п'яти років з дати прийняття. Якщо суб'єкт господарювання обирає варіант б), йому слід:
i) застосовувати обмеження, визначене в параграфі 58 б), оцінюючи будь-який актив, визнаний у звіті про фінансовий стан;
ii) розкривати в кінці кожного звітного періоду інформацію про: 1) суму збільшення, яка залишається невизнаною; 2) суму, визнану в поточному періоді;
iii) обмежувати визнання наступних актуарних прибутків (але не від'ємну вартість раніше наданих послуг) так: якщо актуарний прибуток треба визнавати згідно з параграфами 92 і 93, суб'єкт господарювання має визнавати такий актуарний прибуток лише тією мірою, якою чисті кумулятивні невизнані актуарні прибутки (до визнання такого актуарного прибутку) перевищують невизнану частину зобов'язання перехідного періоду; і
iv) включати частину, пов'язану з невизнаним зобов'язанням перехідного періоду, до визначення будь-якого наступного прибутку або збитку від остаточного розрахунку чи скорочення. Якщо зобов'язання перехідного періоду є меншим від зобов'язання, яке було б визнане на цю саму дату згідно з попередньою обліковою політикою суб'єкта господарювання, то суб'єктові господарювання слід негайно визнавати це зменшення згідно з МСБО 8 .
156 Після початкового прийняття Стандарту вплив зміни облікової політики поширюється на всі актуарні прибутки та збитки, які виникли раніше, навіть якщо вони відповідають 10 %-ому "коридору", визначеному в параграфі 92.
Ілюстративний приклад до параграфів 154 - 156
На 31 грудня 1998 р. звіт про фінансовий стан суб'єкта господарювання включає пенсійне зобов'язання сумою 100. Суб'єкт господарювання приймає Стандарт 1 січня 1999 р., коли теперішня вартість зобов'язання згідно зі Стандартом дорівнює 1300, а справедлива вартість активів програми становить 1000. 1 січня 1993 р. суб'єкт господарювання підвищив пенсії (витрати на негарантовані пенсії дорівнюють 160; середній період, що залишається на цю дату до здійснення гарантії - 10 років).
Вплив перехідного періоду такий:
Теперішня вартість зобов'язання1300
Справедлива вартість активів програми(1000)
Мінус вартість раніше наданих послуг, яку слід визнавати у пізніших періодах (160 х 4/10)(64)
Зобов'язання перехідного періоду236
Уже визнане зобов'язання100
Збільшення зобов'язання136
Суб'єкт господарювання може обирати, чи визнавати збільшення сумою 136 негайно або протягом не більше 5 років. Цей вибір є остаточним.
На 31 грудня 1999 р. теперішня вартість заборгованості згідно зі Стандартом дорівнює 1400, а справедлива вартість активів програми становить 1050. Чисті кумулятивні невизнані актуарні прибутки з дати прийняття Стандарту дорівнюють 120. Очікуваний середній строк роботи, що залишився до виходу на пенсію працівникам, які беруть участь у програмі, становив 8 років. Суб'єкт господарювання прийняв політику визнання всіх актуарних прибутків та збитків одразу ж, як це дозволяє параграф 93.
Вплив обмеження у параграфі 155 б) є таким:
Чисті кумулятивні невизнані актуарні прибутки120
Невизнана частина зобов'язання перехідного періоду (136 х 4/5)(109)
Максимальний прибуток, який слід визнати (параграф 155 б) iii))11
Дата набрання чинності
157 Цей Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку набирає чинності для фінансової звітності з 1 січня 1999 р. або пізніше, за винятком зазначеного в параграфах 159 - 159В. Застосування до вказаної дати заохочується. Якщо суб'єкт господарювання застосовує цей Стандарт до витрат на пенсійне забезпечення у фінансовій звітності за періоди, які починаються до 1 січня 1999 р., суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про той факт, що він застосував цей Стандарт замість МСБО 19 "Витрати на пенсійне забезпечення", затвердженого в 1993 р.
158 Цей Стандарт замінює МСБО 19 "Витрати на пенсійне забезпечення", затверджений у 1993 р.
159 Наведені далі положення набирають чинності для річних фінансової звітності*, що охоплює періоди з 1 січня 2001 р. або пізніше:
а) переглянуте визначення активів програми в параграфі 7 та відповідні визначення активів, утримуваних фондом довгострокових виплат працівникам, та кваліфікованих страхових полісів;
б) вимоги до визнання та оцінки компенсацій у параграфах 104А, 128 та 129 та відповідного розкриття інформації в параграфах 120А д) iv), 120А е) iv), 120А ї) та 120А й) iii).
Застосування до вказаної дати заохочується. Якщо застосування до цієї дати впливає на фінансову звітність, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про цей факт.
159А Зміна в параграфі 58А набирає чинності для річної фінансової звітності*, що охоплює періоди з 31 травня 2002 р. або пізніше. Застосування до вказаної дати заохочується. Якщо застосування до цієї дати впливає на фінансову звітність, суб'єктові господарювання слід розкривати цей факт.
__________
* Параграфи 159 та 159А стосуються "річної фінансової звітності", що узгоджується з чіткішим формулюванням дат набрання чинності, прийнятим у 1998 р. Параграф 157 стосується "фінансової звітності".
159Б Суб'єктові господарювання слід застосовувати зміни у параграфах 32А, 34 - 34Б, 61 і 120 - 121 до річних періодів, що починаються 1 січня 2006 р. або після цієї дати. Застосування до вказаної дати заохочується. Якщо суб'єкт господарювання застосовує деякі зміни до періоду, що починається до 1 січня 2006 р., слід розкривати інформацію про цей факт.
159В Можливість, що передбачається у параграфах 93А - 93Г, може використовуватись для річних періодів, що закінчуються 16 грудня 2004 р. або після цієї дати. Суб'єктові господарювання, що використовує цю можливість для річних періодів, що починаються до 1 січня 2006 р., також слід застосовувати зміни в параграфах 32А, 34 - 34Б, 61 і 120 - 121.
159Г Параграфи 7, 8(б), 32Б, 97, 98 та 111 було змінено, а до параграфу 111А були додані документом "Зміни до МСФ", виданим у травні 2008 р. Суб'єкт господарювання повинен застосовувати зміни до параграфів 7, 8(б) та 32Б до річних періодів, що починаються 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Дозволяється і дострокове застосування. Якщо суб'єкт господарювання застосовує зміни до більш раннього періоду, цей факт повинен розкриватись. Суб'єкт господарювання повинен застосовувати зміни до параграфів 97, 98, 111 і 111А до змін у виплатах, що відбуваються на 1 січня 2009 р. або після цієї дати.
160 МСБО 8 застосовується, якщо суб'єкт господарювання змінює свою облікову політику для відображення змін, визначених у параграфах 159 - 159Г. При ретроспективному застосуванні цих змін згідно з вимогами МСБО 8 , суб'єкт господарювання розглядає ці зміни так, ніби вони застосовувалися в той самий час, що й решта Стандарту. Виключенням є те, що суб'єкт господарювання може розкрити суми, розкриття яких вимагається параграфом 120А л), оскільки суми визначаються перспективно для кожного річного періоду з першого річного періоду, представленого у фінансових звітах, в якому суб'єкт господарювання вперше застосовує зміни у параграфі 120А.
161 МСБО 1 (переглянутий у 2007 р.) вніс зміни до термінології, що використовувалась у МСФЗ . Крім цього, цим стандартом внесено зміни до параграфів 93А - 93Г, 106 (Приклад) та 120А. Суб'єкт господарювання застосовує ці зміни до річних періодів, що починаються 1 січня 2009 р. або після цієї дати. Якщо суб'єкт господарювання застосовує МСБО 1 (переглянутий у 2007 р.) до періоду, що передує цій даті, то зміни застосовуються до такого більш раннього періоду.
( Текст взято з сайту Мінфіну України http://www.minfin.gov.ua/ )