Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу

Цей Загальний регламент набуває чинності 1 січня 1996 р. та залишається чинним до набуття чинності актами наступного конгресу.

На посвідчення чого повноважні представники урядів країн-членів підписали цей Загальний регламент в одному примірнику, який буде переданий на зберігання Генеральному директору Міжнародного Бюро. Копія буде передана кожній стороні урядом країни місця проведення конгресу.

Вчинено в Сеулі 14 вересня 1994 р.

Цей Внутрішній регламент, далі "Регламент", складений на підставі актів Союзу та підпорядковується їм. У випадку розбіжностей між одним із його положень та яким-небудь положенням актів це останнє є чинним.

1. Під словом "делегація" розуміється особа або група осіб, призначених країною-членом для участі в конгресі. Делегація складається з глави делегації, а також, в разі необхідності, заступника глави делегації, одного чи кількох делегатів, а також, можливо, одного чи кількох співробітників делегації (включаючи експертів, секретарів і т. п.).

2. Глави делегацій, їхні заступники, а також делегати є представниками країн-членів у тому розумінні, як це зазначено в статті 14, параграф 2 Статуту, якщо вони наділені повноваженнями, які відповідають умовам, визначеним у статті 3 цього Регламенту.

3. Члени делегації допускаються на засідання та мають право брати участь в обговореннях, але в принципі вони не мають права голосу. Однак глава делегації може дозволити їм голосувати від імені своєї країни на засіданнях комісій. Подібні дозволи повинні надаватися в письмовому вигляді до початку засідання голові відповідної комісії.

1. Повноваження делегатів повинні бути підписані главою держави або главою уряду, або міністром закордонних справ відповідної країни. Вони мають бути складені в правильній та належній формі. У повноваженнях делегатів, яким дозволяється підписувати акти (уповноважених), має уточнюватися, на яке підписання їх уповноважено (підписання за умови ратифікації або схвалення, підписання "ad referendum", остаточне підписання). За відсутності такого уточнення підпис розглядається як такий, що означає ратифікацію або схвалення. Повноваження, які дозволяють підписувати акти, мають розумітися як право на обговорення та голосування. Делегатам, яких компетентна влада наділила повноваженнями, не уточнюючи їх значення, дозволяється брати участь в обговоренні, голосуванні та підписанні актів, якщо тільки протилежне явно не випливає з тексту повноважень.

2. Повноваження повинні надаватися з моменту відкриття конгресу відповідній інстанції, призначеній для цієї мети.

3. Делегати, які не мають повноважень або не представили своїх повноважень, можуть брати участь в обговореннях та голосуванні із самого початку своєї участі в роботі конгресу, якщо їхній уряд повідомив про це уряд країни, яка запрошує. Те ж саме стосується і тих делегатів, чиї повноваження будуть визнані невірно оформленими. Цим делегатам більше не буде дозволено голосувати від того моменту, коли конгрес схвалить останній звіт комісії щодо перевірки повноважень, в якому буде встановлено, що їхні повноваження є недостатніми або неправильними. І це рішення буде залишатися чинним до тих пір, доки ситуація не буде врегульована. Останній звіт повинен бути схвалений конгресом до виборів, не рахуючи виборів голови конгресу, та перед затвердженням проектів актів.

4. Повноваження країни-члена, яка представлена на конгресі делегацією іншої країни-члена (за дорученням), повинні бути представлені в тій же формі, як і ті, про які згадується в параграфі 1.

5. Повноваження та доручення, надіслані телеграмою, не приймаються. Навпаки, приймаються телеграми, які надсилаються у відповідь на запит відомостей, що стосуються повноважень.

6. Делегація, яка, представивши свої повноваження, не має можливості бути присутньою на одному чи кількох засіданнях, може бути представлена делегацією іншої країни за умови, що про це буде повідомлено в письмовому вигляді голову відповідного засідання. Однак делегація може представляти тільки одну країну, крім своєї.

7. Делегати країн-членів, які не є учасниками угоди, можуть брати участь в обговореннях конгресу відносно цієї угоди без права голосу.

1. На засіданнях конгресу та комісій делегації розміщуються в порядку французького алфавіту представлених країн-членів.

2. Голова Адміністративної ради в належний час проводить жеребкування відносно того, якій країні слід зайняти перше місце перед трибуною голови на засіданнях конгресу та комісій.

1. Представники Організації Об'єднаних Націй можуть брати участь в обговореннях конгресу.

2. Спостерігачі міжурядових організацій допускаються на засідання конгресу або його комісій, коли обговорюються питання, які викликають інтерес у цих організацій. В подібних же випадках спостерігачі міжнародних неурядових організацій можуть допускатися на засідання комісій, якщо відповідна комісія з цим згодна.

3. Як спостерігачі допускаються також офіційні представники Регіональних союзів, створених згідно із статтею 8, параграф 1 Статуту, якщо вони висловлять таке побажання.

4. Спостерігачі, про яких іде мова в параграф 1 - 3, беруть участь в обговореннях без права голосу.

1. Поштова адміністрація країни місця проведення конгресу пропонує, за узгодженням з Міжнародним Бюро, призначити старійшину конгресу. Адміністративна рада в належний час затверджує це призначення.

2. При відкритті першого пленарного засідання кожного конгресу старійшина головує на конгресі до тих пір, доки не буде обрано його голову. Крім того, він виконує функції, які на нього покладаються цим Регламентом.

1. На своєму першому пленарному засіданні конгрес, за пропозицією старійшини, обирає голову конгресу, потім затверджує, за пропозицією Адміністративної ради, призначення країн-членів, які будуть виконувати функції заступника голови конгресу, а також заступників голів комісій. Ці обов'язки покладаються з урахуванням, наскільки це можливо, справедливого географічного розподілу країн-членів.

2. Голови відкривають та закривають засідання, на яких вони головують, керують обговореннями, надають слово ораторам, ставлять на голосування пропозиції та вказують, якою більшістю мають бути прийняті рішення, проголошують рішення та, за умови схвалення конгресом, тлумачать, у випадку необхідності, ці рішення.

3. Голови спостерігають за дотриманням цього Регламенту та зберіганням порядку під час засідань.

4. Будь-яка делегація може оскаржити перед конгресом або комісією рішення, прийняте головою конгресу або комісії, на підставі існуючого положення Регламенту або тлумачення його; проте рішення голови залишається чинним, якщо воно не відміняється більшістю присутніх та голосуючих членів.

5. Якщо країна-член, якій було доручено головування, не може більше виконувати цей обов'язок, один із заступників голови призначається конгресом або комісією, щоб його замінити.

1. Бюро є центральним органом, якому доручено керувати роботою конгресу. Воно складається з голови та заступника голови конгресу, а також із голів комісій. Воно періодично збирається для розгляду ходу робіт конгресу та його комісій і для розробки рекомендацій для забезпечення нормального ходу роботи. Воно допомагає голові розробляти порядок денний для кожного пленарного засідання та координувати роботу комісій. Воно виносить рекомендації відносно закриття конгресу.

2. Генеральний секретар конгресу та заступник Генерального секретаря, про яких згадується в статті 11, параграф 1, є присутніми на зборах Бюро.

1. Країни-члени, представлені на конгресі, є по праву учасницями комісій, яким доручено розгляд пропозицій відносно Статуту, Загального регламенту, Конвенції та її Виконавчого регламенту.

2. Країни-члени, представлені на конгресі, будучи учасницями однієї чи кількох необов'язкових угод, є по праву членами однієї чи кількох комісій, на які покладено перегляд цих угод. Право голосування членів цієї або цих комісій обмежується угодою або угодами, учасниками яких вони є.

3. Делегації, які не є членами комісій, що розглядають угоди та їхні виконавчі регламенти, мають право бути присутніми на засіданнях цих комісій та брати участь в обговореннях без права голосування.

Конгрес та кожна комісія можуть створювати робочі групи для вивчення спеціальних питань.

1. Генеральний директор та заступник Генерального директора Міжнародного Бюро виконують відповідно функції Генерального секретаря та заступника Генерального секретаря конгресу.

2. Генеральний секретар та заступник Генерального секретаря присутні на засіданнях конгресу та Бюро конгресу, де вони беруть участь в обговореннях без права голосу. Вони можуть також, на тих же умовах, бути присутніми на засіданнях комісій або бути представленими там вищим службовцем Міжнародного Бюро.

3. Робота Секретаріату конгресу, Бюро конгресу та комісій забезпечується персоналом Міжнародного Бюро спільно з Адміністрацією країни, яка запрошує.

4. На вищих службовців Міжнародного Бюро покладаються функції секретарів конгресу, Бюро конгресу та комісій. Вони допомагають голові на засіданнях та несуть відповідальність за складення протоколів або звітів.

5. Секретарі конгресу та комісій мають своїх заступників.

6. Протоколістам, які володіють французькою мовою, доручається складення протоколів конгресу та комісій.

1. За умови викладеного в параграф 2, французька, англійська, іспанська та російська мови допускаються для обговорень при використанні системи синхронного або послідовного перекладу.

2. Обговорення Редакційної комісії проходять французькою мовою.

3. При обговореннях допускаються також інші мови, вказані в параграфі 1. Мова країни-організатора користується в цьому випадку пріоритетом. Делегації, які використовують інші мови, забезпечують синхронний переклад на одну з мов, згаданих в параграфі 1, або за допомогою системи синхронного перекладу, коли до неї можна внести технічні зміни, або за допомогою окремих перекладачів.

4. Витрати на встановлення та утримання технічного устаткування несе Союз.

5. Витрати, пов'язані з усним перекладом, розподіляються між країнами-членами, які використовують одну і ту ж мову, пропорційно їхнім внескам до витрат Союзу.

1. Документи, які складаються на конгресі, включаючи проекти рішень, що подаються на затвердження конгресу, видаються французькою мовою Секретаріатом конгресу.

2. У зв'язку з цим документи, що надходять від делегацій країн-членів, повинні надаватися цією мовою або безпосередньо, або через служби перекладу, які підпорядковуються Секретаріату конгресу.

3. Ці служби, організовані за власний рахунок лінгвістичними групами, які створюються згідно з відповідними положеннями Загального регламенту, можуть також перекладати документи конгресу на свої відповідні мови.

1. З будь-яких питань, поставлених перед конгресом, можуть подаватися пропозиції.

2. Будь-які пропозиції, опубліковані Міжнародним Бюро до відкриття конгресу, розглядаються як надані конгресу.

3. За два місяці до відкриття конгресу ніяка пропозиція не буде братися до уваги, за винятком тих пропозицій, які направлені на внесення поправки до попередніх пропозицій.

4. Поправкою вважається будь-яка пропозиція про зміну, яка, не змінюючи сутності пропозиції, містить положення про скасування, доповнення до якої-небудь частини первісної пропозиції або про перегляд частини цієї пропозиції. Ніяка пропозиція про зміну не буде розглядатися як поправка, якщо вона не сумісна із змістом або метою початкової пропозиції. У випадках, коли це викликає сумнів, це питання підлягає вирішенню конгресом або комісією.

5. Поправки, представлені на конгресі відносно вже зроблених пропозицій, повинні передаватися у письмовій формі французькою мовою до Секретаріату до полудня, за два дні до їх обговорення, з тим, щоб в той же день їх можна було роздати делегатам. Цей термін не застосовується до поправок, які випливають безпосередньо з обговорень на конгресі або на комісії. В цьому останньому випадку, якщо про це просять, автор поправки повинен надати свій текст у письмовому вигляді французькою мовою або, у випадку труднощів, будь-якою іншою мовою, на якій проходить обговорення. Відповідний голова зачитує його сам або дає його зачитати.

6. Процедура, передбачена в параграфі 5, застосовується також до надання пропозицій, не направлених на зміну тексту актів (проекти резолюцій, рекомендацій, побажань і т. п.).

7. Будь-яка пропозиція або поправка повинні мати остаточну форму тексту, який має бути включений до актів Союзу, за умови, звичайно, що вони будуть уточнені Редакційною комісією.

1. Пропозиції редакційного характеру (номер яких супроводжується літерою "R") передаються Редакційній комісії або безпосередньо, якщо з боку Міжнародного Бюро немає ніякого сумніву в їхньому характері (список їхній складається Міжнародним Бюро для Редакційної комісії), або після того, як інші комісії підтвердили редакційний характер пропозицій, якщо, на думку Міжнародного Бюро, є сумніви в характері пропозиції (такий список також складається для відповідних комісій). Однак, якщо такі пропозиції пов'язані з іншими пропозиціями по суті, які повинні розглядатися конгресом або іншими комісіями. Редакційна комісія приступає до їх вивчення тільки після того, як конгрес або інші комісії висловились щодо відповідних пропозицій по суті. Пропозиції, номери яких не супроводжуються літерою "R", але які, на думку Міжнародного Бюро, мають редакційний характер, безпосередньо передаються комісіям, які займаються відповідними пропозиціями по суті. Ці комісії із самого початку своєї роботи вирішують, які з цих пропозицій повинні бути одразу передані Редакційній комісії. Список цих пропозицій складається Міжнародним Бюро для відповідних комісій.

2. В принципі, пропозиції стосовно зміни Виконавчих регламентів, що випливають із пропозицій стосовно зміни Конвенції та угод, розглядаються відповідною комісією, якщо остання не вирішить направити їх до Ради поштової експлуатації за пропозицією її голови або однієї з делегацій. Якщо проти цього є заперечення, голова негайно ставить це питання на голосування згідно з процедурою.

3. Навпаки, пропозиції стосовно зміни Виконавчих регламентів, які не випливають з пропозицій відносно зміни Конвенції та угод, направляються до Ради поштової експлуатації, якщо тільки комісія не вирішить обговорити їх на конгресі згідно з пропозицією її голови або однієї з делегацій. Якщо проти такої пропозиції є заперечення, то голова одразу ставить питання на голосування згідно з процедурою.

4. Якщо по одному і тому ж питанню надходить кілька пропозицій, голова вирішує в порядку обговорення, починаючи, як правило, з пропозиції, яка більше всього відхиляється від основного тексту та яка містить в собі найбільшу зміну по відношенню до статус-кво.

5. Якщо яка-небудь пропозиція може бути розділена на кілька частин, кожна з них, за згодою автора пропозиції або зборів, може бути окремо розглянута та поставлена на голосування.

6. Будь-яка пропозиція, знята на конгресі або на комісії її автором, може бути знову поставлена делегацією іншої країни-члена. Так само, якщо поправка до пропозиції прийнята автором цієї пропозиції, інша делегація може знову представити первісну пропозицію, яка не була змінена.

7. Будь-яка поправка до пропозиції, прийнята делегацією, що подала цю пропозицію, негайно включається до тексту пропозиції. Якщо автор первісної пропозиції не згоден з поправкою, то голова вирішує, чи слід спочатку голосувати по поправці або по пропозиції, починаючи з тексту, який найбільшим чином відхиляється від змісту або мети основного тексту та який тягне за собою найбільшу зміну по відношенню до статус-кво.

8. Процедура, описана в параграфі 7, застосовується також, коли подаються кілька поправок до однієї і тієї ж пропозиції.

9. Голова конгресу та голови комісій передають Редакційній комісії після кожного засідання письмовий текст прийнятих пропозицій, поправок або рішень.

10. В рамках своєї роботи комісії готують відносно Виконавчих регламентів, що їх стосуються, резолюцію, яка складається з двох частин, які включають:

1. номери пропозицій, повернутих Раді поштової експлуатації для розгляду;

2. номери пропозицій з директивами конгресу, повернутих Раді поштової експлуатації для розгляду.

Що стосується пропозицій стосовно зміни Виконавчих регламентів, які були прийняті комісією і потім направлені Редакційній комісії, то вони є предметом резолюції, яка містить у додатку остаточний текст прийнятих пропозицій.

1. Делегати можуть виступати тільки після дозволу голови зборів. Їм рекомендується виступати чітко, не поспішаючи. Голова повинен давати делегатам можливість вільно та повністю висловлювати свою думку відносно обговорюваної теми до тих пір, доки це відповідає нормальному ходу обговорень.

2. Якщо тільки не буде прийняте інше рішення більшістю присутніх та голосуючих членів, виступи не повинні перевищувати п'яти хвилин. Голові дозволяється перервати будь-якого оратора, який перевищує встановлений час. Він може також звернутися до делегата з проханням не ухилятися від теми.

3. Під час обговорень голова може за згодою більшості присутніх та голосуючих членів закрити список виступаючих після того, як він його зачитає. Коли список ораторів вичерпаний, він закриває обговорення за умови надання авторові пропозиції, яка обговорюється, навіть після закриття списка ораторів, права відповісти на будь-яку виголошену промову.

4. Голова, за згодою більшості присутніх та голосуючих членів, може також обмежити кількість виступів однієї і тієї ж делегації стосовно якої-небудь пропозиції або певної групи пропозицій, причому автору пропозиції повинна надаватися можливість представити її та виступити пізніше, якщо він побажає, щоб сказати щось нове у відповідь на виступи інших делегацій, і таким чином він може взяти слово останнім, якщо він його попросить.

5. За згодою більшості присутніх та голосуючих членів голова може обмежити число виступів стосовно якої-небудь пропозиції або певної групи пропозицій; це обмеження не повинно бути менше п'яти "за" та п'яти "проти" пропозиції, що обговорюється.

1. В ході обговорення будь-якого питання та, у випадку необхідності, навіть після закриття дебатів делегація може зробити пропозицію по порядку ведення зборів для того, щоб звернутися з проханням відносно:

1.1. роз'яснень щодо проведення дебатів;

1.2. дотримання Внутрішнього регламенту;

1.3. зміни порядку обговорення пропозицій, вказаного головою.

Пропозиції по порядку ведення зборів мають пріоритет перед всіма питаннями, включаючи пропозиції по процедурі, зазначені в параграфі 3.

2. Голова одразу ж робить необхідні уточнення або приймає рішення, яке він вважає доцільним щодо пропозиції по порядку ведення зборів. У випадку заперечення рішення голови негайно ставиться на голосування.

3. Крім того, в ході обговорення питання делегація може висунути пропозицію по процедурі, яка має на меті:

3.1. тимчасове припинення засідання;

3.2. закриття засідання;

3.3. перенесення обговорення питання, що розглядається;

3.4. припинення обговорення питання, що розглядається.

Пропозиції по процедурі мають пріоритет, порядок якого встановлено вище, перед всіма іншими пропозиціями, за винятком пропозицій по порядку ведення зборів, зазначених в параграфі 1.

4. Пропозиції щодо тимчасового припинення або закриття засідань не обговорюються, а одразу ж ставляться на голосування.

5. Коли делегація пропонує відкласти або закрити обговорення питання, що розглядається, слово надається тільки двом ораторам, які виступають проти того, щоб обговорення було відкладено або закрито, після чого пропозиція ставиться на голосування.

6. Делегація, яка подає пропозицію щодо порядку ведення зборів або процедури, не може у своєму виступі говорити по суті питання, що обговорюється. Автор пропозиції щодо процедури може зняти її до голосування, і будь-яка подібна пропозиція, виправлена або невиправлена, яка була знята, може бути знову представлена іншою делегацією.

1. За умови параграфа 2 та параграфа 3 кворум, необхідний для відкриття засідань та для голосування, складається з половини країн-членів, які представлені на конгресі та мають право голосувати.

2. В момент голосування стосовно зміни Статуту та Загального регламенту необхідний кворум складається із двох третин країн - членів Союзу.

3. Відносно угод та їхніх Виконавчих регламентів кворум, необхідний для відкриття засідань та голосувань, складається з половини країн-членів, представлених на конгресі, які беруть участь в угоді, про яку йде мова, та мають право голосувати.

4. Присутні делегації, які не беруть участі в певному голосуванні або які заявляють, що вони не хочуть брати участь в ньому, не розглядаються як відсутні для визначення кворуму, необхідного згідно з параграфами 1, 2 та 3.

1. Питання, які не можуть бути вирішені за спільною згодою, вирішуються шляхом голосування.

2. Голосування проводиться за традиційною системою або за допомогою електронної системи голосування. Воно проводиться в принципі за допомогою електронної системи, якщо така надана в розпорядження зборів. Однак для таємного голосування можна вдатися до традиційної системи, якщо прохання, висловлене в цьому розумінні якою-небудь делегацією, підтримується більшістю присутніх та голосуючих делегацій.

3. Для традиційної системи процедурами голосування є наступні:

3.1. підняття руки: якщо результати подібного голосування викликають сумніви, то голова, на свій розсуд або на прохання якої-небудь делегації, може негайно розпочати голосування поіменним викликом по цьому ж питанню;

3.2. поіменний виклик: на прохання якої-небудь делегації або на розсуд голови. Виклик здійснюється в порядку французького алфавіту представлених країн, починаючи з країни, назва якої визначається за жеребом головою. Результати голосування за списками країн та із зазначенням характеру голосування записуються до протоколу засідання;

3.3. таємне голосування: за допомогою бюлетеней для голосування на прохання двох делегацій. У цьому випадку голова призначає трьох членів лічильної комісії і вживає необхідних заходів для забезпечення таємниці голосування.

4. Для електронної системи голосування процедурами голосування є наступні:

4.1. незареєстроване голосування: воно заміняє голосування шляхом підняття руки;

4.2. зареєстроване голосування: воно заміняє голосування шляхом поіменного виклику; однак виклик країн за їх найменуванням не здійснюється, за винятком тих випадків, коли про це просить яка-небудь делегація та якщо ця пропозиція підтримана більшістю присутніх та голосуючих членів;

4.3. таємне голосування: заміняє таємне голосування за допомогою бюлетенів для голосування.

5. Незалежно від системи, яка використовується, таємне голосування має пріоритет перед будь-якою іншою процедурою голосування.

6. Після початку голосування жодна делегація не може його перервати, за винятком тих випадків, коли мова йде про саму процедуру голосування.

7. Після голосування голова може дозволити делегатам роз'яснити їхню позицію під час голосування.

1. Для того, щоб пропозиції про зміну актів були прийняті, вони повинні бути схвалені:

1.1. щодо Статуту: принаймні, двома третинами країн - членів Союзу;

1.2. щодо Загального регламенту: більшістю країн-членів, представлених на конгресі;

1.3. щодо Конвенції та її Виконавчого регламенту: більшістю присутніх та голосуючих країн-членів;

1.4. щодо угод та їхніх виконавчих регламентів: більшістю присутніх та голосуючих країн-членів, які є учасниками угод.

2. Питання процедурного характеру, відносно яких не було досягнуто спільної згоди, вирішуються більшістю присутніх та голосуючих країн-членів. Те ж саме щодо рішень, які не стосуються змін актів, якщо тільки конгрес не вирішить інакше більшістю присутніх та голосуючих країн-членів.

3. За умови дотримання параграфа 5, присутніми та голосуючими країнами-членами слід вважати країни-члени, що проголосували "за" або "проти", причому при підрахунку голосів, необхідних для отримання більшості, ті, що утримались, до уваги не беруться, не враховуються також незаповнені чи недійсні бюлетені при таємному голосуванні.

4. У випадку рівної кількості голосів пропозиція вважається відхиленою.

5. Якщо число тих, що утримались, та недійсних або незаповнених бюлетенів перевищує половину числа тих, що проголосували (за, проти, утримався), розгляд питання відкладається на наступне засідання, під час якого ті, що утримались, незаповнені чи недійсні бюлетені враховуватись не будуть.

Для визначення країн, які отримали під час обрання Адміністративної ради та Ради поштової експлуатації одну і ту ж кількість голосів, голова проводить жеребкування.

1. Вибори Генерального директора та заступника Генерального директора Міжнародного Бюро здійснюються таємним голосуванням послідовно на одному або кількох засіданнях, що проходять в один і той же день. Обирається той кандидат, який отримав більшість голосів, поданих присутніми та голосуючими країнами-членами. Проводиться стільки турів голосувань, скільки необхідно, щоб один кандидат отримав цю більшість.

2. Присутніми та голосуючими країнами-членами вважаються країни, які голосують за одного з кандидатів, що послідовно називаються, причому ті, що утримались, а також недійсні або незаповнені бюлетені при підрахунку голосів, необхідні для встановлення більшості, не враховуються.

3. Якщо кількість тих, що утримались, та недійсних чи незаповнених бюлетенів перевищує половину поданих голосів згідно з параграф 2, вибори переносяться на наступне засідання, на якому ті, що утримались, а також недійсні або незаповнені бюлетені не будуть більше враховуватись.

4. Кандидат, який отримав в одному з турів голосування найменшу кількість голосів, знімається.

5. У випадку рівної кількості голосів переходять до першого і навіть другого додаткового голосування, щоб прийти до певного рішення при рівної кількості кандидатів, причому голосування проходить тільки по цих кандидатах. Якщо результат негативний, то переходять до жеребкування. Жеребкування здійснюється головою.

1. У протоколах засідань конгресу та комісій відтворюється хід засідань, стисло викладаються виступи, згадуються пропозиції та результати обговорень. На пленарних засіданнях складаються протоколи, а на засіданнях комісій стислі протоколи.

2. Протоколи засідань комісій можуть бути замінені звітами для конгресу, якщо Адміністративна рада так вирішить. Як правило, робочі групи складають звіт для того органу, до якого вони відносяться.

3. Однак кожний делегат має право просити внести аналітичне доповнення або в подробицях відобразити в протоколі або звіті зроблену ним заяву, за умови передачі тексту французькою мовою до Секретаріату не пізніше двох годин після закінчення засідання.

4. Після того, як серед делегатів була розповсюджена коректура протоколу або звіту, вони мають можливість протягом 24 годин представити свої зауваження до Секретаріату, який, у випадку необхідності, є посередником між зацікавленою особою та головою відповідного засідання.

5. Як правило та з врахуванням параграфа 4, на початку засідань конгресу голова ставить на затвердження протокол попереднього засідання. Така ж процедура встановлена і для комісій, обговорення яких є предметом протоколу або звіту. Протоколи або звіти останніх засідань, які не могли бути затверджені на конгресі або комісіях, затверджуються відповідними головами цих зборів. Міжнародне Бюро враховує також можливі зауваження, які делегати країн-членів повідомлять йому протягом 40 днів після відправки згаданих протоколів.

6. Міжнародному Бюро дозволяється виправляти в протоколах або звітах засідань конгресу та комісій помилки, які не були виявлені під час їх затвердження, згідно з параграфа 5.

1. Як правило, кожний проект акта, наданий Редакційною комісією, розглядається постатейно. Він вважається затвердженим тільки після отримання позитивних результатів голосування в цілому. Для цього голосування застосовується стаття 20, параграф 1.

2. Під час цього розгляду кожна делегація може знову представити пропозицію, яка була прийнята або відхилена на комісії. Повернення до подібних пропозицій може бути тільки за умови, якщо делегація повідомить про це в письмовому вигляді голову конгресу, принаймні за день до засідання, на якому положення, що стосується проекту акта, буде поставлено на затвердження конгресу.

3. Однак, якщо голова вважає це за доцільне для продовження роботи конгресу, можна завжди почати з апеляцій до розгляду проектів актів, представлених Редакційною комісією.

4. Якщо пропозиція схвалена або відхилена конгресом, вона може бути розглянута ще раз тим же конгресом тільки в тому випадку, якщо прохання було підтримане, щонайменше, десятьма делегаціями та схвалена більшістю у дві третини присутніх та голосуючих членів. Ця можливість обмежується пропозиціями, представленими безпосередньо на пленарних засіданнях, враховуючи, що одне і те ж питання може бути переглянуто тільки один раз.

5. Міжнародному Бюро дозволяється виправляти в остаточних актах помилки, які не були помічені при розгляді проектів актів, нумерацію статей та параграфів, а також посилання.

6. Проекти рішень, за винятком тих, які змінюють акти, представлені Редакційною комісією, як правило, розглядаються в цілому. Положення параграфів 2 - 5 також застосовуються до проектів цих рішень.

За рекомендацією свого Бюро конгрес розподіляє дослідження між Адміністративною радою та Радою поштової експлуатації, враховуючи склади та відповідні компетенції цих двох органів так, як вони визначені в статтях 102 та 104 Загального регламенту.

Застереження повинні надаватися в письмовому вигляді французькою мовою (пропозиції стосовно Заключного протоколу) таким чином, щоб вони могли бути розглянутими конгресом до підписання актів.

Акти, остаточно схвалені конгресом, передаються на підписання повноважним представникам.

1. Конгрес може змінювати Внутрішній регламент. Для того, щоб бути поставленими на обговорення, пропозиції стосовно зміни цього Регламенту, якщо тільки вони не представлені яким-небудь органом ВПС, правомочним вносити пропозиції, повинні бути підтримані на конгресі не менше ніж десятьма делегаціями.

2. Для того, щоб бути прийнятими, пропозиції стосовно зміни цього Регламенту повинні бути схваленими, щонайменше, двома третинами країн-членів, представлених на конгресі.

Вчинено в Сеулі 14 вересня 1994 р.