Кримінальний кодекс України ( від статті 147 до статті 263 )

Стаття 254-1. Халатне ставлення до служби

а) Халатне ставлення військової посадової особи до служби,яке завдало істотної шкоди, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті,вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десятироків.

Стаття 254-2. Перевищення військовою посадовою

особою влади чи посадових повноважень

а) Незаконне використання транспортних засобів, споруджень чиіншого військового майна або незаконне використання підлеглого дляособистих послуг чи послуг іншим особам, а так само іншеперевищення військовою посадовою особою влади чи посадовихповноважень, крім передбаченого пунктом "б" цієї статті, якщо цідії завдали істотної шкоди, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

б) Застосування нестатутних методів впливу щодо підлеглого,або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії завдали істотноїшкоди, а так само застосування насильства щодо підлеглого, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'ятироків.

в) Діяння, передбачене пунктом "б" цієї статті, вчинене іззастосуванням зброї, а так само діяння, передбачене пунктами "а"чи "б" цієї статті, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцятироків з конфіскацією майна або без такої.

г) Діяння, передбачене пунктами "а", "б" або "в" цієї статті,вчинене у воєнний час або в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від восьми доп'ятнадцяти років або смертною карою.

Стаття 254-3. Бездіяльність військової влади

а) Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, абонепорушення військовою посадовою особою, що є органом дізнання,кримінальної справи щодо підлеглого, який вчинив злочин, а таксамо інше умисне невиконання військовою посадовою особою дій, яківона за своїми посадовими обов'язками повинна була виконати, якщоце завдало істотної шкоди, -

карається позбавленням волі на строк до п'яти років.

б) Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьмироків з конфіскацією майна або без такої.

в) Діяння, передбачені пунктами "а" і "б" цієї статті,вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від восьми доп'ятнадцяти років або смертною карою.

Стаття 255. Здача або залишення ворогові засобів ведення

війни

Здача ворогові начальником ввірених йому військових сил, атак само не викликане бойовою обстановкою залишення вороговіукріплень, бойової техніки та інших засобів ведення війни, якщозазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків або смертною карою.

Стаття 256. Залишення гинучого військового корабля

а) Залишення гинучого військового корабля командиром, який невиконав до кінця своїх службових обов'язків, а так само особою ізскладу команди корабля без належного на те розпорядженнякомандира -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десятироків.

б) Те саме діяння, вчинене у воєнний час або в бойовійобстановці, -

карається смертною карою або позбавленням волі на строк віддесяти до п'ятнадцяти років.

Стаття 257. Самовільне залишення поля бою або відмова

діяти зброєю

Самовільне залишення поля бою під час бою або відмова під часбою діяти зброєю -

карається смертною карою або позбавленням волі строком нап'ятнадцять років.

Стаття 258. Добровільна здача в полон

Добровільна здача в полон через боягузтво або малодушність - карається смертною карою або позбавленням волі строком нап'ятнадцять років.

Стаття 259. Злочинні дії військовослужбовця, який

перебуває в полоні

а) Добровільна участь військовослужбовця, який перебуває вполоні, у роботах, що мають воєнне значення, або в інших заходах,які завідомо можуть завдати шкоди Україні або союзним з неюдержавам, при відсутності ознак зради батьківщини, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

б) Насильство над іншими військовополоненими або жорстокеповодження з ними з боку військовополоненого, який перебуває настановищі старшого, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків.

в) Вчинення військовослужбовцем, який перебуває в полоні,дій, спрямованих на шкоду іншим військовополоненим, з корисливихмотивів або з метою забезпечення поблажливого до себе ставлення збоку ворога -

карається позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

Стаття 260. Мародерство

Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих іпоранених (мародерство), -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десятироків або смертною карою.

Стаття 261. Насильство над населенням у районі воєнних дій

Розбій, протизаконне знищення майна, насильство, а так самопротизаконне відібрання майна під приводом воєнної необхідності,вчинювані щодо населення в районі воєнних дій, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до десятироків або смертною карою.

Стаття 262. Погане поводження з військовополоненими

а) Погане поводження з військовополоненими, яке мало місценеодноразово або зв'язане з особливою жорстокістю, або спрямованепроти хворих і поранених, а так само недбале виконання обов'язківщодо хворих і поранених особами, на яких покладено лікування їх іпіклування про них, при відсутності ознак більш тяжкого злочину, -

караються позбавленням волі на строк від одного року до трьохроків.

б) Погане поводження з військовополоненими без зазначенихобтяжуючих обставин -

тягне застосування правил Дисциплінарного статуту ЗбройнихСил.

Стаття 263. Незаконне носіння знаків Червоного Хреста і

Червоного Півмісяця та зловживання ними

Носіння в районі воєнних дій знаків Червоного Хреста абоЧервоного Півмісяця особами, які не мають на те права, а так самозловживання у воєнний час прапорами або знаками Червоного Хреста іЧервоного Півмісяця, або пофарбуванням, присвоєним транспортнимзасобам санітарної евакуації, -

караються позбавленням волі на строк від трьох місяців доодного року.

Додаток

ПЕРЕЛІК

майна, що не підлягає конфіскації за судовим вироком

I. Не підлягають конфіскації такі види майна та предмети, щоналежать засудженому на правах особистої власності чи є йогочасткою у спільній власності, необхідні для засудженого та осіб,які перебувають на його утриманні:

1. Жилий будинок з господарськими будівлями в сільськіймісцевості, якщо засуджений та його сім'я постійно в ньомупроживають.

2. Носильні речі та предмети домашнього вжитку, необхіднізасудженому і особам, які перебувають на його утриманні:

а) одяг - на кожну особу: одне літнє або осіннє пальто, однезимове пальто або кожух, один зимовий костюм (для жінок - двазимових плаття), один літній костюм (для жінок - два літніхплаття), головні убори по одному на кожний сезон. Для жінок, крімтого, дві літні хустки і одна тепла хустка (або шаль);

б) взуття в кількості однієї пари шкіряної, однієї паригумової і пари валянок на кожну особу;

в) білизна у кількості двох змін на кожну особу;

г) постіль (матрац, подушка, дві простині, дві наволочки,ковдра) і два особистих рушники на кожну особу;

д) необхідний кухонний посуд;

е) меблі - по одному ліжку та стільцю (або табуретці) накожну особу, один стіл, одна шафа і одна скриня на сім'ю;

ж) всі дитячі речі.

3. Продукти харчування, потрібні для особистого споживаннязасудженому, членам його сім'ї та особам, які перебувають на йогоутриманні, - на три місяці, а для осіб, які займаються сільськимгосподарством, - до нового врожаю.

4. Паливо, потрібне засудженому, членам його сім'ї та особам,які перебувають на його утриманні, для готування їжі таобігрівання приміщення на протязі шести місяців.

5. Одна корова, а при відсутності корови - одна телиця; колинемає ні корови, ні телиці - одна коза, вівця чи свиня - у осіб,які займаються сільським господарством.

6. Корм для худоби, яка не підлягає конфіскації, - вкількості, потрібній до вигону худоби на пасовище або до зборунових кормів.

7. Насіння, потрібне для чергових посівів (осіннього івесняного), та незнятий урожай - у осіб, які займаються сільськимгосподарством.

8. Сільськогосподарський інвентар - у осіб, які займаютьсясільським господарством.

9. Знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, а такожпотрібні для особистих професійних занять засудженого інструменти,приладдя і книги, за винятком випадків, коли суд позбавивзасудженого права займатися даною діяльністю.

10. Пайові внески до кооперативних організацій (крімдачнобудівних кооперативів) та колгоспів.

-------------------

Примітка. Пайові внески до житлобудівних кооперативів можуть бути

конфісковані в разі, коли спорудження будинку ще не

закінчено.

II. В разі конфіскації частки засудженого в спільному майніколгоспного двору чи господарства громадян, які займаютьсяіндивідуальною трудовою діяльністю в сільському господарстві,розмір його частки визначається після виключення з цього майнатого, що не підлягає конфіскації.( Із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4571-10 від

12.01.83 )

Додаток 2

ЗАКОН УКРАЇНИ

(прийнятий 17.06.92 N 2467-12 (Від. 35, ст.510))

Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів

адміністративного стягнення у вигляді штрафу

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Встановити, що надалі до прийняття Верховною Радою Українинових Кримінального, Кримінально-процесуального, Цивільногопроцесуального кодексів України та Кодексу України проадміністративні правопорушення встановлені чинним законодавствомштрафи як міра кримінального покарання і захід адміністративногостягнення, крім передбачених статтями 121, 121-1, 122, 122-1,122-2, 123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 128, 128-1, частинамипершими і другими статей 129, 130 і 131, частиною другою статті132, статтями 139, 140, 186-1 Кодексу Української РСР проадміністративні правопорушення та статтею 62, частинами першою ідругою статті 66, частинами першими статей 68-1 і 75, статтею 76,частиною другою статті 77-1, частиною першою статті 80, статтею187-2, частиною першою статті 215, статтями 215-2, 215-3, 215-4Кримінального кодексу Української РСР, підлягають застосуванню удесятикратному розмірі.

Штрафи, передбачені статтями 121, 121-1, 122, 122-1, 122-2,123, 124, 124-1, 125, 126, 127, 128, 128-1, частинами першими ідругими статей 129, 130 і 131, частиною другою статті 132,статтями 139, 140 Кодексу Української РСР про адміністративніправопорушення та частиною першою статті 215, статтями 215-2,215-3 і 215-4 Кримінального кодексу Української РСР, підлягаютьзастосуванню у трикратному розмірі.

2. Встановити, що співвідношення між визначеними у статті 1цього Закону розмірами штрафів та існуючим на день його прийняттямінімальним розміром заробітної плати є постійним і у разінаступної зміни цього розміру зберігається.

3. Цей Закон набирає чинності з моменту його прийняття.