Угода між Державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил (укр/рос)

Держави-учасниці Північноатлантичного Договору, вчиненого у Вашингтоні 4 квітня 1949 р., та держави, які приймають запрошення до участі у програмі "Партнерство заради миру", запропонованої та підписаної главами держав та урядів держав-членів Організації Північноатлантичного Договору в Брюсселі 10 січня 1994 р., і приєднуються до Рамкового документа "Партнерство заради миру";

складаючи разом Держави, що беруть участь у програмі "Партнерство заради миру";

вважаючи, що збройні сили однієї Держави-учасниці цієї Угоди можуть бути послані та прийняті, за домовленістю, на територію іншої Держави-учасниці;

маючи на увазі, що рішення посилати та приймати збройні сили залишається предметом окремих домовленостей між Державами-учасницями, яких це стосується;

бажаючи, проте, визначити статус таких збройних сил під час їх знаходження на території іншої Держави-учасниці;

посилаючись на Угоду між Сторонами Північноатлантичного Договору щодо статусу їхніх збройних сил, яку вчинено у Лондоні 19 червня 1951 р.;

домовились про таке:

Крім того, якщо інше не передбачено цією Угодою та будь-яким додатковим протоколом по відношенню до її Сторін, всі Держави-учасниці цієї Угоди застосовують положення Угоди між Сторонами Північноатлантичного Договору щодо статусу їхніх збройних сил, яку вчинено у Лондоні 19 червня 1951 р. та яка надалі іменується НАТО УСЗС, таким чином, ніби всі Держави-учасниці цієї Угоди є Сторонами НАТО УСЗС.

(1) На додаток до регіону, на який поширюється НАТО УСЗС, ця Угода застосовується на території всіх Держав-учасниць Угоди, які не є Сторонами НАТО УСЗС.

(2) Для цілей цієї Угоди посилання в НАТО УСЗС на регіон дії Північноатлантичного Договору вважають такими, що включають і території, які визначені в пункті 1 цієї Статті, а посилання на Північноатлантичний Договір вважають таким, що включають програму "Партнерство заради миру".

З метою імплементації цієї Угоди стосовно питань залучених Сторін, які не є Сторонами НАТО УСЗС, положення НАТО УСЗС, в яких передбачено подання запитів або спірних питань, які будуть подаватись на розгляд Північноатлантичної Ради, Голови Північноатлантичної Ради представників або арбітра, тлумачаться таким чином, щоб вимагати від відповідних Сторін вести переговори поміж собою, не звертаючись за сторонньою допомогою.

Ця Угода може бути доповнена або змінена іншим чином відповідно до міжнародного права.

(1) Ця Угода є відкритою для підписання будь-якою державою, яка є або договірною Стороною НАТО УСЗС, або яка приймає запрошення до участі в програмі "Партнерство заради миру" та приєднується до Рамкового документа "Партнерство заради миру".

(2) Ця Угода є предметом ратифікації, прийняття чи затвердження.

Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження передаються на зберігання Уряду Сполучених Штатів Америки, який повідомляє всі держави, що підписали Угоду, про кожну таку передачу.

(3) Через тридцять днів після підписання цієї Угоди трьома державами, серед яких хоча б одна є Стороною НАТО УСЗС, та одна з яких прийняла запрошення до програми "Партнерство заради миру" і приєдналась до Рамкового документа "Партнерство заради миру", що передали свої ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження, ця Угода набуває чинності щодо цих держав. Вона набуває чинності щодо кожної іншої держави, що її підписала, через тридцять днів після дати передачі ратифікаційних грамот або документів про прийняття чи затвердження.

Ця Угода може бути денонсована будь-якою Стороною цієї Угоди шляхом надання свого письмового повідомлення про її денонсацію Уряду Сполучених Штатів Америки, який інформуватиме всі інші держави, що її підписали, про кожне таке повідомлення.

Денонсація набуває чинності через один рік після отримання повідомлення Урядом Сполучених Штатів Америки.

Після закінчення терміну в один рік ця Угода припиняє свою дію для Сторони, яка її денонсує, за винятком улагодження значних претензій, які виникли до набуття чинності денонсацією для цієї Сторони, але продовжує діяти для Сторін, які залишилися.

На посвідчення цього, нижчепідписані, належним чином уповноважені своїми відповідними Урядами, підписали цю Угоду.

Вчинено в Брюсселі 19 червня 1995 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу, в одному примірнику, який передається для зберігання в архівах Уряду Сполучених Штатів Америки. Уряд Сполучених Штатів Америки передає завірені копії всім державам, що її підписали.

Государства-участники Североатлантического договора, подписанного в Вашингтоне 4 апреля 1949 года, и государства, которые принимают приглашение участвовать в Программе "Партнерство ради мира", принятой и подписанной главами государств и правительств государств-членов Организации Североатлантического договора в Брюсселе 10 января 1994 года, и которые присоединяются к Рамочному документу "Партнерство ради мира";

являясь государствами, участвующими в Программе "Партнерство ради мира";

принимая во внимание, что Силы одного государства-участника настоящего Соглашения могут быть направлены и приняты по договоренности на территории другого государства-участника;

учитывая, что решения о направлении и принятии Сил будут по-прежнему регулироваться отдельными соглашениями между заинтересованными государствами-участниками;

стремясь в то же время определить статус таких Сил, когда они находятся на территории другого государства-участника;

напоминая о Соглашении между государствами-участниками Североатлантического договора о статусе их Сил, подписанном в Лондоне 19 июня 1951 года;

согласились о нижеследующем:

Если иное не предусмотрено в настоящем Соглашении или любом Дополнительном протоколе в отношении заключивших его Сторон, все государства-участники настоящего Соглашения применяют положения Соглашения между Сторонами Североатлантического договора о статусе их Сил, подписанного в Лондоне 19 июня 1951 года, именуемого в дальнейшем "НАТО СОФА", как если бы все государства-участники настоящего Соглашения были участниками НАТО СОФА.

1. Помимо территории, на которую распространяется действие НАТО СОФА, действие настоящего Соглашения распространяется на территорию всех государств-участников настоящего Соглашения, которые не являются участниками НАТО СОФА.

2. Для целей настоящего Соглашения все ссылки в НАТО СОФА на зону действия Североатлантического договора считаются относящимися также к территориям, упоминаемым в пункте 1 настоящей статьи, а все ссылки на Североатлантический договор считаются относящимися также к Программе "Партнерство ради мира".

Для целей применения настоящего Соглашения по вопросам, касающимся Сторон, не являющихся участниками НАТО СОФА, положения НАТО СОФА, которые предусматривают направление просьб или передачу спорных вопросов Североатлантическому совету, заместителям Председателя Североатлантического совета или арбитру, следует толковать как требующие от заинтересованных Сторон вести переговоры между собой без обращения к внешней юрисдикции.

Настоящее Соглашение может быть дополнено или иным образом изменено в соответствии с нормами международного права.

1. Настоящее Соглашение открыто для подписания любым государством, которое либо является Договаривающейся Стороной НАТО СОФА, либо принимает приглашение участвовать в Программе "Партнерство ради мира" и присоединяется к Рамочному документу "Партнерство ради мира".

2. Настоящее Соглашение подлежит ратификации, принятию или утверждению. Документы о ратификации, принятии или утверждении сдаются на хранение Правительству Соединенных Штатов Америки, которое уведомляет все подписавшие настоящее Соглашение государства о каждой такой сдаче на хранение.

3. Через тридцать дней после того, как три государства, подписавших Соглашение, из которых по крайней мере одно является Стороной НАТО СОФА и одно приняло приглашение к участию в Программе "Партнерство ради мира" и присоединилось к Рамочному документу "Партнерство ради мира", сдали на хранение свои ратификационные грамоты или документы о принятии или утверждении, настоящее Соглашение вступает в силу в отношении этих государств. В отношении остальных подписавших Соглашение государств оно вступает в силу через тридцать дней после сдачи ими на хранение ратификационных грамот, документов о принятии или утверждении.

Настоящее Соглашение может быть денонсировано любой Стороной настоящего Соглашения путем направления письменного уведомления о денонсации Правительству Соединенных Штатов Америки, которое уведомляет все подписавшие настоящее Соглашение государства о каждом таком уведомлении. Денонсация вступает в силу через один год после получения такого уведомления Правительством Соединенных Штатов Америки. По истечении этого срока в один год настоящее Соглашение прекращает действовать в отношении Стороны, денонсировавшей его, за исключением урегулирования сохраняющихся претензий, предъявленных до момента вступления денонсации в силу, но продолжает оставаться действовать в отношении остальных его Сторон.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные своими правительствами, подписали настоящее Соглашение.

Совершено в Брюсселе 19 июня 1995 года на английском и французском языках, причем оба текста имеют одинаковую силу, в одном экземпляре, который сдается на хранение в архив Правительства Соединенных Штатов Америки. Правительство Соединенных Штатов Америки препровождает заверенные копии настоящего Соглашения всем подписавшим его государствам.