Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ) згідно з текстом Протоколу змін від 3 червня 1999 року

5. Додаткові збори, такі як плата за простій вагона, за зберігання вантажу, за зважування, стягнення яких зумовлюється обставиною, спричиненою одержувачем, або грунтується на поданому ним проханні, завжди сплачуються одержувачем.

6. Залізниця відправлення може вимагати від відправника авансу на покриття витрат, якщо вантажі згідно з її оцінкою піддаються швидкому псуванню або внаслідок своєї низької вартості або властивостей не забезпечують у достатній мірі покриття витрат.

7. Якщо сума витрат, яку зобов'язався сплатити відправник, не може бути точно встановлена при наданні вантажу для перевезення, то ці витрати вносяться до квитанції про оплату вантажу відправником, за якою розрахунок з відправником здійснюється не пізніше ніж через тридцять днів від моменту закінчення терміну доставки. Залізниця може вимагати внесення в заставу під розписку суми, що приблизно відповідає таким витратам. Відправнику після повернення ним розписки видається докладний рахунок витрат, складений відповідно до внесених до квитанції про оплату вантажу відправником записів.

8. Станція відправлення повинна окремо зазначити в накладній та її дублікаті сплачені витрати за транспортування, якщо чинні на станції відправлення приписи не передбачають, що ці витрати зазначаються тільки в дублікаті накладної. У випадку, передбаченому в параграфі 7, ці витрати не повинні зазначатися ні в накладній, ні в її дублікаті.

1. Для кожної відправки може бути оголошена заінтересованість у доставці. Оголошена сума записується до накладної цифрами і виражається у валюті країни відправлення, в іншій визначеній тарифами валюті або в розрахункових одиницях.

2. Збір за заінтересованість у доставці обчислюється за весь відповідний маршрут згідно з тарифами залізниці відправлення.

1. Відправник може обтяжити вантаж накладною платою, сума якої не повинна перевищувати вартості вантажу на момент його прийому на станції відправлення. Сума накладної плати повинна бути виражена у валюті країни відправлення; тарифи можуть передбачати винятки.

2. Залізниця не зобов'язана виплачувати суму накладної плати, якщо ця сума не була сплачена одержувачем. Сума повинна бути надана в розпорядження відправника протягом тридцяти днів після її сплати одержувачем. Після закінчення зазначеного терміну на цю суму нараховуються проценти в розмірі п'яти відсотків річних.

3. Якщо вантаж виданий одержувачу цілком або частково без попереднього стягнення накладної плати, то залізниця має сплатити відправнику суму збитків або шкоди в розмірі не вище суми накладної плати зі збереженням права регресної вимоги до одержувача.

4. За обтяження відправки накладною платою стягується збір, встановлений тарифами. Цей збір повинен бути виплачений також тоді, коли накладна плата скасовується або знижується внаслідок зміни договору перевезення відповідно до параграфа 1 статті 30.

5. Допускаються витрати тільки на підставі чинних на станції відправлення приписів.

6. Суми накладної плати і витрат повинні бути внесені до накладної цифрами.

Відправник відповідає за правильність даних, внесених ним або для нього до накладної. Він відповідає за всі наслідки, спричинені тим, що ці дані є неправильними, неточними, неповними або наведені у непередбаченому для них місці.

1. Якщо залізниця приймає для перевезення вантаж, що має явні ознаки пошкодження, то вона може вимагати, щоб стан цього вантажу був зазначений у накладній.

2. Вантаж, який за своїми властивостями потребує упакування, повинен бути упакованим відправником таким чином, щоб захистити вантаж від повної або часткової втрати та пошкодження під час перевезення, а також щоб запобігти пораненню або завданню шкоди особам, обладнанню або іншим вантажам.

Крім того, упакування повинно відповідати чинним на станції відправлення приписам.

3. Якщо відправник не дотримується положень параграфа 2, залізниця може або відмовити у прийомі вантажу, або вимагати, щоб відправник визнав у накладній відсутність або дефектний стан упакування з його детальним описом.

4. Відправник відповідає за всі наслідки відсутності або дефектного стану упакування. Зокрема, він повинен відшкодувати збитки або шкоду, заподіяні залізниці внаслідок цього. За відсутності у накладній відповідних відомостей тягар доведення відсутності або дефектного стану упакування покладається на залізницю.

5. Додаткові положення або тарифи регулюють позначення вантажних місць відправником.

1. Порядок надання вантажу для перевезення регулюється приписами, чинними на станції відправлення.

2. Навантаження є обов'язком залізниці або відправника відповідно до чинних на станції відправлення приписів, якщо Єдині правила не передбачають інше або якщо в накладній немає посилання на спеціальну угоду між відправником і залізницею.

Якщо навантаження покладене на відправника, то він повинен дотримуватися обмежень завантаження. Якщо на лініях, що використовуються для перевезення, діють різні норми граничного завантаження вагона, то для всього маршруту застосовується найнижча з цих норм. Положення норм граничного завантаження повинні оприлюднюватися у порядку, передбаченому для тарифів. На вимогу відправника залізниця повинна повідомити йому норму граничного завантаження, якої необхідно дотримуватися.

3. Відправник відповідає за всі наслідки незадовільно проведеного ним завантаження і, зокрема, повинен відшкодувати збитки або шкоду, заподіяні залізниці внаслідок цього. Проте до сплати витрат, спричинених виправленням незадовільного завантаження, застосовується стаття 15. Тягар доведення незадовільного завантаження покладається на залізницю.

4. Якщо тільки Єдині правила не передбачають інше, відповідно до міжнародних тарифів вантажі повинні перевозитися у критих вагонах, відкритих вагонах, відкритих вагонах з опонами або у спеціально обладнаних вагонах. Якщо таких міжнародних тарифів немає або вони не містять положень з цього приводу, то на всьому маршруті застосовуються приписи, чинні на станції відправлення.

5. Пломбування вагонів регулюється приписами, чинними на станції відправлення.

Відправник зазначає у накладній кількість і позначення пломб, які він наклав на вагон.

1. Залізниця завжди має право перевірити, чи відповідає вантаж відомостям, внесеним до накладної відправником, і чи дотримані положення щодо перевезення вантажів, які допускаються до перевезення за певних умов.

2. Якщо перевіряється вміст вантажу, то відправника або одержувача, залежно від того, чи відбувається перевірка на станції відправлення або на станції призначення, слід запросити бути присутнім при перевірці. Якщо заінтересована особа не з'явиться або якщо перевірка відбувається у дорозі і якщо законами або нормами держави, в якій відбувається перевірка, не передбачено інше, то при перевірці повинні бути присутні два свідки, які є сторонніми для залізниці особами. Проте залізниця не може перевірити вміст вантажу у дорозі, якщо це не продиктовано експлуатаційними потребами або приписами митниць або інших адміністративних органів.

3. Результат перевірки відомостей накладної заноситься до неї. Якщо перевірку виконано на станції відправлення, то результат також вноситься до дубліката накладної, якщо цей дублікат знаходиться у залізниці.

Якщо вантаж не відповідає відомостям у накладній або не дотримані положення щодо перевезення вантажів, які допускаються до перевезення за певних умов, то вантаж обтяжується витратами на перевірку, якщо тільки вони не були сплачені відразу.

1. Чинні у кожній державі приписи визначають обставини, за яких залізниця повинна визначати масу вантажу або кількість місць, а також фактичну власну вагу вагона.

Залізниця повинна вносити до накладної встановлені результати.

2. Якщо зважування, виконане залізницею після укладення договору перевезення, показує різницю, то маса, визначена станцією відправлення, або, якщо станція відправлення не визначала маси, маса, оголошена відправником, є визначальною для розрахунку вартості перевезення:

a) якщо різниця явно викликана природними властивостями вантажу або атмосферним впливом; або

b) якщо зважування виконано на вагонних вагах і результат відрізняється не більш ніж на два відсотки від маси, визначеної станцією відправлення, або, якщо станція відправлення не визначала маси, від маси, оголошеної відправником.

1. Якщо станцією відправлення або проміжною станцією встановлено завантаження вагона понад норми, то надлишок вантажу може бути вивантажений з вагона, навіть якщо немає підстави для доплати. У відповідному випадку необхідно негайно запитати вказівок відправника, а у разі зміни договору перевезення відповідно до статті 31 - одержувача стосовно надлишку вантажу.

2. Незалежно від оплати доплат, передбачених у статті 24, вартість перевезення надлишку вантажу обчислюється за пройдену відстань по ставках тарифу, що застосовується до основного вантажу. Якщо надлишок вантажу вивантажений, витрати за вивантаження визначаються тарифами залізниці, що виконує це вивантаження.

Якщо правомочна особа розпорядиться доставити надлишок вантажу на станцію призначення основного вантажу або на іншу станцію призначення або повернути його на станцію відправлення, то надлишок вантажу вважається окремою відправкою.

1. Незалежно від оплати різниці вартості перевезення і відшкодування можливих збитків або шкоди, залізниця може стягувати:

a) доплату в розмірі однієї розрахункової одиниці за кожний кілограм маси брутто всього вантажного місця:

(i) у разі зазначення неправильної, неточної або неповної назви речовин і предметів, що не допускаються до перевезення на підставі РІД;

(ii) у разі зазначення неправильної, неточної або неповної назви речовин і предметів, які відповідно до РІД допускаються до перевезення з дотриманням певних умов, або при недотриманні цих умов;

Додаткові положення можуть передбачати інші методи розрахунку доплати, зокрема фіксованої доплати за порожні приватні вагони.

b) доплату в розмірі п'яти розрахункових одиниць за кожні 100 кг завантаження понад норми, якщо вагон був завантажений відправником.

2. Доплати обтяжують вантаж незалежно від місця, де були встановлені факти, що стали підставою для їх стягнення.

3. Сума доплат і підстава для їх стягнення повинні бути зазначені в накладній.

4. Додаткові положення визначають випадки, в яких не стягуються жодні доплати.

Документи для виконання адміністративних формальностей.

1. Відправник повинен долучити до накладної документи, необхідні для виконання перед видачею вантажу формальностей, які вимагаються митницями або іншими адміністративними органами. Ці документи можуть стосуватися тільки вантажів, що обіймаються однією і тією самою накладною, якщо інше не передбачено приписами митниць або інших адміністративних органів або тарифів.

Проте, якщо ці документи не долучені до накладної або їх повинен надати одержувач, то відправник повинен зазначити в накладній станцію, митну установу або установу іншого органу, де відповідні документи будуть надані в розпорядження залізниці і де ці формальності повинні бути виконані. Якщо відправник буде особисто присутній або буде представлений уповноваженою ним особою при виконанні формальностей, які вимагаються митницями або іншими адміністративними органами, то достатньо, якщо документи будуть надані при виконанні зазначених формальностей.

2. Залізниця не зобов'язана перевіряти, чи додані документи є достатніми і правильними.

3. Відправник відповідає перед залізницею за будь-які збитки або шкоду, заподіяні через відсутність, недостатність або неправильність цих документів, якщо в цьому не було вини залізниці.

У разі своєї вини залізниця відповідає за наслідки, що виникли в результаті втрати, невикористання або неправильного використання документів, зазначених у накладній і долучених до неї або переданих у розпорядження залізниці. Проте можливе відшкодування не повинно перевищувати відшкодування за втрату вантажу.

4. Відправник повинен дотримуватися приписів митниць або інших адміністративних органів щодо упакування і покриття вантажу опонами. Якщо відправник не упакував або не покрив вантаж опонами відповідно до цих приписів, то це може зробити залізниця; витрати, що виникають у зв'язку з цим, обтяжують вантаж.

5. Залізниця може відмовитись від відправок, в яких пломби, накладені митницями або іншими адміністративними органами, пошкоджені або знаходяться у незадовільному стані.

1. У дорозі формальності, які вимагаються митницями або іншими адміністративними органами, виконуються залізницею. Проте залізниця може доручити цей обов'язок уповноваженій нею особі.

2. При виконанні цих формальностей залізниця відповідає за свою вину або вину уповноваженої нею особи. Проте можливе відшкодування не повинно перевищувати відшкодування за втрату вантажу.

3. Відправник вказівкою в накладній або одержувач розпорядженням відповідно до статті 31 можуть вимагати:

a) щоб він сам або уповноважена ним особа були присутні при виконанні цих формальностей для надання всіх потрібних відомостей і роз'яснень;

b) щоб він сам або уповноважена ним особа виконали ці формальності у тій мірі, в якій це дозволяють закони і норми держави, в якій ці формальності виконуються;

c) щоб він сам або уповноважена ним особа, коли вони присутні при виконанні цих формальностей або виконують їх, сплатили мито та інші витрати в тій мірі, в якій таку сплату дозволяють закони і норми держави, в якій ці формальності виконуються.

Ні відправник, ні одержувач, що має право розпорядження, ні уповноважена ними особа не можуть заволодіти вантажем.

4. Якщо відправник для виконання формальностей визначив станцію, на якій чинні приписи не дозволяють виконання цих формальностей, або якщо він визначив для цього інший спосіб дії, який не може бути виконаний, то залізниця діє так, як вона вважає за найвигідніше для правомочної особи, і повідомляє відправника про вжиті заходи.

Якщо відправник відміткою в накладній зобов'язався оплатити витрати, що включають мито, залізниця на свій вибір може виконати митні формальності або в дорозі, або на станції призначення.

5. З дотриманням винятку, передбаченого у другому абзаці параграфа 4 одержувач може виконати митні формальності на станції призначення, якщо на цій станції є митна установа і накладною вимагається очистка від митних формальностей на станції призначення, або за відсутності такої вимоги, якщо вантаж прибуває під митним контролем. Одержувач може також виконати ці формальності на станції призначення, на якій немає митної установи, якщо це допускають закони і норми держави або якщо попередньо отримано дозволи залізниці і митниці. Для виконання одного з цих правил необхідна попередня оплата витрат, які обтяжують вантаж.

Проте залізниця може діяти відповідно до параграфа 4, якщо одержувач не забрав накладну протягом терміну, передбаченого чинними на станції призначення приписами.

1. Терміни доставки встановлюються або угодами між залізницями, що беруть участь у перевезенні, або міжнародними тарифами, що застосовуються від станції відправлення до станції призначення. Для певних спеціальних перевезень і на певних маршрутах ці терміни можуть також встановлюватися на підставі планів перевезення, що застосовуються між заінтересованими залізницями. У цьому разі вони повинні бути включені до міжнародних тарифів або спеціальних угод, які у разі необхідності можуть передбачати відхилення від нижченаведених параграфів 3-9.

Всі ці терміни у жодному випадку не можуть перевищувати термінів, що випливають з наведених нижче параграфів.

2. За відсутності визначених термінів доставки, передбачених у параграфі 1, з дотриманням наступних параграфів максимальними термінами доставки є:

a) для вагонних відправок:

термін відправлення ............................ 12 годин;

термін перевезення вантажу на кожні 400 км маршруту ....... 24 години;

b) для дрібних відправок:

термін відправлення ........................... 24 години;

термін перевезення вантажу на кожні 200 км маршруту ....... 24 години;

Всі відстані відносяться до відстаней в кілометрах, які містяться у тарифах.

3. Термін відправлення обчислюється тільки один раз, незалежно від числа залізниць, що беруть участь у перевезенні. Термін перевезення обчислюється на загальну відстань між станцією відправлення і станцією призначення.

4. Залізниця може встановлювати додаткові терміни доставки визначеної тривалості для таких випадків:

a) для відправок, що надаються до перевезення або видаються поза станцією;

b) для відправок, що перевозяться:

(i) лініями з різною шириною колії;

(ii) морськими або внутрішніми водними шляхами;

(iii) автомобільними шляхами, якщо немає залізничного сполучення;

c) для відправок, до яких застосовуються знижені ставки вартості перевезення відповідно до спеціальних або виняткових внутрішніх тарифів;

d) у надзвичайних обставинах, які призводять до незвичного збільшення перевезень або до незвичних експлуатаційних ускладнень.

5. Додаткові терміни, передбачені у пунктах a)-c) параграфа 4, повинні бути наведені у тарифах або приписах, оприлюднених належним чином у кожній державі.

Терміни, передбачені в пункті d) параграфа 4, повинні бути опубліковані і не можуть набути чинності до їхнього опублікування.

6. Перебіг терміну доставки починається опівночі, що наступає після прийому вантажу для перевезення.

7. Якщо немає вини залізниці, термін доставки продовжується на час затримки, що сталася внаслідок:

a) перевірки відповідно до статті 21 і параграфа 1 статті 22, в ході якої виявлені відхилення від відомостей, наведених у накладній;

b) виконання формальностей, які вимагаються митницями або іншими адміністративними органами;

c) зміни договору перевезення відповідно до статті 30 або 31;

d) спеціальних заходів з догляду, який повинен надаватися вантажу;

e) перевантаження вантажу або виправлення незадовільного завантаження вантажу відправником;

f) будь-якої перерви в сполученні, що тимчасово робить неможливим початок або продовження перевезення.

Причина і тривалість такого продовження зазначається у накладній. У відповідних випадках ці продовження можуть бути доказані в інший спосіб.

8. Перебіг терміну доставки призупиняється в неділю і у встановлені законом святкові дні. Він призупиняється по суботах, якщо чинні в державі приписи передбачають у ці дні призупинення термінів доставки для внутрішнього залізничного сполучення.

9. Якщо термін доставки повинен закінчитися після закінчення робочих годин станції призначення, то цей термін закінчується через дві години після наступного початку роботи станції.

10. Термін доставки вважається дотриманим, якщо до його закінчення:

a) одержувач поінформований про прибуття вантажу і вантаж готовий для передачі у розпорядження одержувача, коли йдеться про відправки, які повинні бути видані на станції і про прибуття яких слід повідомляти одержувача;

b) вантаж готовий для передачі у розпорядження одержувача, коли йдеться про відправки, які повинні бути видані на станції і про прибуття яких не слід повідомляти одержувача;

c) вантаж переданий у розпорядження одержувача, коли йдеться про відправки, які повинні бути видані за межами станції.

1. Залізниця повинна вручити накладну і видати вантаж одержувачу на станції призначення після отримання від одержувача квитанції і оплати ним покладених на нього залізницею витрат.

Прийняття накладної зобов'язує одержувача оплатити залізниці покладені на нього витрати.

2. Прирівнюються до видачі вантажу одержувачу, якщо виконуються відповідно до чинних на станції призначення приписів:

a) передача вантажу митниці або податковій установі до їхніх приміщень або складів, якщо останні не знаходяться під наглядом залізниці;

b) передача вантажу на склад залізниці, експедитора або на склад громадського користування.

3. Чинні на станції призначення приписи або угоди з одержувачем визначають, чи має залізниця право або обов'язок доставляти вантаж одержувачу за межі станції призначення, тобто на під'їзні колії, до помешкання одержувача або на склад залізниці. Якщо залізниця доставляє вантаж або забезпечує його доставку на під'їзні колії одержувача, до його помешкання або на склад, то вантаж вважається виданим від моменту цієї доставки. Якщо між залізницею і користувачем під'їзних колій немає угоди про інше, то дії, які викопує залізниця за рахунок і під керівництвом цього користувача, не охоплюються договором перевезення.

4. Після прибуття вантажу на станцію призначення одержувач може вимагати від залізниці вручення йому накладної і видачі вантажу.

Якщо встановлено втрату вантажу або вантаж не прибув до закінчення терміну, передбаченого в параграфі 1 статті 39, одержувач може від свого власного імені обстоювати перед залізницею свої права, що виникають з договору перевезення.

5. Правомочна особа може відмовлятися від прийому вантажу навіть після отримання накладної і сплати витрат доти, доки не буде задоволена вимога цієї особи про встановлення збитків або шкоди, про наявність яких ця особа стверджує.

6. У всьому іншому видача вантажу здійснюється відповідно до приписів, чинних на станції призначення.

1. Якщо тариф застосований неправильно або при розрахунку чи стягненні плат припущена помилка, то недоплати повинні бути сплачені, а переплати повернені.

Недоплата сплачується, а переплата повертається, якщо різниця перевищує 8 розрахункових одиниць для однієї накладної. Повернення здійснюється у безсуперечному порядку.

2. Якщо одержувач не забрав накладну, недоплачені суми сплачує залізниці відправник. Якщо одержувач забрав накладну або договір перевезення було змінено відповідно до статті 31, відправник зобов'язаний доплатити тільки по тих витратах, які він зобов'язувався сплатити згідно зі зробленими ним записами у накладній. Решту недоплати зобов'язаний сплатити одержувач.

3. На суми, заборговані відповідно до цієї статті, нараховуються проценти у розмірі п'яти відсотків річних від дня отримання вимоги про сплату або від дня подання претензії, передбаченої статтею 53, або, якщо не було ні вимоги про сплату, ні подання претензії, - від дня пред'явлення позову.

Якщо правомочна особа не надасть залізниці протягом належного встановленого для неї терміну підтверджувальні документи, необхідні для остаточного врегулювання претензії, нарахування відсотків припиняється від закінчення цього встановленого терміну і до фактичної передачі таких документів.

1. Відправник шляхом додаткових розпоряджень може змінити договір перевезення, вимагаючи:

a) вилучення вантажу зі станції відправлення;

b) затримання вантажу в дорозі;

c) відстрочення видачі вантажу;

d) видачі вантажу не одержувачу, а іншій особі, зазначеній у накладній;

e) видачі вантажу на іншій станції, ніж станція призначення, зазначена в накладній;

f) повернення вантажу на станцію відправлення;

g) обтяження вантажу накладною платою;

h) збільшення, зменшення або відміни накладної плати;

i) прийняття на свій рахунок витрат за неоплачену наперед відправку або додаткового прийняття на себе оплати витрат відповідно до параграфа 2 статті 15.

Тарифи залізниці відправлення можуть передбачати недопустимість розпоряджень, зазначених у пунктах g)-i).

Додаткові положення або міжнародні тарифи, чинні у відносинах між залізницями, що беруть участь у перевезенні, можуть допускати розпорядження, не зазначені вище.

У жодному разі розпорядження не повинні спричинити поділу відправки.

2. Такі розпорядження повинні бути складені у вигляді заяви у формі, встановленій залізницею.

Ця заява повинна бути також внесена і підписана відправником у дублікаті накладної, який повинен бути пред'явлений залізниці. Підпис може мати друковану форму або бути замінений штемпелем відправника.

Будь-яке розпорядження, видане в іншій формі, ніж передбачена, є недійсним.

3. Якщо залізниця виконує розпорядження відправника, не вимагаючи подання дубліката, у той час, як його передано одержувачу, то вона відповідає перед одержувачем за збитки або шкоду, завдані цим. Проте можливе відшкодування не повинно перевищувати суми, передбаченої у разі втрати вантажу.

4. Право відправника змінювати договір перевезення втрачається, навіть якщо в нього знаходиться дублікат накладної, у тих випадках, коли одержувач:

a) забрав накладну;

b) прийняв вантаж;

c) скористався своїми правами відповідно до параграфа 4 статті 28;

d) має право відповідно до статті 31 віддавати розпорядження, як тільки відправка увійшла на митну територію країни призначення.

З цього моменту залізниця повинна дотримуватися розпоряджень і вказівок одержувача.

1. Якщо відправник не взяв на себе оплату пов'язаних із перевезенням витрат у державі призначення і не вніс до накладної запис "Одержувач не правомочний давати додаткові розпорядження", то одержувач може шляхом додаткових розпоряджень змінити договір перевезення, вимагаючи:

a) зупинки вантажу в дорозі;

b) відстрочення видачі вантажу;

c) видачі вантажу в країні призначення не одержувачу, а іншій особі, зазначеній у накладній;

d) видачі вантажу в країні призначення на іншій станції, ніж станція призначення, зазначена в накладній, якщо міжнародні тарифи не містять інших положень;

e) виконання формальностей, які вимагаються митницями або іншими адміністративними органами, відповідно до параграфа 3 статті 26.

Додаткові положення або міжнародні тарифи, чинні у відносинах між залізницями, що беруть участь у перевезенні, можуть допускати розпорядження, не зазначені вище.

У жодному разі розпорядження не повинні спричинити поділу відправки.

Розпорядження одержувача підлягають виконанню лише після того, як відправка увійшла на митну територію країни призначення.

2. Такі розпорядження повинні бути складені у вигляді заяви у формі, встановленій залізницею.

Будь-яке розпорядження, видане в іншій формі, ніж передбачена, є недійсним.

3. Право одержувача змінювати договір перевезення втрачається у тих випадках, коли він:

a) забрав накладну;

b) прийняв вантаж;

c) скористався своїми правами відповідно до параграфа 4 статті 28;

d) визначив відповідно до пункту c) параграфа 1 особу, яка забрала накладну, прийняла вантаж або скористалася своїми правами відповідно до параграфа 4 статті 28.

4. Якщо одержувач віддав розпорядження про видачу вантажу іншій особі, то ця особа не має права змінювати договір перевезення.

1. Залізниця не може ні відмовитися від виконання розпоряджень, відданих відповідно до статей 30 або 31, ні відкласти їхнє виконання, крім випадків, коли:

a) їхнє виконання є вже неможливим у момент їх надходження на станцію, яка повинна їх виконати;

b) їхнє виконання порушило б нормальну експлуатаційну роботу;

c) зміна станції призначення суперечить законам і нормам держави, зокрема приписам митниць або інших адміністративних органів;

d) при зміні станції призначення вартість вантажу за оцінкою залізниці не покриває всіх витрат, що обтяжили б вантаж при його доставці до нової станції призначення, якщо тільки ці витрати не оплачені або їхня оплата не гарантована негайно.

Особа, що віддала розпорядження, повинна бути якнайшвидше поінформована про перешкоди для виконання цих розпоряджень.

Якщо залізниця не могла передбачити цих перешкод, то особа, яка віддала розпорядження, відповідає за всі наслідки, що виникають з початком їх виконання залізницею.

2. Витрати, пов'язані з виконанням розпорядження, за винятком тих, що виникли з вини залізниці, повинні бути оплачені відповідно до статті 15.

3. Із дотриманням положень параграфа 1 залізниця відповідає у разі її вини за наслідки невиконання або неналежного виконання розпорядження. Проте можливе відшкодування не повинно перевищувати суми, передбаченої у разі втрати вантажу.

1. У разі наявності перешкоди для перевезення залізниця вирішує, чи вигідніше у звичайному порядку продовжити перевезення вантажу зі зміною маршруту, чи в інтересах відправника належить запитати його вказівок, повідомивши відправнику всю потрібну інформацію, яка є у розпорядженні залізниці.

Якщо немає вини залізниці, вона може стягнути вартість перевезення за фактично пройдений маршрут і керуватися термінами доставки, що відповідають цьому маршруту.

2. Якщо подальше перевезення вантажу неможливе, залізниця запитує вказівок відправника. Залізниця не зобов'язана запитувати таких вказівок у разі наявності тимчасової перешкоди внаслідок заходів, вжитих відповідно до параграфа 4 статті 3.

3. Відправник може вносити до накладної вказівки на випадок виникнення перешкоди для перевезення.

Якщо за оцінкою залізниці ці вказівки не можуть бути виконані, вона запитує нових вказівок.

4. Якщо вказівки відправника змінюють одержувача або станцію призначення або вони даються станції, на якій знаходиться вантаж, відправник повинен внести свої вказівки до дубліката накладної і представити його залізниці.

5. Якщо залізниця дотримується вказівок відправника, не вимагаючи представлення дубліката, і якщо відправник передав дублікат одержувачу, то залізниця відповідає перед одержувачем за спричинені з цього приводу збитки або шкоду. Проте можливе відшкодування не повинно перевищувати суми, передбаченої у разі втрати вантажу.

6. Якщо після одержання повідомлення про перешкоду для перевезення відправник не дає протягом розумного терміну можливих до виконання вказівок, залізниця діє відповідно до приписів про перешкоди для видачі вантажу, чинних на місці затримки вантажу.

Якщо вантаж був проданий, виручку від продажу за відрахуванням плат, що обтяжують вантаж, належить надати в розпорядження відправника. Якщо виручка менша за ці витрати, відправник повинен сплатити різницю.

7. Якщо перешкода для перевезення усунена до надходження вказівок відправника, вантаж повинен бути направлений на станцію призначення без очікування вказівок. Відправника належить сповістити про це якнайшвидше.

8. Якщо перешкода для перевезення виникла після того, як одержувач змінив договір перевезення відповідно до статті 31, залізниця повинна сповістити цього одержувача. Положення параграфів 1, 2, 6, 7 і 9 застосовуються за аналогією.

9. Якщо немає вини залізниці, то у разі наявності перешкоди для перевезення вона може стягувати плату за простій вагона.

10. Для перевезень, що виконуються відповідно до статті 33, застосовуються положення статті 32.

1. У разі наявності перешкоди для видачі вантажу залізниця повинна негайно повідомити про це відправника, запитуючи його вказівок.

2. Якщо перешкода для видачі вантажу усунена до одержання станцією призначення вказівок відправника, вантаж повинен бути виданий одержувачу. Відправника належить негайно поінформувати про це.

3. Якщо одержувач відмовляється від прийняття вантажу, відправник має право давати вказівки, навіть якщо він не може пред'явити дублікат накладної.

4. Відправник може вказівкою в накладній також вимагати, щоб у разі наявності перешкоди для видачі вантаж був йому негайно відправлений назад у звичайному порядку. В іншому випадку необхідна його чітко виражена згода.

5. У випадках, не передбачених вищенаведеним, залізниця, відповідальна за видачу вантажу, діє відповідно до чинних у місці видачі положень.

Якщо вантаж був проданий, то виручку від продажу за відрахуванням плат, що обтяжують вантаж, належить надати в розпорядження відправника. Якщо виручка менша за ці витрати, відправник повинен заплатити різницю.

6. Якщо перешкода для видачі вантажу виникла після того, як одержувач змінив договір перевезення відповідно до статті 31, залізниця повинна сповістити цього одержувача. Положення параграфів 1, 2 і 6 застосовуються за аналогією.

7. Для перевезень, що виконуються відповідно до статті 34, застосовуються положення статті 32.

1. Залізниця, що прийняла для перевезення вантаж із накладною, відповідає за виконання перевезення на всьому маршруті до видачі.

2. Кожна наступна залізниця самим прийняттям вантажу з накладною стає стороною договору перевезення відповідно до умов цього документа і приймає зобов'язання, які з нього випливають, не порушуючи положень параграфа 3 статті 55, що стосуються залізниці призначення.

1. Залізниця відповідає за збитки або шкоду, заподіяні внаслідок повної або часткової втрати або пошкодження вантажу від моменту прийому для перевезення до моменту видачі, а також за збитки або шкоду, заподіяні внаслідок прострочення доставки.

2. Залізниця звільняється від цієї відповідальності, якщо втрата, пошкодження або прострочення доставки сталися з вини правомочної особи, у зв'язку з розпорядженням правомочної особи, що не було спричинене виною залізниці, а також у зв'язку з власними дефектами вантажу (внутрішнє псування, природній убуток тощо) або обставинами, яких залізниця не могла уникнути і наслідкам яких не могла запобігти.

3. Залізниця звільняється від цієї відповідальності, якщо втрата або пошкодження виникають у зв'язку з особливим ризиком, властивим одній або кільком таким обставинам:

a) перевезенню, що здійснюється у відкритому вагоні на підставі відповідних положень або на підставі угоди між залізницею і відправником, на яку є посилання в накладній;

b) відсутності або незадовільному стану упакування вантажів, які за своїми природними властивостями піддаються втраті або пошкодженню за відсутності упакування або при його поганому стані;

c) навантаженню, виконаному відправником або розвантаженню, виконаному одержувачем на підставі відповідних положень або на підставі угоди між залізницею і відправником, на яку є посилання в накладній, або на підставі угоди між залізницею і одержувачем;

d) незадовільному навантаженню, виконаному відправником на підставі відповідних положень або на підставі угоди між залізницею і відправником, на яку є посилання в накладній;

e) виконанню відправником, одержувачем або уповноваженою ними особою формальностей, що вимагаються митницями або іншими адміністративними органами.

f) природним властивостям деяких вантажів, внаслідок яких вони схильні піддаватися повній або частковій втраті або пошкодженню, зокрема в результаті поломки, іржавіння, внутрішнього і самовільного псування, усихання, утрушування;

g) неправильному, неточному або неповному найменуванню предметів, які не допускаються до перевезення або які допускаються тільки з дотриманням певних умов, або невиконанню відправником передбачених заходів безпеки для предметів, що допускаються до перевезення з дотриманням особливих умов;

h) перевезенню живих тварин;

i) перевезенню, яке на підставі відповідних положень або на підставі угоди між залізницею і відправником, на яку є посилання в накладній, повинно здійснюватися у супроводі провідника, якщо втрата або пошкодження виникли внаслідок небезпеки, якій повинен був запобігти провідник.

1. Доведення того, що втрата, пошкодження або прострочення доставки спричинені однією з визначених у параграфі 2 статті 36 причин, покладається на залізницю.

2. Якщо залізниця встановлює, що з огляду на обставини конкретного випадку втрата або пошкодження могли виникнути через один або декілька визначених у параграфі 3 статті 36 особливих ризиків, то вважається, що саме так і було. Проте правомочна особа зберігає за собою право довести, що втрата або пошкодження не виникли цілком або частково в результаті одного з цих ризиків.

Ця презумпція не застосовується у випадку, передбаченому в пункті a) параграфа 3 статті 36, якщо має місце втрата у ненормально великих розмірах або втрата цілих місць вантажу.

1. Якщо вантаж, наданий для перевезення відповідно до Єдиних правил, перевідправлений згідно з цими ж Правилами і якщо після перевідправлення встановлюється часткова втрата або пошкодження, то вважається, що часткова втрата або пошкодження сталися під час дії останнього договору перевезення, якщо вантаж залишався під наглядом залізниці і був перевідправлений у такому стані, в якому він прибув на станцію перевідправлення.

2. Ця презумпція застосовується також тоді, коли договір перевезення, що діяв до перевідправлення, не підпадав під дію Єдиних правил, якщо ці Правила можна було застосувати для прямого перевезення від початкової станції відправлення до кінцевої станції призначення.

Також ця презумпція застосовується тоді, коли договір перевезення, що діяв до перевідправлення, був укладений на підставі подібної міжнародної угоди про прямі міжнародні залізничні перевезення і ця угода містить таку ж юридичну презумпцію на користь вантажів, відправлених відповідно до Єдиних правил.

1. Правомочна особа може без надання подальших доказів вважати вантаж втраченим, якщо його не видано або не надано в розпорядження одержувача протягом тридцяти днів після закінчення терміну доставки.

2. При одержанні відшкодування за втрачений вантаж правомочна особа може письмово поставити вимогу відносно того, щоб вона була негайно поінформована у разі віднайдення вантажу протягом одного року від моменту виплати відшкодування. Залізниця видає письмове підтвердження такої вимоги.

3. Протягом тридцяти днів після одержання такого повідомлення правомочна особа може вимагати, щоб вантаж був виданий їй на будь-якій зі станцій маршруту. У такому разі ця особа повинна сплатити витрати за перевезення вантажу від станції відправлення до станції, де має відбутися видача, і повернути отримане відшкодування за відрахуванням будь-яких включених зборів. Проте ця особа зберігає свої права на відшкодування за прострочення доставки відповідно до статей 43 і 46.

4. За відсутності вимоги, передбаченої у параграфі 2, або вказівок протягом терміну, визначеного у параграфі 3, або у разі, коли вантаж виявлений після закінчення одного року від виплати відшкодування, залізниця розпоряджається вантажем відповідно до законів і норм держави, що має юрисдикцію над нею.

1. У разі повної або часткової втрати вантажу з тим, щоб виключити інші відшкодування, залізниця повинна виплатити компенсацію, розраховану за біржовою ціною, або, за відсутності такої ціни, за ринковою ціною, або, за відсутності однієї і другої ціни, за споживчою вартістю вантажів подібного роду і гатунку на день і в місці, в якому вантаж прийнятий для перевезення.

2. Відшкодування не повинно перевищувати 17 розрахункових одиниць за кожний відсутній кілограм маси брутто.

3. Крім того, залізниця повинна відшкодувати вартість перевезення, мито та інші суми, витрачені в зв'язку з перевезенням втраченого вантажу.

1. По відношенню до вантажів, які внаслідок своїх природних властивостей допускають, як правило, природній убуток під час перевезення, залізниця відповідає, незалежно від пройденої вантажем відстані, лише за ту частину убутку, яка перевищує нижченаведені норми:

a) два відсотки від маси рідких або зданих для перевезення у вологому стані вантажів;

b) один відсоток від маси сухих вантажів.

2. Обмеження відповідальності, передбачене в параграфі 1, не може застосовуватися, якщо за обставинами цього випадку доведено, що зменшення маси не є наслідком причин, які обгрунтовують допустимі норми.

3. Якщо декілька місць вантажу перевозяться за однією накладною, то убуток у дорозі обчислюється для кожного місця, якщо його маса при відправленні окремо зазначена в накладній або може бути встановлена в інший спосіб.

4. У разі повної втрати вантажу або втрати місць вантажу при розрахунку відшкодування не застосовується жодне відрахування на убуток у дорозі.

5. Положення цієї статті не порушують положень статей 36 і 37.

1. У разі пошкодження вантажу з тим, щоб виключити інші відшкодування, залізниця повинна виплатити компенсацію, еквівалентну зниженню вартості вантажу. Її розмір розраховується із застосуванням до вартості вантажу, визначеної відповідно до статті 40, відсоткового розміру зниження вартості вантажу, встановленого в місці призначення.

2. Відшкодування не може перевищувати:

a) якщо весь вантаж зазнав зменшення вартості в результаті пошкодження - суми, яку належало б заплатити у разі втрати всього вантажу,

b) якщо тільки частина вантажу зазнала зменшення вартості в результаті пошкодження - суми, яку належало б заплатити у разі втрати частини, що зазнала зменшення вартості.

3. Крім того, залізниця повинна повернути у визначеній у параграфі 1 пропорції витрати, передбачені у параграфі 3 статті 40.

1. Якщо збитки або шкода, включаючи пошкодження вантажу, спричинені простроченням доставки, залізниця повинна виплатити відшкодування, сума якого не може перевищувати чотирикратного розміру вартості перевезення.

2. У разі повної втрати вантажу відшкодування, передбачене в параграфі 1, не може долучатися до відшкодування, передбаченого у статті 40.

3. У разі часткової втрати вантажу компенсація, передбачена в параграфі 1, не може перевищувати потрійного розміру вартості перевезення невтраченої частини вантажу.

4. У разі пошкодження вантажу, що не є наслідком прострочення доставки, відшкодування, передбачене в параграфі 1, у разі необхідності долучається до відшкодування, передбаченого у статті 42.

5. У жодному разі відшкодування, передбачене в параграфі 1, разом з відшкодуваннями, передбаченими в статтях 40 і 42, не повинні в сумі перевищувати відшкодування, яке належало б заплатити у разі повної втрати вантажу.

6. Залізниця може передбачити в міжнародних тарифах або спеціальних угодах інші способи відшкодування, ніж передбачені в параграфі 1, якщо відповідно до параграфа 1 статті 27 термін доставки був встановлений на підставі планів перевезення.

Якщо у цьому разі терміни доставки, передбачені в параграфі 2 статті 27, будуть перевищені, то правомочна особа може вимагати або відшкодування, передбачене у параграфі 1 цієї статті, або відшкодування, встановлене в міжнародних тарифах або спеціальних угодах.

Обмеження відповідальності, передбачені у статтях 25, 26, 30, 32, 33, 40, 42, 43, 45 і 46, не застосовуються, якщо доведено, що збитки або шкода виникли внаслідок дії або бездіяльності з боку залізниці з наміром завдати такі збитки або шкоду або через недбалість із усвідомленням того, що такі збитки або шкода можуть бути заподіяні.

Якщо залізниця спеціальними або винятковими тарифами, що містять знижки вартості перевезення, обчисленої за звичайними тарифами, визнає особливі умови перевезення, то вона може обмежити відшкодування, належне правомочній особі у разі прострочення доставки настільки, наскільки таке обмеження передбачено тарифом.

Якщо ці особливі умови перевезення застосовуються тільки на частині маршруту, то на це обмеження можна посилатися тільки тоді, коли факт, що обгрунтовує відшкодування, мав місце на цій частині маршруту.

Якщо оголошена заінтересованість у доставці, то крім відшкодувань, передбачених у статтях 40, 42, 43 і 45, можна також вимагати відшкодування інших доведених збитків і шкоди у розмірі не більше оголошеної суми заінтересованості в доставці.

1. Якщо для розрахунку відшкодування потрібно конвертувати суми, виражені в іноземній валюті, то перерахунок здійснюється за курсом дня і місця сплати відшкодування.

2. Правомочна особа може вимагати нарахування процентів на відшкодування в розмірі п'яти відсотків річних, починаючи від дня подання претензії відповідно до статті 53 або, якщо претензія не була заявлена, від дня пред'явлення позову.

3. Проценти нараховуються лише тоді, коли компенсація перевищує 8 розрахункових одиниць на кожну накладну.

4. Якщо правомочна особа протягом визначеного їй відповідного терміну не надає залізниці підтверджувальні документи, необхідні для остаточного врегулювання претензії, то нарахування процентів припиняється від закінчення цього встановленого терміну до фактичної передачі таких документів.

1. При залізнично-морських перевезеннях лініями і шляхами, зазначеними у параграфі 2 статті 2 Конвенції, кожна держава може, вимагаючи внесення відповідного запису до списку ліній і шляхів, що підпорядковуються Єдиним правилам, доповнити підстави для звільнення від відповідальності згідно зі статтею 36 сукупністю нижченаведених причин.

Перевізник може посилатися на ці причини тільки в тому разі, якщо він доведе, що втрата, пошкодження або прострочення доставки вантажу сталися під час перевезення морем від моменту навантаження на борт судна до розвантаження із судна.

Причинами звільнення від відповідальності є:

a) дії, недбалість або недогляд капітана, команди судна, лоцмана або працівників перевізника при навігації або управлінні судном;

b) непридатність судна до мореплавства, якщо перевізник доведе, що вона не є наслідком недостатньої дбайливості з його боку про утримання судна придатним до мореплавства, про спорядження належною командою, обладнанням і запасами, або також про забезпечення придатності і безпечності всіх призначених для завантаження частин судна для прийому, перевезення і збереження вантажу;