Європейська угода про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ) (укр/рос)

Основні технічні характеристики водних шляхів категорії E в основному відповідають класифікації європейських водних шляхів, наведеній у таблиці 1.

Для оцінки різних водних шляхів категорії E використовуються параметри класів IV-VII з урахуванням таких принципів:

i) клас водного шляху визначається горизонтальними габаритами самохідних суден, барж та штовханих поїздів і в першу чергу основним стандартним габаритом, яким є їхня ширина чи поперечний габарит;

ii) тільки водні шляхи, що відповідають принаймні основним параметрам класу IV (мінімальні габарити суден 80 м х 9,5 м), можуть розглядатись як водні шляхи категорії E. Обмеження осадки (менше 2,50 м) і мінімальної висоти проходу під мостами (менше 5,25 м) допускаються як виняток лише стосовно існуючих водних шляхів;

iii) під час модернізації водних шляхів класу IV (а також малих регіональних водних шляхів) рекомендується дотримуватися параметрів принаймні класу Va;

iv) однак нові водні шляхи категорії E повинні відповідати параметрам як мінімум класу Vb. У цьому зв'язку варто забезпечувати проходження суден з осадкою не менше 2,80 м;

v) під час модернізації існуючих та (або) створення нових водних шляхів варто завжди керуватися більш високими значеннями габаритів суден чи поїздів;

vi) для підвищення ефективності контейнерних перевезень варто забезпечувати максимально можливу висоту проходу під мостами відповідно до виноски 4 до таблиці 1(15);

(15) Однак якщо частка порожніх контейнерів перевищує 50%, варто розглянути питання про забезпечення розміру мінімальної висоти проходу під мостами, що перевищує розмір, зазначений у виносці 4.

vii) внутрішні водні шляхи, на яких, як очікується, будуть здійснюватись інтенсивні контейнерні та ролкерні перевезення, повинні відповідати як мінімум параметрам класу Vb. Для цілей задоволення потреб, зумовлених майбутньою зміною габаритів контейнерів і необхідністю безперешкодного перевезення причепів, може бути передбачене також збільшення на 7-10% ширини (яка складає 11,4 м) відповідних суден, що здійснюють плавання внутрішніми водними шляхами класу Va і більш високих класів;

viii) на водних шляхах з рівнем води, що змінюється, значення рекомендованої осадки повинно відповідати осадці, яка досягається чи перевищується протягом у середньому 240 днів року (чи 60% періоду навігації). Там, де це можливо й економічно виправдано, варто забезпечити значення рекомендованої висоти проходу під мостами (5,25, 7,00 чи 9,10 м) при найвищому судноплавному рівні;

ix) єдині параметри класу, осадки та висоти проходу під мостами варто забезпечити або на всьому водному шляху, або як мінімум на значних за довжиною ділянках цього шляху;

x) за можливості варто забезпечити, щоб параметри прилеглих внутрішніх водних шляхів були ідентичними чи аналогічними;

xi) найбільші розміри осадки (4,50 м) і мінімальної висоти проходу під мостами (9,10 м) варто забезпечити на всіх ділянках мережі, безпосередньо пов'язаних з прибережними маршрутами;

xii) мінімальна висота проходу під мостами 7,00 м повинна бути забезпечена на водних шляхах, які сполучають важливі морські порти з районами, що знаходяться в глибині країни, і які можуть бути успішно використані для контейнерних перевезень і перевезень "річка - море";

xiii) прибережні маршрути, згадані в додатку I вище, покликані забезпечити цілісність мережі європейських внутрішніх водних шляхів категорії E і призначені, за змістом цієї Угоди, для плавання суден типу "річка - море", розміри яких повинні, коли це можливо й економічно доцільно, відповідати вимогам до самохідних суден, придатних для плавання внутрішніми водними шляхами класів Va і VIb.

Уважається, що для забезпечення придатності водного шляху для контейнерних перевезень повинні дотримуватися такі мінімальні умови:

судна внутрішнього плавання шириною 11,4 м і довжиною приблизно 110 м повинні мати можливість здійснювати перевезення контейнерів у три чи більше ярусів; у противному випадку припустима довжина штовханих поїздів, повинна складати 185 м, у зв'язку із чим вони можуть здійснювати перевезення контейнерів у два яруси.

1. Перше значення наводиться з урахуванням нинішньої ситуації, а друге - з урахуванням майбутніх змін і, у деяких випадках, нинішньої ситуації.

2. З урахуванням безпечної відстані, що становить приблизно 0,30 м, між верхньою точкою конструкції судна чи його вантажу й мостом.

3. З урахуванням передбачуваного майбутнього розвитку ролкерних перевезень, контейнерних перевезень та перевезень "річка - море".

4. Для перевезення контейнерів прийнято такі значення:

5,25 м - для суден із завантаженням контейнерів у 2 яруси;

7,00 м - для суден із завантаженням контейнерів у 3 яруси;

9,10 м - для суден із завантаженням контейнерів у 4 яруси;

50% контейнерів можуть бути порожніми, у противному випадку варто застосовувати баластування.

5. Деякі з існуючих водних шляхів можуть розглядатись як такі, що належать до класу IV за максимально припустимою довжиною суден і поїздів, навіть якщо їхня максимальна ширина становить 11,4 м, а максимальна осадка - 4,00 м.

6. Значення осадки для конкретного водного шляху повинно визначатися з урахуванням місцевих умов.

7. На деяких ділянках водних шляхів класу VII можуть також використовуватися поїзди з великим числом барж. У цьому випадку горизонтальні габарити можуть перевищувати значення, зазначені в таблиці.

Для надійного забезпечення міжнародних перевезень водними шляхами категорії E ці шляхи повинні відповідати таким основним експлуатаційним критеріям:

i) судноплавство повинно забезпечуватися протягом усього періоду навігації, за винятком перерв, згаданих нижче;

ii) тривалість навігації може становити менше 365 днів тільки в районах із суворими кліматичними умовами, де в зимовий час неможливо тримати фарватер вільним від льоду і де, отже, необхідна зимова перерва. У цих випадках варто встановлювати дати початку й закінчення навігації. Тривалість перерв навігації, зумовлених природними явищами, такими, як льодостав, паводки тощо, повинна зводитися до мінімуму за допомогою відповідних технічних й організаційних заходів;

iii) тривалість перерв у період навігації, необхідних для регулярного технічного обслуговування шлюзів та іншого гідротехнічного устаткування, повинна зводитися до мінімуму. Користувачі водних шляхів, на яких планується проведення робіт з технічного обслуговування, повинні інформуватися про строки й тривалість передбачуваної перерви в навігації. У випадку непередбаченого виходу з ладу шлюзів чи інших гідротехнічних об'єктів або у випадку інших форс-мажорних обставин тривалість перерв повинна бути в максимальному ступені обмежена за рахунок ужиття всіх необхідних заходів для виправлення ситуації;

iv) жодних перерв у період низької води не допускається. Проте дозволяється розумне обмеження припустимих значень осадки на водних шляхах зі змінним рівнем води. Однак протягом усього часу варто забезпечити мінімальну осадку в 1,20 м, а рекомендована або звичайна осадка повинна забезпечуватися чи перевищуватися протягом 240 днів року. У районах, згаданих вище в підпункті "ii", мінімальна осадка в 1,20 м повинна забезпечуватися протягом у середньому 60% періоду навігації;

v) тривалість роботи шлюзів, розвідних мостів й інших об'єктів інфраструктури повинна бути такою, щоб вона забезпечувала у випадку економічної доцільності цілодобове (24 години) судноплавство в робочі дні. В окремих випадках можуть допускатися винятки з організаційних та (або) технічних причин. Варто також забезпечити розумний судноплавний час у святкові й вихідні дні.

Мережа водних шляхів категорії E включає систему портів внутрішнього плавання міжнародного значення. Кожний порт категорії E повинен відповідати таким технічним й експлуатаційним критеріям:

i) він повинен знаходитися на водному шляху категорії E;

ii) він повинен мати можливості для обробки суден або штовханих поїздів, що використовуються на конкретному водному шляху категорії E відповідно до його класу;

iii) він повинен бути зв'язаний з основними автомобільними дорогами й залізничними лініями (бажано, щоб вони належали до мережі міжнародних автомобільних доріг і залізничних ліній, зазначених у Європейській угоді про міжнародні автомагістралі (СМА), у Європейській угоді про міжнародні магістральні залізничні лінії (СМЖЛ) і в Європейській угоді про найважливіші лінії міжнародних комбінованих перевезень і відповідні об'єкти (СЛКП)) ;

iv) його загальний вантажообіг повинен досягати, принаймні, 0,5 млн.т на рік;

v) він повинен мати у своєму розпорядженні придатні можливості для розвитку портової промислової зони;

vi) він повинен забезпечувати обробку стандартних контейнерів (за винятком портів, що спеціалізуються на обробці масових вантажів);

vii) він повинен мати у своєму розпорядженні все устаткування, необхідне для здійснення звичайних операцій у рамках міжнародних перевезень;

viii) для цілей забезпечення охорони навколишнього середовища в портах міжнародного значення повинні бути передбачені приймальні ємності для видалення відходів, що утворюються на борту суден.

Договаривающиеся Стороны,

сознавая необходимость облегчения и развития в Европе международных перевозок внутренним водным транспортом,

учитывая ожидаемое увеличение грузовых международных перевозок в результате расширения международной торговли,

подчеркивая важную роль внутреннего водного транспорта, который по сравнению с другими видами внутреннего транспорта располагает экономическими и экологическими преимуществами и характеризуется наличием избыточной инфраструктуры и грузоподъемности судов и поэтому может обусловить снижение социальных издержек и негативного воздействия на окружающую среду со стороны внутреннего транспорта в целом,

будучи убежденными, что для повышения эффективности международных перевозок во внутреннем водном сообщении в Европе и их привлекательности для потребителей необходимо создать правовую базу, определяющую согласованный план развития и строительства сети внутренних водных путей международного значения на основе согласованных параметров инфраструктуры и эксплуатационных параметров,

договорились о нижеследующем:

Договаривающиеся Стороны принимают положения настоящего Соглашения в качестве согласованного плана развития и строительства сети внутренних водных путей, именуемой далее "сетью внутренних водных путей международного значения" или "сетью водных путей категории E", который они намерены осуществить в рамках своих соответствующих программ. Сеть водных путей категории E включает внутренние водные пути и порты международного значения, которые указаны в Приложениях I и II к настоящему Соглашению.

Сеть внутренних водных путей международного значения, о которой говорится в статье 1, должна соответствовать характеристикам, указанным в Приложении III к настоящему Соглашению, либо будет приведена в соответствие с положениями этого Приложения в ходе работ по дальнейшей модернизации.

Приложения к настоящему Соглашению являются составной частью Соглашения.

Депозитарием настоящего Соглашения является Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций.

1. Настоящее Соглашение открыто для подписания в Отделении Организации Объединенных Наций в Женеве государствами, которые являются членами Европейской экономической комиссии Организации Объединенных Наций либо допущены к участию в работе Комиссии с консультативным статусом в соответствии с пунктами 8 и 11 Положения о круге ведения Комиссии, с 1 октября 1996 года до 30 сентября 1997 года.

2. Такое подписание подлежит ратификации, принятию или утверждению.

1. Настоящее Соглашение подлежит ратификации, принятию или утверждению в соответствии с пунктом 2 статьи 5.

2. Ратификация, принятие или утверждение осуществляются путем сдачи на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций соответствующего документа.

1. К настоящему Соглашению может присоединиться любое государство, указанное в пункте 1 статьи 5, с 1 октября 1996 года.

2. Присоединение осуществляется путем сдачи на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций соответствующего документа.

1. Настоящее Соглашение вступает в силу по истечении 90 дней с того дня, в который правительства пяти государств сдадут на хранение документ о ратификации, принятии, утверждении или присоединении при условии, что один или несколько внутренних водных путей сети внутренних водных путей международного значения непрерывно соединяют территории по крайней мере трех государств, сдавших на хранение такой документ.

2. В случае невыполнения этого условия Соглашение вступает в силу по истечении 90 дней со дня сдачи на хранение документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении, при наличии которого это условие будет выполнено.

3. В отношении каждого государства, которое сдаст на хранение документ о ратификации, принятии, утверждении или присоединении после даты, начиная с которой исчисляется срок 90 дней, указанный в пунктах 1 и 2 настоящей статьи, Соглашение вступает в силу по истечении 90 дней со дня сдачи на хранение этого документа.

1. Никакое положение настоящего Соглашения не должно толковаться как препятствующее какой-либо из Договаривающихся Сторон принимать совместимые с Уставом Организации Объединенных Наций и ограниченные сложившейся ситуацией меры, которые она считает необходимыми для обеспечения своей внешней или внутренней безопасности.

2. Эти меры, которые должны носить временный характер, немедленно доводятся до сведения депозитария с указанием их характера.

1. Любой спор между двумя или более Договаривающимися Сторонами относительно толкования или применения настоящего Соглашения, который Стороны в споре не могут разрешить путем переговоров или другими средствами урегулирования, передается в арбитраж по заявлению одной из Договаривающихся Сторон, между которыми возник спор, и представляется на рассмотрение соответственно одному или нескольким арбитрам, избираемым по общему согласию Сторон в споре. Если в течение трех месяцев со дня представления просьбы о рассмотрении дела в арбитраже Стороны в споре не придут к согласию относительно выбора арбитра или арбитров, любая из этих Сторон может обратиться к Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций с просьбой о назначении единого арбитра, которому спор передается на разрешение.

2. Решение арбитра или арбитров, назначенных в соответствии с положениями пункта 1 настоящей статьи, имеет обязательную силу для Договаривающихся Сторон в споре.

Любое государство может при подписании настоящего Соглашения или при сдаче на хранение документа о ратификации, принятии, утверждении или присоединении сделать заявление о том, что оно не считает себя связанным статьей 10 настоящего Соглашения.

1. В настоящее Соглашение могут вноситься поправки в соответствии с процедурой, предусмотренной в настоящей статье, за исключением случаев, предусмотренных в статьях 13 и 14.

2. По просьбе любой Договаривающейся Стороны любая предложенная ею поправка к настоящему Соглашению рассматривается Основной рабочей группой по внутреннему водному транспорту Европейской экономической комиссии Организации Объединенных Наций.

3. В случае одобрения предложенной поправки большинством в две трети присутствующих и участвующих в голосовании Договаривающихся Сторон Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций препровождает ее всем Договаривающимся Сторонам для ее принятия.

4. Любая предложенная поправка, препровождаемая в соответствии с пунктом 3 настоящей статьи, вступает в силу в отношении всех Договаривающихся Сторон через три месяца с момента истечения периода продолжительностью двенадцать месяцев, который исчисляется с даты ее препровождения, если в течение этого двенадцатимесячного периода Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций не будет уведомлен о возражении против предлагаемой поправки каким-либо государством, являющимся Договаривающейся Стороной.

5. Если против предлагаемой поправки было направлено уведомление о возражении в соответствии с пунктом 4 настоящей статьи, поправка считается непринятой и не имеет силы.

1. В Приложения I и II к настоящему Соглашению могут вноситься поправки в соответствии с процедурой, изложенной в настоящей статье.

2. По просьбе любой Договаривающейся Стороны любая предложенная ею поправка к Приложениям I и II к настоящему Соглашению рассматривается Основной рабочей группой по внутреннему водному транспорту Европейской экономической комиссии Организации Объединенных Наций.

3. В случае одобрения предложенной поправки большинством присутствующих и участвующих в голосовании Договаривающихся Сторон Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций препровождает ее непосредственно заинтересованным Договаривающимся Сторонам для ее принятия. Для целей настоящей статьи Договаривающаяся Сторона считается непосредственно заинтересованной, если в случае включения нового внутреннего водного пути или порта международного значения или в случае их соответствующего изменения ее территория пересекается этим внутренним водным путем или если рассматриваемый порт расположен на указанной территории.

4. Любая предложенная поправка, препровождаемая в соответствии с пунктами 2 и 3 настоящей статьи, считается принятой, если в течение шести месяцев с даты ее препровождения депозитарием ни одна из непосредственно заинтересованных Договаривающихся Сторон не уведомит Генерального секретаря Организации Объединенных Наций о том, что она возражает против предложенной поправки.

5. Любая принятая таким образом поправка препровождается Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций всем Договаривающимся Сторонам и вступает в силу через три месяца со дня препровождения ее депозитарием.

6. Если против предлагаемой поправки было направлено уведомление о возражении в соответствии с пунктом 4 настоящей статьи, поправка считается не принятой и не имеет силы.

7. Секретариат Европейской экономической комиссии безотлагательно информирует депозитария о Договаривающихся Сторонах, которые непосредственно заинтересованы в предложенной поправке.

1. В Приложение III к настоящему Соглашению могут вноситься поправки в соответствии с процедурой, предусмотренной в настоящей статье.

2. По просьбе любой Договаривающейся Стороны любая предложенная ею поправка к Приложению III к настоящему Соглашению рассматривается Основной рабочей группой по внутреннему водному транспорту Европейской экономической комиссии Организации Объединенных Наций.

3. В случае одобрения предложенной поправки большинством присутствующих и участвующих в голосовании Договаривающихся Сторон Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций препровождает ее всем Договаривающимся Сторонам для ее принятия.

4. Любая предложенная поправка, препровождаемая в соответствии с пунктом 3 настоящей статьи, считается принятой, если в течение шести месяцев с даты ее препровождения одна пятая или более Договаривающихся Сторон не уведомит Генерального секретаря Организации Объединенных Наций о том, что они возражают против предложенной поправки.

5. Любая поправка, принятая в соответствии с пунктом 4 настоящей статьи, препровождается Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций всем Договаривающимся Сторонам и вступает в силу через три месяца со дня ее препровождения в отношении всех Договаривающихся Сторон, за исключением тех, которые уже уведомили Генерального секретаря Организации Объединенных Наций о своем возражении против предлагаемой поправки в течение шести месяцев со дня ее препровождения в соответствии с пунктом 4 настоящей статьи.

6. Если одна пятая или более Договаривающихся Сторон уведомит о возражении против предложенной поправки в соответствии с пунктом 4 настоящей статьи, поправка считается не принятой и не имеет силы.

1. Любая Договаривающаяся Сторона может денонсировать настоящее Соглашение путем письменного уведомления, адресованного Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

2. Денонсация вступает в силу по истечении одного года со дня получения Генеральным секретарем указанного уведомления.

Если после вступления в силу настоящего Соглашения число Договаривающихся Сторон составит менее пяти в течение какого-либо периода последовательных двенадцати месяцев, Соглашение теряет силу по истечении двенадцати месяцев после даты, начиная с которой пятое государство перестало быть Договаривающейся Стороной.

Помимо таких уведомлений и сообщений, которые могут определяться в настоящем Соглашении, функции Генерального секретаря Организации Объединенных Наций как депозитария определяются в части VII Венской конвенции о праве международных договоров, совершенной 23 мая 1969 года.

Подлинник настоящего Соглашения, тексты которого на английском, русском и французском языках являются равно аутентичными, сдается на хранение Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные, подписали настоящее Соглашение.

Совершено в Женеве девятнадцатого января 1996 года.

1. Все внутренние водные пути международного значения (водные пути категории E) имеют двух-, четырех- или шестизначные номера, которым предшествует буква "E".

2. Основные элементы сети водных путей категории E имеют двузначные номера, а их ответвления и второстепенные ответвления ("ответвления ответвлений") - четырех- и шестизначные номера, соответственно.

3. Магистральные внутренние водные пути, главным образом северо-южного направления, обеспечивающие доступ к морским портам и соединяющие один морской бассейн с другим, имеют номера 10, 20, 30, 40 и 50, возрастающие с запада на восток.

4. Магистральные внутренние водные пути, главным образом западно-восточного направления, пересекающие три или более внутренних водных путей, указанных в пункте 3 выше, имеют номера 60, 70, 80 и 90, возрастающие с севера на юг.

5. Другие основные внутренние водные пути имеют двузначные номера, заключенные между номерами двух магистральных внутренних водных путей, которые указаны в пунктах 3 и 4 выше и между которыми они расположены.

6. В случае ответвлений (или ответвлений ответвлений) первые две (или четыре) цифры указывают на соответствующий более важный элемент сети водных путей, а две другие представляют собой порядковые номера конкретных ответвлений, присваиваемые в направлении от начала до конца более высокого элемента сети, как он описан в таблице ниже. Четные номера используются для обозначения правосторонних ответвлений, а нечетные - левосторонних.